Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ

У статті розглянуто соціальні параметри механізму формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Досліджено теоретико-методологічні основи формування механізму КСВ. Проведено порівняльний аналіз між діяльністю підприємств, які займаються впровадженням КСВ, та діяльністю підприємств,що...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Баюра, Д.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Економіка та управління національним господарством
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48291
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ / Д.О. Баюра, О.А. Буян // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 32-35. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48291
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-482912013-08-30T13:25:31Z Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ Баюра, Д.О. Економіка та управління національним господарством У статті розглянуто соціальні параметри механізму формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Досліджено теоретико-методологічні основи формування механізму КСВ. Проведено порівняльний аналіз між діяльністю підприємств, які займаються впровадженням КСВ, та діяльністю підприємств,що не є соціально відповідальними. В статье рассмотрены социальные параметры механизма формирования корпоративной социальной ответственности (КСО). Исследованы теоретико-методологические основы формирования механизма КСО. Проведен сравнительный анализ между деятельностью предприятий, занимающихся внедрением КСО, и деятельностью предприятий, которые не являются социально ответственными. In the article social parameters concerning the mechanism of corporate social responsibility formation (CSR) are considered. Theoretical and methodological bases of CSR mechanism formation are resulted. In the article the comparative analysis between activity of the enterprises which are engaged in CSR introduction and activity of the enterprises which aren’t socially responsible are carried out. 2012 Article Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ / Д.О. Баюра, О.А. Буян // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 32-35. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48291 330.87 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка та управління національним господарством Економіка та управління національним господарством
spellingShingle	Економіка та управління національним господарством Економіка та управління національним господарством Баюра, Д.О. Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ Економiчний часопис-XXI
description	У статті розглянуто соціальні параметри механізму формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Досліджено теоретико-методологічні основи формування механізму КСВ. Проведено порівняльний аналіз між діяльністю підприємств, які займаються впровадженням КСВ, та діяльністю підприємств,що не є соціально відповідальними.
format	Article
author	Баюра, Д.О.
author_facet	Баюра, Д.О.
author_sort	Баюра, Д.О.
title	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ
title_short	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ
title_full	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ
title_fullStr	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ
title_full_unstemmed	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ
title_sort	соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму ксв
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Економіка та управління національним господарством
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48291
citation_txt	Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ / Д.О. Баюра, О.А. Буян // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 32-35. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT baûrado socíalʹníparametrikonkurentospromožnostívkontekstírozvitkumehanízmuksv
first_indexed	2025-07-04T08:41:13Z
last_indexed	2025-07-04T08:41:13Z
_version_	1836705094073057280
fulltext	33 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 Постановка проблеми. Незважаючи на численні дос- лідження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), бізнес-стратегій та конкурентоспроможності, не- достатньо робіт присвячено питанню, яким чином під- приємства повинні використовувати свої ресурси для роз- витку механізму КСВ, отримуючи при цьому значну конкурентну перевагу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідже- нням питання корпоративної соціальної відповідальності, аналізу стейкхолдерів, бізнес-стратегій та конкурентних переваг займалися Фріман Е., Портер М. Серед вітчизня- них учених соціальним питанням механізму управління корпоративною соціальною відповідальністю присвячені роботи Благова Ю. Є., Грішнової О. А., Зінченко А. Г., Саприкіної М. А. та ін. Взаємозв’язок між КСВ і фінансо- вим результатом досліджували Карлтон Д. [1, c. 3], Чао Д. [2, c. 4], Хафф І. [3], Клюгер Д. [4, c. 44], Оуен П. [5], Райх Р. [6, c. 8]. Мета статті – визначення соціальних параметрів кон- курентоспроможності в контексті механізму КСВ. Основні результати дослідження. У статті представ- лено концептуальну структуру оцінки впливу операційної діяльності компанії на її стейкхолдерів у контексті розвит- ку механізму КСВ за допомогою застосування аналізу соціально відповідальної компетентності (СВК). Запровад- ження системи СВК в операційну діяльність підприємства сприяє вдосконаленню продукції і послуг, підвищенню ефективності виробничих процесів, ділової репутації та унікальності бренду. Соціально відповідальні підприємства функціонують у складних умовах, що пояснюється суперечностями між інтересами різних груп зацікавлених осіб в розумінні реа- лізації корпоративної стратегії і цінностей підприємства: 1. Менеджери намагаються скоротити витрати ком- панії, тим самим стримуючи її інвестиційну діяльність, зок- рема обсяги соціального інвестування та благодійництво. 2. Завдання інвесторів – отримати вигоду від інвес- тиційної діяльності у КСВ ініціативи. 3. Держава вимагає від бізнесу сприяння економічному та суспільному розвитку регіону, місцевості, де зосеред- жено виробництво. 4. Недержавні установи і громадські організації напо- лягають, щоб підприємства дотримувалися високих стан- дартів щодо захисту навколишнього середовища та прав людини, надавали матеріальну і нематеріальну допомогу громадянам [6, c. 8]. ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ УДК 330.87 СОЦІАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ КСВ У статті розглянуто соціальні параметри механізму формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Досліджено теоретико-методологічні основи формування механізму КСВ. Проведено порівняльний аналіз між діяльністю підприємств, які займаються впровадженням КСВ, та діяльністю підприємств, що не є соціально відповідальними. Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, механізм формування КСВ, модель соціально відповідальної компетенції. Д. О. Баюра, доктор економічних наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка О. А. Буян, аспірантка кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Д. А. Баюра, О. А. Буян СОЦИАЛЬНЫЕ ПАРАМЕТРЫ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ МЕХАНИЗМОВ КСО В статье рассмотрены социальные параметры ме- ханизма формирования корпоративной социальной ответственности (КСО). Исследованы теоретико-мето- дологические основы формирования механизма КСО. Проведен сравнительный анализ между деятельнос- тью предприятий, занимающихся внедрением КСО, и деятельностью предприятий, которые не являются социально ответственными. Ключевые слова: корпоративная социальная ответ- ственность, механизм формирования КСО, модель соци- ально ответственной компетенции. D. A. Bayura, O. A. Buyan SOCIAL PARAMETERS OF COMPETITIVENESS IN THE CONTEXT OF CSR MECHANISM DEVELOPMENT In the article social parameters concerning the mecha- nism of corporate social responsibility formation (CSR) are considered. Theoretical and methodological bases of CSR mechanism formation are resulted. In the article the com- parative analysis between activity of the enterprises which are engaged in CSR introduction and activity of the enter- prises which aren’t socially responsible are carried out. Key words: corporate social responsibility, the mechanism of CSR formation, model of socially responsible competence. EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 33 Отже, виходячи із вищезазначеного, можна констату- вати існування проблеми невідповідності, з одного боку, між інтересами різних груп стейкхолдерів, а з другого – між стратегією КСВ та функціями підприємства. Остання призводить до недостатньо ефективного розподілу ре- сурсів на КСВ програми, що дозволяє інвесторам отрима- ти лише мінімальну вигоду, а в гіршому випадку – руйнує репутацію підприємства. Причинами низької ефективності програм у розрізі ме- ханізму КСВ є: по-перше, обмежений бюджет компанії та нечітко визначені напрями, де менеджери мають втілюва- ти КСВ ініціативи з метою задоволення інтересів інвес- торів в отриманні прибутку в довгостроковій перспективі. По-друге, корпоративні ресурси розподілені у соціальні проекти без отримання переваг від нефінансових активів компанії або без розуміння того, як соціальні проекти сприяють розвитку бізнесу. Компанії, що дотримуються та- кого підходу, не мають очікуваних переваг від КСВ ініціа- тив. Наприклад, компанія ExxonMobil щорічно інвестує більш ніж $35 млн. у різні напрями КСВ, а саме в освітню, оздоровчу та екологічну програми, розвиток музейної справи, мистецтва, обслуговування місцевих громад, за- хист інтересів жінок і меншин. Понад 80% інвестицій було вкладено в наукову сферу Сполучених Штатів, техно- логічний та інноваційний розвиток нафтовидобувної і наф- топереробної промисловості [7]. Зазначені $35 млн. інвестицій ExxonMobil надала у ви- гляді грантів благодійним організаціям, програми яких жодним чином не пов’язані з діловими цілями та стра- тегіями компанії. Можна припустити, що якби ExxonMobil стратегічно інвестувала ці кошти у програми, що, перш за все, відповідають її бізнес-стратегії і прив’язувала нема- теріальні активи до цих програм, то вигоди для конкурен- тоспроможності компанії й розвитку суспільства були б значно більшими. Рішення керівництва компанії Shell розмістити нафто- сховища Brent Spar у Північно-Атлантичному океані є ти- повим прикладом невідповідності між стратегією КСВ та практикою компанії. Такого роду рішення підривають ді- лову репутацію у світі. В результаті компанії Shell довело- ся звернутися по консультації до численних експертів, аби закрити нафтосховище Brent Spar, яке вичерпало свій термін життєдіяльності. Більшість екологічних експертів рекомендували «найбезпечніше» рішення з метою позбутися нафтосховища – за- нурити його на глибину. Всесвітня організація із захисту навколишнього середовища Greenpeace проводила низку кампаній проти занурення наф- тосховища у 1980-ті роки, щоб запобігти проник- ненню шкідливих виробничих відходів (діоксину титану), та лобіювала заборону «демпінгу» (за- нурення) нафтосховища через конвенцію OSPAR [8]. У результаті, зазнавши гострої критики з бо- ку лідерів північноєвропейських держав, громад- ських протестів, руйнування об’єктів компанії, падіння акцій, керівництво Shell опублікувало заяву на офіційному сайті про анулювання плану стосовно занурення нафтосховища. Під час цих подій компанія втратила 40% прибутку [5]. Компанія Monsanto є іншим прикладом того, як стратегії КСВ та функції бізнесу можуть піді- рвати репутацію компанії. В той час як підрозділ КСВ Monsanto був залучений в освітню програму з міжнародними неурядовими організаціями з метою вивчення шкідливого впливу генетично- модифікованих організмів у насінні, інші підроз- діли компанії продавали продукцію з ГМО в Європі, Бра- зилії, Індії попри сильну негативну реакцію суспільства. Активістські групи організовували протести шляхом спалювання бавовняних насаджень Monsanto, бойкотува- ли продукцію компанії. Крім того, відомі підприємства Grameen та CARE скасували плани щодо співробітництва з Monsanto у проектах Індії, Бангладеш, Танзанії. Проте виробник сільськогосподарської продукції з ГМО продов- жує розвивати свою діяльність на міжнародному рівні [3; 4, c. 45]. Отже, як показує досвід відомих компаній, досить рідко маркетинг, виробництво, операційна діяльність та інші функції бізнесу відповідають КСВ програмам. На рис. 1 розкрито деякі типові причини, потенційні наслідки невідповідності між діяльністю бізнесу і КСВ стратегією. Компанії, що впроваджують довготривалу КСВ стра- тегію у свою діяльність, досягають ефективного фінансо- вого результату та сприяють суспільному розвитку. На рис. 2 наведено модель, де показано КСВ компе- тентність компанії, що може бути використана для більшої узгодженості між КСВ стратегією і бізнес-функціями. Така узгодженість дасть змогу максимізувати соціальну та бізнес-вигоду від КСВ програм та запобігти діям, що руй- нують репутацію компанії. Ключовими елементами моделі в розрізі механізму КСВ є: 1. Визначення ключових елементів компетентності (досвід, навички, можливості, потенціал, навчання гро- мадськості та населення). Прикладом компанії, що вико- 34 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ Рис. 1. Причини та наслідки невідповідності між КСВ стратегією підприємства та його функціями Джерело: Складено авторами Рис. 2. Модель КСВ компетентності Джерело: Складено авторами EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 34 35 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ристовувала свій потенціал, є Enron. До банкрутства вона була визнана найбільш інноваційною у Сполучених Штатах протягом п’яти років. Enron трансформувала свій бізнес від постачання газу через трубопроводи у широко спеціа- лізований підхід, що включав газову торгівлю, власне ви- робництво та широку комунікаційну інфраструктуру. Од- нак не були враховані корпоративні ризики. КСВ програми компанії залишалися досить традиційними. Підприємство вкладало приблизно 1% власного доходу до вирахування податків у благодійні організації, що впроваджували соціальні проекти у США [9]. 2. Визначення та аналіз ключових груп стейкхолдерів. Повернімося до прикладу компанії Monsanto, яка мала аналізувати групи стейкхолдерів з метою уникнення про- тиріч між стратегією КСВ та власними бізнес-діями. Такий аналіз дав би можливість застосувати основні навички і знання у біоінженерії, а відтак ідентифікувати ключові гру- пи стейкхолдерів, тобто акціонерів, споживачів, уряди, не- державні організації, що займаються вирішенням еко- логічних питань. Менеджери компанії повинні були визначити, яким чином знання з біоінженерії можуть заче- пити інтереси деяких груп стейкхолдерів та як ці знання і технології можуть принести їй користь, наприклад виріши- ти проблему продовольства у країнах, що розвиваються. 3. Стратегічні альянси, що впливають на формування КСВ компетентності компанії (недержавні організації, заін- тересовані групи, уряд, інші компанії). Компанії Chiquita та Starbucks нещодавно сформували стратегічні союзи з еко- логічними організаціями для сертифікації власної про- дукції та контролю якості на високому рівні. Програма сертифікації компаній, що має назву «The Better Banana Project», встановлює жорсткі екологічні й соціальні норми для фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, включаючи якість ґрунтів, водне постачан- ня, мінімальний вміст агрохімії, захист екосистеми і спра- ведливе ставлення до працівників [11]. 4. Упровадження КСВ та навчання персоналу компанії, що складається із таких етапів: формування команди, встановлення цілей, експериментування, поширення ідей. Timberland – гарний приклад компанії, що робить успіхи у співпраці з громадськими групами, операційній діяльності та здійсненні маркетингових функцій. Компанія створила власний офіс для зв’язків із громадськістю (Social Enter- prise), видала віце-президенту положення, що ґрунтують- ся на проблемах КСВ і повідомляються безпосередньо ге- неральному директору. Один віце-президент компанії відповідає за операційну діяльність, інший – за маркетин- гову. Це дає можливість покращувати та розвивати існу- ючі навички й розвивати нові знання у сфері КСВ [10]. 5. Бізнес-вигоди як результат упровадження КСВ про- грам (скорочення витрат, підвищення ефективності, змен- шення ризиків, створення додаткової вартості та ін.). При- кладом тут є «The Better Banana Project» компанії Chiquita, що інвестувала приблизно $20 млн. у програму зі знижен- ня використання гербіциду на 80%, скорочення дорогих і шкідливих речовин (пестицидів), перебудови складів та- ким чином, щоб уникнути витоку шкідливих речовин на площі бананових насаджень. Компанія також фінансує живлення ґрунтів, водне постачання, організовує збір та утилізацію відходів, здійснює екологічне і соціальне плану- вання, а також контроль дій [1, c. 13]. 6. Соціальні вигоди як похідна та результат упровад- ження КСВ програм (формування свідомих громад, міцні взаємозв’язки з місцевими громадами, продуктивність персоналу). Освітня програма, організована компанією IBM, є одним із прикладів використання КСВ компетент- ності з метою максимізації вигоди для зміцнення зв’язків із громадами та використання бізнес-потенціалу. IBM роз- робила навчальну модель в університеті Філадельфії, в ос- нову якої покладено технологію розпізнавання мови у про- цесі навчання дітей, що не розмовляють англійською, різним мовам світу. Ця технологія дала можливість ком- панії розробляти нові продукти з розпізнавання мовлення, яка породжує неабиякий комерційний інтерес [12]. Coca-Cola як велика транснаціональна корпорація все більше впроваджує стратегії КСВ в освітній напрям. Тра- диційно Coca-Cola вкладала значні кошти у співтова- риство з освітніми закладами, роблячи акцент на капі- тальні витрати для шкіл та бібліотек. Останнім часом компанія інвестує у співтовариство зі збереження води, що є необхідним інгредієнтом у всіх її продуктах. Напри- клад, Coca-Cola вклала понад $350 тис. в Китаї для виса- дження дерев та інших заходів, спрямованих на припинен- ня опустелювання і виснаження ґрунтових вод. Очевидно, що інвестиції Coca-Cola в екологічні та інші програми розвитку громад, які допомагають економити воду, будуть на користь як громадам, так і підприємствам, а також сприятимуть зміцненню конкурентоспроможності компанії [2, c. 8]. Висновки. У статті проведено порівняльний аналіз між діяльністю підприємств, які займаються впроваджен- ням СВК, та діяльністю підприємств, що не є соціально відповідальними. Значну увагу приділено питанню про невідповідність між операційною діяльністю та стра- тегіями деяких підприємств у механізмі КСВ. Це ґрун- тується на всебічному огляді моделі СВК. Здійснено порівняння діяльності компаній, що використовують тра- диційні КСВ стратегії, та тих, що застосовують модель СВК. Наведено фактори, що впливають на успішне впро- вадження моделі СВК. У подальших наукових дослідженнях у ході аналізу ме- ханізмів КСВ необхідно особливу увагу приділяти соціаль- но відповідальним компетенціям, оскільки системний аналіз дозволяє виявити пряму залежність впливу КСВ на конкурентоспроможність та результати господарської діяльності підприємств. Література 1. Carlton J. Chiquita to Take Part in Environmental Program / J. Carlton // The Wall Street Journal. – 2000. – November 16. – Р. A3. 2. Chao J. Coke Water Plan Aims to Quench China’s Thirst During Drought / J. Chaо // The Atlanta Journal-Constitution. – 2000. – October 19. – Р. D4. 3. Huff E. Protesters successfully shut down [Electronic resource] / E. Huff // California Monsanto office Wednesday, March 21, 2012. – Аvailable on: http://www.naturalnews.com/035348_Monsanto_ protest_California.html#ixzz1wosF8cIn 4. Kluger J. The Suicide Seeds / J. Kluger // Time Magazine. – 1999. – February 1. – Р. 44–45. 5. Owen P. & Rice T. (1999). Decommissioning of Brent Spar. Spon Press. ISBN 0-419-24090-X. 6. Reich R. B. The New Meaning of Corporate Social Res- ponsibility / R. B. Reich // California Management Review. – 1998. – Vol. 40:2. – Р. 8–17. 7. Exxon Mobile Corporation [Electronic resource]. – Access mode : http://www.exxonmobil.com/Corporate/ 8. Ospar Commission [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ospar.org/content 9. Enron Creditors Recovery Group [Electronic resource]. – Access mode : www.enron.com 10. The Timberland Company [Electronic resource]. – Access mode : www.timberland.com 11. Chiquita corporate website [Electronic resource]. – Access mode : www.chiquita.com 12. IBM corporate website [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ibm.com/us/en/ Стаття надійшла до редакції 7 червня 2012 року ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:41 Page 35

Соціальні параметри конкурентоспроможності в контексті розвитку механізму КСВ

Institution

Ähnliche Einträge