Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії
На основі теоретичних і експериментальних досліджень методом акустичної емісії визначено момент старту макротріщини. Оцінено амплітуди сигналів акустичної емісії, що супроводжують пластичні деформації біля концентратора напружень відповідного радіуса. Проведено порівняння сигналів акустичної еміс...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Проблемы прочности |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47858 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії / В.Р. Скальський, В.Б. Михальчук, Ю.С. Окрепкий, P.М. Плахтій // Проблемы прочности. — 2006. — № 5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-47858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-478582013-08-03T14:26:05Z Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії Скальський, В.Р. Михальчук, В.Б. Окрепкий, Ю.С. Плахтій, Р.М. Научно-технический раздел На основі теоретичних і експериментальних досліджень методом акустичної емісії визначено момент старту макротріщини. Оцінено амплітуди сигналів акустичної емісії, що супроводжують пластичні деформації біля концентратора напружень відповідного радіуса. Проведено порівняння сигналів акустичної емісії із сигналами, які генеруються під час старту макротріщини. На основании теоретических и экспериментальна исследований методом акустической эмиссии определен момент старта макротрещины. Оценена амплитуда сигналов акустической эмиссии, которые сопровождают пластические деформации возле концентратора напряжений соответствующего радиуса. Проведено сравнение сигналов акустической эмиссии с сигналами, которые генерируют во время старта макротрещины. Based on the theoretical and experimental acoustic emission (AE) studies, we detected the moment of macrocrack growth start. We estimated the AE signal amplitudes, which accompany plastic deformations near the notch tip of the respective radius. The latter AE signals are compared to those generated during the macrocrack growth start. 2006 Article Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії / В.Р. Скальський, В.Б. Михальчук, Ю.С. Окрепкий, P.М. Плахтій // Проблемы прочности. — 2006. — № 5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0556-171X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47858 539.3:620.179.16 uk Проблемы прочности Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Научно-технический раздел Научно-технический раздел |
| spellingShingle |
Научно-технический раздел Научно-технический раздел Скальський, В.Р. Михальчук, В.Б. Окрепкий, Ю.С. Плахтій, Р.М. Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії Проблемы прочности |
| description |
На основі теоретичних і експериментальних досліджень методом акустичної емісії визначено
момент старту макротріщини. Оцінено амплітуди сигналів акустичної емісії, що
супроводжують пластичні деформації біля концентратора напружень відповідного радіуса.
Проведено порівняння сигналів акустичної емісії із сигналами, які генеруються під час
старту макротріщини. |
| format |
Article |
| author |
Скальський, В.Р. Михальчук, В.Б. Окрепкий, Ю.С. Плахтій, Р.М. |
| author_facet |
Скальський, В.Р. Михальчук, В.Б. Окрепкий, Ю.С. Плахтій, Р.М. |
| author_sort |
Скальський, В.Р. |
| title |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| title_short |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| title_full |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| title_fullStr |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| title_full_unstemmed |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| title_sort |
оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії |
| publisher |
Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Научно-технический раздел |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47858 |
| citation_txt |
Оцінка моменту старту макротріщини за сигналами акустичної емісії / В.Р. Скальський, В.Б. Михальчук, Ю.С. Окрепкий, P.М. Плахтій // Проблемы прочности. — 2006. — № 5. — С. 149-156. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Проблемы прочности |
| work_keys_str_mv |
AT skalʹsʹkijvr ocínkamomentustartumakrotríŝinizasignalamiakustičnoíemísíí AT mihalʹčukvb ocínkamomentustartumakrotríŝinizasignalamiakustičnoíemísíí AT okrepkijûs ocínkamomentustartumakrotríŝinizasignalamiakustičnoíemísíí AT plahtíjrm ocínkamomentustartumakrotríŝinizasignalamiakustičnoíemísíí |
| first_indexed |
2025-07-04T07:55:11Z |
| last_indexed |
2025-07-04T07:55:11Z |
| _version_ |
1836702197214085120 |
| fulltext |
УДК 539.3:620.179.16
Оцінка моменту старту макротріщннн за сигналами акустичної
емісії*
В. Р. Скальський, В. Б. Михальчук, Ю. С. Окрепкий, P. М. Плахтій
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів, Україна
На основі теоретичних і експериментальних досліджень методом акустичної емісії визна
чено момент старту макротріщини. Оцінено амплітуди сигналів акустичної емісії, що
супроводжують пластичні деформації біля концентратора напружень відповідного радіуса.
Проведено порівняння сигналів акустичної емісії із сигналами, які генеруються під час
старту макротріщини.
К л ю ч о в і слова: макротріщина, тріщиностійкість, пластична деформація,
акустична емісія.
А ктуальність проблеми. Аналіз даних, що наведені в літературних
джерелах, показує, що метод акустичної емісії (АЕ) є ефективним при
визначенні показників статичної тріщино стійкості конструкційних матері
алів. Маючи попередньо експериментально встановлені параметри в ’язкості
руйнування матеріалів, є реальним за результатами досліджень розробляти
необхідні методики акустико-емісійного контролю та діагностики об’єктів
народногосподарського комплексу
Оскільки з точки зору механіки руйнування матеріалів найпоширені
шими і найнебезпечнішими є дефекти типу тріщин, то актуальним є ство
рення методологічних основ для розробки методик оцінки початкових стадій
їх розвитку за сигналами АЕ (САЕ). Тобто постає задача вміти чітко визна
чати момент старту макротріщини та розрізняти сигнали АЕ, що генеру
ються під час розвитку пластичних деформацій в околі наявної макро
тріщини.
Стан досліджень із даної проблематики. Розробка теоретичних основ
для визначення початку росту макротріщини та об’єму зони пластичної
деформації (ПД) давно привертає увагу дослідників. У роботі [1], де вивчали
взаємозв’язок між АЕ, радіусом зони ПД та діаграмами руйнування, вста
новлено, що між цими параметрами існує кореляція. Дослідження здійс
нювали на компактних зразках товщиною 12,7 мм із загартованої сталі D6
(о в = 517 МПа, д = 12%). Показано, що АЕ генерується за досягнення наван
таженням величини, яка відповідає точці відхилення від лінійності діаграми
руйнування навантаження Р - розкриття берегів тріщини v. Це перевіряли на
зразках із різною довжиною тріщини від утомленості, що відповідно давало і
різні значення K : . На підставі теоретико-експериментальних досліджень
автори дійшли висновку, що основний вклад у генерування САЕ вносить
область плосконапруженого стану (ПНС) матеріалу, а сумарний рахунок САЕ
N пропорційний K m , при цьому т = 2...5.
* За матеріалами доповіді на міжнародній науково-технічній конференції “Динаміка, міцність і
ресурс машин і конструкцій” (1-4 листопада 2005 р., Київ, Україна).
© В. Р. СКАЛЬСЬКИЙ, В. Б. МИХАЛЬЧУК, Ю. С. ОКРЕПКИЙ, Р. М. ПЛАХТІЙ, 2006
ISSN 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5 149
В. Р. Скалъсъкий, В. Б. Михалъчук, Ю. С. Окрепкий, Р. М. Плахтій
У [2] на підставі теоретико-експериментальних досліджень також ви
значали виникнення АЕ у взаємозв’язку з механічними умовами у пружно-
пластичній області матеріалу під час випробувань на в ’язкість руйнування.
Експерименти проводили на дев’яти марках конструкційних сталей: SS 41,
SM 50, SUS 304, A 387E, A 533B, SMA 58Q, HT 60, HT 80, SNCM 8 та на АС
марки 2024 Т351. Із кожного сплаву виготовляли компактні зразки товщи
ною 25 мм, які мали різну орієнтацію до напрямку вальцювання. Метою
роботи було визначення співвідношення між навантаженням, за якого впер
ше появляється АЕ (РдЕ), і максимальним навантаженням тріщини від
утомленості ( P f m x) та оцінка вкладу пластично деформованого об’єму
(ПДО) у генерацію САЕ.
За результатами випробувань встановлено, що для указаних сплавів
відношення PAE j P f max (у діапазоні значень о 02 = 215...1550 МПа) лежить
у межах 0,8...2,0 і що майже у всіх матеріалах (як низько-, так і високоміц
них) САЕ починають генеруватися за досить низьких значень навантаження.
Ці результати добре корелюють із даними [3]. В [2] показано, що коли умови
навантаження у вістрі тріщини відповідають стану плоскої деформації
(СПД), то активність АЕ висока, а за плосконапруженого стану - низька.
Окрім того, стверджується, що випромінювання АЕ відбувається раніше за
макроскопічне поширення макротріщини, і безпосередній зв’язок із цим
процесом відсутній. Тобто виникнення АЕ залежить від ПД у вістрі макро
тріщини, і амплітуда сигналів АЕ пропорційна об’єму пластичної зони (ПЗ)
за плоскої деформації, де виникає тривісний напружений стан і генерується
АЕ саме у момент формування там мікротріщин, коли в цій зоні виникає
розтріскування частинок вторинної фази або їх відшарування від матриці.
Ці науково обгрунтовані положення підтверджують результати дослід
жень [4, 5], де за початок росту макротріщини пропонується брати момент
якісної зміни інтенсивності САЕ на акустограмі (АГ), яка записана паралель
но з діаграмою P — v. Визначена у такий спосіб за значеннями Ps , а не за
Pq , як того вимагає нормативно-технічна документація [6], величина K ь
порівняно з K Іс має нижчі значення і є інваріантною до товщини зразка,
способу навантаження та температури випробувань [7-9]. Таким чином,
АЕ-визначення моменту старту макротріщини за величиною K ь є достовір
нішим, ніж за K іс .
Мета роботи - створити методологічні основи АЕ-оцінки початку роз
витку макротріщини у конструкційних сплавах.
Результати експериментальних досліджень та їх інтерпретація. Опи
саний раніше [10] модельний підхід до розробки методики наближеного
визначення величини докритичного росту наскрізної макротріщини на етапі
початку її субкритичного розвитку базується на таких положеннях. Із враху
ванням характеру розподілу напружень та деформацій перед вістрем макро
тріщини припускається, що локальне руйнування розпочинається в деякому
мікрооб’ємі тіла біля вістря тріщини, де напруження або деформації сягають
максимуму. За результатами числових розрахунків [11] методом скінченних
елементів показано, що ця відстань сумірна з 2d, де д - розкриття тріщини у
вістрі. Цим самим приймається, що спочатку поблизу фронту макротріщини
в мікрооб’ємі, де розпочалося локальне руйнування, утворюються мікро-
150 ISSN 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5
Оцінка моменту старту макротріщини
тріщини, які, підростаючи, зливаються з макротріщинами. Таким чином,
просування останніх проходить шляхом послідовного злиття мікротріщин у
матеріалі і на початкових етапах може не виходити на зовнішню поверхню
(тунелювання макротріщини). Тому одиничний стрибок макротріщини, який
супроводжується випромінюванням пружних хвиль АЕ, можна розглядати
приблизно як утворення ізольованої мікротріщини, бо її розміри набагато
менші, наприклад, за лінійні розміри зразка для випробувань. У роботі [12] з
урахуванням положень [11] показано, що в околі вістря макротріщини за
СПД відстань від точок дії максимальних деформацій та напружень до
вістря тріщини залежить від величини розкриття тріщини д у вістрі. На
основі цього встановлено, що величина стрибка наскрізної макротріщини Д/
лежить у межах д < Д / < 2д і може визначатися експериментально в умовах
дії змішаних механізмів руйнування реального матеріалу.
Для наскрізних макротріщин нормального відриву або аналогічних
дископодібних, що утворюються по їх фронту, в моделі встановлено наступ
ний зв’язок між величиною стрибка чи утворенням наскрізної тріщини та
амплітудами САЕ, які генеруються такими процесами [12]:
де З - експериментальний множник пропорційності, який є функцією
параметрів АЕ-тракту відбору, обробки і реєстрації САЕ та механічних
характеристик матеріалу; A k - амплітуда k -го САЕ, що супроводжує k-й
стрибок тріщини.
Аналітичний вираз для знаходження площі одиничного стрибка наскріз
ної тріщини нормального відриву в моделі подано наступним чином:
де K 1̂ - КІН моменту старту макротріщини; K ^ - КІН її зупинки. Таким
чином, модель, що описує зародження та ріст наскрізної макротріщини,
лягла в основу розробки наших методологічних основ.
Відомо, що ПД і ріст макротріщини розрізняються за амплітудним
розподілом САЕ. Пластична деформація матеріалу хоч і проходить у вели
ких об’ємах відносно малими одиничними деформаційними ступенями, однак
супроводжується довготривалими і незначними за амплітудою САЕ, а під
час стрибкоподібного росту тріщини з однаковими, як і для ПД, енергетич
ними затратами генерується АЕ з дискретними короткотривалими імпуль
сами великої амплітуди. Така ідентифікація САЕ є ефективною у випадку,
коли наявні лише два механізми генерації АЕ: пластичне деформування та
ріст макротріщини. Проте у реальних конструкційних матеріалах проявля
ються додаткові джерела АЕ, наприклад руйнування крихких включень чи
утворення мікротріщин. Вони відповідають прямолінійній ділянці діаграми
к
(1)
ISSN 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5 151
В. Р. Скальський, В. Б. Михальчук, Ю. С. Окрепкий, P. М. Плахтій
P — v ще задовго до точки відхилення її від лінійності. Ці процеси супро
воджуються САЕ, які за амплітудою є більшими за САЕ від утворення
пластичної деформації, але меншими, ніж під час поширення макротріщини
(інколи сумірні з ними). У таких випадках виникають труднощі при розшиф
руванні отриманих результатів для визначення моменту старту тріщини за
показаннями САЕ. Однак у кожному конкретному випадку з метою розв’я
зання задачі ідентифікування САЕ необхідно встановлювати кількісні спів
відношення, за якими можна було б розділяти процеси росту макротріщини
від решти джерел АЕ. Цей фактор ураховується в розробленій методиці.
Специфіку генерування САЕ під час утворення ПЗ в матеріалі оці
нювали наступним чином. Спочатку кілька зразків кожного матеріалу з
попередньо виведеними тріщинами від утомленості випробовували до повно
го руйнування. При цьому записували діаграму P — v і паралельно АГ.
Маючи значення о 0 2 матеріалу і визначивши з проведеного експерименту
K c (максимальне значення КІН), у першому наближенні аналітично радіус
ПЗ г , за умови K j = K c для кожного матеріалу знаходили за формулою
rp = K i2/ 4^V 2 о 0,2. (3)
Таким чином отримали максимальне значення радіуса ПЗ г , у вістрі
макротріщини. Тепер необхідно експериментально створити приблизно рівну
їй ПЗ, але за умови відсутності субкритичного підростання макротріщини,
щоб максимально ідентифікувати САЕ від процесів утворення ПЗ макро
тріщини (зародження та ріст пор, мікротріщини, руйнування включень
тощо). Для цього провели такі розрахунки.
У роботі [13] отримано наближені розв’язки тривимірної пружної задачі
для тіл із тонкими включеннями. Згідно з цими результатами розподіл
напружень о yy біля вершини концентратора радіуса р можна записати у
вигляді
0 yy = 2K I(x + P )[V ^ (2x + P )3/2]—1, (4)
де х - відстань від вершини концентратора.
З урахуванням того, що текучість має місце у випадку о yy = V3 о 02
[14], отримаємо
"'/З 0 0,2 = 2K i (x + р )[4 л (2x + р )3/2] l , (5)
* . ̂ . де х - точка тіла, в якій наступила текучість і яка знаходиться на макси
мальній відстані від концентратора.
* іЗа відомим значенням р , поклавши x = Гр, оцінюємо величину K j,
для якої на зразку з концентратором відомого радіуса та однакової товщини,
як і у випадку випробувань із наявною макротріщиною, утвориться при
близно така ж ПЗ. Тоді з (5) маємо
K I = л/3л о 0 2(2x * + р ) 3/2[2(x * + р )]—1. (6)
152 ISSN 0556-171X. П роблеми прочности, 2006, № 5
Оцінка моменту старту макротріщини
За допомогою відомих формул [6] для визначення статичної тріщино-
стійкості матеріалів можемо записати (наприклад, для випадку випробувань
призматичного зразка триточковим згином) залежність для визначення
зусилля навантаження Р зразка з концентратором радіуса р , щоб у його
вершині створити ПЗ розрахованої величини (приймаємо для розрахунків
концентратор за тріщину):
Р = К 1 Б ^ Ь ? Ь ~ 1У Ї 1, (7)
де Ь - відстань між опорами (триточковий згин); В - товщина зразка; Ь -
його висота; У4 - поправковий коефіцієнт (У4 = / ( 1/ Ь )); І - глибина надрізу.
Для компактного зразка при розтязі формулу (5) запишемо наступним
чином:
Р = К ! Бл/ЬУз“ 1, (8)
де Y з - аналогічний поправковий коефіцієнт.
Маючи такі попередні викладки, перейдемо до оцінки САЕ під час
утворення ПЗ на зразку з концентратором. Експерименти проводили на
призматичних і компактних зразках зі сталей 38ХН3МФА, 45 та алюміні
євих сплавів Д16Т, 1201-Т із нанесеним концентратором, який мав радіус
заокруглення вершини р = 0,8 мм, за методикою, описаною у [10] (рисунок).
Блок-схема експериментальних досліджень: 1 - ПАЕ; 2 - зразок; 3 - попередній підсилювач;
4 - блок фільтрів; 5 - підсилювач; 6 - блоки обробки; 7 - реєстратор; 8 - графобудувач; 9 -
тензометричний динамометр; 10 - підсилювач постійного струму; 11 - тензометричний
перетворювач переміщення; 12 - навантажувальний пристрій.
Спочатку кілька зразків відбирали для запису АЕ від початку наванта
ження до повного руйнування зразка з метою встановлення значення К с.
Після цього за відомими значеннями а 0 2 для даного матеріалу і К с
визначали розмір максимально можливої пластичної зони у вістрі тріщини
за умови К і = К с. Далі за викладеною вище методикою визначали зусилля,
необхідне для створення приблизно такої ж пластичної зони біля вершини
концентратора і тріщини на відповідно підготовлених для цього зразках
(табл. 1).
IS S N 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5 153
В. Р. Скалъсъкий, В. Б. Михальчук, Ю. С. Окрепкий, Р. М. Плахтій
Т а б л и ц я 1
Результати досліджень зразків із концентратором радіуса 0,8 мм
Матеріал В, мм Ї/Ь K , МПаї/м *х , мм Р, кН Тип зразка
Алюмінієві сплави
Д16Т 10 0,49 43,36 5,494 5,57 Призматичний
1201-Т 20 0,49 38,59 0,856 14,95 »
Сталі
38ХН3МФА 10 0,52 137,98 1,969 19,51 Призматичний
45 20 0,48 44,50 0,300 17,80 Компактний
Т а б л и ц я 2
Характеристики визначення параметрів тріщиностійкості конструкційних сплавів
Матеріал В, мм Ї/Ь K ls, МПал/м Pae/P / Тип зразка
Сталі
45 10 0,51 30,95 1,25 Призматичний
20 0,50 31,35 1,18 »
38ХН3МФА 10 0,52 69,10 0,98 »
20 0,51 63,40 0,88 »
Алюмінієві сплави
1201-Т 8 0,46 19,94 1,19 Призматичний
16 0,48 22,29 1,14 »
Д16Т 10 0,46 17,10 1,18 Компактний
20 0,45 17,90 1,34 »
Таким чином, попередньо було встановлено контрольний рівень амплі
туд САЕ, що супроводжували утворення ПДО, та особливості їх якісного
розподілу. Так, для сталей 38ХН3МФА і 45 максимальні амплітуди САЕ
дорівнювали 30 і 25 а.о відповідно, для алюмінієвих сплавів 1201-Т і Д16Т —
18 та 6 а.о. Маючи орієнтовний максимальний рівень САЕ та їх часовий
розподіл під час утворення ПДО біля концентратора напружень, випробу
вання зразків із виведеною тріщиною від утомленості здійснювали наступ
ним чином.
В експериментах використовували призматичні та компактні зразки, які
навантажували відповідно триточковим згином і розтягом. Розміри зразків,
їх виготовлення та навантажування відповідали вимогам [6]. Так, зразок із
виведеною тріщиною від утомленості плавно навантажували із записом
діаграми руйнування Р — v та синхронною реєстрацією АГ. У момент появи
САЕ з амплітудами, вищими за контрольний рівень, навантаження, яке
позначали як РАЕ, припиняли, і зразок розвантажували. В іншому варіанті
забезпечувалось збільшення значення Ра е на деяку незначну величину.
Відтак зразок знімали з випробувальної установки і проводили термофарбу-
вання новоутворених поверхонь, після чого його витримували у рідкому
154 ISSN 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5
Оцінка моменту старту макротріщини
азоті і доламували ударним навантаженням. Блок-схема експерименту, режи
ми відбору, обробки та реєстрації САЕ були такими ж, як і для випробувань
зразків із концентратором.
Аналіз доломів зразків (табл. 2) підтвердив гіпотезу про те, що мето
дика визначення старту макротріщини за якісною зміною САЕ на акусто-
грамі, тобто за моментом різкого зростання амплітуди, відповідає істинному
моменту її старту.
Р е з ю м е
На основании теоретических и экспериментальна исследований методом
акустической эмиссии определен момент старта макротрещины. Оценена
амплитуда сигналов акустической эмиссии, которые сопровождают пласти
ческие деформации возле концентратора напряжений соответствующего
радиуса. Проведено сравнение сигналов акустической эмиссии с сигналами,
которые генерируют во время старта макротрещины.
1. M asounave J., Lan te igne J ., B assim M . N ., a n d H ay D. N.Acoustic emission
and fracture o f ductile materials // Eng. Fract. Mech. - 1976. - 8, No. 4. -
P. 701 - 709.
2. К ісі Т., Оно Т., К ур ібаясі Т. Виникнення акустичної емісії та механічні
умови під час випробувань на в ’язкість руйнування у пружноплас-
тичній області // Хіхакай кенса. - 1981. - 30, № 11. - С. 896 - 902.
3. U cisik H. a n d Ono K. Acoustic emission characteristics of high strength
aluminum alloys during fracture toughness test // Proc. Second Acoustic
Emission Symp. (2-4 Sep., 1974, Tokyo). - Tokyo: Japan Industrial Planning
Association. - Sess. 4. - P. 64 - 65.
4. Н овиков H. В , Л ихацкий С. И ., М айст ренко А. Л . Определение момента
страгивания трещины акустическим методом при испытании образцов с
надрезом на внецентренное растяжение // Пробл. прочности. - 1973. -
№ 9. - С. 21 - 25.
5. В айнберг В. Е , С оседов В. Н ., К уш нир А. М . Исследование роста тре
щин методом акустической эмиссии // Дефектоскопия. - 1975. - № 3. -
С. 127 - 129.
6. Г О С Т 2 5 .5 0 6 -8 5 . Расчеты и испытания на прочность. Методы механи
ческих испытаний металлов. Определение характеристик трещиностой
кости (вязкости разрушения) при статическом нагружении. - Введ.
27.03.85.
7. A ndreykiv O. Ye., L y sa k M . V., a n d Ska lsky V. R. Determination of threshold
values of stress intensity factor using acoustic emission method // Proc. 18th
Symp. on Experimental Mechanics of Solids (14-16 Oct. 1998, Warsaw). -
Warsaw, 1998. - P. 114 - 119.
8. См ирнов В. И . Об оценке размеров дефектов методом акустической
эмиссии с позиции линейной механики разрушения // Дефектоскопия. -
1979. - № 2. - С. 45 - 50.
IS S N 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5 155
9. К оровкин Е. Д ., С кобло А. В ., Д ун и н а Л. П . Определение старта тре
щины акустическим методом // Завод. лаб. - 1980. - № 9. - С. 865 - 867.
10. Скалъсъкий В. Р ., М ихальчук В. Б ., О крепкий Ю . С. Методологічний
підхід до АЕ-визначення статичної тріщиностійкості матеріалів //
Машинознавство. - 2005. - № 2. - С. 43 - 47.
11. M cM eecking R. M . Finite deformation analysis of crack tip opening in
elastic-plastic materials and implications for fracture // J. Mech. Phys. Solids.
- 1977. - 25, No. 5. - P. 357 - 381.
12. Скалъсъкий В. Р ., А ндрейків О. Є. До проблеми автоматизації діагносту
вання конструкцій методом акустичної емісії // Техн. диагностика и
неразрушающий контроль. - 2000. - № 4. - С. 3 - 9.
13. С т адник М . М . Об одном методе приближенного решения трехмерной
упругой задачи для тела с тонким включением // Физ.-хим. механика
материалов. - 1988. - № 1. - С. 53 - 65.
14. Ч ерепанов Г. П . Механика хрупкого разрушения. - М.: Наука, 1974. -
640 с.
Поступила 04. 11. 2005
В. Р. Скалъсъкий, В. Б. Михальчук, Ю. С. Окрепкий, Р. М. Плахтій
156 ISSN 0556-171X. Проблемы прочности, 2006, № 5
|