До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47165 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. / І. Ситий // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 81-83. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-47165 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-471652013-07-11T03:06:21Z До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. Ситий, І. Мовою документів 2008 Article До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. / І. Ситий // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 81-83. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47165 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовою документів Мовою документів |
| spellingShingle |
Мовою документів Мовою документів Ситий, І. До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. Сiверянський лiтопис |
| format |
Article |
| author |
Ситий, І. |
| author_facet |
Ситий, І. |
| author_sort |
Ситий, І. |
| title |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| title_short |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| title_full |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| title_fullStr |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| title_full_unstemmed |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| title_sort |
до історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Мовою документів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47165 |
| citation_txt |
До історії генерального військового суду: декрет від 8 березня 1704 р. / І. Ситий // Сiверянський лiтопис. — 2008. — № 6. — С. 81-83. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT sitijí doístoríígeneralʹnogovíjsʹkovogosududekretvíd8bereznâ1704r |
| first_indexed |
2025-07-04T06:50:18Z |
| last_indexed |
2025-07-04T06:50:18Z |
| _version_ |
1836698115054239744 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 81
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
Ігор Ситий
�
ДО ІСТОРІЇ ГЕНЕРАЛЬНОГО ВІЙСЬКОВОГО СУДУ:
ДЕКРЕТ ВІД 8 БЕРЕЗНЯ 1704 р.
Генеральний військовий суд, найвища судова установа Гетьманщини, був
створений під час НаціональноQвизвольної війни українського народу під проводом
Богдана Хмельницького. З 1669 р., коли місто стало гетьманською резиденцією,
він розмістився в Батурині у т. зв. будинку Кочубея. Діяльність цієї установи вже
давно у полі зору істориків, але всебічний її аналіз ускладнюється знищенням
батуринських архівів 2 листопада 1708 р. військами О.Меншикова. Залишається
єдиний шлях: виявлення та оприлюднення решток документів Генерального
військового суду, що розпорошені по різних архівах, бібліотеках та музеях. Декрет
суду знайдений нами серед паперів фамільного архіву відомої казацькоQ
старшинської родини Забіл, який зберігається у Чернігівському історичному музеї
імені В.В.Тарновського. Він знайомить нас з дипломом цього основного різновиду
документів, що виходили зQпід пера судових писарів, принципами судового
процесу, процедурою прийняття рішення, судовою печаткою, складом суду.
Аналіз змісту декрету свідчить про те, що українська судова процедура
відповідала таким демократичним принципам, як публічність, безпосередність,
усність. Судовий процес починався оголошенням факту порушення закону.
Позивач усно заявляв про свої претензії, представляв необхідні документи,
сподіваючись не лише на суд людський, а й на “святу справедливість”. Відповідач
також усно і документами обстоював свою позицію. Суд, вислухавши обидві
сторони, розглянувши представлені документи і, головне, взявши до уваги волю
гетьмана – “з виразной вол± и указу его панской велможности”, виносив вирок.
Порушення вироку каралося великим грошовим штрафом до військової скарбниці.
Декрет скріплявся підписами посадових осіб та судовою печаткою і таким чином
він набував законної сили. Цей документ також цікавий з огляду на питання
вивчення людських, родинних стосунків доби Гетьманщини, з’ясування деяких
генеалогічних проблем.
Текст декрету підготовлений до друку із збереженням усіх мовних та
стилістичних особливостей, титла розкриті у дужках.
Декрет Генерального військового суду від 08.03.1704 р. Розглядається
скарга Василя Жураховського, військового товариша, на Ганну Забілу, яка
не сплачує йому гроші за Корніївський млин, що на р. Мозирка у
с. Обтове. Суд присуджує сплатити борг під загрозою штрафу
2000 талярів до скарбу військового
82 Сіверянський літопис
Року тисяча с±мсотного четвертого
м(е)с(я)ця марта осмого дня
Перед судом Его царского пр(е)св(е)тлого в(е)л(и)ч(е)ства Войска
Zапорожского Енералным по занесеню самому ясне велможному его м(и)л(о)сти
п(а)ну гетману и кавалеру суппликъ з полеценя его панской велможности, будучи
наочне п(а)нъ Василий Жураховский, товариш войсковий, обывател глуховский,
сам од себе и именемъ жони своей прекладал жалобу свою на п(а)нюю Анну Іванову
Zаб±лину, обивателку короповскую, швакровую свою, упоминаючися з добръ
покойного п(а)на Петра Zаб±лы, обозного войскового енералного, тестя своего, по
осталих небощиком п(а)ном Іваном, мужем, обжалованно± , а по нем его з
поосталими потомками влад±емих, на жону свою тисячи талярей грошей и інших
р±чей подлугъ первого небощиковского тестаменту, при том и млина именуемого
Корн±евского на речц± Мозирци, в сел± Обтов± будучого, до того ж покойного
п(а)на Петра Zаб±лы тестаментом жон± его лекгованного. При которой своей скарз±
просил себ± с(вя)той справедливости. На тую теды жалобу речоная п(а)н±
Zаб±лина перед тим же войсковим Енералным судом ставши, при своих словесних
и на супплиц± вираженних отв±тах, щитилася тестаментом од преречоного свекра
своего покойного п(а)на Петра Zаб±лы, при остатнем живота его крессу
справленним; а при том о млын± Корн±евском докладала такъ же той мовит млын
хочай в тестамент± на жону п(а)на Жураховского естъ найменований однак по
его доброволном соизволени± продажним способом у влад±ние небощикови мужу
моему в±чне од его попущений, яко ж уже мовит певную личбу готових грошей и
инние р±чи ценою, а другие и безц±нно за живота мужа моего в нагороду того
млына до рук своих одобрал. А той мовитъ тисячи талярей и инних р±чах, якие он
панъ Жураховский в скарз± своей именуетъ не естам я и в±дома о которие мовит
через килканадцатъ л±тъ правне он неупоминаючис тепер мене по смерти мужа
моего з поосталими потомками турбует. При яких своих отв±тахъ презентовала
писмо рукою его п(а)на Жураховского при одобраню на тот млын певного числа
грошей з иншими р±чами писанное. Якому писму своему он пан Жураховский не
запираючис, именовал тые гроши и иншие р±чи не за продане того млына, але в
нагороду // (арк. 1 зв.) припадаючих з него розм±рових пожитков через
килканадцат л±тъ небощиком мужем обжалованной одбираемихъ, будто подлугъ
приговору словесно з нимъ небощикомъ учиненного, собою взятие быти. И
доводил того же той млынъ не естъ скутечною вечистою продажею заведенный
писмом его ж небощиковским к себ± писанним, в котором доложено абы он п(а)нъ
Жураховскій еще тисячу золотих за той млын од его небощика взявши кв±товал
его и болшей жадной не вщинал турбаци±.
Судъ Его царского пр(е)св(е)тлого в(е)л(и)ч(е)ства Войска Zапорожского
Енералный, по вислуханню од сторони поводовой п(а)на Василия Жураховского
жалоби, а од позванной п(а)ней Івановой Zаб±линой отв±товъ и по вичитанню
презентованного од еи тестаменту, за докладомъ самому ясне велможному его
м(и)л(о)сти п(а)ну гетману и кавалеру, з виразной вол± и указу его панской
велможности, той пунктъ в жалоб± пана Жураховского голословне без доводу о
тисячи талярах, в тестамент± ненайменованних положенный и о инних р±чах
именуемих, уже перемовчанемъ килканадцатол±тной давности замедл±нних,
подлугъ артикуловъ правних одтинает, остатний тестаментъ покойного пана Петра
Zаб±лы, обозного войскового енералного, смертию его потвержденный, при моци
заховуючи и оний потвержаючи. А по писму небощика п: Петра Zаб±лы швакгра
его пана Жураховского к ему писанном, тую тисячу золотих якую он небощикъ п:
Zаб±ла за той вышпомененний млын найменовалъ дати, наказует абы речоная п:
Zаб±лина ему п: Жураховскому заплатила, которой сумми мает он юй яко
доброволним приговором сами межи собою постановили до близкопришлих
св(я)тъ Воскресения Г(о)с(под)ня почекати. А по одобраню о том термин± тих
грошей, не повиненъ уже будетъ он п: Жураховский з жоною и з потомками
Сіверянський літопис 83
сво±ми оной п: Zаб±линой и еи потомковъ о той млын и н± ощо инное над остатный
покойного пана свекра еи тестамент± судом войсковим Енералним потверженний
в±чне турбовати. А взаемне и она п: Zаб±лина по одданю тоей сумми не мает з
потомками сво±ми противъ самого п: Жураховского, жони и его потомковъ жадной
вщинати турбации. Що абы было кр±пко зарукою двох тисяч талярей до скарбу
войскового неотпустною утверждает // (арк. 2) той же судъ войсковый Енералный
сим писаннемъ при подпис± рукъ и при звыклой печати виданнимъ. Писано в
Батурин± року и дня вишейименованного.
Его царского пр(е)св(е)тлого в(е)л(и)ч(е)ства Войска Zапорожского
енералный судия Василий Кочубей. М.П.
Захария Шыйкевич товариш войсковый.
Семенъ Савичъ писаръ судовъ войсковыхъ Енералныхъ.
Продлугъ сего декрету з суду войскового Енералного виданного, я Василий
Жураковский отобралъ тисячу золотихъ сполна от п(а)н± Заб±линой швагровой
своей.
Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського. – Інв. № Ал 395, арк.
28Q29. Оригінал на 2Qх аркушах: 20, 32,4 х 20 см. Чорнило коричневе. Філігрань:
двоголовий орел під королівською короною. На арк. 29 зв. позначка: “Писмо
отданих грошах золтихъ тисячей три пану Жураковскому асавулови енералному”.
Завірений паперовоQвосковою печаткою, овальної форми, 32х28 мм, на червоному
воску. Зображення: суддівський жезл (“л±ска”), ліворуч від жезла хрест, а під
хрестом півмісяць; праворуч від жезла хрест, а під хрестом шестипроменева зірка.
Все зображення обіймають 2 гілки. Навколо напис: “ + ПЕЧАт ВОЙСКА ЕГо ЦР
ПРВ ВЛЧ ЗАПОр СУДУ ЕНЕРАЛNОГо”. Кустодія овальної форми з носиком,
вирізана з 2Qго арк.
|