Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти

У статті розглядаються основні підходи до реструктуризації заборгованості вітчизняних позичальників за борговими фінансовими інструментами на міжнародних фінансових ринках. Проаналізовано переваги і недоліки трьох моделей – параметричної, зобов’язальної та зустрічного надання майна. Наведено факто...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Масина, О.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48295
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти / О.П. Масина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 21-23. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48295
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-482952013-08-18T03:14:29Z Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти Масина, О.П. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті розглядаються основні підходи до реструктуризації заборгованості вітчизняних позичальників за борговими фінансовими інструментами на міжнародних фінансових ринках. Проаналізовано переваги і недоліки трьох моделей – параметричної, зобов’язальної та зустрічного надання майна. Наведено фактори, які є визначальними при виборі конкретної моделі всіма зацікавленими сторонами. В статье рассматриваются основные подходы к реструктуризации задолженности отечественных заемщиков по долговым финансовым инструментам на международных финансовых рынках. Проанализированы преимущества и недостатки трех моделей – параметрической, обязательственной и встречного предоставления имущества. Приведены факторы, которые являются определяющими при выборе конкретной модели всеми заинтересованными сторонами. The article reviews the main approaches to the restructuring of domestic borrowers debt on financial instruments in international financial markets. Advantages and disadvantages of such three models as parametric, obligatory and the model of a counter property have been analyzed. Factors used for choosing of each specific model by each interested party have been specified. 2012 Article Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти / О.П. Масина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 21-23. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48295 336.648 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Масина, О.П. Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти Економiчний часопис-XXI
description	У статті розглядаються основні підходи до реструктуризації заборгованості вітчизняних позичальників за борговими фінансовими інструментами на міжнародних фінансових ринках. Проаналізовано переваги і недоліки трьох моделей – параметричної, зобов’язальної та зустрічного надання майна. Наведено фактори, які є визначальними при виборі конкретної моделі всіма зацікавленими сторонами.
format	Article
author	Масина, О.П.
author_facet	Масина, О.П.
author_sort	Масина, О.П.
title	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
title_short	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
title_full	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
title_fullStr	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
title_full_unstemmed	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
title_sort	реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48295
citation_txt	Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти / О.П. Масина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 21-23. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT masinaop restrukturizacíâzaborgovanostínamížnarodnihfínansovihrinkahmetodičníaspekti
first_indexed	2025-07-04T08:41:29Z
last_indexed	2025-07-04T08:41:29Z
_version_	1836705111338909696
fulltext	21 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Постановка проблеми. Безпосередня участь нашої держави в інтеграційних процесах передбачає застосу- вання українськими підприємствами різних галузей народ- ного господарства ефективних і насамперед інноваційних фінансових інструментів при залученні ресурсів на міжна- родних фінансових ринках. Використовуючи зарубіжний досвід, а саме фінансові інструменти та методи, за допо- могою яких притягуються ресурси, і трансформуючи внут- рішні «правила гри» під світові стандарти, підприємства мають можливість доступу до більш дешевих грошових за- собів на ринках капіталу, ніж ті, які залучаються в Україні, що, своєю чергою, позитивно вплине на конкуренто- спроможність компаній. Отже, по суті, це є пріоритетним завданням для вітчизняних підприємств, яке потребує швидкого і рішучого вирішення. У наукових працях, присвячених теорії, методиці та ор- ганізації залучення коштів на міжнародних фінансових ринках, досить часто аналізуються питання, пов’язані із використанням різноманітних фінансових інструментів, а саме синдикованих кредитів, єврооблігацій, єврокомерцій- них паперів тощо. Незважаючи на достатню кількість оригінальних і зміс- товних доробок як вітчизняних, так і зарубіжних науковців із досліджуваної проблематики, слід відзначити, що в су- часній українській економічній думці практично відсутні фундаментальні дослідження, присвячені проблемам ре- структуризації боргових зобов’язань в умовах фінансової нестабільності на зовнішніх ринках. На нашу думку, багато аспектів взаємодії вітчизняних позичальників з іноземними кредиторами потребують глибшого опрацювання, зокрема дослідження теоретич- них основ забезпечення реструктуризації мультикреди- торських позик на міжнародних фінансових ринках та оцінки результатів цього процесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми реструктуризації синдикованих позик були у центрі уваги на щорічній конференції в Москві у вересні 2011 року [1]. Особливості синдикованого кредитування проаналізова- но Федорець О. [2] і Цигановим С. та Яншиною A. [3]. Нау- ковий доробок Шелудько Н. присвячено виявленню спе- цифіки формування ринку синдикованого кредитування у країнах із трансформаційною економікою [4]. Розвиток міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків є предметом дослід- ження Яншиної А. [5]. Метою статті є визначення методичних засад здійс- нення реструктуризації заборгованості на міжнародних фінансових ринках в умовах глобалізації економічних взаємовідносин. Основні результати дослідження. Особливістю будь-якої переддефолтної позики є відсутність у ній еконо- мічно сильної сторони. З одного боку, кредитори (інвесто- ри) стикаються з об’єктивною неможливістю задоволення власних вимог. Боржник, що знаходиться у скрутному фінансовому стані в силу об’єктивних обставин (напри- клад, через кризу на світових фінансових, сировинних ринках тощо), зазвичай не підпадає під правові процеду- ри. У кращому разі може йтися про «ставку відновлення», тобто про отримання лише частини боргу кредитором після його звернення щодо стягнення вартості застави у УДК 336.648 О. П. Масина, аспірант кафедри міжнародних фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (Київ) РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ У статті розглядаються основні підходи до реструктуризації заборгованості вітчизняних позичальників за борговими фінансовими інструментами на міжнародних фінансових ринках. Проаналізовано переваги і недоліки трьох моделей – параметричної, зобов’язальної та зустрічного надання майна. Наведено фактори, які є визна- чальними при виборі конкретної моделі всіма зацікавленими сторонами. Ключові слова: заборгованість, міжнародні фінансові ринки, єврооблігації, синдикований кредит, реструктуризація, модель. А. П. Масина РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ ЗАДОЛЖЕННОСТИ НА МЕЖДУНАРОДНЫХ ФИНАНСОВЫХ РЫНКАХ: МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ В статье рассматриваются основные подходы к ре- структуризации задолженности отечественных заем- щиков по долговым финансовым инструментам на международных финансовых рынках. Проанализиро- ваны преимущества и недостатки трех моделей – параметрической, обязательственной и встречного предоставления имущества. Приведены факторы, ко- торые являются определяющими при выборе конкре- тной модели всеми заинтересованными сторонами. Ключевые слова: задолженность, международные финансовые рынки, еврооблигации, синдицированный кредит, реструктуризация, модель. O. P. Masyna RESTRUCTURING OF INDEBTEDNESS ON INTERNATIONAL FINANCIAL MARKETS: METHODOLOGICAL ASPECTS The article reviews the main approaches to the restruc- turing of domestic borrowers debt on financial instruments in international financial markets. Advantages and disad- vantages of such three models as parametric, obligatory and the model of a counter property have been analyzed. Factors used for choosing of each specific model by each interested party have been specified. Key words: indebtedness, international financial markets, Eurobonds, syndicated loan, restructuring, model. EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 21 22 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ ході ліквідаційної процедури. У цьому випадку кредитори є слабкою стороною, бо знаходяться на «фінансовій глі». З другого боку, позичальник, який не може виконати власні зобов’язання, перебуває на межі банкрутства, тоб- то постає питання про його ймовірну ліквідацію. Отже, він також виступає слабкою стороною та змушений боротися за власне виживання. У цьому випадку єдиним доступним для кредитора засобом подолання проблеми є надання відстрочення виконання боргових зобов’язань. Як свідчить світовий досвід, боржник, що має відносно кра- щий фінансовий стан, вправі розраховувати на м’якіші умови реструктуризації на відміну від боржника із гіршим фінансовим станом [6, с. 3–4]. За своєю економічною сутністю синдиковані кредити та єврооблігації з точки зору боржника (позичальника, емітента) можна об’єднати під спільним терміном «мульти- кредиторська заборгованість». Відтак логічно припустити, що єдина економічна сутність фінансових інструментів за- лучення коштів на міжнародних ринках передбачає єдині (стандартизовані) підходи до врегулювання будь-яких спірних моментів, у тому числі й реструктуризації мульти- кредиторської заборгованості. Аналіз практичних кроків, які спрямовані на реструк- туризацію боргових зобов’язань, залучених на міжнарод- них фінансових ринках, дозволяє дійти висновку, що на- разі існують три базові моделі такої реструктуризації: параметрична, зобов’язальна та зустрічного надання май- на (рис.). При застосуванні параметричної моделі коригуванню підлягають параметри існуючих боргових зобов’язань. Найчастіше відбувається подовження терміну їх погашен- ня та/або зниження вартості зобов’язань через доб- ровільне зменшення суми вимог кредиторів. Параметрич- на модель може включати, серед іншого, дострокове погашення договірної частини боргу (як правило, 10–25%). Особливого поширення в силу своєї відносної простоти параметрична модель набула при реструктуризації синди- кованих кредитів та частково – закритих облігаційних ви- пусків. Зобов’язальна модель застосовується переважно при реструктуризації єврооблігаційних позик і передбачає до- сягнення домовленості між кредиторами та боржником, унаслідок якої останній бере на себе певні додаткові зо- бов’язання. Вказана домовленість зазвичай фіксується двома способами: або шляхом укладання угод купівлі-про- дажу облігацій, або шляхом виставлення оферти в перед- бачені домовленістю дати. Реалізація обох механізмів передбачає наявність попе- редньої домовленості між емітентом та інвесторами, що регламентує порядок реструктуризації. Зобов’язальна модель реструктуризації єврообліга- ційної позики шляхом укладення договорів купівлі-прода- жу облігацій, як правило, складається із трьох етапів: 1. Установлення строків реструктуризації. Йдеться про встановлення терміну остаточного погашення боргового зобов’язання. При цьому часткове погашення може відбу- ватися поетапно в певні, обумовлені сторонами дати (строк виконання). 2. Установлення кількості єврооблігацій, які підляга- ють викупу на кожну дату виконання. 3. Укладання угод купівлі-продажу єврооблігацій. Емі- тент та інвестори укладають зустрічні угоди купівлі-про- дажу єврооблігацій. Згідно з першою угодою емітент ви- куповує всю сукупність єврооблігацій, що належить інвестору. Згідно із зустрічною угодою він продає остан- ньому ті ж самі єврооблігації, але в меншій кількості. На- далі процедура повторюється відповідно на кожну дату виконання. Досить часто застосування зобов’язальної моделі супроводжується спеціальною умовою, за якою емітент звільнюється від обов’язку викупити єврооблігації у інвес- тора в разі, якщо на його (інвестора) рахунку вони відсутні в достатній кількості. Наявність цієї умови спонукає інвес- тора утримуватися від продажу єврооблігацій на вторин- ному рику протягом процесу реструктуризації. Угодою купівлі-продажу може передбачатися реальне надання всього обсягу єврооблігацій інвестором емітенту та подальше зустрічне надання решти єврооблігацій емі- тентом інвестору. Така процедура зазвичай має назву «сильний захист інвестора». Нато- мість у деяких випадках сторони обмежу- ються переданням від інвестора до емітента лише тієї кількості єврооблігацій, що підля- гає реальному викупу на дату виконання. При реалізації цього варіанту зобов’я- зальної моделі доволі часто використову- ються додаткові заходи захисту інтересів інвесторів та емітента. Зокрема для захисту інтересів інвесторів при виконанні договорів купівлі-продажу емітента можуть зобов’яза- ти надати додаткове забезпечення (напри- клад, комплексне). Водночас, для захисту власних інтересів емітент має право наполягати на застосу- ванні особливої схеми, коли всі викуплені єврооблігації концентруються на рахунку технічної структури, яка створена спеціаль- но для цього випадку. Таким чином права всіх інвесторів концентруються в рамках однієї компанії, з якою емітент має угоду що- до конфіденційності. Недоліком зазначеного варіанту зобо- в’язальної моделі реструктуризації, на нашу думку, є те, що вона охоплює лише тих інвесторів, які згодні укладати угоди купівлі-продажу єврооблігацій. Іншим варіантом зобов’язальної моделі реструктури- зації є виставлення оферти на придбання єврооблігацій у визначену сторонами дату, що передбачає зазвичай чоти- ри етапи: 1. Установлення строків реструктуризації. На цьому етапі сторони досягають домовленості щодо дат, на які емітент зобов’язується виставити оферти на придбання частини єврооблігаційного випуску. 2. Визначення кількості єврооблігацій, які мусять бути викуплені на конкретну дату. Їх кількість повинна дорів- нювати всьому обсягу випуску. 3. Виставлення оферти на частину єврооблігацій, що мають бути викуплені емітентом у визначену дату. При цьому особливу роль відіграє авторитет фінансової ор- ганізації, яку обрано платіжним агентом. 4. Акцепт виставленої оферти власниками євро- облігацій. Зазвичай акцептувати оферту можуть лише ті інвестори, які не пред’явили вимогу стосовно погашення (викупу) усіх єврооблігацій. Рис. Моделі реструктуризації зобов'язань на міжнародних фінансових ринках Джерело: Складено автором EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 22 23 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Очевидно, що цей варіант зобов’язальної моделі ком- пенсує ваду попереднього, оскільки оферта адресується всім інвесторам, а не лише тим, хто є власником єврооблі- гацій на момент реструктуризації боргу. Недоліком цього варіанту слід вважати добровільність акцепту оферти. Аналіз практики застосування моделі дозволяє нам стверджувати, що строк її реалізації складає, як правило, близько двох тижнів від моменту досягнення домовле- ності. Модель зустрічного надання майна передбачає заміну (обмін) єврооблігацій, що реструктуризуються, на інше майно. Найчастіше таким майном стають облігації іншого випуску. Розмір купону за новими єврооблігаціями, як пра- вило, перевищує розмір купону за старими, а різниця є нічим іншим, ніж платою за згоду на реструктуризацію. Цей варіант моделі зазвичай складається із п’яти етапів: 1. Досягнення домовленості про строки обміну та інші параметри нового випуску єврооблігацій (номінал, купон тощо). 2. Визначення спеціальної технічної структури, що вис- тупить як набувач нового єврооблігаційного випуску. Така структура часто є афілійованою до емітента. 3. Емісія нових єврооблігацій. 4. Укладання зустрічних угод купівлі-продажу. Вище- вказана афілійована структура купує облігації, що підляга- ють реструктуризації, і продає облігації нового випуску. При цьому різниця в сумах угод є такою, яку емітент пого- дився виплатити на момент здійснення реструктуризації. 5. Погашення дефолтних єврооблігацій і початок обігу єврооблігацій нового випуску. Досить часто з метою посилення захисту інвесторів до параметрів нового випуску єврооблігацій включають до- даткові опції, що були відсутні в паперах старого випуску (наприклад, амортизація єврооблігацій починаючи з пев- ного купону тощо). Термін реалізації цього виду моделі зустрічного надан- ня майна визначається головним чином терміном досяг- нення домовленості між зацікавленими сторонами. На практиці він може сягнути 2,5–3 місяців. Іншим видом моделі зустрічного надання майна є до- пуск інвесторів до участі в капіталі емітента. Її суть поля- гає в заміні дефолтних єврооблігацій на прості або приві- лейовані акції емітента. Таким чином інвестори отримують допуск до управління емітентом, завдяки чому цей вид ре- структуризації інколи вважають найбільш вигідним і надійним для них [6, с. 4]. Натомість для емітента такий вид реструктуризації є вкрай небажаним та небезпечним. Тож на нього зазвичай погоджуються емітенти, які пере- бувають у гранично слабкому фінансовому стані. Допуск інвесторів до участі в капіталі емітента може відбуватися декількома способами. Найчастіше емітент реєструє акції додаткового випуску, які обмінюються на єврооблігації (здійснюється оплата єврооблігаціями). В іншому випадку акціонери емітента за домовленістю поступаються частиною належних їм акцій на користь ут- римувачів єврооблігацій. Проміжною формою реструктуризації є також опціон на користь інвесторів на купівлю акцій майбутнього випуску. Вельми суттєвим недоліком, точніше перешкодою на шляху цього виду реструктуризації можуть стати особли- вості національного законодавства емітента у вигляді об- межень нерезидентів на участь у капіталі окремих суб’єктів господарювання (компаній фінансового сектору, монополістів, стратегічних підприємств тощо). У цьому ви- падку процедура узгодження (отримання дозволу у відповідного державного регулятора) може значно подо- вжити процедуру реструктуризації. Певним симбіозом двох видів моделі зустрічного на- дання майна є випуск емітентом конвертованих облігацій. Конвертація зазвичай передбачає обмін облігацій на акції емітента. Цей вид реструктуризації є компромісним, а отже, вигідним для інвесторів. Вони можуть, з одного боку, отримувати купонний дохід від володіння єврооблі- гаціями, а з другого – вигідно скористатися покращанням фінансового стану емітента, конвертувавши облігації у прості чи привілейовані акції. Інколи (у випадку невиплати купону) право на конвертацію виникає в утримувачів євро- облігацій. Розмаїття зустрічного надання майна не обмежується лише двома вищенаведеними найбільш популярними видами реструктуризації – існують й інші, як-от: новації (заміна єврооблігацій різними зобов’язаннями), заміна єврооблігацій іншим майном емітента тощо. Вибір конкретної моделі залежить від ряду факторів, основними серед яких є: • вид дефолту (купон, оферта, погашення, інші опції); • компроміс між інвесторами та емітентом у питаннях сту- пеня захисту, тобто досягнення балансу інтересів; • фінансовий стан емітента (ступінь погіршення і перспек- тиви покращання у часі); • позиція держави юрисдикції емітента, яка в загальному випадку не повинна стати на заваді реструктурізаційним процесам. Інколи як окрему модель реструктуризації називають надання емітентом додаткового забезпечення [7]. Але, на думку автора, такий підхід не можна вважати цілком коректним на такій підставі. Забезпечення є одним із параметрів випуску єврооблігацій. Отже, оформлення додаткового випуску єврооблігацій чи його заміна на інше забезпечення є лише зміною одного із параметрів існуючо- го випуску. Тому вважаємо, що ця процедура цілком вкла- дається в рамки параметричної моделі реструктуризації позики на міжнародних ринках. Висновки. Визначені методичні аспекти реструктури- зації заборгованості на міжнародних фінансових ринках дозволяють дійти висновку, що наразі існують три базові моделі такої реструктуризації: параметрична, зобов’я- зальна та зустрічного надання майна, кожна з яких, своєю чергою, має два різновиди. Вибір конкретної моделі зале- жить від низки факторів, які розглянуто автором у цій статті. Перспективи подальших досліджень із запропонованої проблематики знаходяться у царині конкретних алгорит- мів та механізмів, що визначають особливості процесів ре- структуризації позик за кожним фінансовим інструментом. Література 1. Синдицированное кредитование в России – 2011 : материа- лы ежегодной конференции. – Москва : Компания Cbonds, 29.09.2011 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://cbonds-congress.ru/events/73/materials/ 2. Федорець О. Актуальні проблеми синдикування позик за участі міжнародних фінансових організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/6_NITSB_ 2010/Economics/54371.doc.htm 3. Циганов С. Особливості формування ринку синдикованого кредитування у країнах із трансформаційною економікою / С. А. Циганов, А. М. Яншина // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 11–19. 4. Шелудько Н. Реструктуризація зовнішньої заборгованості банків України в умовах економічної кризи / Н. Шелудько, К. Онуфрієва // Фінанси України. – 2009. – № 10. – С. 55–70. 5. Яншина А. Розвиток міжнародного синдикованого кредиту- вання в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків : авто- реф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02 / А. М. Яншина ; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. – К., 2010. – 20 с. 6. Тимофеев А. Реструктуризация дефолтных облигаций / А. Тимофеев, М. Малиновский // Линия права. – 2009. – № 6. – С. 3–6. 7. Стаббс Т. Международный опыт реструктуризации долго- вых обязательств и его применение в России [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.mbka.ru/price/restructur- ing% 20presentation_tim%20stubbs_rus.PPT Стаття надійшла до редакції 23 травня 2012 року EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 23

Реструктуризація заборгованості на міжнародних фінансових ринках: методичні аспекти

Institution

Ähnliche Einträge