Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України

У статті досліджено особливості застосування норм обов’язкових резервів для комерційних банків України як одного з основних інструментів грошово-кредитної політики. Проаналізовано вітчизняну практику впровадження диференційованого підходу до визначення норм резервування. Виявлено вплив цього інстру...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Бойко, Д.І., Коковіхіна, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Економіка та управління підприємствами
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47620
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України / Д.І. Бойко, О.О. Коковіхіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 45-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47620
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-476202013-07-21T03:09:32Z Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України Бойко, Д.І. Коковіхіна, О.О. Економіка та управління підприємствами У статті досліджено особливості застосування норм обов’язкових резервів для комерційних банків України як одного з основних інструментів грошово-кредитної політики. Проаналізовано вітчизняну практику впровадження диференційованого підходу до визначення норм резервування. Виявлено вплив цього інструменту на ліквідність банків та їх кредитоспроможність. В статье исследовано особенности применения норм обязательных резервов для коммерческих банков Украины как одного из основных инструментов денежно-кредитной политики. Проанализирована отечественная практика внедрения дифференцированного подхода к определению норм резервирования. Исследовано влияние данного инструмента на ликвидность банков и их кредитоспособность. In the article is investigational the feature of application of norms of obligatory backlogs for the commercial banks of Ukraine as one of basic instruments of monetary policy. Domestic practice of introduction of the differentiated going is analyzed near determination of norms of backuping. Investigational influence of this instrument on liquidity of banks and their solvency. 2011 Article Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України / Д.І. Бойко, О.О. Коковіхіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 45-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47620 339.74 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами
spellingShingle	Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами Бойко, Д.І. Коковіхіна, О.О. Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України Економiчний часопис-XXI
description	У статті досліджено особливості застосування норм обов’язкових резервів для комерційних банків України як одного з основних інструментів грошово-кредитної політики. Проаналізовано вітчизняну практику впровадження диференційованого підходу до визначення норм резервування. Виявлено вплив цього інструменту на ліквідність банків та їх кредитоспроможність.
format	Article
author	Бойко, Д.І. Коковіхіна, О.О.
author_facet	Бойко, Д.І. Коковіхіна, О.О.
author_sort	Бойко, Д.І.
title	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України
title_short	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України
title_full	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України
title_fullStr	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України
title_full_unstemmed	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України
title_sort	використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці україни
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економіка та управління підприємствами
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47620
citation_txt	Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України / Д.І. Бойко, О.О. Коковіхіна // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 3-4. — С. 45-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT bojkodí vikoristannânormobovâzkovihrezervívugrošovokreditníjpolíticíukraíni AT kokovíhínaoo vikoristannânormobovâzkovihrezervívugrošovokreditníjpolíticíukraíni
first_indexed	2025-07-04T07:34:28Z
last_indexed	2025-07-04T07:34:28Z
_version_	1836700893212311552
fulltext	45 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ Постановка проблеми. Актуальність теми визна- чається необхідністю застосування в Україні комплексно- го підходу до побудови сучасних економічних відносин на підставі регулювання норм обов’язкових резервів як одного із інструментів грошово-кредитної політики. Віт- чизняними та зарубіжним фахівцями неодноразово дове- дено те, що досягнення найбільш значущих результатів у грошово-кредитній сфері можливе лише за умови ви- важеного, чіткого і послідовного впровадження системи відповідних заходів. Тому необхідною є розробка методо- логічної та методичної основи досліджень процесів функ- ціонування грошово-кредитного обігу й обґрунтованість комплексу заходів щодо реалізації ефективного грошово- кредитного механізму державного регулювання еко- номічних процесів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний науковий доробок у формуванні теорії грошово-кредитно- го регулювання належить провідним вітчизняним ученим: І. В. Бураковському, А. І. Гальчинському, О. В.Дзюблюку, Л. О. Донченко, О. М. Іваницькій, В. Д. Лагутіну, В.І.Лисиць- кому, І. О. Лютому, В. І. Міщенку, О. І. Петрику, М. І. Сав- луку, В. С. Стельмаху, А. А. Чухну, В. В. Юрчишину. К. Л. Ларіонова, Г. І. Капінос досліджували сучасний стан грошово-кредитної політики [1]. О. Ю. Носов розгля- дає зміст механізму резервування та його розвиток у сучасних банківських системах, а також особливості застосування його різних форм [2]. Тушницький Н. О. зай- мається питаннями методології монетарного інструмен- тарію [3]. Незважаючи на досягнення вказаних вище вчених, пи- тання ефективного використання прямих та непрямих інструментів державного регулювання грошового обігу по- требують більш докладного та системного вивчення. Мета статті – дослідження ступеня використання інструментів монетарної політики, а саме особливостей визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків у контексті державного регулю- вання у сфері грошового обігу в Україні. Основні результати дослідження. У проведенні гро- шово-кредитної політики Національний банк має автоном- ний статус, підтримує загальну економічну політику Уряду відповідно до Конституції та чинного законодавства Ук- раїни, маючи за мету забезпечення стабільності націо- нальної валюти. Дії Національного банку, спрямовані на стабільне довгострокове економічне зростання, іноді не збігаються з політикою Уряду щодо цього, орієнтованою на більш короткі строки. Національний банк України підтримує рівновагу на грошово-кредитному ринку за до- помогою законодавчо визначених механізмів та інстру- ментів у межах методів прямої і вибіркової дії. Відповідно до чинного законодавства основними з них є: визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для ко- мерційних банків; процентна політика; рефінансування ко- мерційних банків; управління золотовалютними резерва- УДК 339.74 ВИКОРИСТАННЯ НОРМ ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВІВ У ГРОШОВО-КРЕДИТНІЙ ПОЛІТИЦІ УКРАЇНИ У статті досліджено особливості застосування норм обов’язкових резервів для комерційних банків України як одного з основних інструментів грошово-кредитної політики. Проаналізовано вітчизняну практику впровад- ження диференційованого підходу до визначення норм резервування. Виявлено вплив цього інструменту на ліквідність банків та їх кредитоспроможність. Ключові слова: норма обов’язкового резервування, грошово-кредитна політика, комерційний банк. Д. І. Бойко, кандидат економічних наук, доцент кафедри «Фінанси» Української державної академії залізничного транспорту (Харків) О. О. Коковіхіна, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри «Фінанси» Української державної академії залізничного транспорту (Харків) Д. И. Бойко, А. А. Коковихина ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НОРМ ОБЯЗАТЕЛЬНЫХ РЕЗЕРВОВ В ДЕНЕЖНО-КРЕДИТНОЙ ПОЛИТИКЕ УКРАИНЫ В статье исследовано особенности применения норм обязательных резервов для коммерческих бан- ков Украины как одного из основных инструментов денежно-кредитной политики. Проанализирована оте- чественная практика внедрения дифференцирован- ного подхода к определению норм резервирования. Исследовано влияние данного инструмента на лик- видность банков и их кредитоспособность. Ключевые слова:норма обязательного резервирова- ния, денежно-кредитная политика, коммерческий банк. D. I. Boyko, O. O. Kokovihina THE USE OF NORMS OF OBLIGATORY BACKLOGS IN THE MONETARY POLICY OF UKRAINE In the article is investigational the feature of application of norms of obligatory backlogs for the commercial banks of Ukraine as one of basic instruments of monetary policy. Domestic practice of introduction of the differentiated going is analyzed near determination of norms of backup- ing. Investigational influence of this instrument on liquidity of banks and their solvency. Key words: required reserve ratio, the monetary policy, the commercial bank. 46 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2011 ми; операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі із казна- чейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку; регулю- вання імпорту й експорту капіталу; емісія власних борго- вих зобов’язань та операції з ними [4]. Обов’язкові резервні вимоги є одним із монетарних інструментів, що використовується центральними банками для регулювання обсягів грошової маси в обігу й управ- ління грошово-кредитним ринком. У вузькому значенні під обов’язковими резервами розуміють частину активів бан- ку, які використовуються для забезпечення його гаранто- ваної ліквідності [5, с. 22]. Дія цього інструменту полягає у зміні центральним банком нормативу резервування, в ме- жах якого банки зобов’язані частину залучених коштів зберігати на коррахунку в центральному банку. Уперше обов’язкові резервні вимоги були застосовані у США у 1913 р. з метою формування страхового фонду для гарантованої виплати депозитів. Згодом цей інстру- мент почали використовувати в інших країнах, зокрема в Німеччині (1948 р.), Франції (1979 р.), Великій Британії (1961 р.) [6, с. 119]. Нині мінімальні обов’язкові резерви використовуються в багатьох розвинених країнах. Проте якщо на початково- му етапі застосування цього інструменту його функціо- нальне призначення обмежувалося страхуванням своє- часного виконання зобов’язань банків щодо залучених коштів, то нині їх функції значно розширилися. У сучасних умовах обов’язкове резервування – це інструмент грошо- во-кредитної політики, що використовується, крім регулю- вання ліквідності банківської системи, для регулювання емісії кредитних грошей банками, засіб антициклічної та антиінфляційної політики. Мінімальні обов’язкові резерви як монетарний інстру- мент має свої особливості, які зумовлюють специфіку йо- го застосування центральним банком у своїй грошово-кре- дитній політиці: по-перше, резервні вимоги – потужний засіб грошово- кредитного регулювання, адже навіть невеликі зміни нор- ми резервів призводять до значних змін в обсягах вільних ресурсів банків та ще більших змін через дію мультипліка- тора в обсягах їх кредитних вкладень; по-друге, дія цього інструменту недостатньо керована, оскільки пов’язана із мультиплікативним ефектом; по-третє, резервні вимоги обов’язкові для виконання всіма банками, тому є жорстким інструментом прямої дії; по-четверте, мінімальні обов’язкові резерви є постійно діючим довгостроковим інструментом грошово-кредитної політики на відміну від інших монетарних інструментів, що застосовуються залежно від ситуації на грошово-кредит- ному ринку [7, с. 113]. Обов’язкові резерви є інструментом глибокої дії і вико- нують дві функції: по-перше, вони як ліквідні резерви слу- гують забезпеченням зобов’язань комерційних банків по депозитах їхніх клієнтів. Періодичною зміною норми обов’язкових резервів центральний банк підтримує ступінь ліквідності комерційних банків на мінімально при- пустимому рівні залежно від економічної ситуації. По-друге, мінімальні резерви є інструментом, який використовується центральним банком для регулювання обсягу грошової маси у країні. Змінюючи норми обов’язкових резервів, централь- ний банк регулює масштаби активних операцій комерційних банків. В Україні механізм обов’язкових ре- зервів як інструмент грошово-кредитної політики почав застосовуватися з 1992 р. і на початковому етапі був одним із основних інструментів регулювання гро- шово-кредитного ринку. До 2000 р. розмір обов’язкових резервів визначав- ся узагальнено для всіх видів залучених коштів і становив на кінець 1992 року 13%, 1993 р. – 25%, 1994–1997 рр. – 16,5%, 1999 р. – 17% і у 2000 р. – 15%. Від 2001 р. Національний банк почав застосовувати до визначення норм ре- зервування диференційований підхід. Від кінця 2003 р. до жовтня 2004 р. від банків не вимагалося формування ре- зервів за довгостроковими коштами, залученими в національній валюті від юридичних і фізичних осіб, тобто обо- в’язкове резервування здійснювалося за нульовою ставкою (табл. 1) [8]. Упродовж 2007 року та січня-листо- пада 2008 року нормативи формування банками обов’язкових резервів та їх гро- шовий еквівалент, який щоденно на по- чаток операційного дня необхідно було зберігати на кореспондентському рахун- ку банку в НБУ, залишалися незмінними (табл. 2) [8]. У період загострення кризової ситу- ації на фінансовому ринку наприкінці 2008 року НБУ лібералізував вимоги до формування банками обов’язкових ре- зервів для стимулювання укладання де- позитно-кредитних угод у національній валюті. Зокрема, з 5 грудня 2008 року ставка нормативу обов’язкового резер- вування за залученими коштами в націо- ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ Таблиця 2 Динаміка норми обов'язкового резервування в Україні, 2004-2009 рр. Джерело: Таблицю складено авторами за даними НБУ [8] Таблиця 1 Нормативи обов'язкового резервування для формування банками обов'язкових резервів протягом 2003-2004 рр. Джерело: [8] 47 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2011 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ нальній валюті була встановлена на рівні 0%. Інша ситу- ація склалась із нормативами в іноземній валюті. Змен- шення їх за строковими вкладами з 05.12.2008 року зміни- лося підвищенням з 05.01.2009 року за строковими вкладами до 4%, тобто до попереднього рівня, та за кош- тами на поточних рахунках і вкладами на вимогу до 7%, тобто збільшення становило 2%. Із 01.02.2009 року НБУ ввів новий норматив обов’язкового резервування за кош- тами інших банків нерезидентів та інших небанківських фінансових посередників нерезидентів, ставку якого встановив на рівні 2%. Проведені розрахунки від початку 2006 року свідчать про наявність кореляційної залежності між середнім розрахунковим нормативом обов’язкового резервуван- ня та ліквідними активами, яка характеризується ко- ефіцієнтом кореляції r = -0,83349 (рис.1). Значення цьо- го показника свідчить про наявність тісного зв’язку між обсягами кредитування і нормами обов’язкових ре- зервів. Розрахований рівень коефіцієнту детермінації (R=r2), який становить 0,69471, говорить про те, що зміна обсягів кредитування на 69,5% залежить від зміни норм обов’язкових резервів та на 30,5% – від дії інших чинників. Високий рівень залежності ліквідності банківської системи від середнього розрахункового нормативу обов’язкового резервування свідчить про значущість цього інструменту грошово-кредитної політики. А тому, проводячи політику обов’язкового резервування, мож- на досягти таких цілей: стимулювати проведення депо- зитно-кредитних угод у національній валюті; зменшити операції банків в іноземній валюті шляхом збільшення їх витратності для банків; зменшити валютний ризик; об- межити зовнішнє короткотермінове кредитування, яке відбувалося в іноземній валюті. Очевидним є зростання депозитів у національній валюті разом зі зниженням нормативів обов’язкового резервування в національній валюті. Це може бути пов’язано із політикою банків що- до залучення депозитів саме в національній валюті (рис. 2). Що стосується кредитів, то дуже показовим є 2006–2007 рр., коли зі зниженням нормативу обов’язко- вого резервування в національній валюті значно зросли обсяги кредитування (рис. 3). Збереженню таких тен- денцій зашкодила фінансова криза 2008 року. Висновки. Вітчизняна практика використання ме- ханізму застосування норм обов’язкових резервів свід- чить про зміну жорсткої політики Національного банку в застосуванні цього інструменту на більш помірковану та зважену. Вона виявляється в посилення ролі більш гнучких інструментів, зокрема рефінансування та про- центної політики; постійному вдосконаленні внутрішніх важелів регулювання механізму обов’язкового резер- вування і зменшенні норм обов’язкового резервування в регулюванні ліквідності. Тому подальші дослідження потрібно спрямовувати на глибоке осмислення взаємо- дії таких інструментів монетарної політики, як рефінан- сування і процентна політика. Література 1. Ларіонова К. Л. Сучасний стан та перспективи змін гро- шово-кредитної політики України / К. Л. Ларіонова, Г. І. Капінос // Вісник Хмельницького національного університе- ту. – 2010. – № 1. – T. 1. – С. 136–141. 2. Носов О. Ю. Розвиток механізму резервування у банківській системі України / О. Ю. Носов [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_ biol/nvnltu/16_5/204_Nosow_16_5.pdf 3. Тушницький Н. О. Методологія дослідження монетарно- го інструментарію центрального банку / Н. О. Тушницький // Формування нової парадигми економічної освіти в Україні : зб. наук. статей учасників Міжнародної наук.-метод. конф. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – С. 58–59. 4. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-ХІV, зі змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/B_zakon/ law_NBU.pdf 5. Бычков В. П. О банковских резервах / В. П. Бычков, В. П. Бердышев // Банковское дело. – 2003. – № 4. – С. 21–26. 6. Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політи- ка : навч. посіб. / Б. П. Адамик. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 278 с. 7. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В. С. Стельмаха. – К. : Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с. 8. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України [Еле- ктронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua Стаття надійшла до редакції 10 березня 2011 року Рис 1. Динаміка сформованих банками обов'язкових резервів, залишків коштів на рахунках банків у НБУ та середнього нормативу обов'язкового резервування Джерело: Діаграму побудовано авторами за даними НБУ [8] Рис 2. Динаміка депозитів та нормативів обов'язкового резервування Джерело: Діаграму побудовано авторами за даними НБУ [8] Рис 3. Динаміка кредитів та нормативів обов'язкового резервування Джерело: Діаграму побудовано авторами за даними НБУ [8]

Використання норм обов’язкових резервів у грошово-кредитній політиці України

Репозитарії

Схожі ресурси