Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського)
У повідомленні йдеться про відомого вченого у галузі лісівництва, уродженця міста Кролевець Василя Дмитровича Огієвського. Наведені документи Державного архіву Сумської області про нього....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Сумський історико-архівний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48184 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) / Л.Ф. Сорокина // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-48184 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-481842020-10-11T14:01:56Z Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) Сорокина, Л.Ф. Історія України У повідомленні йдеться про відомого вченого у галузі лісівництва, уродженця міста Кролевець Василя Дмитровича Огієвського. Наведені документи Державного архіву Сумської області про нього. В сообщении рассказывается об известном ученом в области лесного дела, уроженца города Кролевец Василия Дмитриевича Огиевского. Приведены документы Государственного архива Сумской области о нем. The report talks about the famous scientist in the field of forestry, a native of the city Krolevets Vasily Dmitrovich Ogievskogo. Presented documents of the State Archives of Sumy region about it. 2011 Article Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) / Л.Ф. Сорокина // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2227-183X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48184 uk Сумський історико-архівний журнал Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України Історія України |
| spellingShingle |
Історія України Історія України Сорокина, Л.Ф. Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) Сумський історико-архівний журнал |
| description |
У повідомленні йдеться про відомого вченого у галузі лісівництва, уродженця
міста Кролевець Василя Дмитровича Огієвського. Наведені документи Державного
архіву Сумської області про нього. |
| format |
Article |
| author |
Сорокина, Л.Ф. |
| author_facet |
Сорокина, Л.Ф. |
| author_sort |
Сорокина, Л.Ф. |
| title |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) |
| title_short |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) |
| title_full |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) |
| title_fullStr |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) |
| title_full_unstemmed |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) |
| title_sort |
видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження в.д.огієвського) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48184 |
| citation_txt |
Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського) / Л.Ф. Сорокина // Сумський історико-архівний журнал. — 2011. — № XII-XIII. — С. 107-111. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Сумський історико-архівний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT sorokinalf vidatnijvčenijlísívnikdo150ríččâvíddnânarodžennâvdogíêvsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-04T08:28:36Z |
| last_indexed |
2025-07-04T08:28:36Z |
| _version_ |
1836704299892080640 |
| fulltext |
107СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
CОРОКИНА Л.Ф.
ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ-ЛІСІВНИК
(до 150-річчя від дня народження В.Д.Огієвського)
У повідомленні йдеться про відомого вченого у галузі лісівництва, уродженця
міста Кролевець Василя Дмитровича Огієвського. Наведені документи Державного
архіву Сумської області про нього.
Наш край багатий на талановитих людей. На науковому небосхилі російської й
української лісової дослідної справи помітний слід залишила династія Огієвських, яка
вже більше ста років вірно служить обраному шляху. Основоположником династії був
Василь Дмитрович Огієвський (1861-1921), другим представником - його молодший
син Василь Васильович, третім - молодший син Огієвського другого - теж Василь
Васильович, четвертим - його син Дмитро Васильович Огієвський.
На території нашого краю розташована рукотворна ділянка лісу, яка вражає своєю
незвичайною величчю та красою. Заснована професором В.Д.Огiєвським, вона
зберегла до нашого часу географiчнi культури сосни звичайної. Цей своєрiдний музей
сосен у Шосткинському районі став основою заказника загальнодержавного значення
“Великий бір” площею 1231 га. Тут висаджено понад 200 географiчних варiантiв сосни
В.Д.Огієвський
108 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
звичайної. Заготiвля її насiння велася вiд Польщi на заходi до Акмали на сходi та Вологди
на пiвночi. Тут поєдналися сосни тамбовська та волинська, чернiгiвська та орловська. Є
дерева з Прибалтики та інших регіонів Євразії. Деякі сосни мають вік більше 100 років [1].
Ліс - це ціла епоха впливу людства на навколишнє середовище. Важко
перерахувати функції лісу, його роль у народному господарстві та біосфері планети в
цілому. Вивченням географічних зон, з яких можна одержати більше і кращої якості
деревини для народного господарства, займався вчений Василь Дмитрович
Огієвський. У 1898 р. він був направлений у наш край з метою вивчення місцевих
лісів. Близько 20 років учений працював у Собицькому та Микольському лісництвах,
закладаючи дослідні ділянки різноманітних лісокультур.
Нещодавно виповнилося 150 років від дня народження нашого земляка. Василь
Дмитрович Огієвський народився 12 лютого (30 січня за старим стилем) 1861 р. у
повітовому місті Кролевець тогочасної Чернігівської губернії у дворянській сім’ї. Його
батьки мали дружні стосунки з Т.Г.Шевченком. Посвідка Київської крайової інспектури з
охорони пам’яток культури від 26 січня 1930 р. засвідчує, “що садиба № 49 по вул.Свердлова
в м.Кролевці з її будовами перебуває, як пам’ятник культури, що його зв’язано з життям
Т.Шевченка, на спеціальному обліку Народ. Комісаріату Освіти УСРР. Ніякі зміни в
будовах садиби або взагалі на території садиби не можуть бути проведені без завчасного
погодження та дозволу Київ[ської] Кр[айової] Інспектури Охорони Пам’яток Культури”
[2]. Будинок Огієвських у місті зберігся до нашого часу завдяки меморіальній дошці, яка
свідчить про неодноразове перебування в ньому Т.Г.Шевченка.
Після закінчення гімназії Василь Дмитрович вступив до Петербурзького лісного
інституту, який і закінчив 1886 р. У своїх спогадах його однокашник, а в подальшому
видатний російський учений Михайло Михайлович Орлов писав, що вже у студентські
роки Василь Дмитрович виділявся серйозністю характеру, твердістю вдачі і цікавістю
як до наукових занять, так і до загальносуспільних питань. Він не був говірливим,
проте на зборах його фігура виділялася спокоєм і витриманістю, а його короткі вдалі
репліки змушували рахуватися з його думкою [3].
Трудову діяльність В.Д.Огієвський розпочав на посаді помічника лісничого у
Крженицькому лісництві Петроківської губернії. У 1888 р. був переведений до І-го
Одоєвського лісництва Тульської губернії, де одночасно був викладачем лісової школи.
Тоді ж побачила світ його перша наукова праця “Питомник хвойных сеянцев в Тульской
губернии”. Нею зацікавилися відомі лісівники Михайло Михайлович Орлов*, Федір
Карлович Арнольд** та Йосип Миколайович Шатілов***, які і рекомендували
відправити у наукове відрядження за кордон Василя Дмитровича. У 1892-1894 рр.
молодий учений вивчав організацію і стан лісової дослідної справи в Австрії, Баварії,
Пруссії, Саксонії та Франції. Саме це визначило всю подальшу творчу діяльність
В.Д.Огієвського на Батьківщині [4].
___________________________________________
*Орлов Михайло Михайлович (1867-1932) - відомий російський учений у галузі лісовпорядкування
і лісової таксації, професор. Автор близько 150 наукових праць. У 1931 р. вийшло восьме перероблене
видання його “Лесной вспомогательной книжки”.
**Арнольд Федір Карлович (1819-1902) - лісівник, засновник російської школи лісовпорядкування,
голова спеціального комітету, директор Петровської сільськогосподарської і лісової академії, почесний
член Московського та Петербурзького лісових товариств, учитель багатьох поколінь лісівників. Залишив
багату наукову спадщину, зокрема капітальну працю у трьох томах “Русский лес”.
***Шатілов Йосип Миколайович (1824-1889) - лісівник, засновник степового лісорозведення на
чорноземних ґрунтах. Почесний член Московського лісового товариства та Петровської
сільськогосподарської і лісової академії, президент Московського товариства сільського господарства.
109СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
Після повернення до Росії він опублікував низку праць, зокрема “Баварские
исследования о монашенке” (Лесной журнал, 1894, вып.6); “Борьба с вредными
лесными насекомыми в Баварии” (Сельское хозяйство и лесоводство, 1895, №9);
“Баварская лесная опытная станция” (там само); “Лесное опытное дело в Австрии”
(Лесной журнал, 1895, вып.4); “Прусская лесная опытная станция” (Лесной журнал,
1895, вып.4); “Французская лесная опытная станция” (Лесной журнал, 1895, вып.2)
та “Испытание качества семян на Саксонской лесной опытной станции” (Лесной
журнал, 1896, вып.4) [5]. У них учений охарактеризував систему лісової дослідної
справи у Західній Європі. Вивчення закордонного досвіду дало змогу В.Д.Огієвському
скласти план організації науково-дослідної роботи у Росії [6].
У 1894 р. Василя Дмитровича призначають “старшим таксатором особливої
таксаційної партії”. Структура першої в Росії організації, що займалася питаннями
дослідної справи, відрізнялася своєрідністю. На чолі організації стояв старший таксатор
В.Д.Огієвський, який підпорядковувався Лісовому департаменту. Йому доручалося
організувати наукові дослідження. Його співробітниками і помічниками були три
лісових кондуктори (лісові техніки, які закінчили лісову школу) і періодично - наукові
співробітники, які закінчили Петербурзький лісний інститут, їх називали помічниками
лісничих або молодшими таксаторами.
Очолюючи особливу таксаційну партію, В.Д.Огієвський отримав базу для
зимової (камеральної) роботи, насамперед, на своїй Батьківщині - спочатку у Кролевці,
а потім у Києві. В роботі йому допомагали співробітники особливої таксаційної партії,
а також дружина Марія Федотівна Огієвська (на громадських засадах).
Для здійснення науково-дослідної роботи були організовані опорні пункти у
лісництвах. Основні пункти знаходилися у Собицькому (нині Сумської області) і
Микольському (нині Київської області) лісництвах Чернігівської губернії та у лісництвах
Тульських засік. Опорні пункти не були лісовими адміністративно-господарськими
одиницями. Робота у них зводилася до закладки постійних і тимчасових пробних
площ та здійснення науково-дослідної діяльності на території лісництва. Пробні площі
остовплювалися, нумерувалися та огороджувалися жердяною огорожею.
Експериментальні досліди проводилися із шестикратним повторюванням, кожна
облікова одиниця (посівне місце) мала свій номер. По кожному досліду і пробній
площі велася своя документація, заводилася окрема справа і відповідний план. Така
організація роботи зберігалася до 1909 р.
У 1900 р. Василь Дмитрович підготував експонати для Всесвітньої виставки у
Парижі, за що експертна комісія виставки нагородила його срібною медаллю [7].
В.Д.Огієвський заклав багато серій довголітніх дослідів, зокрема у Собицькому
лісництві - 253, Микольському - 239, Тульських засіках - 144, в інших губерніях - 274,
а всього 910 пробних площ.
У жовтні-листопаді 1909 р. Василь Дмитрович перебував за кордоном, де знайомився
з контрольними станціями лісового насіння в Еберсвальді, Копенгагені, Гамбурзі, Цюріху
та Відні. Там же замовив деяке обладнання для організації аналогічної станції в Росії. У
1910 р. В.Д.Огієвський став керівником першої в країні контрольної станції лісового насіння
Лісового департаменту. До червня 1910 р. до неї надійшло 899 зразків лісового насіння із
541 лісництва, зібраних відповідно до спеціальної інструкції. Результати аналізів
надсилалися на місця. Лісівникам пояснювалися введені вченим нові поняття.
Того ж року В.Д.Огієвського обрали професором, завідувачем кафедри
приватного лісництва Петербурзького лісного інституту і призначили членом постійної
110 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
комісії з лісової дослідної справи. У 1912-1918 рр. він очолював кафедру лісових
культур Петербурзького лісового інституту. Тоді ж В.Д.Огієвський заклав або вислав
насіння і методику закладки, серію географічних культур сосни, дуба, модрини, ялини
у Собицькому, Трипільському, Турському, Великоанадольському лісництвах в Україні
та ще у 15 дослідних лісництвах Росії і Білорусі [8].
У посвідченні Петроградського лісного інституту від 30 травня 1919 р. зазначено:
“что в публичном заседании Совета Института 14 февраля 1916 року, и.о.
ординарного Профессора Василием Димитриевичем Огиевским защищена
диссертация на тему “О жизни хруща”, представленная им для получения права
на занятие профессорской кафедры” [9].
Наукові інтереси професора В.Д.Огієвського охоплювали проблеми природного
відновлення лісів, особливо соснових і дубових, упровадження лісових розсадників,
створення і вирощування лісових культур, біологія бича соснових культур - травневого
хруща. У кожну з цих галузей лісової справи вчений зробив вагомий внесок. Спосіб
розведення дуба густими місцями, спеціально пристосовані для пророщування
лісового насіння стаканчики, насіннєвимірювач, стандартизовані сьогодні поняття -
енергія пророщування, чистота їх, вага 1000 штук тощо, пов’язані з ім’ям
В.Д.Огієвського, увійшли в усі підручники з лісової справи. Всього за результатами
дослідів учений опублікував 60 робіт. Востаннє його “Вибрані твори” були опубліковані
у 1966 р. (Вид-во “Лісова промисловість”, Москва) [10].
У своїх спогадах лісівник Собицького лісництва Шосткинського району Сумської
області С.С.Перелука писав наступне: “До нашої області Василь Дмитрович приїхав
у далекому 1898 році і з головою поринув у копітку роботу. Як багато сил і праці доклав
Василь Дмитрович для того, щоб на наших бідних піщаних ґрунтах піднялися ліси. З
усіх кінців Росії: з колишньої Курляндії, Саратовської губернії, з Тамбова і далекого Кургану
привозив він насіння, висаджував його, і старанно пестив саджанці у розсадниках.
Нелегко на безплідних пустирях виростити дерева. Але Василь Дмитрович зумів
надихнути їм життя. Допомогали йому наука і багатий досвід. Мабуть ніхто так
ретельно і уважно не вивчав агротехніку деревонасадження, як В.Д.Огієвський. На 66
дослідних ділянках, розташованих у 12 кварталах, він заклав розсадники і вів у них свою
наукову роботу. Для сіянців він створював штучну тінь, сіяв їх у різні строки, навколо
дерев нагортав великі кучугури снігу, спостерігав за розвитком стовбурів і коріння.
Наслідки його старанної праці зараз у всіх нас на виду. Милує око сосновий бір,
що поблизу Тиманівки. Особливо відокремлюється чернігівська сосна. Стовбури її
рівні і високі, з цієї деревини можна будувати житло і робити красиві меблі” [11].
З 1918 р. і до своєї смерті 1 червня 1921 р. В.Д.Огієвський працював у Київському
сільськогосподарському інституті, був членом сільськогосподарського вченого комітету України.
У Державному архіві Сумської області зберігається лист управління рільництва
і землеустрою від 29 серпня 1919 р., в якому зазначено: “В виду необходимости
продолжить исследования на постоянных пробных площадях, заложенных Вами в
Собичском и Никольском лесничествах Черниговской губерниии, Управление
Земледелия и Землеустройства при Главнокомандующем вооруженными силами Юга
России предлагаем Вам с получением сего отправиться в вышеназванные лесничества
для продолжения работ, избрав постоянным своим местопребыванием гор.Киев, в
котором имеете производить разработку собранных Вами материалов” [12].
У буремні революційні роки Василь Дмитрович робив усе, щоб зберегти
дослідні культури, пробні площі [13].
111СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №XІІ-ХІІІ. 2011
Отже, вищевикладене свідчить про високий фаховий рівень, творчі здібності та
організаторський хист нашого земляка Василя Дмитровича Огієвського.
Перспективними, на наш погляд, є дослідження науково-викладацької діяльності
вченого-лісівника в Україні.
_________________________________________
1.http://revolution.allbest.ru/sport/00039388_0.html.
2.Державний архів Сумської області, ф.Р-7726, оп.1, спр.4, арк.2.
3.Там само, ф.Р-7726, оп.1, спр.24, арк.1.
4.Там само, спр.19, арк.1.
5.Там само, спр.22, арк.10-11.
6.Там само, спр.24, арк.1-2.
7.Там само, спр.19, арк.2.
8.Там само, спр.24, арк.3.
9.Там само, спр.8, арк.2.
10. Там само, спр.24, арк.3.
11. Там само, спр.20, арк.1.
12. Там само, спр.7, арк.9.
13. Там само, спр.24, арк.3.
Сорокина Л.Ф. Выдающийся ученый-лесовод (к 150-летию со дня рождения
В.Д.Огиевского)
В сообщении рассказывается об известном ученом в области лесного дела,
уроженца города Кролевец Василия Дмитриевича Огиевского. Приведены документы
Государственного архива Сумской области о нем.
Sorokina L.F. Outstanding scholar-forester (for the 150 th anniversary of
V.D.Ogievskogo)
The report talks about the famous scientist in the field of forestry, a native of the city
Krolevets Vasily Dmitrovich Ogievskogo. Presented documents of the State Archives of Sumy
region about it.
_______________________
Отримано 5.05.2011
|