Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА

Досліджено дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА після статичного розтягу і циклічного пружно-пластичного деформування. Показано, що зі зростанням пластичної деформації розтягу, а за умови циклічного пружно-пластичного деформування зі збільшенням амплітуди деформації і кількості циклів, зростає гу...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
Hauptverfasser:	Ясній, П.В., Гладьо, В.Б., Гуцайлюк, В.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України 2003
Schriftenreihe:	Проблемы прочности
Schlagworte:	Научно-технический раздел
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47026
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА / П.В. Ясній, В.Б. Гладьо, В Б. Гуцайлюк // Проблемы прочности. — 2003. — № 6. — С. 30-38. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47026
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-470262013-07-08T19:21:33Z Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА Ясній, П.В. Гладьо, В.Б. Гуцайлюк, В.Б. Научно-технический раздел Досліджено дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА після статичного розтягу і циклічного пружно-пластичного деформування. Показано, що зі зростанням пластичної деформації розтягу, а за умови циклічного пружно-пластичного деформування зі збільшенням амплітуди деформації і кількості циклів, зростає густина дислокацій в малокутових границях. Збільшення густини дислокацій в малокутових границях після циклічного пружно-пластичного деформування приводить до зменшення напруження сколювання. Исследована дислокационная структура стали 15Х2МФА после статического растяжения и циклического упругопластического деформирования. Показано, что с ростом пластической деформации растяжения, а при циклическом упругопластическом деформировании с повышением амплитуды деформации и количества циклов, увеличивается плотность дислокаций в малоугловых границах. Увеличение плотности дислокаций в малоугловых границах после циклического упругопластического деформирования приводит к уменьшению напряжения скола. A study on the dislocation structure of 15Kh2MFA steel upon static tension and cyclic elastic-plastic deformation has been performed. The density of dislocations at small-angle boundaries was shown to increase with plastic tensile strain, and in cyclic elastic-plastic deformation, with a rise in strain amplitude and the number of cycles. 2003 Article Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА / П.В. Ясній, В.Б. Гладьо, В Б. Гуцайлюк // Проблемы прочности. — 2003. — № 6. — С. 30-38. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0556-171X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47026 620.187.3 uk Проблемы прочности Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Научно-технический раздел Научно-технический раздел
spellingShingle	Научно-технический раздел Научно-технический раздел Ясній, П.В. Гладьо, В.Б. Гуцайлюк, В.Б. Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА Проблемы прочности
description	Досліджено дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА після статичного розтягу і циклічного пружно-пластичного деформування. Показано, що зі зростанням пластичної деформації розтягу, а за умови циклічного пружно-пластичного деформування зі збільшенням амплітуди деформації і кількості циклів, зростає густина дислокацій в малокутових границях. Збільшення густини дислокацій в малокутових границях після циклічного пружно-пластичного деформування приводить до зменшення напруження сколювання.
format	Article
author	Ясній, П.В. Гладьо, В.Б. Гуцайлюк, В.Б.
author_facet	Ясній, П.В. Гладьо, В.Б. Гуцайлюк, В.Б.
author_sort	Ясній, П.В.
title	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА
title_short	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА
title_full	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА
title_fullStr	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА
title_full_unstemmed	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА
title_sort	вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15х2мфа
publisher	Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України
publishDate	2003
topic_facet	Научно-технический раздел
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47026
citation_txt	Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА / П.В. Ясній, В.Б. Гладьо, В Б. Гуцайлюк // Проблемы прочности. — 2003. — № 6. — С. 30-38. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Проблемы прочности
work_keys_str_mv	AT âsníjpv vplivpružnoplastičnogodeformuvannânadislokacíjnustrukturustalí15h2mfa AT gladʹovb vplivpružnoplastičnogodeformuvannânadislokacíjnustrukturustalí15h2mfa AT gucajlûkvb vplivpružnoplastičnogodeformuvannânadislokacíjnustrukturustalí15h2mfa
first_indexed	2025-07-04T06:39:02Z
last_indexed	2025-07-04T06:39:02Z
_version_	1836697407065161728
fulltext	УДК 620.187.3 Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА П. В. Ясній, В. Б. Гладьо, В. Б. Гуцайлюк Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Пулюя, Тернопіль, Україна Досліджено дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА після статичного розтягу і циклічного пружно-пластичного деформування. Показано, що зі зростанням пластичної деформації розтягу, а за умови циклічного пружно-пластичного деформування зі збільшенням амплітуди деформації і кількості циклів, зростає густина дислокацій в малокутових границях. Збіль шення густини дислокацій в малокутових границях після циклічного пружно-пластичного деформування приводить до зменшення напруження сколювання. К лю чові слова : дислокаційна структура, статичний розтяг, густина дисло кацій. Вступ. Раніше [1] було показано, що в результаті циклічного пружно- пластичного деформування сталі 15Х2МФА після термообробки, яка імітує окрихчення матеріалу під дією нейтронного опромінення, зменшується на пруження сколювання о ск [1]. Установлено також [1], що з підвищенням амплітуди пружно-пластичної деформації зменшується кількість ямок та зростає крихка складова руйнування (фасетки квазісколу, фасетки між- зеренного та внутрішньозеренного руйнування), про що свідчить збільшен ня кількості вторинних мікротріщин. Жорстке пружно-пластичне циклічне деформування сталі 15Х2МФА приводить до збільшення ширини петлі гістерезису та зменш ення границі текучості [2]. Таким чином, сталь після термообробки, яка імітує окрих чення матеріалу під дією нейтронного опромінення, є циклічно знеміцню- ваним матеріалом. У попередньо деформованих матеріалів у процесі циклічного наванта ження спостерігається знеміцнення, що зумовлене утворенням впорядкова ної дислокаційної структури з наступним зародженням утомних тріщин [3]. Знеміцнення загартованих сплавів пов’язують з “вимиванням” дислокацій з границь і субграниць, а також зі зменшенням загальної густини дислокацій за рахунок виходу їх на поверхню [4], в той час як знеміцнення мартен- ситностаріючих сталей - з перебудовою дислокаційних сплетінь у регулярні сітки, що зменшує напруження дального порядку [5]. Металографічні дослід ження показали, що знеміцнення матеріалу зумовлене поступовим розвит ком пластичної деформації в усіх мікрооб’ємах матеріалу [3]. У роботі [3] відмічалося, що поняття “циклічного зміцнення чи знеміцнення” є відносним, оскільки, наприклад, у маловуглецевій сталі одночасно спостерігалося зни ження границі текучості (знеміцнення) і збільшення твердості (зміцнення). Результати попередніх досліджень [1, 2] сталі 15Х2МФА в умовах циклічного пружно-пластичного деформування не дозволяють проаналізува ти мікроструктурні зміни матеріалу на дислокаційному рівні. Оскільки мікроструктурні перетворення в матеріалі істотно впливають на його харак © П. В. ЯСНІЙ, В. Б. ГЛАДЬО, В. Б. ГУЦАЙЛЮК, 2003 30 ТХОТ 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6 Вплив пружно-пластичного деформування теристики, виникла необхідність дослідити вплив циклічного пружно-плас тичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА. Метою даної роботи є аналіз змін дислокаційної структури сталі 15Х2МФА після випробуваннь на розтяг та циклічне пружно-пластичне деформування. М атер іали і м етодика дослідж ень. Досліджували сталь 15Х2МФА після термічної обробки (далі первинний матеріал), що моделює радіаційне окрихчення матеріалу під дією нейтронного опромінення на кінець терміну експлуатації корпусу атомного реактора ВВЕР-440. Для випробувань вико ристовували гладкі циліндричні зразки з діаметром робочої ділянки 5 мм. М еханічні властивості сталі наступні: а 0 2 = 1100 МПа; а в = 1160 МПа; 6 = 16,6%; Ф = 67,2%. Зразки випробовували на розтяг та циклічне пружно-пластичне дефор мування на електрогідравлічній машині СТМ-100 при температурі 293 К. При розтязі зразки руйнувалися з утворенням шийки. Циклічне пружно- пластичне деформування здійснювали в режимі жорсткого навантажування при коефіцієнті асиметрії циклу Яє = — 1 з частотою 0,25 Гц. Амплітуда пружно-пластичної деформації є а складала 0,46; 0,6 і 0,8% при відносному напрацюванні N = Ж /Ж т = 0,25...0,75 [1], де N т - кількість циклів до зародження тріщини. Для зразків матеріалу в первинному стані та після циклічного пружно-пластичного деформування визначали напруження ско лювання а ск при температурі 77 К [1]. Методом просвічуючої електронної мікроскопії досліджували мікро структуру зразків первинної сталі 15Х2МФА, а також після випробувань на розтяг та циклічне пружно-пластичне деформування. О б’єкти для мікро- структурного дослідження методом тонких фольг вирізали у поздовжньому напрямку зразків на відстані 1 мм від циліндричної поверхні в кількості не менше п ’яти об’єктів для кожного зразка. Для об’єктів, що вирізали з діля нок шийки зруйнованих розтягом зразків, розраховували дійсне поперечне звуження Ф за формулою Ф = Ь ( 1) к де ^ 0 - початкова площа поперечного перерізу; Б к - кінцева площа попе речного перерізу. О б’єкти для дослідження в просвічуючому електронному мікроскопі ПЕМ -125К готували за методикою [6 ]. Необхідного стонш ення об’єктів досягали методом струминного електролітичного полірування фольги в електроліті: 10% НСЮ 4 + 90% СН3СООН при напрузі 140 В і струмі 90 мА. Для аналізу дислокаційної структури одержували не менше п ’яти фото графій характерних ділянок кожного об’єкта. Результати дослідж ень. Сталь 15Х2МФА належить до теплостійких сталей перлітного класу. Середній розмір зерна сягає близько 100 мкм. Окреме зерно складається з декількох перлітних колоній, що мають різну орієнтацію, яка відповідає орієнтації цементитних пластин. Останні виявле но у вигляді вкраплень окремих включень, що витягнуті в напрямку перліт- ної колонії. ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6 31 П. В. Ясній, В. Б. Гладьо, В. Б. Гуцайлюк У первинному матеріалі має місце одномірна смугова дислокаційна структура, яка представляє собою систему паралельних дислокаційних суб- границь (рис. 1,а). Напрям субграниць смугової дислокаційної структури відповідає напряму перлітної колонії. Таким чином, у зерні присутні де кілька напрямів смугової дислокаційної структури, що відповідає напрямам перлітних колоній зерна. Рис. 1. Дислокаційна структура (а, в, д), X 30000 і мікродифракційні картини (б, г, е) сталі 15Х2МФА: а, б - первинний матеріал; в, г - після розтягу, Ф = 0,549; д, е - після циклічного пружно-пластичного деформування, єа = 0,8%, N = 110 цикл. Оскільки переважна більшість дислокацій скупчена в субграницях, роз раховували густину дислокацій в малокутових границях смугової дисло каційної структури. Густину дислокацій з вектором Бюргерса Ь в суб границях смугової дислокаційної структури обчислювали за середнім роз міром між субграницями d і кутом їх розорієнтації 0 [7]: 32 ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2003, № 6 Вплив пружно-пластичного деформування р гр т Ьё ’ (2 ) де К - коефіцієнт, що залежить від форми субзерен. Кут розорієнтації малокутової границі 0 розраховували на основі аналізу мікродифракційних картин за співвідношенням 0 = Дг Я Нкі (3) де Дг - довжина тяжі, або відстань між рефлексами (М/); Я ш - відстань рефлексу (М /) від центрального рефлексу. У первинному матеріалі густина дислокацій в малокутових границях буде р 0 = (0 ,7 0 ± 0 ,10)-1011 с м _ 2 . У зразках після випробування на одновісний розтяг виявлено певні зміни в смуговій дислокаційній структурі. При значних пластичних дефор маціях у шийках зразків смугова дислокаційна структура набуває вигляду багатомірних систем субграниць (рис. 1,в). Наявність багатьох рефлексів й їх розмитість на мікродифракційній картині (рис. 1,г) свідчать про зменш ення відстані між малокутовими границями і присутність неперервної розорієн тації. Досліджено зміну густини дислокацій в малокутових границях за умови одновісного розтягу зразків. Густина дислокацій зростає зі збільшенням поперечного звуження зразків. Залежність густини дислокацій в малокуто вих границях за умови розтягу від дійсного поперечного звуження зразків ілюструє рис. 2 . ' гр 10',-11 -2 Рис. 2. Залежність густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА за умови розтягу від дійсного поперечного звуження зразків. Еволюція дислокаційної картини за умови циклічного пружно-пластич ного деформування на відміну від розтягу зберігає переважно одномірну смугову структуру (рис. 1,д). Спостерігається зменшення відстані між пара лельними дислокаційними субграницями (рис. 1,д) та збільшення кута їх ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6 33 П. В. Ясній, В. Б. Гладъо, В. Б. Гуцайлюк розорієнтації порівняно з цими параметрами для первинного матеріалу, що видно з мікродифракційної картини (рис. 1,е). Досліджено зміну густини дислокацій в малокутових границях за умови циклічного пружно-пластичного деформування зразків зі сталі 15Х2МФА. Амплітуда пружно-пластичної деформації є а за умови жорсткого наванта ження складала 0,46; 0,6 та 0,8%. Залежність густини дислокацій в мало- кутових границях від кількості циклів амплітуди пружно-пластичної дефор мації є а представлено на рис. 3. Я к видно, в умовах циклічного пружно- пластичного деформування зі збільшенням кількості циклів зростає густина дислокацій в малокутових границях. р гр-10- 11, см“ 2 2 , 2, 1, 1, 1, 1 , 0, 0 200 400 600 800 1000 N , цикл Рис. 3. Залежність густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА від кількості циклів амплітуди пружно-пластичної деформації: □ - Єа = 0,46%; О - Єа = 0,6%; А - £а = 0,8%. а ск, МПа •10" Рис. 4. Залежність напруження сколювання сталі 15Х2МФА від густини дислокацій в малокутових границях: □ - є а = 0,46%; О - є а = 0,6%; А - є а = 0,8%; • - первинний матеріал. гр Раніше [1] було установлено, що циклічне напрацювання зменшує напруження сколювання сталі 15Х2МФА. У такому разі важливим є ви явлення взаємозв’язку між напруженням сколювання і характеристиками 34 ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6 Вплив пружно-пластичного деформування мікроструктури матеріалу. Рис. 4 ілюструє залежність напруження сколю вання а ск сталі 15Х2МФА від густини дислокацій в малокутових границях після циклічного пружно-пластичного деформування. Зі зростанням густини дислокацій в малокутових границях внаслідок пружно-пластичного дефор мування незалежно від амплітуди деформації є а зменшується напруження сколювання. О бговорення результатів . Відомо, що густина дислокацій р за від сутності динамічного повороту лінійно залежить від пластичної деформації є [8 ]: Р = Р о + ^ (4) де р о - початкова густина дислокацій в матеріалі; А - коефіцієнт, що характеризує швидкість розмноження дислокацій (др/дє). Як видно з рис. 2 , густина дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА за умови пластичної деформації розтягом лінійно зростає зі збільшенням попереч ного звуження досліджуваних зразків. Залежність густини дислокацій від дійсного поперечного звуження зразків можна описати наступним лінійним рівнянням: р гр = р о + АФ = 0 , 7 -1011 + 4 ,2 -1011 Ф. (5) Таким чином, у випадку пластичної деформації розтягом зразків сталі 15Х2МФА густина дислокацій в малокутових границях лінійно залежить від пластичної деформації з коефіцієнтом А = 4,2-10 . За умови циклічного пружно-пластичного деформування зі збільшенням амплітуди та кількості циклів напрацювання зростає густина дислокацій в малокутових границях (рис. 3). Залежність густини дислокацій від парамет ра Одквіста х [9], який, в свою чергу, лінійно залежить від розмаху плас тичної деформації за цикл Д єр і кількості циклів N х = 2ЖДєр (рис. 5,а, таблиця) не дозволяє виявити єдиної закономірності для досліджуваних значень розмаху пластичної деформації Дє р . Очевидно, між густиною дислокацій і кількістю циклів та розмахом пластичної деформації за цикл існує нелінійна залежність. Залежність густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА від параметра Д єр Шк (добутку розмаху пластичної деформації за цикл на кількість циклів в степені к) при к = 0,5 ілюструє рис. 5,6. Зростання густини дислокацій лінійно залежить від параметра Д єр Ж для досліджу ваної кількості циклів навантаження незалежно від розмаху пластичної деформації. Отже, зростання густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА за умовах циклічного пружно-пластичного деформування знаходиться в степеневій залежності від кількості циклів. Значення пара метра Д єр Ж к при к = 0,5 для досліджуваної кількості циклів наванта ження і відповідного розмаху пластичної деформації за цикл Дє р подано в таблиці. ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2003, № 6 35 П. В. Ясній, В. Б. Гладьо, В. Б. Гуцайлюк Густина дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА за умови циклічного пружно-пластичного деформування N , цикл N [1] Дер, мм/мм [2] X де N °’5 р гр -10-11, см- 2 325 0,25 0,0010 0,650 0,0180 1,00 ± 0,10 650 0,50 0,0010 1,300 0,0255 1,10 ± 0,12 975 0,75 0,0010 1,950 0,0310 1,20 ± 0,15 175 0,25 0,0020 0,700 0,0265 1,10 ± 0,10 290 0,41 0,0020 1,160 0,0340 1,20 ± 0,10 525 0,75 0,0020 2,100 0,0458 1,40 ± 0,15 50 0,25 0,0064 0,640 0,0450 1,40 ± 0,10 110 0,55 0,0064 1,408 0,0670 1,80± 0,12 150 0,75 0,0064 1,920 0,0780 2,05 ± 0,15 р гр -10-11, см- 2 2,2 0 0.5 1.0 1.5 2.0 2.5 а р гр -10 11, см 2 Рис. 5. Залежність середньої густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА від параметрів Одквіста (а) і Де^ 0,5 (б): □ - £а = 0,46%; О - £а = 0,6%; А - £а = 0,8%. 36 ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2003, № 6 Вплив пружно-пластичного деформування Залежність густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА від параметра А єр Шк можна описати наступним лінійним рівнянням: р гр = р о + В( Ає рЫ 0,5) = 0 , 7 -1011 + 16-1011( Ає р Ы 0,5). (6 ) Таким чином, виявлено лінійну залежність густини дислокацій в мало- кутових границях сталі 15Х2МФА від параметра А єр Ык за умови цикліч ного пружно-пластичного деформування та від дійсного поперечного зву ження зразків Ф при розтязі. В и с н о в к и 1. Установлено, що зі збільшенням пластичної деформації розтягу, амплі туди і кількості циклів пружно-пластичного деформування зростає густина дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА. 2. Показано, що незалежно від кількості циклів і амплітуди пластичної деформації існує єдина залежність густини дислокацій в малокутових гра ницях сталі 15Х2МФА від параметра А єр Ык . 3. Зі збільшенням густини дислокацій в малокутових границях сталі 15Х2МФА після циклічного пружно-пластичного деформування зменшу ються напруження сколювання незалежно від амплітуди і кількості циклів навантажування. Робота виконувалася за рахунок бюджетних коштів Державного фонду фундаментальних досліджень України. Р е з ю м е Исследована дислокационная структура стали 15Х2МФА после статическо го растяжения и циклического упругопластического деформирования. Пока зано, что с ростом пластической деформации растяжения, а при цикли ческом упругопластическом деформировании с повышением амплитуды де формации и количества циклов, увеличивается плотность дислокаций в ма лоугловых границах. Увеличение плотности дислокаций в малоугловых границах после циклического упругопластического деформирования приво дит к уменьшению напряжения скола. 1. Гуцайлюк В. Б ., Ясній П. В. Вплив циклічного пружнопластичного деформування на механізм руйнування і напруження сколювання тепло стійкої сталі // Вісн. Житомир. інж.-техн. ін-ту. - 2001. - № 16. - С. 8 - 17. 2. Ясній П. В., Гуцайлюк В. Б. Критерії втомного руйнування і закономір ності циклічного пружнопластичного деформування сталі 15Х2МФА // Вісн. Тернопіль. держ. техн. ун-ту. - 2000. - 5, ч. 4. - С. 5 - 9. 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6 37 П. В. Яснш, В. Б. Гладъо, В. Б. Гуцайлюк 3. Иванова В. С., Терентъев В. Ф. Природа усталости металлов. - М.: М еталлургия, 1975. - 456 с. 4. Механика разруш ения и прочность материалов. Справочное пособие: В 4 т. / Под общей ред. В. В. Панасюка. - Киев: Наук. думка, 1990. - 680 с. 5. Роней М. Усталость высокопрочных материалов // Разрушение / Под ред. Г. Либовица. - М.: Мир, 1976. - Т. 3. - С. 473 - 527. 6 . Практические методы в электронной микроскопии: Пер. с англ. под ред. В. Н. Верцнера. - Л.: М ашиностроение, 1980. - 375 с. 7. Новиков И. И. Дефекты кристаллического строения металлов. - М.: М еталлургия, 1983. - 232 с. 8 . Трефилов В. И., Моисеев В. Ф., Печковский Э. П. и др. Деформационное упрочнение и разрушение поликристаллических материалов / Под ред. В. И. Трефилова. - Киев: Наук. думка, 1989. - 256 с. 9. Карзов Г. П ., Марголин Б. 3., Швецова В. А. Физико-механическое моделирование процессов разрушения. - СПб.: Политехника, 1993. - 391 с. Поступила 29. 12. 2002 38 ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2003, № 6

Вплив пружно-пластичного деформування на дислокаційну структуру сталі 15Х2МФА

Institution

Ähnliche Einträge