Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів
У статті проведено огляд існуючих методологічних підходів до моделювання економічної (трудової та споживацької) поведінки. Визначено принципові відмінності моделювання економічної поведінки в умовах інформаційної економіки. Виявлено особливості, з якими пов’язана економічна діяльність суб’єкта в...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
| Назва видання: | Економiчний часопис-XXI |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48301 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів / Д.М. Ядранський // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-48301 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-483012013-08-18T03:14:10Z Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів Ядранський, Д.М. Економічна теорія У статті проведено огляд існуючих методологічних підходів до моделювання економічної (трудової та споживацької) поведінки. Визначено принципові відмінності моделювання економічної поведінки в умовах інформаційної економіки. Виявлено особливості, з якими пов’язана економічна діяльність суб’єкта в умовах інформаційної економіки. Здійснено інтерпретацію методологічних підходів з позиції їх можливого використання для пояснення дій суб’єктів в інформаційній економіці. Запропоновано модель людини в інформаційній економіці. В статье проведен обзор существующих методологических подходов к моделированию экономического (трудового и потребительского) поведения. Определены принципиальные отличия моделирования экономического поведения в условиях информационной экономики. Выявлены особенности, с которыми связана экономическая деятельность субъекта в условиях информационной экономики. Осуществлена интерпретация методологических подходов с позиции их возможного использования для объяснения действий субъектов в информационной экономике. Предложена модель человека в информационной экономике. This article provides an overview of existing methodological approaches to the modeling of economic (employment and consumer) behavior. Determined by fundamental differences of modelling economic behavior in an information economy. The features, which is related to the economic activity of the subject in an information economy. Made interpretation of the existing approaches from the perspective of their possible use to explain the actions of the subjects in the information economy. A model of a person in the information economy. 2012 Article Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів / Д.М. Ядранський // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48301 330.8 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економічна теорія Економічна теорія |
| spellingShingle |
Економічна теорія Економічна теорія Ядранський, Д.М. Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів Економiчний часопис-XXI |
| description |
У статті проведено огляд існуючих методологічних підходів до моделювання
економічної (трудової та споживацької) поведінки. Визначено принципові відмінності
моделювання економічної поведінки в умовах інформаційної економіки. Виявлено
особливості, з якими пов’язана економічна діяльність суб’єкта в умовах інформаційної
економіки. Здійснено інтерпретацію методологічних підходів з позиції їх можливого використання для
пояснення дій суб’єктів в інформаційній економіці. Запропоновано модель людини в інформаційній економіці. |
| format |
Article |
| author |
Ядранський, Д.М. |
| author_facet |
Ядранський, Д.М. |
| author_sort |
Ядранський, Д.М. |
| title |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| title_short |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| title_full |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| title_fullStr |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| title_full_unstemmed |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| title_sort |
підходи до моделювання економічної поведінки індивідів |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Економічна теорія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48301 |
| citation_txt |
Підходи до моделювання економічної поведінки індивідів / Д.М. Ядранський // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 5-6. — С. 3-6. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| series |
Економiчний часопис-XXI |
| work_keys_str_mv |
AT âdransʹkijdm pídhodidomodelûvannâekonomíčnoípovedínkiíndivídív |
| first_indexed |
2025-07-04T08:41:53Z |
| last_indexed |
2025-07-04T08:41:53Z |
| _version_ |
1836705136381001728 |
| fulltext |
3
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012
Постановка проблеми. Праця, яка є невід’ємною
складовою людського життя, за своєю природою є проце-
сом із заданими властивостями. При цьому заданими мо-
жуть бути вихідні, кінцеві параметри або сам процес.
Відповідно трудові практики суб’єктів праці також мають
бути достатньо стандартизованими. Чим менш стандарти-
зованими є всі зазначені аспекти (параметри), тим склад-
ніше оцінювати та скеровувати такий трудовий процес, бо
це вимагає використання певних узагальнюючих підходів.
У контексті сучасних досліджень інформаційної праці
привертає увагу також ослаблення функцій соціального
контролю, який в умовах інформаційної праці практично
зникає, що додатково ускладнює керування трудовим
процесом. Це дає нам підстави звернутися до аналізу пев-
них моделей економічної поведінки людини, які сьогодні
розглядаються в сучасній та класичній економічній думці,
та переосмислити їх із позицій інформатизації трудового
процесу.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Росій-
ський дослідник В. С. Автономов проводив свого часу си-
стемний огляд поведінкових моделей в економічній науці
[1]. Ми не повторюватимемо теоретичні постулати, викла-
дені в його роботі, але вважаємо за можливе використан-
ня окремих моделей для пояснення трудової поведінки
суб’єктів. До того ж В. С. Автономов сам відзначає, що
«…модель людини у повоєнній західній економічній теорії
нагадує матрицю, рядки якої утворюють різні методо-
логічні підходи, а стовпці – різні економічні проблеми. Зро-
зуміло, багато елементів цієї матриці будуть нулями –
практично не існує методологічних підходів, що дозво-
ляють пояснити всі проблеми (неокласичний підхід у
принципі на це здатний, але, як уже зазначалося, за раху-
нок втрати змістовності та нетривіальності висновків)
[1, с. 167]. Аналізуючи передумови економічних практик у
період сучасних соціально-інформаційних трансформацій
варто звернути увагу також на той факт, що інформати-
зація економіки все більше зумовлює зміну культури, яка
суттєво впливає на поведінкові та економічні практики
індивіда.
Розглядаючи теоретичний інструментарій аналізу, ми
спиратимемося на думку економіста й соціолога Йозефа
Шумпетера, який вважає, що економічна наука неодмінно
повинна складатися з чотирьох основних галузей: еконо-
мічної теорії, економічної історії, статистики та економічної
соціології [2, с. 264].
Слід також відзначити обмеження, яке ввів В. С. Авто-
номов для розгляду відповідних моделей: «Приймаючи ту
чи іншу модель людини, суспільствознавці тим самим роб-
лять вибір між строгістю і реалістичністю аналізу. Чим
менше факторів приймається до розгляду, тим більш пев-
ний теоретичний результат (пояснення або прогноз) мож-
на отримати, але відстань між теоретичним висновком і
реальною поведінкою модельованих економічних суб’єк-
тів може виявитися занадто великою...» [1, с. 50]. Принци-
пово важливо відмітити, що перша модель економічної
людини з’явилась у класичній теорії, яка базувалася на
чітких постулатах та головному принципі – раціональності
актора. На сучасному етапі розвитку економічної теорії
критерії вибору змінилися. Наприклад, Дуглас Норт, роз-
глядаючи підстави для вибору суб’єкта в умовах сучасної
економіки, відзначає: «Індивіди роблять вибір на основі
суб’єктивно вироблених моделей, які відрізняються від
УДК 330.8
Д. М. Ядранський,
кандидат економічних наук, доктор соціологічних наук,
доцент, докторант кафедри економіки підприємства
Класичного приватного університету (Запоріжжя)
ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
ІНДИВІДІВ
У статті проведено огляд існуючих методологічних підходів до моделювання
економічної (трудової та споживацької) поведінки. Визначено принципові відмінності
моделювання економічної поведінки в умовах інформаційної економіки. Виявлено
особливості, з якими пов’язана економічна діяльність суб’єкта в умовах інформаційної
економіки. Здійснено інтерпретацію методологічних підходів з позиції їх можливого використання для
пояснення дій суб’єктів в інформаційній економіці. Запропоновано модель людини в інформаційній економіці.
Ключові слова: моделювання,економічна поведінка, інформаційна економіка,методологія,концепція,неокласицизм,
цінності.
Д. Н. Ядранский
ПОДХОДЫ К МОДЕЛИРОВАНИЮ
ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ ИНДИВИДОВ
В статье проведен обзор существующих методоло-
гических подходов к моделированию экономического
(трудового и потребительского) поведения. Опреде-
лены принципиальные отличия моделирования эко-
номического поведения в условиях информационной
экономики. Выявлены особенности, с которыми свя-
зана экономическая деятельность субъекта в услови-
ях информационной экономики. Осуществлена интер-
претация методологических подходов с позиции их
возможного использования для объяснения действий
субъектов в информационной экономике. Предложе-
на модель человека в информационной экономике.
Ключевые слова: моделирование, экономическое по-
ведение, информационная экономика, методология, кон-
цепция, неоклассицизм, ценности.
D. M. Yadranskyy
APPROACHES TO MODELING OF INDIVIDUAL
ECONOMIC BEHAVIOR
This article provides an overview of existing metho-
dological approaches to the modeling of economic
(employment and consumer) behavior. Determined by fun-
damental differences of modelling economic behavior in an
information economy. The features, which is related to the
economic activity of the subject in an information economy.
Made interpretation of the existing approaches from the
perspective of their possible use to explain the actions of
the subjects in the information economy. A model of a per-
son in the information economy.
Key words: model, behavior, information economy, metho-
dology, concept, neoclassicism, values.
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:39 Page 3
4
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
моделей інших індивідів, і інформація, що отримується
«акторами», характеризується такою неповнотою, що в
більшості випадків не виявляється ніякої тенденції до
зближення цих розбіжних моделей. Тільки визнавши ці мо-
дифікації в принципах поведінки акторів, можна зрозуміти
сенс існування і структуру інститутів та пояснити напрям
інституційних змін» [3, с. 34]. На наш погляд, від 1990 року
(рік видання книги Д. Норта) ступінь інформатизації
суспільних відносин (у тому числі праці) значно збільшив-
ся, а відповідно збільшився і ступінь інформаційної аси-
метрії. Відтак практики людини у цих умовах стають ще
більш непередбачуваними та складними.
Водночас, відмова від спроб моделювання трудової
поведінки, на наш погляд, також є недоцільною. В основ-
ному це пов’язане із принципово зростаючою динамікою
інформаційного трудового процесу (та паралельного йому
процесу споживання інформаційного продукту). При цьому
очевидно, що висока конкретизація такої моделі немож-
лива, що пояснюється підвищенням динаміки більшості
аспектів соціального буття (як спроби подолати єдиний
об’єктивний дефіцит людини – дефіцит часу). Така ситуа-
ція відповідно зменшує можливості для конкретизованого
аналізу і моделювання. Слід наголосити ще на одній скла-
довій, що робить відповідний аналіз необхідним, а саме
комплексне дослідження процесу інформаційної праці
вимагає аналізу самого суб’єкта праці як генератора, інте-
гратора або презентатора інформації, з якою його діяль-
ність пов’язана.
Мета статті – проаналізувати суб’єкта праці за допо-
могою певної поведінкової моделі, яка, на думку автора,
здатна зменшити трудомісткість аналізу інформаційної
праці як процесу.
Основні результати дослідження. Здійснюючи тео-
ретичний аналіз економічної поведінки людини, доцільно
звернути увагу на особливості використання неокласичної
моделі економічної людини та певні альтернативні теорії у
цій царині. Відразу варто наголосити, що економічний
суб’єкт, на наш погляд розглядається як споживач та як
виробник. При цьому для проведення відповідного аналізу
визначимо особливості, з якими пов’язана діяльність еко-
номічного суб’єкта в інформаційній економіці з урахуван-
ням дуальності його функціонування:
• інформація – це одночасно ресурс, об’єкт і результат
праці;
• використання інформації та інформаційних технологій
приводить до революційних зрушень не тільки у вироб-
ництві товарів, а й у їх споживанні;
• національні ринки інформаційних товарів і послуг транс-
формуються в єдиний глобальний інформаційний простір
(одночасно ринок інформаційного продукту та інфор-
маційної праці);
• матеріальна економіка перетворюється на нематеріаль-
ну, де основні фонди (верстати й обладнання) втрача-
ють першочергове значення, все більше заміщуючись
так званими інтелектуальними фондами; невдовзі
інформаційна економіка взагалі обходитиметься без них
(у разі віртуального виробництва і споживання);
• більшу частину вартості продукту складає не вартість
ресурсів та амортизація, а абстрактна цінність поперед-
ньої розумової праці, яка не містить реальних матеріаль-
них затрат (або містить їх незначну кількість);
• ускладнюється диференціація праці (одночасно поглиб-
люється поділ та зростає її комплексність), змінюються
характер і структура праці: зменшується виконавчо-ре-
продуктивна та зростає творча компонента;
• управління мусить трансформуватися відповідно до реа-
льних можливостей впливу на віртуальний трудовий
процес;
• заробітна плата перетворюється на ренту її власнику
(або певний дохід на інвестований у власний саморозви-
ток капітал);
• трансформуються гроші як об’єкт винагороди, перетво-
рюючись на складову загального інформаційного прос-
тору;
• посилюються творчі аспекти праці та послаблюється со-
ціальний контроль, що забезпечує появу трудової аномії.
Повертаючись до розгляду економічної людини в її
неокласичному підході, видається слушною думка В. Ав-
тономова, сформульована на підставі визначення А. Мар-
шалла: «Економічна теорія, за Маршаллом, займається
звичними, традиційними діями лише настільки, наскільки
«звички та звичаї майже напевно виникли у процесі ре-
тельного виявлення вигод і невигод різних образів дій»,
відповідно у сфері господарських відносин сучасного капі-
талізму всі інші звички швидко відмирають» [4, c. 40]. У та-
кому сенсі працю також можна розглядати як певну звич-
ку, здатну забезпечити поточні та майбутні потреби
людини. Тому ми цілком згодні із А. Маршаллом, який за-
значав, що «тільки ту працю зазвичай прийнято вважати
особливо продуктивною, яка задовольняє майбутні, а не
справжні потреби» [5, с. 125]. Щоправда, неокласична тео-
рія, яка, по суті, формувалася на маржиналізмі, взяла за
основу постулат про гедоністичну людину, що не могло не
викликати критики у процесі модернізації економічного
світогляду. Як зазначає англійський дослідник А. Кост у
праці «Економіка та психологія: крах ресурсної програми
досліджень» [6], реакція економічної теорії мала три ос-
новні варіанти. Перший полягав у тому, щоб витіснити не
тільки гедоністичну теорію, а й взагалі будь-яку психо-
логію за межі економічної науки. Другий зводився до «ко-
сметичного ремонту» психологічних передумов маржи-
налістської теорії без скільки-небудь значного перегляду
самої теорії. Нарешті, третій варіант полягав у спробах
сформулювати нову соціально-економічну теорію, що уз-
годжується з висновками «нової психології» [1, c. 42]. Не
поділяючи принципово позиції маржиналізму у цьому
постулаті, вважаємо за доцільне звернути увагу на той
факт, що вся інформаційна праця фактично спрямована
на розвиток гедонізму, оскільки сучасна автоматизація,
комп’ютеризація тощо істотно скорочують фізичні практи-
ки, які викликають насолоду (зокрема допомагаючи еко-
номити час як обмежений ресурс для отримання такої на-
солоди). Утім, це не означає, що таке відчуття насолоди
адекватно сприймається усіма споживачами (Д. Норт). Як-
що виходити з принципу збільшення насолоди завдяки
економії часу в результаті інформаційної праці (або спожи-
вання інформаційного продукту), то цілком адекватними
виявляються цільові функції соціальної поведінки, які роз-
глядаються в неокласичному дискурсі. На думку В. Авто-
номова, існують традиційні та інші цілі. До першої групи
дослідник відносить цілі добробуту, корисності, задово-
лення потреб, до яких додаються специфічні цілі творчої
особистості та особистості, що пізнає і діє: самореалізація,
прагнення до досконалості, радість творчості, досягнення
більшого контролю над зовнішніми обставинами.
Інша група мотивів включає: забезпечення душевного
комфорту в самому процесі пізнавальної діяльності та при-
йнятті рішень – це перш за все збереження несуперечли-
вої системи цінностей, власного душевного світу, а також
уникнення когнітивних дисонансів, надмірного напружен-
ня та ін. [4, c. 69]. Попри те, що у цій тезі дослідник поєднує
цілі та мотиви (але ми не вважаємо їх тотожними), у ціло-
му стають зрозумілими ті рушійні сили, які зумовлюють
діяльність індивіда. Цю думку варто розширити, відзна-
чивши, що досягнення зазначених цілей може відбуватися
або завдяки участі у трудовому процесі, або в результаті
споживання його результатів. При цьому перша група мо-
тивів більшою мірою розкриватиме діяльнісну компоненту,
тоді як друга – аксіологічну. Не обмежуючись визначеним
В. Автономовим переліком, додамо, що людина, яка залу-
чається до економічної діяльності, виконує низку функцій,
причому як свідомо, так і несвідомо (адже дитина, напри-
клад, споживає несвідомо та за рахунок батьків). Біло-
руська дослідниця Е. Лутохіна запропонувала розглядати
такі три функції економічної діяльності людини:
1) відтворювальну – активність людини в економіці
спрямована на відновлення себе, своїх життєвих сил та
умов життя;
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:39 Page 4
5
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI5-6’2012
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
2) продуктивну – праця людини спрямована на пере-
творення засобів природи з метою створення корисних
матеріальних благ;
3) захисну – людина докладає свої зусилля на збере-
ження стійкості економіки, а також захист від внутрішніх і
зовнішніх загроз (безробіття, банкрутство, голод, травми,
хвороби, війни і т. п.).
Названі функції пов’язані між собою і взаємозалежні,
тому завжди важливою є комплексність їх реалізації [7].
Не погоджуючись із запропонованим макроекономічним
поглядом Е. Лутохіної (у цьому ми ближче до представ-
ників австрійської школи неокласичної теорії), вважаємо,
що пояснення другої та третьої функцій заслуговують пе-
регляду. На нашу думку, продуктивну функцію людина ви-
конує для максимізації благ, задоволення (в тому сенсі, в
якому вона для себе це ситуативно уявляє в умовах
інформаційної асиметрії). Третю функцію ми б також
трансформували відповідно до неокласичного нарративу
та розглядали її як намагання зберегти наявний рівень
блага (задоволення) або наявні темпи його приросту. За-
значені аспекти пропонуємо віднести до функцій індивіда,
що бере участь у сучасному трудовому процесі.
Виконання відповідних функцій часто трансфор-
мується в певну звичку (модель трудової поведінки). При
цьому якщо відбуватимуться зміни, то такі звички можуть
виявитися неадекватними сучасному стану (а відтак ста-
ти ірраціональними). Ця теза деякою мірою суперечить
висновкам А. Маршалла, який, зазначаючи, що «звички та
звичаї майже напевно виникли у процесі ретельного вияв-
лення вигод і невигод різних образів дій» [5, c. 76], робить
висновок, що у сфері господарських відносин сучасного
капіталізму всі нераціональні звички швидко відмирають
[5, c. 77]. У цьому контексті ми б хотіли дещо уточнити дум-
ку А. Маршалла. На наш погляд, трудовий досвід (певні
соціальні норми трудового колективу) і вік індивіда
збільшують час адаптації до змін. Водночас, інформаційне
перевантаження та інформаційна асиметрія в умовах ін-
формаційного суспільства можуть викликати звернення
до певної системи базових норм (габітусу – за П. Бурдьє).
Подібні звернення до системи вихідних диспозицій особи-
стості (габітусу) спричинюють ірраціональність у випадку,
якщо моделі адаптації вступають у дисонанс із уявлення-
ми особистості.
Зазначені розбіжності в теорії неокласичного пояснен-
ня економічних практик та динаміки існуючих процесів зу-
мовлюють привернення уваги до альтернативних теорій,
однією з яких є радикальний суб’єктивізм, або теорія еко-
номічного уявлення. За Дж. Шеклом, економічний суб’єкт
є першоосновою і першопричиною власного вибору. Він
створює щось із нічого. Альтернативні способи поведінки
породжуються самим суб’єктом, що робить вибір на
підставі інформації у вигляді «новин», структуруючи її,
формуючи альтернативи, а потім оцінюючи їх за мож-
ливістю (реалізації) [1, c. 71]. Однак трудовий процес
(навіть інформаційний) значною мірою ставить за завдан-
ня отримання певного результату (як правило, на безаль-
тернативній основі). У поясненні вибору можливих еко-
номічних акторів як споживачів продукту такий підхід має
перспективи виходячи із можливості «моделювання ба-
жаних новин».
Герберт Саймон пропонує підхід, названий ним як мо-
дель обмеженої раціональності. Ця модель відрізняється
від моделі класичної раціональності окремими аспектами,
зокрема існуванням певних обмежень, які можуть бути
проявами функції корисності. В основі таких обмежень ле-
жить облік вартості збору та обробки інформації. Іноді лю-
ди очікують, що їхні уподобання можуть змінитися в май-
бутньому. Слідуючи традиціям, правилам, стороннім
порадам і т. ін., людина часто діє, ігноруючи власні пере-
ваги, навіть коли вони досить чітко виражені [1, c. 77].
Поєднуючи запропонований підхід із умовами інфор-
маційної праці можна констатувати наростання дії цього
ефекту, що зумовлено двома основними причинами: по-
перше, збільшенням законодавчої регламентації, яка об-
межує раціональність; по-друге, цілеспрямованою інфор-
маційною асиметрією, що створює штучні уявлення про
норми і цінності.
Американський економіст Харвi Лейбенстайн розвинув
підхід Г. Саймона, відзначивши, що біологічна природа лю-
дини вимагає від неї економити душевні та фізичні сили,
тобто чим більш продумане рішення, тим неприємнішим
буде процес його прийняття. Душевний комфорт індивіда
залежить від двох змінних: ступеня раціональності й сили
тиску ззовні (залежність в обох випадках зворотна) [4, с.
81; 8]. Автором альтернативної моделі перемінної
раціональності вважають Пьєра-Луї Рейно, однак попри
логічні розбіжності, зазначені теорії мають можливості для
їх об’єднання. Це стосується переходу економічного аген-
та від одного стану до іншого стрибкоподібно та адаптив-
но. У першому випадку для цього необхідно накопичення
інтенсивності дії факторів раціональності. У другому ви-
падку це відбувається безперервно, що багато в чому
пов’язано з ефектами забування і звикання [8, с. 77].
Аналізуючи інші «біологічні» підходи, варто відзначити
нейрофізіологічний підхід до проблеми вибору, яку запро-
понував американець Тибор де Скітовскі. Він виходить з
того, що і власне робота (до початку втоми) може прино-
сити задоволення та збуджувати нервову систему. Кон-
цепція творчої людини англійського економіста Джона Фо-
стера, згідно з якою взаємодія людини з навколишнім
середовищем не є пасивною – вона пов’язана із гнучким
пристосуванням до зовнішніх факторів впливу, впровад-
женням власних ідей тощо [4, c. 74–76]. В умовах інфор-
маційної праці така взаємодія набуває дещо іншого зна-
чення, адже активізація зовнішніх факторів впливу на
суб’єктів призводить до їх інформаційного перевантажен-
ня та часткової втрати здатності сприймати однорідну
інформацію, а відтак адаптуватися до неї. У цьому сенсі
пристосування людини відбувається не стільки до зов-
нішнього середовища, скільки до віртуального інфор-
маційного середовища, що посилює аспект суб’єктивності
в поведінці індивідів.
Автори ще однієї концепції, яку називають робочою
моделлю людини, Фрідріх фон Хайек, Людвіг фон Мізес,
Ізраель Кірцнер відмічали, що для розуміння зазначеної
моделі необхідно спільно розглядати концепції знання,
рівноваги, раціональності, тобто враховувати рівень
усвідомленості та компетентності людини, діяльність її ро-
зуму (реакцію на неочікувані результати, здогадки, пла-
ни). Щоправда, в умовах інформаційного простору і
збільшення рівня штучної інформаційної асиметрії значен-
ня людського розуму як генератора планів та здогадок
скорочується. Людину штучно «підводять» до потрібного
висновку. У цьому сенсі ми пропонуємо розглядати людсь-
кий розум як засіб самооцінки (ефект самості у Дж. Міда).
До «небіологічних» можна віднести інституціональний
підхід, який передбачає вивчення закономірностей фор-
мування та еволюції природи людини як біосоціальної істо-
ти. Ця біосоціальність пов’язана із системою вірувань,
бажань і цілей, які є наслідками взаємодії біологічних
схильностей із соціальним середовищем. У ході такої
взаємодії, на думку Дж. Коммонса, за допомогою соціаль-
ного контролю (який, у принципі, закладається в основу
інституціональної теорії) формуються певні правила. Такі
правила, вважають інституціоналісти, полегшують життя
людям в умовах інформаційного надлишку і виступають
джерелом інформації [4, c. 84]. Ця загалом слушна теорія,
на наш погляд, може бути інтегрована із попередньою,
адже самість є результатом усвідомлення індивідом існу-
вання соціального контролю та його можливої реакції.
Фактично інституціональний підхід пропонує логіку між-
дисциплінарного аналізу, заснованого на інтеграції соціо-
логічного й економічного підходів до аналізу, що дає під-
стави говорити про його комплексність.
Існують і ще більш узагальнені економічні підходи. Зок-
рема підхід, заснований на альтернативній моделі
людини. Він формується на перетині посткейнсіанської,
поведінкової, неоавстрійскої та інституціоналіської дослід-
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:39 Page 5
6
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 5-6’2012
ницьких програм. Однак економісти Стерлінгського уні-
верситету Великобританії (П. Ерліх, Ш. Доу, Б. Лоусбі), які
власне і здійснювали такий синтез, використовували ли-
ше деякі елементи зазначених підходів [4, c. 68].
У контексті нашого дослідження слушною є думка
російського вченого А. Шаститко [8, с. 77], який пропонує
визначати що важливо та неважливо в методології за до-
помогою звернення до практики, тобто за допомогою
емпіричного дослідження. Заслуговують на увагу його вис-
новки, зроблені за результатами теоретичного огляду
різних підходів: «Для попередження «систематичної сліпо-
ти» економічної теорії щодо аспектів, які можуть бути
суттєвими, важливим є співіснування різних варіантів по-
яснення поведінки людини. Однак це не виключає існу-
вання домінуючого підходу…». Для прогресу економічного
знання А. Шаститко вважає важливим налагоджений
обмін між дослідницькими ідеями [8, с. 79–81]. У цілому та-
ка плюральність висловлювалася ще А. Маршаллом у тезі
«в реальному житті немає чіткого розмежування між реча-
ми, які є капіталом та не є ним, які відносяться до нагаль-
них життєвих засобів та не відносяться до них, так само,
як між продуктивною та непродуктивною працею» [5, c.
48]. Попри всю універсальність запропонованих підходів
недооціненим у них залишався аспект, пов’язаний зі
зміною ролі інформації в теперішньому бутті. Соціальні
практики сучасної людини (як виробника і споживача
інформаційного продукту) не можуть бути оцінені без ура-
хування тотальної інформатизації суспільних процесів та
відносин. Зазначені процеси суттєво знижують роль
соціального контролю. Збільшення динаміки соціальних
змін ускладнює (а часто – унеможливлює) соціалізацію си-
стеми норм і правил, обмежуючись низкою адаптаційних
практик. Це принципово відбивається на раціональності
соціальних практик та трансформує всю логіку досліджен-
ня соціальної поведінки людини. Відповідно доцільним є
пошук емпіричної бази, яка дає підстави для подальшої
трансформації окреслених моделей із урахуванням їх
віртуальної природи.
Висновки. У сучасній літературі зустрічаються спроби
переосмислення класичних моделей. Наприклад, біло-
руська дослідниця Е. Лутохіна [7] пропонує у своїй праці
нові риси моделі людини, що пов’язані з новою еко-
номікою. Однак підхід ученої має дещо абстрагований ха-
рактер та недостатньо враховує специфіку інформаційних
змін.
Ми пропонуємо власну модель людини в інформаційній
економіці (рис.).
Перше коло, що оточує людину в економіці, представ-
лено базовими характеристиками індивіда, до яких ми
віднесли: здібності як біологічну компоненту, потреби як
соціально-біологічну компоненту, а також мотиви, норми і
звички як соціальні компоненти, що зумовлюють унікаль-
ність індивіда. У другому колі розкрито сутність зазна-
чених вихідних характеристик. По суті, ми намагалися по-
казати функціональні аспекти впливу (диференціації) на
індивіда.
На наш погляд, принципово важливо розглядати всі
аспекти крізь їх диференціацію часом, враховуючи, що го-
ловною відмінністю інформаційної економіки (інфор-
маційних процесів у цілому) є постійне зростання їх швид-
кості. Відповідно характер впливу на індивіда значною
мірою зумовлюється зазначеним динамізмом, що накла-
дає свій відбиток на процес прийняття рішення, а відтак
має братися до уваги.
Ми вважаємо, що запропонований підхід не супере-
чить існуючим методологічним підходам (насамперед
інституціональному) і спрямований на розкриття вихідних
положень, що диференціюють базові диспозиції індивіда.
Напрямом подальшого аналізу мають виступати емпіричні
дослідження (верифікація) запропонованих гіпотез.
Література
1. Автономов В. С. Модель человека в экономической науке /
В. С. Автономов. – СПб. : Экон. шк., 1998. – 229 с.
2. Шумпетер Й. А. История экономического анализа – History
of economic analysis : в 3-х т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ.
под ред. В. С. Автономова. – СПб. : Экон. шк. [и др.], 2001. –
Т. 1. – 494 с.
3. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функ-
ционирование экономики / Дуглас Норт ; пер. с англ. А. Н. Не-
стеренко; предисл. и науч. ред. Б. З. Мильнера. – М. : Фонд
экономической книги «Начала», 1997. – 180 с.
4. Автономов В. С. Человек в зеркале экономической теории :
очерк истории зап. экон. жизни / В. С. Автономов ; Рос. АН,
Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. – М. : На-
ука, 1993. – 174 с.
5. Маршалл А. Принципы политической экономии / Альфред
Маршалл // Экономическая мысль Запада. – М. : Прогресс,
1983. – 415 с. : Перевод изд.: Principles of economics / Alfred
Marshall (Macmillan).
6. Coats A. W. Economics and psychology: The death and resur-vec-
tion of a research programme / A. W. Coats // Method and appraisal
in economics. – Cambridge, 1976. – P. 47.
7. Лутохина Э. А. Модель человека в новой экономике /
Элеонора Александровна Лутохина [Электронный ресурс] //
Белорусский журнал международного права и международ-
ных отношений. – 2004. – № 2. – Режим доступа :
http://www.evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view
&id=689&Itemid=55
8. Шастытко A. E. Модели человека в экономической теории :
учеб. пособ. / A. E. Шастытко. – М. : ИНФРА-М, 2006. – 142 с.
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2012 року
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÒÅÎвß
Рис. Модель людини в інформаційній економіці
Джерело: Авторська розробка
EC_5-6_2012.qxp 23.07.2012 11:39 Page 6
|