Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією

У статті розглянуто питання синтезу структури моделі системи управління нафтогазовидобувними компаніями, для яких характерні відкритість, складна структура внутрішніх зв’язків, переходи між внутрішніми станами, висока динамічність, наявність керувальних параметрів та випадкових чинників. Запропоно...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Фадєєва, І.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Назва видання:Економiчний часопис-XXI
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48287
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією / І.Г. Фадєєва // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 46-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48287
record_format dspace
spelling irk-123456789-482872013-08-18T03:14:21Z Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією Фадєєва, І.Г. Економіка та управління підприємствами У статті розглянуто питання синтезу структури моделі системи управління нафтогазовидобувними компаніями, для яких характерні відкритість, складна структура внутрішніх зв’язків, переходи між внутрішніми станами, висока динамічність, наявність керувальних параметрів та випадкових чинників. Запропоновано системну модель формування синергічних ефектів у розвитку нафтогазовидобувних компаній як суперпозицію зовнішніх збурень, внутрішньосистемних факторів і керувальних дій,що спрямовані на забезпечення когерентності діючих факторів. В статье рассмотрены вопросы синтеза структуры модели системы управления нефтегазодобывающими компаниями, для которых характерны открытость, сложная структура внутренних связей, переходы между внутренними состояниями, высокая динамичность, наличие управляющих параметров и случайных факторов. Предложена системная модель формирования синергетических эффектов в развитии нефтегазодобывающих компаний как суперпозицию внешних возмущений, внутрисистемных факторов и управляющих действий, направленных на обеспечение когерентности действующих факторов. The issues of synthesis framework model system of oil and gas companies, which are characterized by openness, complex structure of internal relations, transitions between internal states, high dynamics, the presence of control parameters and random factors are presented. A systemic model of synergy in the development of oil and gas companies as a superposition of external perturbations and internal system factors controlling actions aimed at ensuring the coherence of existing forces is proposed. 2012 Article Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією / І.Г. Фадєєва // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 46-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48287 65.01:622.276.5.05-52 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Економіка та управління підприємствами
Економіка та управління підприємствами
spellingShingle Економіка та управління підприємствами
Економіка та управління підприємствами
Фадєєва, І.Г.
Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
Економiчний часопис-XXI
description У статті розглянуто питання синтезу структури моделі системи управління нафтогазовидобувними компаніями, для яких характерні відкритість, складна структура внутрішніх зв’язків, переходи між внутрішніми станами, висока динамічність, наявність керувальних параметрів та випадкових чинників. Запропоновано системну модель формування синергічних ефектів у розвитку нафтогазовидобувних компаній як суперпозицію зовнішніх збурень, внутрішньосистемних факторів і керувальних дій,що спрямовані на забезпечення когерентності діючих факторів.
format Article
author Фадєєва, І.Г.
author_facet Фадєєва, І.Г.
author_sort Фадєєва, І.Г.
title Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
title_short Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
title_full Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
title_fullStr Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
title_full_unstemmed Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
title_sort синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2012
topic_facet Економіка та управління підприємствами
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48287
citation_txt Синтез структури моделі ефективного управління нафтогазовидобувною компанією / І.Г. Фадєєва // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 46-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
series Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv AT fadêêvaíg sintezstrukturimodelíefektivnogoupravlínnânaftogazovidobuvnoûkompaníêû
first_indexed 2025-07-04T08:40:57Z
last_indexed 2025-07-04T08:40:57Z
_version_ 1836705076334297088
fulltext 46 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 Постановка проблеми. Синтез ефективної структури моделі управління нафтогазовидобувними компаніями є актуальною науково-прикладною проблемою у зв’язку з широким упровадженням інформаційних технологій та не- обхідністю підвищення ефективності існуючих систем уп- равління, оскільки витрати на нього у цій галузі економіки досягають 30% собівартості нафти [1]. У нафтогазовидо- бувних компаніях діє багато функціонально відокремлених за економічними результатами моделей, і їх розвиток про- довжується [1; 2]. Це істотно гальмує перехід до замкнених систем управління із від’ємними та додатними зворотними зв’язками, орієнтованих на високу техніко-економічну ре- зультативність управління видобутком нафти і газу. Крім того, нині нафтогазовидобувні компанії не мають методології ефективного техніко-економічного управління процесами формування витрат виробництва, відсутні си- нергічні моделі управління. Очевидно, що ці компанії вкрай потребують гнучкості, оновлення та здатності адаптувати- ся до складних і жорстких вимог ринкового середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз лі- тературних джерел (наприклад [1–8] та ін.) показує недос- татній обсяг проведених наукових досліджень у контексті розроблення структури моделей техніко-економічного уп- равління нафтогазовидобувними компаніями. Як за кор- доном, так і в Україні бракує глибинного опрацювання про- блеми функціонування й розвитку систем ефективного уп- равління видобуванням вуглеводнів на основі системно- синергічної методології [11–14]. Метою статті є синтез структури моделі техніко-еко- номічного управління нафтогазовидобувними компаніями на основі системно-синергічного підходу [1–13]. Цей підхід до дослідження розвитку нафтогазовидобувних компаній як структурних компонентів національної економіки відріз- няється від відомих тим, що він враховує нелінійність, не- врівноваженість, безповоротність процесів із фазовими і структурними трансформаціями, що дає змогу ефективно описувати процеси розвитку в соціотехнічних системах та застосовувати його до реальних тенденцій розвитку наф- тогазовидобувних компаній. Основні результати дослідження. Нафтова і газова промисловість як системна цілісність, що забезпечує роз- виток економіки, є системно-синергічною єдністю в умовах ринкових перетворень економіки. Ефективне техніко-еко- номічне управління у цих умовах передбачає отримання прибутку з певними показниками рентабельності шляхом збільшення видобутку (доходів) та (або) зменшення вит- рат та собівартості нафти і газу (продукції) в усій структурі процесів нафтогазовидобутку та на всіх рівнях управління. Для цього необхідно оцінювати частку доходу кожної свердловини в загальному доході й визначати витрати, які ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ УДК 65.01:622.276.5.05-52 І. Г. Фадєєва, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу СИНТЕЗ СТРУКТУРИ МОДЕЛІ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НАФТОГАЗОВИДОБУВНОЮ КОМПАНІЄЮ У статті розглянуто питання синтезу структури моделі системи управління нафтога- зовидобувними компаніями, для яких характерні відкритість, складна структура внутрішніх зв’язків, переходи між внутрішніми станами, висока динамічність, наявність керувальних параметрів та випадкових чинників. Запропоновано системну модель формування синергічних ефектів у розвитку нафтогазовидобувних компаній як суперпозицію зовнішніх збурень, внутрішньосистемних факторів і керувальних дій, що спрямовані на забезпечен- ня когерентності діючих факторів. Ключові слова: модель, управління, видобуток нафти і газу, синергічний ефект, ефективність окремої свердловини, відносна рентабельність, прибутковість, підсистеми, ієрархічна структура моделі. И. Г. Фадеева СИНТЕЗ СТРУКТУРЫ МОДЕЛИ ЭФФЕКТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ НЕФТЕГАЗОДОБЫВАЮЩЕЙ КОМПАНИЕЙ В статье рассмотрены вопросы синтеза структуры модели системы управления нефтегазодобывающими компаниями, для которых характерны открытость, сложная структура внутренних связей, переходы меж- ду внутренними состояниями, высокая динамичность, наличие управляющих параметров и случайных фак- торов. Предложена системная модель формирования синергетических эффектов в развитии нефтегазодо- бывающих компаний как суперпозицию внешних воз- мущений, внутрисистемных факторов и управляющих действий, направленных на обеспечение когерентнос- ти действующих факторов. Ключевые слова: модель, управление, добыча нефти и газа, синергетический эффект, эффективность отдель- ной скважины, относительная рентабельность, прибыль- ность, подсистемы, иерархическая структура модели. I. G. Fadyeyeva SYNTHESIS OF OIL AND GAS MINING COMPANY EFFECTIVE MANAGEMENT MODEL STRUCTURE The issues of synthesis framework model system of oil and gas companies, which are characterized by openness, complex structure of internal relations, transitions between internal states, high dynamics, the presence of control parameters and random factors are presented. A systemic model of synergy in the development of oil and gas com- panies as a superposition of external perturbations and internal system factors controlling actions aimed at ensur- ing the coherence of existing forces is proposed. Key words: model, management, oil and gas mining, sy- nergistic effect, the efficiency of individual well, relative pro- fitability, profitability, subsystems, hierarchical structure of the model. EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 46 47 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ віднесені до кожної свердловини за виробничо-технічною структурою і рівнями управління. Ефективність кожної свердловини в умовах українських реалій визначається багатьма факторами, які на різних родовищах і підприєм- ствах мають різний ступінь значущості витрат у структурі собівартості видобутих вуглеводнів. Нині інтегральна оцінка ефективності процесу видобу- вання нафти на рівні підприємства або технологічного ком- плексу здійснюється за такими показниками [1; 6; 8; 10]: • чистий прибуток підприємства за місяць n без урахуван- ня амортизації капіталу: (1) • рентабельність: (2) де Dn – дохід за місяць n(n =1, 2, …, 12); Вn – витрати на видобування нафти, зокрема на систему управління. Дохід визначається видобутком та реалізацією нафти і газу по кожній експлуатаційній свердловині, режими та показники яких відрізняються в десятки разів [1; 10] на- віть у рамках одного родовища. Режими роботи свердло- вин, компонентний склад продукції і основні їх потоки в технологічній структурі вимірюються або оцінюються за промисловими даними. Облік витрат, їх опис та структуризація є більш склад- ним методичним і організаційним завданням, оскільки су- купні витрати на видобуток нафти складаються із таких видів витрат [1; 6]: • технологічні, що забезпечують функціонування процесів видобутку за всією технологічною структурою; • виробничі, що пов’язані з виконанням ремонтів, послуг, обслуговуванням обладнання та ін.; • управлінські, що передбачають проведення аналізу, пла- нування, геолого-технічне, інженерне й ресурсне забез- печення виробництва. Характер розподілу витрат за свердловинами досить складний і залежить не тільки від режимів роботи кожної свердловини, а й від вмісту води в речовині, що видобу- вається, витрат за технологічною структурою та рівнями управління, співвідношення доходів і витрат технологічних комплексів підприємства. Оскільки первинний облік витрат на підприємстві ве- деться диференційовано за місцями їх виникнення, а фор- мується в бухгалтерських звітах інтегровано, то це зава- жає техніко-економічному аналізу ефективності на рівні свердловин, покладів, процесів, цехів і бригад. Слід відзначити, що джерелами доходів є лише видо- бувні свердловини, але їх ефективність є різною. Тому аналіз роботи свердловин з урахуванням індивідуальних показників видобутку нафти, прямих та приведених вит- рат має визначальне значення для ефективного уп- равління процесами нафтовидобутку. Проте сьогодні зав- дання аналізу ефективності роботи свердловин та координації управління ними не вирішуються [2; 4; 6], а ефективність окремої свердловини визначається спів- відношенням (3) де Pi – прибуток від і-ї свердловини; Di – дохід від і-ї свердловини; Вi– витрати на і-у свердловину. Витрати функціонально залежать від таких основних і додаткових показників та параметрів [1]: (4) де – видобуток нафти, рідини і попутного газу з і-ої свердловини, закачування води в нагнітальну свердловину відповідно; Wi – обводненість видобутої нафти на і-ій свердловині; Nsw – кількість свердловин у технологічному комплексі; – сумарний видобуток товарної нафти, видобуток рідини, попутного газу і кількість води, яка закачана в пласт у технологічному комплексі загалом; Bpn – питомі витрати на 1 т нафти; Bpj – питомі витрати на 1 т або м3 рідини та газу, яка ви- добута; Bpe – питомі експлуатаційні витрати на 1 свердловину; Bam – амортизаційні відрахування від свердловин; Bmi – прямі витрати на ремонт, заміну обладнання свердловин, матеріали; Kpri – коефіцієнт ранжування експлуатаційних витрат. Наведені показники враховуються за завітний період в єдиних структурах. Відносна рентабельність і-ї свердло- вини дорівнює: (5) Доход і-тої свердловини розраховується за формулою (6) де Cn – ціна нафти, грн./т; Cg – ціна газу, грн./1000 м3; Gfi– газовий фактор нафти в і-й свердловині, м3/т; Kug– коефіцієнт утилізації газу (0,1 1,0). Витрати по кожній і-й свердловині визначаються за формулою (7) де Bpn – питомі витрати на тонну нафти, грн./т; Bpj – питомі витрати на тонну рідини та газу, грн./т; Qvi – видобуток попутної води у свердловині, т; Bpe – питомі витрати на свердловину, грн./св.; Bmi – прямі витрати на свердловину (ремонти, мате- ріали), грн.; Bpobi – приведені витрати експлуатації обладнання, грн./св. Умову прибутковості роботи свердловини можна пред- ставити у вигляді формули: (8) де Wi – обводненість продукції свердловини (0,0 0,99). Відзначимо, що Bpn , Bpj , Bpe , Bpobi визначаються за пев- ною методикою, де беруться за основу результати обліку витрат за виробничо-технологічною структурою та рівня- ми управління. Тоді відносна рентабельність і-ї свердловини дорівнює (9) Для визначення прибутковості свердловин, а також їх ранжування на прибуткові, умовно прибуткові та збиткові проводиться аналіз техніко-економічних показників. Вхід- ні техніко-економічні чинники по технологічному комплек- су, які необхідні для здійснення аналізу: Qn: видобуток нафти на N свердловинах, т; Qji: видобуток рідини на N свердловинах, т; Qgi: видобуток газу на N свердловинах, м3; Wi : середня обводненість видобутої нафти (0,0 0,99); Qvi: обсяг закачування води в системі підтримання плас- тового тиску, м3; Сn: ціна нафти, грн./т; Сg: ціна газу, грн./м3; Kug: коефіцієнт утилізації газу, (0,1 1,0); Nsw: фонд експлуатаційних свердловин, шт.; Bamsw: амортизація ліцензій, грн.; Riпл: планована відносна рентабельність (0 2,0); Zd: витрати на енергію для вилучення продукції з пласта, грн.; Bpp: витрати щодо впливу на пласт у системі підтримання пластового тиску, грн.; Bsb: витрати на збір і транспорт продукції, грн.; Btn: витрати на технологічну підготовку нафти, грн.; Reob: витрати на експлуатацію об- ладнання, грн.; Ot, Pz: відрахування, інші невиробничі вит- рати, грн.; Bos: заробітна плата основного виробничого пер- EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 47 48 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ соналу, грн.; Bod: зарплата додаткова, грн.; Bz: цехові вит- рати, грн.; Bobs: загальновиробничі витрати, грн.; Pr, Sn: ви- робнича собівартість нафти, грн./т; Pr, Sg: виробнича собівартість газу, грн./м3. Прибутковою вважається свердловина з позитивним значенням показника прибутку Pi. Перехід від прибутко- вих свердловин до умовно прибуткових здійснюється за критерієм Pi 0, а перехід до збиткових свердловин – за критерієм Rnak Ren (задається в межах 0,0 2,0), де Rnak – накопичене значення рентабельності. Проте слід зазначити, що інформація, яка формується в базах даних підприємства, не об’єднана моделями і ме- тодиками управління та оптимізації процесів виробництва по горизонталі, вертикалі і за техніко-економічними кри- теріями [1]. Деталізація процесу формування витрат нафтогазови- добувних підприємств (НГВП) до рівня витрат в окремих підсистемах дозволяє розглянути окремо НГВП як склад- ну систему. У результаті декомпозиції загального завдан- ня управління була побудована ієрархічна структура мо- делі системи управління НГВП (рис.) або нафтової компанії. За результатами проведеного структурного аналізу моделі запропоновано розділити отриману ієрархічну сис- тему на п’ять рівнів: І – Координати стану об’єкта управління (і – кількість експлуатаційних свердловин: фонтанних, глибинно-насос- них із зануреними насосами). ІІ – Процеси формування витрат на нагрівання рідини, сепарацію нафти від газу, деемульсацію, перекачування товарної нафти, осушення газу, транспортування газу на ГПЗ, підготовку води і закачування її в пласт, які відбува- ються в підсистемах: S201 – підсистема видобування нафти і газу; S202 – підсистема збору нафти і газу; S203 – підсисте- ма нагрівання рідини; S204 – підсистема технологічної підго- товки нафти (сепарація, деемульсація); S205 – підсистема перекачування товарної нафти; S206 – підсистема осушен- ня газу; S207 – підсистема транспортування газу на ГПЗ; S208 – підсистема технологічної підготовки води. ІІІ – Цільові функції підсистеми: S301 – мінімальні витра- ти на видобування та технологічну підготовку нафти; S302 – мінімальні витрати на перекачування товарної нафти; S303 – мінімальні витрати на видобування і технологічну підготовку газу; S304 – мінімальні витрати на транспорту- вання газу на ГПЗ; S305 – мінімальні витрати на видобуван- ня та технологічну підготовку води; S306 – мінімальні витра- ти на закачування води у пласт. ІV – Цільові функції системи: S401 – мінімальна виробни- ча собівартість продукції. V – Рівень прийняття керувальних рішень. Правильність декомпозиції процесу управління склад- ної багаторівневої системи перевірена можливістю віднов- лення її цілісності шляхом синтезу виділених підсистем (Si), починаючи з І по V рівень. У процесі створення єдиного підходу при синтезі цільо- вої функції системи S401 на основі виділених підсистем рівнів I–V та параметрів математичних моделей враховано те, що вектор координат стану кожної підсистеми, що пе- редається на вищий рівень, містить координати стану нижніх рівнів. Як видно на рис., у процесі формування ре- альної ієрархічної структури НГВП здійснено не тільки формальну процедуру розбиття початкової системи на підсистеми, а й забезпечено цілісність і відносну са- мостійність усіх підсистем. Система управління підприємством перетворюється в корпоративну інформаційну систему шляхом розширення її можливостей завдяки інтеграції з існуючими системами АСКТП. Вона має будуватися як єдиний комплекс ор- ганізаційних та програмно-технічних рішень, які охоплю- ють не тільки виробничі, технологічні, фінансові й госпо- дарські процеси, а й об’єднують усі підрозділи в єдиний інформаційний простір [14]. Основними завданнями корпоративної інформаційно- управлінської системи є: автоматизація всіх бізнес-про- цесів корпорації, здійснення оперативного контролю та уп- равління процесами видобутку і промислової підготовки нафти і газу; підтримка діяльності всіх підрозділів та об’єк- тів корпорації; створення єдиного інформаційного просто- ру для великої кількості територіально віддалених один від одного об’єктів і підрозділів підприємства – свердло- вин, сховищ, транспортних систем та ін.; обробка і аналіз інформації за допомогою потужних сучасних засобів; за- безпечення високошвидкісної передачі по каналах зв’язку будь-яких видів інформаційних потоків; забезпечення не- обхідного рівня безпеки і захисту інформаційних ресурсів підприємства. Перевагами корпоративної інформаційно-управлін- ської системи є вихід на якісно новий рівень управління та планування діяльності підприємства завдяки впровад- женню сучасних інформаційних технологій; можливість планувати виробничі процеси та прогнозувати видобуток нафти і газу; контроль за використанням обладнання; під- вищення оперативності та якості роботи кожного підрозділу і кожного співробітника підприємства. Остання перевага забезпечується шляхом створення та викорис- тання системи електронного документообігу, що дозволяє раціонально організувати внутрішні й зовнішні інфор- маційні потоки; впровадження єдиного інформаційного простору для бізнес-систем і технологічних систем, які входять в інтегровану інформаційно-управлінську систе- му; організації чіткого персонального контролю за вико- нанням наказів та розпоряджень керівництва. Висновки. Автором статті вперше запропоновано системну модель формування синергічних ефектів у роз- витку нафтогазовидобувних компаній як суперпозиція зовнішніх збурень, внутрішньосистемних факторів і керу- вальних дій, які спрямовані на забезпечення їх коге- рентності. Вона дає змогу кількісно оцінити синергічну ефективність організаційно-управлінських рішень та про- ектувати організаційно-економічний механізм ефективно- го розвитку нафтогазовидобувних компаній. Література 1. Шадрин В. П. Основы развития эффективного управления в нефтедобы- че / В. П. Шадрин, С. В. Шадрин // Проблемы нефтегазового комплекса Рос- сии. – Уфа : УНИ, 1998. – С. 147–151. Рис. Ієрархічна структура моделі системи управління НГВП Джерело: Авторська розробка Позначення:: і – кількість свердловин; ЦН,Г – ціни реалізації одиниці продукції (нафти, газу); СППР – система підтримки прийняття рішень; ОЗ – обсяг збуту продукції EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:42 Page 48 49 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÌÈ 2. Шишкин О. П. Автоматизированные системы управления предприятиями нефтяной промышленности / О. П. Шишкин // М. : Недра, 1981. – 159 с. 3. Горбійчук М. І. Моделювання об’єктів та систем керування в нафтогазовій промисловості : навч. посіб. / М. І. Горбійчук. – Івано-Франківськ : Факел, 1999. – 603 с. 4. Балакиров Ю. А. Оптимальное управление процессами нефтедобычи / Ю. А. Балакиров, Л. В. Капущак, Е. А. Слепян. – К. : Тeхника, 1998. – 148 с. 5. Хасанов М. М. О методах анализа и управления самoорганизующимися процессами нефтегазодобычи / М. М. Хасанов // Нефтяное хозяйство. – 1994. – № 2. – С. 74–77. 6. Шадрин В. П. Анализ эффективности эксплуатационных добывающих скважин в системах управления / В. П. Шадрин // Проблемы нефтегазового комплекса России. – Уфа : УНИ, 1998. – С. 152–156. 7. Лысенко В. Д. Оптимизация разработки нефтяных месторождений / В. Д. Лысенко. – М. : Недра, 1991. – 296 с. 8. Липерт А. И. Повышение эффективности использования фонда скважин / А. И. Липерт. – М. : Недра, 1981. – 60 с. 9. Ладанюк А. П. Основи системного аналізу / А. П. Ладанюк. – Вінниця : Навч. книга, 2004. – 173 с. 10. Троянов Т. А. Задачи автоматизации управления нефтедобычей на Са- халине / Т. А. Троянов // Проблемы нефтегазового комплекса России. – Уфа : УНИ, 1998. – С. 189–194. 11. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И.Ансофф ; пер. с англ. под ред. Ю. Н. Котуревского // Спб. : Питер, 1999.– 416 с. 12. Кузнецов Б. Л. Введение в экономическую синергетику / Б. Л. Кузне- цов. – Набережные Челны : КамПИ, 1999. – 326 с. 13. Кузнецова С. Б. Системно-синергетический подход к решению задач экономической безопасности крупного промышленного комплекса / С. Б. Кузнецова, И. А. Кашкина // Социально-экономическое развитие Рос- сии в ХХІ веке. – Пенза, 2003. – С. 127–129. 14. Определение синергетических эффектов [Электронный ресурс]. – Ре- жим доступа : http://mmop.vstu.ru/Khosenkov/?page_id=49 15. Шагеев А. Ф. Автоматизированный мониторинг процессов обработки скважин – первая ступень интеллектуальных систем управления / А. Ф. Ша- геев, А. М. Тимушева, Л. Н. Шагеева, А. С. Гришкин // Нафтяное хозяйство. – 2000. – № 11. – С. 48–49. Стаття надійшла до редакції 18 травня 2012 року УДК 338.45:622.324 О. М. Ромашко, аспірант кафедри організації виробництва і праці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ГАЗУ В ЄС Стаття присвячена дослідженню сучасного стану та тенденцій розвитку ринку газу Європейського Союзу на основі аналізу базових показників газового сектору. Ключові слова: природний газ, доведені запаси, видобуток, споживання. А. М. Ромашко ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РЫНКА ГАЗА В ЕС Статья посвящена исследованию современного состояния и тенденций развития рынка газа Европей- ского Союза на основе анализа базовых показателей газового сектора. Ключевые слова: природный газ, доказанные за- пасы, добыча, потребление. O. M. Romashko FEATURES OF EU GAS MARKET FUNCTIONING The article is dedicated to the research of the modern European Union gas market state and progress, based on the base indexes of the gas sector analysis. Key words: natural gas, proved reserves, extracting, consumption. Постановка проблеми. Однією з головних умов еко- номічної безпеки держави є ефективна енергетична полі- тика щодо стабільного забезпечення енергоресурсами. Нині світова енергетика характеризується обмеженістю та вичерпністю запасів вуглеводнів, дисбалансом між наявні- стю власних енергоресурсів і потребою в них, зростанням попиту на енергоносії, коливанням цін на енергоресурси та підвищенням екологічних вимог щодо їх використання. За прогнозами британської компанії British Petroleum, у довгостроковій перспективі серед видобувних енергоре- сурсів найвищими темпами зростатиме попит саме на при- родний газ за рахунок більш сприятливих екологічних ха- рактеристик [1, с. 47]. Збільшення обсягів споживання газу характерне як для більшості країн світу, так і для країн ЄС. У Європейському Союзі цей процес зумовлюється [2]: • перспективою закриття атомних електростанцій в окре- мих країнах (Німеччина, Швейцарія, Бельгія); • потребою забезпечення природним газом окремих регіонів ЄС, які його досі не отримують, за рахунок бу- дівництва нових газопроводів; • збільшенням країн – учасниць Євросоюзу (Хорватія мо- же стати членом ЄС 1 липня 2013 року, претендентами на вступ є Македонія та Чорногорія, потенційним канди- датом – Сербія). У сучасних економічних умовах в ЄС спостерігається недостатність обсягів власних запасів газу, тому більшість країн-членів є енергодефіцитними. У статті основний акцент зроблено на дослідженні ба- зових показників, що характеризують стан і тенденції роз- витку європейського газового ринку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку газового ринку ЄС порушувалися у працях таких науковців, як В. Саприкін [2], І. Пашковська [3], Ю. Зануда [4], Дж. Шер [5], Г. Бурлака [6], О. Селезньова [7]. Слід також відзначити аналітичну доповідь «Газові ринки ЄС і України: проблеми розвитку та інтеграції», яка підготовлена експертами Українського центу економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова [8]. Водночас, результати досліджень європейського газо- вого ринку, висвітлені у зазначених працях, не беруть до уваги нових тенденцій базових показників газового секто- ру через постійну зміну у світовій економіці масштабів та структури споживання природного газу. Мета статті – дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку базових показників газового сектору ЄС, а саме обсягів доведених запасів, видобування та споживання природного газу. Основні результати дослідження. Сучасний стан розвитку газового ринку ЄС характеризується рядом тен- денцій, серед яких: • скорочення обсягів доведених запасів; • зниження обсягів видобутку природного газу; • зростання попиту на природний газ; • зростання рівня імпортозалежності; • намагання окремих країн ЄС диверсифікувати внутрішні газові ринки завдяки альтернативним джерелам та шля- хам газозабезпечення. Оскільки природний газ є невідновним енергетичним ресурсом, то головними умовами нарощування ресурсної бази є розширення масштабів геологорозвідувальних ро- EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:42 Page 49