Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ

Стаття висвітлює ключові моменти конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах членства України в СОТ, перспективи та проблеми розвитку у глобальному економічному просторі....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Мельник, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47660
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ / Я.В. Мельник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 12-15. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47660
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-476602013-07-25T03:07:58Z Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ Мельник, Я.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини Стаття висвітлює ключові моменти конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах членства України в СОТ, перспективи та проблеми розвитку у глобальному економічному просторі. Статья описывает ключевые моменты конкурентоспособности отечественных предприятий в условиях членства Украины во Всемирной торговой организации, перспективы и проблемы развития в глобальном экономическом пространстве. The article describes key moments of competitiveness of the domestic companies on conditions of Ukrainian membership in WTO,prospects and problems of development in global economic space. 2011 Article Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ / Я.В. Мельник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 12-15. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47660 339.137.2 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Мельник, Я.В. Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ Економiчний часопис-XXI
description	Стаття висвітлює ключові моменти конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах членства України в СОТ, перспективи та проблеми розвитку у глобальному економічному просторі.
format	Article
author	Мельник, Я.В.
author_facet	Мельник, Я.В.
author_sort	Мельник, Я.В.
title	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ
title_short	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ
title_full	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ
title_fullStr	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ
title_full_unstemmed	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ
title_sort	нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства україни в сот
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47660
citation_txt	Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ / Я.В. Мельник // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 5-6. — С. 12-15. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT melʹnikâv naroŝuvannâkonkurentospromožnostívítčiznânoíprodukcíínaumovahčlenstvaukraínivsot
first_indexed	2025-07-04T07:37:36Z
last_indexed	2025-07-04T07:37:36Z
_version_	1836701090948579328
fulltext	12 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 8. Ломакин В. К. Мировая экономика : учебник для вузов / В. К. Ло- макин. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 735 с. 9. Ефременко И. Н. Роль Международного валютного фонда и Всемирного банка в международной финансовой архитектуре / И. Н. Ефременко // Финансовые исследования. – 2006. – № 12. – С. 19–25. 10. Характеристика валютной системы и ее элементов [Электрон- ный ресурс]. – Режим доступа : http://uaoc.kiev.ua/59 11. Луцишин З. О. Формування глобальної фінансової архітектури світового господарства : дис. ... д-ра екон. наук: 08.05.01 / Зоряна Орестівна Луцишин. – К., 2003. – 529 с. 12. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації : монографія / З. О. Луцишин. – К. : Друк, 2002. – 320 с. 13. Моисеев С. Р. Международные финансовые рынки и междуна- родные финансовые институты / С. Р. Моисеев. – М. : Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2003. – 245 c. 14. Иванов В. М. Деньги и кредит : курс лекцій / В. М. Иванов. – К. : МАУП, 1999 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://fin- gal.com.ua/content/view/654/83/1/4/ 15. Понятие мировой валютной системы. Основные элементы ми- ровой валютной системы [Электронный ресурс]. – Режим досту- па : http://www.economy-web.org/?p=258 16. Мировая экономика : конспект лекцій [Электронный ресурс].– Режим доступа : http://books.efaculty.kiev.ua/mek/2/g10/1.html 17. Міжнародні фінанси : підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / О. І. Рогач, А. С. Філіпенко, Т. С. Шемет, Н. Д. Амалян, С. Я. Боринець, Б. А. Бузинар, А. В. Буквич, І. В. Бураковський, Г. Б. Бурляй, В. А. Вергун. – К. : Либідь, 2003. – 784 с. 18. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія : навч. посібник / О. О. Бєляєв, А. С. Бабело. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с. 19. Международная валютно-финансовая система [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://new-ekonomika.ru/ 20. Международная валютная система [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org 21. Манделл Р. А. Эволюция международной валютной системы / Р. А. Манделл [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/9_1_00.htm Стаття надійшла до редакції 3 квітня 2011 року ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.137.2 Я. В. Мельник, аспірант кафедри міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» НАРОЩУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА УМОВАХ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В СОТ Стаття висвітлює ключові моменти конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах членства України в СОТ, перспективи та проблеми розвитку у глобальному економічному просторі. Ключові слова: конкурентоспроможність, Світова організація торгівлі, конкуренція у глобальному економічному середовищі. Я. В. Мельник НАРАЩИВАНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ НА УСЛОВИЯХ ЧЛЕНСТВА УКРАИНЫ В ВТО Статья описывает ключевые моменты конку- рентоспособности отечественных предприятий в условиях членства Украины во Всемирной торго- вой организации, перспективы и проблемы разви- тия в глобальном экономическом пространстве. Ключевые слова: конкурентоспособность, Все- мирная организация торговли,конкуренция в глобаль- ном экономическом пространстве. Y. V. Melnik RAISING OF THE COMPETITIVENESS DOMESTICALLY PRODUCED GOODS ON TERMS OF MEMBERSHIP IN WTO The article describes key moments of competitive- ness of the domestic companies on conditions of Ukrainian membership in WTO, prospects and problems of development in global economic space. Key words: competitiveness,World Trade Organization, competition in global economic space. Постановка проблеми. Враховуючи останні світові тенденції розвитку, постійне загострення конкуренції між суб’єктами господарювання, суттєві глобалізаційні процеси, можемо стверджувати, що більшість зовніш- ньоторговельних операцій здійснюється за умовами СОТ. З огляду на той факт, що Україна має значні за- паси залізорудної сировини, виникає чимало проблем для конкурентів, багато з яких можуть втратити част- ки ринків. Гострим питанням для промисловців стало скасування ввізних тарифів, а також наслідки для про- мислових підприємств після лібералізації торговельної політики. Світова організація торгівлі є правонаступни- цею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), кот- ра діяла ще від 1947 року. СОТ почала свою діяльність із 1 січня 1995 року й наразі налічує понад 150 країн світу. Ця організація регулює торговельно-політичні відносини між усіма учасниками на основі пакета угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів 1986–1994 рр. Ці угоди є правовою базою сучасної міжнародної торгівлі. За багатосторонніми торговельними угодами СОТ здійснюється приблизно 97% обсягів світової торгівлі товарами та послугами. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Пи- тання конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах членства України в СОТ є вкрай актуальним. Досліджували його немало вчених як до вступу нашої 13 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 країни в цю організацію, так і після нього. Серед відо- мих дослідників можна назвати таких, як Афонцев С. (2004), Барі Л. (2004), Варналій З. (2005), Головинська В. (2004), Гончарук А. (2004), Жаліло Я. (2003), Квас- нюк Б. (2006), Клименко І. (2007), Коваль Д. (2006), Ларін М. (2005), Осташ І. (2006), Сиденко В. (2005) та багато ін. Проте вони розглядали лише майбутні наслідки вступу, а після вступу до СОТ ситуація стала більш зрозумілішою. Зарубіжний досвід свідчить про те, що країни, які є членами СОТ, мають значну кількість переваг. Напри- клад, до Болгарії вже в перший рік вступу до СОТ інве- стиції зросли майже в 4 рази, а в 1999–2000 рр. – ще на 50%. Для України суттєвими перевагами членства є: збільшення інвестицій у розвиток української еко- номіки; зменшення кількості тарифних та нетарифних обмежень доступу вітчизняних товарів на майже всі стратегічні ринки розвинених країн світу, що, своєю чергою, збільшує валютні надходження, отримання вітчизняними товарами режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму, тобто досягнення най- кращих умов торгівлі з багатьма країнами світу; захист інтересів вітчизняних виробників згідно з процедурою СОТ. Суттєвим кроком для покращення ведення бізне- су стало спрощення митних процедур, що дає змогу вітчизняним підприємствам закуповувати імпортне об- ладнання та комплектуючі у більш стислі строки. Членство в СОТ також надає Україні можливість лібералізувати ринок банківських і фінансових послуг, що сприятиме здешевленню кредитних ресурсів для вітчизняної економіки загалом та окремих суб‘єктів господарювання зокрема. Мета статті – проаналізувати взаємовідносини Ук- раїни та країн – членів СОТ, в тому числі на рівні гос- подарюючих суб‘єктів, запропонувати шляхи співпраці між підприємствами за найбільшої вигоди та наймен- ших ризиків і втрат та нарощення частки ринків. Основний матеріал дослідження. До найважли- віших функцій СОТ належать: контроль за виконан- ням угод Уругвайського раунду; проведення перего- ворів між зацікавленими сторонами у співробітництві; врегулювання суперечок; аналіз торговельної політи- ки країн-членів; сприяння державам, що розвивають- ся, у питаннях, котрі стосуються безпосередньо СОТ; співпраця з іншими міжнародними організаціями. Членство в СОТ є однією із необхідних умов для за- безпечення інтеграції України до Європейського Сою- зу та уникнення торговельно-економічної ізоляції від інших країн Центральної і Західної Європи, котрі вже є асоційованими членами ЄС. Членство в СОТ дає мож- ливість запобігти витісненню з ринку ЄС вітчизняної продукції аналогами із Центральної та Східної Європи. Членство в СОТ суттєво розширило товарний оборот багатьох підприємств. Слід зазначити, що значна кількість підприємств є одночасно і виробниками певної продукції, і спожива- чами. На момент споживання продукції підприємство виграє, оскільки за великої кількості гравців на ринку починає знижуватися ціна та покращуватися сервіс. Це, своєю чергою, матиме позитивні наслідки для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної еко- номіки та створюватиме сприятливий інвестиційний клімат. Дуже багатьох вітчизняних гравців занепокоює більш дешевий імпорт, проте сьогодні, із вступом Ук- раїни до СОТ посилився контроль з боку нашої держа- ви щодо контрабандних ввезень із інших країн-членів. Вступ до СОТ не означає припинення державної підтримки вітчизняних виробників галузевими до- таціями та іншими пільгами. Членство в СОТ має як позитивні, так і негативні наслідки. Виграли від вступу до СОТ насамперед га- лузі, орієнтовані на експорт, а збитків зазнали ком- панії, котрі працювали на внутрішній ринок. Найбільше втратили підприємства, які мають велику кількість пільг, встановлених урядом, що не відповідає загаль- ноприйнятій міжнародній практиці СОТ. Серед негативних наслідків членства в СОТ слід назвати збільшення імпорту, проте цей процес є тимча- совим. Особливостями внутрішнього ринку є значні транспортні витрати на доставку імпортної продукції, нерозвинена інфраструктура надходження та розпо- ділу імпортної продукції по регіонах, низька купівельна спроможність населення. Дешевим імпортом вітчизня- ний ринок наразі вже достатньо заповнений, а на доро- гий імпортний товар у населення поки що бракує коштів. Негативні наслідки можна нівелювати шляхом зни- ження тарифів на товари вітчизняного виробництва (перехідний період у середньому становить від 3 до 8 років). Понад те, після вступу України до СОТ інші країни стали доступнішими, оскільки завдяки деяким галузям економіки, наприклад гірничо-металургійній, компенсуються певні втрати, яких зазнали вітчизняні виробники на внутрішньому ринку. Безперечно, можна стверджувати, що членство в СОТ є суттєвим рушієм розвитку вітчизняної економіки. Передовсім маємо наголосити, що Україна вступи- ла до СОТ на прийнятних для вітчизняного бізнесу умовах. Дуже важливим моментом є ступінь захисту вітчизняного виробника відповідними тарифними інструментами, проте такі тарифи повинні не перешко- джати здоровій конкуренції, а надавати можливість вітчизняним підприємствам адаптуватися до нових правил. У рамках СОТ можна вживати певних заходів стосовно імпорту, котрий агресивно входить на ринок та завдає значну шкоду вітчизняній економіці. Обме- жувальна процедура проходить за спеціалізованими правилами, котрі визначені СОТ. Стратегічним кроком є державна промислова полі- тика, котра покликана мотивувати конкуренцію на вітчизняному ринку, що, своєю чергою, дещо посла- бить тиск з боку імпортної продукції. Умови та наслідки членства України в СОТ мають бути прозорими для підприємців, для чого слід створи- ти державну систему економічної та правової ін- формації для вітчизняних компаній, проводити кон- сультативні конференції з країнами, котрі нещодавно вступили до СОТ. Найголовнішим етапом вступу України до СОТ є гармонізація вітчизняного законодавства із правовими нормами і вимогами СОТ. Складність процесу гармонізації законодавства можна спостерігати на прикладі країн Центральної та Східної Європи, котрі раніше від України стали члена- ми СОТ. Нормативно-правових документів, що потре- бували гармонізації, налічувалось від 800 до 1500. Існують деякі правила, котрих кожна країна-член має дотримуватися у процесі гармонізації законодав- ства: ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 14 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2011 •захищати вітчизняну промисловість за допомогою та- рифної політики. Ця норма дає змогу країнам захи- щати вітчизняний ринок від іноземної продукції за- вдяки тарифам, які підтримуються на низькому рівні; •скасування різних бар’єрів і тарифів шляхом багатос- торонніх переговорів, результати яких вводяться у «розклад поступок» кожної із країн – учасниць таких переговорів; країни не зобов‘язані застосовувати та- рифи та зобов‘язання, окрім тих, що зазначені в «розкладі поступок»; •в основі третього правила лежить принцип режиму найбільшого сприяння, відповідно до якого країна, котра надає такі переваги одній країні-члену, зо- бов‘язується надавати такі самі права й іншим країнам-членам; •правило національного режиму є останнім серед ос- новних правил та доповнює принцип найбільшого сприяння, вимагаючи, щоб після сплати всіх зборів товар отримав не менше переваг, ніж товар, вироб- лений на території приймаючої країни. Гармонізація вітчизняного законодавства із прин- ципами ГАТТ-СОТ уже можна віднести до позитивних наслідків вступу України до СОТ, серед яких варто виділити такі: •трансформація українського податкового законодав- ства відповідно до стандартів і норм СОТ, а саме скасування пільг і розширення бази оподаткування, сприятиме стабільній та прозорій діяльності біль- шості підприємств, покращенню конкурентного сере- довища з одночасним збільшенням надходжень до бюджету; •податкові пільги для деяких галузей вітчизняної економіки, що діяли донедавна, суперечили нормам СОТ, відповідно до яких заходи захисту та розвитку вітчизняного виробництва не повинні здійснюватися за рахунок пільг і порушень загальнодержавних принципів оподаткування для суб‘єктів господарю- вання; •нині більшість невідповідностей між законодавством України та нормами СОТ усунено завдяки змінам, введеним в останні роки, а саме скасуванню пере- ваг, наданих вітчизняним товаровиробникам. Безпосередньо Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» [1] внесено низку змін до законів України з питань оподаткування, що суттєво змінило законодавче поле в оподаткуванні за рахунок скорочення податкових пільг. Окрім того, цим Законом було внесено зміни до За- кону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про пода- ток на додану вартість» [2], що передбачали скасуван- ня норми ст. 11 зазначеного закону, де надавалися пільги окремим галузям, зокрема автомобілебудівній, суднобудівній, космічній, літакобудівній промисло- вості, підприємствам із виготовлення боєприпасів, їх елементів i виробів спеціалізованої хімії, броньованих бойових машин. Закон № 2505-IV скасував пільги щодо сплати по- датку на прибуток i ввізного мита для підприємств ав- томобілебудівної галузі, спеціальні режими оподатку- вання у вільних економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку, в технологічних парках [3]. У рамках СОТ діють певні секторальні домовле- ності, котрі регулюють умови торговельних відносин для деяких галузей промисловості, а також визнача- ють єдиний рівень максимально можливих тарифів на імпортну продукцію, яких дотримуються всі країни- учасниці без винятку. У процесі переговорів щодо вступу в СОТ Україна прийняла на себе зобов‘язання, за якими до 2010 року повинна приєднатися до таких угод у промисловому секторі: •Хімічна гармонізація; •Сталь; •Іграшки; •Деревина; •Текстиль та одяг; •Кольорові метали; •Фармацевтичні препарати; •Папір; •Сільськогосподарська техніка; •Меблі; •Інформаційні технології; •Наукове обладнання; •Будівельна техніка; •Медичне обладнання; •Цивільна авіація. Перелічені вище домовленості скасовують ставку ввізного мита, вона становить 0% , винятком є «Хіміч- на гармонізація», де ставки становлять 5,5% і 6,5%, а також ініціатива «Текстиль та одяг», що має ставку за певними видами продукції 17,5% [4]. У цілому після приєднання до СОТ ставка тарифу на імпортовану продукцію промислового характеру дорівнює 4,85%, а до вступу вона становила 8,32% [5, с. 72–80]. Зі вступом України до СОТ значно обмежилися можливості держави в наданні підтримки певним галу- зям промисловості, а також введення тарифних та не- тарифних обмежень, котрі стосуються експорту дея- ких видів промислової продукції. Зважаючи на вищевикладене, можемо стверджу- вати, що із вступом до СОТ держава позбувається суттєвого впливу на промисловість, а також не надає експортної підтримки промисловим підприємствам. Варто відзначити, що незважаючи на вступ Ук- раїни до СОТ в держави залишилися дуже широкі повноваження для того, аби підтримувати промислові підприємства, котрі не внесені до переліку забо- ронених напрямів СОТ, але з урахуванням певних критеріїв. Для розуміння ситуації було зроблено аналіз впли- ву тарифної політики та цінової конкурентоспромож- ності промислової продукції за період 2001–2006 рр. Цей період є найоптимальнішим для аналізу, оскільки у 1993–1999 рр. відбувався значний спад у промисло- вому секторі економіки України, що, своєю чергою, спричинило суттєвий дисбаланс між виробництвом та споживанням продукції [6]. Ми обрали для аналізу три показники: •діючий тариф на імпорт для країн, котрим Україна надала режим найбільшого сприяння по кожному із аналізованих років (2001–2006 рр.) у процентному співвідношенні; •різниця між цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках по кожному із аналізованих років (2001–2006 рр.) у процентному співвідношенні; •прогнозований тариф у процентному співвідношенні, котрий найсильніше захищає вітчизняний ринок пев- ного товару після вступу до СОТ [5]. ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 15 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2011 Для порівняння ставки імпортних тарифів було конвертовано у їхні адвалорні еквіваленти. Для розра- хунків конкурентоспроможності ми використовували дані Державної митної служби України, Державного комітету статистики та ряду спеціалізованих видань. У деяких галузях економіки країни, а саме в мета- лургійній, ціна реалізації продукції виробниками не мо- же використовуватися для порівняння, оскільки у ви- робників існує значна кількість пов‘язаних із ними торговельних компаній, котрі займаються реалізацією продукції кінцевим споживачам. Різницю ціни можна відобразити відношенням різниці цін між внутрішніми цінами реалізації товарів промисловцями окремого продукту та цінами за межа- ми України до відповідних екстернальних цін. У випадку, коли різниця цін має від‘ємне значення, вітчизняна продукція є більш конкурентоспроможною порівняно з аналогічним імпортованим товаром, а у ви- падку, коли різниця цін має позитивне значення, імпор- тована продукція має конкурентнішу цінову позицію, відповідно імпортна продукція є дешевшою. Перевищення позитивного значення цінової різниці над зв‘язаним тарифом показує, що навіть після спла- ти імпортних тарифів іноземна продукція буде конку- рентоспроможною, і навпаки, коли значення від’ємне, то вітчизняний товар є більш конкурентоспроможним порівняно з іноземними конкурентами. Висновки. Отже, зі вступом до СОТ відбулося пожвавлення виробництва в гірничо-металургійному секторі України, який достатньо швидко почав наро- щувати докризові обсяги виробництва. Говорячи про промисловість країни загалом, можна стверджувати, що зі зменшенням рівня державної підтримки певні підприємства припинять свою діяльність, що, своєю чергою, знизить загальний корисний ефект. Також до- дамо, що рівновага позитивних та негативних наслідків насамперед залежить від готовності підприємств витримувати міжнародну конкуренцію, тобто від їх конкурентоспроможності та ефективності у ринковому просторі, де вже давно діють відомі світові бренди та обертаються значні ресурси. Вступ до Світової організації торгівлі є рушійним ва- желем у реформуванні економіки України. Розробка стратегічних планів успішної адаптації різних галузей до умов співробітництва СОТ враховує низку внутрішніх та зовнішніх факторів, а також значну кількість міжгалузевих внутрішніх і міжнародних зв‘язків. Попри втрати, яких зазнала економіка Ук- раїни зі вступом до СОТ, а саме закриття неконкурен- тоспроможних підприємств, переорієнтація вироб- ництва, безробіття, у найближчому майбутньому слід очікувати на економічне зростання та підвищення до- бробуту громадян. На нашу думку, головними позитивними перевага- ми вступу України до СОТ можна назвати: •скасування різних квот на експорт продукції гірничо- металургійного комплексу до країн Європейського Союзу, що становить близько 20% усього експорту України до ЄС. До вступу в СОТ ця галузь мала жорсткі нетарифні обмеження – квоти. За оцінками експертів, тільки за перший рік обсяги експорту вітчизняної металургійної продукції сягнуть $70–90 млн. Подальша лібералізація, пов’язана зі вступом до СОТ, дозволить Україні збільшити експорт ще на $150–200 млн.; •вітчизняні металурги зі вступом України до СОТ од- ночасно отримали суттєво спрощений доступ до ринків 152 країн – членів СОТ, частка яких у обсязі світової торгівлі становить понад 95%, що, своєю чергою, позитивно сприяє збільшенню обсягів екс- порту гірничо-металургійних компаній та розширен- ню експансії на нові ринки; •переваги в застосуванні механізму вирішення та вре- гулювання торговельних суперечок різного характе- ру, котрі передбачено нормами і правилами СОТ, дозволили українським виробникам зміцнити свої по- зиції у спеціальних антидемпінгових розслідуваннях, які проводяться урядами різних країн-членів. Найбільш негативний наслідок членства України в СОТ – заборона субсидування виробництва та експор- ту підприємств гірничо-металургійного комплексу за рахунок податкових пільг і списання податкових за- боргованостей. У середньостроковій перспективі більш значну роль, ніж вступ України до Світової ор- ганізації торгівлі, відіграватимуть світові тенденції по- питу на продукцію гірничо-металургійного комплексу, які, зокрема, формуються на фоні попиту, що демонст- рує Китай. Ринкова ситуація визначальною мірою за- лежить і від розвитку цього ринку на території Російської Федерації, де виробництво є аналогічне на- шому, от внутрішнє споживання значно перевищує ук- раїнський споживчий ринок. Водночас, вступ до СОТ жодним чином не вплинув на торговельну політику в розвитку відносин між Ук- раїною та Російською Федерацією в гірничо-мета- лургійному секторі, оскільки між державами існує режим найбільшого сприяння, що передбачає викори- стання нульової ставки на ввезену на територію Ук- раїни продукцію. Відзначимо, що в російських компаній-конкурентів є дуже суттєва перевага, пов’язана із енерговитрат- ною складовою виробництва продукції. Адже, як відо- мо, ціни на енергоносії, а саме на природний газ для українських промисловців та населення, постійно зро- стають. Водночас, попри залежність від енергетичних ре- сурсів, можна запобігти зниженню конкурентоспро- можності українських товарів завдяки впровадженню кардинально нових енергозбережувальних технологій, забезпеченню виробництва висококваліфікованими фахівцями, а також достатній рішучості з боку держа- ви і промисловців. Література 1. Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.gov.ua 2. www.liga.net 3. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ Ук- раїни до Світової організації торгівлі» закон ВРУ вiд 10.04.2008, № 250-VI. 4. Горбенко Г. М. Правові аспекти регулювання торгівлі стале- ливарними виробами між Україною та ЄС / Г. М. Горбенко // Економіка: проблеми теорії та практики. – Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. – Випуск 153. 5. Макогон Ю. ГМК Украины на внешних рынках: состояние и перспективы / Ю. Макогон // Экономика Украины. – 2005. – № 4. – С. 72–80. 6. Ковалевський В. В. Розміщення продуктивних сил : навч. посіб. / В. В. Ковалевський. – К., 2000. Стаття надійшла до редакції 31 травня 2011 року ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ

Нарощування конкурентоспроможності вітчизняної продукції на умовах членства України в СОТ

Репозитарії

Схожі ресурси