Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки

У статті розглянуто можливості використання офсетної практики на ринку озброєнь і військової техніки з метою мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів у системі військово-технічного співробітництва в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Мокляк, С.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48299
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки / С.П. Мокляк // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 18-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48299
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-482992013-08-18T03:14:40Z Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки Мокляк, С.П. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті розглянуто можливості використання офсетної практики на ринку озброєнь і військової техніки з метою мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів у системі військово-технічного співробітництва в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки. В статье рассмотрены возможности использования офсетной практики на рынке вооружений и военной техники с целью минимизации рисков внешнеэкономической деятельности субъектов в системе военно-технического сотрудничества в условиях усиления конкуренции на мировых рынках вооружения и военной техники. The article deals with opportunities of the offset practice at the world weapons markets wish the aim of minimizing risks of the actors’ external economic activity in the system of military-technical cooperation under competition increase at the world weapons markets. 2012 Article Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки / С.П. Мокляк // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 18-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48299 355:02:355.44+330.131.7 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Мокляк, С.П. Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки Економiчний часопис-XXI
description	У статті розглянуто можливості використання офсетної практики на ринку озброєнь і військової техніки з метою мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів у системі військово-технічного співробітництва в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки.
format	Article
author	Мокляк, С.П.
author_facet	Мокляк, С.П.
author_sort	Мокляк, С.П.
title	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
title_short	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
title_full	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
title_fullStr	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
title_full_unstemmed	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
title_sort	офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі втс в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48299
citation_txt	Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки / С.П. Мокляк // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 18-20. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT moklâksp ofsetâkekonomíčnadíâlʹnístʹsubêktívusistemívtsvumovahposilennâkonkurencíínasvítovihrinkahozbroênnâtavíjsʹkovoítehníki
first_indexed	2025-07-04T08:41:45Z
last_indexed	2025-07-04T08:41:45Z
_version_	1836705127209107456
fulltext	18 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 Постановка проблеми. Держава може забезпечити обороноздатність тільки у співпраці з іншими країнами. Ук- раїна закріпила свій позаблоковий статус на законодавчо- му рівні [1]. Така позиція за сучасних геополітичних умов передбачає функціонування ефективної системи забезпе- чення національної безпеки держави, чого Україна має до- магатися, покладаючись на власні можливості. Однією з важливих складових забезпечення націона- льної безпеки будь-якої держави світу є її боєздатні зброй- ні сили, оснащені сучасними зразками озброєння та війсь- кової техніки (ОВТ). Досягти збалансованості в оснащенні збройних сил новітніми зразками ОВТ можна тільки за умови плідного військово-технічного співробітництва (ВТС) з іншими країнами світу. Для України національна система військово-технічного співробітництва є, передусім, інструментом зовнішньої по- літики держави, який забезпечує політичну, економічну, технологічну та військову присутність країни в регіонах. Крім того, вона дає можливість впливати на формування партнерських відносин на регіональному рівні. Водночас, світовий ринок ОВТ останніми роками ха- рактеризується процесами глобалізації, підвищенням ви- мог покупців і посиленням конкурентної боротьби серед продавців. Скорочення національних програм озброєння у краї- нах, що традиційно є провідними виробниками ОВТ, та ви- сокі ціни сучасних озброєнь змушують постачальників активізувати експортну діяльність. Ринок зброї перенаси- чений пропозиціями, і кожний контракт, особливо з новим покупцем, вимагає докладання значних зусиль. До того ж на цьому ринку з’явилося багато нових серйозних учас- ників, які потіснили з певних позицій навіть лідерів світово- го експорту зброї – КНР, ПАР, Індію, а в перспективі може йтися про Пакистан, Південну Корею, Бразилію. Експерти відзначають, що в такій ситуації, реалізуючи проекти ВТС із країнами-імпортерами, Україна стикається з різними загрозами і ризиками як політичного, так і еко- номічного характеру. Політичні ризики виникають зазвичай через зміну во- єнно-політичної розстановки сил в окремих регіонах світу, а також політичних, економічних та правових аспектів державного регулювання ВТС у різних країнах, запровад- ження міжнародного ембарго на постачання ОВТ до окре- мих країн. Економічні ризики характеризуються передусім низьким рівнем державного оборонного замовлення. Не- отримання можливих контрактів і програші в тендерах відбуваються через більш цікаві пропозиції конкурентів, застосування ними всього спектра маркетингових техно- логій, лобіювання власних інтересів на високому урядово- му рівні. Для усунення зазначених вище ризиків, принаймні їх мінімізації, серед імпортерів зброї дедалі більшого поши- рення набуває офсет (від англ. offset – відшкодування, зустрічна вимога) – компенсація експортером частини ви- трат імпортеру продукції військового призначення (ПВП) на її закупівлю, яка здійснюється згідно із законодавчими та нормативними актами країни-імпортера, що регламен- тують офсетну діяльність [2]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування офсетних угод при закупівлі ОВТ досліджу- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ УДК 355:02:355.44+330.131.7 С. П. Мокляк, кандидат технічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Воєнно-дипломатичної академії (Київ) ОФСЕТ ЯК ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ У СИСТЕМІ ВТС В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ У статті розглянуто можливості використання офсетної практики на ринку озброєнь і військової техніки з метою мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів у системі військово-технічного співробіт- ництва в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки. Ключові слова: офсет, військово-технічне співробітництво, ринок озброєнь, мінімізація економічних ризиків, оборонно-промисловий комплекс. С. П. Мокляк ОФСЕТ КАК ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СУБЪЕКТОВ В СИСТЕМЕ ВТС В УСЛОВИЯХ УСИЛЕНИЯ КОНКУРЕНЦИИ НА МИРОВЫХ РЫНКАХ ВООРУЖЕНИЯ И ВОЕННОЙ ТЕХНИКИ В статье рассмотрены возможности использова- ния офсетной практики на рынке вооружений и воен- ной техники с целью минимизации рисков внешне- экономической деятельности субъектов в системе военно-технического сотрудничества в условиях уси- ления конкуренции на мировых рынках вооружения и военной техники. Ключевые слова: офсет,военно-техническое сотруд- ничество, рынок вооружений, минимизация экономичес- ких рисков, оборонно-промышленный комплекс. S. P. Mokliak OFFSET AS AN ECONOMIC ACTIVITY OF THE ACTORS IN THE SYSTEM OF MILITARY-TECHNICAL COOPERATION WITHIN COMPETITION INCREASE AT THE WORLD WEAPONS MARKETS The article deals with opportunities of the offset prac- tice at the world weapons markets wish the aim of mini- mizing risks of the actors’ external economic activity in the system of military-technical cooperation under competition increase at the world weapons markets. Key worlds: offset, military-technical cooperation, weapons market, economic risks minimization, defense industry com- plex. EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 18 19 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 вали як вітчизняні, так і іноземні фахівці, серед яких: В. Артяков, В. Бадрак, С. Бондарчук, В. Бегма, В. Горбу- лін, В. Зубарєв, В. Копчак, О. Кутовий, Ю. Малишенко, О. Свергунов, С. Чемезов та ін. Однак чимало важливих питань, зокрема особливості економічної діяльності суб’єктів у системі ВТС в умовах застосування цих угод, що є не менш значущими, розглянуто недостатньо. Мета статті – розкрити можливості використання оф- сетної практики задля мінімізації ризиків зовнішньоеко- номічної діяльності суб’єктів у системі ВТС в умовах поси- лення конкуренції на світових ринках ОВТ. Основні результати дослідження. На початку ХХІ ст. у світовій практиці військово-технічного співробітництва офсет став важливою ланкою переговорів та обов’язко- вим елементом майже кожної великої угоди, вартість якої становила десятки мільйонів доларів США. Сполучені Штати визначають офсет як «вимушену практику промис- лової компенсації, що є умовою укладання угод міждер- жавних або комерційних продажів товарів та/або послуг військового призначення» [3]. Офсетні вимоги залежно від того, чи є товари та по- слуги, що надаються за офсетом, невід’ємною частиною продукції військового призначення, яка постачається, кла- сифікують на прямі та непрямі. Прямий офсет – компенсаційні угоди, які виконуються експортером в оборонних галузях промисловості імпорте- ра в рамках реалізації офсетних проектів, безпосередньо пов’язаних із продукцією військового призначення, що по- стачається. Як правило, він застосовується під час: • утворення спільних підприємств із виготовлення окре- мих вузлів, деталей і запасних частин до ПВП, що поста- чається; • організації складального виробництва ПВП, що поста- чається, або її окремих компонентів; • передачі технологій, розробок та «ноу-хау» щодо вироб- ництва ПВП, що постачається, а також комплектуючих вузлів і деталей, організації цього виробництва у країні- імпортері; • закупівлі постачальником оборонної продукції послуг місцевого виробництва, передачі субпідрядних робіт на її виготовлення місцевим оборонним підприємствам; • відряджанні фахівців постачальника для надання тех- нічного сприяння (проведення консультацій з експлуа- тації, ремонту й технічного обслуговування ПВП, що по- стачається). Непрямий офсет – компенсаційні угоди, які виконують- ся експортером в оборонних галузях промисловості та/або інших сферах економіки імпортера шляхом реалізації оф- сетних проектів, безпосередньо не пов’язаних із ПВП, що постачається. У рамках цього типу офсету зазвичай відбу- ваються такі процеси: • пряме інвестування у цивільні галузі економіки країни- імпортера; • передача сучасних технологій і «ноу-хау» в різні цивільні галузі країни-імпортера; • створення взаємовигідних спільних виробництв у різних секторах економіки країни-імпортера на базі переданих експортером технологій та «ноу-хау»; • розвиток системи освіти і навчання громадян країни- імпортера. Офсет може здійснюватися різними шляхами, як-от [4]: • залучення країн-імпортерів до розробки та виробництва продукції (спільне, ліцензійне або субпідрядне вироб- ництво); • прямі іноземні інвестиції в економіку, у тому числі в ОПК; • трансфер технологій; • зустрічні продажі; • інші методи компенсацій як у військовому секторі, так і в цивільних галузях економіки. Суб’єктами офсетної діяльності зазвичай виступають: • уряд країни-імпортера (визначає офсетний пакет); • уряд країни-експортера (комплексна оцінка вигод, а та- кож збитків, яких можна зазнати через офсетні запити); • фірми-спецекспортери; • субпідрядники фірм-спецекспортерів (якщо замовникові передається виробництво ПВП та окремих його компо- нентів); • цивільні фірми країни-експортера (якщо офсет поши- рюється на номенклатуру товарів, що виготовляються або плануються виготовлятися ними); • наукові організації і підприємства країни-імпортера, які задіяні в офсетних програмах. Офсетні угоди залежать від цілей урядів країн-імпор- терів. Це може бути як простий експорт сільськогос- подарської продукції або низькотехнологічних цивільних товарів, так і реалізація амбіційних прагнень розвивати на- ціональну оборонну промисловість та зайняти власну нішу на ринку озброєнь. Деякі країни, економіки яких активно розвиваються, прагнуть ліквідувати певні збройові прога- лини, підпорядковуючи завдання офсету саме цим цілям (Сінгапур, Тайвань). Інші країни мають регіональні силові амбіції (Бразилія, Індія, Індонезія), що вимагають розвива- ти власні можливості виробництва всього спектра збройо- вих систем, тому їх офсетна стратегія націлена на транс- фер технологій. Окремі країни розглядають офсет як інструмент для відродження зруйнованої чи деградуючої національної оборонної промисловості (Польща) [5]. Є країни, які вважають офсет шляхом отримання зброї при збереженні фінансових ресурсів (Південна Африка). Для імпортерів використання офсету є способом ком- пенсувати витрати на придбання продукції військового призначення й одержати певні економічні стимули для по- дальшого розвитку. Таким чином, вони можуть програти в ціні на конкретні ОВТ, але виграти у цілому завдяки поліпшенню макроекономічних показників. Основними мо- тивами країн – імпортерів ОВТ для розвитку офсетних програм є рівень платоспроможності, спрямованість за- ходів національної воєнної безпеки, військово-технічні можливості кінцевих користувачів успішно експлуатувати нові озброєння й військову техніку. Для експортера офсетні угоди є умовою здійснення по- ставок ОВТ і мають однозначно витратний характер, оскільки покупець дістає можливість прив’язати до закуп- ки ОВТ рішення про задоволення на вигідних для себе умовах низки інших потреб як у військовій, так і цивільній сферах. До основних світових тенденцій у галузі офсету можна віднести [6]: 1. Збільшення числа країн, що використовують офсет при закупівлі продукції військового призначення. 2. Жорсткість умов застосування офсету імпортерами продукції військового призначення. 3. Значне збільшення витрат експортерів ПВП на вико- нання офсетних зобов’язань. 4. Зростання значущості офсетних програм при прове- денні тендерів на поставку продукції військового призна- чення. 5. Жорсткість штрафних санкцій за невиконання офсе- ту і підвищення вимог до забезпечення гарантій його вико- нання. 6. Зменшення величини «мультиплікаторів» (коефіці- єнтів) при визначенні офсетної вартості проектів. Так звані мультиплікатори є одним із засобів досягнен- ня мети офсетної діяльності. Це коефіцієнти, на які збільшуються суми за окремими категоріями офсетної пропозиції, щоб одержати загальну оцінку пакету. Для оф- сетних категорій, які найбільше цікавлять імпортера (на- приклад, передача технологій), установлюється муль- типлікатор більший одиниці, для менш цікавих (приміром, зустрічних закупівель сільськогосподарської продукції) – менший одиниці. Встановлюючи зазначені мультиплікато- ри, імпортер може впливати не тільки на обсяг пропонова- них експортерами офсетних пакетів, а й на їх структуру, оскільки переможець визначається на основі сукупної оцінки тактико-технічних характеристик запропонованого їм озброєння, його ціни і офсетного пакету. Заслуговують на увагу й такі явища у практиці офсет- ної діяльності, як передкомпенсація. Наприклад, Фінлян- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 19 20 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ дія, Данія, Норвегія і Нідерланди від 1995 року як умову участі в тендері виставляють здійснення інвестицій (у роз- мірі приблизно 10% вартості контракту) у їхню економіку. При цьому виграшу від контракту не гарантується. Новим в офсетній діяльності стало застосування екс- портерами ПВП практики попереднього офсету, коли в період до оголошення тендеру виконуються офсетні угоди та накопичується обсяг виконання майбутніх офсетних зо- бов’язань. Офсет як специфічний вид економічної діяльності ха- рактеризується низкою особливостей, а саме [6]: • усі витрати на виконання робіт у рамках офсету сплачу- ються експортерами продукції військового призначення, при цьому такі витрати можуть досягати 20–25% ціни го- ловних контрактів на постачання; • кожна країна, що застосовує офсет при закупівлі ПВП, пред’являє свої, особливі офсетні вимоги; • відмова експортера від виконання офсету в будь-якій країні, що застосовує офсетну практику, призводить до втрати контракту на постачання продукції військового призначення і фактично унеможливлює подальше війсь- ково-технічне співробітництво з цією країною. У деяких країнах прийнято спеціальні нормативні документи, від- повідно до яких постачальник, що створює серйозні труднощі при реалізації офсетних проектів та не виконує своїх зобов’язань, втрачає право поставки ПВП у ці країни; • розробка офсетних програм і виконання офсету вимага- ють залучення спеціально підготовлених співробітників. Водночас, офсет дедалі частіше використовується ек- спортерами ПВП як ефективний маркетинговий механізм проникнення на національні та регіональні ринки. У кожній країні-імпортері офсетна діяльність здійснює- ться на основі офсетного закону, підзаконного акта або іншого нормативного документа. У зазначених докумен- тах визначаються основні вимоги до експортерів продукції військового призначення, а також інші важливі показники офсету, що практикуються у країні. Вони містять: • пріоритетні напрями офсетної діяльності; • процентне співвідношення між прямим і непрямим офсе- том, а також зустрічною торгівлею; • нижню вартісну межу закупівель продукції військового призначення, з якої виникають офсетні зобов’язання; • обсяг офсетних зобов’язань; • строки виконання офсетних зобов’язань; • наявність та розміри штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання офсетних зобов’язань; • наявність вимоги про надання банківської гарантії на- лежного виконання офсету; • порядок оцінки вартості офсетних проектів, застосуван- ня мультиплікаторів (коефіцієнтів підвищення); • вимоги до змісту й оформлення офсетної програми; • вимоги (рекомендації) щодо ведення передконтрактної офсетної діяльності; • наявність центрального органу, відповідального за пита- ння офсетного співробітництва (офсетний комітет чи ін.). На необхідності застосування в Україні офсетних про- грам фахівці почали наголошувати ще у 2001 році. Слід відзначити, що тема офсету раніше порушувалася пере- важно тоді, коли виникала потреба вирішення завдань національного експорту ОВТ, посилення конкурентних по- зицій України на цьому ринку в умовах масового застосу- вання країнами – імпортерами зброї офсетних вимог. За- купівлі продукції військового призначення, які в попередні роки проводилися в інтересах українських Збройних Сил та інших силових відомств, були незначними, тому про оф- сетні вимоги до постачальників (а це, головним чином, Росія) не йшлося. Нині ситуація змінюється, постала гостра необхідність переоснащення армії сучасними цифровими засобами зв’язку, впровадження цифрових АСУ, проведення мас- штабної модернізації основних зразків озброєнь і бойової техніки. Здійснити це можливо тільки за участі іноземних виробників та розробників, тобто отримавши доступ до сучасних науково-технічних розробок і технологій. Тому ігнорувати можливості, які надає офсет, недоцільно. Важ- ливість оволодіння практикою офсетів зростає також че- рез необхідність у недалекому майбутньому диверсифіку- вати постачання ОВТ іноземного виробництва для Збройних Сил України [7]. У нашій країні вже започатковано створення законо- давчої бази для діяльності в напрямі реалізації офсетних схем. Схвалено зміни до Закону України «Про державне оборонне замовлення», яким вводяться нові для законо- давства України поняття компенсаційного (офсетного) до- говору та умов його застосування, а також особливостей здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом [8]. Згідно з цим законом, одер- жання компенсації здійснюється шляхом укладення між центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України та іноземним суб’єктом госпо- дарської діяльності компенсаційної (офсетної) угоди, яка є зовнішньоекономічним договором (контрактом). Він вико- нується відповідно до умов державного контракту на по- стачання і закупівлю продукції, робіт та послуг. Порядок укладення компенсаційних (офсетних) дого- ворів і види компенсацій визначає Кабінет Міністрів Ук- раїни. Основи організації згаданого процесу викладено в затвердженому Урядом «Порядку укладення компен- саційних (офсетних) договорів та видів компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) до- говорами» [9]. Положення визначає правові та економічні засади за- стосування, укладання і реалізації компенсаційних (офсет- них) угод, права та обов’язки сторін, що виникають через укладання договору поставки озброєння і спеціальної техніки на митну територію країни, продукції та товарів подвійного призначення, що вироблені за межами України, створення координуючого органу, його статус і функції. Метою запровадження в Україні офсетних процедур та визначення порядку укладання офсетних договорів має стати задоволення потреб України як у військовій, так і цивільних сферах на найвигідніших для держави умовах. Висновки. Ретельно продумані й професійно складені офсетні вимоги до закордонних учасників тендерів на постачання ОВТ для Збройних Сил України стануть важливим чинником розвитку не тільки національного ОПК, а й української економіки загалом. Зокрема застосу- вання прямого офсету дозволить здійснювати проекти з організації спільних підприємств в ОПК, складальних ви- робництв продукції, яка постачається, або окремих компо- нентів до неї, передачі технологій і «ноу-хау». Застосуван- ня непрямого офсету, своєю чергою, дозволить залучати прямі іноземні інвестиції не тільки в оборонну промис- ловість, а й у цивільні галузі, розвивати сучасну інфра- структуру. Існує нагальна потреба подальшого розвитку наукових досліджень щодо застосування офсету, зокрема аналізу застосування офсетних схем іноземними країнами. Література 1. Про засади внутрішньої та зовнішньої політики : Закон України від 1 липня 2010 року № 2411-VI : за станом на 1 червня 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – (Бібліотека офіційних видань). 2. Артяков В. В. Офсет у системі військово-технічного співробітництва: економічні й державно-правові аспекти / В. В. Артяков. – М., 2003. – 255 с. 3. Offsets in Defence Trade // Tenth Study. – U.S. Department of Commerce, Bureau of Industry and Security, 2005. – December. 4. Kogan E. European Union (EU) enlargement and its consequences for Europe’s defence industries and markets / Е. Kogan. – Bonn : BICC, 2005. – Paper № 40. 5. Сычев А. Некоторые аспекты военно-промышленной политики восточноевро- пейских стран НАТО / А. Сычев // Зарубежное военное обозрение. – 2007. – № 3. – С. 22–26. 6. Європейські і євроатлантичні моделі реформування оборонної промисловості України: можливості застосування досвіду Вишеградських країн / Автор. кол. під кер. А. І. Шевцова. – Дніпропетровськ : ДФ НІСД, 2008. – 292 с. 7. Горбулін В. П. Оборонне будівництво в Україні: проблемні питання розвитку ОПК і підходи до їх вирішення / В. П. Горбулін // Стратегічна панорама. – 2001. – № 1–2. 8. Про державне оборонне замовлення : Закон України від 23 вересня 2010 року № 2561-VI : за станом на 1 серпня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань). 9. Про затвердження Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів та видів компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) дого- ворами : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 432 : за станом на 1 серпня 2011 р. / Уряд України. – Офіц. вид. – К. : Урядовий кур’єр. – 2011. (Бібліотека офіційних видань). Стаття надійшла до редакції 31 травня 2012 року EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 20

Офсет як економічна діяльність суб’єктів у системі ВТС в умовах посилення конкуренції на світових ринках озброєння та військової техніки

Institution

Ähnliche Einträge