Історичні етапи формування методології обліку розрахунків

У статті розкрито основні історичні аспекти формування методології обліку розрахунків. Розглянуто та проаналізовано наукові праці, які мали найбільший вплив на формування економічної думки щодо обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами з давніх часів до сьогодні....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Новицька, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	2011
Schlagworte:	Облік, аналіз та аудит
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48080
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 11-12. — С. 76-79. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48080
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-480802013-08-16T03:16:45Z Історичні етапи формування методології обліку розрахунків Новицька, Н.В. Облік, аналіз та аудит У статті розкрито основні історичні аспекти формування методології обліку розрахунків. Розглянуто та проаналізовано наукові праці, які мали найбільший вплив на формування економічної думки щодо обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами з давніх часів до сьогодні. В статье раскрыты основные исторические аспекты формирования методологии учета расчетов. Рассмотрены и проанализированы научные труды, которые оказали значительное влияние на формирование экономической мысли в вопросе учета расчетов с дебиторами и кредиторами с давних времен до сегодняшнего дня. In the article the main historical aspects of the formation of accounting methodology calculations are observed. The main scientific works that had influenced heavily on the economic opinion about account settlements with debtors and creditors from ancient times until today were reviewed and analyzed. 2011 Article Історичні етапи формування методології обліку розрахунків / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 11-12. — С. 76-79. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48080 657 uk
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Облік, аналіз та аудит Облік, аналіз та аудит
spellingShingle	Облік, аналіз та аудит Облік, аналіз та аудит Новицька, Н.В. Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
description	У статті розкрито основні історичні аспекти формування методології обліку розрахунків. Розглянуто та проаналізовано наукові праці, які мали найбільший вплив на формування економічної думки щодо обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами з давніх часів до сьогодні.
format	Article
author	Новицька, Н.В.
author_facet	Новицька, Н.В.
author_sort	Новицька, Н.В.
title	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
title_short	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
title_full	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
title_fullStr	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
title_full_unstemmed	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків
title_sort	історичні етапи формування методології обліку розрахунків
publishDate	2011
topic_facet	Облік, аналіз та аудит
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48080
citation_txt	Історичні етапи формування методології обліку розрахунків / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 11-12. — С. 76-79. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT novicʹkanv ístoričníetapiformuvannâmetodologííoblíkurozrahunkív
first_indexed	2025-07-04T08:15:09Z
last_indexed	2025-07-04T08:15:09Z
_version_	1836703453673422848
fulltext	76 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÎÁË²Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ 11-12’2011 Постановка проблеми. Для визначення проблемати- ки обліку розрахунків із дебіторами та кредиторами не- обхідно дослідити його історичний аспект. Знання історії бухгалтерського обліку і динаміки розвитку обліку розра- хунків дозволить визначити закономірності сучасних про- цесів та їх динаміку, а також найважливіші напрями вдос- коналення обліку. Облік розрахунків із дебіторами та кредиторами є одним із найважливіших питань обліку, і то- му вчені та дослідники намагалися, перш за все, знайти і вдосконалити оптимальні шляхи обліку розрахунків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у процес вивчення та дослідження історичних етапів формування методології обліку розрахунків у різний час внесли такі вітчизняні й закордонні вчені, як Данько Й. Я., Пасько Т. О., Петров А. М., Остап’юк М. Я., Чумаченко М. Г.; серед російських учених слід виділити Соколова Я. В., у якого надруковано більш як 200 праць з історії розвитку бухгалтерського обліку. Мета статті полягає в дослідженні основних історич- них етапів розвитку та формування методології обліку розрахунків. Основні результати дослідження. Перші письмові згадки про бухгалтерський облік і рахунки віднайшли декілька тисячоліть тому. Наприклад, папіруси Зенона, які було знайдено у 1915 році, містять інформацію про будівельні проекти, сільськогосподарські роботи та різно- манітні ділові операції маєтку Аполлонуша протягом 30 років у ІІІ ст. до нашої ери. Ці папіруси свідчать про дуже детальний облік, який здійснювався у Греції і завдяки торгівлі поширився на Середземномор’я та Близькій Схід. Є докази того, що ця система обліку передбачала відповідальність за його ведення: письмовий облік усіх операцій, інвентаризаційні відомості, записи щодо прид- бання та експлуатації майна тощо. Зенон у 256 році реформував систему обліку, що скла- лася у приватних маєтках. Основні цілі обліку, які були ним сформовані: організація систематичного обліку матеріаль- них цінностей, своєчасний та регулярний облік дебіторсь- кої і кредиторської заборгованості, а також розрахунок економічних ефектів від різних видів господарської діяль- ності, що є зародженням методів і прийомів економічного аналізу [1]. Хоч записи Зенона та інші свідчення відображають давнішнє існування обліку і рахівництва, проте перші спро- би розвитку теорії розрахунків із дебіторами та кредито- рами виникли у ХV–ХVІ ст., коли італієць Лука Пачолі сформулював мету обліку – «ведення своїх справ у належ- ному порядку і як слід, щоб можна було без затримки от- римати усілякі відомості щодо боргів та вимог»[2]. У своїй праці «Трактат про рахунки та записи» Лука Пачолі описав два основні правила щодо обліку розра- хунків: • не можна нікого вважати боржником (дебітором) без його відома, навіть якщо це видається доцільним; • не можна нікого вважати вірителем (кредитором) за відомих обставин без його відома. Проте ці правила, які, начебто, очевидні, насправді ду- же суперечливі. У главі 9 своєї праці Лука Пачолі наводить способи, якими може здійснюватися купівля. Фактично це кла- сифікація розрахунків за джерелами покриття заборгова- ності: готівка, кредит, обмін товарів на товари, частково обмін на товари та частково на гроші, або частково на гроші й частково у кредит, або частково на товар і частко- во у кредит, переводом на іншу фірму, частково з переве- денням на іншу фірму та частково у кредит, частково пе- реводом на іншу фірму і частково товарами. У главі 19 «Трактату» Пачолі розглядає можливості сплати заборго- ваності за допомогою банківського кредиту. Хоча першою друкованою працею з бухгалтерського обліку і вважається праця Луки Пачолі, проте купцем Бе- недиктом Котрульї у 1458 р. у Дубровнику було написано рукописну роботу «Про торгівлю і досконалого купця». На відміну від Луки Пачолі, нідерландський бухгалтер Якоб ван дер Шуер (1625 р.) дав більш логічне визначення дебіторів та кредиторів. Він вважав, що дебітор – це той, хто має (власник), хто отримує або кому відсилають, той, хто купує, кому постачають, продають або від кого УДК 657 Н. В. Новицька, асистент кафедри обліку та аудиту Харківської національної академії міського господарства ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ У статті розкрито основні історичні аспекти формування методології обліку розрахунків. Розглянуто та проаналізовано наукові праці, які мали найбільший вплив на формування економічної думки щодо обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами з давніх часів до сьогодні. Ключові слова: історія бухгалтерського обліку, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, зобов’язання, розрахунки. Н. В. Новицкая ИСТОРИЧЕСКИЕ ЭТАПЫ ФОРМИРОВАНИЯ МЕТОДОЛОГИИ УЧЕТА РАСЧЕТОВ В статье раскрыты основные исторические ас- пекты формирования методологии учета расчетов. Рассмотрены и проанализированы научные труды, которые оказали значительное влияние на формиро- вание экономической мысли в вопросе учета расчетов с дебиторами и кредиторами с давних времен до сего- дняшнего дня. Ключевые слова: история бухгалтерского учета, де- биторская задолженность, кредиторская задолженность, обязательства, расчеты. N. V. Novytska HISTORICAL STAGES OF METHODOLOGY OF PAYMENTS ACCOUNTING FORMATION In the article the main historical aspects of the forma- tion of accounting methodology calculations are observed. The main scientific works that had influenced heavily on the economic opinion about account settlements with debtors and creditors from ancient times until today were reviewed and analyzed. Key words: history of accounting, receivables, payables, liabilities, settlements. ec-11-12_11.qxp 13.11.2012 17:14 Page 76 77 ÎÁË²Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2011 сподіваються отримати платіж, або той, хто повинен спла- тити; кредитор – це той, хто видає (витрачає), з ким роз- раховуються, від кого отримують, той, з ким мають спра- ву, хто продає, постачає, у кого купують, той, кому потрібно платити. Першою книгою з бухгалтерського обліку в Англії ста- ла праця вчителя математики Хью Олдкастла (1543 р.). Деякі глави він повністю запозичив у Луки Пачолі. Проте в кожному рахунку Олдкастл виділяв дебітора та кредито- ра (персоналістичне трактування всіх рахунків). Після «Трактату» Луки Пачолі великим досягненням була пропозиція француза Жака Саварі (1622–1690 рр.) щодо необхідності як основних, так і допоміжних книг. Йому також належать відомі постулати бухгалтерського обліку: • сума сальдо всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати сальдо того ж синтетичного рахунку, до якого вони відкриті; • сума оборотів за дебетом та сума оборотів за креди- том усіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати сумі всіх оборотів за дебетом і кредитом того синтетич- ного рахунку, до якого вони були відкриті. На початку ХІХ ст. в Італії сформувалося два напрями бухгалтерського обліку: юридичний та економічний. При- хильники юридичного аспекту рахунки розглядали як осо- бові – з точки зору прав і зобов’язань певних фізичних та юридичних осіб. Натомість прихильники економічної теорії вважали, що треба ґрунтуватися на обліку майна й інших господарських засобів. Італієць Ніколо Д’Анастасіо, засновник першої теорії, у 1803 році висуває тезу, що всі факти господарської діяль- ності мають проходити через рахунок «Капітал». Напри- клад, надходження матеріалів від постачальників відоб- ражалось за дебетом рахунку «Матеріали» та кредитом «Капітал» і одночасно за дебетом рахунку «Капітал» та кредитом рахунку «Постачальники». Отже, цінності на зберігання отримували не від постачальника, а від власни- ка. Такий підхід зумовлював посилення контролю за обліком. Представник тосканської школи Франческо Марчі (1822–1871 рр.) всі рахунки відносив до особових. Кожну особу, що отримує цінність або стає боржником, він вва- жав дебітором, а того, хто видає цінність або стає пози- чальником, – кредитором. Тож якщо особа дебетується, то ця операція записується в дебет його особового рахун- ку, а якщо кредитується – у кредит. Подвійний запис вини- кає завжди, оскільки будь-що, видане однією особою, от- римує інша. Джузеппе Чербоні, який пізніше очолив тосканську школу, уклав власну теорію, яка мала назву «логісмо- графія». Це вчення, в основі якого лежить поняття про гос- подарство як сукупність інтересів, що виникають через чиюсь власність. Логісмографія визначає чотири групи осіб, які мають стосунок до підприємства: власник, адміністратор, агенти, кореспонденти. Цим особам відкри- ваються відповідні рахунки, що поділяються на дві части- ни – дебетову, в якій відмічається все, що власник, агент або кореспондент винен (зобов’язання), та кредитову – на якій записується все, що власник, агент або кореспондент повинен отримати (права). Таким чином кожна операція має записуватися в дебет власника і кредит агентів чи ко- респондентів, або навпаки, в кредит рахунку власника та дебет рахунку агента чи кореспондента. Це і є основою подвійного запису. Узагалі можна зробити висновок, що представники італійської школи бухгалтерського обліку дотримувались юридичної концепції обліку, приділяли багато уваги особ- ливостям розрахунків, зобов’язанням за договорами. Клітофонте Белліні, послідовник та ученик Дж. Чер- боні, змінив трактування агентів, виділивши два їх види: депозитаріїв (зберігачів), які є матеріально відповідальни- ми особами, і виконавців. В останньому випадку в облік входили адміністративно-правові відносини. Предметом обліку визнавалися господарські операції, а метою обліку – кількісні вимірювання (квантифікація) фактів гос- подарського життя, їх запис і контроль виконання для найбільш ефективного управління підприємством. Кожна господарська операція передбачає наявність об’єкта, суб’єкта та відносин між ними, які відбиваються в особис- тих і неособистих рахунках. В особистих рахунках сторони називаються дебет та кредит, в неособистих – прихід і ви- трати. У зв’язку з цим, стверджував Белліні, виникає не- обхідність складання двох балансів: один – майновий, дру- гий – фінансовий; перший відображає відносини власника з агентами і кореспондентами, другий – з адміністратором. Майновий баланс містить увесь традиційний актив, усю кредиторську заборгованість та зміни капіталу, фінансо- вий – перелік результатних рахунків. Подвійний запис – це не абстрактний, штучно створений прийом, а принцип, на який спирається основна ідея управління, – погодження протилежних інтересів. Белліні вважав, що «характерна риса управлінні – діяти, а рахівництва – висвітлювати та направляти, щоб діяти найбільш правильно і раціонально». При цьому він проводив паралель між інвентарем та кош- торисом: перший показує поточний стан справ, другий – майбутнє. Свої погляди Белліні виклав у творі «Трактат про загальні засади теоретичної та практичної бухгал- терії», що був виданий у Мілані в 1910 р. [3]. Представники французької школи висловлювали дум- ку, що бухгалтерський облік є економічною наукою, тобто розглядали рахунки не лише як особисті, і вони розробили класифікацію рахунків за видами засобів. Наприклад, Мат’є де ла Порт виділяв три групи ра- хунків: рахунки власника (рахунки капіталу, прибутку та збитків), тобто економічний рух капіталу; рахунки майна – вони виконують господарську функцію; рахунки кореспон- дентів (рахунки розрахунків, тобто такі, які відбивають дебіторську і кредиторську заборгованість) – виконують юридичну функцію, тому що відображають права та обов’язки третіх осіб. Ця класифікація дала змогу сформу- лювати постулат де ла Порта: сальдо рахунків власника і майна завжди дорівнює сальдо рахунків кореспондентів (розрахунків). Теорія дебетування і кредитування рахунків Мат’є де ла Порта містить такі основні правила: дебітор – це та осо- ба, яка отримує цінності або все те, що отримується у власність чи управління господарством, кредитор – це особа, яка видає цінності, або все, що перестає бути власністю чи виходить із управління господарством [4]. Французький бухгалтер Бертран Франсуа Баррем та- кож розвивав класифікацію рахунків. Він запропонував дві групи рахунків: загальні рахунки – рахунки власника (рахунок капіталу) і його агентів (касира, комірника та ін.), а також рахунки приватні, тобто дебіторів і кредиторів. За Барремом, дебіторська та кредиторська заборго- ваність виникають тоді, коли обмін не закінчено або коли його не було. У випадках, коли обмін закінчено, викорис- товуються загальні рахунки, коли не здійснено – приватні. Один із найвідоміших представників французької шко- ли кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Едмон Дегранж є одним із засновників сучасної рахункової науки та розробником американської моделі рахівництва. Він вважав, що рахівни- цтво має два основних завдання – по-перше, давати відо- мості про стан рахунку кожного кореспондента, а по-друге, висвітлювати стан справ на будь-який момент, тобто нада- вати відомості про рух цінностей, прибутки, збитки та ін. Для досягнення зазначених завдань бухгалтер використо- вує дві групи рахунків: рахунки для осіб, з якими знахо- диться в господарських відносинах (спеціальні рахунки), та рахунки цінностей (загальні рахунки). Також Дегранж від- мічав, що в кожній операції беруть участь дві особи: один із них отримує будь-яку цінність, другий цю цінність віддає. Перша особа є боржником, або дебітором, друга – вірите- лем, або кредитором. Ця обставина підлягає реєстрації шляхом складання спеціальних статей, у яких вказуються одночасно дві особи: дебітор і кредитор. Тож, операції відображаються на рахунках згідно із правилами: дебету- вати того, хто отримує, та кредитувати того, хто віддає. ec-11-12_11.qxp 13.11.2012 17:14 Page 77 78 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÎÁË²Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ 11-12’2011 Авторами ще однієї цікавої теорії щодо обліку дебі- торської і кредиторської заборгованості є німці А. Шибе та К. Одерман. Вони вважали, що актив – це сукупність усьо- го, чим володіє підприємство на правах власності, пасив – права третіх осіб або кредиторів, а чистий капітал, або чисте майно – різниця від вирахування суми пасиву із суми активу. Шибе та Одерман запропонували таку класифікацію складових частин активу і пасиву: матеріальні блага (гро- шові засоби, рухоме та нерухоме майно, тобто актив) і ви- моги до інших осіб. Вимоги можуть бути засновані на роз- рахункових відносинах (особисті вимоги) та боргових документах (векселях, документах до утримання, паперо- вих грошах, позаяк вони нерівнозначні металевим грошам, це актив і пасив). Виходячи із вищезазначеного, вчені запропонували класифікацію рахунків: рахунки капіталу з відповідними допоміжними рахунками (рахунок прибутку та збитків); рахунки матеріальних цінностей; рахунки боргових доку- ментів; особисті рахунки. Шибе та Одерман вивели основний принцип бухгал- терії, відповідно до якого кожному дебітору повинен про- тистояти кредитор. Для того щоб уникнути помилок, було встановлено тверде правило, що дозволяє визначити, який рахунок необхідно дебетувати, а який – кредитувати: дебітором буде кожний рахунок особи, яка отримує від нас будь-що, кожний рахунок, який відкривається для обліку будь-якого предмету, за все те, що складає або збільшує цінність останнього, за кожне збільшення або на- рощення, відповідно також за те, що ми під час операцій з цією особою або з цим предметом отримуємо у вигляді прибутку; кредитором буде кожний рахунок особи, яка нам будь-що дає або наказує дати, а також кожний раху- нок предмету за те, що зі складу цього предмету буде за- брано, тобто за кожне зменшення, відповідно також за те, що ми, здійснюючи операції з цією особою, втрачаємо. Матеріальні рахунки у Шибе та Одермана є уособлени- ми, а отже, принципові відмінності між матеріальними й особовими рахунками відсутні. Одним із основних нормативних документів у Росій- ській державі був Торговий Статут 1653 року, згідно з яким дебіторська заборгованість повинна наводитися в балансі за номінальною вартістю, сумнівні борги – у сумі, на отримання якої не втрачено надію, а безнадійні борги – списуватися з балансу повністю за винятком якоїсь не- значної суми, яка залишається в балансі для пам’яті. Класифікацію рахунків розрахунків залежно від класифікації цінностей запропонував Євстафій Сіверс: «Позитивні, або інші обіцянки платежу, подібно цінностям матеріальним, є складовими частинами вкладених у гос- подарство капіталів, проте, на відміну від них, вони вис- ловлюють лише право на цінності, які тимчасово знахо- дяться в чужому володінні, а негативні або власні обіцянки платежу складають позиковий капітал та виражають, що у складі цінностей, що знаходяться у власному володінні, тимчасово перебувають цінності, які належать іншим гос- подарствам та право на які, своєю чергою, мають ці ос- танні» [5, с. 23]. Формування російської бухгалтерської школи у першій половині ХІХ століття, засновником якої вважається Карл Арнольд, відбувається на засадах різних шкіл бухгал- терського обліку, головну роль серед яких на той час відігравала німецька школа бухгалтерського обліку. В Ук- раїні у той період облік також фактично ґрунтувався на основних засадах німецької школи. Федір Єзерський, відомий рахівник та вчений, розро- бив власну «потрійну» систему бухгалтерського обліку проти подвійної італійської системи, яку критикував. Єзерському був притаманний «національний» підхід до обліку: він пропонував застосовувати російські терміни замість запозичених. Приміром, дебіторів він пропонував називати забірниками, кредиторів – довірителями. Окрім термінології, Єзерський також критикував загальні прин- ципи роботи. Одним із недоліків він вважав помилкове вживання рахунків «Товари» і «Розрахунки з постачаль- никами та підрядниками», тому що такі назви, на його дум- ку, позбавлені жодного сенсу. Замість цього Єзерський за- пропонував інше проведення – приход за рахунком «Цінності» та приход за рахунком «Постачальники», пояс- нюючи це тим, що «у традиційному випадку складається абсурдне враження, що ми ведемо облік за постачальни- ка і відображуємо зменшення у нього цінностей, а нам до нього справи немає. В наших справах відбувається збільшення кредиторської заборгованості. І, відповідно, мають місце два приходи: збільшення товарної маси та збільшення боргів». Проте, коли Ф. Єзерський заявив, що кредиторська та дебіторська заборгованість є вимислом, його припинили серйозно сприймати [6]. У кінці ХІХ-го – на початку ХХ ст. у Санкт-Петербурзі видавався журнал «Рахівництво», у якому друкував свої праці російський учений Лев Гомберг. У системі обліку та оцінки дебіторської заборгованості він виділяв чотири гру- пи боргів: а) безумовно надійні (від їх суми слід відрахову- вати 5% до резерву на покриття сумнівних боргів); б) борги, в погашенні яких немає впевненості (вони повинні відобра- жатись в активі балансу в розмірі 80% загальної суми); в) сумнівні борги (вони підлягають включенню до балансу в розмірі 50% загальної суми); г) безнадійні борги (їх треба негайно відносити на рахунок «Збитки та прибутки») [7]. Олександр Рудановський, відомий бухгалтер, матема- тик за освітою, вважав, що баланс повинен складатися тільки прямим шляхом, без застосування внутрішніх розрахунків, у пасиві мають відображатися зовнішні відно- сини організації, а в активі – внутрішні. Таким чином, уся дебіторська заборгованість розглядається як пасив із де- бетовим сальдо. Як наслідок, в активі відбиваються тільки матеріальні та грошові рахунки. Окрім того, Рудановський розробив методику обліку розрахунків за авансами і вивів такий постулат: не можна сальдувати дебіторську та кредиторську заборгованість, тобто якщо підприємство винне 300 карбованців, а йому винні 200 карбованців, то не можна записати загальний борг фірми в сумі 100 карбованців. Це буде неточно [8]. Олександр Галаган, учень О. Рудановського, одним із найголовніших завдань обліку вважав облік взаємовідно- син між власником та його господарством. Пасив балансу, на думку Галагана, – це сукупність зо- бов’язань господарства перед окремими фізичними та юридичними особами, а також перед своїм власником. Ос- танній вид зобов’язань завжди дорівнює різниці між акти- вом і підсумком зобов’язань перед третіми особами. Вона називається чистим капіталом. Особливістю ж зобов’язань перед третіми особами Га- лаган вважав те, що такі зобов’язання завжди виража- ються у твердій сумі на відміну від зобов’язань господар- ства перед власником, які неможливо точно визначити грошовою сумою. Іван Ніколаєв дотримувався думки, що матеріальні цінності здатні впливати на прибутки та збитки лише тоді, коли обертаються на гроші. Саме тому Ніколаєв вважав моментом реалізації момент надходження коштів. Намагаючись удосконалити систему обліку дебіторсь- кої заборгованості, І. Ніколаєв запропонував формувати резерви для списання безнадійних боргів. Наприклад, у п. 9 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» вказується, що класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебі- торської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності обраховується підприємством, ви- ходячи із фактичної суми безнадійної дебіторської забор- гованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попе- редні звітні періоди [9]. Про новий економічний погляд на кредиторську забор- гованість пише Є. С. Хендриксен: «Вважалось, що креди- торська заборгованість виникає завдяки правилу подвійного запису. Проте зміни економічних умов склада- ють передумови для формування іншого, більш широкого ec-11-12_11.qxp 13.11.2012 17:14 Page 78 79 ÎÁË²Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2011 погляду: в теперішній час кредиторська заборгованість являє собою міру економічних зобов’язань фірми» [1]. Німецький професор Йорг Бетге визначив відмінності зобов’язань організації від резервів: «Під зобов’язаннями розуміють обов’язки організації виконати певні послуги, які чітко визначені за величною та змістом. Саме це і відрізняє обов’язки від резервів. Резерви представляють собою обов’язки організації, обсяги і склад яких не підда- ються точному визначенню. Стосовно послуг, які повинна надати організація, може йтися про сплату коштів, вико- нання робіт або поставки товару» [10, с. 228]. Й. Бетге також вивів основні принципи оцінки зобов’я- зань: зобов’язання повинні відображатися в сумі виконан- ня, тобто в сумі коштів, необхідних за нормального розвит- ку угоди для виконання або погашення зобов’язання, що виникло на її основі; недопустимість дисконтування необ- кладених відсотками зобов’язань. Висловлювання цього вченого доповнив Ульріх Хютте- ман, який сформулював ще один принцип: недопустимо оцінювати зобов’язання за максимальною вартістю, тому що це дозволить організаціям завищувати фактичну вели- чину зобов’язань. Як зазначають Б. Нідлз, Х. Андерсон та Д. Колдуелл: «Зобов’язання реєструються тільки тоді в обліку, коли ви- никає заборгованість за ними» [11]. Сьогодні в Україні Положення (стандарт) бухгалтерсь- кого обліку 10 «Дебіторська заборгованість» визначає ме- тодологічні засади ведення обліку дебіторської заборгова- ності. У цьому Положенні (стандарті) наведено основні терміни, порядок визнання та оцінки дебіторської заборго- ваності, її класифікація за основними видами, порядок відображення у звітності та ін. [12]. У будь-якому разі порядок ведення обліку на підпри- ємствах усіх форм власності (крім бюджетних установ) по- винен здійснюватися відповідно до П(С)БО 10. Висновки. У підсумок вищесказаного можна зазначи- ти, що протягом усього періоду розвитку бухгалтерського обліку як науки, так і практики вчені-бухгалтери централь- ну увагу приділяли розрахунковим операціям та аспектам відображення в обліку дебіторської і кредиторської забор- гованості, оскільки операції, які виникають у результаті взаємовідносин підприємств із контрагентами, безпосе- редньо впливають на фінансовий стан та стабільність підприємства. Література 1. Соколов Я. В. Занимательные очерки истории бухгалтерско- го учета [Электронный ресурс] / Я. В. Соколов, М. Л. Пятов // Бух. 1С. Интернет-ресурс для бухгалтеров-2001. – Режим до- ступа : http://www.buh.ru/document.jsp?ID=51&breakIIrISCevINDD IIIssdssdiDDDD51DI=1#breakIIrISCevINDDIIIssdssdiDDDD51DI1 2. Пачоли Л. Трактат о счетах и записях / Лука Пачоли [изд. подг. Соколов Я.]. – М. : Финансы и статистика, 1983. – 288 с. 3. Словарь бухгалтерского учета. – http://www.pochitaem.ru 4. Бутинець Ф. Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку : навч. посіб. для студ. спец. 7.050106 «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бу- тинець. – Житомир : ЖІТІ, 1999. – 928 с. 5. Сиверс Е. Е. Классификация ценностей и основанная на ней классификация счетов / Е. Е. Сиверс // Коммерческое образо- вание. – 1909. – № 1. – С. 19–25. 6. Соколов Я. Тройная русская бухгалтерия [Электронный ре- сурс] / Я. Соколов // Расчет. – 2004. – № 1. – Режим доступа : http://www.raschet.ru/ 7. Петров А. М. Проблемы современной экономики [Электрон- ный ресурс] / А. М. Петров // Евразийский международный на- учно-аналитический журнал. – 2007. – № 1 (21). – Режим досту- па : http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1295#ftn1 8. Соколов Я. Великий реформатор [Электронный ресурс] / Я. Соколов // Расчет. – 2003. – № 9. – Режим доступа : http://www.raschet.ru/ 9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» [Електронний ресурс] / Наказ Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 р. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= z0725-99 10. Бетге Й. Балансоведение / Йорг Бетге ; пер. с нем. В. Д. Но- водворский, А. С. Бакаева, В. А. Верхова – М. : Бухгалтерский учет, 2000. – 454 с. 11. Нидлз Б. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Ан- дерсон, Д. Колдуэлл ; пер. с англ. А. В. Чмеля, Д. Н. Исламгу- лова ; под ред. Я. В. Соколова. – М. : Финансы и статистика, 2009. – 496 с. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебітор- ська заборгованість» [Електронний ресурс] / Наказ Міністерст- ва фінансів України № 237 від 08.10.1999 р. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0725-99 Стаття надійшла до редакції 23 листопада 2011 року Íàóêîâèé æóðíàë «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²» ÷èòàéòå íà âåá-ïîðòàë³ www.soskin.info/ea/ Різні погляди – одна держава аналітика, новини, коментарі на новому інформаційному порталі www.osp-ua.info ec-11-12_11.qxp 13.11.2012 17:14 Page 79 << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveEPSInfo true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName (http://www.color.org) /PDFXTrapped /Unknown /Description << /ENU (Use these settings to create PDF documents with higher image resolution for high quality pre-press printing. The PDF documents can be opened with Acrobat and Reader 5.0 and later. These settings require font embedding.) /JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308030d730ea30d730ec30b9537052377528306e00200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /FRA <FEFF004f007000740069006f006e007300200070006f0075007200200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020005500740069006c006900730065007a0020004100630072006f0062006100740020006f00750020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e00200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002c00200070006f007500720020006c006500730020006f00750076007200690072002e0020004c00270069006e0063006f00720070006f0072006100740069006f006e002000640065007300200070006f006c0069006300650073002000650073007400200072006500710075006900730065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e00650020007100750061006c00690074006100740069007600200068006f006300680077006500720074006900670065002000410075007300670061006200650020006600fc0072002000640069006500200044007200750063006b0076006f0072007300740075006600650020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e00200042006500690020006400690065007300650072002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670020006900730074002000650069006e00650020005300630068007200690066007400650069006e00620065007400740075006e00670020006500720066006f0072006400650072006c006900630068002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e00300020006500200070006f00730074006500720069006f0072002e00200045007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200072006500710075006500720065006d00200069006e0063006f00720070006f0072006100e700e3006f00200064006500200066006f006e00740065002e> /DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e0067002000740069006c0020007000720065002d00700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e0067002000690020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072006e00650020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e00200044006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e0067006500720020006b007200e600760065007200200069006e0074006500670072006500720069006e006700200061006600200073006b007200690066007400740079007000650072002e> /NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f00670065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000610066006400720075006b006b0065006e0020006d0065007400200068006f006700650020006b00770061006c0069007400650069007400200069006e002000650065006e002000700072006500700072006500730073002d006f006d0067006500760069006e0067002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e002000420069006a002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670020006d006f006500740065006e00200066006f006e007400730020007a0069006a006e00200069006e006700650073006c006f00740065006e002e> /ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200071007500650020007000650072006d006900740061006e0020006f006200740065006e0065007200200063006f007000690061007300200064006500200070007200650069006d0070007200650073006900f3006e0020006400650020006d00610079006f0072002000630061006c0069006400610064002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e0020004500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007200650071007500690065007200650020006c006100200069006e0063007200750073007400610063006900f3006e0020006400650020006600750065006e007400650073002e> /SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a0061002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e0020004e00e4006d00e4002000610073006500740075006b0073006500740020006500640065006c006c00790074007400e4007600e4007400200066006f006e0074007400690065006e002000750070006f00740075007300740061002e> /ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007000720065007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e002000510075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e006900200072006900630068006900650064006f006e006f0020006c002700750073006f00200064006900200066006f006e007400200069006e0063006f00720070006f0072006100740069002e> /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006800f800790020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c00690074006500740020006600f800720020007400720079006b006b002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e00200044006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e00650020006b0072006500760065007200200073006b00720069006600740069006e006e00620079006700670069006e0067002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006600f60072002000700072006500700072006500730073007500740073006b0072006900660074006500720020006100760020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e00200044006500730073006100200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e0067006100720020006b007200e400760065007200200069006e006b006c00750064006500720069006e00670020006100760020007400650063006b0065006e0073006e006900740074002e> >> >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice

Історичні етапи формування методології обліку розрахунків

Institution

Ähnliche Einträge