Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї

У статті охарактеризовано зміни, які зазнає інститут сім’ї під впливом дії чинників постіндустріальної трансформації. Доведено, що незважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтересів її членів вона зберігає значення загальноцивілізаційної цінності....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Гук, Н.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47613
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї / Н.А Гук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47613
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-476132013-07-21T03:09:24Z Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї Гук, Н.А. Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика У статті охарактеризовано зміни, які зазнає інститут сім’ї під впливом дії чинників постіндустріальної трансформації. Доведено, що незважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтересів її членів вона зберігає значення загальноцивілізаційної цінності. В статье охарактеризованы изменения, которые испытывает институт семьи под влиянием действия факторов постиндустриальной трансформации. Доказано, что невзирая на общую тенденцию к росту мобильности интересов ее членов она сохраняет значение общецивилизационной ценности. In the article the changes are characterized which the family institution have been sustaining under the influence of factors of post-industrial transformation. It is proved that despite of general tendency to the mobility of its members’ interests, it preserves the meaning of general civilizational value. 2011 Article Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї / Н.А Гук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47613 33(477):004:316.356.2 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
spellingShingle	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Гук, Н.А. Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї Економiчний часопис-XXI
description	У статті охарактеризовано зміни, які зазнає інститут сім’ї під впливом дії чинників постіндустріальної трансформації. Доведено, що незважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтересів її членів вона зберігає значення загальноцивілізаційної цінності.
format	Article
author	Гук, Н.А.
author_facet	Гук, Н.А.
author_sort	Гук, Н.А.
title	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
title_short	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
title_full	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
title_fullStr	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
title_full_unstemmed	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
title_sort	вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47613
citation_txt	Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї / Н.А Гук // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT gukna vplivpostíndustríalʹnoítransformacíínafunkcíonuvannâínstitutusímí
first_indexed	2025-07-04T07:33:56Z
last_indexed	2025-07-04T07:33:56Z
_version_	1836700862052827136
fulltext	69 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 Постановка проблеми. Існування України в нових соціально-економічних умовах, зміна цінностей та ідеалів позначається на всіх сферах життєдіяльності суспільства, включаючи сім’ю, яка завжди була його основою, осеред- ком виховання і передання цінностей та традицій, гаран- том безпечного і здорового способу життя. Вона несе пев- не «суспільне навантаження», надає можливості не лише для маніпулювання індивідом, а й для певної репрезен- тації у суспільстві. Функціонування цього інституту в умовах інформацій- ного суспільства, яке кидає численні виклики і загрожує її родинним цінностям, потребує серйозної уваги та допомо- ги не тільки соціально-економічної, а й моральної, психо- логічної. Адже істотно змінюються такі функції сім’ї, як по- треба чоловіка і жінки у шлюбі, батьківстві й материнстві, відтворенні, вихованні та соціальній адаптації дітей, а еко- номічна і господарсько-побутова функції набувають ново- го змісту. Особливо слід підкреслити виняткову роль сім’ї для приватного життя індивіда, тоді як менша увага ак- центується на її фундаментальній цінності для суспільства. У зв’язку з цим тема нашого дослідження набуває акту- альності та викликає особливий інтерес для подальшого дослідження. Аналіз останніх досліджень та публікацій. У рамках проблематики, що розглядається, необхідно звернути ува- гу на праці західних дослідників, у яких вимальовується футурологічне бачення розвитку шлюбно-сімейних відно- син та функціонування сімейної суспільної структури як первинної ланки долучення людини до суспільних ціннос- тей, формування її нахилів та фундаменту майбутнього світогляду, ставлення до навколишнього середовища, інших людей і взагалі всієї соціальної структури. Прихильники фамілістичного світогляду (А. Карлсон, А. Антонов, Б. Бергер, О. Синельников та інші) оцінюють зміни в сімейній сфері як глобальну системну кризу сім’ї і стверджують, що перші роки ХХІ ст. засвідчують безпре- цедентну кризу інституту сім’ї [1, с. 10], попереджаючи про можливість зникнення сімейного способу життя [2, с. 91]. Дотичними до досліджуваної проблеми є наукові розвідки Т. Кравченко, яка зазначає, що, з одного боку, «інститут сім’ї, як і все суспільство, зазнав значних змін, що сприяло подоланню кризи патріархальності сімейних стосунків, а з другого – через непослідовність і незавер- шеність інновацій, що відбувались у сімейному середо- вищі, сім’я стикнулася з новими проблемами, значною мірою втратила здатність виконувати життєво необхідні та традиційно притаманні їй функції» [3]. Водночас, нині відсутні спеціальні дослідження, які б дали можливість виявити основні суперечності, що вини- кають при інтерпретації стану сім’ї як наслідку дії чинників постіндустріальної трансформації. Мета статті полягає у з’ясуванні впливу змін, яких за- знає інститут сім’ї та обґрунтуванні необхідності вжиття невідкладних заходів щодо його зміцнення і розвитку но- вих форм зайнятості в умовах постіндустріального сус- пільства. Основні результати дослідження. У кожній україн- ській сім’ї перехід до індустріального способу виробництва виявився у формі конфліктів, падінні патріархальних авто- ритетів, зміні взаємин між батьками та дітьми, що пов’яза- но із трансформацією відносин власності. Коли центр ваги виробничого процесу перемістився з «поля» на «завод», сім’я втратила можливість працювати разом як виробнича ланка. Щоб отримати працівників для фабричного вироб- ництва, ключові функції сім’ї були розподілені між новими спеціалізованими державно-приватними інституціями. Утім, формат таких соціально-економічних взаємовідно- син у будь-якому суспільстві багато в чому закладений у домінуючих архетипах особистості, що надзвичайно акту- алізує проблемне поле економічної науки. Новому осмис- ленню ціннісних рамок сприяла мобільність, адже суспільству були потрібні працівники, які могли б у пошу- ках роботи переїжджати із місця на місце. Всепроникний характер результатів наукового знання переконливо до- водить про зміну структури та пріоритетів у домінуванні української сім’ї, що мають наслідком її конвергенцію у УДК 33(477):004:316.356.2 Н. А. Гук, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка ВПЛИВ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї У статті охарактеризовано зміни, які зазнає інститут сім’ї під впливом дії чинників постіндустріальної трансформації. Доведено, що незважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтересів її членів вона зберігає значення загальноцивілізаційної цінності. Ключові слова: інститут сім’ї, сімейні цінності, «бікар’єрна сім’я», «електронний котедж». Н. А. Гук ВЛИЯНИЕ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ НА ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ИНСТИТУТА СЕМЬИ В статье охарактеризованы изменения, которые испытывает институт семьи под влиянием действия факторов постиндустриальной трансформации. Дока- зано, что невзирая на общую тенденцию к росту мо- бильности интересов ее членов она сохраняет значе- ние общецивилизационной ценности. Ключевые слова: институт семьи, семейные ценнос- ти, «бикарьерная семья», «электронный коттедж». N. A. Ghuk THE INFLUENCE OF POST-INDUSTRIAL TRANSFORMATION ON THE FUNCTIONING OF FAMILY INSTITUTION In the article the changes are characterized which the family institution have been sustaining under the influence of factors of post-industrial transformation. It is proved that despite of general tendency to the mobility of its members’ interests, it preserves the meaning of general civilizational value. Key words: family, family values, «bi-career family», «elec- tronic cottage». ÄÅÌÎÃÐÀÔ²ß, ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÀÖ², ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ² ÏÎË²ÒÈÊÀ 70 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 цілому ряді параметрів. Еволюція господарських стосунків поступово привела до усуспільнення праці, розвитку індивідуальної та сімейної трудової діяльності в міжнарод- них масштабах. Розірвані міграцією у більшості міст сім’ї ставали меншими і більш пристосованими до потреб нової техносфери. Відтак індустріалізм підірвав суспільне життя та культуру і призвів до того, що сім’я перестала виступа- ти ідеальною моделлю суспільства. Технотронна рево- люція накладає свій відбиток на характер відносин у сім’ї: руйнуються традиційні зв’язки в родині та між покоління- ми, громадське життя фрагментується, що, на думку З. Бжезинського, веде до краху старих вірувань, пов’язаних із національними й ідеологічними спільнотами людей. За визначенням В.М. Щербини: «Впливу нового світо- порядку піддані традиційні інститути індустріалізму, руйну- вання яких відбувається на всіх рівнях суспільства, аж до його фундаменту патріархальної родини. …у розвинутих суспільствах традиційна родина (перший і єдиний шлюб, чоловік працює, жінка займається дітьми) стає скоріше не правилом, а винятком» [4, с. 159]. Саме тому виникає необхідність визначити основні прояви розвитку сімейних відносин на зламі ХХ-го – почат- ку ХХІ століття: 1. Втрата посередницької функції, яка з’єднувала окре- му людину із соціальною структурою суспільства. Пе- реміщенням за межі сім’ї важливих видів діяльності, що традиційно їй належали, призвели до того, що вона втра- тила статус виробничого осередку. Все частіше члени сім’ї вдаються до сфери послуг: виховання дитини пере- дається дитячому садку та школі, турбота про людей по- хилого віку – будинкам для престарілих, приватним лікар- ням тощо. Розвиток промислового виробництва поступово усунув сімейне виробництво і залучив членів сім’ї до най- маної праці, завершивши, тим самим, руйнацію її посеред- ницької ролі. 2. Послаблення комунікативної функції. Низька актив- ність спілкування або ж взагалі її відсутність не забезпе- чує інтенсивного обговорення значущих для членів сім’ї проблем. Більшість дітей спілкується з однолітками і комп’ютером, а не з власними батьками, що призводить до руйнації внутрішньосімейного спілкування та взаєморо- зуміння. Переважна частина батьків у гонитві за засобами утримання сім’ї мало уваги приділяє дітям. Більшість осіб, що працюють за кордоном, перекладає виховання дітей на своїх родичів, здебільшого дідусів і бабусь. 3. Складність проявів економічної функції сім’ї. Добро- бут сімей залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. У містах частка сімей, що мають таких осіб, становить 71%, у селах – 50%. У кожній другій із таких сімей працює одна особа, у двох із п’яти – дві, у кожній дев’ятій – три і більше. Коефіцієнт економічного наванта- ження на працюючого члена сім’ї (відношення загальної кількості членів сім’ї до працюючих) у середньому по країні становить 2,39 особи: у містах – 2,0, містечках – 2,27, у селах – 3,41. Цей показник найвищий у Тернопільській, Кіровоградській, Чернівецькій, Вінницькій, Волинській та Рівненській областях [5]. Привертає до себе увагу й та об- ставина, що українці більше, ніж європейці, надають фінансову допомогу дорослим дітям та онукам, які живуть окремо від них. Ідеться, таким чином, про посилення еко- номічної залежності молодої сім’ї від батьківської, що не сприяє стабільності останньої, та подальший розвиток уз- годженості сімейних відносин в Україні. 4. Зміна ролі жінки у сім’ї та поширення жіночої праці. Історично склалося, що жінки мають значно менше, ніж чоловіки, можливостей для виявлення своїх потенційних здібностей. Побутує суспільна думка, що жінка може ре- алізувати себе як особистість лише в материнстві, сімей- ному житті, а професійне зростання, розвиток творчих об- даровань – це вторинне. У суспільстві все ще панує традиційний розподіл ролей, заснований на ставленні до чоловіка як годувальника, хоча нині сім’я зазнала значних змін, і все частіше праця матерів – єдине джерело доходу в сім’ї. Зважаючи на це, особливо гострою для жінок у більшості країн світу стала проблема працевлаштування, посилилось їх рівноправ’я з чоловіками у прийнятті рішень, контролі над видатками і майном сім’ї тощо. За даними МОП, частка працівників з нестабільною зайнятістю у світі може становити більш як 1,5 млрд. осіб, що еквівалентно 50% загальної чисельності світової робо- чої сили. Відповідно до оцінок експертів, у 2009 р. кількість чоловіків і жінок, які мають нестабільну зайня- тість, зросла порівняно з 2008 р. на 110 млн. осіб. За дани- ми МОП, у 2008 р. 633 мільйони працівників та їх сімей жи- ли на менш ніж 1,25 дол. в день, а ще 215 мільйонів працівників у 2009 р. балансували на межі бідності. Без- робіття серед молоді у світі зросло на 1,6% і досягло у 2009 р. рівня 13,4% [6]. Четверта Всесвітня конференція з проблем жінок (1995) уперше поставила питання в контексті «жінки й ін- формаційні та комунікаційні технології». А вже у 2000 році в огляді, присвяченому виконанню програми «Жінка і суспільство», відзначалося зростання можливостей жінок, пов’язаних із використанням ІКТ у таких галузях, як обмін знаннями, робота в мережі та електронна торгівля [7, с. 11]. Для жінок, що займають традиційну нішу домашнього господарства і задіяні у звичних виробництвах індустріа- льної епохи, діяльність із використанням можливостей Інтернет-технологій буде абсолютно необтяжливою. Вона дасть змогу отримати більше вигід, що з’являються у сфері зайнятості, доступу до системи охорони здоров’я і соціальних послуг. Праця жінки в інформаційному суспіль- стві не обмежується обов’язками в домашньому госпо- дарстві та вихованні дітей. Вона вдало поєднує професійні й сімейні ролі, які сприяють збагаченню її особистості та підвищенню соціальної активності. Загалом професійна структура зайнятості жінок в Ук- раїні краще відповідає вимогам постіндустріального суспі- льства, ніж професійна структура зайнятості для чолові- ків. Про це свідчить висока частка жінок, зайнятих у галузі інформаційного обслуговування та бухгалтерського облі- ку, невиробничих видах побутового обслуговування та торгівлі. Професійна структура зайнятості чоловіків інша: більшість із них працює у виробничій сфері та сільському господарстві, різних низькотехнологічних галузях. 5. Девальвація цінності сім’ї та дітей. Прерогатива зде- більшого надається тим інтересам, які руйнують спіль- ність, узгоджену цілісність «образу Ми» і на передній план висувають вартість позасімейного «Я». Поступово послаб- люється відчуття обов’язку в кожного із членів сім’ї – у батьків перед дітьми, молодших перед старшими, у по- дружжя одне перед одним. 6. Уседозволеність у засобах масової інформації і, як наслідок, розбещеність молоді. Медіа-простір продукує культ жорстокості й насильства, розпусти, аморального і безвідповідального стилю життя, що негативно впливає на психічне та емоційне здоров’я людей, особливо дітей. Наповнення інформаційною продукцією інших держав і вплив вітчизняних субкультурних зразків, що заполонили інформаційний простір, виробляють у молодих людей ба- жання «бути незалежними» та погляд на шлюб як за- старілу форму організації сім’ї. 7. Лібералізація сексуальної поведінки, порушення ба- лансу ведення здорового способу життя та поява одно- статевих шлюбів. Сьогодні сім’я не є уніфікованою, на- завжди і наперед визначеною системою первинних соціальних відносин. Нове суспільство підтримує сім’ю в усіх її різноманітних формах та видах. Найчастіше молоді пари живуть разом без легалізації стосунків і легко пере- ходять від одного позашлюбного союзу до іншого. Дедалі більших масштабів набуває поява альтернатив сім’ї та шлюбу: укладання шлюбних контрактів на визначений термін, шлюби із випробувальним терміном (без народ- ження дітей), «візитні», одностатеві тощо. Такі процеси ве- дуть до зростання питомої ваги дітей, народжених поза шлюбом. Наприклад, на початку ХХІ століття лише в неве- ликій групі країн частка позашлюбних народжень станови- ла менш як 20%, а у Данії, Естонії, Латвії, Норвегії, Франції, ÄÅÌÎÃÐÀÔ²ß, ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÀÖ², ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ² ÏÎË²ÒÈÊÀ 71 ÄÅÌÎÃÐÀÔ²ß, ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÀÖ², ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ² ÏÎË²ÒÈÊÀ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI1-2’2011 Швеції – понад 40%, в Ісландії – майже дві третини [8, с. 13, 78–79]. 8. Зниження репродуктивної функції та виникнення не- повної сім’ї, де дитина виховується одним із батьків (у Швеції, приміром, таких більше 50%). Середньостатистич- на українська родина – однодітна. Третина усіх українців негативно ставиться до багатодітних сімей, 40% – вважа- ють «неповними» (діти живуть тільки з одним із батьків). Зростання числа неповних сімей веде у більшості випадків до руйнування виховної функції родини та асоціальної по- ведінки підлітків. Виокремлені прояви розвитку сімейних відносин на зламі тисячоліть не дають достатніх підстав говорити про кризу сім’ї як суспільного інституту, скоріш за все, можемо спостерігати кризу певного її історичного типу. І явища, що спостерігаються в українській сім’ї, можливо, є лише но- вим етапом, який можна буде ретроспективно дослідити й оцінити згодом. Відродження виробничої функції сім’ї може відбувати- ся на якісно іншій, ніж раніше, матеріально-технічній базі. Американські соціологи вважають, що широке застосу- вання комп’ютерної техніки та Інтернету може перетвори- ти кожний дім на своєрідний інформаційний центр, облад- наний дисплеями, засобами автоматичного зв’язку, іншими приладами, що забезпечить можливість виконува- ти вдома різні види робіт – від сплати рахунків і податків до надання інформації про стан здоров’я кожного члена сім’ї. Розвиток комп’ютерної техніки і засобів зв’язку при- веде, на думку Е. Тофлера, до зміни у структурі зайня- тості, а в поєднанні з інтелектуалізацією праці, що поси- люється, до появи так званих електронних котеджів, які дозволяють переносити роботу з офісу в житло працівни- ка. …їх упровадження приведе до зміцнення родини і по- силить тенденції до відродження привабливості малих міст і сільського життя [9, с. 320]. Поширення надомної праці може зумовити певні зміни у способі життя сучасної людини, системі розподілу праці чоловіка й жінки, своєрідну гуманізацію сім’ї та сімейних стосунків. Проблема самореалізації, самоствердження та вдало- го працевлаштування як для чоловіків, так і для жінок на- разі постає особливо гостро, адже індустріальне суспільство не навчилося на рівних цінувати працю жінок та чоловіків. Вагомим позитивним поштовхом постіндустріальної трансформації можна вважати утво- рення «бікар’єрної сім’ї», яка досить успішно поєднує ціннісні орієнтації подружжя на утворення власної сім’ї та їхні професійні інтереси. Йдеться про розподіл домашніх обов’язків між подружжям, повагу та допомогу у кар’єрно- му зростанні. Спостерігається тенденція до залучення дітей до праці на конкретному прикладі батьків, які здебільшого працю- ють удома. Як припускають західні футурологи, діти, які з ранніх років працюватимуть з дорослими, будуть меншою мірою піддані негативному впливу однолітків, привчати- муться до відповідальності і зможуть досягнути більших успіхів. Водночас, такі зміни позитивно вплинуть на забез- печення зайнятості, продовження спільної справи (сімей- ний бізнес) та зміцнення сімейних зв’язків між старшим і молодшим поколіннями. Висновки. З урахуванням соціальних, правових, еко- номічних, демографічних, психологічних та комунікатив- них чинників доречно зазначити, що власне сім’я, а не тру- довий колектив була і залишається похідною виробничої діяльності. Незважаючи на загальну тенденцію до зрос- тання мобільності інтересів її членів у міжнародному сере- довищі, вона все ж таки зберігає значення загально- цивілізаційної цінності. Саме тому за необхідне вбачається розробка парадигми модернізації розвитку сімейних відно- син, яка б інтерпретувала всі зміни, що відбуваються із сім’єю на постіндустріальному етапі розвитку суспільства та під впливом глобалізаційних зрушень. Література 1. Карлсон А. Общество – Семья – Личность: Социальный кризис Аме- рики. Альтернативный социологический поход / А. Карлсон ; пер. с англ. под ред. проф. А. И. Антонова. – М. : Мысль, 2003. – 288 с. 2. Антонов А. И. Социология семьи / А. И. Антонов, В. М. Медков. – М. : Изд-во МГУ: Изд-во Международного университета бизнеса и управ- ления («Братья Карич»), 1996. – 304 с. 3. Кравченко Т. Українська родина та соціалізація дитини / Т. Кравчен- ко // Директор школи. Україна. – 2006. – № 12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/out_edu/310 4. Щербина В. М. Образи інформаційного суспільства: соціологічний вимір / В. М. Щербина. – К. : ТОВ Агество «Україна», 2005. – 248 с. 5. Гайналь Т. Критерії амбівалентності кризи сучасної сім’ї / Т. Гайналь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/filos_psihol/2009_12/13.pdf 6. Доклад МОТ «Глобальные тенденции в сфере занятости – 2010» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ilo.ru/news_ru.htm 7. Плимо М. Гендерные проблемы в информационном обществе / М. Плимо. – СПб : Российская национальная библиотека, 2004. – 100 с. 8. The New Demographic Regime. Population Challenges and Policy Responses. Edited by M. Macura, A.L. MacDonald, W. Haug. – UN, New York and Geneva, 2005. – 300 р. 9. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. – М. : АСТ, 1999. – 784 с. Стаття надійшла до редакції 28 січня 2011 року Ðîçì³ùóºìî áàííåðíó ³ êîíòåêñòíó ðåêëàìó íà ñàéòàõ ²íòåðíåò-õîëäèíãó (55 âåá-ðåñóðñ³â) www.soskin.info Òåë./ôàêñ: (044) 235 98 28 (27) E-mail: office@osp.com.ua Â å á - ï ð î å ê ò ² í ñ ò è ò ó ò ó ò ð à í ñ ô î ð ì à ö ³ ¿ ñ ó ñ ï ³ ë ü ñ ò â à Ó ê ð à ¿ í ñ ü ê ³ ì ³ ñ ò à â ² í ò å ð í å ò ³ w w w . c i t y u k r a i n e . i n f o

Вплив постіндустріальної трансформації на функціонування інституту сім’ї

Institution

Ähnliche Einträge