Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій

Відзначено роль держави у фінансуванні науково-дослідних робіт і впровадженні нововведень. Відображено стратегії компаній високотехнологічних галузей в їх інноваційному розвитку. Розглянуто фактори, що впливають на формування лідерства міжнародних корпорацій у світовому виробництві інновацій....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Бак, Г.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Назва видання:Економiчний часопис-XXI
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48230
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій / Г.О. Бак // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 16-19. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48230
record_format dspace
spelling irk-123456789-482302013-08-18T03:12:22Z Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій Бак, Г.О. Світове господарство і міжнародні економічні відносини Відзначено роль держави у фінансуванні науково-дослідних робіт і впровадженні нововведень. Відображено стратегії компаній високотехнологічних галузей в їх інноваційному розвитку. Розглянуто фактори, що впливають на формування лідерства міжнародних корпорацій у світовому виробництві інновацій. Выделена роль государства в финансировании научно-исследовательских работ и внедрении инноваций. Отражены стратегии компаний высокотехнологических отраслей в их инновационном развитии. Рассмотрены факторы, влияющие на формирование лидерства международных корпораций в мировом создании инноваций. The role of government in funding of research and innovations has been determined. The strategies of high-tech companies have been displayed in their innovative development. The factors that influence the forming of multinational corporations leadership in world production development are investigated. 2012 Article Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій / Г.О. Бак // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 16-19. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48230 339.9 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Бак, Г.О.
Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
Економiчний часопис-XXI
description Відзначено роль держави у фінансуванні науково-дослідних робіт і впровадженні нововведень. Відображено стратегії компаній високотехнологічних галузей в їх інноваційному розвитку. Розглянуто фактори, що впливають на формування лідерства міжнародних корпорацій у світовому виробництві інновацій.
format Article
author Бак, Г.О.
author_facet Бак, Г.О.
author_sort Бак, Г.О.
title Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
title_short Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
title_full Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
title_fullStr Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
title_full_unstemmed Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
title_sort лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2012
topic_facet Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48230
citation_txt Лідерство транснаціональних корпорацій у світовому створенні інновацій / Г.О. Бак // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 16-19. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv AT bakgo líderstvotransnacíonalʹnihkorporacíjusvítovomustvorenníínnovacíj
first_indexed 2025-07-04T08:32:08Z
last_indexed 2025-07-04T08:32:08Z
_version_ 1836704521488695296
fulltext 16 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012 Постановка проблеми. Основним стимулом вироб- ництва та освоєння інновацій є забезпечення більш висо- кого рівня віддачі, ніж просте залучення додаткових ре- сурсів. Про економічний ріст унаслідок їх упровадження свідчать результати досліджень, що проводилися у країнах – членах ОЕСР (Організації економічного співро- бітництва та розвитку): інвестиції в інноваційний сектор забезпечують ріст ВВП у співвідношенні 1 : 3, інвестиції в інформаційно-комунікаційні технології – 1 : 2; у розвинених країнах 90% зростання ВВП визначається нововведення- ми і технологічним прогресом [1]. Потужними суб’єктами світової економіки, що перебу- вають у постійному пошуку інноваційних рішень та процесі впровадження передових технологій, є транснаціональні корпорації. У стратегіях ТНК інновації виступають основою конкурентоспроможності й визначають напрями розвитку компанії, окремих галузей та національної економіки в цілому. Створення найновіших передових технологій зосеред- жено в розвинутих країнах світу і відбувається переважно в найбільших корпораціях. Багато з них має значну еко- номічну та політичну вагу, і тому є більш впливовими, ніж деякі держави. Політика розвинених країн відносно міжнародних компаній полягає не в обмеженні їх росту, а у використанні переваг, завдяки яким формується конку- рентоспроможність країни. Особливо це актуально для високотехнологічних галузей економіки. Важливим моментом є те, що ТНК не вступають у кон- курентну боротьбу між собою, а навпаки – свідомо роз- поділяють сфери впливу. Галузева спеціалізація зазвичай корелюється зі спеціалізацією країни. Приміром, компанії США займають провідне становище на світовому ринку авіа- та ракетобудування, нафтопереробки, комп’ютерної техніки, фармацевтики і програмного забезпечення. Японські промислові корпорації посідають передові позиції в металургії, електроніці та електротехніці. Компанії Євро- пейського Союзу досягнули лідерства у хімічній, харчовій промисловості й автомобілебудуванні. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Світовий досвід функціонування ТНК, створення ними технологій на основі НДДКР та ринкове освоєння інновацій, у тому числі українськими корпораціями, знайшли своє відобра- ження в наукових публікаціях вітчизняних дослідників – В. Гейця, Л. Кістерського, В. Левківського, О. Рогача, В. Рокочої, А. Поручника, О. Плотнікова, В. Семиноженка, Л. Федулової, В. Якубовського. Однак висока динаміка змін зовнішнього середовища в діяльності транснаціональних корпорацій, зумовлена формуванням нових умов господарювання і співпраці, вик- ликає необхідність проведення аналізу чинників, що впли- вають на посилення позицій ТНК в інтенсивних процесах інноваційної діяльності та комерціалізації нововведень. Тому метою статті є визначення факторів, завдяки яким формується лідерство міжнародних корпорацій у світовому виробництві інновацій. Основні результати дослідження. У системі світово- го господарства існують три основні суб’єкти, які займа- ються фінансуванням НДДКР, – держави, венчурні (ризи- кові) компанії і транснаціональні корпорації. Міжнародні компанії є однією з важливих складових світової ієрархії НДДКР. Вони володіють достатніми ресур- сами, зазнають незначних ризиків від фінансових втрат при проведенні інноваційної діяльності. Оскільки остання не є основною сферою господарювання міжнародних ком- паній, то у випадку успішного сприйняття новинки на рин- ку вони отримують надприбутки. Про значення ТНК у світовому створенні нововведень свідчить той факт, що їм належить більш ніж 2/3 приват- них коштів та половина світових витрат на проведення на- уково-технологічних розробок [2, c. 2]. Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій доз- воляє виділити кілька основних факторів, які обумовлю- ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.9 Г. О. Бак, аспірант відділу глобальних проблем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України ЛІДЕРСТВО ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ У СВІТОВОМУ СТВОРЕННІ ІННОВАЦІЙ Відзначено роль держави у фінансуванні науково-дослідних робіт і впровадженні нововведень. Відображено стратегії компаній високотехнологічних галузей в їх інно- ваційному розвитку. Розглянуто фактори, що впливають на формування лідерства міжнародних корпорацій у світовому виробництві інновацій. Ключові слова: інновації, транснаціональні корпорації, інноваційна діяльність, науково-дослідні розробки. Г. О. Бак ЛИДЕРСТВО ТРАНСНАЦИОНАЛЬНЫХ КОРПОРАЦИЙ В МИРОВОМ СОЗДАНИИ ИННОВАЦИЙ Выделена роль государства в финансировании на- учно-исследовательских работ и внедрении иннова- ций. Отражены стратегии компаний высокотехнологи- ческих отраслей в их инновационном развитии. Рассмотрены факторы, влияющие на формирование лидерства международных корпораций в мировом со- здании инноваций. Ключевые слова: инновации, транснациональные корпорации,научно-исследовательские разработки,инно- вационная деятельность. G. O. Bak LEADERSHIP OF TRANSNATIONAL CORPORATIONS IN WORLD INNOVATION CREATION The role of government in funding of research and inno- vations has been determined. The strategies of high-tech companies have been displayed in their innovative devel- opment. The factors that influence the forming of multina- tional corporations leadership in world production develop- ment are investigated. Key words: innovation, transnational corporations, research and development, innovative activity. ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 16 17 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 ють лідерство міжнародних корпорацій серед інших суб’єктів світової економіки у виробництві інновацій. Насамперед, саме ТНК часто стають виконавцями державного замовлення на виробництво інноваційної про- дукції, в основному в галузях оборонно-промислового ком- плексу. Наприклад, у березні 2011 р. Уряд Сполучених Штатів підписав контракт із корпорацією «Lockheed Martin Corp.» (США) на суму $789,8 млн. з метою створення обо- ронної системи для Агентства протиракетної оборони США. На початку 2012 р. компанії «Lockheed Martin Corp.» та «Space System» (США) отримали від Міністерства оборони США контракт на суму $238 млн. на виробництво косміч- них апаратів терміном до 2016 р. [3]. У Росії напередодні кризи 2008 р. розпочалася кам- панія щодо створення осередків інноваційного розвитку із залученням державних коштів. У 2007 р. за пропозицією Президента Російської Федерації В. Путіна отримали дер- жавну підтримку такі корпорації інноваційного спрямуван- ня, як «Роснано», «Совком флот», «Об’єднана авіабудівна корпорація». Тільки на дослідження і впровадження у сфері нанотехнологій виділено 180–200 млрд. руб. ($7,4–8,2 млрд.), у тому числі корпорації «Роснано» держа- ва надала 130 млрд. руб. У період кризи високотехно- логічні проекти отримували через федеральні цільові про- грами бюджетні асигнування, хоч їх обсяг уряд скоригував від 1161 млрд. руб. до 909 млрд. руб. З допомогою держав- них асигнувань, на базі власних високотехнологічних роз- робок Росія почала здійснювати послідовну політику щодо подолання надмірної залежності від імпортних надход- жень – це стосується, передусім, фармацевтики, елек- троніки та приладобудування. Заслуговує на увагу російський підхід до збереження співвідношення між вій- ськовим і цивільним секторами промислового виробниц- тва. На основі прийнятої у 2000 р. військової доктрини бу- ло ухвалено рішення стосовно переоснащення армії високотехнологічними засобами озброєння, що паралель- но сприяло нарощуванню його експорту (РФ належить до трьох найбільших експортерів зброї у світі). Водночас, ви- сокі технології, які були апробовані в оборонно-промисло- вому комплексі, стали масштабніше передаватись в авіаційну, суднобудівну галузі. Саме під час кризи війсь- кові, у тому числі експортні, державні замовлення відігра- ли стабілізуючу роль [4, с. 76]. Іншим чинником зростання ролі ТНК у створенні інно- вацій є те, що постійне зростання доходів великих корпо- рацій та зниження вартості менш потужних компаній, що сформувалися внаслідок криз, сприяють активним проце- сам їх поглинання. Характерною ознакою купівлі транс- національними корпораціями підприємств, які готуються до виходу на ринок з інноваційним продуктом або техно- логією, полягає в тому, що фінансування всіх витрат на на- укові розробки забезпечила компанія, що поглинається, а ТНК використовує свої ресурси лише для кінцевої стадії комерціалізації нововведення – організації масового ви- робництва. У цьому випадку корпорації формально не здійснюють вкладень безпосередньо в науково-дослідні розробки, оскільки сума, витрачена на придбання сторон- ньої компанії, враховується у статистиці злиттів та погли- нань і жодним чином не відбивається у витратах корпо- рації на НДДКР. Подібний спосіб придбання нових технологій та продуктів є найбільш поширеним у сфері ви- робництва програмного забезпечення, електронних за- собів зв’язку, а також обробки інформації. Одним із таких прикладів є поглинання компанією «Intel» (США) набагато меншої компанії «Nvidia» (США), що відбулося у 2010 р. В результаті компанія «Intel» відмовилася від власних розро- бок графічного чіпа, використавши досвід компанії, яку бу- ло поглинуто. Крім того, стратегією розвитку об’єднаної корпорації є перехід від виробництва комп’ютерів і ноут- буків до кишенькових електронних записників та смарт- фонів [5]. У кризові періоди, коли вартість компаній істотно зни- жується, дрібні й середні підприємства стають мішенню для великих міжнародних корпорацій. Купівля прогресив- них підприємств, особливо за заниженою вартістю, – один із способів інноваційного розвитку ТНК. Ще одним способом отримання досвіду, мінімізації ви- соких дослідних витрат є створення стратегічних альянсів. Переважно вони утворюються на стадії, що передує ко- мерціалізації нововведень, з метою більш ефективного ви- користання знань, наявних у всіх учасників союзу. Для стратегічних альянсів як форми науково-технічної коопе- рації між промисловими компаніями різних країн харак- терні такі ознаки: • отримання нових наукових і технологічних знань у рам- ках обраної для співробітництва сфери діяльності або здійснення обміну наявними для партнерів техно- логіями; • розподіл між учасниками вигод від співпраці та викори- стання права контролю за її здійсненням; • збереження самостійності й незалежності, створення союзу із партнером тільки в тій сфері, де необхідна підтримка. За даними ЮНКТАД, у світі у 2009 р. існувало близько 30 тис. стратегічних альянсів у різних сферах [6]. Понад чверть із них пов’язана зі спільною реалізацією проектів у галузі мікроелектроніки, обчислювальної техніки, автома- тизації промислового виробництва, технологій і телеко- мунікацій. Вони активно використовуються в галузі біотех- нології та створенні нових матеріалів. Наприклад, метою утворення стратегічного альянсу між компанією «Hitachi» (Японія) та «Теxas Instruments» (США) є розширення досвіду в розробці оперативної пам’яті. Вигоди обох ком- паній полягають в отриманні знань, необхідних для роз- робки нової продукції. Іншим прикладом слугує альянс компанії «Hitachi» (Японія) з компанією «Mоtorola» (США), створений для скорочення витрат на НДДКР та зниження ризиків. При розробці швидкого процесора в галузі елек- троніки було створено кілька альянсів: «Toshiba» (Японія) – «IBM» (США), «Fujitsu» (Японія) – «AMD» (США), «Sharp» (Японія) – «Intel» (США), ціллю яких є отримання стра- тегічних знань для закріплення основних компетенцій і пе- регляд напрямів проведення інноваційної політики в май- бутньому. У географічному контексті переважають альянси між компаніями США та Західної Європи. Прикладом такого альянсу є створений у 2011 р. союз між корпораціями «Nokia» (Фінляндія) та «Microsoft» (США). Його мета – по- будова нової стратегії виробництва смартфонів, де кожна зі сторін має певні надбання. Окрім створення стратегічних альянсів, ТНК часто вдаються до організації формально незалежних від мате- ринської корпорації дослідних центрів і венчурних (ризико- вих) підприємств. Цей метод застосовується для того, щоб максимально ефективно використати нові розробки, які не потрібні материнській компанії або є для неї непро- фільними. Функціонування венчурних підприємств зумовлене розвитком стратегічно важливих аспектів науково- дослідної діяльності та необхідністю підтримки інно- ваційних проектів окремих груп фахівців, а іноді й окремих співробітників-новаторів. Корпорації можуть мати по кілька окремо створених венчурних фірм. Приміром, компанія «General Electric» (США) налічує 30 таких підприємств, загальний фонд яких сягає понад $100 млн. Вибір створення окремої венчурної компанії не є ви- падковим. Висока ефективність НДДКР та інноваційних процесів у цілому обумовлена в малих фірмах низкою факторів, серед яких: 1) прийняття державами законодавчих актів із надан- ня податкових та інших пільг малому підприємництву; 2) державна підтримка фінансування ризикового біз- несу; 3) максимальна інтенсивність ведення наукових розро- бок у малих компаніях, де протягом нетривалого періоду часу всі зусилля зосереджені на одному проекті; ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 17 18 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012 4) невеликий апарат управління, що дозволяє знизити накладні витрати, уникнути бюрократичних контактів та отримання дозволів, які в результаті знижують ефек- тивність НДДКР у лабораторіях великих промислових кор- порацій; 5) більш гнучке виробництво, що характерно для ма- лих фірм, де краще можна відстежити тенденції розвитку ринку; 6) удвічі вища ефективність кінцевих результатів інно- ваційної діяльності малих підприємств і швидша віддача від інвестицій. Багато компаній стимулює створення фірм-новачків, надаючи їм необмежену самостійність. Материнська ком- панія виступає як основний власник нової компанії, вста- новлюючи таким чином повний фінансовий контроль, отримуючи ексклюзивні права на впровадження іннова- ційних досягнень у своїй діяльності. Виділяють такі організаційні форми, що використову- ються корпораціями при організації венчурних капіталов- кладень: 1) партнерство з обмеженою відповідальністю у фондах, заснованих і керованих професіоналами венчур- ного бізнесу; 2) квазісамостійна дочірня венчурна ор- ганізація, основний фонд якої утворюється за рахунок корпорації; 3) пряме фінансування діяльності малих інно- ваційних фірм. Характерною ознакою організації інноваційної діяль- ності на створених великими ТНК окремих венчурних підприємствах є їх розміщення у країні походження. Виня- ток у цьому випадку становлять США, де створені настільки сприятливі умови для інноваційного підпри- ємництва, що багато закордонних компаній переносять свої науково-дослідні центри саме в цю країну. До числа п’ятдесяти найуспішніших венчурних підпри- ємств 2010 р. на чолі з «Castlight Health Inc» (США) входять майже всі компанії, які знаходяться на території США і за- лучені у такі сфери діяльності, як охорона здоров’я, інформаційні технології, обслуговування населення, бізнес та фінансове обслуговування. Інвестиції цих компаній належать корпоративному капіталу «Microsoft» (США), «Hewlett-Packard» (США), «Vodafone» (Великобританія), «AT&T» (США) і «Samsung» (Південна Корея) [8]. Венчурне підприємництво загалом досить позитивно відзначається на конкурентоспроможності країни базу- вання, оскільки сприяє інтенсифікації інноваційних про- цесів, організації необхідної інфраструктури, динамічному розвитку національної промисловості. Серед факторів формування лідерських позицій ТНК у світовому створенні та освоєнні інновацій слід також виділити збільшення витрат на наукові розробки. Особли- во яскраво це спостерігається у фармацевтиці. Протягом останніх 10 років у корпораціях фармацев- тичної промисловості відзначається ріст доходів у кілька разів. Одночасно зростають кошти, витрачені на прове- дення науково-дослідних робіт. Починаючи з 1980 року, витрати корпорацій США на НДДКР подвоюються кожні 5 років. Один долар, вкладений у наукові розробки, прино- сить дохід у п’ять доларів. Така висока віддача не зафіксована у жодній іншій галузі [9, с. 74]. Статистика об- сягів продажу і витрат на проведення НДДКР найбільших корпорацій фармацевтичної промисловості представлена в табл. Дані табл. свідчать про провідне становище «Pfizer» (США) у рейтингу щорічних обсягів продажу протягом ос- таннього десятиліття. За цей час компанії вдалося більше ніж подвоїти свої доходи. Водночаc, удвічі зросли витрати на наукові дослідження. Досить стрімкий ріст спостерігається в компанії «Novar- tis» (Швейцарія), яка у 2001 р. знаходилася на 14 позиції у цьому рейтингу. У 2010 р. компанія слідує відразу за ліде- ром. Поряд з інтенсивним проведенням інноваційної діяль- ності та завдяки швидкому накопиченню капіталу важли- ве місце в розвитку багатьох фармацевтичних корпорацій займає політика злиття і поглинання. Наприклад, компанії «Aventis» (Франція) і «Sanofi-Synthelabo» (Франція) у 2001 р. знаходилися на 6-й та 13-й позиціях у рейтингу світових фармацевтичних компаній за обсягом річних доходів. Об’єднавши свої ресурси, можливості та наукові досягнен- ня у період від 2005 р. до 2010 р. новостворена корпорація «Sanofi-Aventis» стабільно займає третю позицію. Загалом 2010 рік відзначився значним ростом компаній завдяки активним процесам злиття і поглинання. При- міром, компанія «Merck» (США) продемонструвала 58% зростання, порівняно з 2009 р., після злиття із «Schering Plough» (США). З другого боку, стрімкий ріст був виклика- ний досить агресивною інноваційною діяльністю, витрати на яку становили рекордні 27%, що й дозволило підняти- ся компанії на четверту позицію. «Roche» (Швейцарія) у період 2001–2010 рр. вдалося відчутно збільши- ти свої прибутки. У 2001 р. ця компанія навіть не належала до 10 найбільших корпорацій за рівнем доходу. Водночас, «Roche» витратила 22% на проведення НДДКР, що свідчить про значне фінансу- вання інновацій. Компанії «GalaxoSmithKline» (Велико- британія), «AstraZeneca» (Великобри- танія), «Jonson&Jonson» (США) та «Eli Lily» (США) також збільшили свої доходи майже вдвічі, так само у кілька разів збільшивши частку на проведення інно- ваційної діяльності. Витрати на НДДКР «AstraZeneca» (Великобританія) і «Jon- son&Jonson» (США) у 2005 р. становили відповідно 22% та 28%. У 2010 р. ця ча- стка зменшилася. Корпорація «Abbott» (США) досягла 28% росту у 2010 р. порівняно з попе- реднім роком завдяки придбанню «Solvay» (Бельгія) і «Piramal» (Індія), сподіваючись отримати інноваційні та маркетингові переваги [11]. Однією із тенденцій розвитку ТНК є подальша інтернаціоналізація їх діяль- ності. Унаслідок глобальної кризи 2008–2009 рр. спостерігається орієнтація ТНК на регіональні ринки. Ймовірно, що ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця Доходи та витрати фармацевтичних корпорацій на НДДКР у період 2001-2010 рр. Джерело: Складено автором на основі [9; 10; 11] ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 18 19 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 орієнтація фармацевтичних корпорацій США на внут- рішній ринок (43% світового), швидке накопичення капіта- лу та інтенсивна інноваційна політика стали поштовхом до швидкого зростання фармацевтичної промисловості США. Висновки. Постійне нарощування масштабів діяль- ності та активів, наявність інтелектуальних ресурсів, інші переваги, які отримують ТНК як суб’єкти світової еконо- міки формують передумови їх лідерства у створенні інно- вацій. Державні замовлення на інноваційну продукцію, повне або часткове фінансування державою науково- дослідних робіт, особливо в періоди економічного спаду, виконують стабілізуючу функцію в діяльності потужних національних компаній, забезпечуючи їх інноваційний роз- виток. ТНК впроваджують стратегії відповідно до поставле- них цілей та можливостей корпорацій. З метою отримання науково-технічних знань і досвіду компанії формують стратегічні альянси. Міжнародна науково-технічна коопе- рація сприяє підвищенню ефективності використання ча- су та витрат на проведення наукових розробок. Досить агресивна інноваційна політика, про що свідчать значні щорічні витрати на проведення НДДКР, впливає на формування ринкових позицій компаній, особ- ливо це характерно для фармацевтичної промисловості. Останнім часом посилюється роль процесів злиття і погли- нання у забезпеченні ринкових та інноваційних переваг міжнародних корпорацій. Література 1. Гохберг Л. М. Новая инновационная система для «новой эконо- мики» / Л. М. Гохберг. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 254 с. 2. Occasional Note. UNCTAD Survey on the Internationalization of R&D // United Nations Conference on Trade and Development, 12 December, 2005 [Electronic resource]. – Access mode : httр://www.unc- tad.org 3. Lockheed Martin. Awarded $789.8 Million THAAD Production Contract [Electronic resource]. – Access mode : httр://www.lockheedmartin.com 4. Будкін В. Інноваційна модель розвитку національних економік / В. Будкін // Економіка України. – 2010. – № 6. – С. 67–78. 5. Twelve Huge M&A Deals For 2010: [The Stuff That Dreams Are Made off [Electronic resource]. – Access mode : http://247wallst.com/2009/12/ 14/twelve-huge-ma-deals-for-2010-the-stuff-that-dreams-are-made-of/ 6. UNCTAD Training Manual on Statistics for FDI and the Operations of TNCs. V.II. Statistics on the Operations of Transnational Corporations, 2009 [Electronic resource]. – Access mode : httр://www.unctad.org 8. Top 50 venture – funded companies. Dr. Diane Hamilton. Improving your lifetime potential [Electronic resource]. – Access mode : http://drdianehamilton.wordpress.com/2011/03/10/top-50-venture-fund- ed-companies-for-2011/ 9. The year 2001 will Stand Out in Any Histirical Acounting [Electronic resource]. – Access mode : http://www.pharmexec.compharmexec/ data/articlelong//pharmexec/182002/17966/article.pdf 10. The Tool between Two Storms 12th Annual Pharm Exec 50 [Electronic resource]. – Access mode : http://topforeignstocks.com/wp- content/uploads/2011/08/Top-Pharama-Companies-2011-RPT.pdf 11. The World Top 50 Pharmaceutical Companies [Electronic resource]. – Access mode : http://www.pharmexec.com/pharmexec/ data/articlestandard//pharmexec/182006/323799/article.pdf Стаття надійшла до редакції 15 лютого 2012 року ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 339.9(4)+339.137.2+338.48 М. П. Бондаренко, аспірантка Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ У статті досліджено теоретико-методологічний базис індустрії туризму. Розглянуто в історичній ретроспективі етимологію понять «туризм», «турист». Досліджено понятійні категорії «туристична послуга», «туристичний ринок» та «індустрія туризму». Ключові слова:туризм,турист,туристична послуга,туристичний ринок, індустрія туризму. М. П. Бондаренко ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ИНДУСТРИИ ТУРИЗМА В статье исследован теоретико-методологический базис индустрии туризма. Рассмотрена в историчес- кой ретроспективе этимология понятий «туризм», «ту- рист». Исследованы понятийные категории «туристи- ческая услуга», «туристический рынок» и «индустрия туризма». Ключевые слова:туризм,турист,туристическая услу- га, туристический рынок, индустрия туризма. M. P. Bondarenko THEORETICAL BACKGROUND OF TOURISM INDUSTRY DEVELOPMENT The article researches theoretical-methodological basis of tourism industry. It covers etymology of «tourism», «tourist» meanings in historical retrospective. Such con- ceptual categories as «tourist service», «tourism market» and «tourism industry» are explored. Key words: tourism, tourist, tourist service, tourism market, tourism industry. Постановка проблеми. Індустрія туризму відіграє важливу роль в економіці країни та справляє відчутний вплив на світове господарство: розвиває національні еко- номіки та економіки інтеграційних об’єднань, сприяє фор- муванню іміджу регіону, дозволяє загострити увагу на про- блемах розвитку суспільства. Світова криза останніх років обумовила необхідність кардинального перегляду ак- центів у формуванні туристичних послуг, що насамперед вимагає ґрунтовного аналізу категоріального апарату і ме- тодологічних концепцій. Незважаючи на те, що історія роз- витку туризму бере свій початок від давніх часів, питання теоретико-методологічного базису неодноразово підійма- лося в наукових колах й викликало чимало дискусій у розрізі географії, економіки, соціології, філософії, медици- ни, екології. Складність чіткого визначення методико-по- нятійного апарату індустрії туризму спричинено його полі- функціональністю та роллю в суспільстві. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження теоретико-методологічного базису індустрії туризму займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Г. Алейнікова, А. Александрова, І. Балабанов, А. Бівер, М. Біржаков, В. Герасименко, Л. Гонтаржевська, В. Да- нильчук, О. Дмитрук, Л. Дядечко, Е. Левицька, О. Любіце- ва, М. Мальська, В. Новиков, В. Пазенок, Н. Покровський, В. Стафійчук, Д. Стеченко, В. Теобальд, Т. Ткаченко, Л. Устименко, В. Федорченко, В. Хунцікер, Дж. Холловей, Н. Чорненька. Основні теоретичні детермінанти визначен- ня стратегічних концепцій міжнародної конкурентоспро- ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:06 Page 19