Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження)
Представлена персоналія М. Б. Блауберга. Показана роль ученого у розвитку фармації та профілактичної медицини на медичному факультеті Імператорського Новоросійського університету в Одесі....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національна академія наук України
2011
|
| Schriftenreihe: | Досягнення біології та медицини |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47486 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) / О.В. Шальнова-Козаченко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 71-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-47486 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-474862013-07-15T03:08:49Z Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) Шальнова-Козаченко, О.В. Ювілеї Представлена персоналія М. Б. Блауберга. Показана роль ученого у розвитку фармації та профілактичної медицини на медичному факультеті Імператорського Новоросійського університету в Одесі. M. B. Blauberg’s personalia is presented. The article deals with the role of the scientist in development of pharmacy and preventive medicine at the Medical Faculty of the Imperial Novorossiysk University in Odessa. 2011 Article Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) / О.В. Шальнова-Козаченко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 71-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0102 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47486 613/615(477)(092)Блауберг uk Досягнення біології та медицини Національна академія наук України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Шальнова-Козаченко, О.В. Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) Досягнення біології та медицини |
| description |
Представлена персоналія М. Б. Блауберга. Показана
роль ученого у розвитку фармації та профілактичної медицини на медичному факультеті Імператорського Новоросійського університету в Одесі. |
| format |
Article |
| author |
Шальнова-Козаченко, О.В. |
| author_facet |
Шальнова-Козаченко, О.В. |
| author_sort |
Шальнова-Козаченко, О.В. |
| title |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| title_short |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| title_full |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| title_fullStr |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| title_full_unstemmed |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| title_sort |
магнус богданович блауберг (до 145-річчя з дня народження) |
| publisher |
Національна академія наук України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47486 |
| citation_txt |
Магнус Богданович Блауберг (до 145-річчя з дня народження) / О.В. Шальнова-Козаченко // Досягнення біології та медицини. — 2011. — № 1(17). — С. 71-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Досягнення біології та медицини |
| work_keys_str_mv |
AT šalʹnovakozačenkoov magnusbogdanovičblaubergdo145ríččâzdnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-04T07:21:27Z |
| last_indexed |
2025-07-04T07:21:27Z |
| _version_ |
1836700074818666496 |
| fulltext |
¹ 1 (17) 2011 71
Одинцовим, 1947), «Пути раз-
вития киевской терапевтичес-
кой школы» (1947), «Советская
медицина к XXX годовщине
Октября» (1947), «Ученый-пат-
риот» (пам’яті О. О. Богомоль-
ця, 1947), «Влияние И. П. Пав-
лова на направление внутрен-
ней медицины» (1948).
Всюди, де працював Мико-
ла Дмитрович, навколо нього
швидко гуртувався творчий
колектив науковців і педагогів.
Він не тільки проводив власні
дослідження, але й уміло орга-
нізовував науково-дослідну ро-
боту в колективі, наполегливо
прагнув підготувати наукову
зміну, що задовольняє найви-
щим вимогам. Висока компе-
тентність, непоказна ділови-
тість, серйозність підходу до
питань, що вивчаються, — ось
найбільш характерні риси М. Д.
Стражеска як людини і лікаря.
Під його керівництвом біль-
ше 100 науковців захистили
докторські та кандидатські ди-
сертації.
М. Д. Стражеско завжди
приділяв велику увагу роботі
з молодими лікарями, віддаю-
чи багато сил і енергії навчан-
ню і вдосконаленню кваліфі-
кованих терапевтів. Серед уч-
нів М. Д. Стражеска — 32 ке-
рівники кафедр і доценти в різ-
них містах СРСР. Тисячі ліка-
рів слухали його лекції і були
присутні на його обходах і об-
говоренні хворих, вчились у
нього клінічному мисленню,
спостережливості та любові
до лікарської справи.
М. Д. Стражеско брав ак-
тивну участь у редагуванні ме-
дичних журналів, організації
наукових конференцій, виданні
порадників і підручників, був
редактором розділу «Внутріш-
ні хвороби» першого видання
Великої медичної енциклопе-
дії, почесним членом багатьох
наукових товариств.
28 квітня 1952 р. постано-
вою Ради Міністрів УРСР
№ 1149 Українському науко-
во-дослідному інституту клі-
нічної медицини (Київ) при-
своєно ім’я академіка М. Д.
Стражеска.
Микола Дмитрович Стра-
жеско помер 27 червня 1952 р.
Видатний учений, таланови-
тий клініцист, блискучий пе-
дагог і людина великої осо-
бистої привабливості — таким
назавжди увійшов в історію
вітчизняної терапії Микола
Дмитрович Стражеско.
У 1977 році Інститут клініч-
ної медицини було реоргані-
зовано в Інститут кардіології,
оскільки дослідження захворю-
вань серцево-судинної системи
було пріоритетом його діяль-
ності, а також діяльності Ми-
коли Дмитровича [3].
Інститут кардіології по праву
можна вважати творінням акаде-
міка М. Д. Стражеска, у якому
його мрія втілена в життя. Сьо-
годні він носить назву Націо-
нальний науковий центр «Інсти-
тут кардіології імені академіка
М. Д. Стражеска НАМН Украї-
ни» і нині відзначає своє 75-
річчя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бобров В. Академік Микола Стра-
жеско (1876–1951) / В. Бобров // Агапіт.
– 1996–1997. – № 5/6. – С. 31–36.
2. Калита Б. Т. Микола Стражес-
ко / Б. Т. Калита ; за ред. К. Ф. Дуп-
ленка. – К. : Молодь, 1977. – 200 с.
3. Коваленко В. М. Академік Стра-
жеско та його нащадки / В. М. Кова-
ленко, В. М. Корнацький. – К. : Чет-
верта хвиля, 2003. – 180 с.
4. Стражеско Н. Д. От сумерек к
свету (воспоминания о пройденном
пути) // Врачебное дело. – 1950. —
№ 2. – С. 101–108.
Вступ
Серед важливих проблем
наукових досліджень кафедр
одеської вищої медичної школи
— історія alma mater (1900–
2011): розвиток наук і педаго-
гічного процесу у цілому на
факультеті-в академії-інститу-
ті-університеті (державному/
національному), окремих наук
і предметів викладання, кафедр,
персоналії вчених, що створили
ім’я університету, характерис-
тика побуту і життя професорів
минулого і студентів. Практич-
но кожна з названих проблем
передбачає розробку персо-
налій учених із біографічними
відомостями про них з уточнен-
ням дат і місць народження і
смерті, видів діяльності та дер-
жавної належності; із віддзер-
каленням життєдіяльності, на-
уково-педагогiчної, науково-
лiтературної творчості й гро-
мадської діяльності, оцінкою
ролі у розробці ідей i напрямів,
у розвитку теорії та практики
розділу медичної науки, який
УДК 613/615(477)(092)Блауберг
О. В. Шальнова-Козаченко, канд. мед. наук, доц.
МАГНУС БОГДАНОВИЧ БЛАУБЕРГ
(до 145-річчя з дня народження)
Одеський національний медичний університет
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ72
вони представляли; із здійснен-
ням джерелознавчого аналізу;
використанням мовознавства
[6; 11].
У рік 145-річчя з дня наро-
дження Магнуса Богдановича
Блауберга (1866–1921), профе-
сора медичного факультету
(МФ) Імператорського Новоро-
сійського університету (ІНУ) в
Одесі, засновника і першого
завідувача однієї з кращих у
країні на початку ХХ ст. ка-
федр фармації з фармакогно-
зією, що посприяв розвитку ка-
федри гігієни й постановці ме-
тодів експериментального до-
слідження у профілактичній
медицині (гігієнічної й санітар-
но-гігієнічної оцінки об’єктів
спостереження), нами зроблена
спроба дослідити життєвий і
творчий шлях ученого, показа-
ти особистісні грані цієї дійсно
душевно красивої людини.
Мета та постановка зав-
дань: поглибити дані персоналії
М. Б. Блауберга (М. Б. Б.) —
засновника й завідувача однієї
з кращих у Європі початку
ХХ ст. кафедр фармації з фар-
макогнозією на МФ ІНУ в
Одесі (1902–1921), вченого, що
також розв’язав низку проблем
профілактичної медицини (са-
нітарної та загальної гігієни),
очолював кафедру гігієни.
Методи — історико-інформа-
тивний (літературний, бібліо-
графічний та архівний пошук),
системного підходу, фотогра-
фічний.
Результати дослідження
та їх обговорення
Розв’язання біобібліогра-
фічних проблем, дослідження
діяльності видатних медиків, у
т. ч. регіонального рівня (у на-
шому випадку — одеських),
обґрунтування їх внеску в роз-
виток теоретичної, експеримен-
тальної, клінічної та профілак-
тичної медицини й розробка
персоналій учених завжди зай-
мали значне місце в науковій
роботі кафедри соціальної ме-
дицини та медичного менедж-
менту протягом усієї історії її
існування [2; 4].
Так, на прохання Коорди-
наційного бюро Енциклопедії
сучасної України (ЕСУ) під
егідою НАНУ за № 177/1421
від 03.05.2000 р. і підписом ке-
рівника М. Г. Железняка на
ім’я завідувача кафедри за-
гальної гігієни, соціальної ме-
дицини та організації охорони
здоров’я ОДМУ В. О. Коло-
денка за 2 міс. була складена
і відправлена (вих. № 58/20-60
від 14.07.2000 р.) стаття-персо-
налія про М. Б. Блауберга —
лідера етапу становлення МФ
ІНУ з формуванням кафедри
фармації з фармакогнозією,
кафедри гігієни [2; 5]:
«БЛАУБЕРҐ Маґнус Богда-
нович (13.03.1866, м. Вольмер
Ліфдянд. губ., нині Вальмієра,
Латвія — 15.01.1921, Одеса)
— лікар-фармаколог. Магістр
фармації (1890), д-р медицини
та хірургії (1897; Берлін). За-
кін. Юр’єв. (нині Тартус.) ун-т
(Естонія, 1884). Працював лі-
карем у Тульській губ. (1884–
86). У 1886–88, 1891–95 навч.
у Моск. ун-ті. Працював пом.
провізора Старонікол. аптеки
в Москві (1886–88), хіміком-
аналітиком при Гігієн. ін-ті
Моск. ун-ту (1891–94); пер-
шим асист. і приват-доц. при
Фармакол. ін-ті Дерпт. ун-ту
(1897–1901). У 1898–1900 —
за кордоном (Цюрих, Вюрц-
бург, Берлін). Від 1902 — в. о.
екстраординар. проф., засн.
та зав. каф. фармації та фар-
макогнозії, 1906–21 — в. о.
ординар. проф. каф. гігієни
мед. ф-ту Новорос. ун-ту
(згодом Одес. мед. ін-т). На-
ук. праці присвяч. питанням
обміну речовин, санітарії (до-
слідження питних вод та їх
сан. оцінка), гігієни харчуван-
ня (склад продуктів і напоїв,
зокрема гігієн. оцінка хересу,
сидру, молока, зельтерських
вод, їх фальсифікація та бо-
ротьба з нею). Автор низки ста-
тей до “Энциклопедического
словаря” Ф. Брокгауза та
І. Ефрона.
Пр.: Русское виноградное
вино и херес. Состав, методы
исследования, основы химико-
санитарной оценки и фальси-
фикация их. Москва, 1894;
Конспект лекций по фарма-
когнозии, читанных в Импера-
торском Новороссийском уни-
верситете в 1902/3 учебном
году. О., 1903;
Первый отчет по кафедре
фармации и фармакогнозии при
Императорском Новороссий-
ском университете. О., 1904.
Літ.: Борисов П. Я., Корш
А. Я., Медведев А. К., Якубо-
вич В. Ф. Отзывы о работах
проф. Новороссийского уни-
верситета М. Б. Блауберга
// Зап. Император. Новорос.
ун-та. О., 1907. Т. 106.
В. О. Колоденко,
О. В. Козаченко».
Перелік того, що не увійш-
ло у цю стислу статтю-персо-
налію [3; 7]:
— закінчення Дерптського
(Тартуського) університету з
курсу фармації (1884);
— складання провізорських
екзаменів (1889);
— захист дисертації на сту-
пінь магістра фармації на те-
му «Русское виноградное ви-
но и херес» (1890);
— удосконалення знань із
курсу хімічного аналізу в Ні-
меччині (Вісбаден, 1889–1891);
— форма навчання у Мос-
ковському університі (1891–
1895): слухач лекцій;
М. Б. Блауберг
¹ 1 (17) 2011 73
— від’їзд за кордон для за-
кінчення медичної освіти (Цю-
рих, Вюрцбург, Берлін);
— захист докторської ди-
сертації з медицини і хірургії
(Берлін, 1897);
— складання екзамену й
отримання права лікарської
практики в Російській імперії
(1900);
— «магистр фармации и д-р
медицины и хирургии Берлин-
ского ун-та М. Б. Блауберг
назначен в январе 1902 г. и. д.
экстраорд. проф. по кафедре
фармации и фармакогнозии»
[7, a. 46];
— створення фармацевтич-
ного відділення і досягнення
високого рівня викладання;
— складання плану навчан-
ня студентів-медиків і фарма-
цевтів;
— розробка основних курсів
фармації для студентів-фарма-
цевтів і медиків (для останніх
фармація і фармакогнозія роз-
глядалася М. Б. Б. як введен-
ня до курсів фармакології та
гігієни);
— в. о. ординарного про-
фесора кафедри фармації і фар-
макогнозії медичного факульте-
ту Новоросійського універ-
ситету (наказ № 2224 від
09.03.1906 р.: «Назначить ис-
полняющим должность орди-
нарного проф. по кафедре фар-
мации и фармакогнозии» [7,
а. 41]);
— наказом Міністерства на-
родної освіти за № 11968 від
27.09.1906 р. «разрешено по-
ручить чтение курса и прак-
тических занятий по гигиене
(и. д. орд-го проф.)» [7, а. 49];
— галузь досліджень профе-
сора Новоросійського універ-
ситету М. Б. Блауберга, від-
гуки на які наведені у т. 106
«Записок Императорского Но-
вороссийского университета»
(1907), — фармація і фармако-
гнозія;
— автор більше 40 науко-
вих праць, присвячених пере-
важно висвітленню санітарно-
гігієнічних питань харчування
(у галузі гігієни працював із
1892 р.);
— як учень Ф. Ф. Ерісмана
продовжив розробку питань
про склад харчових продуктів
і напоїв, їх фальсифікацію і
боротьбу з нею.
Ф. Ф. Ерісман — видатний
гігієніст Російської імперії, пред-
ставник універсальної гігієни
нового часу — у вступній
лекції «Основы и задачи со-
временной гигиены» показав
своє сприйняття природничо-
наукової основи гігієни як ши-
рокого комплексу наук про
природу (фізика, хімія та ін.),
про організм (фізіологія, за-
гальна патологія). Він дово-
дить цілісність предмета, яка
характеризує гігієну як само-
стійну науку: «…Современная
гигиена имеет вполне опреде-
ленный и научный характер.
…Неминуемой точкой отправ-
ления при всех гигиенических
исследованиях является стрем-
ление найти те законы, кото-
рые управляют здоровьем че-
ловека, и исследовать как при
помощи эксперимента, так и
путем статистических наблю-
дений все те общественные и
частные явления, понимание
которых непосредственно или
косвенно может содейство-
вать открытию этих законов,
так что все явления окружаю-
щей среды интересуют гигие-
ниста лишь настолько, на-
сколько они могут отражать-
ся на здоровье человека. …Ха-
рактер науки определяется
целью, задачами ее; приемы и
способы исследования могут
быть до некоторой степени
одинаковы в родственных меж-
ду собой науках вовсе не в
ущерб самостоятельности дан-
ного предмета. Гигиенист, про-
изводящий химические иссле-
дования, этим отнюдь не пре-
вращается в химика: его не
интересует химия сама по се-
бе, и он пользуется химиче-
скими приемами только там,
где надеется этим путем от-
крыть причинную связь между
исследуемым им явлением и ка-
ким-нибудь нарушением част-
ного или общественного здо-
ровья» [10, с. 335–336]. Ці сло-
ва вченого-гігієніста характе-
ризують діяльність його учня
— М. Б. Б., що професійно
займався хімічними досліджен-
нями і в фармації з фармако-
гнозією, і в гігієні. Також Ф. Ф.
Ерісман визначає взаємовід-
ношення гігієни й клінічної ме-
дицини: «…Я считаю гигиену
самостоятельной наукой, имею-
щей свои собственные, ей од-
ной свойственные задачи и це-
ли, и неразрывно связанной с
медициной» [10, с. 338].
Наводимо перелік найбільш
відомих праць із наукової спад-
щини М. Б. Б. з їх аналізом.
«Конспект лекций по фар-
макогнозии, читанных в Им-
ператорском Новороссийском
университете в 1902/3 акаде-
мич. году профессором М. Б.
Блаубергом» (О., Типо-Лито-
графия Гладкова и Прицепова,
Коблевская, д. № 34, 1903;
120 с.) був складений студента-
ми Л. Лістенгартеном і І. Корн-
маном. Видання дозволено
цензурою (Одеса, 13 лютого
1903 р.). На 111 сторінках на-
ведено 218 описів лікарської
сировини, її походження, ме-
тоди заготовки, збереження і
збагачення. Далі (с. 112–116)
представлена «Программа
по фармакогнозии (неофици-
альная»: 36 квитків із запитан-
нями; “Index” (с. 117–119); на
останній сторінці наведені
найголовніші друкарські по-
милки.
Статті в Энциклопедический
словарь Ф. А. Брокгауза (Лей-
пциг) і І. А. Ефрона (С.-Петер-
бург):
«Ртуть (медико-санитар-
ный очерк)» (1899. – Т. ХХVII
(53-й полутом). – С. 186–194):
у першій частині розглядаєть-
ся ртуть та її препарати з точ-
ки зору фармакології, у другій
— токсикологія ртуті та її спо-
лук; особлива увага приділя-
ється санітарному нагляду за
продажем ртуті й використан-
ням її у техніці; у переліку лі-
тератури — праці Ф. Ф. Еріс-
мана («Профессиональная ги-
гиена», СПб., 1877; «Санитар-
ное исследование фабричных
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ74
заведений Клинского уезда
Московской губернии», 1879),
М. Петтенкофера та ін.;
«Рыбный яд» (1899. –
Т. ХХVII (53-й полутом). –
С. 403–410): описано дві гру-
пи отруйних риб, які наносять
смертельні рани голками плав-
ників, і безпосередньо отруй-
них риб, що спричинюють от-
руєння при використанні їх у
їжу; дано прогноз, діагноз, лі-
кування отруєнь; окремо виді-
лене питання про організацію
іхтіологічних лабораторій на
промислах для розробки пи-
тань щодо рибної отрути за
участю лікарів-гігієністів, хі-
міків, бактеріологів і зоологів;
«Свинец (медико-санитар-
ный очерк)» (1900. – Т. ХХIХ
(57-й полутом). – С. 133–139):
у розділі про токсикологію
свинцю та його сполук роз-
глянуто місцеві й загальні яви-
ща при отруєнні ним (при ви-
користанні свинцевого посуду
та ін.), описані симптоми гос-
трого отруєння; у наступному
розділі — про санітарне зна-
чення свинцю — автор під-
креслює необхідність розгляду
хронічних отруєнь, так званих
професійних отруєнь; заключ-
на частина містить відомості
про хронічне отруєння (satur-
nismus — «сатурнізм»), вклю-
чає опис змін у загальному ста-
ні здоров’я та в обміні речовин
(розлади травної системи, по-
стійно прогресуюче схуднен-
ня); серед літературних джерел
— праці Ф. Ф. Ерісмана («Про-
фессиональная гигиена», СПб.,
1877; «Сборник работ москов-
ской гигиенической лаборато-
рии», вып. V);
«Светильный газ» (1900. –
Т. ХХIХ (57-й полутом). –
С. 208–212): автор описує ут-
ворення цього газу шляхом ви-
ділення при згорянні так зва-
ного газового кам’яного вугіл-
ля, зупиняється на напрямках
санітарного нагляду за вироб-
ництвом щодо охорони здоро-
в’я робітників, зайнятих на га-
зових заводах; у використаній
літературі — загальні посібни-
ки з гігієни Рубнера, Альбрех-
та, Ф. Ф. Ерісмана, а також
посібники з токсикології.
Значний інтерес виклика-
ють «Отзывы о научных рабо-
тах 5 кандидатов, выступив-
ших на вакантную кафедру
Гигиены при Медицинском
Факультете Императорского
Новороссийского Университе-
та» в «Записках Император-
ского Университета» (1907. –
Т. 106. – 1 часть официальная.
– С. 1–84). Серед кандидатів
були: приват-доцент Імпера-
торського Харківського уні-
верситету С. Т. Барташевич,
в. о. ординарного професора
Імператорського Новоросійсь-
кого університету М. Б. Блау-
берг, приват-доцент Імпера-
торського Томського універси-
тету П. Н. Бутягін, приват-
доцент університету Св. Воло-
димира І. І. Кіяніцин, приват-
доцент Харківського універси-
тету В. В. Фавр.
Відгуки на праці М. Б. Блау-
берга (с. 12–54) склали А. К.
Медведєв (на 3 праці німець-
кою мовою; серед них зразко-
ва, на думку рецензента, мо-
нографія про грудне вигодову-
вання (Берлін, 1897)); П. Я.
Борисов (на 4 праці, включа-
ючи фармакологічний огляд
порядку 100 нових медикамен-
тів та описи свинцю, сурми,
ртуті, таємних і патентованих
засобів з енциклопедичного
словника); О. В. Корш (4 пра-
ці, у т. ч. доповідь на з’їзді про
фальсифікацію загальнодос-
тупних лікарських речовин і
раціональну боротьбу з нею);
В. Ф. Якубович (8 праць, з
яких 6 — німецькою мовою;
про сурогати жіночого молока
і сучасні на той час положен-
ня щодо штучного вигодову-
вання дітей грудного віку);
П. Г. Меліков (12 праць — мо-
нографії, книги, статті; про
російське виноградне вино —
120 сторінок; дисертації); П. Г.
Меліков і В. М. Перієв (8 праць,
включаючи книги про оцет
на 29 сторінках, про хімічний
склад і санітарне значення
виноградного соку з коротки-
ми відомостями про лікування
виноградом). Спостерігаємо
увагу до деяких праць і їх роз-
бір у різних рецензентів.
Наводимо характеристику
дисертацій, захищених учня-
ми М. Б. Б., за П. Г. Меліковим
(написання відповідно до су-
часних мовних норм — авт.):
«Нам передан целый ряд ис-
следований лиц, работавших
или под руководством или по
указанию М. Блауберга. Мы
не считаем нужным входить в
ближайшее рассмотрение этих
работ, ограничимся только об-
щими замечаниями: как выбор
тем, так и разработка их ука-
зывают, что руководитель ра-
ботами должен был обладать
большим тактом и широким
образованием, чтобы его уче-
ники могли так успешно вы-
полнить поставленную на раз-
решение задачу. Под руковод-
ством М. Блауберга написали
диссертации следующие ли-
ца: П. Белоусов, Ф. Кестнер,
Я. Неедра, Л. Беркович и М. Му-
радов». («Записки Император-
ского Университета». – О., 1907.
– Т. 106. – 1 часть официаль-
ная. – С. 39–40).
Визначений нами раніше
алгоритм виділення й обґрун-
тування формування та роз-
витку наукових педагогічних
медичних шкіл [12] можна пред-
ставити за категорією історич-
ного періоду; країни, міста,
базового вищого навчального
закладу, підрозділів (кафедр);
вченого-організатора та його
фундаментальних теорій; ко-
лективу однодумців, учнів; по-
слідовників; розгалуження ідей
школи; вплив на створення но-
вих шляхів розвитку галузі, ме-
дицини у цілому. З урахуван-
ням вказаного вище, виокрем-
люємо одеську школу фарма-
ції і фармакогнозії за такими
характеристиками формуван-
ня й розвитку: ХХ ст.; Ро-
сійська імперія — УРСР (СРСР)
— Україна; Одеса; медичний
факультет Імператорського
Новоросійського університе-
ту; кафедра фармації і фарма-
когнозії; М. Б. Б. — засновник
і завідувач (1902–1921); учень
¹ 1 (17) 2011 75
Ф. Ф. Ерісмана; учні: Біло-
усов, Беркович і Муратов, що
виконали дисертації на сту-
пінь доктора медицини, а на
ступінь магістра — Недра, Рі-
тер, Шиллінг, Маддісон, Кест-
нер.
Після смерті видатних уче-
них із світовими, національни-
ми і регіональними пріорите-
тами в медицині складаються
й друкуються некрологи. При
написанні некрологів важли-
вим є наведення точних дат і
місць народження та смерті:
ця значуща інформація міс-
титься у важко- або недоступ-
них документах для дослідни-
ків сьогодення і, тим більше,
майбутніх часів [11]. Безпереч-
но, некрологи — це особливі
джерела, з яких ми отримуємо
стислу, виважену інформацію
про вченого та його досягнен-
ня, про нього як особистість,
про умови, у яких він жив і
творив, про причини смерті, а
також про ставлення до нього
колег по роботі та членів роди-
ни. Важливою є й особистість
автора некролога. Це людина,
яка могла близько знати по-
мерлого як колегу або була з
ним у дружніх стосунках, яка
передає інформацію через при-
зму свого світогляду і сприй-
мання подій. Таким чином, ми
отримуємо додаткову інфор-
мацію і про автора. Зважаючи
на вищевказані причини, а та-
кож у зв’язку з 90-ми рокови-
нами з дня поховання М. Б. Б.,
які відмічаються у поточному
році, некролог на смерть М. Б.
Блауберга, надрукований в
одеському журналі «Совре-
менная медицина» (1921, № 1),
складений і підписаний профе-
сором М. К. Лисьонковим, ци-
туємо повністю й без корекції
щодо змін у правописі, які від-
булися протягом часу [8; 9].
«Проф. М. Б. БЛАУБЕРГ
2/15 января 1921 г. скончал-
ся Магнус Богданович Блауберг,
состоявший втечение 19 лет
профессором фармации с фар-
макогнозией сначала на Меди-
цинском Факультете Ново-
российского Университета, а
в последнее время в Одесской
Медицинской Академии. Ка-
федра, которую занимал по-
койный профессор втечение
многих лет, была всецело его
детищем, будучи организова-
на им в 1902 году, в период ус-
тройства в Одессе Медицин-
ского Факультета. При ка-
федре им был создан также
образцовый фармацевтиче-
ский институт, в котором не-
сколько поколений фармацев-
тов получили законченное об-
разование. Покойный М. Б. был
широкообразованный человек
— ученый, страстно обожаю-
щий науку, которую он любил
называть международной ре-
лигией. Будучи глубоким зна-
током своего предмета, он
интересовался также и дру-
гими медицинскими дисципли-
нами. Гигиена, можно сказать,
была его второй специальнос-
тью. С особою любовью он за-
нимался также разработкою
вопросов по обмену веществ.
Обладая даром красноречия и
глубокой сердечностью, покой-
ный М. Б. пользовался большой
популярностью, как среди слу-
шателей, так и среди своих
коллег. По своему духовному
складу он представлял собою
в высшей степени симпатич-
ный, хотя и редкий в настоя-
щее время, тип университет-
ского профессора, горячо лю-
бящего не только науку, но и
ее храм — дорогую alma ma-
ter... М. Б. скончался сравни-
тельно еще не старым; ему
было всего только 54 года,
когда под влиянием тяжелых
условий переживаемого време-
ни он добровольно ушел от
жизни, отравившись цианис-
тым калием… Мир праху тво-
ему, дорогой друг. Да будет
тебе легка земля!
Проф. Н. К. Лысенков.»
Громадянська війна в Ук-
раїні — одна з форм вияву ха-
рактерних особливостей пере-
бігу української революції
1917–1921 рр. — була пов’яза-
на зі специфічними військови-
ми способами боротьби за
владу в Україні та суперечли-
вими діями з відстоювання вла-
ди різними внутрішніми та зов-
нішніми політичними силами.
Її проявами були: заходи щодо
організації та безпосередньо
протидії на території України
ворожим арміям, утворення й
переміщення військових фрон-
тів і пов’язані з цим численні
зміни влади, а також безпе-
рервні мобілізації місцевих еко-
номічних і людських ресурсів
для ведення війни. Усе це приз-
вело до величезних втрат, на-
самперед серед цивільного на-
селення, мало тотальний нега-
тивний вплив на всі сфери сус-
пільного життя, у т. ч. на ма-
теріальне виробництво, куль-
туру та побут.
Роки української революції
та громадянської війни 1917–
1921 рр. були визначальними
для українського народу на
шляху до національного само-
визначення. З усіх соціальних
груп і класів в Україні най-
більш діяльною виявила себе
інтелігенція. Для багатьох її
представників, однаково тіс-
но зв’язаних з українською і
російською культурою, було
психологічно важко розірвати
зв’язки з Росією, що зумовило
нерішучість у розв’язанні пи-
тання про незалежність і схиль-
ність до автономії чи федера-
лізму. У ті часи багато україн-
ських інтелігентів не могли ви-
рішити, яка мета важливіша:
соціальні зміни чи національне
визволення.
Знакові битви та політичні
протистояння інших держав,
що проходили на території Ук-
раїни, впливали на формуван-
ня політичних уподобань серед
української інтелігенції, сприя-
ли розвитку свідомості укра-
їнського селянства, зумовив-
ши розвій політичної сфери
всього світу через створення
Радянського Союзу — нового
полюса політичної сили — на
противагу капіталістичним
країнам Західної Європи та
Америки. Помилки та прора-
хунки революції загартували
ÄÎÑßÃÍÅÍÍß Á²ÎËÎò¯ òà ÌÅÄÈÖÈÍÈ76
інтелігенцію, її чисельність не-
впинно росла, українське се-
лянство стало свідомим. До-
свід державотворення відіграв
велику роль у подальшому роз-
гортанні української політич-
ної боротьби, спонукав нові
покоління до спроб розбудови
власної держави та здобуття
незалежності [1].
Ці важкі (психологічно й ма-
теріально) умови виснажили
М. Б. Б. як людину і вплинули
на його вибір — піти з життя…
Але ця смерть лише додала
проблем родині, і 22.11.1926 р.
його вдова звернулася до ад-
міністрації Одеського медич-
ного інституту з проханням
про пенсію. У зв’язку з цим
професор М. М. Костямін, за-
відувач кафедри загальної гі-
гієни, склав відгук про науко-
во-педагогічну діяльність по-
мерлого професора, ознайо-
мившись зі змістом 16 науко-
вих праць санітарно-гігієніч-
ного спрямування, перелік яких
наведений на а. 15 особової
справи М. Б. Б. [7] (рецензия
на сочинение профессора Хло-
пина «Фальсификация пище-
вых продуктов и простейшие
способы ее распознавания»,
отзыв о сочинении В. Е. Игна-
тьева «Санитарная оценка ос-
вещения классных помеще-
ний», статьи в Энциклопеди-
ческом словаре Брокгауза —
Ефрона и др.), і 15 публічних
лекцій з питань харчування,
фальсифікації харчових про-
дуктів. На думку М. М. Кос-
тяміна: «Указанные работы,
варьируя по своей форме (ре-
цензии, отзывы, монографии и
т. д.), по своему содержанию,
охватывают по преимуществу
вопросы питания в санитарно-
гигиеническом освещении».
Висунуті піонерами експери-
ментальної гігієни — професо-
ром Ф. Ф. Ерісманом (Москва),
під керівництвом якого працю-
вав М. Б. Б., і професором
О. П. Доброславіним (Петро-
град) — основні питання
«…подверглись дальнейшей
научной разработке, особенно
со стороны состава и фальси-
фикации пищевых веществ и
напитков, ее распознавания и
мер по борьбе с фальсификаци-
ей…», що «…имело глубокое
государственное и обществен-
ное значение — как со сторо-
ны санитарно-гигиенической,
так и со стороны хозяйствен-
но-экономической». «Харак-
тер печатных трудов, методо-
логия и постановка экспери-
ментов также носят отпечаток
своего учителя проф. Ф. Ф.
Эрисмана: всюду замечается
ясность и точность эксперимен-
та, объективность и научность
в составлении выводов и за-
ключений; достоверность полу-
чаемых результатов» [7, а. 16].
Та незважаючи на всі соці-
ально-економічні негаразди і
політичні суперечки часу, вчені
і медики-практики продовжу-
вали працювати, про що свід-
чать зміст російськомовного
журналу «Современная меди-
цина» та його спрямування, як
написано на титулі: «Журнал,
посвященный вопросам науч-
ной и общественной медицины.
Год 1, Одесса, 1-го декабря
1921 г. № 1». Відкривають ви-
дання клінічні лекції, написані
на матеріалах 2-ї госпітальної
хірургічної клініки Одеської
медичної академії (ОМА): «О
желудочно-кишечном соус-
тии» (професор В. Л. Покоти-
ло). Далі йдуть оригінальні
статті, серед яких такі: «О тя-
желых кровотечениях в полость
брюшины при миомах матки»
Г. І. Гіммельфарба, професора
Одеського клінічного інститу-
ту, «О клиническом течении
брюшного тифа при заболева-
нии желез внутренней секре-
ции» Л. Б. Бухштаба, професо-
ра ОМА та ін. В огляді лі-
тератури надруковано статтю
«Влияние условий военного
времени на хирургические за-
болевания в Германии (на ос-
новании данных доступной ли-
тературы)» І. Є. Корнмана, про-
фесора ОМА. У розділі, присвя-
ченому суспільній медицині,
представлені «Материалы по
статистике инфекционной за-
болеваемости в Одесской гу-
бернии за 1920 год» доктора
Л. І. Айхенвальда (Одеса).
Далі подані звіти медичних
товариств, рецензії та рефера-
ти, некрологи [11]. Так одесь-
кий медичний науковий світ
зустрічав нову еру свого ста-
новлення.
Висновки
Узагальнюючи вищесказане,
можна наголосити на такому:
— започаткований опис іс-
торії кафедри фармації і фар-
макогнозії (1902–1921) медич-
ного факультету Імператорсь-
кого Новоросійського універ-
ситету в Одесі;
— обґрунтовані наукові й
організаційні основи виникнен-
ня, становлення й розвитку на-
уково-педагогічної школи фар-
мації і фармакогнозії;
— проведена подальша роз-
робка персоналії видатного
одеського вченого-медика Маг-
нуса Богдановича Блауберга,
подано більше відомостей про
його життєдіяльність одесько-
го періоду, обґрунтований вне-
сок науковця у розвиток екс-
периментальної та профілак-
тичної медицини, визначені
пріоритети вченого в галузі ста-
новлення вищої медичної освіти
в Одесі на початку ХХ ст.
та експериментальних напря-
мів досліджень у фармації та
гігієні, більш виразно показані
риси людяності, добропоряд-
ності, наукової гідності й честі
вченого як особистості, його
неспроможність протистояти
життєвим і побутовим негараз-
дам і моральним навантажен-
ням свого часу.
Перспективи подальших
досліджень передбачають не-
обхідність заглиблюватись у
зміст наукових праць М. Б. Б.
фармацевтичного й гігієнічно-
го спрямування для ретельного
вивчення матеріалів з метою
створення їх теоретичної бази.
ЛІТЕРАТУРА
1. Громадянська війна в Україні
1917–1921 – одна з форм вияву харак-
терних особливостей перебігу укра-
їнської революції 1917–1921. … –
Режим доступу : history.org.ua/
eng_index.php?l=EHU…19171921…20
Киев.
2. Журавель В. І. Історіографія ка-
федри соціальної медицини, управлін-
ня та економіки охорони здоров’я
ОДМУ (до 80-річчя) / В. І. Журавель,
¹ 1 (17) 2011 77
О. В. Козаченко // Одеський медичний
журнал. – 2003. – № 3 (77). – С. 109–114.
3. Золотарев А. Е. Биографический
словарь профессоров Одесского меди-
цинского института имени Н. И. Пи-
рогова (1900–1990) / А. Е. Золотарев,
И. И. Ильин, Л. Г. Луки. – О. : Маяк,
1992. – С. 59, 303, 314.
4. Кафедра соціальної медицини
та медичного менеджменту ОДМУ в
період 2003–2008 рр. (до 85-річчя ка-
федри) / О. В. Козаченко, Б. М. Стре-
чень, В. І. Ткачук [та ін.] // Одеський
медичний журнал. – 2009. – № 2 (112).
– С. 77–83.
5. Колоденко В. О. Блауберґ Маґ-
нус Богданович / В. О. Колоденко,
О. В. Козаченко // Енциклопедія су-
часної України. – К. : НАНУ, наук.
тов-во ім. Т. Г. Шевченка, Координа-
ційне бюро ЕСУ НАНУ, 2004. – Т. 3.
Біо-Бя. – 2004. – С. 68–68.
6. Кресюн В. И. Имя университета
создают его ученые / В. И. Кресюн
// Одеський медичний журнал. – 2010.
– № 4 (120). – С. 25–28.
7. Личное дело Блауберга Магну-
са Богдановича. – Архив ОНМедУ. –
Дело № 114. – 63 л.
8. Лысенков Н. К. Некрологи. Проф.
М. Б. Блауберг / Н. К. Лысенков // Со-
временная медицина. – 1921. – № 1. –
С. 121–121.
9. Современная медицина // Науч.-
практ. журнал. – 1921. – № 1. – 123 с.
10. Эрисман Ф. Ф. Основы и зада-
чи современной гигиены / Ф. Ф. Эрис-
ман // Хрестоматия по истории меди-
цины ; под ред. П. Е. Заблудовского.
– М. : Медицина, 1968. – С. 334–
341.
11. Шальнова-Козаченко О. В. Істо-
рико-медичні дослідження в публіка-
ціях «Одеського медичного журналу»
(1997–2010): підсумки та завдання
/ О. В. Шальнова-Козаченко // Одесь-
кий медичний журнал. – 2011. – № 1
(123). – С. 54–62.
12. Шальнова-Козаченко О. В. Об-
ґрунтування формування й розвитку
одеської наукової педагогічної медич-
ної школи патофізіології / О. В. Шаль-
нова-Козаченко // Бюлетень Х читань
ім. В. В. Підвисоцького, присвячених
130-річчю з дня народження О. О. Бо-
гомольця. – О., 2011. – С. 20–21.
УДК 613/615(477)(092)Блауберг
О. В. Шальнова-Козаченко
МАГНУС БОГДАНОВИЧ БЛАУБЕРГ (до 145-річчя
з дня народження)
Представлена персоналія М. Б. Блауберга. Показана
роль ученого у розвитку фармації та профілактичної ме-
дицини на медичному факультеті Імператорського Ново-
російського університету в Одесі.
Ключові слова: медичний факультет Імператорського
Новоросійського університету в Одесі, кафедра фармації
і фармакогнозії, кафедра гігієни, профілактична медици-
на, М. Б. Блауберг.
UDC 613/615(477)(092)Blauberg
O. V. Shalnova-Kozachenko
MAGNUS BOGDANOVICH BLAUBERG (to the
145th Anniversary from the Date of the Birth)
M. B. Blauberg’s personalia is presented. The article deals
with the role of the scientist in development of pharmacy
and preventive medicine at the Medical Faculty of the Im-
perial Novorossiysk University in Odessa.
Key words: Medical Faculty of the Imperial Novoros-
siysk University in Odessa, Department of Pharmacy and
Pharmacognosy, Hygiene Department, preventive medicine,
M. B. Blauberg.
Звертаємо увагу авторів на те, що, починаючи з
2010 року, публікація матеріалів у журналах «Одесь-
кий медичний журнал» і «Досягнення біології та ме-
дицини», які видаються Одеським національним ме-
дичним університетом, — платна. Оплата здійснюєть-
ся після рецензування статей та схвалення їх до дру-
ку, про що авторів повідомляють додатково.
Нижче подаємо реквізити для перерахування кош-
тів за публікацію.
Одержувач платежу: Одеський національний ме-
дичний університет.
Банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011,
р/р 31258273210481, ідент. код 02010801.
У призначенні платежу обов’язково вказати: код
25010200, за друк статті в журналі (назва журналу).
Копію квитанції про сплату просимо надсилати
поштою на адресу: Одеський національний медичний
університет, редакція журналу (назва журналу), Валі-
ховський пров., 2, м. Одеса, 65082 — або факсом (048)
723-22-15 для В. Г. Ліхачової; тел. (048) 728-54-58 (р.),
(097) 977-23-31 (м.), e-mail: vera@odmu.edu.ua.
До розгляду приймаються статті, які відповідають
тематиці журналу й нижченаведеним вимогам.
1. Стаття надсилається до редакції у двох примірни-
ках, підписаних усіма авторами. Вона супроводжується
направленням до редакції, завізованим підписом керів-
ника та печаткою установи, де виконано роботу, а для
вітчизняних авторів також експертним висновком, що
дозволяє відкриту публікацію. До неї на окремому ар-
куші додаються відомості про авторів, які містять вче-
не звання, науковий ступінь, прізвище, ім’я та по бать-
кові (повністю), місце роботи та посаду, яку обіймає ав-
тор, адресу для листування, номери телефонів і факсів.
Якщо у статті використано матеріали, які є інтелекту-
альною власністю кількох організацій і раніше не публі-
кувалися, автор повинен надати дозвіл на їх публікацію
кожної з цих організацій.
Автори повинні повідомити, для якої рубрики (роз-
ділу) призначена стаття. Основні рубрики (розділи)
журналу: «Фундаментальні проблеми медицини та біо-
логії», «Нові медико-біологічні технології», «Оригі-
нальні дослідження», «Огляди», «Інформація, хроніка,
ювілеї». Докладніше про зміст рубрик (розділів) читайте
на 3-й сторінці обкладинки.
2. Редакція віддає перевагу одноосібним роботам і
роботам, виконаним невеликим колективом авторів (2–
3). У першу чергу друкуються статті передплатників
журналу, а також замовлені редакцією.
Не приймаються до розгляду статті, що вже були
надруковані в інших виданнях, а також роботи, які за
своєю сутністю є переробкою опублікованих раніше
статей і не містять нового наукового матеріалу або но-
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
для журналу «Досягнення біології та медицини»
|