Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні

У статті наведено й оцінено параметри гострої токсичності капсаїцину та морфоліду пеларгонової кислоти (МПК) при ентеральному введенні експериментальним тваринам. У результаті порівняльного аналізу зроблено висновок про більшу, при даному шляху надходження, летальну токсичність і небезпеку розвит...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Левченко, О.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна академія наук України 2008
Schriftenreihe:Досягнення біології та медицини
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47311
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні / О.Є. Левченко // Досягнення біології та медицини. — 2008. — № 2(12). — С. 16-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-47311
record_format dspace
spelling irk-123456789-473112013-07-12T03:06:11Z Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні Левченко, О.Є. Фундаментальні проблеми медицини та біології У статті наведено й оцінено параметри гострої токсичності капсаїцину та морфоліду пеларгонової кислоти (МПК) при ентеральному введенні експериментальним тваринам. У результаті порівняльного аналізу зроблено висновок про більшу, при даному шляху надходження, летальну токсичність і небезпеку розвитку гострого смертельного отруєння у капсаїцину, ніж у МПК. В статье приведены и оценены параметры острой токсичности капсаицина и морфолиду пеларгоновой кислоты (МПК) при энтеральном введении экспериментальным животным. В результате сравнительного анализа сделан вывод о большей, при данном пути поступления, летальную токсичность и опасность развития острого смертельного отравления в капсаицина, чем в МПК. In the article parameters of acute toxicity of capsaicin and pelargonic acid morpholide (PAM) at internal introduction to experimental animals are presented and appraised. As a result of comparative analysis a conclusion is done about greater, at this way of introduction, lethal toxicity and danger of development of the acute mortal poisoning of capsaicin, than PAM. 2008 Article Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні / О.Є. Левченко // Досягнення біології та медицини. — 2008. — № 2(12). — С. 16-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0102 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47311 615.9:612.014.46 uk Досягнення біології та медицини Національна академія наук України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Фундаментальні проблеми медицини та біології
Фундаментальні проблеми медицини та біології
spellingShingle Фундаментальні проблеми медицини та біології
Фундаментальні проблеми медицини та біології
Левченко, О.Є.
Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
Досягнення біології та медицини
description У статті наведено й оцінено параметри гострої токсичності капсаїцину та морфоліду пеларгонової кислоти (МПК) при ентеральному введенні експериментальним тваринам. У результаті порівняльного аналізу зроблено висновок про більшу, при даному шляху надходження, летальну токсичність і небезпеку розвитку гострого смертельного отруєння у капсаїцину, ніж у МПК.
format Article
author Левченко, О.Є.
author_facet Левченко, О.Є.
author_sort Левченко, О.Є.
title Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
title_short Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
title_full Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
title_fullStr Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
title_full_unstemmed Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
title_sort параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні
publisher Національна академія наук України
publishDate 2008
topic_facet Фундаментальні проблеми медицини та біології
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47311
citation_txt Параметри гострої токсичності подразливих речовин капсаїцину і морфоліду пеларгонової кислоти при ентеральному отруєнні / О.Є. Левченко // Досягнення біології та медицини. — 2008. — № 2(12). — С. 16-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Досягнення біології та медицини
work_keys_str_mv AT levčenkooê parametrigostroítoksičnostípodrazlivihrečovinkapsaícinuímorfolídupelargonovoíkislotiprienteralʹnomuotruênní
first_indexed 2025-07-04T07:05:09Z
last_indexed 2025-07-04T07:05:09Z
_version_ 1836699050868473856
fulltext ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ16 УДК 158.83+612.804+611.84 Т. В. Дегтяренко, О. В. Богданова, А. Г. Чаура ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СПРЯМОВАНОЇ НЕЙРОІМУНОМО- ДУЛЯЦІЇ ШЛЯХОМ АДЕКВАТНОГО БІОСТИМУЛЮ- ЮЧОГО ВПЛИВУ НА ЗОРОВУ СЕНСОРНУ СИСТЕМУ Авторами наведено патогенетичне обгрунтування можливості використання біоактивації морфофункціональ- них структур зорової сенсорної системи з метою адекват- ного впливу на процеси нейроімуномодуляції, викладені фундаментальні концептуальні положення щодо доціль- ності застосування спрямованої нейроімуномодуляції в клінічній практиці. Ключові слова: нейроімуномодуляція, зорова сенсор- на система, імунокорекція. UDC 158.83+612.804+611.84 T. V. Degtyarenko, O. V. Bogdanova, A. G. Tchaura THEORETIC METHODOLOGICAL GROUND OF CLINICAL APPLICATION OF DIRECTED NEUROIM- MUNOMODULATION BY ACTIVATING BIOSTYMU- LATION INFLUENCE ON VISUAL SENSORY SYSTEM The authors present the pathogenetical ground of possibility of the use of bioactivating of morphofunctional structures of the visual sensory system with the purpose of adequate influence on the processes of neuroimmunomo- dulation; fundamental conceptual positions as for expedience of application of directed neuroimmunomodulation at clinical practice are expounded. Key words: neuroimmunomodulation, visual sensory sys- tem, immonocorrection. Вступ Отруйні речовини подразли- вої дії входять до арсеналу засо- бів масового хімічного уражен- ня, призначених до застосуван- ня як за воєнного, так і за мир- ного часу. Історія та сьогоден- ня свідчать про неодноразові випадки їх використання і зброй- ними силами для воєнних цілей, і силовими правоохоронними структурами як «поліцейських газів» [1–3]. Однією з провідних вимог до таких подразливих речовин (ПР) і головною науково-практичною проблемою медико-токсиколо- гічної оцінки, що розв’язується в процесі створення ПР, є безпе- ка при їх застосуванні й, зокре- ма, відсутність або незначу- щість резорбтивної токсичної дії при гострому отруєнні навіть високими дозами. Інтегральним показником загальнобіологіч- ної активності й, у першу чер- гу, безпеки ПР є їх гостра ток- сичність. Разом із традиційно відоми- ми CS, CR, хлорацетофеноном останніми роками заслугову- ють увагу, з точки зору необхід- ності всебічної токсикологічної оцінки, порівняно нові ПР: кап- саїцин і морфолід пеларгоно- вої кислоти (МПК) [4; 5]. Дані про їх гостру токсичність, зок- рема хімічно чистих зразків, є фрагментарними, недостатньо і не всебічно оціненими. Відсут- ній порівняльний аналіз гострої токсичності капсаїцину та МПК, що необхідно для визначення перспектив створення на їх ос- нові ефективних і безпечних подразливих рецептур. Метою роботи було визначи- ти на експериментальних тва- ринах показники гострої смер- тельної токсичності капсаїцину та МПК і провести їх порівняль- ну оцінку. Матеріали та методи дослідження Об’єктом даного досліджен- ня була токсичність подразли- вих отруйних речовин, предме- том дослідів — показники ле- тальної токсичної дії ПР при їх пероральному шляху надхо- дження. Використані методи — токсикологічні, статистичні. Матеріалами досліджень були лабораторні тварини та хімічно чисті ПР — капсаїцин і МПК. Гостра токсичність вивчена на дрібних лабораторних тва- ринах — статевозрілих білих ми- шах, білих щурах і морських свинках. Речовини МПК, кап- саїцин вводили у вигляді емуль- сії у соняшниковій олії одно- кратно перорально за допомо- УДК 615.9:612.014.46 О. Є. Левченко, канд. мед. наук, доц. ПАРАМЕТРИ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПОДРАЗЛИВИХ РЕЧОВИН КАПСАЇЦИНУ І МОРФОЛІДУ ПЕЛАРГОНОВОЇ КИСЛОТИ ПРИ ЕНТЕРАЛЬНОМУ ОТРУЄННІ Українська військово-медична академія, Київ ¹ 2 (12) 2008 17 гою спеціальної голки-насадки з оливою. Параметри гострої токсичності при введенні тва- ринам per os капсаїцину отри- мані при випробуванні зроста- ючих доз речовини, що знаходи- лись у межах 70,0–316,0 мг/кг. Тваринам перорально вводили МПК у дозах, які збільшували від 800,0 до 4000,0 мг/кг. Основним критерієм для оцін- ки ступеня токсичності ПР слу- гувала величина показника LD50, який виражали у мілігра- мах на кілограм маси тіла тва- рини і розраховували за мето- дом Літчфілда і Уїлкоксона [6]. Для морських свинок LD50 МПК, капсаїцину визначали за методом В. Б. Прозоровського і співавторів [7]. Разом із середньосмертель- ними дозами, що є основними показниками токсичності, роз- раховано низку параметрів, які дозволяють характеризувати токсичність хімічної речовини з точки зору особливостей не- безпеки розвитку гострого смер- тельного отруєння [8; 9]. Коефіцієнти кумуляції та ви- дової чутливості визначали й оцінювали за загальновідоми- ми методaми [10; 11]. Кумуля- тивні властивості МПК вивча- лися в дослідах на білих мишах і щурах. Іритант вводили перо- рально у вигляді розчину в со- няшниковій олії протягом 24 діб. Первинна доза МПК, призначе- на для одноразового введення, становила 10 % ЛД50; для ми- шей і щурів ці дози дорівнюва- ли відповідно 169,0 і 221,0 мг/кг. Надалі через кожні 4 доби доза препарату збільшувалася на 5 % від LD50 для того, щоб в останні 4 доби тварини отриму- вали по 35 % LD50. При розра- хунку загибелі тварин отримані ними дози підсумовувалися. Результати дослідження та їх обговорення Отримано дані про парамет- ри гострої токсичності при перо- ральному введенні тваринам капсаїцину (табл. 1). З результатів досліджень випливає, що в цілому за серед- ньосмертельними дозами при введенні в шлунок різним ви- дам тварин найменш токсич- ною речовиною є МПК (в 8,0– 12,1 разу), ніж капсаїцин. Величина коефіцієнта куму- ляції хімічних речовин менше 1 свідчить про наявність кумуля- тивних властивостей у цих от- рут. Коефіцієнти кумуляції МПК (табл. 2) для мишей і щурів значно перевищують 1, що доз- воляє висловити припущення про відсутність при перораль- ному надходженні МПК явища матеріальної кумуляції в орга- нізмі піддослідних тварин і на- явність резистенції. Показники небезпеки розвит- ку гострого смертельного отру- єння наводяться в табл. 3. Вели- чини абсолютної токсичності (1/LD50) свідчать, при порівнян- ні МПК і капсаїцину, про низь- ку, що відрізняється на порядок, гостру токсичність МПК. За показниками варіабель- ності смертельних доз (LD84/ LD16) і функції кута нахилу пря- мої доза-ефект (S) також по- рівнювали небезпеку ПР, що досліджувалися. Менша за циф- ровим вираженням варіабель- ність смертельної дози та зна- чення S≤2 свідчать про високу небезпеку розвитку отруєння Примітка. У табл. 1 і 2: * — у чисельнику — кількість тварин, що загину- ли, у знаменнику — загальна кількість тварин у групі. Таблиця 1 Параметри гострої токсичності морфоліду пеларгонової кислоти і капсаїцину у лабораторних тварин при пероральному шляху введення Вид Доза, Кількість % заги- LD16, LD84, LD50 з довір- тварин мг/кг тварин белі N′ fLD50 мг/кг мг/кг чими межами у групі тварин 95 %, мг/кг МПК Білі миші 800,0 5 20,0 25 1,4 750,0 2450,0 1690,0 1000,0 5 20,0 (1207,0÷2366,0) 1500,0 5 40,0 2000,0 5 60,0 2500,0 5 80,0 Білі щури 900,0 5 20,0 25 1,4 950,0 3290,0 2210 1500,0 5 20,0 (1579,0÷3094,0) 2000,0 5 60,0 3000,0 5 60,0 4000,0 5 80,0 Морські 1260,0 2 0/2* Метод 1630,0 свинки 1580,0 2 1/2 В. Б. Прозоров- (1087,0÷2267,0) 2000,0 2 2/2 ського і співавторів 2500,0 2 2/2 Капсаїцин Білі миші 70,0 5 20,0 30 1,29 68,0 190,0 140,0 90,0 5 20,0 (108,5÷180,6) 110,0 5 40,0 130,0 5 40,0 170,0 5 60,0 200,0 5 80,0 Білі щури 100,0 5 20,0 25 1,36 110,0 310,0 220,0 150,0 5 20,0 (161,8÷299,2) 200,0 5 40,0 250,0 5 60,0 300,0 5 80,0 Морські 158,0 2 0/2* Метод 205,0 свинки 200,0 2 1/2 В. Б. Прозоров- (146,0÷287,6) 250,0 2 2/2 ського і співавторів 316,0 2 2/2 ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ18 будь-якою хімічною речовиною [8]. Щодо ПР, використаних у дослідженнях, то показник S для МПК наближається до 2. Ці ж показники для капсаїцину знач- но менші 2. Показник, що характеризує варіабельність смертельних доз при пероральному отруєнні у дослідах на різних видах тва- рин, також є для МПК більшим порівняно з капсаїцином. Сумарна токсичність (1/LD50 × × S), відома як показник небез- пеки розвитку смертельного от- руєння, є найменшою для МПК, відрізняючись від капсаїцину на порядок. Значення середньосмертель- них доз і показників абсолют- ної токсичності демонструють, що токсичність МПК значно нижча, ніж у капсаїцину. Показники варіабельності смертельних доз і функції кута нахилу прямої доза-ефект доз- воляють зробити припущення про найменшу небезпеку роз- витку смертельного перораль- ного отруєння у МПК. За зна- ченнями саме величини S, МПК і капсаїцин можна віднести до речовин із високою небезпекою розвитку смертельного отруєн- ня. За показником 1/LD50 ⋅ S досліджувані речовини можна розмістити в ряд за зростанням цифрових значень цієї харак- теристики токсичності та не- безпеки розвитку смертельно- го отруєння при пероральному шляху надходження таким чи- ном: МПК < капсаїцин. Існування різниці величин LD50 та інших показників ток- сичності кожної з ПР, що ви- вчалися, для різних видів експе- риментальних тварин стало під- ставою для розрахунку коефіці- єнта видової чутливості (КВЧ) при резорбтивній дії іритантів унаслідок їх перорального вве- дення. Цей коефіцієнт дозволяє визначити наявність та оціни- ти ступінь видової чутливості. Значення розрахованих КВЧ ПР наводяться в табл. 3. Оскіль- ки згідно з класифікацією хіміч- них речовин за КВЧ [8], ПР ре- човини, що досліджувалися, ма- ють зазначений показник мен- ше 3, то до них, при проявах токсичного впливу в умовах пе- рорального шляху надходжен- ня, видову чутливість можна вважати невираженою. Перебіг інтоксикації тварин при пероральному введенні за- значених вище доз ПР, що до- сліджувались, ідентичний для всіх видів тварин і характери- зується початковим підвищен- ням їх рухової активності (че- рез 5–20 хв), збудженням й аг- ресивністю, появою ознак под- разнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (спе- цифічною реакцією почухуван- ня ділянки носових ходів, рино- реєю), очей (у вигляді незнач- ного звуження очної щілини, Таблиця 3 Показники небезпеки розвитку смертельного отруєння при пероральному введенні подразливих речовин Показники МПК Капсаїцин Величина абсолютної токсичності, 1/LD50 Білі миші 0,000592 0,0071 Білі щури 0,000453 0,0046 Морські свинки 0,000614 0,0049 Варіабельність смертельних доз, LD84/LD16 Білі миші 3,27 2,79 Білі щури 3,46 2,82 Функція кута нахилу прямої доза-ефект, S Білі миші 1,78 1,66 Білі щури 1,82 1,75 Показник небезпеки розвитку смертельного отруєння, 1/LD50 ⋅ S Білі миші 0,001054 0,011786 Білі щури 0,000825 0,008050 КВЧ 1,36 1,57 Таблиця 2 Показники здатності морфоліду пеларгонової кислоти до кумуляції Доба Доза речовини, Загибель LD 50, Коефіці- спостере- мг/кг тварин, мг/кг єнт ку- щодо- сумарна сумарна Ефект* ження бова за кожні за весь % муляції 4 доби термін Білі миші 1–4 169,0 676,0 676,0 0/12 0 7300,0 4,32 5–8 253,5 1014,0 1690,0 0/12 0 9–12 338,0 1352,0 3042,0 0/12 0 13–16 422,5 1690,0 4732,0 1/12 8,33 17–20 507,0 2028,0 6760,0 6/12 50,0 21–24 591,5 2366,0 9126,0 8/12 75,0 Білі щури 1–4 221,0 884,0 884,0 0/8 0 13600,0 6,15 5–8 331,5 1326,0 2210,0 0/8 0 9–12 442,0 1768,0 3978,0 0/8 0 13–16 552,5 2210,0 6188,0 0/8 0 17–20 663,0 2652,0 8840,0 1/8 12,5 21–24 773,5 3094,0 11934,0 2/8 25,0 ¹ 2 (12) 2008 19 птозу, блефаротиків, блефаро- спазму, лакримації). Через 30 хв– 2 год з’являються гіподинамія, зниження м’язового тонусу. За- гибель тварин при гострому отруєнні, як правило, настає протягом 6–48 год після введен- ня речовини. Деякі тварини ги- нули протягом 1–5 діб. Смерть наставала від припинення ди- хання. Висновки 1. Згідно з класифікацією не- безпеки речовин за ступенем впли- ву на організм (ГОСТ12.1.007- 76) [12] та з урахуванням отри- маних показників LD50 у резуль- таті експериментів на різних ви- дах тварин з ентеральним вве- денням, можна зробити висно- вок, що МПК та капсаїцин слід зарахувати до III класу небез- пеки хімічних речовин, помірно небезпечних речовин. 2. Використовуючи класифі- кацію С. Д. Заугольникова і співавторів [13], вивчені ПР за парентеральною токсичністю, зокрема за значеннями LD50, можна оцінити капсаїцин як по- мірно токсичну, а МПК як ма- лотоксичну отруту. 3. За токсичністю та небез- пекою розвитку смертельного отруєння вивчені ПР розподіля- ються у такий ряд за зростан- ням: МПК < капсаїцин. З ура- хуванням окремих характерис- тик МПК (варіабельності смер- тельних доз і функції кута на- хилу прямої доза-ефект), кап- саїцин можна зарахувати до ре- човин із високою небезпекою розвитку смертельного отруєн- ня. Але в цілому, величини LD50 та інтегральні показники токсичності й небезпеки роз- витку смертельного отруєння підтверджують вказану послі- довність цих ПР у ряду зростан- ня: МПК < капсаїцин. 4. З точки зору використан- ня як діючих агентів у одно- та багатокомпонентних подразли- вих рецептурах спеціального призначення, заслуговує на ува- гу МПК. Вона є найменш ток- сичною з-поміж досліджених ПР і при цьому не має здатності до кумуляції. 5. Беручи до уваги значення КВЧ, видова чутливість до всіх ПР і рецептур, з точки зору смертельного отруєння при їх введенні per os, не виражена, тоб- то за певних умов вони у визна- чених умовах не мають видової чутливості. ЛІТЕРАТУРА 1. Sidell F. R. Medical aspects of Chemical and Biological warfare : Text- book of Military Medicine. Part 1. War- fare, Weaponry and the Casualty / F. R. Sidell, Ernest T. Takafuji, David R. Franz. — 1997. — 721 p. 2. Medical Management of Chami- cal Casualties : Handbook / US Army medical research institute of chemical defence, Chamical Casualty Care Divi- sion. — 1999. — 293 p. 3. Зайцев Г. И. Судебно-медицин- ские аспекты массовых поражений ирритантами / Г. И. Зайцев, О. А. Бы- ковская, Ю. Н. Лейкин // Правовые и организационные вопросы судебной медицины и экспертной практики : сб. науч. работ. — Киров. гос. мед. ин-т, 1997. — Ч. 2. — С. 127-131. 4. Лапина Н. В. Особенности хро- нической интоксикации при энтераль- ном поступлении морфолида пеларго- новой кислоты / Н. В. Лапина, Р. И. Глухова, Л. А. Муковский // Токси- кол. вестник. — 2005. — № 2. — С. 26- 29. 5. Effect of oleoresin capsicum (OC) and ortho-chlorobenzylidene malononit- rile (CS) on ciliary beat frequency / S. De- lamanche, P. Desforges, S. Morio [et al.] // Toxicology. — 2001. — Vol. 165, N 2. — P. 79-85. 6. Беленький М. Л. Элементы ко- личественной оценки фармакологи- ческого эффекта / М. Л. Беленький. — Рига : Изд-во АН Латв. ССР, 1959. — 113 с. 7. Прозоровский В. Б. Экспресс- метод определения средней эффектив- ной дозы и ее ошибки / В. Б. Прозо- ровский, М. П. Прозоровская, В. М. Демченко // Фармакология и токсико- логия. — 1978. — № 4. — С. 497-502. 8. Саноцкий И. В. Критерии вред- ности в гигиене и токсикологии при оценке опасности химических соеди- нений / И. В. Саноцкий, И. П. Улано- ва. — М. : Медицина, 1975. — 327 с. 9. Саноцкий И. В. Основные поня- тия токсикологии / И. В. Саноцкий // Методы определения токсичности и опасности химических веществ. — М. : Медицина, 1970. — С. 101-108. 10. Уланова И. П. Определение ку- мулятивных свойств профессиональ- ных ядов / И. П. Уланова, К. К. Сидо- ров, А. И. Халепо // Там же. — С. 9- 29. 11. Саноцкий И. В. Расчет коэффи- циента запаса при эксперименталь- ном определении предельно-допусти- мых концентраций промышленных ядов / И. В. Саноцкий // Промышлен- ная токсикология и клиника профес- сиональных заболеваний химической этиологии. — М. : Медицина, 1962. — С. 35-37. 12. ГОСТ 12.1.007-76. Вредные ве- щества. Классификация и общие тре- бования безопасности. — М., 1976. 13. Куценко С. А. Основы токси- кологии / С. А. Куценко. — СПб. : ООО «Издательство Фолиант», 2004. — 675 с. УДК 615.9:612.014.46 О. Є. Левченко ПАРАМЕТРИ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПОДРАЗ- ЛИВИХ РЕЧОВИН КАПСАЇЦИНУ І МОРФОЛІДУ ПЕ- ЛАРГОНОВОЇ КИСЛОТИ ПРИ ЕНТЕРАЛЬНОМУ ОТРУ- ЄННІ У статті наведено й оцінено параметри гострої токсич- ності капсаїцину та морфоліду пеларгонової кислоти (МПК) при ентеральному введенні експериментальним тваринам. У результаті порівняльного аналізу зроблено висновок про більшу, при даному шляху надходження, ле- тальну токсичність і небезпеку розвитку гострого смер- тельного отруєння у капсаїцину, ніж у МПК. Ключові слова: капсаїцин, морфолід пеларгонової кис- лоти, гостра токсичність, ентеральне введення. UDC 615.9:612.014.46 O. Ye. Levchenko PARAMETERS OF ACUTE TOXICITY OF IRRITATING AGENTS OF CAPSAICIN AND PELARGONIC ACID MORPHOLIDE AT INTERNAL INTOXICATION In the article parameters of acute toxicity of capsaicin and pelargonic acid morpholide (PAM) at internal introduction to experimental animals are presented and appraised. As a result of comparative analysis a conclusion is done about greater, at this way of introduction, lethal toxicity and danger of de- velopment of the acute mortal poisoning of capsaicin, than PAM. Key words: capsaicin, pelargonic acid morpholide, acute toxicity, internal introduction.