Соціальні наслідки зростання державного боргу

Досліджено соціальні наслідки зростання державного боргу для країн із різним рівнем економічного розвитку та розміром боргу. Виявлено нелінійну залежність між обсягом державного боргу і витратами на охорону здоров’я та освіту в країнах із розвинутою економікою і в тих, що розвиваються. Проаналізов...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Венгер, Т.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Економічна теорія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48300
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Соціальні наслідки зростання державного боргу / Т.А. Венгер // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48300
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483002013-08-18T03:13:47Z Соціальні наслідки зростання державного боргу Венгер, Т.А. Економічна теорія Досліджено соціальні наслідки зростання державного боргу для країн із різним рівнем економічного розвитку та розміром боргу. Виявлено нелінійну залежність між обсягом державного боргу і витратами на охорону здоров’я та освіту в країнах із розвинутою економікою і в тих, що розвиваються. Проаналізовано залежність між обсягом боргового навантаження та рівнем безробіття. Исследованы социальные последствия роста государственного долга для стран с разным уровнем экономического развития и размером государственного долга. Выявлена нелинейная зависимость между уровнем государственного долга и расходами на здравоохранение и образование в странах с развитой экономикой и развивающихся странах. Проанализирована зависимость между величиной долгового бремени и уровнем безработицы. The main social consequences of the government debt increase are examined depending on the income and debtto-GDP ratio level of the country. Nonlinear link between the government debt and the public expenditures for health and education are revealed both in the developed and emerging markets.The influence of the government debt on the economic growth is analyzed in the paper. 2012 Article Соціальні наслідки зростання державного боргу / Т.А. Венгер // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48300 336.277 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічна теорія Економічна теорія
spellingShingle	Економічна теорія Економічна теорія Венгер, Т.А. Соціальні наслідки зростання державного боргу Економiчний часопис-XXI
description	Досліджено соціальні наслідки зростання державного боргу для країн із різним рівнем економічного розвитку та розміром боргу. Виявлено нелінійну залежність між обсягом державного боргу і витратами на охорону здоров’я та освіту в країнах із розвинутою економікою і в тих, що розвиваються. Проаналізовано залежність між обсягом боргового навантаження та рівнем безробіття.
format	Article
author	Венгер, Т.А.
author_facet	Венгер, Т.А.
author_sort	Венгер, Т.А.
title	Соціальні наслідки зростання державного боргу
title_short	Соціальні наслідки зростання державного боргу
title_full	Соціальні наслідки зростання державного боргу
title_fullStr	Соціальні наслідки зростання державного боргу
title_full_unstemmed	Соціальні наслідки зростання державного боргу
title_sort	соціальні наслідки зростання державного боргу
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Економічна теорія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48300
citation_txt	Соціальні наслідки зростання державного боргу / Т.А. Венгер // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT vengerta socíalʹnínaslídkizrostannâderžavnogoborgu
first_indexed	2025-07-04T08:41:49Z
last_indexed	2025-07-04T08:41:49Z
_version_	1836705132978372608
fulltext	7 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÀ ÒÅÎÐ²ß Постановка проблеми. Зростання обсягу державного боргу і, відповідно, витрат, пов’язаних із його обслугову- ванням та погашенням, може спричиняти негативний вплив на спроможність уряду надавати соціальні послуги через створення додаткового навантаження на держав- ний бюджет. Чи існуватиме такий вплив і наскільки силь- ним він буде залежить від багатьох факторів. Насампе- ред, це рівень економічного розвитку країни та рівень боргового навантаження. Поєднання цих факторів визна- чає вартість залучення нових кредитів і обслуговування вже наявних, внутрішню відсоткову ставку, рівень подат- кового тиску, спроможність країни залучати іноземні інвестиції тощо. Тому дослідження соціальних наслідків зростання державного боргу необхідно здійснювати з ура- хуванням рівня розвитку економіки та стану державних фінансів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема державного боргу досить глибоко досліджена як у захід- ній, так і у вітчизняній науковій літературі. Насамперед вивчаються його економічні наслідки: вплив на нагромад- ження капіталу та економічне зростання (Е. Балдаччі [2], Дж. Б’юкенен [5], Дж. Ву [11], М. Кумар [2; 11], Ф. Моді- льяні [12], К. Рейнхарт і К. Рогофф [13] та ін.), майбутнє податкове навантаження (Р. Барро [4], М. Дотсей [8]), інфляцію (Дж. Кокрен [6], Т. Саржент і Н. Уоллес [14]). Натомість соціальні наслідки зростання державного боргу, окрім його впливу на реальну заробітну плату (він досліджений Г. Менк’ю, Д. Елмендорфом [9] та М. Карл- бергом [7]), досі залишаються без належного аналізу. Метою статті є дослідження соціальних екстерналій державного боргу залежно від рівня економічного розвит- ку країни та розміру її боргового тягаря. Основні результати дослідження. Під державним боргом розвинутих країн ми розуміємо внутрішній та зов- нішній борг сектору загального державного управління (general government gross debt). Державним боргом країн, що розвиваються, та країн із ринком, що формується (далі КРРФ), через обмеженість статистичних даних щодо їх- нього внутрішнього боргу, ми вважатимемо валовий зов- нішній борг, тобто зовнішній борг державного та приватно- го секторів. Таке припущення, на нашу думку, можна дозволити з кількох причин: по-перше, через нерозвине- ність внутрішнього ринку капіталів обсяг зовнішнього дер- жавного боргу в цих країнах значно перевищує обсяг внут- рішнього державного боргу; по-друге, обсяг зовнішнього державного боргу в КРРФ, як правило, значно більший за обсяг зовнішнього боргу корпоративного сектору (чим нижчий рівень економічного розвитку країни, тим менший доступ до міжнародного ринку капіталів мають націо- нальні компанії); по-третє, через недосконалість інститу- ційного середовища корпоративний борг КРРФ часто пе- ретворюється на прямий державний борг у силу наявності умовних зобов’язань уряду (у т.ч. зобов’язань за гаранто- ваними кредитами); по-четверте, у нашому дослідженні такий показник, як обсяг державного боргу, використову- ється для того, щоб поділити країни на групи залежно від рівня їхнього боргового навантаження (відношення дер- жавного боргу до ВВП), для чого заміна державного боргу КРРФ валовим зовнішнім боргом є цілком прийнятною. Аби дослідити вплив державного боргу на обсяг фінан- сування системи освіти, охорони здоров’я і рівень без- робіття, поділимо країни на чотири групи, рівень боргово- го навантаження у яких складатиме <30%, 30–60%, 60–90% та понад 90% ВВП. У табл. наведено середні зна- чення основних соціально-економічних показників для відповідних груп країн. До вибірки країн із розвинутою економікою входять дані по 33 країнах за 1980–2010 рр., до вибірки КРРФ – 69 країн, досліджуваний період – 1990–2010 рр. Ця панель є незбалансованою: через обме- женість статистичних даних, зокрема щодо соціальних ви- трат, кількість спостережень для окремих показників мо- же відрізнятися. Вплив державного боргу на бюджетні витрати, пов’я- зані з охороною здоров’я та фінансуванням системи осві- УДК 336.277 Т. А. Венгер, аспірант кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ Досліджено соціальні наслідки зростання державного боргу для країн із різним рівнем економічного розвитку та розміром боргу. Виявлено нелінійну залежність між обсягом державного боргу і витратами на охорону здоров’я та освіту в країнах із розви- нутою економікою і в тих, що розвиваються. Проаналізовано залежність між обсягом боргового навантаження та рівнем безробіття. Ключові слова: державний борг, валовий зовнішній борг, економічне зростання, безробіття, витрати на освіту, витрати на охорону здоров’я. Т. А. Венгер СОЦИАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ РОСТА ГОСУДАРСТВЕННОГО ДОЛГА Исследованы социальные последствия роста госу- дарственного долга для стран с разным уровнем эко- номического развития и размером государственного долга. Выявлена нелинейная зависимость между уровнем государственного долга и расходами на здра- воохранение и образование в странах с развитой экономикой и развивающихся странах. Проанализиро- вана зависимость между величиной долгового бреме- ни и уровнем безработицы. Ключевые слова: государственный долг, валовый внешний долг,экономический рост,безработица,расходы на образование, расходы на здравоохранение. T. A. Venger SOCIAL CONSEQUENCES OF THE GOVERNMENT DEBT INCREASE The main social consequences of the government debt increase are examined depending on the income and debt- to-GDP ratio level of the country. Nonlinear link between the government debt and the public expenditures for health and education are revealed both in the developed and emerging markets.The influence of the government debt on the economic growth is analyzed in the paper. Key words: general government gross debt, total external debt, economic growth, unemployment, public health expendi- tures, public expenditures for education. EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:39 Page 7 8 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012 ти, істотно відрізняються у країнах із розвинутою еконо- мікою та тих, що розвиваються. Їхньою спільною рисою є нелінійність: обидві групи країн характеризуються спершу збільшенням витрат при зростанні обсягу боргу, за яким слідує зворотна реакція – у країнах, обсяг державного боргу яких перевищує певний рівень, спостерігається мен- ший розмір соціальних витрат (рис. 1). Із наведених вище графіків видно, що найбільш чутли- вими до зростання державного боргу є витрати на охоро- ну здоров’я країн, що розвиваються та країн із ринком, що формується (ліва шкала). Вони різко зменшуються вже тоді, коли обсяг валового зовнішнього боргу перевищує 60% ВВП. Натомість фінансування сфери охорони здо- ров’я в розвинутих країнах починає зменшуватися лише тоді, коли обсяг державного боргу становить більш як 90% ВВП. І навіть у країнах із найбільшим борговим тягарем (понад 90% ВВП) вони залишаються на досить високому рівні, який перевищує аналогічні витрати країн із наймен- шим борговим тягарем (менш як 30% ВВП). Витрати на освіту в розвинутих країнах та КРРФ реа- гують на зміну обсягу державного боргу однаково: зрос- тають на проміжку 0–60% ВВП, після чого поступово знижуються. Найменше витрачають на освіту країни з найбільшим обсягом державного боргу. Притаманною КРРФ є пряма залежність між витратами на освіту та середньою тривалістю навчання, що свідчить про недо- фінансування цієї сфери. У групі країн, де державний борг становить більш як 90%, середня загальна тривалість навчання дорівнює лише п’ять років (табл.). Характерно, що державні витрати на освіту в КРРФ перевищують витра- ти на охорону здоров’я, тоді як у роз- винутих країнах ситуація протилежна. Це, насамперед, може бути пояснено різною демографічною структурою груп країн. Наприклад, частка дітей віком до 14 років у найбідніших країнах із великим державним боргом (країни групи НІРС) у 2010 р. складала у серед- ньому 43% загальної чисельності насе- лення, тоді як частка людей віком по- над 65 років – лише 3%. Наведені показники в економічно розвинутих країнах становили 17,3% та 15,6% від- повідно. Отже, великий розрив між наймолодшою і найстаршою віковими групами на користь першої обумовлює переважання витрат на освіту над вит- ратами, пов’язаними з охороною здо- ров’я, у країнах, що розвиваються. Низький рівень бюджетних витрат на охорону здоров’я є одночасно як нас- лідком низької тривалості життя у цій групі країн (оскільки кількість людей похилого віку, які зазвичай найбільше потребують медичної допомоги, є не- великою), так і її причиною, адже пога- не медичне забезпечення негативно позначається на здоров’ї, а відповідно й на тривалості життя населення. Для країн, що розвиваються, та кра- їн із ринком, що формується, обсяг ва- лового зовнішнього боргу, як видно з рис. 2, може слугувати індикатором рівня життя населення. Значення цих двох показників зна- ходяться в оберненій залежності. Рі- вень зовнішнього боргу найбагатших країн цієї групи не перевищує 60% ВВП. Найнижчий рівень життя (у розрахунку ВВП на одну особу) – у країнах із най- більшою заборгованістю. Ситуація у країнах з розвинутою ринковою еко- номікою є іншою: обсяг державного боргу найбагатших країн цієї групи зна- ходиться на рівні 60–90% ВВП. Окрім того, країни з державним боргом понад 90% ВВП характеризуються вищим рівнем життя, ніж ті, обсяг державного боргу в яких не перевищує 30%. Це могло б означати, що збільшення державного боргу країн із розвинутою еко- номікою, які мають можливість залучати дешеві кредити, користуючись довірою інвесторів до їхньої економічної стабільності та, відповідно, сплачуючи низьку премію за ризик, до певного рівня (90% ВВП) сприяє економічному зростанню, збільшуючи нагромадження капіталу і підви- щуючи продуктивність праці. Після того як обсяг держав- ного боргу перевищує цей рівень, збільшення заборгова- ності спричиняє зростання вартості обслуговування наявного боргу та залучення нових кредитів (через зрос- тання премії за ризик), що створює навантаження на ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÀ ÒÅÎÐ²ß Таблиця Залежність основних соціально-економічних показників від рівня державного боргу Джерело: Обчислено автором за даними СБ (World Development Indicators & Global Development Finance) та МВФ (World Economic Outlook Database) Рис. 1. Залежність витрат на освіту та охорону здоров'я від рівня державного боргу, % ВВП Джерело: Обчислено автором за даними СБ (World Development Indicators & Global Development Finance) та МВФ (World Economic Outlook Database) Рис. 2. Вплив державного боргу на рівень життя населення Джерело: Обчислено автором за даними СБ (World Development Indicators & Global Development Finance) та МВФ (World Economic Outlook Database) EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 8 9 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012 ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÀ ÒÅÎÐ²ß державні фінанси, змушує уряд збільшувати податки і пригнічує економічне зростання. Однак таке пояснення не може нас задовольнити з двох причин: по-перше, як вид- но з табл., збільшення державного боргу має сильний не- гативний вплив на заощадження та приріст основного капіталу, що підтверджує наявність ефекту витіснення, описаного Дж. Б’юкененом [5] і Ф. Модільяні [12] (до- кладніше про погляди різних науковців на ефект витіснен- ня див. [1, с. 17–30]); по-друге, витіснення приватних інве- стицій разом зі зростанням відсоткової ставки у довгостроковому періоді, що спричинено збільшенням державного боргу, пригнічує економічне зростання, про що зокрема свідчать висновки Дж. Ву, М. Кумара [11], К. Рейнхарт та К. Рогоффа [13]. Тому проблема впливу державного боргу на рівень життя потребує окремого дос- лідження, яке має врахувати як економічні, так і нееко- номічні фактори. Негативним є вплив державного боргу на рівень зайня- тості, причому в КРРФ цей вплив є сильнішим. Максималь- ний рівень безробіття притаманний тим країнам цієї групи, рівень державного боргу яких становить 60–90% ВВП. Характерно, що країни з максимальним борговим наванта- женням і, відповідно, найнижчими темпами економічного зростання та рівнем життя, мають дещо нижчий рівень безробіття (рис. 3). Це може бути пояснено готовністю на- селення найбідніших країн працювати за будь-яких умов і будь-яку зарплату, позаяк система соціального захисту є неспроможною забезпечити нормальне існування безро- бітних. Оскільки ця проблема відсутня в найбільш еконо- мічно розвинутих країнах, рівень безробіття в них змінює- ться прямо пропорційно до зростання рівня державного боргу і, відповідно, обернено пропорційно до економічного зростання. Вплив державного боргу на заробітну плату Д. Ел- мендорф та Г. Менк’ю пов’язують зі зменшенням нагро- мадження капіталу: «З меншим обсягом доступного капіталу зросте його граничний продукт, спричиняючи зростання відсоткової ставки та дохідності капіталу. На- томість продуктивність праці знизиться, що призведе до зменшення середнього рівня реальної заробітної пла- ти…» [9, р. 17]. Можна припустити, що зменшення реаль- ної зарплати, зумовлене зростанням державного боргу, спонукає значну кількість працівників в економічно роз- винутих країнах звільнятися з роботи, оскільки, обираючи між допомогою з безробіття і вільним часом, з одного бо- ку, та повною зайнятістю і низьким трудовим доходом – з другого, вони обирають перше. Ще одне імовірне пояс- нення полягає в тому, що збільшення боргового наванта- ження змушує уряд підвищувати ставки податків, а це особливо негативно впливає на малий і середній бізнес, який, на відміну від корпорацій, не має можливостей для ефективного податкового менеджменту. У будь-якому разі рівень безробіття в економічно розвинутих країнах із різним рівнем державного боргу змінюється в межах 1,75 в.п., що є досить незначним показником. Для КРРФ це значення становить 3,4 в.п., тобто чутливість зайнятості до зміни рівня боргового навантаження для цієї групи країн є майже вдвічі більшою. Висновки. Державний борг справляє негативний вплив на соціально-економічні показники країн із різним рівнем економічного розвитку. Сила цього впливу зале- жить від рівня боргового навантаження. Найбільш чутли- вими до збільшення державного боргу в КРРФ є витрати на охорону здоров’я. В економічно розвинутих країнах во- ни, навпаки, зростають зі збільшенням державного боргу. Недофінансування системи освіти в КРРФ, пов’язане з не- обхідністю обслуговування боргових зобов’язань, вияв- ляється у зменшенні середньої тривалості навчання в міру зростання боргового навантаження. Валові заощадження, приріст основного капіталу та економічне зростання ско- рочуються при збільшенні рівня державного боргу в обох групах країн. Рівень безробіття зростає в разі збільшення державного боргу, однак у КРРФ із борговим навантажен- ням понад 90% ВВП він дещо скорочується, що може бути пояснено неналежним соціальним захистом безробітних. Література 1. Вахненко Т. П. Державний борг України та його економічні наслідки / Т. П. Вахненко. – К. : Альтерпрес, 2000. – 152 с. 2. Baldacci E. Fiscal Deficits, Public Debt and Sovereign Bond Yields / E. Baldacci, M. Kumar // IMF Working Paper. – 2010. – No. 184. – 28 p. 3. Barro R. Inflation and Economic Growth / R. Barro // NBER Working Paper. – 1995. – No. 5326. – 22 p. 4. Barro R. On the Determinants of the Public Debt / R. Barro // Journal of Political Economy. – 1979. – Vol. 87 (5). – P. 940–71. 5. Buchanan J. M. Public Principles of Public Debt / James M. Buchanan. – Indianapolis, 1999. – 169 p. 6. Cochrane J. Understanding Policy in the Great Recession: Some Unpleasant Fiscal Arithmetic / J. Cochrane. – Chicago : University of Chicago Press, 2010. – 51 p. 7. Carlberg M. Public Debt, Taxation and Government Expenditures in a Growing Economy / M. Carlber. – Berlin : Dunker & Humblot, 1988. – 132 p. 8. Dotsey M. Some Unpleasant Supply Side Arithmetic / M. Dotsey // Journal of Monetary Economics. – 1994. – Vol. 33, issue 3. – P. 507–524. 9. Elmendorf D. W. Government Debt [Electronic resource] / D. W. Elmendor, N. G. Mankiw // NBER Working paper. – 1998. – No. 6470. – 94 p. – Access mode : http://www.nber.org/papers/ w6470.pdf 10. Gale W. The Economic Effects of Long-term Fiscal Discipline / W. Gale, P. Orsza // Urban-Brookings Tax Policy Center Discussion Paper. – 2003. – No. 8. – 59 p. 11. Kumar M. Public Debt and Growth / M. Kumar, J. Woo // IMF Working Paper. – 2010. – No. 174. – 46 р. 12. Modigliani F. Long-Run Implications of Alternative Fiscal Policies and the Burden of the National Debt / F. Modigliani // The Economic Journal. – 1961. – Vol. 71. – No. 284. – Р. 730–755. 13. Reinhart C. Growth in a Time of Debt / C. Reinhart, K. Rogoff // Working Paper presented at American Economic Association Meeting, 2010. – 26 р. 14. Sargent T. Some Unpleasant Monetarist Arithmetic [Electronic resource] / T. Sargent, N. Wallace // Federal Reserve Bank of Minneapolis, 1981. – Access mode : http://www.minneapolisfed.org/ research/QR/QR531.pdf Стаття надійшла до редакції 25 травня 2012 року Рис. 3. Вплив державного боргу на рівень безробіття, % Джерело: Обчислено автором за даними СБ (World Development Indicators & Global Development Finance) та МВФ (World Economic Outlook Database) EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:40 Page 9

Соціальні наслідки зростання державного боргу

Institution

Ähnliche Einträge