Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління
У статті проаналізовано основні причини створення нової групи глобального управління БРІКС, яка об’єднує країни,що розвиваються. Визначено відмінні риси країн, які перешкоджають ефективному функціонуванню і взаємодії в межах групи, а також спільні риси та фактори об’єднання країн, що входять до с...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Економiчний часопис-XXI |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48294 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління / К.С. Каймашнікова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 24-26. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-48294 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-482942013-08-18T03:13:44Z Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління Каймашнікова, К.С. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті проаналізовано основні причини створення нової групи глобального управління БРІКС, яка об’єднує країни,що розвиваються. Визначено відмінні риси країн, які перешкоджають ефективному функціонуванню і взаємодії в межах групи, а також спільні риси та фактори об’єднання країн, що входять до складу БРІКС. Розкрито основні принципи побудови і стратегічні напрями дій угруповання. В статье проанализированы основные причины создания новой группы глобального управления БРИКС, объединяющей страны, которые развиваются. Определены отличительные черты, которые препятствуют эффективному взаимодействию стран в пределах группы, а также общие черты и факторы объединения стран, которые входят в состав БРИКС. Раскрыты основные принципы построения и стратегические на- правления действий группировки. In the article the main reasons for creating BRICS as a new group of global governance which brings together developing countries are described. The article determines the distinctive features of countries that prevent the effective interaction within the group, as well as common features and factors of BRICS countries integration. The basic principles and strategic directions for action of a group are revealed. 2012 Article Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління / К.С. Каймашнікова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 24-26. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48294 339.923 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
spellingShingle |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Каймашнікова, К.С. Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління Економiчний часопис-XXI |
description |
У статті проаналізовано основні причини створення нової групи глобального
управління БРІКС, яка об’єднує країни,що розвиваються. Визначено відмінні риси країн,
які перешкоджають ефективному функціонуванню і взаємодії в межах групи, а також
спільні риси та фактори об’єднання країн, що входять до складу БРІКС. Розкрито
основні принципи побудови і стратегічні напрями дій угруповання. |
format |
Article |
author |
Каймашнікова, К.С. |
author_facet |
Каймашнікова, К.С. |
author_sort |
Каймашнікова, К.С. |
title |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління |
title_short |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління |
title_full |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління |
title_fullStr |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління |
title_full_unstemmed |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління |
title_sort |
створення брікс як нової структури глобального розвитку та управління |
publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48294 |
citation_txt |
Створення БРІКС як нової структури глобального розвитку та управління / К.С. Каймашнікова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 24-26. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
series |
Економiчний часопис-XXI |
work_keys_str_mv |
AT kajmašníkovaks stvorennâbríksâknovoístrukturiglobalʹnogorozvitkutaupravlínnâ |
first_indexed |
2025-07-04T08:41:25Z |
last_indexed |
2025-07-04T08:41:25Z |
_version_ |
1836705106515460096 |
fulltext |
24
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
Постановка проблеми. Одним із найважливіших на-
прямів розвитку сучасного світу та однією з найвпли-
вовіших сил, яка торкається всіх сфер суспільного життя,
є глобалізація світового устрою. Під глобалізацією ро-
зуміють величезне збільшення масштабів світової торгівлі
та інших процесів міжнародного обміну в умовах відкритої,
інтегрованої економіки. У процесі глобалізації найбільшого
значення набувають країни та об’єднання, що володіють
унікальними ресурсами або методами менеджменту. Од-
ним із таких об’єднань країн є БРІКС (Бразилія, Росія,
Індія, Китай та Південна Африка), які мають великий по-
тенціал розвитку: значні запаси природних і сировинних
ресурсів, територію, що складає більш як чверть суші пла-
нети, фінансові ресурси, які дозволяють досягати рівня
ВВП, що перевищує показник США. Країни БРІКС є круп-
ними гравцями не лише в економічній, а і в політичній
сфері. БРІКС – це відображення нових методів багатосто-
ронньої дипломатії, що відповідає стану міжнародних
відносин, який постійно змінюється на нинішньому транс-
формаційному етапі розвитку світоустрою.
Водночас, світова політична та економічна спільнота
підкреслює не лише позитивні сторони концепції БРІКС, а
й її уразливість, нестійкість, бідність. Ця проблема є дуже
актуальною сьогодні, адже країни БРІКС дедалі більше
набувають рис стратегічного партнерства. Одним із
фактів, що підтверджують це, є приєднання у 2011 році до
БРІК Південної Африки, після чого група держав дістала
назву БРІКС. Нині посилюється значення концепції БРІКС
як локомотиву світового торгово-економічного розвитку,
як угруповання країн, здатних суттєво вплинути на процес
глобального керування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчен-
ня питання формування структури БРІКС почалося лише у
ХХІ сторіччі. Вперше визначення абревіатури було подано
американським аналітиком компанії Голдман Сакс О’Ней-
лом у 2001 р. Розвиток економік країн БРІКС і сьогодні є
одним із головних напрямів досліджень компанії Голдман
Сакс. Проблема вивчається та обговорюється багатьма
вченими й аналітиками країн Європи, США, створюються
спеціальні групи для дослідження цільового призначення
та стратегій угруповання в освітніх установах країн БРІКС.
Перспективи союзу БРІКС як провідного угруповання у
процесі формування світоустрою досліджуються росій-
ськими діячами науки та політики Ніконовим В. А., Толо-
рая Г. Д., Давидовим В. М., Бобровніковим А. Д., Луковим
В. Б. та ін. Основою для дослідження політики і стратегій
БРІКС є декларації самітів БРІКС.
Метою статті є визначення спільних та відмінних рис
розвитку Бразилії, Росії, Індії, Китаю і Південної Африки та
обґрунтування причин об’єднання цих країн у єдину струк-
туру.
Основні результати дослідження. Багатополярність
системи міжнародних відносин сприяє розвитку нових
інтеграційних форм. Поява впливових угруповань визна-
чає необхідність посилення економічної незалежності й
політичної відкритості країн, соціальної захищеності насе-
лення, зміцнення законодавчої бази та спрямованість на
об’єднання країн за певними спільними ознаками.
Одним із таким угруповань, що відзначається прогре-
сивними методами функціонування й управління, є фор-
мат БРІКС – об’єднання країн, що розвиваються – Бра-
зилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.
У 2011 році частка країн БРІКС у світовому валовому
внутрішньому продукті (ВВП) становила близько 25%, на
них припадає майже 8% глобальних економічних ресурсів.
Країни БРІКС – це 30% світової території, на якій проживає
45% населення світу. Зазначені країни забезпечили
збільшення показника світового економічного зростання
на 50% за останні десять років [1; 2]. Країни БРІКС є
країнами, що динамічно розвиваються, із інноваційними
методами управління, стійкістю до кризових явищ, країна-
ми, що є ключовими гравцями в міжнародній торгівлі.
УДК 339.923
К. С. Каймашнікова,
аспірантка Київського національного економічного
університету імені Вадима Гетьмана
СТВОРЕННЯ БРІКС ЯК НОВОЇ
СТРУКТУРИ ГЛОБАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ
У статті проаналізовано основні причини створення нової групи глобального
управління БРІКС, яка об’єднує країни, що розвиваються. Визначено відмінні риси країн,
які перешкоджають ефективному функціонуванню і взаємодії в межах групи, а також
спільні риси та фактори об’єднання країн, що входять до складу БРІКС. Розкрито
основні принципи побудови і стратегічні напрями дій угруповання.
Ключові слова: глобалізація, світова спільнота, угруповання, БРІКС, декларація.
Е. С. Каймашникова
СОЗДАНИЕ БРИКС КАК НОВОЙ СТРУКТУРЫ
ГЛОБАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ И УПРАВЛЕНИЯ
В статье проанализированы основные причины со-
здания новой группы глобального управления БРИКС,
объединяющей страны, которые развиваются. Опре-
делены отличительные черты, которые препятствуют
эффективному взаимодействию стран в пределах
группы, а также общие черты и факторы объединения
стран, которые входят в состав БРИКС. Раскрыты ос-
новные принципы построения и стратегические на-
правления действий группировки.
Ключевые слова: глобализация, мировое сообщест-
во, группировка, БРИКС, декларация.
E. S. Kaimashnikova
CREATING BRICS AS A NEW STRUCTURE OF
GLOBAL DEVELOPMENT AND GOVERNANCE
In the article the main reasons for creating BRICS as a
new group of global governance which brings together
developing countries are described. The article determines
the distinctive features of countries that prevent the effec-
tive interaction within the group, as well as common fea-
tures and factors of BRICS countries integration. The basic
principles and strategic directions for action of a group are
revealed.
Key words: globalization, international community, group,
BRICS, declaration.
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 24
25
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
Незважаючи на могутність спільних сил країн БРІКС,
їхньому формуванню передували різні умови історичного
розвитку, рівні соціального і культурного розвитку, полі-
тичні системи та економічні структури.
Розглянемо основні фактори, що перешкоджають роз-
витку об’єднання БРІКС.
Історичні передумови та культурна спадщина. Росія за
своєю культурою та історичним минулим є східноєвропей-
ською державою. Китай – країна консервативних порядків
із великою унікальною історією й не менш великою куль-
турою буддизму, конфуціанства та ісламу. Індія – країна з
багатонаціональною історією розвитку цивілізацій, що є
однією з основних сил, яка протидіє в боротьбі інтересів з
Китаєм. Бразилія сформувалася на засадах португальсь-
кої імперії і культури, країна католицизму. Південно-Афри-
канська Республіка – країна із вистражданою історією та
традиційною культурою корінних народів, що має риси
європейської культури, започаткованої за часів британсь-
кої колонізації. Усі ці країни мають різні передумови для
спільного стратегічного планування і розвитку [3; 4].
Політичні системи. Більшість країн угруповання є де-
мократичними державами, але з різними формами демо-
кратії. Якщо політичні системи Індії та Бразилії мають
спільні риси – це країни з республіканською формою
правління і демократичною системою західного типу, то
демократія у ПАР та Росії має різні основи для побудови.
Хоч державний устрій Південно-Африканської Республіки
містить елементи федералізму, що об’єднує її з Росією, в
основі демократії ПАР – сформовані історично расові про-
тиріччя. Демократія Росії має своєрідну власну форму,
адже історичні відносини наклали відбиток і визначили
риси централізованого правління в державі. Правлячою
партією Китайської Народної Республіки є єдина Комуніс-
тична партія, що є характерною відмінною рисою Китаю
порівняно з політичними системами угруповання.
Економічні структури. Протиріччя серед політичних
діячів та науковців відбуваються з приводу відмінностей у
структурі економіки. Росія є постачальником енергоре-
сурсів, природними ресурсами багата й ПАР, Китай – ви-
робник дешевої готової продукції, Індія спеціалізується на
послугах, найсильніша ланка Бразилії – фермерське госпо-
дарство [5].
Вектори спрямування зовнішніх відносин. Росія, зва-
жаючи на свою історію, тяжіє до пострадянських країн і
Європейського Союзу. Китай та Індія відіграють провідну
роль серед азіатських країн. Бразилія найбільш близька
до США. ПАР, де триває період виходу на світову політич-
ну арену, має декілька векторів у зовнішній політиці.
КНР – могутня держава з неабиякими конкурентними
перевагами та ресурсними резервами. Вона не поспішає
докладати зусиль і формально відстоювати інтереси того
чи іншого угруповання. Метою цієї країни є глобальний
розвиток та кооперація у світовому масштабі.
Вступ до БРІКС Індії – це шлях до самоствердження та
укріплення позицій країни у світі. Незважаючи на супереч-
ливі відносини з Китаєм, участь у БРІКС надасть Індії мож-
ливість мати голос і відстоювати свої інтереси при прий-
нятті рішень у МВФ та інших міжнародних організаціях.
Бразилія, як і Індія, також націлена на укріплення своїх
позицій у світовому масштабі, хоч історично відбувається
тяжіння Бразилії до США як у політичному, так і еко-
номічному сенсі.
Участь ПАР у БРІКС – визнання світовою спільнотою
значущості Африканського континенту у формуванні гло-
бальних стратегій розвитку. ПАР як найбільш економічно
розвинутий регіон Африки має за мету подальший розви-
ток економічної сфери та отримання права голосу країни у
прийнятті рішень світового масштабу [3; 6].
Отже, кожна із країн формату БРІКС має власні
пріоритети розвитку і конкурентні переваги, на яких бу-
дується економічна політика цих країн. Асиметрії в еко-
номічній структурі можуть слугувати перевагами для
об’єднання. Бразилія дуже багата такими ресурсами, як
кава, соя, цукровий очерет, залізна руда і нафта. Росія
відома своїми великими покладами нафти, природного га-
зу та корисних копалин. Індія є потужним постачальником
послуг із зростанням виробничої бази, а Китай – країна з
висококваліфікованою робочою силою і відносно низьки-
ми витратами на заробітну плату. Південна Африка є 26-ю
за величиною економікою у світі. Вона – найбільший світо-
вий виробник платини та хрому, володіє найбільшими се-
ред відомих у світі запасами марганцю, металів платино-
вої групи, хрому, ванадію і алюмосилікатів [7].
Саме ці сильні сторони країн БРІКС є підґрунтям для
побудови міцної організації – об’єднання країн. Основою
для формату БРІКС є економіки внутрішнього попиту Індії
та Бразилії і сталі потужні зовнішні зв’язки Росії та Китаю.
Перспективою для розвитку угруповання є велика ресурс-
на база і нерозкритий потенціал ПАР.
Таким чином, кожна із країн, об’єднуючись, вбачає у
кооперації ефективний розвиток власної економіки та
можливість впливати на рішення з глобальних питань і
формування світобудови.
Світова спільнота активно обговорює можливість існу-
вання формату БРІКС, але погляди розділилися: або угру-
повання буде мати глобальний вплив, що виражатиметься
не лише у щорічних зустрічах та обговоренні актуальних
питань, а й у діяльності угруповання як інституціональної
структури з вагомим політичним впливом, або БРІКС за-
тримається на етапі об’єднання зусиль і формуванні
спільних інтересів.
Російські політичні діячі вбачають перспективи розвит-
ку БРІКС у реформуванні застарілої фінансово-економіч-
ної архітектури світу, враховуючи швидке економічне зро-
стання країн БРІКС, забезпеченні мирного способу
вирішення міжнародних конфліктів, вдосконаленні зако-
нодавчої бази міжнародного права, модернізації соціальної
та культурної сфери країн – членів БРІКС, а також у взає-
модоповнюючій кооперації між країнами угруповання [8; 9].
У сучасній міжнародній системі ідея об’єднання країн
БРІКС частково сприймається як форма протистояння
США або альтернатива «вісімці» чи «двадцятці».
Незважаючи на неоднозначні оцінки експертів та полі-
тичних діячів, група БРІКС уже неодноразово проводила
зустрічі з метою обговорення спільних проблем. Перший
офіційний саміт групи відбувся у 2006 році в Єкатеринбурзі
(Росія).
Результатом першого саміту стала спільна заява
країн – лідерів БРІК щодо майбутніх перспектив співпраці.
Основні акценти було зроблено на підтвердженні спільних
поглядів щодо посилення фінансово-економічного стану
країн, зміцненні міжнародної законодавчо-правової бази,
посиленні міжнародної торгівлі та покращанні інвестицій-
ного клімату, підвищенні енергоефективності, співробіт-
ництві в соціальній сфері, галузі науки та освіти. На саміті
прийнято окремий документ щодо глобальної продоволь-
чої безпеки [10; 11].
Участь у самітах перетворилася на звичну практику
для країн БРІК, і наступного, 2010 року другий саміт було
проведено у Бразилії. Протягом року між країнами встано-
вилися надійні партнерські відносини згідно з визначени-
ми на першому саміті пріоритетами розвитку. Результата-
ми другої зустрічі стало висунення більш конкретних цілей
та завдань щодо майбутнього співробітництва. Було обго-
ворено спільні дії з глобального управління, міжнародних
економічних і фінансових питань, міжнародної торгівлі,
сільського господарства, енергетики, боротьби з бідністю,
змін клімату, тероризму та ін. [12].
Після проведення другого саміту значення БРІК у
світовому просторі значно посилилося. Перші кроки до
спільного вирішення проблем – зустрічі міністрів країн-
учасниць – виявили серйозні наміри лідерів угруповання.
Згідно з рішенням зустрічі міністрів іноземних справ (бере-
зень 2010 р.), у лютому 2011 р. до складу БРІК було прий-
нято Південно-Африканську Республіку. Після її приєднан-
ня назва групи змінилася на «БРІКС» (від англ. «South
Africa» – «Південна Африка»; додали літеру «S» –
«BRICS») [6].
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 25
26
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
Вагомим внеском у розвиток та укріплення позицій
БРІКС стало прийняття декларації за підсумком третього
саміту країн в Індії, що відбувся у 2011 р. Країни визнали
групу «однією з головних платформ діалогу і співпраці у
сферах економіки, фінансів та розвитку». Згідно з декла-
рацією країни підтвердили, що працюють на принципах
відкритості, солідарності й взаємодопомоги, і підкреслили,
що їхні дії не налаштовані на протистояння будь-якій тре-
тій стороні [13].
Декларація, прийнята в м. Санья у 2011 р., визначила
країни БРІКС як групу прогресивно діючих країн у всіх
сферах глобального управління, зокрема у питаннях
фінансової системи та політичного спрямування. Одним із
значущих питань на саміті було застосування нової форму-
ли обчислення ВВП країн – на основі паритету купівельної
спроможності, що надасть можливість країнам, що розви-
ваються, збільшити свою значущість завдяки перероз-
поділу голосів у МВФ.
Визначальним є продовження взаємодії країн за узго-
дженим планом дій, включаючи нові пріоритети діяль-
ності – освіту, охорону здоров’я, науково-технічний про-
грес, культуру та спорт.
Формат БРІКС, за підсумком третього саміту, – це гру-
па країн, які відстоюють не лише свої інтереси, а й інтере-
си країн з економікою, що розвивається, та не мають знач-
них повноважень при прийнятті глобальних рішень.
Інституціоналізація і правова основа угруповання
БРІКС є першочерговим питанням для обговорення в
політичному середовищі. Адже повноправне функціону-
вання організації можливе лише за умови надання їй по-
вноважень приймати спільні рішення, що матимуть вплив
на розвиток світової системи взаємовідносин.
У березні 2012 р. відбувся четвертий саміт БРІКС, що
зафіксував серйозні наміри країн щодо формування нової
світової системи управління. Темою заходу був фінансо-
вий розвиток групи. БРІКС закликало, аби було прийнято
до уваги інтереси і можливості країн, що розвиваються,
при формуванні політики МВФ, а також залученні нових
інноваційних кредитних інструментів у політиці Всесвітньо-
го банку з метою забезпечення розвитку таких країн.
БРІКС виступило за перетворення Всесвітнього банку в
багатосторонній інститут та обрання керівників ВБ на ос-
нові відкритого голосування задля відображення інтересів
усіх країн, що мають значний потенціал розвитку. Інно-
ваційною формою взаємодії країн БРІКС було визначено
намір створити власний банк розвитку з метою врегулю-
вання глобальних фінансових питань [14].
Дослідження російсько-канадської дослідної групи по-
казало, що діяльність БРІКС має не лише декларативний
характер, а й підтверджується прийняттям рішень і впро-
вадженням реформ згідно з визначеними напрямами дій.
За результатами діяльності, запланованої до виконання у
2011 р., у дослідженні «Звіт про виконання 2011 Санья
БРІКС Саміт» було визначено п’ять напрямів взаємодії:
реформа міжнародної фінансової системи, фінансова
підтримка розвитку товарних ринків, кліматичні зміни,
партнерство задля розвитку Африки та міжнародна
торгівля. У досліджені визначено, що Індія є країною, яка
здійснила зміни за кожним із напрямів, активними діями
також відзначилися Китай та Бразилія [15].
Остання зустріч країн запропонувала нові стратегічні
плани і задекларувала прагнення співпрацювати у сферах
енергетичного співробітництва, народонаселення, мо-
лодіжної політики держав.
Серед різноманіття глобальних проблем, які постали
сьогодні у світі, країни БРІКС наголошують на подоланні
насильства та підтримці миру, безпеки і порядку у відно-
синах між країнами та народами. Лідери країн виступають
за підтримку стабільності й надання допомоги країнам, які
перебувають у нестабільному політичному, економічному
стані, а саме країнам Близького Сходу, Північної Африки.
Отже, майбутнє організації полягає у формуванні дов-
гострокової стратегії співробітництва, спрямованої на по-
силення позицій країн у світовій системі взаємовідносин,
що досягається шляхом спільних дій та програм, диплома-
тичного діалогу світових лідерів і потенційних провідних
центрів економічного розвитку.
Висновки. Світобудова сучасного світу характери-
зується об’єднанням країн задля спільного подолання
проблем глобального масштабу. Група БРІКС являє собою
трансконтинентальний вимір взаємодії країн, що розвива-
ються, – країн з різними структурами економіки, але спіль-
ними ідеями та цілями. Перспективним для об’єднання є
його трансформація у повноформатний механізм взаємодії
для вирішення найважливіших питань політики, економіки
і фінансової сфери. Цей механізм буде сприяти збалансо-
ваному розвитку міжнародних відносин та ефективному
глобальному керуванню.
Кожен із самітів БРІКС – це новий крок у справі розв’я-
зання глобальних проблем за участю країн, що розвива-
ються, але мають великий потенціал. Угруповання
БРІКС – новий формат глобального розвитку та управ-
ління, який базується на прогресивних реформах, спільних
інтересах і прагненні докладати зусилля для посилення
миру та безпеки у світі.
Література
1. Lukov V. A Global Forum for the New Generation: the Role of the
BRICS and the Prospects for the Future [Electronic resource]. –
Access mode : http://www.brics.utoronto.ca/analysis/Lukov-Global-
Forum.html
2. Первая в истории четырехсторонняя встреча глав государств
БРИК (Бразилия, Россия, Индия, Китай) состоялась на Хоккай-
до [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://kremlin.ru/
news/713
3. Никонов В. А. Пробуждение БРИК. Текст подготовлен В. А.
Никоновым по итогам первой конференции экспертов и полито-
логов БРИК, состоявшейся в Москве в декабре 2008 г. [Элек-
тронный ресурс]. – Режим доступа : www.mid.ru/bdomp/brics.nsf/
nikonov.doc
4. Лавров С. БРИКС – глобальный форум нового поколения
[Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.mid.ru/
bdomp/brics.nsf/WEBforumBric/F8C251DB09032059442579C00053
1B68
5. Ясин Е. Г. Страны БРИК очень разные для создания между-
народной организации [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://ria.ru/crisis_news/20090610/173899988.html
6. Толорая Г. Д. БРИКС – «мыльный пузырь» или шанс изменить
миропорядок? Доклад на Ученом совете ОМЭПИ ИЭ РН
19.05.2011 г. [Электронный ресурс] / Г. Д. Толорая. – Режим до-
ступа : http://www.imepi-eurasia.ru/baner/BRICS.pdf
7. The BRICS Report. Oxford University Press [Electronic resource]. –
Access mode : http://www.hse.ru/data/2012/04/18/1250 274380/brics-
report.pdf
8. Тезисы выступления С. А. Рябкова на семинаре по проблемам
БРИКС в Российском совете по международным делам [Элек-
тронный ресурс]. – Режим доступа : http://interaffairs.ru/read.
php?item=8050
9. Выступление на саммите БРИКС [Электронный ресурс]. – Ре-
жим доступа : http://kremlin.ru/transcripts/14870
10. Первый саммит БРИК [Электронный ресурс]. – Режим досту-
па : http://kremlin.ru/news/4478
11. Совместное заявление лидеров стран БРИК. Екатеринбург,
16 июня 2009 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.hse.ru/data/2010/08/25/1222632078/20090616_BRIC_
summit.pdf
12. Совместное заявление глав государств и правительств
стран – участниц Второго саммита БРИК 15 апреля 2010 г. [Эле-
ктронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.hse.ru/data/2010/
08/25/1222632069/20100415_BRIC_summit.pdf
13. Декларация, принятая по итогам саммита БРИКС, г. Санья,
о. Хайнань, Китай, 14 апреля 2011 г. [Электронный ресурс]. – Ре-
жим доступа : http://www.hse.ru/org/hse/iori/brics_summit_20110411
14. Декларация, принятая по итогам саммита БРИКС, Дели, Ин-
дия, 29 марта 2012 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.hse.ru/org/hse/iori/brics_summit_20120329
15. 2011 Sanya BRICS Summit Compliance Report. BRICS research
group [Electronic resource]. – Access mode : http://www.brics.utoron-
to.ca/compliance/2011-sanya-compliance.pdf
Стаття надійшла до редакції 14 червня 2012 року
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 26
|