Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів

Останнім часом в економічній літературі все більше приділяється уваги операціям на міжнародних ринках капіталів. Існує багато наукових статей, що досліджують сутність окремих інструментів, механізмів, що використовуються для залучення капіталів на зовнішніх ринках. Водночас, погляди та підходи до тл...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Столяр, А.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2011
Назва видання:Економiчний часопис-XXI
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47823
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів / А.О. Столяр // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-47823
record_format dspace
spelling irk-123456789-478232013-08-03T03:14:59Z Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів Столяр, А.О. Світове господарство і міжнародні економічні відносини Останнім часом в економічній літературі все більше приділяється уваги операціям на міжнародних ринках капіталів. Існує багато наукових статей, що досліджують сутність окремих інструментів, механізмів, що використовуються для залучення капіталів на зовнішніх ринках. Водночас, погляди та підходи до тлумачення міжнародного ринку капіталів, що формувалися на початковому етапі розвитку цього ринку, необхідно доповнити та розширити, оскільки у процесі свого розвитку міжнародний ринок капіталів зазнав певних змін і вдосконалення. У статті проаналізовано різні підходи до визначення економічних категорій капіталу та міжнародного ринку капіталів; досліджено місце міжнародного ринку капіталів у системі глобального фінансового ринку. В последнее время в экономической литературе все больше внимания уделяется операциям на международных рынках капиталов. Существует множество научных статей, в которых исследуется суть отдельных инструментов, механизмов, используемых для привлечения капитала на внешних рынках. В тоже время, взгляды и подходы к толкованию международного рынка капиталов, которые формировались на начальном этапе развития данного рынка, необходимо дополнить и расширить, поскольку в процессе своего развития международный рынок капиталов изменился и усовершенствовался. В статье проанализированы различные подходы к определению экономических категорий капитала и международного рынков капитала; исследовано место международного рынка капиталов в системе глобального финансового рынка. Lately in economic literature the issue of international capital market’s operations is paid grater attention. There exist a number of research articles and publications that analyze separate instruments and mechanisms that are used for capital rising on international market. At the same time, views and approaches of defining of international capital market, that were formulated at the beginning stage of its development need to be amended and extend, because along the way of its development, international capital market has faced certain changes and upgrades. The article analyses different approaches of defining of economic category of capital and international capital market; the place of international capital market in the global finance environment were also defined. 2011 Article Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів / А.О. Столяр // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47823 339.72 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Столяр, А.О.
Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
Економiчний часопис-XXI
description Останнім часом в економічній літературі все більше приділяється уваги операціям на міжнародних ринках капіталів. Існує багато наукових статей, що досліджують сутність окремих інструментів, механізмів, що використовуються для залучення капіталів на зовнішніх ринках. Водночас, погляди та підходи до тлумачення міжнародного ринку капіталів, що формувалися на початковому етапі розвитку цього ринку, необхідно доповнити та розширити, оскільки у процесі свого розвитку міжнародний ринок капіталів зазнав певних змін і вдосконалення. У статті проаналізовано різні підходи до визначення економічних категорій капіталу та міжнародного ринку капіталів; досліджено місце міжнародного ринку капіталів у системі глобального фінансового ринку.
format Article
author Столяр, А.О.
author_facet Столяр, А.О.
author_sort Столяр, А.О.
title Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
title_short Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
title_full Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
title_fullStr Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
title_full_unstemmed Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
title_sort міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2011
topic_facet Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47823
citation_txt Міжнародний ринок капіталів як невід’ємний елемент світових фінансів / А.О. Столяр // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 7-8. — С. 11-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv AT stolârao mížnarodnijrinokkapítalívâknevídêmnijelementsvítovihfínansív
first_indexed 2025-07-04T07:52:14Z
last_indexed 2025-07-04T07:52:14Z
_version_ 1836702012387885056
fulltext 11 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 Постановка проблеми. Упродовж досить тривалого часу економічні відносини між різними країнами та регіо- нами переважно відбувалися у вигляді ввозу і вивозу товарів, тобто їх імпорту та експорту. З розвитком капіта- лістичного виробництва і збільшенням міжнародних това- ропотоків у структурі імпорту та експорту виникає такий специфічний вид товару, як капітал. Власне саме завдяки капіталу та його обігу натураль- ний обмін перейшов у процес виробництва та торгівлі, що стало основою розвитку світової економіки. Визначення економічної категорії «капітал» сьогодні має доволі широкі рамки. Капітал як економічний ресурс часто поділяли на реальний, грошовий та фінансовий. Якщо у середньовіччя головну роль відігравав грошовий капітал, то у ХХ ст. клю- чової ваги набула фінансова форма капіталу. Фактично одночасно з моментом виникнення поняття капіталу розпочався процес формування поняття ринку капіталів. Проте, як і з визначенням капіталу, в сучасній економічній науці ще не склалося чітке визначення кате- горії «ринок капіталів». Слід зазначити, що міжнародний ринок капіталів (МРК) почав формуватися лише з кінця ХІХ сторіччя, тоді як національні ринки виникли набагато раніше. Для того щоб усвідомити причини та фактори, під впливом яких МРК досяг сучасних масштабів, необхідно чітко визначити передумови й обставини, у яких відбува- лося його зародження. Ми вважаємо, що міжнародний ринок капіталів потріб- но розглядати як невід’ємну складову світового фінансо- вого ринку. Однак деякі науковці ототожнюють ці два по- няття, що, напевно, є наслідком складної структури світового фінансового ринку та стрімкого розвитку нових інструментів, які є його елементами і широко використову- ються в сучасних умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Капітал як економічна категорія бере свій історичний початок ще від античних часів. Тоді під капіталом розуміли гроші, що на- дані в позику та приносять відсотковий дохід. Такий підхід залишався актуальним упродовж тривалого часу, оскільки до появи класу фабрикантів і найманих праців- ників в усіх галузях виробництва всі отримані прибутки зливалися в одне ціле. Відповідно в їх структурі було складно виділити, з одного боку, дохід від праці, а з дру- гого – особливий вид доходу, який отримує власник капіталу. Навіть у торгівлі торговець поряд із коштами вкладав власну працю. Але вже у XVII сторіччі капітали почали формуватись як результат біржової торгівлі, яка досягла великих масштабів у ХІХ сторіччі з розвитком міжнародної торгівлі товарами та цінними паперами. Мер- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.72 А. О. Столяр, здобувач Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ валютно-фінансових відносин МІЖНАРОДНИЙ РИНОК КАПІТАЛІВ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ Останнім часом в економічній літературі все більше приділяється уваги операціям на міжнародних ринках капіталів. Існує багато наукових статей, що досліджують сутність окремих інструментів, механізмів, що використовуються для залучення капіталів на зовнішніх ринках. Водночас, погляди та підходи до тлумачення міжнародного ринку капіталів, що формувалися на початковому етапі розвитку цього ринку, необхідно доповнити та розширити, оскільки у процесі свого розвитку міжнародний ринок капіталів зазнав певних змін і вдосконалення. У статті проаналізовано різні підходи до визначення економічних категорій капіталу та міжнародного ринку капіталів; досліджено місце міжнародного ринку капіталів у системі глобального фінансового ринку. Ключові слова: капітал, засоби виробництва, міжнародний ринок капіталів, єврооблігації, синдикований кредит. А. О. Столяр МЕЖДУНАРОДНЫЙ РЫНОК КАПИТАЛОВ КАК НЕОТЬЕМЛЕМЫЙ ЭЛЕМЕНТ МИРОВЫХ ФИНАНСОВ В последнее время в экономической литературе все больше внимания уделяется операциям на между- народных рынках капиталов. Существует множество научных статей, в которых исследуется суть отдель- ных инструментов, механизмов, используемых для привлечения капитала на внешних рынках. В тоже время, взгляды и подходы к толкованию междуна- родного рынка капиталов, которые формировались на начальном этапе развития данного рынка, необхо- димо дополнить и расширить, поскольку в процессе своего развития международный рынок капиталов изменился и усовершенствовался. В статье проанали- зированы различные подходы к определению эконо- мических категорий капитала и международного рын- ков капитала; исследовано место международного рынка капиталов в системе глобального финансового рынка. Ключевые слова: капитал, средства производства, международный рынок капиталов, еврооблигации, синди- цированный кредит. А. О. Stolyar THE INTERNATIONAL CAPITAL MARKET AS AN INTEGRAL ELEMENT OF THE GLOBAL FINANCES Lately in economic literature the issue of international capital market’s operations is paid grater attention. There exist a number of research articles and publications that analyze separate instruments and mechanisms that are used for capital rising on international market. At the same time, views and approaches of defining of international capital market, that were formulated at the beginning stage of its development need to be amended and extend, because along the way of its development, international capital market has faced certain changes and upgrades. The article analyses different approaches of defining of economic category of capital and international capital market; the place of international capital market in the global finance environment were also defined. Key words: capital,capital goods, international capital mar- ket, Eurobond, syndicated loan. 12 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011 кантилісти розглядали гроші як грошову форму капіталу. При цьому вони розуміли, що для його примноження гроші мали спочатку перетворитись у виробничу, а потім і в то- варну форму [1, с. 17]. Нерідко при визначенні капіталу як фактора вироб- ництва економісти об’єднують його із засобами вироб- ництва. Наприклад, Д. Рікардо розглядав капітал як засіб виробництва, вважаючи, що капітал – це частина багатст- ва держави, яка використовується у виробництві, та, окрім іншого, включає їжу, одяг, інструменти, сировину, ус- таткування, що необхідно для приведення праці в дію. Схожі погляди мали й такі англійські економісти, як Маль- тус, Міль та Сенсор. Серед сучасних економістів цю кон- цепцію підтримують А. Блиндер і У. Баумол. Вони включа- ють у визначення капіталу всі резерви підприємств. П. Самуельсон та У. Нордхауз розглядають капітал як су- купність благ довгострокового користування [2, с. 25]. На відміну від своїх попередників, К. Маркс дотриму- вався думки, що капітал є категорією соціального харак- теру. Він стверджував, що капітал – це самозростаюча вартість, що створює так звану додану вартість, при цьо- му вважаючи працю найманих працівників тим фактором, який створює додану вартість. Тому капітал К. Маркс роз- глядав, перш за все, як взаємовідносини між різними про- шарками суспільства, зокрема між найманим працівником та капіталістом [2, с. 79]. Чарльз Дж. Вулфен в «Енциклопедії банківської спра- ви та фінансів» визначив категорію «капітал» за чотирма сутностями. За економічною сутністю – це еквівалент реа- льного капіталу, за бухгалтерською – це різниця між акти- вами і зобов’язаннями, за підприємницькою – це обіговий та основний капітал, у кредитному аналізі – це майновий ризик [3, с. 75]. На думку американського економіста І. Фішера, капітал створює потік послуг, які повертаються потоком доходів. Чим вище цінується послуга того чи іншо- го капіталу, тим вищим є дохід. Тому розмір капіталу потрібно визначати на основі отриманих від нього доходів. Щоб зробити узагальнення визначень та підходів до тлумачення економічної категорії капіталу, необхідно відо- кремити дві основні категорії: фізичний капітал (засоби виробництва, що функціонують і приносять дохід їх влас- нику) та грошовий капітал, або грошова форма капіталу, що насамперед призначена для придбання фізичного капіталу. Отже, капітал – це сукупність товарів, майна, ак- тивів, грошових коштів, що використовуються для отри- мання прибутку і збагачення. Узагальнивши визначення капіталу, слід конкрети- зувати поняття ринку капіталів та визначити його міжна- родний масштаб. Якщо ринки фізичного капіталу, і зокре- ма міжнародні, почали формуватися паралельно із міжнародною торгівлею, то міжнародний ринок грошового капіталу є доволі молодим, хоч динаміка його розвитку є дуже високою. Проблематика формування міжнародного ринку капіталів, його місце та роль в економіці є теоретичною проблемою, проте вона має доволі важливе практичне значення. Походження міжнародного ринку капіталів відбувалося у кожній країні по-різному, залежно від істо- ричних умов, що згодом відбилося в його структурі й зумо- вило вплив на економічний розвиток суспільства. Тому сьогодні не існує чіткого визначення категорії міжнародно- го ринку капіталів та його місця у світовій фінансовій сис- темі. Інколи в сучасній економічній літературі ринок капіталів підміняють ринком цінних паперів, хоч вони не є тотожними. Радше можна стверджувати, що останній є складовою ринку капіталів. Ми вважаємо, що найбільш узагальненим є визначення ринку капіталів як групи взаємопов’язаних ринків, на яких формується попит, про- позиція та ціни на фінансові інструменти, а також відбу- вається перерозподіл вільних коштів інвесторів на ко- ристь тих суб’єктів, що мають в них потребу. Поряд із міжнародним ринком капіталів у систему світового фінан- сового ринку входить міжнародний грошовий ринок і міжнародний валютний ринок. На відміну від ринку капіталів грошовий ринок включає ринок короткостроко- вих зобов’язань строком до одного року. Якщо спробувати дати визначення світовому фінансо- вому ринку, то, спираючись передусім на тлумачення західних економістів, під цією категорією слід розуміти си- стему ринкових взаємовідносин, що забезпечує акуму- ляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків. Водночас, за визначенням З. О. Луцишин, світовий фінан- совий ринок – це ринок предметів торгівлі, на якому є по- зичковий капітал, боргові інструменти та похідні контрак- ти. А з функціональної точки зору – це сукупність національних і міжнародних ринків фінансових активів, які акумулюються, перерозподіляються й розподіляються че- рез банківські та фінансові установи [4, c. 110]. Основні результати дослідження. В умовах гло- балізації міжнародних фінансів поступово зникає межа між внутрішнім (локальним) і міжнародним ринком ка- піталів. Останній утворився в результаті розвитку внут- рішніх ринків та набув більш-менш сучасних контурів після розпаду Бреттон-Вудської монетарної системи, яка на певний час, після припинення дії золотого стандарту і руйнівних наслідків двох світових війн виконувала покла- дені на неї функції стабілізатора валютних курсів та інфляційних процесів у країнах, які стали учасниками цієї системи. Вона базувалася на американському доларі, який був прив’язаний до курсу золота, – 35 доларів за унцію. Після серії збільшень дефіциту платіжного балансу США (1965 р.) та зниження купівельної спроможності до- лара на внутрішньому ринку довіра світової фінансової спільноти до цієї валюти почала знижуватись. А після стрімкої девальвації англійського фунта стерлінга в 1967–1968 рр. міжнародний капітал став активно пе- ретікати з долара в золото, що остаточно зупинило систе- му фіксованих валютних курсів [5, с. 18]. Завершення епохи фіксованих валютних курсів та жорстких валютних регулювань, які їх супроводжували, були технічною передумовою виникнення міжнародного ринку капіталів. Ціни на фінансові активи визначалися рівнем активності ринку капіталів у кожній країні. Трейде- ри та інвестиційні банкіри міжнародних фінансових уста- нов зрозуміли, що є можливість заробляти на арбітражі між різними національними ринками. Упродовж тривалого часу після закінчення Другої сві- тової війни переважною формою капіталу, що обертався на зовнішньому ринку, була офіційна державна допомога країнам Європи і Японії. Поряд із тим, приватний капітал у досить незначних обсягах рухався переважно із США у на- прямку Європи у вигляді прямих іноземних інвестицій та інвестицій у традиційні міжнародні облігації. Вже на почат- ку ХХ ст. активно діяв євровалютний ринок, основою яко- го було короткострокове кредитування між міжнародними банками і транснаціональними корпораціями. Формальним початком повноцінного функціонування міжнародного ринку капіталів можна вважати момент ут- ворення ринку єврооблігацій. Каталізатором цього проце- су стало податкове обтяження американських інвесторів та кредиторів, що купували облігації нерезидентів, які роз- міщували їх на американському ринку (Interest Equalization Act 1963). Такі кроки влада США робила на тлі суттєвого збільшення дефіциту поточного рахунку. Ці обставини сприяли виникненню інструменту єврооблігацій, які роз- міщувались на європейських майданчиках (переважно Лондон) та були деноміновані в американських доларах. Паралельно набирав обертів ринок єврокредитів як елемент міжнародного ринку капіталів. Ще одним резуль- татом обмеження вивозу капіталу із США стало те, що американські транснаціональні корпорації для фінансу- вання своїх активів поза територією США мали залучати ресурс за межами країни базування материнської ком- панії. Основними інструментами ринку єврокредитів стали синдиковані позики та кредитні лінії строком від 1-го року. З розвитком економік, експорту товарів та послуг про- відних країн Європи почав утворюватися суттєвий про- фіцит поточних рахунків, що також підвищувало ліквід- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ 13 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2011 ність на міжнародному ринку. Поряд із єврооблігаціями та єврокредитами в доларах США почали з’являтись інстру- менти, деноміновані в німецьких марках, швейцарських і французьких франках. У процесі еволюції ринок капіталів остаточно набув усіх ознак міжнародного ринку. Часові пояси втратили свою значущість, адже капітал рухався між різними краї- нами 24 години на добу. Капітал спрямовувався в безліч різних напрямків, реагуючи на найменші коливання відсот- кових ставок у світі. Суб’єкти міжнародного ринку капіта- лу – комерційні та інвестиційні банки, брокери, трейдери і біржові посередники – утворили розгалужену глобальну мережу, яка працює не зупиняючись навіть на хвилину. Як уже зазначалось раніше, визначення категорії «міжнародний ринок капіталу» не є остаточно сформова- ним. Деякі вчені ототожнюють поняття світовий фінансо- вий ринок та міжнародний ринок капіталів. Як зауважує Д. М. Михайлов, вони є фактично тотожними з понятійної точки зору категорііми. З. О. Луцишин уточ- нює, що все ж таки є незначні відмінності, які дають можливість вважати міжнародний ри- нок капіталів складовою фінансового ринку, а останній – сукупністю ринків з їх механізма- ми функціонування [4, с. 110]. Слід зазначити, що західні економісти поділяють світовий фінансовий ринок на міжнародний валютний ринок (FX market), грошовий ринок (money market), кредитний ринок (credit market) та ринок капіталів (capital market). Наприклад, З. Боді й Р. Мертон визначають ринок капі- талів як ринок довгострокових зобов’язань та акцій, на противагу ринку грошей (строком погашення до одного року) і кредитному ринку (від одного до трьох років) [6, с. 320]. Іншим відкритим питанням залишається межа між фондовим ринком та ринком капіталів, оскільки, з точки зору строковості інструментів, на фондових майданчиках присутні безліч короткострокових (як правило – похідних) інструментів – таких, як опціони, ф’ючерсні контракти та короткострокові векселі. Існують погляди щодо відокрем- лення фондового ринку і рину капіталів. Зокрема С. Я. Бо- ринець вважає, що ринок цінних паперів та ринок кредит- них ресурсів слід розглядати окремо. Аргументуючи свою позицію, він вказує на відмінність цих ринків за своїми най- характернішими ознаками, а саме: при одержанні коштів на кредитній основі їх власник не змінюється, тоді як при купівлі цінних паперів – змінюється. На нашу думку, спираючись на погляди як вітчизняних, так і західних економістів, у сучасному розумінні, міжна- родний ринок капіталів є невід’ємним елементом світово- го фінансового ринку та має власну структуру, як це зоб- ражено на рис. 1. Додатково у структурі світового фінансового ринку можна виділити ринок деривативів, але оскільки сучасні похідні й різноманітні синтетичні інструменти (кредитні де- фолтні свопи, LPN, CLN та інші) використовуються на міжнародному валютному, грошовому і ринку капіталів, буде дуже складно надати чіткі рамки такому ринку та ви- окремити його структурні елементи [7, с. 1–5]. За останнє десятиріччя кількість операцій та обсяги залучених ресурсів на міжнародному ринку капіталів зрос- ли більш ніж удвічі та на початок 2009 року перевищували $4 трлн. Майже 95% відсотків усіх операцій – це операції з борговими інструментами, а саме із синдикованими креди- тами, єврооблігаціями та певними їх видозмінами. Для то- го щоб зрозуміти масштаб міжнародного ринку капіталів та визначити, які його інструменти мають більшу вагу, не- обхідно проаналізувати динаміку залучених фінансових ресурсів. У табл. 1 наведено обсяги залучених фінансових ресурсів на зовнішніх ринках упродовж одного року [8]. Обсяги залучення акціонерного капіталу є доволі низь- кими порівняно з облігаціями та синдикованими кредита- ми. Це можна пояснити тим, що розміщення акцій най- частіше відбувається на внутрішньому ринку, а тому вони не можуть розглядатись як операції на міжнародному рин- ку капіталів. Водночас, інвестиційний попит формують не лише місцеві покупці, а й міжнародні інвестори. До акцій, які розміщуються на зовнішніх ринках, насам- перед ми відносимо депозитарні розписки (ADR або GDR) у випадках, коли емітент уже має лістинг на локальному фондовому майданчику, а також первинне розміщення акцій (IPO). Зазвичай у такому випадку фактичним емітен- том виступає холдингова компанія, що зареєстрована в іноземній юрисдикції з привабливим податковим кліматом [7, с. 12]. Ринок синдикованих кредитів, як ще один із основних елементів міжнародного ринку капіталів, в останні роки зменшив темпи свого зростання. Це, своєю чергою, пояс- нюється «посткризовим апетитом» на ризик з боку міжнародних кредиторів, оскільки, з точки зору ліквідно- сті та регулювання, синдикований кредит є більш ризикованим порівняно, напри- клад, з єврооблігацією. Але є вірогідність того, що надалі кредитори/інвестори на- магатимуться підвищити прибутковість своїх операцій і будуть готові брати на се- бе більші ризики. Така ситуація цілком можлива в умовах збільшення вартості капіталів під впливом підвищення від- соткових ставок ключовими центробан- ками світу. Сьогодні майже кожна країна «при- сутня» на міжнародному ринку капіталів чи як отримувач інвестицій, чи як інвес- тор/кредитор. Можна виділити країни нетто-експортери та нетто-імпортери капіталу. Перевищення попиту над про- позицією капіталів (або навпаки) насам- перед залежить від рівня розвитку внут- рішнього ринку капіталів. Наприклад, такі країни, як США, Японія чи Канада, мають добре розвинений механізм залу- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ Рис 1. Структура світового фінансового ринку та міжнародного ринку капіталів Джерело: Складено автором Таблиця 1 Залучення фінансування на міжнародних ринках капіталів за видами інструментів (за рік, млрд. дол. США) Джерело: Банк міжнародних розрахунків (http://bis.org/statistics/) 14 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2011 чення приватного та публічного капіталу всередині краї- ни. Водночас, більшість країн колишнього СРСР є більшою мірою нетто-імпортерами капіталу. Для України доступ до інвестиційних ресурсів є життєво необхідним інструментом розвитку національної економіки на нинішньому етапі економічного розвитку. Звичайно, не- обхідність розвивати власні внутрішні ринки капіталів є безперечною. Проте в умовах глобалізації та лібералізації валютних регулювань саме через раціональну інтеграцію внутрішнього ринку капіталів у міжнародний ми бачимо перспективи розвитку економіки нашої країни. Висновок. Сьогодні визначено місце міжнародного ринку капіталів у системі міжнародних фінансів. Водночас, проаналізувавши динаміку розвитку та еволюції цього ринку, можна з упевненістю сказати, що вже в середньо- строковій перспективі міжнародний ринок капіталів за- знає певних трансформацій і набуде нових, більш широких рамок та масштабів, що й стане предметом майбутніх досліджень. Література 1. Maurice Obstelf. Global Capital Markets: Integration, Crisis, and Growth / Cambridge University Press, 2004. – 344 p. 2. Аникин А. В. Юность науки / А. В. Аникин. – М. : Политиздат, 1971. – 194 с. 3. Вулфен Ч. Дж. Енциклопедія банківської справи та фінансів / Ч. Дж Вулфен ; пер. з. англ. – Самара, 2000. – 1583 с. 4. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації / З. О. Луцишин. – К. : ДрУк, 2002. – 320 с. 5. Gabriel Hauge, Erik Hoffmeyer. The International Capital Market and the International Monetary System; Per Jacobsson Lecture, IMF. Washington D.C., 1978. – 45 p. 6. Зви Боди. Финансы / Зви Боди, Роберт К. Мертон ; пер. с англ. – М. : Вилямс, 2007. – 360 с. 7. Diana Farrell. Key Mapping the global capital markets / Diana Farrell, Aneta Marcheva. San Francisco : McKinsey Global Institute, 2005. – 15 p. 8. Securities statistics and syndicated loans / Bank for International Settlements. – http://bis.org/statistics/ Стаття надійшла до редакції 13 липня 2011 року ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.92 В. М. Козка, аспірантка Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ ДЛЯ КНР У статті розглянуто сучасний стан українсько-китайських взаємовідносин, зокрема зосереджено увагу на питаннях інвестиційної привабливості України та потенційних інвестиційних проектів, які наразі готуються Китаєм до реалізації. Ключові слова: українсько-китайські відносини, інвестиційна привабливість України, інвестиційні проекти, іноземні інвестиції. В. Н. Козка ИНВЕСТИЦИОННАЯ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТЬ УКРАИНЫ ДЛЯ КНР В статье рассматрено современное состояние украинско-китайских взаимоотношений, в частности сосредоточено внимание на вопросах инвестиционной привлекательности Украины и потенциальных инвес- тиционных проектах, которые сейчас готовятся Кита- ем к реализации. Ключевые слова: украинско-китайские отношения, инвестиционная привлекательность Украины, инвестици- онные проекты, иностранные инвестиции. V. M. Kozka INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF UKRAINE FOR CHINA The article deals with the current state of Ukrainian- Chinese relations, the focus is done on the issues of invest- ment attractiveness of Ukraine and potential investment projects which are currently preparing for implementation from the Chinese side. Key words: Ukrainian-Chinese relations, the investment attractiveness of Ukraine, investment projects, foreign invest- ments. Постановка проблеми. Сучасна політична та еко- номічна динаміка розвитку Азіатсько-Тихоокеанського регіону засвідчує потужне нарощування Китаєм націо- нального потенціалу, що створює відповідні умови для за- безпечення домінуючих позицій як на регіональному, так і на міждержавному рівнях. На початковому етапі індустріалізації в азіатських країнах зовнішньоекономічна співпраця мала велике зна- чення, адже слугувала своєрідним каналом для отриман- ня необхідних технологій. Якщо ж говорити про зовнішньо- економічне співробітництво загалом, то стратегічними партнерами України, окрім країн СНД та ЄС, нині є також і географічно віддалені найбільші держави світу, які є важ- ливими ринками збуту та постачальниками товарів. Чільне місце серед них належить Китаю. Зважаючи на характерні тенденції сучасного еко- номічного розвитку КНР, розбудова українсько-китайсь- кого співробітництва сприятиме відновленню українських підприємств, науково-дослідних лабораторій і центрів. Альтернативним варіантом забезпечення сировинними ресурсами української економіки може бути партнерство з нафтовими підприємствами Китаю. Якщо враховувати зростаючий вплив країн АТР на розвиток світової еко- номіки та формування орієнтирів міжнародної політики, то розширення політичного й економічного діалогу з країнами цього регіону відкрило б нові можливості для реалізації геополітичних і геоекономічних інтересів України. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питан- ням, які торкаються досліджень українсько-китайського співробітництва, присвячено ряд наукових праць україн- ських учених, зокрема В. Новицького, Є. Шарова, С. Тол- стова, М. Алексієнка, В. Урусова, Д. Романова, О. Лукаша, Ю. Пахомова, О. Шевчука. Серед зарубіжних авторів мож- на виділити Шенкар Одеда та Ван Пена, А. Гончарука, Н. Королюка, А. Куна, Цзян Чанбіня, Хе вея, Лю Дуна, Лі Син Хая, Лі Феня та ін. Мета статті: проаналізувати сучасний стан українсько- китайських відносин та визначити перспективи співробітництва України і Китаю в інвестиційній сфері. Основні результати дослідження. Українсько-ки- тайське співробітництво є однією із найважливіших зов- нішніх складових економічного потенціалу України. Наразі позиції України і КНР з багатьох міжнародних питань є близькими та співпадають. Обидві країни дотримуються принципу позаблокової політики і демонструють відсут- ність прагнення використовувати силу для врегулювання