Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн
У статті досліджуються роль та значення сервісу в економіці країн. Проаналізовано тенденції змін питомої ваги окремих складових сфери послуг у розподілі бюджету споживачів і значення сервісної діяльності в управлінні окремими видами послуг. Окреслено історичні етапи та термінологічні підходи до виз...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
Назва видання: | Економiчний часопис-XXI |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48223 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн / Н.І. Ведмідь // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 49-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-48223 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-482232013-08-18T03:13:16Z Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн Ведмідь, Н.І. Економіка та управління підприємствами У статті досліджуються роль та значення сервісу в економіці країн. Проаналізовано тенденції змін питомої ваги окремих складових сфери послуг у розподілі бюджету споживачів і значення сервісної діяльності в управлінні окремими видами послуг. Окреслено історичні етапи та термінологічні підходи до визначення категорії «сервіс» у контексті економічного і соціально-економічного знання. В статье исследуются роль и значение сервиса в экономике стран. Проанализированы тенденции изменений удельного веса отдельных составляющих сферы услуг в распределении бюджета потребителей и значение сервисной деятельности в управлении отдельными видами услуг. Очерчены исторические этапы и терминологические подходы к определению категории «сервис» в контексте экономического и социально-экономического знания. In the article a role and value of service in the economy of countries are probed. The tendencies of changes of specific constituents of sphere of services in distributing of budget of users are analysed and value of service activity in the management of services of separate kinds is shown. The historical stages and terminological approaches to determination of «service» category in the context of economic and socio-economic knowledge are outlined. 2012 Article Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн / Н.І. Ведмідь // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 49-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48223 64.069.6:.001.4 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами |
spellingShingle |
Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами Ведмідь, Н.І. Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн Економiчний часопис-XXI |
description |
У статті досліджуються роль та значення сервісу в економіці країн. Проаналізовано
тенденції змін питомої ваги окремих складових сфери послуг у розподілі бюджету споживачів і значення сервісної діяльності в управлінні окремими видами послуг. Окреслено історичні етапи та термінологічні підходи до визначення категорії «сервіс» у контексті економічного і соціально-економічного знання. |
format |
Article |
author |
Ведмідь, Н.І. |
author_facet |
Ведмідь, Н.І. |
author_sort |
Ведмідь, Н.І. |
title |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн |
title_short |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн |
title_full |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн |
title_fullStr |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн |
title_full_unstemmed |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн |
title_sort |
термінологічні підходи до визначення категорії «сервіс» та його роль в економіці країн |
publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Економіка та управління підприємствами |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48223 |
citation_txt |
Термінологічні підходи до визначення категорії «Сервіс» та його роль в економіці країн / Н.І. Ведмідь // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 49-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
series |
Економiчний часопис-XXI |
work_keys_str_mv |
AT vedmídʹní termínologíčnípídhodidoviznačennâkategorííservístajogorolʹvekonomícíkraín |
first_indexed |
2025-07-04T08:31:34Z |
last_indexed |
2025-07-04T08:31:34Z |
_version_ |
1836704486381322240 |
fulltext |
49
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ
УДК 64.069.6:.001.4
Н. І. Ведмідь,
кандидат економічних наук,
докторант Київського національного
торговельно-економічного університету
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО
ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «СЕРВІС»
ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇН
У статті досліджуються роль та значення сервісу в економіці країн. Проаналізовано
тенденції змін питомої ваги окремих складових сфери послуг у розподілі бюджету спожи-
вачів і значення сервісної діяльності в управлінні окремими видами послуг. Окреслено історичні етапи та термі-
нологічні підходи до визначення категорії «сервіс» у контексті економічного і соціально-економічного знання.
Ключові слова: сфера послуг, сервіс, сервісна економіка, сервісна діяльність, сервісне обслуговування.
Н.И. Ведмедь
ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К
ОПРЕДЕЛЕНИЮ КАТЕГОРИИ «СЕРВИС»
И ЕГО РОЛЬ В ЭКОНОМИКЕ СТРАН
В статье исследуются роль и значение сервиса в
экономике стран. Проанализированы тенденции изме-
нений удельного веса отдельных составляющих сфе-
ры услуг в распределении бюджета потребителей и
значение сервисной деятельности в управлении от-
дельными видами услуг. Очерчены исторические эта-
пы и терминологические подходы к определению
категории «сервис» в контексте экономического и со-
циально-экономического знания.
Ключевые слова: сфера услуг, сервис, сервисная
экономика, сервисная деятельность, сервисное обслужи-
вание.
N. I. Vedmid
TERMINOLOGICAL APPROACHES TO
DETERMINATION OF «SERVICE» CATEGORY
AND ITS ROLE IN THE ECONOMY OF COUNTRIES
In the article a role and value of service in the economy
of countries are probed.The tendencies of changes of spe-
cific constituents of sphere of services in distributing of
budget of users are analysed and value of service activity in
the management of services of separate kinds is shown.
The historical stages and terminological approaches to
determination of «service» category in the context of eco-
nomic and socio-economic knowledge are outlined.
Key words: sphere of services, service, service economy,
service activity.
Постановка проблеми. Повноцінне
функціонування сучасного суспільства де-
далі більшою мірою детермінується роз-
витком сфери послуг. Відомо, що швидкий
розвиток сфери послуг, яка є важливим
джерелом мобілізації національного зрос-
тання, підвищення якості та рівня життя
населення, – це характерна риса переходу
країни в постіндустріальну стадію розвит-
ку. Однак у країнах пострадянського про-
стору лише нещодавно дійшли усвідомлен-
ня, наскільки важливу роль відіграють
послуги у процесі залучення країни у гло-
бальну економіку та міжнародному поділі
праці. Галузі, що надають послуги, пере-
творюються на домінуючий сектор націо-
нального господарства за показниками
формування валового внутрішнього про-
дукту і чисельності зайнятих, що дозволяє
аналітикам говорити про тенденцію стано-
влення «сервісної» економіки [1] (табл. 1).
Ринкові послуги в сучасній економіці
вкрай різноманітні. Директива Європейсь-
кого Союзу поділяє їх на три категорії: по-
слуги, що надаються споживачам; послуги,
що надаються бізнесу; послуги, що одно-
часно надаються споживачам та бізнесу. У
США приблизно 30% із 100 млн. працівни-
ків сфери послуг зайнято наданням послуг
саме споживачам [3].
Послуги у своєму розвитку пройшли
три етапи. На першому етапі розвиток про-
мисловості зумовив формування транс-
портних і комунальних послуг, на другому –
відбувалося масове зростання послуг у
Таблиця 1
Відмінні ознаки «індустріальної» та «сервісної» економіки
Джерело: Складено на основі [1; 2]
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:08 Page 49
50
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ
торгівлі, фінансах, страхуванні та операціях із нерухоміс-
тю, на третьому – у міру зростання національного доходу
частка витрат на харчування знижується, а на придбання
матеріальних благ, товарів тривалого користування (авто-
мобілі, житло), пізніше – на предмети розкоші й відпочи-
нок, збільшується. Це викликало зростання мережі го-
телів, підприємств сервісу, індустрії розваг і подорожей. У
результаті життя суспільства концентрується довкола
двох його фундаментальних сфер – здоров’я та освіти [1].
У період розвитку сервісної економіки особливого зна-
чення набуває якість життя, вимірювана послугами і різни-
ми зручностями у сфері охорони здоров’я, освіти та куль-
тури. Це, відповідно, спричинює певні зміни у структурі
виробництва і реалізації послуг, оскільки зростає роль
рекреаційних послуг та послуг, спрямованих на розвиток і
духовне та фізичне відновлення і вдосконалення людини.
Зазначені послуги пов’язані із соціокультурними, рекреа-
ційними, духовними потребами, які відносяться до індиві-
дуалізованих потреб споживачів. Серед цих послуг значне
місце відводиться рекреаційно-дозвільним (туристичні
послуги, спортивно-оздоровчі, SPA та WELLNES послуги,
медичні послуги тощо). На нинішньому етапі сервіс стає
найбільш національно орієнтованим феноменом порівняно
з іншими секторами суспільного виробництва [4]. Він надає
значно більше можливостей для прояву національної са-
мобутності. Більшість сервісних підприємств у світі пов’я-
зують стратегію своєї успішності саме із брендом націо-
нальної самобутності, а не універсалізмом. Таким чином,
сьогодні спостерігається підвищення ролі сервісу в еконо-
міці країн, від стану якої значною мірою залежить ефек-
тивність розвитку сучасного суспільства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пробле-
мам наукового обгрунтування поняття «сервіс» останнім
часом приділяло увагу багато фахівців. Найбільш відоми-
ми є такі зарубіжні автори, як А. Вайнцвейг, К. Крізан,
К. Ловлок, Х. Фостер, Д. Шоул, Г. А. Аванесова, О. Н. Ба-
лаєва, В. В. Кулібанова, Н. М. Комаров, В. Н. Кондратьєв,
М. Д. Предводітельова, І. В. Хрістофорова. Значення сер-
вісу для національної економіки розкривається в роботах
В. Є. Багдасарян та О. О. Федуліна. Вагомий внесок у
дослідження сервісного бізнесу зробили Є. І. Балабанова,
А. І. Градов, Р. Каплан, В. З. Шершньова. Серед публікацій
вітчизняних авторів найбільш помітні роботи Є. І. Балало-
вої, Т. В. Лук’янець, Л. П. Малюк.
Пильна увага вчених традиційно приділяється ефек-
тивності матеріального виробництва, тоді як питанням
ефективності у сфері послуг (за винятком деяких її видів)
присвячено вкрай мало наукових робіт. Це обумовлено
ставленням, що склалося в нашій країні, до матеріального
виробництва як до домінуючого сектору національної еко-
номіки. У той же час у вітчизняній економічній науці вив-
чення аспектів сервісного управління як галузі наукових
знань лише формується. Проте динамічний розвиток сфе-
ри послуг в українській економіці зумовив гостру необхід-
ність відповідних наукових розробок.
Термін «сервіс» сьогодні широко використовується в
науковому середовищі, в тому числі в наукових працях,
що присвячені питанням управління у сфері послуг, але
сутність цього терміну та його трактування не є однознач-
ними.
Мета статті: дослідити роль і значення сервісу в еко-
номіці країн; проаналізувати тенденції змін у структурі
сфери послуг, розподілі бюджету споживачів; розкрити
сутність економіко-соціальної категорії «сервіс».
Основні результати дослідження. Зростання важли-
вості сфери послуг в економіці України насамперед пояс-
нюється залежністю обсягів та структури споживання до-
могосподарств від обсягів їх доходів. В умовах жорсткої
конкуренції на ринку людина здійснює виробництво для
задоволення власних потреб і підвищення рівня споживан-
ня. Ще наприкінці XIX століття німецький статистик та еко-
номіст Е. Енгель, вивчаючи структуру бюджетів робочих
родин, вивів кілька видів кривих і сформулював емпіричні
закони споживання. Зауважимо, що вони займають окре-
ме місце в загальній системі економічної теорії, жодним чи-
ном не пов’язані з ринковою рівновагою і викладаються
економістами як деякий автономний феномен.
Серед основних теоретичних положень, відомих як за-
кони Енгеля, відповідно до мети нашого дослідження, від-
значимо таку залежність (у формулюванні сучасної мікро-
економічної теорії): «Споживання освітніх, юридичних,
медичних послуг і послуг, пов’язаних із відпочинком, має
тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи» [5].
Незважаючи на національні особливості населення що-
до схильності до споживання та заощадження, відмінності
у структурі витрат і вплив фінансово-економічної кризи на
доходи та песимістичні очікування населення, статистика
останніх років в Україні загалом підтверджує універ-
сальність наведеного вище твердження (табл. 2; рис. 1).
Як видно з табл.2, темп приросту доходів у 2009 р. по-
рівняно із 2008 р. значно зменшився, тоді як середньоду-
шові витрати на основні види послуг за аналогічний пе-
ріод, навпаки, зросли від 75,5 грн. за місяць до 93,51 грн.
Протягом останніх трьох років відбувається постійне
підвищення частки витрат на окремі
види послуг (до розгляду включено:
комунальні послуги, охорону здо-
ров‘я, транспортні послуги, послуги
зв‘язку, відпочинок і культуру, рес-
торанні, готельні та деякі інші види
послуг): у 2010 р. порівняно із 2009 р.
вони збільшилися на 0,83%, а у
2009 р. проти 2008 р. – на 0,5%.
Підсумовуючи вищевикладене,
слід відзначити, що роль сфери сер-
вісу в сучасних умовах визначається
такими факторами, як:
• постійне створення нових робочих
місць;
• поступове збільшення частки цієї
сфери у ВВП країн;
• зменшення часу на обслуговуван-
ня домашнього господарства, що
підвищує якість життя населення,
оскільки його основною цільовою
функцією як соціального інституту
є задоволення громадських і осо-
бистих потреб соціальних суб’єк-
тів, встановлення тісних довготри-
валих соціальних відносин між
ними.
Таблиця 2
Динаміка деяких показників доходів та витрат населення України,
2004-2010 рр.
Джерело: Складено на основі [6]
* До розгляду взято: комунальні послуги, охорону здоров'я, транспортні послуги, послуги зв'язку,
відпочинок і культуру, ресторанні та готельні послуги, деякі інші послуги.
** У перелік включено: охорону здоров'я, відпочинок і культуру, ресторанні та готельні послуги.
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:08 Page 50
51
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ
У розвитку менеджменту організацій сфери послуг ви-
діляють чотири основні етапи [7]:
І етап – середина 60-х – середина 70-х років ХХ
століття (США). Цей період характеризується публікацією
епізодичних наукових праць, де обґрунтовується унікаль-
ність послуг як особливого продукту діяльності організації
і виявляються властиві їм характеристики.
ІІ етап – друга половина 1970-х років. Цей період
позначився активним розвитком сфери послуг у країнах
Заходу, що спонукало багатьох фахівців у галузі менедж-
менту і маркетингу до вивчення проблем управління
сервісними організаціями. Протягом подальшого деся-
тиліття у центрі уваги дослідників та практиків знаходили-
ся головним чином три питання: по-перше, визначення по-
няття «послуга», по-друге, опис притаманних послугам
характеристик і, по-третє, виявлення відмінностей у діяль-
ності промислових та сервісних організацій.
ІІІ етап – від середини 80-х років і приблизно до кінця
ХХ століття. У цей час формуються конкретні підходи та
інструменти управління сервісними організаціями.
ІV етап – кінець 1990-х років – теперішній час. На цьо-
му етапі відбувається інтегрування сформованих на поча-
ток XXI століття напрацювань сервісного менеджменту.
Напрями досліджень, що проводяться, мають міждис-
циплінарний характер і поєднують у собі різні аспекти
проблемних полів менеджменту, маркетингу, управління
персоналом, операційного менеджменту та ін. Системати-
зацію розвитку сфери послуг в узагальненому вигляді на-
ведено на рис. 2. Зауважимо, що систематику в більшості
досліджень здійснено на основі розробок закордонної на-
укової думки.
Уперше поняття «сервіс» згадується в Радянському
енциклопедичному словнику (1981 р.), де дається визна-
чення: «Сервіс – обслуговування населення». У ті роки це
поняття асоціювалося із ремонтно-побутовими послугами
й автосервісом [8].
Сервіс упродовж усієї історії існування та розвитку
сфери послуг розглядався в контексті економічного і
соціально-економічного знання та відносився до сфе-
ри економічної (соціально-економічно) діяльності.
Сфера послуг (service) – сфера економіки, де вироб-
ляються блага, корисний ефект яких виявляється в
самому процесі їх створення. Виробництво економіч-
них (обмежених) благ складається з двох сфер – сфе-
ри матеріального виробництва і сфери послуг. У пер-
шій сфері вжиток створеного блага відокремлено від
його виробництва, у другій – поєднано. У такому трак-
туванні послуга та сервіс є ідентичними поняттями.
Подібної думки дотримуються деякі автори, які
пропонують перекладати слово «servise» як «послу-
га» і розглядають ці поняття як такі, що мають одна-
ковий сенс, або використовують словосполуку
«сервісна послуга», маючи на увазі тип сучасного об-
слуговування.
Ф. Котлер, засновник теорії маркетингу, також
поділяє цю позицію. На його думку, «сервіс (послуга) –
це будь-яка діяльність (або благо), яку одна сторона може
запропонувати іншій без заволодіння останньою» [9]. При-
чому послуга може бути пов’язана із матеріальним про-
дуктом або не мати до нього жодного стосунку.
Слід відзначити, що термін «сервіс» у перекладі як з
української, так і з англійської мови (service – служба; об-
слуговування) має однаковий зміст – «обслуговування, на-
дання різного виду послуг».
Отже, зазначені вище автори розглядають сервіс як
складову товару. У такому випадку сервіс відіграє до-
поміжну роль, зазвичай – технічної підтримки реалізації ос-
новного продукту (наприклад, технічний сервіс або кон-
сультації під час продажу). Подібний погляд зводить
поняття сервісу до послуги чи обслуговування. На нашу
думку, це різні поняття. Але про ідентичність понять
«сервіс» та «обслуговування» можна говорити, коли роз-
глядається сервіс із позицій реалізації товарів чи послуг. У
такому випадку йтиметься не просто про обслуговування,
а про сервісне обслуговування (діяльність).
Складність характеру сервісної діяльності стала при-
чиною виокремлення науки «сервісології». Об’єктом дос-
лідження цієї науки є відносини у процесі реалізації послуг,
де сервісна діяльність розглядається із соціальних та
емоційно-психологічних позицій.
Як зазначає Лук’янець Т. В., сервісне обслуговування
товару – це сукупність функцій і видів діяльності під-
приємства, які забезпечують зв’язок «підприємство –
споживач» та є необхідною складовою маркетингової ко-
мунікаційної політики підприємства [10]. Оскільки діяль-
ність передбачає активну взаємодію суб’єкта й об’єкта з
метою задоволення суб’єктом власних потреб, а обслу-
говування – це дія, то, на наш погляд, у такому тракту-
ванні більш правильно використовувати термін «сервісна
діяльність».
Водночас, в останні роки в економічній практиці слово
«сервіс» набуло більш конкретного значен-
ня. Сервіс пов’язують здебільшого з ком-
плексом послуг, які відповідають певним
вимогам і надаються кваліфікованими пра-
цівниками.
Російські науковці розглядають сервіс
як особливий вид людської діяльності,
спрямований на задоволення потреб шля-
хом надання послуг як окремому спожива-
чу, соціальній групі, так і організації у ціло-
му. При цьому, на їх думку, при визначенні
сутності поняття «сервіс» необхідно розгля-
дати три ключових поняття: діяльність, по-
треба та послуга [7].
Відповідно до зазначеного трактування,
«сервіс» розглядається як окремий про-
дукт, тобто самостійний вид діяльності, що
може виступати як основним, так і додатко-
вим видом діяльності.
Рис. 1. Динаміка реальних доходів та частки витрат на визначені
види послуг населення України, 2005-2010 рр.
Джерело: Складено на основі [6]
Рис. 2. Систематика розвитку менеджменту сфери послуг
Джерело: Складено автором за [7]
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:08 Page 51
52
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ
3-4’2012
Деякі фахівці в галузі сервісу роблять акцент не на
описі дій, а на враженнях від обслуговування. Наприклад,
Дж. Шоул визначає сервіс як «враження покупця, те, що
думає про нас покупець. Щасливий, задоволений і лояль-
ний покупець, йому хочеться приходити ще» [11].
На рис. 3 зображено схему методологічних рівнів
дослідження сутності терміну «сервіс», де виокремлено
терміни «сервісна діяльність» та «сервіс».
Висновки. Отже, на нашу думку, сервісна діяльність –
це процес налагодження довготривалих взаємозв’язків
виробника товарів та послуг із індивідуальним спожи-
вачем.
Сервіс – це діяльність, пов’язана із виробництвом
послуги з метою продажу (товару чи послуги) і спрямова-
на на задоволення потреб споживачів.
Література
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт со-
циального прогнозирования / Д. Белл. – М. : Academia, 1999. –
956 с.
2. Томилов В. В. Культура организации международных биз-
нес-коммуникаций / В. В. Томилов. – СПб.: СПбГУЭФ, 1999. –
248 с.
3. Балалова Е. И. Сервисная деятельность: учет, экономичес-
кий анализ и контроль : учеб. пособ. /
Е. И. Балалова, О. В. Каурова. – М. : Де-
ло и сервис, 2006. – 288 с.
4. Федулина О. О. Сервисология как
наука. Мифы о сервисе [Электронный
ресурс] / О. О. Федулина, В. Е. Багдаса-
рян. – Режим доступа : http://www.russi-
ka.ru/ef.php?s=4069
5. Engel E. Das Rechnungsbuch der
Hausfrau und seine Bedeutung im Wirt-
schaftleben der Nation / E. Engel. – Berlin,
1881. – S. 39.
6. Статистичний щорічник України за
2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Коробкова С. Н. Сервисная деятель-
ность / С. Н. Коробкова, В. И. Кравчен-
ко, С. В. Орлов, И. П. Павлова ; под
общ. ред. В. К. Романович. – СПб. : Пи-
тер, 2005. – 156 с.
8. Райзберг Б. А. Современный эконо-
мический словарь / Б. А. Райзберг,
Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева ;
под общ. ред. Б. А. Райзберга. – 6-е
изд., перераб. и доп. – Кострома :
ИНФРА-М, 2008. – 511 с.
9. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент.
Анализ, планирование, внедрение,
контроль / Ф. Котлер. – СПб. : Питер, 1998. – 887 с.
10. Лук’янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій : навч.
посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : КНЕУ, 2003. – 524 с.
11. Шоул Дж. Первоклассный сервис как конкурентное пре-
имущество / Джон Шоу ; пер с англ. – 2-е изд., испр. и доп. –
М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 337 с.
Стаття надійшла до редакції 20 березня 2012 року
Рис 3. Cхема методологічних рівнів дослідження сутності терміну «сервіс»
Джерело: Складено особисто автором
Íîâèé ì³æíàðîäíèé ïðîåêò ²íñòèòóòó òðàíñôîðìàö³¿ ñóñï³ëüñòâà
Åôåêòèâíå óïðàâë³ííÿ – îñíîâà êîíêóðåíòîñïðîìîæíîãî ðîçâèòêó óêðà¿íñüêèõ ì³ñò
[Good Governance as Basis of Ukrainian Cities Competitive Development]
Проект впроваджується за підтримки
Міністерства закордонних справ та Посольства Королівства Норвегія в Україні
Ìåòà ïðîåêòó:
Ôîðìóâàííÿ ñèñòåìè åôåêòèâíîãî óïðàâë³ííÿ ºâðîïåéñüêîãî çðàçêà â óêðà¿íñüêèõ ì³ñòàõ ÿê ãîëîâíî¿ óìîâè ¿õ
êîíêóðåíòîñïðîìîæíîãî ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íîãî ðîçâèòêó.
Çàâäàííÿ ïðîåêòó:
1. Íàäàòè îðãàíàì ì³ñöåâî¿ âëàäè òðüîõ ðåã³îí³â Óêðà¿íè ïðîôåñ³éí³ çíàííÿ òà ïðàêòè÷í³ íàâè÷êè ç ïèòàíü
óïðîâàäæåííÿ îñíîâíèõ àñïåêò³â åôåêòèâíîãî ìóí³öèïàëüíîãî óïðàâë³ííÿ â êîíòåêñò³ ºâðîïåéñüêîãî äîñâ³äó.
2. ϳäâèùèòè ³íôîðìàö³éíî-îðãàí³çàö³éíó êîìïåòåíòí³ñòü îðãàí³â ì³ñöåâî¿ âëàäè Óêðà¿íè äëÿ ïðèéíÿòòÿ
åôåêòèâíèõ ð³øåíü ùîäî ïîêðàùàííÿ óïðàâë³ííÿ ì³ñüêèì ãîñïîäàðñòâîì òà ï³äâèùåííÿ ÿêîñò³ æèòòÿ ãðîìàäÿí.
3. Âèçíà÷èòè: ïîòåíö³éíî ñëàáê³ ì³ñöÿ â óïðàâë³íí³ ì³ñòàìè òðüîõ ðåã³îí³â Óêðà¿íè; ïîòðåáè ì³ñüêèõ ãðîìàä ó íîâèõ
ìóí³öèïàëüíèõ ïîñëóãàõ; ñòóï³íü ñï³ëüíèõ çóñèëü ì³ñöåâî¿ âëàäè, á³çíåñó, íåóðÿäîâèõ îðãàí³çàö³é, ë³äåð³â ãðîìàä
äëÿ äîñÿãíåííÿ ö³ëåé åôåêòèâíîãî óïðàâë³ííÿ â ì³ñòàõ.
Îñíîâí³ ïðîåêòí³ çàõîäè:
Ïðîâåäåííÿ â ðåã³îíàõ Óêðà¿íè ñåì³íàð³â-òðåí³íã³â äëÿ ì³ñüêèõ ãîë³â, ïðåäñòàâíèê³â îðãàí³â ì³ñöåâî¿ âëàäè òà
ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ, ë³äåð³â á³çíåñó, ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³¿ ìàëèõ ³ ñåðåäí³õ ì³ñò Óêðà¿íè.
ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:08 Page 52
|