Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом

У статті здійснено оцінку практичних досягнень у співробітництві України з НАТО, проаналізовано здобутки 20-річної співпраці нашої країни з Альянсом, а також сучасний стан відносин Україна – НАТО, запропоновано директиви Президенту України В. Януковичу та українській делегації для формування ініці...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Джердж, С.Ф.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Політичні науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48227
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом / С.Ф. Джердж // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 31-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48227
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-482272013-08-18T03:13:28Z Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом Джердж, С.Ф. Політичні науки У статті здійснено оцінку практичних досягнень у співробітництві України з НАТО, проаналізовано здобутки 20-річної співпраці нашої країни з Альянсом, а також сучасний стан відносин Україна – НАТО, запропоновано директиви Президенту України В. Януковичу та українській делегації для формування ініціатив та пропозицій на саміті НАТО в Чикаго 20–21 травня 2012 року. В статье осуществлена оценка практических достижений в сотрудничестве Украины с НАТО, проанализированы результаты 20-летнего сотрудничества нашей страны с Альянсом,а также современное состояние отношений Украина – НАТО, предложены директивы Президенту Украины В. Януковичу и украинской делегации для формирования инициатив и предложений на саммите НАТО в Чикаго 20–21 мая 2012 года. This article assesses the practical achievements in the NATO-Ukraine cooperation, analyzed the achievements of 20-year collaboration of our country with NATO, reasonably current state of relations between Ukraine and NATO, proposed directive to the President of Ukraine V. Yanukovych and Ukrainian delegations to create initiatives and proposals for the NATO Summit in Chicago May 20–21, 2012. 2012 Article Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом / С.Ф. Джердж // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 31-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48227 327.39 (043.3) uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Політичні науки Політичні науки
spellingShingle	Політичні науки Політичні науки Джердж, С.Ф. Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом Економiчний часопис-XXI
description	У статті здійснено оцінку практичних досягнень у співробітництві України з НАТО, проаналізовано здобутки 20-річної співпраці нашої країни з Альянсом, а також сучасний стан відносин Україна – НАТО, запропоновано директиви Президенту України В. Януковичу та українській делегації для формування ініціатив та пропозицій на саміті НАТО в Чикаго 20–21 травня 2012 року.
format	Article
author	Джердж, С.Ф.
author_facet	Джердж, С.Ф.
author_sort	Джердж, С.Ф.
title	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом
title_short	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом
title_full	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом
title_fullStr	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом
title_full_unstemmed	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом
title_sort	рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із нато у світлі 20-річчя співробітництва україни з альянсом
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Політичні науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48227
citation_txt	Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом / С.Ф. Джердж // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 31-34. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT džerdžsf rekomendacííukraínsʹkíjstoronídoformuvannâínícíativtapropozicíjuperemovinahíznatousvítlí20ríččâspívrobítnictvaukraínizalʹânsom
first_indexed	2025-07-04T08:31:53Z
last_indexed	2025-07-04T08:31:53Z
_version_	1836704506417512448
fulltext	31 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 Постановка проблеми. З перших років своєї незалеж- ності Україна стала на шлях співпраці з міжнародними ор- ганізаціями безпекового спрямування, що діють на євро- пейському та євроатлантичному просторі. Співпраця України з НАТО формувалась як пріоритетний напрям у системі міжнародних зв’язків України. Двадцятирічна історія співпраці України з НАТО може становити предмет аналізу для визначення шляхів утвердження нашої дер- жави як суб’єкта міжнародного права і європейської безпеки. У 2012 році було чимало знакових ювілейних подій та пам’ятних дат, які визначають розвиток і здобутки відно- син України з НАТО. Йдеться насамперед про 20-річчя за- початкування перших контактів із Альянсом. Зокрема 22–23 лютого 1992 р. відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО Манфреда Вернера до Києва. 8 червня 1992 р. Президент України Л. Кравчук здійснив перший в історії України візит до штаб-квартири НАТО у Брюсселі. 15 років тому, а саме 30 травня 1997 р. Україна виступила співзасновником і учасником Ради Євроатлантичного партнерства (РЕАП). Особливо важливим є відзначення 15-річчя Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, підписання якої відбулось на Мадридському саміті НАТО 9 липня 1997 р. Хартія стала каталізатором поси- лення і систематизації процесу відносин України з НАТО, у результаті чого співпраця стала послідовною та постійно поглиблювалася. Цьогорічні ювілейні дати у відносинах з Альянсом є до- речною нагодою проаналізувати еволюцію української держави та її роль у формуванні міцної структури євро- пейської та глобальної безпеки. Співробітництво з НАТО показало громадськості передусім те, що ця співпраця сприяє не лише зміцненню національної безпеки держави, а й об’єднанню в суспільстві, оскільки питання безпеки є важливими для всіх громадян країни. А один із принципів НАТО – це, перш за все, досягнення безпеки через кон- сенсус та порозуміння. Президент В. Янукович підписав Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. [1], у якому проголошено позаблоковість нашої держави у зовнішній політиці. Проте цього насправді неможливо до- сягти в чистому вигляді, тому що і ЄС, і ОБСЄ, і ООН ма- ють власну безпекову політику, а Україна є активним партнером та контрибутором безпеки у світі. Зрештою, ко- ли пірати захоплюють наших моряків або коли українські цивільні чи військові у миротворчих місіях зазнають певної загрози від ворогуючих сторін або терористичних струк- тур, чи можемо ми бути відсторонені від захисту наших громадян та національних інтересів? Чи не потрібно нам задіювати всі можливі механізми, в тому числі й можли- вості НАТО, для захисту власних пріоритетів? А як тоді бу- ти з позаблоковістю? Питань більше, ніж відповідей. Про- те зрозуміло одне, що слабкими чи неорганізованими нам бути не можна. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нагальні питання формування національної безпеки держави в умовах співробітництва України з НАТО висвітлюються в роботах таких українських дослідників, як Перепели- ця Г. М., Соскін О. І., Гречанінов В. О., Тодоров І. Я., Удо- венко Г. Й., Тарасюк Б. І. та ін. Незважаючи на наявність ÏÎË²ÒÈ×Í² ÍÀÓÊÈ УДК 327.39 (043.3) С. Ф. Джердж, кандидат політичних наук, голова Громадської ліги Україна – НАТО РЕКОМЕНДАЦІЇ УКРАЇНСЬКІЙ СТОРОНІ ДО ФОРМУВАННЯ ІНІЦІАТИВ ТА ПРОПОЗИЦІЙ У ПЕРЕМОВИНАХ ІЗ НАТО У СВІТЛІ 20-РІЧЧЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З АЛЬЯНСОМ У статті здійснено оцінку практичних досягнень у співробітництві України з НАТО, проаналізовано здобутки 20-річної співпраці нашої країни з Альянсом, а також сучасний стан відносин Україна – НАТО, запропоновано директиви Президенту України В. Януковичу та українській делегації для формування ініціатив та пропозицій на саміті НАТО в Чикаго 20–21 травня 2012 року. Ключові слова: НАТО, Альянс, співробітництво, партнерство, безпекова політика, позаблоковість, саміт. С. Ф. Джердж РЕКОМЕНДАЦИИ УКРАИНСКОЙ СТОРОНЕ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ИНИЦИАТИВ И ПРЕДЛОЖЕНИЙ В ПЕРЕГОВОРАХ С НАТО В СВЕТЕ 20-ЛЕТИЯ СОТРУДНИЧЕСТВА УКРАИНЫ С АЛЬЯНСОМ В статье осуществлена оценка практических до- стижений в сотрудничестве Украины с НАТО, проана- лизированы результаты 20-летнего сотрудничества нашей страны с Альянсом,а также современное состо- яние отношений Украина – НАТО, предложены дирек- тивы Президенту Украины В. Януковичу и украинской делегации для формирования инициатив и предложе- ний на саммите НАТО в Чикаго 20–21 мая 2012 года. Ключевые слова: НАТО, Альянс, сотрудничество, партнерство, политика безопасности, внеблоковость, саммит. S. F. Dzherdzh RECOMMENDATIONS TO UKRAINIAN PARTY FOR INITIATIVES AND PROPOSALS FORMATION IN TALKS WITH NATO IN THE LIGHT OF 20 YEARS OF COOPERATION BETWEEN UKRAINE AND THE ALLIANCE This article assesses the practical achievements in the NATO-Ukraine cooperation, analyzed the achievements of 20-year collaboration of our country with NATO, reasonably current state of relations between Ukraine and NATO, pro- posed directive to the President of Ukraine V. Yanukovych and Ukrainian delegations to create initiatives and propo- sals for the NATO Summit in Chicago May 20–21, 2012. Key words: NATO, Alliance, cooperation, partnership, secu- rity policy, non-alignment, summit. ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:07 Page 31 32 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012 ґрунтовних наукових праць вітчизняних фахівців у сфері національної безпеки, євроатлантичної інтеграції України та співробітництва з провідними безпековими міжнарод- ними інституціями, і, відповідно, зважаючи на постійну зміну світової геополітичної кон’юнктури, слід досліджува- ти шляхи посилення міжнародної позиції України в безпе- кових питаннях, формувати підходи та пропозиції щодо зростання іміджу і впливу нашої держави в загальноєвро- пейському та глобальному безпековому просторі, що змінюється. Указами Президента України В. Януковича «Про за- безпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору» від 18 листопада 2010 р. № 1039/2010 [2] та «Про питання партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору» від 3 березня 2011 року № 266/2011 [3] конструк- тивне партнерство двох сторін визначено як пріоритетний напрям безпекової зовнішньої політики України. Важливим є те, що в новому форматі конструктивного партнерства саме стратегічне партнерство України з НАТО збережено, продовжено і навіть розширено (282 по- зиції містив «План заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік [4]). Отже, Україна має намір виконувати взяті на себе міжна- родні зобов’язання і є прогнозованою країною та надійним партнером. Проаналізувавши якісний склад переліку заходів на виконання Річної Національної програми співробітництва України з НАТО у 2011 році, а також пропозиції до відпо- відного переліку на 2012 рік, можна впевнено стверджува- ти, що стратегічне партнерство України з НАТО не лише передбачає реформування і модернізацію збройних сил та сектору безпеки держави, а й сприяє змінам в українсько- му суспільстві. Річна Національна програма співробіт- ництва України з НАТО фактично є програмою реформу- вання країни. Мета статті: дослідження еволюції української держа- ви в питаннях безпекової політики і євроатлантичного співробітництва, ролі України у створенні структури євро- пейської та глобальної безпеки; вироблення рекомендацій українській делегації до формування ініціатив і пропозицій на саміт НАТО в Чикаго 20–21 травня 2012 року в кон- тексті 20-річчя співробітництва України з Альянсом. Основні результати дослідження. 20–21 травня 2012 року в Чикаго, рідному місті Президента США Барака Оба- ми, відбудеться 25-й саміт НАТО. Сподіваємося, що Пре- зидент України В. Янукович візьме у ньому участь. Саміт у Чикаго – це новий відлік часу для НАТО. Адже натовські саміти відбуваються не так часто, як саміти ЄС. Це подія, яка зазвичай спеціально використовується для визначен- ня нової мети і пріоритетів регіональної та глобальної без- пеки на перспективу. На саміті буде розглянуто ряд питань, зокрема вико- нання рішень, ухвалених на Лісабонському саміті в листо- паді 2010 року, коли була прийнята Нова Стратегічна концепція НАТО [5]. Обговорюватиметься процес застосу- вання і виконання концепції, розвиток основних напрямів політики Альянсу та підтвердження трансатлантичного зв’язку як основи функціонування НАТО. Одне із голових питань, яким саміт приділить увагу, буде питання виводу військ із Афганістану та передачі по- вноважень із підтримки миру і безпеки афганським зброй- ним силам та поліції у 2014 р. Очікується, що НАТО, ЄС та США щорічно надаватимуть $4–5 млрд. допомоги Афга- ністану й після виведення військ [6]. Україна, своєю чер- гою, могла б узяти участь в економічній розбудові цієї країни і проведенні навчання та підготовки афганських збройних сил. Сторони також мають намір обговорити питання Близького Сходу, феномен «арабської весни», ситуацію у країнах, де відбуваються громадянські заворушення і про- тести, а саме в Сирії, Бахрейні, Ємені та Єгипті. Крім цьо- го, існують проблеми недостатнього функціонування національної безпеки в Лівії, потребує уваги ситуація в Перській затоці. За можливого посилення Стамбульської ініціативи співпраці, Середземноморського діалогу як ме- ханізмів взаємодії країн цих регіонів за участю НАТО зали- шаються питання практичного застосування цих ме- ханізмів. Стамбульська ініціатива співпраці та Середземно- морський діалог є тими програмами взаємодії, у яких Ук- раїна може брати відповідну як політичну, декларативну, так і певну практичну, безпосередню участь. Наша країна – північний сусід Туреччини та найбільша країна Південно-Східної Європи. Саме це надає нам можливість мати певну вагу серед країн, що задіяні в зазначених про- грамах міжнародного співробітництва. Відстоюючи прин- ципи загальноєвропейських підходів до врегулювання конфліктів і причин конфліктів, ідучи в руслі політики ООН та НАТО в цьому регіоні, Україна при розгляді безпосе- редніх тактичних питань може підтримувати позицію Ту- реччини й спиратися на позицію сусідньої країни. Це, своєю чергою, посилить вагу українських пріоритетів в на- ших перемовинах із Туреччиною, зокрема й щодо енерге- тичних перспектив. У сучасній демократичній державі сектор національної безпеки повинен відігравати стримуючу локалізуючу легітимну роль у забезпеченні лояльних відносин між на- селенням та владою, підтримуючи стабільність і правопо- рядок, індивідуальну безпеку, керуючись при цьому юри- дичними правилами «культури безпеки» і, безумовно, унеможливлюючи застосування бойової зброї у мирний час. Під «культурою безпеки» розуміється професіоналізм легітимних дій структур безпеки. Ми вперше стали зверта- тися до трактування культури безпеки в такому контексті в Україні під час «Майдану 2004 року», коли проти людей, що мітингували на площах і вулицях Києва, влада не зва- жилася застосувати озброєну військову силу. Це свідчило про те, що в нашій державі змінюється суспільно-політич- ний стан у напрямі більшої гуманності [7]. Наявністю культури безпеки Україна відрізнялась і по- ки що відрізняється від багатьох країн – у цьому аспекті ми можемо слугувати певним прикладом. Важливо втримати цей позитив надалі. Очевидно, у Чикаго обговорюватимуться стан та роз- виток Протиракетної оборони (ПРО) в Європі. Можливо, буде оголошено про завершення формування першої чер- ги оборони. Є відповідні двосторонні домовленості США з Польщею і Туреччиною. Першочергові зусилля спрямову- ватимуться на розгортання таких напрямів, як команду- вання та управління, а в подальшому – розміщення більшої кількості власне протиракетних комплексів. Як відомо, офіційна позиція України щодо ПРО полягає в тому, що українська сторона очікуватиме рішення НАТО, а лише потім визначатиметься. Водночас, ми повинні за- являти про готовність посилення власної та європейської безпеки. Варто також продумати певні технологічні аспек- ти, які можна задіяти, оскільки у нас потужний військово- промисловий комплекс, що могло б стати певним відліком співпраці та інтеграції із ВПК інших країн. Такий прагма- тичний та економічний аспект нашого залучення до євро- пейської ПРО варто пропонувати нашим партнерам. Що стосується політичної сторони питання стосовно ПРО, то тут слід відзначити протиріччя в підходах НАТО і Росії. Можливо, керівництво України не бажає підсилюва- ти ту чи іншу сторону, щоб не отримати небажаних заува- жень. Але якщо така європейська система протиракетної оборони буде діяти, то ми повинні з’ясувати, що вигідно для нашої держави. З точки зору національної безпеки важливо, щоб Україна не опинилася поза оборонною сис- темою Європи. Росія заявляла про бажання мати певні зони відпо- відальності й поширювати їх за межі власної території. З таким геополітичним компонентом протиракетна оборона може бути однією із складових посилення російської зони впливу. Висловлюючи претензії на певні зони територіаль- ної безпеки, росіяни вважають, що Україна має входити в зону російської відповідальності. Однозначно, українська ÏÎË²ÒÈ×Í² ÍÀÓÊÈ ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:07 Page 32 33 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 держава не повинна поділяти подібні підходи. НАТО та- кож не погоджується з новими лінями розподілу в Європі, і тому не може бути жодних зон «відповідальності» над на- шою країною. Для України важливо не втрачати діалог і продовжувати формувати з Альянсом спільну позицію. При цьому ми маємо долучитися до загальноєвропейської системи ПРО на принципах рівноправної участі та власної відповідальності за свою територію [8]. Зрештою, створення реальної Протиракетної оборони в Європі може дати поштовх обговоренню питань щодо скорочення ядерних сил. А цього підходу завжди дотриму- вався Київ. Українська держава є першою й поки єдиною, яка відмовилася від ядерної зброї. На Чиказькому саміті одним із головних, очевидно, стане питання, як адаптувати НАТО і країни – учасниці Альянсу до фінансових обмежень, зберігаючи безпекові можливості організації. На перший план виходить так звана розумна оборона (Smart Defence) як певна раціоналізація оборони, її спря- мованість на спеціалізацію, пріоритетизацію, співпрацю [9]. Економічна криза стимулює пошук нових можливос- тей, що і впливає на формування такого напряму й таких ініціатив, які мають кінцевий практичний вимір. Сьогодні необхідно діяти більш ініціативно, інноваційно, змінювати підходи, не збільшуючи виділення ресурсів, а більш ефек- тивно їх використовуючи. НАТО як міжурядова організація буде архітектором пріоритетних змін у країнах-членах, яких, очевидно, у Чи- каго закличуть до об’єднання задля раціоналізації ре- сурсів, стимулювання багатосторонньої співпраці для уникнення дублювання (зокрема і з ЄС), здійснення інвес- тицій для найбільш нагальних, а не для найменш необ- хідних оборонних потреб. У попередні роки, і особливо сьогодні, важливим є посилення рівня оперативної суміс- ності, що є критерієм ефективності. Одна із сильних сторін НАТО – управління багато- національними проектами та довгострокова стратегія роз- витку сил і засобів. «Ця стратегія складається із трьох основних компонентів: по-перше, реальний пакет багато- національних проектів із розв’язання проблеми дефіциту критично важливих сил і засобів; по-друге, більш довгост- рокові багатонаціональні проекти, які складаються із про- тиракетної оборони, системи наземного спостереження Альянсу та патрулювання повітряного простору; і, по- третє, стратегічні проекти до 2020 року в таких сферах, як об’єднана розвідка, спостереження та виявлення і доза- правлення в повітрі», – зазначається на офіційному сайті НАТО [10]. Зменшення обсягів фінансування змушує країни – чле- ни Альянсу скептичніше ставитися до власних військово- технічних проектів та більш уважно вивчати економічно ефективні пропозиції інших країн, зокрема шукати шляхи кооперації із країнами-партнерами. У цьому аспекті для України з’являються нові можливості. Необхідність еко- номії в багатих країнах дає шанс відкрити друге дихання українському військово-промисловому комплексу, який за ефективного і наполегливого менеджменту може про- лобіювати для нашої держави цілу низку проектів. Части- на цих проектів обговорюється не один рік, зокрема се- рійне виробництво певних зразків військово-транспортної авіації, бронетанкової техніки, кораблебудування, деякі компоненти радіолокаційної та ракетної техніки. Можли- вими також є розвиток та кооперація за напрямами, які в попередній період не розглядались як реалістичні чи пер- спективні. Очевидно, на саміті НАТО акцентуватиметься увага й на антитерористичних операціях, зокрема на ан- типіратській операції під назвою Океанський щит. Україні варто приєднатися до цієї операції, бо це відповідає нашим національним інтересам. Як відомо, щоденно від 50 до 80 тис. українців виходять у море у складі багатонаціональ- них команд торговельних флотів більшості країн. Ук- раїнські громадяни посідають третє, після Китаю та Філіппін, місце у світі за кількістю цивільних моряків. Тому ініціатива НАТО щодо боротьби з піратством є надзвичай- но важливою для українців. Країни НАТО, у тому числі й США, скорочують видатки на оборону. У 2012 р. Альянс зменшить на $1 млрд. за- гальні витрати на військові потреби. Водночас, за прогно- зами, військові витрати у світі зростуть на 6%. Наприклад, Китай їх збільшує, Росія планує подвоїти. Через неста- більність у регіоні в 1,5 раза змушена збільшити військові витрати Індія. Тож нині для Альянсу важливі інтенсифікація, поси- лення ефективності використання коштів. Економічний шлях забезпечити успішну «розумну оборону» – це об’єднати реалізм із творчим підходом. Очевидно, НАТО працюватиме більш інтенсивно та гнучко із партнерами в наявних рамках і поза ними задля розв’язання глобальних проблем. Саміт у Чикаго дасть можливість членам Альянсу розширити свої мережі та поглибити відносини з партнерами, адже сьогодні спів- робітництво є вже не опційною можливістю, а життєвою необхідністю. Висновки. З огляду на вищевикладене постає питан- ня: у який спосіб краще посилити безпеку української дер- жави? Скільки ресурсів та фінансів необхідно для досяг- нення достатнього рівня й можливості самостійно і повноцінно захищати нашу країну, коли вона залишиться один на один із вірогідним противником? Треба усвідо- млювати, що позаблоковість – це своєрідна відторгненість та ізоляція, у тому числі й від допомоги, але не від загроз. Навіть навпаки, позаблоковість, як певне безпекове си- рітство, більше провокує зазіхання на нашу економіку та державу. За логікою, Україна не повинна поступатися тиску Росії у питанні відносин із НАТО, та й не слід цього робити. Але існують деякі проблеми, пов’язані з тим, що влада не розуміє питань безпеки. Люди, які прийшли до влади з економіки та бізнесу, чудово розбираються в тому, скіль- ки коштує тонна металу чи тисяча кубометрів газу, але во- ни не знають скільки коштує безпека і не можуть її виміря- ти й оцінити. А отже, для цих людей безпека держави нічого не коштує, на відміну від власної безпеки. Нинішні представники української влади недооцінюють питання безпеки. На відміну від росіян, які впадають в іншу край- ність... Саме на цьому фоні виникли Харківські угоди. Про- те безпекові питання були й будуть базовими. Зауважимо, що ЄС формувався вже після створення НАТО. Саме без- пековий фундамент дав можливість розвиватися еконо- мічним процесам в Європі. Тому для нашої держави націо- нальна безпека є стратегічним питанням. Її не можна прив’язувати до газу чи якихось матеріальних речей. Ук- раїні потрібно знати свої реальні можливості й зміцнювати власну безпеку. Політичній та військовій еліті варто пам’ятати стару пе- ревірену формулу, що батьківщина завжди в небезпеці. А безпеку країни слід посилювати до такого рівня, який ба- гаторазово перевищує необхідний запас міцності. Україні важливо продовжувати тісне співробітництво з Альянсом. Цю тему ми взагалі не повинні полишати, адже сьогодні співпраця з НАТО посилює національну безпеку нашої країни. Однак це співробітництво, на жаль, звузило- ся лише до проведення спільних маневрів, участі в миро- творчих місіях і т. ін. Але НАТО – це не тільки вищезгадані питання, а й реформи в суспільстві, економіці, енергетиці. Це питання реформування судової системи та багато інших безпекових питань, які безпосередньо не пов’язані з танками, ракетами, зброєю. А тому дуже важливо, щоб відносини Україна – НАТО були багатосторонніми. Зокре- ма, щоб співпрацювали міністерства та відомства, нау- ковці, неурядові організації і суспільство. Вважаю, що ли- ше військову співпрацю можна припинити за бажання одним указом за один день, але коли інтегрується все суспільство, то ніякими наказами цього не відмінити. Адже суспільство має більшу інерцію і все одно продовжуватиме інтегруватися в європейський простір, незалежно від того, хоче цього влада чи ні. ÏÎË²ÒÈ×Í² ÍÀÓÊÈ ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:07 Page 33 Одним із головних завдань президента країни є не- обхідність дбати про посилення національної безпеки дер- жави. Оперативний простір дає можливість українським державним діячам та політикам виявити себе будівничими безпекового фундаменту держави і залишити в нашій історії впливовий та реформаторський слід. Надзвичайно важливими є участь Президента України В. Януковича в саміті НАТО у Чикаго і безпосередній пря- мий діалог Києва з Брюсселем, Вашингтоном та всіма іншими столицями країн – членів Альянсу. Не через Моск- ву, як цього бажає Кремль, а напряму, безпосередньо, як і личить великій державі та достойному президенту. Участь у саміті – це можливість долучитися до діалогу що- до всіх важливих питань, починаючи від економіки, енер- гетики і закінчуючи політикою та безпекою. Протягом ро- ку відбувається не дуже багато поважних міжнародних заходів, у яких за круглим столом лідери незалежних країн формують порядок денний близького майбутнього. Площадку, яку для цього надає НАТО, необхідно викорис- тати для відстоювання інтересів України у глобалізовано- му і не завжди безпечному світі. Література 1. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон Ук- раїни від 1 липня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2411-17 2. Про забезпечення продовження конструктивного партнер- ства України з Організацією Північноатлантичного договору : Указ Президента України № 1039/2010 від 18 листопада 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/1039/2010 3. Про питання партнерства України з Організацією Північно- атлантичного договору : Указ Президента України № 266/2011 від 3 березня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/266/2011 4. Про затвердження плану заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік : Розпорядження Кабінету Міністрів України № 625-р від 29 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/625-2011-%D1%80/page 5. Нова Стратегічна концепція НАТО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nato.int/docu/review/2010/Lisbon- Summit/Balancing-Act/UK/index.htm 6. Джердж С. Ф. Позаблоковість як певне безпекове си- рітство / С. Ф. Джердж // День. – 2012. – № 30. – 21 лют. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ 223986 7. Гречанінов В. О. Сектор безпеки України та культура безпе- ки [Електронний ресурс] / В. О. Гречанінов // Сайт Громадсь- кої ліги Україна – НАТО. – Режим доступу : http://www.ua- nato.org.ua/2010-10-09-11-32-11/expert 8. Ярмолюк І. Важливо, щоб Україна була в системі євро- пейської ПРО [Електронний ресурс] / І. Ярмолюк // Сайт УНН. – Режим доступу : http://www.unn.com.ua/ua/interview/23- 11-2011/534502/ 9. Smart Defence [Electronic resource]. – Access mode : http://www.nato.int/cps/en/natolive/78125.htm 10. Підготовка до Чикаго : прес-реліз офіційного сайту НАТО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nato.int/ cps/uk/natolive/news_84287.htm?utm_medium=email&utm_cam- paign=Ukrainian+Update+201211&utm_content=Ukrainian+ Update+201211+CID_b73c4634ee847c69d8e9d3632f944c37&ut m_source=Email+marketing+software Стаття надійшла до редакції 26 березня 2012 року 34 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012 ÏÎË²ÒÈ×Í² ÍÀÓÊÈ Ñâ³òîâå ãîñïîäàðñòâî ³ ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè Ãëîáàëüíèé ðîçâèòîê Ãåîïîë³òèêà Íàö³îíàëüíà áåçïåêà Åêîíîì³÷íà òåîð³ÿ Åêîíîì³êà ³ óïðàâë³ííÿ Ñîö³àëüíà åêîíîì³êà ³ ïîë³òèêà Ãðîø³, ô³íàíñè ³ êðåäèò Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Ïîë³òè÷í³ ³íñòèòóòè ³ ïðîöåñè ÀÍÀË²ÒÈÊÀ ÄËß ÅË²ÒÈ: ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈ ² ÄÎËÓ×ÀÉÑß! ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI Â è ä à º ò ü ñ ÿ ç 1 9 9 6 ð î ê ó Â è õ î ä è ò ü 6 ð à ç ³ â í à ð ³ ê í à ó ê î â è é æ ó ð í à ë Â À Ê Ó ê ð à ¿ í è ×åðåç ïåðåäïëàòí³ àãåíö³¿: «²äåÿ», «Ñàì³ò», «Ïåð³îäèêà», «Ìåðêóð³é» ÿê ïåðåäïëàòèòè? ×åðåç ðåäàêö³þ æóðíàëó «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²»: (044) 235-98-28, 235-98-27 editor@osp.com.ua Àâòîðè æóðíàëó: ïðîâ³äí³ â÷åí³ Óêðà¿íè òà ñâ³òó, ïîñëè, äåðæàâí³ ä³ÿ÷³, ì³ñüê³ ãîëîâè, ë³äåðè á³çíåñó ×åðåç ÄÏ «Ïðåñà» Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ: 96437 ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:07 Page 34

Рекомендації українській стороні до формування ініціатив та пропозицій у перемовинах із НАТО у світлі 20-річчя співробітництва України з Альянсом

Institution

Ähnliche Einträge