Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС

У статті проаналізовано стан міграційного клімату країн – членів ЄС за період 2000–2010 рр., здійснено інтегральну оцінку міграційного клімату на основі системи одиничних показників, що характеризують соціально-економічні умови у країнах, проведено стандартизацію системи показників та визначено ранж...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Волошин, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47809
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС / Г.В. Волошин // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 17-19. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-47809
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-478092013-08-03T03:14:29Z Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС Волошин, Г.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті проаналізовано стан міграційного клімату країн – членів ЄС за період 2000–2010 рр., здійснено інтегральну оцінку міграційного клімату на основі системи одиничних показників, що характеризують соціально-економічні умови у країнах, проведено стандартизацію системи показників та визначено ранжування країн – членів ЄС за значенням інтегрального показника міграційного клімату. В статье проанализировано состояние миграционного климата стран – членов ЕС за период 2000–2010 гг., осуществлена интегральная оценка миграционного климата на основе системы единичных показателей, характеризующих социально-экономические условия в странах, проведена стандартизация системы показателей и осуществлено ранжирование стран – членов ЕС по значению интегрального показателя миграционного климата. In the article author analyzed the state of EU member states migration climate for the period 2000–2010, carried out an integrated assessment of migration climate on the basis of individual indicators of socio-economic conditions in the countries, conducted a standardized system of indicators and defined ranking of the member states on the value of the integral indicator of migration climate. 2011 Article Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС / Г.В. Волошин // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 17-19. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47809 339.9 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Волошин, Г.В. Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС Економiчний часопис-XXI
description	У статті проаналізовано стан міграційного клімату країн – членів ЄС за період 2000–2010 рр., здійснено інтегральну оцінку міграційного клімату на основі системи одиничних показників, що характеризують соціально-економічні умови у країнах, проведено стандартизацію системи показників та визначено ранжування країн – членів ЄС за значенням інтегрального показника міграційного клімату.
format	Article
author	Волошин, Г.В.
author_facet	Волошин, Г.В.
author_sort	Волошин, Г.В.
title	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС
title_short	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС
title_full	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС
title_fullStr	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС
title_full_unstemmed	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС
title_sort	інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів єс
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47809
citation_txt	Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС / Г.В. Волошин // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 17-19. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT vološingv íntegralʹneocínûvannâmígracíjnogoklímatukraínčlenívês
first_indexed	2025-07-04T07:51:09Z
last_indexed	2025-07-04T07:51:09Z
_version_	1836701944644632576
fulltext	17 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 Постановка проблеми. Міграцію населення зумовлю- ють, перш за все, економічні причини. Серед них найва- гомішою при оцінці привабливості країн є регіональні рин- ки праці. Саме вони формують напрями міграційних потоків та є своєрідними регуляторами інтенсивності те- риторіальних переміщень. Процес вибору мігрантами країни для поселення спричинений також дією різних суб’єктивних чинників. Крім того, рішення про міграцію мо- же бути продиктоване іншими обставинами, не пов’язани- ми з економічними чинниками. Тому, досліджуючи міграційні переміщення населення, слід вивчати такі чин- ники, як якість життя населення й привабливість регіо- нальних ринків праці. Однак для вирішення поставленого завдання цих чинників недостатньо. Разом з ними на об- сяги міграції населення країни має вплив ринок житла, а також низка інших чинників, що характеризують соціаль- ний клімат, екологічні умови і рівень свобод. Тому для оцінки міграційної привабливості країн – членів ЄС варто скористатися методикою побудови інтегрального показ- ника, який би враховував дію всієї системи чинників. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоре- тичні основи міграції і міграційних процесів були предме- том дослідження багатьох учених. Серед них необхідно виокремити напрацювання таких західних учених, як Т. Андерсен, Г. Беккер, Р. Брубейкер, В. Ісаїв, Г. Крігер, В. Кристаллер, Д. Массей, О. Старк [1], M. Тодаро [2] та ін. Вагомий внесок у розвиток наукових досліджень мігра- ційних процесів, вивчення причин і соціально-економічних наслідків міжнародної міграції населення зробили україн- ські вчені: А. Гайдуцький [3], І. Гнибіденко [4], Т. Драгунова [5], Е. Лібанова [6], Ю. Макогон, О. Малиновська, О. Ов- чиннікова [7], Т. Петрова, І. Прибиткова, С. Пирожков, О. Позняк [8], А. Поручник, Ю. Римаренко, М. Романюк, А. Румянцев, А. Філіпенко, С. Чехович, М. Шульга, О. Хом- ра [9] та ін. Метою статті є дослідження міграційного клімату в країнах – членах Європейського Союзу та проведення інтегрального оцінювання міграційної привабливості ЄС. Основні результати дослідження. У світовій прак- тиці при розробці підходів до оцінювання міграційного клімату країн використовують різні методики побудови інтегрального показника. Під інтегральною оцінкою стану міграційного клімату країни варто розуміти розрахунок єдиного показника, який надавав би узагальнену, сумарну характеристику рівня привабливості соціально-економіч- них умов певної країни для мігрантів. При формуванні сис- теми одиничних показників необхідно врахувати парамет- ри, що характеризують макроекономічну ситуацію у країні, стан ринку праці, соціальні та екологічні умови життя. Проаналізуємо стан міграційного клімату країн – членів ЄС за період 2000–2010 рр. До системи одиничних показ- ників, що характеризують соціально-економічні умови, ми віднесли валову заробітну плату, заощадження, рівень безробіття, рівень зайнятості, інвестиції, Індекс економіч- ної свободи, Індекс фіскальної свободи, середню три- валість життя, видатки на соціальний захист, забруднення повітря, витрати на дослідження та освіту. Сформована група показників за напрямом їх впливу на величину загального інтегрального показника поділяє- ться на дві частини: стимулятори і дестимулятори. У пер- шу групу чинників увійшли ті, які прямо пропорційно впли- вають на міграційний клімат країни. Для другої ж групи чинників характерною є обернено пропорційна залежність із інтегральним показником міграційного клімату країни. До цієї групи належать такі показники, як рівень безробіт- тя та забруднення повітря. Решта становлять першу групу чинників. У науковій літературі існує багато підходів до побудо- ви інтегральних показників. У процесі вибору форми інте- грального показника ми зупинилися на найбільш широко ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.9 Г. В. Волошин, aспірант Львівського національного університету імені Івана Франка ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ МІГРАЦІЙНОГО КЛІМАТУ КРАЇН – ЧЛЕНІВ ЄС У статті проаналізовано стан міграційного клімату країн – членів ЄС за період 2000–2010 рр., здійснено інтегральну оцінку міграційного клімату на основі системи оди- ничних показників, що характеризують соціально-економічні умови у країнах, проведе- но стандартизацію системи показників та визначено ранжування країн – членів ЄС за значенням інтегрального показника міграційного клімату. Ключові слова: міграційний клімат, показники міграційного клімату, інтегральна оцінка міграційного клімату, ранжування країн – членів ЄС. Г. В. Волошин ИНТЕГРАЛЬНАЯ ОЦЕНКА МИГРАЦИОННОГО КЛИМАТА СТРАН – ЧЛЕНОВ ЕС В статье проанализировано состояние мигра- ционного климата стран – членов ЕС за период 2000–2010 гг., осуществлена интегральная оценка миграционного климата на основе системы единич- ных показателей, характеризующих социально- экономические условия в странах, проведена стан- дартизация системы показателей и осуществлено ранжирование стран – членов ЕС по значению интег- рального показателя миграционного климата. Ключевые слова: миграционный климат, показате- ли миграционного климата, интегральная оценка миг- рационного климата, ранжирование стран – членов ЕС. H. V. Voloshyn INTEGRATED ASSESSMENT OF EU MEMBER STATES MIGRATION CLIMATE In the article author analyzed the state of EU member states migration climate for the period 2000–2010, carried out an integrated assessment of migration climate on the basis of individual indicators of socio-economic condi- tions in the countries, conducted a standardized system of indicators and defined ranking of the member states on the value of the integral indicator of migration climate. Key words: migration climate rates of migration climate, integrated assessment of migration climate, ranking of EU member states. 18 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011 використовуваному. Інтегральне оцінювання будемо здійснювати через побудову середніх зважених показ- ників. Оскільки одиничні показники сформованої системи, як правило, є різнойменними, неспівмірними, то об’єднання їх для інтегральної оцінки передбачає попередній етап їх стандартизації, тобто приведення всіх показників до одно- го виду. У процесі стандартизації індивідуальні значення одиничних показників замінюються рангами, балами, від- носними величинами, стандартними відхиленнями тощо. Найбільш зручним способом стандартизації є заміна індивідуальних значень множини показників і-го елементу сукупності xij відносними величинами sij. Ці величини роз- раховуються як співвідношення індивідуальних значень одиничного показника до певного базового значення одиничного показника j. Базовим значенням можуть вис- тупати, наприклад, середні значення показника за су- купністю, мінімальне, максимальне або еталонне (норма- тивне) значення. У нашій роботі ми виконали стандартизацію системи показників, використовуючи в якості базового максималь- не значення. Для показників стимуляторів формула стан- дартизації має такий вигляд: (1) де xij – значення одиничного показника j для міграційного клімату і-ої країни; xj max– максимальне зна- чення одиничного показника j для міграційного клімату і-ої країни. Для дестимуляторів формула стандартизації (1) набу- ває такого вигляду: (2) Для аналізу використано стандартизовані значення показників за період 2000–2009 рр. Для прикладу в табл. 1 подано стандартизовані значення показників за 2010 р. Очевидно, що окремі одиничні показники неоднако- вою мірою впливають на привабливість країн щодо міграції. Як наслідок, при побудові інтегрального показни- ка оцінювання міграційного клімату є потреба визначити значущість (вагу) кожного із виділених одинич- них показників. У наукових дослід- женнях вагові коефіцієнти визнача- ються експертним шляхом. При цьому чим вищим є вплив одинично- го параметра j на узагальнену оцінку, тим більше значення вагово- го коефіцієнта aj.. Сума коефіцієнтів вагомості aj повинна дорівнювати одиниці. Інтегральний показник міграційного клімату країни визна- чатиметься як середня арифметич- на зважена: (3) де sij – відносна стандартизова- на величина показника j для міграційного клімату і-ої країни; aj – ваговий коефіцієнт j-го показника. Оскільки сума вагових кое- фіцієнтів дорівнює нулю, тобто то формула (3) матиме такий ви- гляд: (4) Аналіз наукових публікацій свід- чить, що найвагомішим індикатором територіальних переміщень насе- лення є дохід населення певної країни, що якісно відображає регіо- нальні соціально-економічні розбіж- ності. В нашому дослідженні для відображення доходів населення обрано такі показники, як валова заробітна плата і заощадження на- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця 1 Стандартизовані значення показників міграційного клімату країн - членів ЄС Джерело: Розраховано автором за даними офіційних сайтів Eurostat, World Bank, IMF,OECD, UNCTAD,UNESCO, LABOROSTA, European Environment Agency 19 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 селення. Індикаторами можуть виступати й інші показники доходів та соціальної забезпеченості. Населення дуже відчуває різницю в доходах, і це є одним із найвагоміших рушійних чинників впливу на міграцію населення як на малі, так і на великі відстані. Саме гроші змушують людей залишати свої сім’ї та виїжджати за кордон у пошуках ро- боти. За таких умов експертним чином визначено вагові коефіцієнти для двох розглянутих показників відповідно 0,3 та 0,2. Експертна оцінка вагових коефіцієнтів усіх показників, що характеризують міграційний клімат країни, представ- лена в табл. 2. Побудовані з використанням формули (4), інтегральні показники міграційного клімату країн – членів ЄС подано в табл. 3. Оцінку міграційного клімату цих країн здійснено за період 2000–2010 рр. Виконаємо ранжування країн – членів ЄС за інтегральною оцінкою міграційного клімату у 2010 р. Отри- мана рейтингова система оцінки мі- граційного клімату країн – членів ЄС на основі побудованого інтегрально- го показники подана в табл. 4. Висновки. Отримані результати свідчать, що найкращий міграційний клімат характерний для Люксембур- гу. Окрім нього, верхівку нашого рей- тингу становлять такі країни, як Мальта, Німеччина, Австрія, Кіпр, Нідерланди, Великобританія та Франція. Ці дані підтверджуються статистичною інформацією. Зокрема Кіпр, Люксембург і Німеччина мають упродовж 2000–2010 рр. найбільші значення показника міграційного приросту населення. До країн із «по- ганим» міграційним кліматом (малі значення побудованого інтегрально- го показника) належать: Литва, Латвія, Болгарія, Словаччина та Польща. У цих країнах також спос- терігається найменший міграційний приріст населення. Звичайно, кожна країна – член ЄС має свій власний «профіль» міграційних процесів, од- нак визначення особливостей міграційного клімату країн є вагомим кроком на шляху імплементації спільних методів регулю- вання міграційних процесів як у рамках ЄС, так і на національному рівні країн. Література 1. Starc O. The Migration of Labor. – Cambridge: Basic Blackwell, 1991. 2. Todaro Michael P. Internal Migration in Developing Countries. – Geneva: International Labor Office, 1976. 3. Гайдуцький А. П. Характерні риси української трудової міграції за кордон / А. П. Гайдуцький // Економіка та держава. – 2010. – № 9. – С. 88–92. 4. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення / І. Гнибіденко // Економіка України. – 2009. – №4. – С. 19. 5. Драгунова Т. А. Характеристика трудового потенціалу населення Східного Поділля та Центрального Придніпров’я / Т. Драгунова, Л. Чвертко // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 7. – С. 38–45. 6. Лібанова Е. Зовнішні трудові міграції населення України / Е. Лібано- ва // Економіка України. – 2010. – № 2. – С. 38. 7. Овчиннікова О. Р. Моделі і методи для організації досліджень по- тенційної міграції населення : автореферат дис. ... канд. екон. наук : 08.03.02 / О. Р. Овчиннікова ; Технологічний ун-т Поділля. – Хмельниць- кий, 2003. – 20 с. 8. Позняк О. Групові міграції в Україні: сучасний стан, проблеми, пер- спективи / О. Позняк // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 2. – С. 34–48. 9. Хомра О. Структура і напрямки міграційних потоків населення України / О. Хомра // Економіка України. – 2010. – № 3. – С. 24. Стаття надійшла до редакції 20 липня 2011 року ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця 3 Інтегральна оцінка міграційного клімату країн-членів ЄС Джерело: Розраховано автором за даними офіційних сайтів Eurostat, World Bank, IMF, OECD, UNCTAD,UNESCO, LABOROSTA, European Environment Agency Таблиця 2 Вагові коефіцієнти показників міграційного клімату країни Джерело: Експертна інформація Таблиця 4 Ранжування країн - членів ЄС за значенням інтегрального показника міграційного клімату у 2010 році Джерело: Розраховано автором за даними офіційних сайтів Eurostat, World Bank, IMF, OECD, UNCTAD,UNESCO, LABOROSTA, European Environment Agency

Інтегральне оцінювання міграційного клімату країн – членів ЄС

Репозитарії

Схожі ресурси