Спогади генерала
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Назва видання: | Сумський історико-архівний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48174 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спогади генерала // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 200-201. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-48174 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-481742013-08-17T03:13:23Z Спогади генерала Рецензія. Бібліографія 2011 Article Спогади генерала // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 200-201. — укр. 2227-183X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48174 uk Сумський історико-архівний журнал Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензія. Бібліографія Рецензія. Бібліографія |
| spellingShingle |
Рецензія. Бібліографія Рецензія. Бібліографія Спогади генерала Сумський історико-архівний журнал |
| format |
Article |
| title |
Спогади генерала |
| title_short |
Спогади генерала |
| title_full |
Спогади генерала |
| title_fullStr |
Спогади генерала |
| title_full_unstemmed |
Спогади генерала |
| title_sort |
спогади генерала |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Рецензія. Бібліографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48174 |
| citation_txt |
Спогади генерала // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 200-201. — укр. |
| series |
Сумський історико-архівний журнал |
| first_indexed |
2025-07-04T08:27:52Z |
| last_indexed |
2025-07-04T08:27:52Z |
| _version_ |
1836704252667363328 |
| fulltext |
200 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
РЕЦЕНЗІЇ. БІБЛІОГРАФІЯ
С.П.
СПОГАДИ ГЕНЕРАЛА
Побачило світ видання, яке вийшло в Криму, але має безпосереднє відношення
до історії Сумщини “Воспоминания генерала Сергея Яковлевича Гребенщикова”
(Симферополь: Н.Оріанда, 2009. - 344 с., илл.). У ньому вперше надруковані
щоденники генерала царської армії С.Я.Гребенщикова (1873-1933). Cергій Якович
Гребенщиков - командир лейб-гвардії Драгунського полку, кавалерист. Освіту здобув
у Полоцькому кадетському корпусі, потім навчався у Миколаївській академії
Генерального штабу. Брав участь у славнозвісному Брусиловському прориві. Офіцер
штабу Добровольчеської армії генерала Денікіна. З 1920 р. - в еміграції.
Після біографічної довідки про нього і близьких родичів, яку написала правнучка
генерала Ю.Арбатська вміщено його щоденник: “О состоянии Риго-Шавельского района
в первые 6 месяцев великой войны в военном и гражданском отношении”. Проте для нас,
сумчан, величезне значення має друга частина книги, яка складається з 17 розділів:
“Записки сумского старосты на Украине в 1918 году “192 дня”. В них скрупульозно занотовано
всі найважливіші події, учасником яких був їх автор під час перебування у Сумах.
У 1917 р. для тих російських офіцерів, хто не визнав Українську Центральну
Раду, слід було або прямувати до Петрограда, або йти з армії. С.Гребенщиков обрав
другий шлях і приїхав до Сум, де вже знаходилася його родина. З травня до вересня
1917 р. Гребенщикови мешкали у Басах на хуторі у родичів, згодом - у Сумах за
адресою: вул.Лебединська, 25. З квітня 1918 р. С.Гребенщиков обіймав посаду
повітового старости. Цьому спонукало прохання місцевих поміщиків. Про цей період
життя йдеться у мемуарах військового. Завдяки щоденнику ми тепер знаємо, що
управління старости знаходилось на верхньому поверсі “прекрасного здания
окружного суда” (тепер - 2-й корпус Української академії банківської справи).
Мемуарист описує заворушення поблизу с.Хотінь, де був розгромлений маєток
та спалений палац. Увагу читача очевидно привернуть характеристики та враження
від зустрічей з предводителем сумського дворянства І.Траскіним, міським головою
Крамаренком, головою земської управи Мещаніновим, головою окружного суду
Д.Голенищевим-Кутузовим, прокурором суду, помічником предводителя дворянства
О.Ігнатьєвим, поміщиком Куколь-Яснопольським, харківським старостою генералом
Залеським, головою “Просвіти”, редактором сумської газети “Луч” Гладишевим,
Іваном Хариитоненком. Привертають увагу спогади про страйк ткачів Сумської
суконної фабрики, економічний аналіз її причин. Окремий розділ присвячений
місцевій пресі, сумським газетам “Сумской вестник” та “Луч”.
Цікавою виглядає реакція С.Гребенщикова на діяльність “Просвіти” у Сумах,
на культурних заходах якої він часто бував. Відмічаючи коректну поведінку просвітян
до нього як до старости, колишній царський генерал не приховував своєї точки зору,
згідно з якою “/…/ Украина “самостийным” государством быть не может. Если
она не будет принадлежать России, то неминуемо попадет в руки немцев, чего я,
как русский человек, допустить не мог”. Так само негативно ставився до української
мови, яка, на його думку, не матиме перспективи розвитку.
С.Гребенщиков був свідком приходу до Сум петлюрівців, що й послугувало
закінченню його кар’єри в Сумах. Доволі інформативним є розділ, в якому описується
перебування генерала у Лебедині. Записки сумського старости закінчуються початком
201СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
1919 р. Спогади С.Гребенщикова - не тільки фіксація подій, але й оцінка того, що
відбувалося на Сумщині, пошуки причин невдач білого руху. Доповнюють книгу вірші
та неопублікована лірика військового, його статті у періодиці тих часів. Книгу роблять
ще змістовнішою численні фотографії міст, де служив С.Гребенщиков (у тому числі й
Сум), а також родинні світлини.
КОРНІЄНКО О.М.
Повстанський рух 20-х - 30-х рр. ХХ ст. на Сумщині: Т.1. / автор-упорядник:
Іванущенко Г.М. - Суми: ФОП Наталуха А.С., 2011. - 340 с.: іл.
Повстанська боротьба з більшовиками, подібна до описаної в романі В.Шкляра
“Залишенець” або у славнозвісному творі Ю.Горліс-Горського, відбувалася не тільки
на Черкащині, але й на Сумщині. Про це пише у своїй новій книзі колишній директор
Державного архіву Сумської області (2005-2010), історик, член правління Сумської
обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Миколайович
Іванущенко. Презентація видання відбулася 29 березня 2011 року у Сумах в прес-
центрі SumyNews.
Беззаперечно, нова книга Г.Іванущенка являє собою свіжий погляд на майже
не досліджений період історії Сумщини, відображену в архівних документах. Збірник
складається з історичного нарису, блоку документів, підбірки світлин і фотодокументів,
переліку документів, уміщених у виданні, географічного та іменного покажчиків. Також
подаються біографічні довідки про повстанських провідників та відповідні коментарі
до документів. Видання схвалено науково-методичною радою Державного архіву
Сумської області. Рецензентами виступили доктор історичних наук, професор,
заступник директора Інституту історії України НАН України В.Г.Боряк і кандидат
історичних наук, доцент кафедри історії України Сумського державного педагогічного
університету ім. А.С.Макаренка О.В.Вовк.
Автор знайомить науковців з унікальними архівними документами тієї доби:
газетою повстанців Глухівщини “Вольная деревня”, про військові операції Української
повстанської селянської армії Н.І.Махна (1919-1921), проведення повстанського
селянсько-робітничого з’їзду в с.Ярославець Глухівського повіту у 1919 р., діяльність
отаманів О.Дмитренка, Л.Христового, О.Коваля, П.Ващенка та інших. Окремо
представлені документи, що висвітлюють соціальні виступи, пов’язані з
розкуркуленням (1928-1929), хлібозаготівлею та Голодомором (1932-1933).
Робота над книгою “Повстанський рух 20-30-х рр. ХХ ст. на Сумщині”
тривала кілька років. У ній досліджується боротьба українських селян, об’єднаних
у партизанські загони, проти більшовиків на території області. За словами Геннадія
Іванущенка, дуже часто ця боротьба була відповіддю на масові вилучення
комуністами пшениці, продуктів харчування, худоби, одягу у селян. Радянська
влада відповідала на невдоволення народу масовими репресіями, захопленням
заручників і створенням концтаборів, які існували у Глухові та Ромнах. Причому в
них утримувалися підлітки віком 14-15 років. Всього за самими скромними
підрахунками у період 20-30-х років на Сумщині діяло більше 100 повстанських
загонів загальною чисельністю до 50 тис. осіб. Найбільші з них очолювали Левко
Христовий і Маруся Кривущенко. У виданні зібрані унікальні документи і фотографії
тих років. На презентації Геннадій Іванущенко підкреслив, що ця книга є першим
|