Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2007
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47987 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження / Є. Чернецький // Сiверянський лiтопис. — 2007. — № 5. — С. 53-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-47987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-479872013-08-13T03:17:10Z Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження Чернецький, Є. Історичні версії 2007 Article Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження / Є. Чернецький // Сiверянський лiтопис. — 2007. — № 5. — С. 53-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47987 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історичні версії Історичні версії |
| spellingShingle |
Історичні версії Історичні версії Чернецький, Є. Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження Сiверянський лiтопис |
| format |
Article |
| author |
Чернецький, Є. |
| author_facet |
Чернецький, Є. |
| author_sort |
Чернецький, Є. |
| title |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження |
| title_short |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження |
| title_full |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження |
| title_fullStr |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження |
| title_full_unstemmed |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження |
| title_sort |
герб гетьмана івана мазепи: його зображення та походження |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Історичні версії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/47987 |
| citation_txt |
Герб гетьмана Івана Мазепи: його зображення та походження / Є. Чернецький // Сiверянський лiтопис. — 2007. — № 5. — С. 53-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT černecʹkijê gerbgetʹmanaívanamazepijogozobražennâtapohodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-04T08:07:52Z |
| last_indexed |
2025-07-04T08:07:52Z |
| _version_ |
1836702995154206720 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 53
Євген Чернецький
�
ГЕРБ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ:
ЙОГО ЗОБРАЖЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ
Герб гетьмана Івана Мазепи, який був одним з найбільших меценатів свого
часу, вміщено в багатьох прижиттєвих творах мистецтва – малюнках, дереворитах
тощо. Незважаючи на інспіроване з Москви прагнення до нищення всього, що
нагадувало б про Мазепу, з тої спадщини збереглося чимало1 . Завдяки цьому
сьогодні ми не маємо значних складностей з питанням про вигляд герба гетьмана.
Йдеться про герб Курч2 , зображення якого в мазепинські часи іноді подавалося і
в дзеркальному відображенні3 , а з часом набуло і деяких видозмін4 .
У другій половині 1707 року імператор Йозеф І надав гетьману Івану Мазепі
титул князя Священної Римської імперії германської нації. Його основою став
срібний знак старовинного герба Курч із срібним півмісяцем (праворуч) та
золотою шестикутною зіркою (ліворуч) на червоному полі. Це зображення
продовжило практику дзеркального відображення півмісяця та зірки, що є
важливим аргументом на користь невипадковості цього варіанту. Окрім таких
обов’язкових атрибутів, як князівські мантія та корона, суттєвим доповненням
традиційного гербового знака є зображення срібного обладунку, повернутого
ліворуч у три чверті5 .
Проблемним до сьогодні залишається питання про шляхи набуття герба Курч
предками гетьмана – білоцерківськими боярами Мазепами Колединськими. В
давніх гербівниках цей герб описано як такий, що ним користувався лише один
рід – князі Курцевичі.
У гербівнику Бартоша Папроцького “Herby rycerztwa polskiego”, котрий вперше
було видано в Кракові в 1584 році, Курч вміщено серед оригінальних давніх гербів,
якими користувалися роди Великого князівства Литовського. Папроцький
зазначив, що користувався ним тоді рід Курчів, які мешкали на Волині. З них він
згадав двох братів князів Дмитра Булу та Олександра Курцевичів6 , мужніх воїнів
його часів, які відзначилися в битвах з татарами7 . Згодом цю інформацію з певними
доповненнями зустрічаємо в гербівниках Окольського8 , Кояловича9 та
Нєсєцького10 . В останніх з’являється думка про зв’язок герба Курч з гербом
Косьцєша11 .
У всіх цих гербівниках вміщено однотипне зображення герба Курч, проте
використання його кожним членом князівського роду Курцевичів могло
призводити до появи нового оригінального варіанта. Про це свідчить зображення
з печаток володимирського підстарости князя Олександра Курцевича (1584 р.),
білоцерківського підстарости князя Дмитра Булиги Курцевича (1581 р.) та князя
Яна Коріатовича Курцевича (1755 р.)12 . З публікації цих відбитків робимо
припущення, що в гербівниках кінця XVI – середини XVIII ст. зафіксовано
початкове зображення герба Курч. Натомість у повсякденному вжитку князі
Курцевичі використовували на своїх печатках різні персональні варіанти родового
герба. Значні відмінності між варіантами герба Курч князів Олександра та Дмитра
можна пояснити вже тим, що вони були не рідними, а двоюрідними братами13 .
Князь Ян, можливо, був прапраправнуком князя Дмитра Булиги Курцевича14 .
Цікаво, що фрагмент предківського герба перетворився до середини XVIII ст. на
перевернутий знак герба Косьцєша, на що могли вплинути як згадані вище
припущення в гербівниках, так і можливий шлюб одного з князів Курцевичів з
шляхтянкою герба Косьцєша.
З цих даних зрозуміло, що Курч є давнім та самобутнім гербом роду князів
54 Сіверянський літопис
Курцевичів, що розвинувся, можливо, із знака власності
одного з їхніх предків. З огляду на це можливими є такі
сценарії набуття герба Курч Мазепами:
– Мазепи є гілкою князів Курцевичів та використовували
Курч як давній герб своїх предків;
– Мазепи мали родинні пов’язання з князями
Курцевичами і були прийняті останніми до свого герба;
– Мазепи були слугами князів Курцевичів і з часом
почали використовувати їхній
герб.
Щодо першого сценарію слід
зауважити, що він є
малоймовірним вже з огляду на
повну відсутність будь яких
згадок про князівський титул Мазеп у другій половині
XVI – першій половині XVII ст. та особливо в часи
гетьманату Івана Мазепи. Важко припустити, щоб у
часи, коли князівський титул навіть зубожілій родині
надавав великого суспільного престижу, Мазепи з
власної волі уникали його використання. Особливо
неймовірною така відмова від титулу виглядала б за
часів гетьмана Івана Мазепи, адже свою належність до давнього князівського роду
останній зміг би добре використати в тривалій політичній грі з московською
елітою.
Другий сценарій є, на наш погляд, найімовірнішим.
Родини князів Дмитра та його сина Йони Курцевичів були
з 1578 р. до 1618 р., тобто протягом сорока років, пов’язані
з Білоцерківським староством, бо ці князі обіймали тоді
посаду білоцерківського підстарости15 .
Посада підстарости у випадку Білоцерківського
староства, яке на той час (протягом 1559 1620 рр.) тримали
князі Василь Костянтин та його син Януш Острозькі,
означала найвищого місцевого урядника, який постійно
перебував у Білій Церкві. Останнє було зумовлене високим
статусом князів Острозьких, які господарили в своїх
величезних маєтках та численних королівщинах через
намісників та підстарост. Таким чином, князі Дмитро та
Йона Курцевичі тривалий час очолювали адміністрацію
Білоцерківського староства безпосередньо на місці.
Протягом цього ж часу Мазепи належали до невеличкої групи найвпливовіших
білоцерківських земянських та боярських родів16 , з яких ті ж Курцевичі мали
добирати урядників для управління староством.
Хоча доля дітей князів Дмитра та Йони Курцевичів більш менш відома, проте
князь Дмитро як один з найбагатших та найвпливовіших представників роду міг
видати за котрогось із Мазеп котрусь свою біднішу родичку. Власне гетьман
Мазепа не обов’язково мав би вести свій родовід від такого доволі ймовірного
шлюбу Мазепи з Курцевичівною. Престиж князівського титулу був таким значним,
що достатньо було одному з білоцерківських Мазеп побратися із князівною, щоб
інші родичі вже на цій підставі могли користуватися чи бути прийняті до герба
князів Курцевичів. Що така практика не була чимось винятковим для кінця XVI
– початку XVII ст. свідчить прийняття князями Ружинськими до свого герба
шляхтича Миколая Нецевича17 .
Такий чи подібний перебіг подій міг призвести до прийняття Мазепами герба
Курч князів Курцевичів. Додатковими аргументами на користь шлюбу одного з
предків чи родичів гетьмана Мазепи з Курцевичівною є близькість варіанту
Герб Курч
в книзі Бартоша
Папроцького
"Herby rycerztwa
polskiego" 1584 р.
Герб Курч в книзі
Шимона Окольського
"Orbis Polonus" 1641 р.
Герб Курч
в книзі Каспра
Нєсєцького
"Herbarz Polski"
1840 р.
Сіверянський літопис 55
родового герба князя Дмитра Булиги Курцевича та
герба Мазеп18 , а також факт обіймання посади
білоцерківського підстарости князем Йоною
Курцевичем19 .
Менш ймовірним, однак все ж можливим, є третій
сценарій. Справді, Мазепи Колединські могли
належати до числа слуг князів Курцевичів. Хоча вже
в XVI ст. князі Курцевичі належали до числа дрібних
служилих князів, проте вони напевно мали слуг, які
виконували звичайні для тих часів доручення по
управлінню невеликих маєтків самих князів
Курцевичів чи обіймали певні дрібні маєткові, судові
й земські посади, які залежали від Курцевичів в силу
служби цих останніх князям Острозьким. Відомо, що
князі Курцевичі з середини XV ст. володіли
маєтками та обіймали низку посад у Волинському
воєводстві20 . Знахідки І. Тесленка про родину Мазеп,
яка мешкала в другій половині XVI ст. на тих само
теренах, та дотичні факти з біографії самого гетьмана
свідчать на користь наявності зв’язків роду Мазеп із
Волинню. Проте характер тих зв’язків та їх початки
залишаються поки що не з’ясованими, що не дозволяє
відкинути ідею про прийняття князями
Курцевичами до родового герба предка Мазеп як
свого слуги.
Нові знахідки можуть у майбутньому суттєво
доповнити наші знання про герб Мазеп. Цьому
сприятимуть і нові генеалогічні знахідки з XVI ст. і,
особливо, публікація сфрагістичних пам’яток, які б
стосувалися як Мазеп, так і князів Курцевичів.
Джерела та література, примітки:
1. Цей факт є дуже промовистим й унаочнює різницю між
офіційною позицією Російської імперії й РПЦ та ставленням
українського суспільства до гетьмана Мазепи.
2. Приклад правильного зображення герба І. Мазепи містить, зокрема, водяний знак на
тогочасному гетьманському папері (Мазепа: Збірник / Передм., упоряд. тексту й іл., комент.
Ю. І. Іванченка. – Київ: Мистецтво, 1993. – С. 85).
3. Дзеркальне відображення герба спостерігаємо, наприклад, на малюнку з арабського
Євангелія 1708 року (Українська графіка XI – початку XX ст.: Альбом / Авт. упоряд.
А. О. В’юник. – Київ: Мистецтво, 1994. – С. 116).
4. Наприклад, на портреті гетьмана І. Мазепи з літопису Величка (1720 р.) дзеркальне
відображення герба поєднане із обома загостреними закінченнями на нижній горизонтальній
частині гербового знака (Там само. – С. 63). Найбільше змін порівняно з першозразком
спостерігаємо в зображенні, опублікованому князем Олександром Дабіжею з посиланням на
“Allgemeines grosses Wappenbuch”: в ньому закінчення на нижній горизонтальній частині гербового
знака є прямими, а зірку замінено на півмісяць (див. кольорову вкладку до статті: Дабижа А. В.,
князь. Мазепа�князь и его шляхетский и княжеский гербы // Киевская Старина. – Киев, 1885. –
Герби князів Курцевичів з книги
Віктора Віттига "Nieznana szlachta
polska i jej herby" 1908 р. (зверху вниз):
князя Олександра (1584 р.), князя Дмитра
(1581 р.), князя Яна (1755 р.)
56 Сіверянський літопис
№ 12. – С. 715 718). В цій останній статті автор хибно зауважив, що зірка стала новим елементом
князівського герба Івана Мазепи.
5. Дабижа А. В., князь. Мазепа�князь и его шляхетский и княжеский гербы... – С. 716 та
кольорова вкладка.
6. У тексті брати названі Курчевичами – прізвищем, яке походить від прізвиська Курч.
Згодом його було українізовано й варіант Курцевич увійшов і до польської традиції (Dunin
Borkowski J. S., hr. Spis nazwisk szlachty polskiej. – Lwуw, 1887. – S. 198). Про це більше див.:
Герасименко В. Родовід князів Курцевичів // Генеалогічні записки Українського геральдичного
товариства. – Біла Церква: Видавництво ТОСК, 2000. – Випуск І. – С. 63.
7. “Klejnotu takim ksztaіtem uїywaj№ na Woіyniu Kurczowie. Kniaї Buіa Dymitr Kurczewic byі
wieku mego mкїem znacznym, ktуry z pogany wiele a mкїnie w potrzebach czyniі i znacznie je pogramiaі.
Alexander Kurczewicz, takїe brat jego, siіy i mкstwa wielkiego, m№ї w potrzebach z pogany bywaіy”
(Herby rycerztwa polskiego. Na piкcioro xi№g rozdzielone. Przez Bartosza Paprockiego zebrane y wydane
roku Panskiego 1584. – Krakуw, 1584. – S. 677; Herby rycerstwa polskiego. Przez Bartosza Paprockiego
zebrane i wydane r. p. 1584. – Krakуw, 1858. – S. 862).
8. Okolski S. Orbis Polonus. – Cracoviae, 1641. – T. I. – Fol. 510.
9. Ks. Wojciecha Wijuka Kojaіowicza S. J. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compendium
czyli O klejnotach albo herbach ktуrych familie stanu rycerskiego w prowincyach Wielkiego xiкstwa
Litewskiego zaїywaj№. – Krakуw, 1897. – S. 116.
10. “Kurcz herb. Jest niby Koњciesza ale wywrуcona, z їeleџcem odkrzywionym, po prawej stronie
jej gwiazda, po lewej ksi№їyc nie peіny, jednym rogiem do gуry, drugim na dуі: na heіmie Ks. Kojaі. in
MS. kіadzie trzy piуra strusie, i powiada їe tarczy pole powinno byж czerwone” (Herbarz Polski Kaspra
Niesieckiego S. J. powiкkszony dodatkami z poџniejszych autorуw, rкkopismуw, dowodуw urzкdowych i
wydany przez Jana Nep. Bobrowicza. – Lipsk, 1840. – Tom V. – S. 451 452).
11. Ks. Wojciecha Wijuka Kojaіowicza S. J. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego... – S. 116; Herbarz
Polski Kaspra Niesieckiego... – S. 451 452.
12. Nieznana szlachta polska i jej herby / Opracowaі W. Wittyg przy wspуіudziale S. Dziadulewicza.
– Krakуw, MCMVIII. – S. 169.
13. Герасименко В. Родовід князів Курцевичів... – С. 64.
14. Там само.
15. Князь Дмитро Курцевич обіймав посаду білоцерківського підстарости до своєї смерті в
грудні 1596 р., а його син князь Йона вперше згадується на цій посаді в 1612 р. (Там само. – С.
65, 67). Хто був білоцерківським підстаростою в проміжку між кінцем 1596 р. та початком
підстаростування князя Йони нам невідомо.
16. З усього білоцерківського земянства та боярства королівські привілеї на маєтки в другій
половині XVI ст. мали лише Мазепи, Малевичі, Кежановські, Старкевичі Чірневські та Черниші.
Решта боярства тримала свої маєтки з ласки київських воєвод та білоцерківських старост і лише
деякі з них отримали на ті маєтки королівські привілеї вже на початку XVII ст. (наприклад,
Лесовичі). Враховуючи ці факти, доходимо висновку, що Мазепи належали до впливової верхівки
білоцерківського боярства. Про це більше див.: Чернецький Є. Білоцерківський замок:
фортифікація, система оборони та події до року 1648. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський,
2003. – С. 106 117.
17. Миколай Нецевич мешкав у Старокотарській волості князів Ружинських, яка знаходилася
в Ковельському повіті. Рід радунських бояр Нецевичів, до якого він належав, користувався
гербом Яніна. Однак після шлюбу на початку XVIІ ст. з князівною Глушею Ружинською, Миколай
Нецевич та його нащадки почали користуватися гербом Нечуя, до якого належали князі Ружинські
(Герасименко В. Нарис з історії роду Нецевичів // Генеалогічні записки Українського
геральдичного товариства. – Біла Церква: Видавництво ТОСК, 2001. – Випуск ІІ. – С. 105 107).
18. Близькість цих гербів є справді промовистою, адже інші члени роду Курцевичів, як
видно на прикладі герба князя Олександра Курцевича, мали досить відмінні варіанти герба Курч.
На аргумент, що князь Дмитро Булига Курцевич міг видати за котрогось з Мазеп Курцевичівну
з іншим варіантом герба Курч, відповімо: за всіх обставин саме князь Дмитро мав приймати
нового родича до родового герба Курцевичів, тому його варіант Курча був і більш актуальним
для нових членів цього гербового роду.
19. Окрім прихильності князя Януша Острозького, необхідної князю Йоні для отримання
такої прибуткової “батьківської” посади, не були б зайвими і родинні зв’язки з чільними
представниками білоцерківського земянства та боярства, які могли б клопотатися перед князем
Острозьким про таку милість Курцевичу.
20. Герасименко В. Родовід князів Курцевичів... – С. 63.
|