Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності

У статті розглядаються питання аудиту розрахункових операцій. Виділено різні види аудиторських процедур – аналітичні та альтернативні. Визначено порядок проведення аудиторської перевірки розрахунків....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Новицька, Н.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48235
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48235
record_format dspace
spelling irk-123456789-482352013-08-18T03:12:43Z Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності Новицька, Н.В. Облік, аналіз та аудит У статті розглядаються питання аудиту розрахункових операцій. Виділено різні види аудиторських процедур – аналітичні та альтернативні. Визначено порядок проведення аудиторської перевірки розрахунків. В статье рассматриваются вопросы аудита расчетных операций. Выделены различные виды аудиторских процедур – аналитические и альтернативные. Определен порядок проведения аудиторской проверки. In the article the issues of audit of payments are revealed. Various types of audit procedures – analytical and alternative are identified. The procedure for conducting the audit is stipulated. 2012 Article Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48235 657.6 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Облік, аналіз та аудит
Облік, аналіз та аудит
spellingShingle Облік, аналіз та аудит
Облік, аналіз та аудит
Новицька, Н.В.
Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
Економiчний часопис-XXI
description У статті розглядаються питання аудиту розрахункових операцій. Виділено різні види аудиторських процедур – аналітичні та альтернативні. Визначено порядок проведення аудиторської перевірки розрахунків.
format Article
author Новицька, Н.В.
author_facet Новицька, Н.В.
author_sort Новицька, Н.В.
title Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
title_short Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
title_full Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
title_fullStr Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
title_full_unstemmed Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
title_sort аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2012
topic_facet Облік, аналіз та аудит
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48235
citation_txt Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності / Н.В. Новицька // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 3-4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
series Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv AT novicʹkanv auditâkprocedurakontrolûzastanomplatížnoísistemisubêktagospodarsʹkoídíâlʹností
first_indexed 2025-07-04T08:32:30Z
last_indexed 2025-07-04T08:32:30Z
_version_ 1836704544564707328
fulltext 77 ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 Постановка проблеми. Аудит на сучасному етапі роз- витку суспільства відіграє значну роль для будь-якого підприємства. Це обумовлено тим, що результат проведе- ної аудиторської перевірки дозволяє забезпечити форму- вання на підприємстві інформації про факти господарської діяльності, адекватної реальному стану справ і заданій си- стемі управління господарськими процесами. Аудит розрахунків є основним елементом перевірки практично для всіх суб’єктів господарювання. До цієї кате- горії розрахунків відносяться не тільки угоди в рамках договорів купівлі-продажу, а й різні операції обміну, заліки взаємних вимог, бартерні операції, розрахунки векселями власними чи третіх осіб, розрахунки із дочірніми підпри- ємствами, банками за позиками, бюджетом і позабюджет- ними фондами. У результаті здійснюваної діяльності в ор- ганізації утворюється заборгованість, інформація про яку повинна бути коректно представлена у фінансовій звітності. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання аудиту розрахункових операцій досить широко висвіт- лене у працях зарубіжних авторів, таких як Р. Адамс, Е. А. Аренс, Ф. Л. Дефліз, Г. Р. Дженік, Д. К. Лоббек, В. М. О’Рейлі, Л. Д. Паркер, Д. К. Робертсон, М. Б. Хірш, а також у працях вітчизняних авторів Ф. Ф. Бутинця, Н. І. Дорош, Я. В. Петракова, В. С. Рудницького, В. Я. Сав- ченка, Б. Ф. Усача та ін. Проте, незважаючи на велику кількість наукових праць стосовно аудиту, питанням аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості не приділяється достатньої уваги, а розглядаються зазвичай лише загальні засади аудиту. Мета статті полягає у виділенні різних видів аудитор- ських процедур – аналітичних та альтернативних, вико- ристання яких необхідно при аудиторській перевірці, а також визначення порядку проведення аудиторської пе- ревірки розрахунків. Основні результати дослідження. Не можна роз- діляти аудит розрахунків із постачальниками, покупцями та аудит дебіторської і кредиторської заборгованості, ос- кільки перше являє собою обороти по рахунках бухгал- терського обліку, а друге – їхні сальдо. Аудит розрахунків із постачальниками та покупцями і, як результат, аудит дебіторської та кредиторської забор- гованості дозволяє виявити борги, за якими минув термін задоволення позову, а також слабкі сторони системи бух- галтерського обліку і внутрішнього контролю. Різноманіття форм розрахунків, передбачених законо- давством, перетворює аудит розрахунків із постачальни- ками й покупцями у процес, що вимагає знання цивільного законодавства, правил ведення бухгалтерського та подат- кового обліку, уміння оцінити й описати систему взаємодії клієнта з контрагентами. У разі виникнення будь-яких підозр про можливість порушень, що можуть призвести до перекручувань у звітності, аудит повинний розширити про- цедури підтвердження фактів діяльності. Головна мета аудита розрахунків – підтвердження по- вноти, права існування і вартісної оцінки сальдових за- лишків по рахунках розрахунків на кінець звітного періоду, формування думки про вірогідність показників бухгал- терського обліку та звітності, що відображають зобо- в’язання за зовнішніми розрахунками і відповідність за- стосовуваної методики обліку нормативним документам. У своїй книзі Ф. Л. Дефліз, Г. Р. Дженік, В. М. Орейлі, М. Б. Хірш мету аудиту дебіторської та кредиторської за- боргованості класифікують за такими параметрами [1, с. 339–340, с. 301–302]: повнота; точність; існування (наяв- ність); обмеження облікового періоду чи дотримання термі- нів; оцінка; права і зобов’язання; надання й відображення. При проведенні аудиту розрахунків необхідно виріши- ти ряд завдань, серед яких: • перевірка стану обліку і контролю за зовнішніми розра- хунковими операціями; • перевірка списання заборгованості з минулим терміном позову; • перевірка повноти та правильності розрахунків із поста- чальниками і підрядниками; • встановлення реальності дебіторської та кредиторської заборгованості; • перевірка повноти і правильності обліку розрахунків із покупцями та замовниками; • перевірка наявності простроченої дебіторської і креди- торської заборгованості; • перевірка обліку розрахунків за претензіями; • перевірка повноти та правильності обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами; • встановлення дебіторської та кредиторської заборгова- ності, за якою минув термін позову; УДК 657.6 Н. В. Новицька, асистент кафедри обліку та аудиту Харківської національної академії міського господарства АУДИТ ЯК ПРОЦЕДУРА КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У статті розглядаються питання аудиту розрахункових операцій. Виділено різні види аудиторських процедур – аналітичні та альтернативні. Визначено порядок проведення аудиторської перевірки розрахунків. Ключові слова: аудит, розрахунки, процедури аудиту, аудиторська перевірка. Н. В. Новицкая АУДИТ КАК ПРОЦЕДУРА КОНТРОЛЯ ЗА СОСТОЯНИЕМ ПЛАТЕЖНОЙ СИСТЕМЫ СУБЪЕКТА ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В статье рассматриваются вопросы аудита расчет- ных операций. Выделены различные виды аудитор- ских процедур – аналитические и альтернативные. Оп- ределен порядок проведения аудиторской проверки. Ключевые слова: аудит, расчеты, процедуры аудита, аудиторская проверка. N. V. Novytska AUDIT AS A PROCEDURE FOR THE CONTROL OF ECONOMIC ENTITY’S PAYMENT SYSTEM CONDITION In the article the issues of audit of payments are revealed. Various types of audit procedures – analytical and alternative are identified. The procedure for conducting the audit is stipulated. Key words: audit, accounts, audit procedures, auditing. ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:10 Page 77 78 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ 3-4’2012 • перевірка правильності й обґрунтованості списання за- боргованості підприємства; • узагальнення результатів аудиту зовнішніх розрахунко- вих операцій. Аудит розрахунків із дебіторами і кредиторами пови- нен проводитися у три етапи: 1 етап – перевірка інст- рукцій, положень та облікової політики підприємства у частині здійснення розрахунків підприємства, оцінка ризи- ку і ступеня істотності; 2 етап – аудиторська перевірка по суті: перевірка актів звірення з контрагентами підпри- ємства, проведення позитивних та негативних вибіркових опитувань, одержання зовнішніх документальних свідчень про можливість погашення зобов’язань, перевірка наяв- них і безготівкових форм розрахунків; 3 етап – аналіз бух- галтерської звітності з метою підтвердження вірогідності та реальності. Предметна і детальна частини методики аудиту розра- хункових операцій реалізуються за допомогою різних аудиторських процедур, що містять арифметичний конт- роль, прийоми документального аналізу, звірення синте- тичного й аналітичного обліку, відстеження облікових за- писів за кореспондуючими рахунками, тестування та підтвердження оборотів і сальдо за рахунками бухгал- терського обліку, аналітичні процедури. Аналітичні процедури – це процедури, що складаються з оцінок фінансової інформації, виведених аудитором ви- ходячи з імовірних та очікуваних відносин між фінансови- ми і нефінансовими даними. Рамки аналітичних процедур можуть коливатися від простих порівнянь (порівняльний аналіз) до використання складних моделей за наявності множинних зв’язків та елементів даних (регресійний аналіз) [169, с. 135]. Застосування аналітичних процедур повинно бути передбачене при порівнянні сум по рахунках зобов’язань із даними попереднього періоду і даними поточного періо- ду з метою встановлення відхилень, які виникли по за- лишках на рахунках зобов’язань. Мета аналітичних проце- дур полягає у наданні аудитору допомоги при плануванні характеру, тимчасових рамок та глибини проведеного аудиту, одержання фактичних даних і перевірці всіх знач- них відхилень. Аудиторські аналітичні процедури при аудиті зобов’я- зань мають здійснюватися за такими напрямами: • оцінка ступеня ймовірності заборгованості. Для цього використовуються матеріали звірення розрахунків за кожним видом розрахунків. У випадку відсутності ре- зультатів звірення розрахунків або якщо дані звірення викликають сумніви, ми вважаємо, що аудитор повинен провести вибіркове звірення розрахунків. Аналітичними процедурами, які застосовуються для оцінки ступеня імовірності, є: • перевірка зв’язку між платежами, витратами та іншими рахунками; • порівняння щомісячних даних про залишки на рахунках із рахунками відповідних періодів попереднього року з метою виявлення тенденцій і коливань; • перевірка по суті. До найбільш поширених аналітичних процедур відно- сять такі: • вивчення оборотів за тим чи іншим рахунком бухгал- терського обліку зобов’язань задля виявлення критич- них періодів, що вимагають більш пильної уваги у ході проведення перевірки; • виявлення найбільш істотних субрахунків, які необхідно детально перевірити; • порівняння фактичних показників бухгалтерської звіт- ності із прогнозними показниками, самостійно визначе- ними аудитором; • оцінка ризику. При аудиті розрахункових операцій мож- ливі різні фактори ризику, що обумовлюються низкою причин, як-от: відсутність багаторазового контролю за первинними документами на стадії їхнього створення та перевірки; складність відновлення відсутніх і виправлен- ня неправильно оформлених документів; велика ймовір- ність несвоєчасного надходження підтверджуючих документів; відсутність уніфікації значної частини пер- винних документів, що засвідчують здійснення роз- рахункових операцій. При проведенні оцінки ризику перевіряється різна інформація, пов’язана з клієнтом та його бізнесом, для оцінки внутрішнього ризику й ризику контролю. Здійснення аналітичних процедур потребує аналізу взаємозв’язку різних статей бухгалтерського балансу для підтвердження результатів проведених операцій і за- лишків на рахунках. Подібний взаємозв’язок виникає тому, що загальний обсяг товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), собівартість реалізованої продукції (товарів) та інших активів повинні відповідати величині торгової кредиторської заборгованості, а в разі збільшення обсягів виробництва і закупівель матеріалів залишки на рахунках розрахунків мають пропорційно зростати. У сукупності з рухом коштів та виплатами таке співвідношення є ваго- мим доказом вірогідності сум торгової кредиторської заборгованості. Проведення різних аналітичних процедур необхідно для виявлення неврахованих зобов’язань, зокрема, у взаємозв’язку виплати відсотків за борговими зобов’язан- нями і самих процентних зобов’язань, оскільки виплати відсотків за кожною статтею відповідають виникненню процентних зобов’язань. Для визначення правильності обліку виплачених та накопичених процентних зобо- в’язань потрібно мати дані про розмір, термін боргу і став- ки відсотків. Шляхом зіставлення результатів аудиторсь- кої перевірки, облікових відсотків та даних рахунків накопичених відсотків аудитор повинен установити: • чи не перевищили результати аудиторських підрахунків виплат, відображених у бухгалтерському обліку; • чи не перевищують результати аудиторських підра- хунків фактично врахованих відсотків. Ця обставина мо- же вказувати на те, що підприємство робило виплати відсотків за неврахованими боргами чи зобов’язаннями. Однак не завжди використання стандартних ауди- торських процедур можливо, і тоді передбачається засто- сування альтернативних аудиторських процедур. До альтернативних аудиторських процедур належать: • метод «приймання-відмовлення», коли рівень суттєвості досліджується менш ніж за 100% залишків по рахунках; • метод обмеження перевірки, коли аудитор досліджує всі значні угоди й аналітичні процедури на визначену дату; • перевірка договорів постачання, транспортних доку- ментів і документів про наступні грошові надходження як засвідчення факту одержання вантажу покупцем. Альтернативні аудиторські процедури необхідні для одержання доказів про відсутність в аудиторському вис- новку пункту про обмеження обсягу аудиту в тому випад- ку, якщо спостереження аудиторської організації за інвентаризацією розрахунків неможливо в силу деяких факторів. При перевірці аналітичних рахунків дебіторської забор- гованості альтернативними процедурами можуть бути пе- ревірки надходжень коштів, документів на відвантаження чи іншої документації для отримання доказів передумови існування і тестування продажів на звітну дату для одер- жання доказів відносно передумови повноти. Для перевірки аналітичних рахунків кредиторської за- боргованості альтернативними процедурами можуть за- стосовуватися перевірка виплат коштів чи переписування із третіми сторонами для одержання доказів відносно пе- редумови існування та перевірка первинних документів (наприклад, накладних на одержання товару) для одер- жання доказів відносно передумови повноти. Здійснюючи аудиторську перевірку дебіторської і кре- диторської заборгованості, аудитор повинен звернути ува- гу на повноту, реальність та правомірність виникнення зо- бов’язань. Потрібно враховувати, що довести повноту відображення зобов’язань значно складніше, ніж реаль- ність цього зобов’язання. Це пов’язано з тим, що реаль- ність існування зобов’язання підтвердити досить легко ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:10 Page 78 79 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI3-4’2012 шляхом одержання доказів існування того чи іншого реального активу. Натомість підтвердження факту існу- вання неврахованого зобов’язання викликає труднощі. При аудиторському аналізі зобов’язань підприємства пе- ревіряється, чи всі операції враховані. У цьому випадку, проводячи аудит, необхідно брати до уваги можливість існування факту неврахованих зобов’язань підприємства. При виявленні неврахованих зобов’язань спектр про- цедур може бути достатньо великим. Наприклад, у ході перевірки первинних документів за укладеними договора- ми і відстеження перебігу обробки документів перевіряє- ться своєчасність відображення господарських операцій на рахунках розрахунків підприємства та зобов’язань, які не зафіксовані випадково через відхилення у часі. Про- стежування обробки даних від одержання (виставляння) рахунка до здійснення облікового запису і документально- го підтвердження облікових записів дає змогу виявити пропуски в обліку та знайти помилково невраховані зо- бов’язання. Усі виявлені невраховані зобов’язання обов’я- зково повинні бути відображені в робочих документах аудитора із вказівкою можливого корегування обліку. У ході проведення аудиту необхідно мати впевненість в існуванні зобов’язання. Для визначення існування і пов- ноти зобов’язання слід використовувати метод під- твердження, при цьому процедура підтвердження креди- торської та дебіторської заборгованості буде різною. Наприклад, якщо у підприємства є фінансові вкладення у формі банківських векселів, то у цьому випадку потрібно мати банківське підтвердження величини зобов’язання. При підтвердженні дебіторської заборгованості необхідно приділити особливу увагу на враховані вимоги по реаль- них дебіторах. Підтвердження кредиторської заборгова- ності потрібно тому, що існує імовірність її неврахування чи неправильної оцінки. Для підтвердження кредиторської заборгованості доцільно використовувати метод «підтвер- дження нульового залишку» [149, с. 348], коли для підтвердження обираються рахунки як із позитивним, так і з нульовим залишком. Ця процедура необхідна, оскільки вибіркове підтвердження рахунків із позитивним залиш- ком дозволяє виявити тільки незареєстровані рахунки, але не забезпечує виявлення рахунків, що цілком відсутні. Терміни і суми виплат за заставними чи іншими борговими інструментами мають бути підтверджені листом. Вимоги про підтвердження величини зобов’язань повинні бути розіслані всім кредиторам підприємства, з якими воно ма- ло договірні відносини, навіть якщо на момент проведення аудиторської перевірки на рахунках обліку розрахунків за- боргованості не має. Аналогічним чином повинна бути під- тверджена прострочена та інша заборгованість, а також нетипова для підприємства кредиторська заборгованість. При перевірці повноти і вірогідності зобов’язань та розрахунків аудитором можуть бути виявлені порушення, які класифікують залежно від відхилень від чинного зако- нодавства чи нормативних актів, що визначають ор- ганізацію і методологію обліку; унаслідок недотримання протягом звітного року прийнятої облікової політики відо- браження в бухгалтерському обліку окремих господарсь- ких операцій та оцінки майна; порушення принципу відне- сення доходів і витрат до своїх звітних періодів; унаслідок недотримання тотожності даних аналітичного обліку обо- ротам та залишкам по рахунках аналітичного обліку. Порушення достовірності бухгалтерських документів може виникнути в таких випадках: при неправильності оформлення і висновку договорів комісії, договорів поста- чання товарів; при неправильності оформлення первинної документації (використані бланки неустановленої форми, не заповнені всі необхідні реквізити, використані зайві чи неналежні реквізити); відображення свідомо незаконних за змістом операцій; відображення господарських опе- рацій, що насправді на підприємстві не виконувалися (цілком чи частково); наявність підроблених документів (матеріальна підробка) та документів, що містять свідомо помилкові дані (інтелектуальна підробка); наявність доку- ментів, що містять випадкові помилки. Практично всі порушення, допущені бухгалтерами, можна об’єднати у дві групи: • помилки у веденні обліку (відсутність системи в обліковій діяльності, випадкові помилки); • повторювані помилки (незнання правил ведення бухгал- терського обліку, податкового законодавства). Найбільш поширеною помилкою, що допускається при веденні обліку розрахунків і зобов’язань, є порушення правил складання та оформлення документів. Перевірка дотримання правил оформлення первинних документів дає можливість виявити не тільки порушення, а й прихову- вані за ними зловживання. У разі виявлення порушень варто ретельно вивчити їх причини і перевірити зв’язок із можливими розкрадання- ми чи іншими зловживаннями. Перевірка дійсності доку- ментів, реквізитів, що містяться в них, та записів сприяє знаходженню підробок. Огляд документів з метою вияв- лення підробки повинен збігатися у часі з перевіркою до- тримання правил складання й оформлення документів. Порушення встановлених правил складання та офор- млення документів у багатьох випадках пов’язано із під- робкою документів. Для її викриття необхідна перевірка відображених у документах операцій по суті. Доцільне ви- користання і деяких прийомів виявлення підробок (зістав- лення різних екземплярів того самого документа, копії документа з оригіналом і т.п.). Проведення перевірки від- повідності відбитих у документах операцій встановленим правилам дозволяє визначити: • правомірність господарських операцій та факти пору- шення правил відпуску матеріалів стороннім організа- ціям і приватним особам, передачі ТМЦ іншій матеріаль- но-відповідальній особі без проведення інвентаризації, безтоварні операції з перекидання матеріалів з одного об’єкта на іншій, порушення термінів здачі звітів тощо; • наявність дебетових залишків по рахунках постачаль- ників. У цій ситуації аудитор повинен зіставити отримані дані із даними звірення розрахунків із контрагентами; • неправильне чи неповне оформлення документів при здійсненні залікових операцій. Операція по заліку взаємних вимог має бути оформлена договором, актом, протоколом чи іншим подібним документом. При цьому необхідно враховувати, що якщо взаємозалік оформле- ний не у вигляді договору, а у формі акта, протоколу або інших подібних документів, то вони повинні бути підпи- сані представниками сторін (керівниками та головними бухгалтерами) і завірені печатками організацій. Залік за- боргованості має здійснюватися на основі акта про взаємозалік. В акті взаємозаліку докладно прописуються всі види і склад заборгованості, що виникла. Сторони повинні вка- зати суму зобов’язань один перед одним окремо за кож- ною операцією, проведеною раніше. Сумарна величина заборгованості має фігурувати в акті як підсумок, але не підмінювати собою детальної розшифровки боргу. Забор- гованість сторін, що показана в акті, мусить супроводжу- ватися посиланнями на підтверджувальні документи: до- говори, накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, платіжні документи. В акті про взаємозалік повинні обо- в’язково відображатися дати виникнення зобов’язань: да- та складання акта, дата проведення угод і виникнення за- боргованостей, дата проведення взаємозаліку. Не можна допускати, щоб дата проведення заліку виявилася більш ранньою, ніж дати здійснення операцій і виникнення за- боргованостей. Необхідність цього застереження обумов- лена тим, що якщо в акті взаємозаліку не зазначена дата, на яку проводиться залік, то датою оплати (погашення зо- бов’язань) визнається день підписання акта сторонами. Через неправильне відображення дат в акті взаємо- заліку може статися перекручування податкової бази по податку на прибуток, ПДВ та інших податках, нарахованих чи зарахованих після взаємозаліку. Наявність простроче- ної чи нереальної до стягнення дебіторської заборгова- ності призводить до «обтяження» бухгалтерської звітності підприємства, погіршення його фінансових показників. У ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:10 Page 79 80 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 3-4’2012 подібному випадку аудитором повинні бути запропоновані заходи щодо стягнення заборгованості з дебіторів, а та- кож списання нереальної заборгованості за рахунок ре- зерву сумнівних боргів або інших витрат. Використовуючи метод зустрічної перевірки, можна виявити зловживання, за яких двосторонні операції по-різ- ному відображаються в кожної зі сторін (неоприбуткуван- ня отриманих від постачальників ТМЦ, наявність безто- варних операцій та ін.). Висновки. Таким чином, нами були виділені різні види аудиторських процедур (аналітичні та альтернативні), ви- користання яких необхідно при аудиторській перевірці. Визначено порядок проведення аудиторської перевірки розрахунків. Література 1. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейли, М. Б. Хирш ; пер. с англ. под ред. Я. В. Соколова. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 542 с. 2. Кармайкл Д. Р. Стандарты и нормы аудита / Д. Р. Кармайкл, М. Де- нис ; пер. с англ. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1995. – 527 с. 3. Робертсон Дж. Аудит / Дж. Робертсон ; пер. с англ. – М. : KPMG, Аудиторская фирма «Контакт», 1993. – 496 с. Стаття надійшла до редакції 27 березня 2012 року ÎÁ˲Ê, ÀÍÀË²Ç ÒÀ ÀÓÄÈÒ Æóðíàë «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²» âõîäèòü äî ïåðåë³êó ôàõîâèõ âèäàíü Óêðà¿íè ç òðüîõ ãàëóçåé íàóê: Åêîíîì³÷í³ íàóêè, Ïîë³òè÷í³ íàóêè, Íàö³îíàëüíà áåçïåêà (Ïîñòàíîâà Ïðåçè䳿 ÂÀÊ Óêðà¿íè ¹1-05/3 â³ä 14.04.2010 ð. — Áþëåòåíü ÂÀÊ Óêðà¿íè, ¹ 5, 2010). Âè ìàºòå ìîæëèâ³ñòü ðîçì³ñòèòè ó ôàõîâîìó æóðíàë³ «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²» ñâî¿ íàóêîâ³ ñòàòò³ òà ðåçóëüòàòè äèñåðòàö³éíèõ äîñë³äæåíü. ²íôîðìàö³ÿ äëÿ àâòîð³â íàóêîâîãî æóðíàëó «ÅÊÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-ÕÕ²» Âèìîãè äî íàóêîâèõ ñòàòåé: 1. Ðåäàêö³ÿ ïðèéìຠäî ïóáë³êàö³¿ íàóêîâ³ ñòàòò³, ÿê³ íàïèñàí³ ñïåö³àëüíî äëÿ æóðíàëó «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²» é í³äå ðàí³øå íå ïóáë³êóâàëèñÿ. Ñòàòò³ ñòóäåíò³â íå ðîçãëÿäàþòüñÿ. 2. Ó ðàç³ íåãàòèâíî¿ ðåöåí糿 ñòàòòþ ìîæå áóòè ïîâåðíóòî àâòîðó íà äîîïðàöþâàííÿ àáî â³äõèëåíî. 3. Àñï³ðàíòè ìàþòü íàä³ñëàòè ðåöåíç³þ íà ïîäàíó ñòàòòþ çà ï³äïèñîì ðåöåíçåíòà, ùî çàâ³ðåíèé ïå÷àòêîþ óñòàíîâè. 4. Ãîíîðàð çà ñòàòòþ íå âèïëà÷óºòüñÿ. 5. Ïóáë³êàö³ÿ ñòàòò³ º ïëàòíîþ. Îïëàòà çä³éñíþºòüñÿ ï³ñëÿ îòðèìàííÿ ñòàòò³, íàä³ñëàíî¿ â ðåäàêö³þ åëåêòðîííîþ ïîøòîþ ³ ïåðåâ³ðåíî¿ íà â³äïîâ³äí³ñòü âèìîãàì ÄÀÊó. Ìåõàí³çì îïëàòè äèâ. íà ñàéò³. 6. Ñòàòò³ â æóðíàë³ ìîæóòü äðóêóâàòèñÿ óêðà¿íñüêîþ, ðîñ³éñüêîþ, àíãë³éñüêîþ ÷è ïîëüñüêîþ ìîâàìè. 7. Ñòàòòÿ ïîâèííà ìàòè êîä «ÓÄÊ». 8. Ñòàòòÿ ìóñèòü áóòè â³äðåäàãîâàíà ³ ñóïðîâîäæóâàòèñÿ àíîòàö³ºþ (íå á³ëüø ÿê 600 çíàê³â) óêðà¿íñüêîþ, ðîñ³éñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè. 9. Ïîñèëàííÿ íà äæåðåëà âèêîðèñòàíèõ ìàòåð³àë³â º îáîâ'ÿçêîâèì (ïîäàþòüñÿ ïî òåêñòó öèôðîþ ó êâàäðàòíèõ äóæêàõ, ë³òåðàòóðà — ó ê³íö³ ñòàòò³). Öèòàòè ç óêðà¿íîìîâíèõ ³ ðîñ³éñüêîìîâíèõ äæåðåë íàâîäÿòüñÿ ìîâîþ îðèã³íàëó. Íàçâè ïðàöü ó ñïèñêó ë³òåðàòóðè ðîçòàøîâóþòüñÿ ó ïîðÿäêó öèòóâàííÿ â òåêñò³. Âîíè îôîðìëþþòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ÷èííîãî íèí³ Ñòàíäàðòó ç á³áë³îãðàô³÷íîãî îïèñó ÄÑÒÓ ÃÎÑÒ 7.1:2006. 10.Ñòàòòÿ ìຠáóòè ñòðóêòóðîâàíà çà òàêèìè åëåìåíòàìè: Àíîòàö³ÿ (äèâ. âèùå); Êëþ÷îâ³ ñëîâà (äî ï'ÿòè) óêðà¿íñüêîþ, ðîñ³éñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè; Ïîñòàíîâêà ïðîáëåìè (îïèñ ïðîáëåìè, ùî àíàë³çóºòüñÿ, ó çàãàëüíîìó âèãëÿä³ òà ¿¿ çâ'ÿçîê ³ç âàæëèâèìè íàóêîâèìè ÷è ïðàêòè÷íèìè çàâäàííÿìè); Àíàë³ç îñòàíí³õ äîñë³äæåíü ³ ïóáë³êàö³é (ó ÿêèõ çàïî÷àòêîâàíî ðîçâ'ÿçàííÿ ïðîáëåìè ³ íà ÿê³ ñïèðàºòüñÿ àâòîð, âèä³ëåííÿ íåâèð³øåíèõ ðàí³øå ÷àñòèí çàãàëüíî¿ ïðîáëåìè, êîòðèì ïðèñâÿ÷óºòüñÿ îçíà÷åíà ñòàòòÿ); Ìåòà ñòàòò³ (ïîñòàíîâêà çàâäàííÿ); Îñíîâí³ ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ (âèêëàä îñíîâíîãî ìàòåð³àëó ñòàòò³ ç ïîâíèì îá´ðóíòóâàííÿì îòðèìàíèõ íàóêîâèõ ðåçóëüòàò³â); Âèñíîâêè (ï³äñóìêè äîñë³äæåííÿ ³ ïåðñïåêòèâè ïîäàëüøèõ ðîçâ³äîê ó öüîìó íàïðÿì³); ˳òåðàòóðà. 11. Îáñÿã ñòàòò³ ïîâèíåí ñòàíîâèòè 10—12 ñòîð³íîê (ôîðìàò À4, øðèôò «Times New Roman» ¹ 14 ÷åðåç 1,5 ³íòåðâàëà; ïàðàìåòðè ñòîð³íêè (áåðåãè) — ïî 2 ñì ç óñ³õ áîê³â). 12.Ñòàòòÿ ìຠáóòè íàä³ñëàíà â ðåäàêö³þ åëåêòðîííîþ ïîøòîþ (ó ôàéëàõ ôîðìàòó ðåäàêòîðà Microsoft Word) ³ ì³ñòèòè ï³äïèñ àâòîðà (ñêàíîâàíèé). 13.Ãðàô³÷íèé ìàòåð³àë ñë³ä âèêîíóâàòè â äîñòóïíèõ äëÿ ïîäàëüøîãî ðåäàãóâàííÿ ïðîãðàìàõ: òàáëèö³ — ó ðåäàêòîð³ Microsoft Word; ä³àãðàìè — ó ðåäàêòîð³ Microsoft Excel àáî Microsoft Graph; ðèñóíêè — ó âèãëÿä³ îðãàí³çàö³éíèõ ä³àãðàì çà äîïîìîãîþ ïàíåë³ ìàëþâàííÿ ðåäàêòîðà Microsoft Word; ìàòåìàòè÷í³ ôîðìóëè — ó ðåäàêòîð³ ôîðìóë Microsoft Equation (3.0). 14. Ó Äîâ³äö³ ïðî àâòîðà òðåáà îáîâ'ÿçêîâî âêàçàòè ïð³çâèùå, ³ì'ÿ òà ïî áàòüêîâ³ àâòîðà (ñï³âàâòîð³â), íàóêîâèé ñòóï³íü, ó÷åíå çâàííÿ, ïîñàäó, íàóêîâó ñïåö³àëüí³ñòü (íîìåð, íàçâó), à òàêîæ àäðåñó (ïîøòîâó, åëåêòðîííó) ³ êîíòàêòí³ òåëåôîíè. 15.Ñòàòòÿ äðóêóºòüñÿ ³ç ôîòîêàðòêîþ àâòîðà, ÿêó íåîáõ³äíî íàä³ñëàòè äî ðåäàêö³¿ â åëåêòðîííîìó âèãëÿä³ (ó ôîðìàò³ çîáðàæåííÿ .jpg, .tif, öèôðîâó àáî ñêàíîâàíó ùîíàéìåíøå íà 300 òî÷îê) ðàçîì ³ç ñòàòòåþ. 16.Ðåäêîëåã³ÿ ìຠïðàâî ðåäàãóâàòè òåêñò ñòàòò³, ïîãîäæóþ÷è â³äðåäàãîâàíèé âàð³àíò ç àâòîðîì, ÿêèé äຠïèñüìîâó çãîäó íà äðóê. Äîäàòêîâó ³íôîðìàö³þ ìîæíà îäåðæàòè çà òåë. (044) 235 8023, 235 9828(27), e-mail: editor@osp.com.ua, http://soskin.info/ea/ Ìàòâ³é÷óê Àíòîí³íà Ìèêîëà¿âíà, ãîëîâíèé ðåäàêòîð «Å×-ÕÕ²» ec-3-4_12.qxp 17.05.2012 9:10 Page 80