Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу

Автором проаналізовано сутність та рівні взаємодії секторальних промислових політик Європейського Союзу в умовах глобальних викликів. Зроблено оцінку рівня промислової спеціалізації в ЄС....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Мачок, Є.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47659
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу / Є.В. Мачок // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 16-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47659
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-476592013-07-25T03:07:51Z Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу Мачок, Є.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини Автором проаналізовано сутність та рівні взаємодії секторальних промислових політик Європейського Союзу в умовах глобальних викликів. Зроблено оцінку рівня промислової спеціалізації в ЄС. Автор проанализировал содержание и уровни взаимодействия секторальных промышленных политик Европейского Союза в условиях глобальных вызовов. Сделана оценка уровня промышленной специализации в ЕС. The paper examines the essentiality and levels of interaction between EU sectoral industrial policies in the context of global challenges. Author made an assessment of the level of EU industrial specialization. 2011 Article Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу / Є.В. Мачок // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 16-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47659 339.923.061.1ЄС uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Мачок, Є.В. Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу Економiчний часопис-XXI
description	Автором проаналізовано сутність та рівні взаємодії секторальних промислових політик Європейського Союзу в умовах глобальних викликів. Зроблено оцінку рівня промислової спеціалізації в ЄС.
format	Article
author	Мачок, Є.В.
author_facet	Мачок, Є.В.
author_sort	Мачок, Є.В.
title	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу
title_short	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу
title_full	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу
title_fullStr	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу
title_full_unstemmed	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу
title_sort	сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик євросоюзу
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47659
citation_txt	Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу / Є.В. Мачок // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 16-20. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT mačokêv sutnístʹtarívenʹvzaêmodíísektoralʹnihpromislovihpolítikêvrosoûzu
first_indexed	2025-07-04T07:37:32Z
last_indexed	2025-07-04T07:37:32Z
_version_	1836701085867180032
fulltext	16 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 Постановка проблеми. Промислова політика має ключове значення у формуванні конкурентоспромож- ності ЄС. У контексті наростання ролі глобальних кон- курентів особливої актуальності набуло питання зла- годженості секторальних промислових політик, від рівня взаємодії яких безпосередньо залежить успіх економічної стратегії Європейського Союзу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ряд останніх публікацій зосереджено на питаннях конку- рентоспроможності ЄС. Такі вчені, як Л. Антонюк, О. Білорус, Д. Лук’яненко, В. Новицький, Т. Пахомова, А. Поручник, В. Рокоча, О. Федірко, А. Філіпенко, Є. Хомайко, В. Чужиков, О. Швиданенко та інші най- глибше проаналізували сучасні механізми взаємодії секторальних політик. Серед іноземних науковців, які зробили найбільший внесок у дослідження проблем взаємодії секторальних політик, є Н. Мусіс, М. Вожняк, Т. Баль-Вожняк, М. Белофф, П. Тейлор. Водночас ця тема залишається недостатньо вивченою. Мета статті – дослідження процесу взаємодії сек- торальних промислових політик ЄС та вивчення ме- ханізмів їх реалізації. Основні результати дослідження. Для розкриття сутності секторальних політик Європейського Союзу необхідно проаналізувати структуру політик, які прово- дить Європейська Комісія. Всі заходи ЄК групує за підрозділами та політиками, виділяючи такі політики ЄС, як: аграрна та розвиток сільських районів; кліма- тична; фінансово-економічна; освіта та культура; зайнятості, соціальних справ і рівних можливостей; енергетична; підприємництва та промисловості; навко- лишнього середовища; виконавча; основних справ; морська і риболовецька; мобільності та транспорту; охорони здоров’я; інформаційного суспільства і ЗМІ; внутрішнього ринку та послуг; юстиції; регіональна; на- уково-дослідницька; оподаткування та митного союзу [1]. Підприємницька і промислова політика, своєю чер- гою, складається із ряду загальних та секторальних ініціатив. Тому пропонується розглянути основні секто- ри європейської промисловості, у яких реалізуються певні наддержавні ініціативи ЄК. Секторальні промислові політики ЄС можна умовно поділити за такими промисловими секторами: аеро- космічна, автомобільна, біотехнологічна, хімічна, будівельна, оборонна галузі промисловості, електрич- на інженерія, харчова промисловість, взуттєва, мебле- ва, охорони здоров’я, інформаційно-комунікаційна, шкіряна, метрології та фасування, морська промис- ловість, машинобудування, гірничодобувна, обладнан- ня для тиску і газу, радіо- і телевізійне устаткування, дослідження в галузі безпеки та розвитку, текстильна, туристична, виробництва іграшок, целюлозно-паперо- ва і видавнича. У кожному секторі промисловості про- водиться ряд заходів, які обумовлені специфікою та особливими умовами сектору. Загалом пропонуються до розгляду два напрями взаємодії секторальних промислових політик ЄС: міжкраїновий та міжгалузевий. Міжкраїновий напрям передбачає взаємодію між урядами країн – членів ЄС у певному секторі промисловості (зазвичай – гармоні- зація деяких принципів, проведення спільних стра- тегій), а міжгалузевий – загальноєвропейську взаємо- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.923.061.1ЄС Є. В. Мачок, асистент кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» СУТНІСТЬ ТА РІВЕНЬ ВЗАЄМОДІЇ СЕКТОРАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПОЛІТИК ЄВРОСОЮЗУ Автором проаналізовано сутність та рівні взаємодії секторальних промислових політик Європейсь- кого Союзу в умовах глобальних викликів. Зроблено оцінку рівня промислової спеціалізації в ЄС. Ключові слова: промислова політика, промисловий простір, спеціалізація, євроінтеграція. Е. В. Мачок СУЩНОСТЬ И УРОВЕНЬ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СЕКТОРАЛЬНЫХ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПОЛИТИК ЕВРОСОЮЗА Автор проанализировал содержание и уровни взаимодействия секторальных промышленных по- литик Европейского Союза в условиях глобальных вызовов. Сделана оценка уровня промышленной специализации в ЕС. Ключевые слова: промышленная политика, про- мышленное пространство, специализация, евроинтег- рация. Ye. V. Machok ESSENCE AND LEVEL OF INTEGRATION BETWEEN SECTORAL INDUSTRIAL POLICIES OF EUROPEAN UNION The paper examines the essentiality and levels of interaction between EU sectoral industrial policies in the context of global challenges. Author made an assessment of the level of EU industrial specialization. Key word: industrial policy, industrial space, special- ization, European integration. 17 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 дію між секторами (як правило – визначення спільних цілей для різних секторів, спільних міжсекторальних технологій та об’єднань у кластерну співпрацю). Основною метою секторальних промислових полі- тик країн – членів ЄС є утвердження конкурентоспро- можності певного сектору, вдосконалення функціону- вання внутрішнього ринку, а також стандартизація нормативно-правової бази в усіх країнах-членах. Галу- зева структура промисловості ЄС склалася внаслідок довгострокових тенденцій секторального зростання, важливу роль у якому відіграє продуктивність праці, рівень життя населення, структура локального і гло- бального попиту, ВНД, міжнародна торгівля та ін. Хоч економіка країн – членів Євросоюзу і належить до найстабільніших у світі, частки та вплив різних сек- торів промисловості постійно змінюються. Спостері- гаються тенденції до зменшення аграрного, виробничо- го секторів і зростання сфери послуг та будівництва. Особливістю аналізу секторального розвитку ЄС є аб- солютно різні тенденції. Наприклад, падіння аграрного сектору в 1995–2007 рр. у Румунії та Литві склало 6,9%, а у Данії було зростання на 1%. Такі ж невідповідності та різнонаправленість основних промислових тенден- цій відбуваються в більшості секторів, що й ускладнює аналіз загальних тенденцій секторального розвитку Європейського Союзу. Якщо проаналізувати секторальний розвиток країн- членів за даними Євростату в 1995–2007 рр., то будуть помітні суттєві трансформації. Протягом цього часу спостерігається суттєве скорочення первинної структу- ри промисловості, особливо в країнах, що приєдналися до ЄС у 2004-му та 2007 рр., зокрема в Болгарії, Литві, Латвії, Румунії та Ірландії, хоч частка будівельної про- мисловості там зростає. У Болгарії і Румунії питома ва- га сфери послуг збільшується, але ще відстає від се- редньоєвропейського показника. Цікавим є той факт, що в Румунії та Чехії частка промисловості загалом зросла на 2,6 і 3,2 відсотки відповідно, тоді як євро- пейські тенденції є абсолютно протилежними. Загалом частка всіх секторів промисловості, за винятком наф- топродуктів, стабільно зменшується за останні 10–15 років. Особливо це стосується сільського господарства та добувної промисловості. Протилежна ситуація у сфері послуг, частка якої збільшується. Країни – члени ЄС можна ранжувати за індексом спеціалізації: Мальта, Румунія, Болгарія, Греція, Латвія, Польща, Люксембург, Литва, Естонія, Словач- чина, Данія, Фінляндія, Чехія, Кіпр, Угорщина, Італія, Португалія, Нідерланди, Словенія, Іспанія, Швеція, Ве- лика Британія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Франція. Мальта та Люксембург – наочний приклад високого рівня спеціалізації невеликих країн, а на іншому кінці ієрархії – великі країни, такі як Франція, Німеччина і Великобританія, показують більш збалансований роз- поділ секторів промисловості, близький до показника, середнього по ЄС. Слід відмітити, що деякі країни, а саме Австрія, Бельгія, Швеція, попри незначні розміри витримують рівномірність промислового секторально- го розвитку. Загалом розрізняють три класифікації промисло- вих секторів для зручності проведення аналізу: за продуктивністю праці, розвитком технологій та інтен- сивністю зростання. Таксономія секторів промисло- вості за продуктивністю праці враховує, перш за все, загальні трудові навички і певний рівень освіти працівників. Виділяють чотири групи – від високого до низького рівня [2, с. 67]. Високий рівень кваліфікації: мінеральні переробки нафти, коксу та ядерного палива, хімікатів, офісне об- ладнання, лампи і трубки, телекомунікаційне облад- нання, радіо- і телевізійні приймачі. Вище середнього: науково-правові та інші документи, транспортні засо- би й устаткування, NEC (Інтернет-технології). Нижче середнього: деревина та вироби з деревини, целюло- зи, паперу, друк і видавнича справа, виробництво го- тових металевих виробів, машин та обладнання, ізоль- ованого проводу, інших електричних машин та устаткування. Низький: продукти харчування, напої і тютюн, текстиль, одяг, шкіряні вироби та взуття, гума і пластмаса, неметалеві мінеральні продукти, основні метали, автомобілі, меблі, вторинна переробка. Частка промислових секторів, що потребують ви- сокого рівня трудових навичок, зростає як у ЄС зага- лом та в більшості країн зокрема. Виробництво про- дукції з низьким рівнем трудових навичок системно скорочується. Тому можна зробити висновок, що про- мисловість країн – членів Європейського Союзу транс- формується, що обумовлено не лише політикою ЄС, а й об’єктивними ринковими умовами. З табл. 1 видно, що частка низького рівня є великою в тих країнах, що відстають від загальноєвропейських економічних показників. Така тенденція не має причин на зміну в майбутньому, тому прогнозується, що країни, які всту- пили до ЄС у 2004 р. та у 2007 р., розвиватимуться в напрямі країн-лідерів, таких, як Люксембург, Франція, Німеччина та ін. Чітка тенденція до зростання частки високого рівня ілюструє факт формування іннова- ційної інформаційної промислової моделі та динамі- зацію нових наукомістких галузей промисловості у країнах – членах Євросоюзу. Класифікація секторів промисловості країн – чле- нів ЄС за рівнем технологічного розвитку базується на інтенсивності використання НДДКР у секторах про- мисловості. Згідно з цією таксономією виділяють чоти- ри групи секторів промисловості. Високотехнологічне виробництво: лікарські препарати, офісне, бухгал- терське та електронне обладнання, радіо, телебачен- ня і зв’язок, медичні та оптичні прилади, літальні й космічні апарати. Вище середнього рівень техно- логічності: хімічна промисловість (за винятком лікарсь- ких засобів), машини та устаткування, електричні ма- шини і апарати, автомобілі та причепи, залізнична техніка і транспортне устаткування. Нижче середньо- го: кокс, продукти переробки нафти та ядерного пали- ва, гумові й пластмасові вироби, неметалеві міне- ральні продукти, основні метали і вироби з них, будівництво та ремонт суден і човнів. Низький рівень технологічного виробництва: харчова промисловість, напої і тютюн, текстиль та вироби з нього, шкіра і взут- тя, деревина та вироби з неї, целюлоза, папір, друк і видавнича діяльність, вторинна переробка. За рівнем технологічного розвитку секторів ситу- ація у країнах – членах ЄС є змішаною. Частка високих технологій у промисловості істотно різниться, що обу- мовлено спеціалізацією країни, трудовими навичками населення та ін. У чотирьох країнах високі технології становлять понад 20% загального виробництва: Маль- та (24,8%), Фінляндія (22,4%), Ірландія (24,6%), Швеція (20,9%). У Скандинавських країнах та Угорщині цей показник суттєво зростає. Загалом у ЄС помітний ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 18 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 значний спад низькотехнологічного виробництва, але у деяких країнах цього не спостерігається: наприклад, на Кіпрі він становив 65,8% у 1995 р. та 75,9% – у 2005 р. [3, c. 67]. За інтенсивністю зростання виділяють шість типів секторів промисловості: висока інтенсивність, вище се- реднього, середня, нижче середнього, низька та спад. У табл. 1 проаналізовано результати групування секторів промисловості за інтенсивністю зростання. Зростання наукоємних галузей пояснюється високим рівнем кваліфікації персоналу та, як наслідок, висо- ким рівнем продуктивності праці. Слід відмітити, що частка секторів промисловості з негативними тен- денціями у жодній країні Євросоюзу не займає ключо- вого місця, але помітна тенденція зростання частки спадаючого виробництва у деяких країнах. Це обумов- лено зміною європейської моделі поділу праці. Люк- сембург та Ірландія спеціалізуються на швидкозроста- ючих секторах промисловості. Бельгія, Німеччина та Франція, хоч ступінь їх спеціалізації значно менший, спеціалізуються на галузях із рівнем інтенсивності ви- ще середнього. Існує група країн, які спеціалізуються на секторах, що мають спадаючу динаміку або низь- кий рівень зростання. До цих країн належать Болгарія, Італія, Нідерланди, Португалія, Румунія. Оскільки при розрахунку рівня спеціалізації дані прирівнюються до рівня ЄС, а більшість спадаючих га- лузей має надзвичайно малу частку загальноєвро- пейського ВВП, то спеціалізація країни на спадаючих секторах промисловості ще не означає вагомості цих секторів у ВВП. Нові країни – члени Європейського Союзу спеціа- лізуються на середньо-високозростаючих секторах індустрії. Серед таких кран слід назвати Чеську Рес- публіку, Латвію, Польщу, Словенію, Словаччину, Угор- щину. Ряд країн, таких як Австрія, Бельгія, Франція, Фінляндія, Швеція і Великобританія, демонструють більш збалансовану позицію. Данія, Кіпр, Іспанія, Греція зміщені в бік секторів із низьким темпом зрос- тання. Розподіл промисловості відповідно до розміру підприємства дозволяє визначити ступінь концентрації та частку великих і малих підприємств. Це становить інтерес для розуміння продуктивності секторів промисловості, аналізу їх конкурентоспроможності, а також для оцінки впливу промислових політик на конкретний сектор (у тому числі й сектора- льних ініціатив). Такий розподіл відображає певні характеристики секторів (продуктив- ність, конкурентоспро- можність). Від розміру підприємства зале- жить здатність до відновлення, а також розвиток нових видів діяльності, інновацій- ності та створення но- вих продуктів. Тому важливо враховувати розмір підприємств при розробці промислової політики в кожному секторі. У ЄС в про- мислових секторах частка доданої вар- тості на різних під- приємствах варіюєть- ся. Слід зазначити, що в більшості секторів промисловості на ве- ликі підприємства при- падає левова частка доданої вартості через використання ефекту масштабу. Сучасна промис- ловість у країнах – членах Європейського Союзу надзвичайно взаємопов’язана, що є визначальним при ана- лізі її конкурентоспро- можності та ефек- тивності. Особливість взаємодії промислових ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця 1 Сектори промисловості за інтенсивністю зростання Джерело: [3, c. 70] 19 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 секторів полягає в тому, що лише шляхом об’єднання можна досягти мультиплікативного ефекту. Високий рівень конкурентоспроможності промисловості Євро- союзу є результатом не лише розвитку окремих галу- зей, а складною мережею взаємодії промислових сек- торів. Аналіз секторального промислового розвитку мож- ливий лише з урахуванням конкурентоспроможності. Для цього необхідно розглянути частку кожного секто- ру у світовому виробництві, що виявить стратегічних промислових лідерів. У середньому на ЄС припадає 23,2% загального світового виробництва. Водночас, різні сфери демонструють різні показники. Наприклад, частка радіо, телебачення та зв’язку зменшилася від 14,6% у 1995 р. до 4,7% у 2006 р., а частка металевих виробів за цей час зросла від 34,9% у 1995 р. до 41,3% у 2006 р. [4]. Секторами з часткою нижче середньої є тютюнові вироби, текстиль та одяг, шкіра і шкіряні ви- роби, взуття, кокс, нафтопродукти та ядерне паливо, основні метали, офісні, бухгалтерські та електронно- обчислювальні машини, радіо, телебачення і зв’язок та деякі види транспорту. З часткою понад 30% є ви- роби з деревини, поліграфічна та видавнича діяль- ність, хімікати і хімічна промисловість, гумові та пласт- масові вироби, неметалеві мінеральні продукти, готові металеві вироби, машини і обладнання, NEC, медичні, точні та оптичні інструменти, автомобілі, причепи та напівпричепи. У період 1995–2006 рр. відчутно зростає роль гло- балізації, що змінило місце ЄС на світовій економічній арені. Значні втрати позицій на глобальних ринках спо- стерігалися у виробництві тютюну, текстилю, одягу, шкіри, виробів із неї та взуття, офісних та бухгалтерсь- ких обчислювальних машин, радіо, телебачення і зв’язку. Але в деяких секторах обробної промисло- вості помітне істотне зростання: вироби з деревини, папір та вироби з нього, друк і видавництво, готові ме- талеві вироби, автомобілі, причепи та напівпричепи. Для аналізу секторального розвитку промисловості країн – членів ЄС необхідно розглянути секторальну спеціалізацію ЄС у світі за індексом спеціалізації (табл. 2). За даними табл. 2 чітко прослідковується спеціа- лізація ЄС на виробах із металу, друці та видавничій діяльності, машинах та устаткуванні, меншою мірою – на виробах із гуми та пластмаси, неметалевих міне- ральних продуктах. Для цих секторів спеціалізація ЄС зросла в період від 1995-го до 2006 р. Аналіз зростання промисловості країн – членів Європейського Союзу демонструє збільшення частки обробної промисловості ЄС у світовій економіці. В Євросоюзі сектор послуг має вищі темпи зростання, ніж промисловість. Динаміку розвитку секторів промисловості можна проаналізувати за індексом галузевої конкуренто- спроможності, використовуючи такі показники, як продуктивність праці на одиницю витрат та індекс міжнародної конкурентоспроможності. Хоч у промис- ловій сфері відбулося помітне падіння зайнятості, але збільшення внутрішніх поставок промислових товарів свідчить про стабільне зростання продуктивності праці у країнах – членах Європейського Союзу. У 1995–2007 рр. у промисловій сфері вона збільшилася на 40%. Стійке зростання продуктивності праці має позитивний вплив на одиницю вартості робочої сили, насамперед в обробній промисловості. У табл. 3 показано динаміку продуктивності праці на одного працюючого в промисловості країн – членів Євросоюзу в 1995–2007 рр. Слід зазначити, що високі темпи зростання продуктивності праці призводять до зміни цін у бік їх зниження. Це є свідченням росту кон- курентоспроможності більшості секторів промисло- вості країн – членів Європейського Союзу. ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця 2 Секторальна спеціалізація ЄС в рамках світової економіки Джерело: [5, c. 57] 20 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Аналіз продуктивності праці у промисловості кра- їн – членів Європейського Союзу потребує поетапного підходу. По-перше – загальне зростання продуктив- ності праці в усіх секторах економіки; по-друге – зміна продуктивності праці в кожному окремому сек- торі. За методикою Європейської Комісії, продук- тивність праці розраховується як додана вартість у постійних цінах на одного працюючого. Темпи зростання продуктивності праці в обробній про- мисловості загалом зросли від 5,2% до 6,8% за 1995–2008 рр. [7]. Висновки. Темпи зростання продуктивності праці в ЄС перевищують аналогічний показник у США в таких промислових секторах, як: добувна промисловість, будівництво, деревина та вироби з деревини, хімічні речовини, неметалеві мінеральні продукти. Що стосується інших секторів, то темпи зростання продуктивності праці в ЄС поступають- ся США. Оскільки розвиток перелічених секторів у кожній країні – члені Європейського Союзу значно відрізняється, конвергенція проходить на різних рівнях. Слід зазначити, що ряд горизонтальних та транссекторальних ініціатив динамізує процес формування єдиної промислової політики, але цей процес лише розгортається. Література 1. Departments and services/Policies. – http://ec.europa.eu/ about/ds_en.htm 2. EU Productivity and Competitiveness: An Industry Perspective Can Europe Resume the Catching-up Process? Mary O’Mahony and Bart van Ark Editors / European Commission / Luxembourg, 2003. – 275 p. 3. EU industrial structure 2009 Performance and competitive- ness / European Commission / Enterprise and Industry / Brussels, 2009. – 197 p. 4. Competitiveness (internal market, industry, research and space). – http://www.consilium.europa.eu/ showPage.aspx? id=412&lang=en 5. European economic statistics / Statistical books / European Commission / Enterprise and Industry / Luxembourg, 2011. – 211 p. 6. Turnover by product specialization for div. 72. – http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/ product_details/dataset?p_product_code=BS_BS1_00 7. Europe 2020 indicators. – http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ portal/page/ portal/europe_2020_indicators/headline_indica- tors Стаття надійшла до редакції 2 червня 2011 року Таблиця 3 Динаміка продуктивності праці за 1995-2007 рр. по секторах Джерело: [6] Å Ê Î Í Î Ì ² × Í È É × À Ñ Î Ï È Ñ - X X I Æ ó ð í à ë ä ë ÿ í à ö ³ î í à ë ü í î ¿ å ë ³ ò è Ó ê ð à ¿ í è Ï Å Ð Å Ä Ï Ë À Ò È ³ Ä Î Ë Ó × À É Ñ ß !

Сутність та рівень взаємодії секторальних промислових політик Євросоюзу

Репозитарії

Схожі ресурси