Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються

У статті наведено результати дослідження стратегій дедоларизації на прикладі країн Латинської Америки, які демонстрували значне зниження рівня фінансової доларизації. Для проведення емпіричного тестування були використані два стандартні інструменти VAR-аналізу – функції імпульсних реакцій та декомпо...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Зикова, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48306
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються / О.І. Зикова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 19-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48306
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483062013-09-01T14:06:54Z Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються Зикова, О.І. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті наведено результати дослідження стратегій дедоларизації на прикладі країн Латинської Америки, які демонстрували значне зниження рівня фінансової доларизації. Для проведення емпіричного тестування були використані два стандартні інструменти VAR-аналізу – функції імпульсних реакцій та декомпозиція дисперсії, щоб дослідити роль трьох груп факторів (макроекономічні змінні, пруденційні заходи контролю і розвиток ринку капіталу в національній валюті), що є рушійними силами дедоларизації. В статье приведены результаты исследования стратегий дедолларизации на примере стран Латинской Америки, которые демонстрировали значительное снижение уровня финансовой долларизации. Для проведения эмпирического тестирования были использованы два стандартных инструмента VAR-анализа – функции импульсных реакций и декомпозиция дисперсии, чтобы исследовать роль трех групп факторов (макроэкономические переменные, пруденциальные меры контроля и развитие рынка капитала в национальной валюте), которые являются движущими силами дедолларизации. The article covers the results of the research on de-dollarization strategies considering the example of the Latin American countries, which experienced a gradual decline in the level of financial dollarization. The empirical results were achieved through two standard tools of VAR-analysis: impulse response functions and variance decomposition, in order to examine the role of three sets of factors – macroeconomic variables, prudential regulations, and the development of the capital market in domestic currency – as drivers of de-dollarization. 2012 Article Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються / О.І. Зикова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 19-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48306 339.972:339.747 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Зикова, О.І. Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються Економiчний часопис-XXI
description	У статті наведено результати дослідження стратегій дедоларизації на прикладі країн Латинської Америки, які демонстрували значне зниження рівня фінансової доларизації. Для проведення емпіричного тестування були використані два стандартні інструменти VAR-аналізу – функції імпульсних реакцій та декомпозиція дисперсії, щоб дослідити роль трьох груп факторів (макроекономічні змінні, пруденційні заходи контролю і розвиток ринку капіталу в національній валюті), що є рушійними силами дедоларизації.
format	Article
author	Зикова, О.І.
author_facet	Зикова, О.І.
author_sort	Зикова, О.І.
title	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
title_short	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
title_full	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
title_fullStr	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
title_full_unstemmed	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
title_sort	стратегії дедоларизації на ринках, що формуються
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48306
citation_txt	Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються / О.І. Зикова // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 19-21. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT zikovaoí strategíídedolarizacíínarinkahŝoformuûtʹsâ
first_indexed	2025-07-04T08:42:16Z
last_indexed	2025-07-04T08:42:16Z
_version_	1836705158839402496
fulltext	19 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012 Постановка проблеми. Фінансова доларизація є дес- труктивним фактором в економіці, оскільки обмежує мож- ливість повною мірою реалізовувати грошово-кредитну політику, знижує ефекти фіскальних заходів, прискорює знецінення реального курсу національної валюти в умовах інфляції та збільшує економічні ризики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Існує чима- ло наукових джерел, де розкриваються причини фінансо- вої доларизації. Проте не так уже й багато вчених дослід- жують процеси, які призводять до дедоларизації. Reinhart, Rogoff та Savastano (2003), Galindo і Leiderman (2005), Eras- mus et al. (2009) розглядають міжнародний аспект процесу дедоларизації. Вони виділяють тільки чотири успішні ви- падки з істотною та постійною депозитною дедолариза- цією (Ізраїль, Мексика, Пакистан і Польща) серед групи 86 країн [1; 2]. Galindo і Leiderman (2005) ідентифікують ви- падки Чилі, Ізраїлю та Польщі як успішні. Kokenyne et al. (2010), користуючись даними про депозитну і позичкову доларизацію 32 ринків, що формуються, в 2001–2009 рр., показав, що вища волатильність валютного курсу, пов’я- зана зі стійкою інфляцією, сприяє дедоларизації. Garca- Escribano (2010) аналізує феномен дедоларизації через категорії позик та депозитів у Перу й доходить висновку, що дедоларизація відбувається на фоні макроекономічної стабільності, запровадження заходів пруденційної політи- ки (ефективне управління резервними вимогами) і розвит- ку ринку капіталу в національній валюті (випуск довгост- рокових казначейських цінних паперів), що полегшує процес банківського фінансування та оцінку довгостроко- вих позик у національній валюті. Мета статті – емпіричне дослідження процесу дедола- ризації, що має за мету виявлення пріоритетів грошово- кредитної політики з установленням орієнтирів щодо ва- лютної структури активів і пасивів банківської системи, контролю ризиків ліквідності та платоспроможності в поєднанні із заходами щодо підвищення привабливості національної валюти. Основні результати дослідження. Протягом остан- нього десятиліття група латиноамериканських країн (Болі- вія, Парагвай, Перу та Уругвай) досягла значного знижен- ня рівня фінансової доларизації [1]. Випадки примусової дедоларизації, наприклад у Болівії та Перу в 1980-х рр., спричинили високі макроекономічні витрати, і доларизація швидко повернулась. У 1980-х рр. в Болівії та Перу було проведено примусову конвертацію іноземної валюти за депозитами в національну валюту, що призвело до відпли- ву капіталу і фінансової дезінтермедіації. Коли обмеження на депозити в іноземній валюті було знято, швидко наста- ла редоларизація [2; 3]. На противагу цьому, успішні випадки базувалися на ринковій моделі фінансової системи та комбінували мак- роекономічну стабільність з іншою політикою (наприклад, розвитком ринку капіталу в національній валюті). Дедола- ризація мала тенденцію до поступового зниження в Болі- вії, Парагваї, Перу і Уругваї після успішного вжиття заходів щодо макроекономічної стабілізації. На рис. 1 та рис. 2 по- казано еволюцію доларизації депозитів і кредитів в інозе- мній валюті, оціненої за постійним обмінним курсом [4–8]. Рівень депозитної доларизації знизився в середньому на 27 відсоткових пунктів у період від І кварталу 2001 р. до ІІІ кварталу 2010 р. Проте між країнами є відмінності: якщо в Болівії рівень депозитної доларизації впав на 42 відсот- кових пункти, то в Уругваї – лише на 10,5. Середній по- казник зниження позичкової доларизації склав 26%, із ранжуванням між країнами – від 41% в Болівії до 15% в Парагваї. УДК 339.972:339.747 О. І. Зикова, аспірант кафедри міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка СТРАТЕГІЇ ДЕДОЛАРИЗАЦІЇ НА РИНКАХ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ У статті наведено результати дослідження стратегій дедоларизації на прикладі країн Латинської Америки, які демонстрували значне зниження рівня фінансової дола- ризації. Для проведення емпіричного тестування були використані два стандартні інструменти VAR-аналізу – функції імпульсних реакцій та декомпозиція дисперсії, щоб дослідити роль трьох груп факторів (макроекономічні змінні, пруденційні заходи контролю і розвиток ринку капіталу в національній валюті), що є рушійними силами дедоларизації. Ключові слова: фінансова дедоларизація, волатильність валютного курсу, пруденційні заходи контролю, функції імпульсних реакцій, декомпозиція дисперсії. О. И. Зыкова СТРАТЕГИИ ДЕДОЛЛАРИЗАЦИИ НА ФОРМИРУЮЩИХСЯ РЫНКАХ В статье приведены результаты исследования стратегий дедолларизации на примере стран Латин- ской Америки, которые демонстрировали значитель- ное снижение уровня финансовой долларизации. Для проведения эмпирического тестирования были ис- пользованы два стандартных инструмента VAR-анали- за – функции импульсных реакций и декомпозиция дисперсии, чтобы исследовать роль трех групп факто- ров (макроэкономические переменные, пруденциаль- ные меры контроля и развитие рынка капитала в на- циональной валюте), которые являются движущими силами дедолларизации. Ключевые слова: финансовая дедолларизация, во- латильность валютного курса,пруденциальные меры кон- троля, функции импульсных реакций, декомпозиция дис- персии. O. I. Zykova DE-DOLLARIZATION STRATEGIES IN EMERGING MARKETS The article covers the results of the research on de-dol- larization strategies considering the example of the Latin American countries, which experienced a gradual decline in the level of financial dollarization. The empirical results were achieved through two standard tools of VAR-analysis: impulse response functions and variance decomposition, in order to examine the role of three sets of factors – macro- economic variables, prudential regulations, and the devel- opment of the capital market in domestic currency – as dri- vers of de-dollarization. Key words: financial de-dollarization,exchange rate volatil- ity, prudential regulations, impulse response function, variance decomposition. ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 19 20 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012 Для застосува- ння емпіричного підходу в оцінці ру- шійних сил корот- кострокових варіа- цій депозитної та позичкової долари- зації у стандартній країні використо- вують специфічну VAR-модель. Окрім змін у позичковій та депозитній до- ларизації, модель враховує три групи змінних: 1) макро- економічні змінні; 2) введення пру- денційних заходів для інтерналізації агентами ризиків фінансової долари- зації; 3) розвиток ринку капіталу в національній ва- люті. Змінні визна- чено в табл. 1. У моделі вико- ристовується де- композиція Choles- ki і введено такі елементи: (i) вжи- ття пруденційних заходів у фінансовому секторі; (іі) продовження кривої до- ходності для облігацій державної позики в національній валюті; (iii) макрозмінні; (iv) зміна в рівні депозитної дола- ризації; (v) зміна в рівні позичкової доларизації. Макрозмінні – роль тренду та волатильності валютно- го курсу. Дедоларизація сприяла зниженню рівня інфляції, зменшенню очікування інфляції, послідовному підвищен- ню валютних курсів. На рис. 3 показано, що порівняно із попередніми десятиліттями, які характеризувалися дуже високим рівнем інфляції, Болівія, Парагвай, Перу та Уруг- вай успішно загальмували інфляцію впродовж періоду аналізу. Зниження рівня доларизації протягом минулого деся- тиліття у цих чотирьох країнах супроводжувалося тенден- цією до підвищення валютного курсу (рис.4,5). Під час по- дальшого емпіричного аналізу досліджується, чи була ця тенденція важливим фактором у поясненні дедоларизації. Ряд науковців стверджує, що на фінансову долари- зацію вплинула волатильність валютного курсу. Проте думки з цього приводу існують різні. Kokenyne et al. (2010) показав у своєму дослідженні, що двостороння вола- тильність валютного курсу посилює дедоларизацію, роб- лячи ризик іноземної валюти більш явним. Barajas і Morales (2003) доводять, що більша волатильність валют- ного курсу скорочує позичкову доларизацію в окремих країнах Латинської Америки [9]. Garca-Escribano (2010), а також Luca та Petrova (2007) представили подібні резуль- тати для Перу і низки транзакційних економік [10]. На- томість Berkmen та Cavallo (2010), Rennhack і Nozaki (2006), а також Neanidis і Savva (2009) не знаходять під- твердження тому, що більш гнучкий режим валютного кур- су сприяє дедоларизації [11]. Arteta (2005) дотримується думки, що більш гнучкий курс фактично асоціюється із ви- щим рівнем доларизації, особливо у випадку депозитної доларизації. Дослідження показало, що вища волатиль- ність валютного курсу, пов’язана із трендом підвищення курсу, супроводжується падінням рівня доларизації: у ви- падку Болівії та Перу – позичкової доларизації, а також депозитної доларизації в Болівії [12]. Запровадження пруденційних заходів. Упродовж ос- таннього десятиліття Болівія, Парагвай, Перу і Уругвай вживали різні пруденційні заходи для того, щоб зменшити стимули банків до надання позик та розміщення депозитів в іноземній валюті, а також зменшення переваги агентів від використання іноземної валюти як платіжного засобу. Болівія і Перу підвищили вимоги до позик в іноземній валюті. Починаючи від 2009 року, вимагається, щоб банки Болівії встановили додаткову умову в розмірі 1,5% для по- зик в іноземній валюті, класифікованих категорією «А» (найвищої якості). Починаючи від середини 2006 року, пе- руанським банкам доводиться здійснювати шаблонну оцінку валютних ризиків, або, як альтернатива, встанов- лювати додаткове резервування в розмірі від 0,25 до 1% для кредитів в іноземній валюті, що не були оцінені. Болівія, Парагвай, Перу та Уругвай зменшили вимоги до капіталу за відкрити- ми валютними позиціями. Наприкінці 2009 року Болівія скоротила обмеження довгої відкритої позиції для банків від 70 до 60%. Парагвай встановив обмеження для від- критої позиції на рівні 50% капіталу в сере- дині 2007 року і скоротив обмеження на довгу позицію до 30% наприкінці 2008 року. На початку 2010 року в Перу змінено обме- ження для довгої (короткої) відкритої по- зиції до 75 (15) відсотків капіталу, на відміну від попереднього показника у 100 (10) відсотків капіталу. Уругвай ввів обме- ження для чистої відкритої позиції на рівні 150% мінімально необхідного регулятивно- го капіталу наприкінці 2003 року. Болівія запровадила фінансовий трансакційний по- даток на дебети та кредити в іноземній ва- люті, звільнивши від оподаткування тран- закції в болівано в середині 2006 року. У цих чотирьох країнах здійснювалося також активне управління резервними ви- могами. Зокрема зростання спреду між співвідношенням резервних вимог за депозитами в іно- земній валюті та депозитами в національній валюті сприя- ло дедоларизації депозитів і позик. Окрім перелічених вище фінансових пруденційних за- ходів, чотирма країнами вживалися й інші заходи – асиме- тричні вимоги ліквідності для зобов’язань в іноземній та національній валюті в Перу, що мали вплив на банківську доларизацію. Але оскільки вони не були модифіковані або представлені під час проведення аналізу, до емпіричного аналізу вони не включаються. Розвиток ринку капіталу в національній валюті. По- зичкова дедоларизація була полегшена розвитком ринку капіталу в національній валюті, зокрема завдяки випуску Рис. 1. Еволюція фінансової доларизації. Доларизація позичок Джерело: Розраховано автором за даними національних банків [4-7] Рис. 2. Еволюція фінансової доларизації. Доларизація депозитів Джерело: Розраховано автором за даними національних банків [4-7] Примітка: 1/ – без депозитів нерезидентів в іноземній валюті. Таблиця 1 Визначення змінних у VAR Джерело: [1] ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:52 Page 20 21 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012 довгострокових облігацій у національній валюті. За винят- ком Парагваю, ці країни протягом останніх років активно розвивали публічний борговий ринок у національній ва- люті. Болівія, Перу та Уругвай здійснили емісію облігацій державної позики в національній валюті зі строком погашення понад 10 років, що призвело до значного по- довження кривої внутрішньої дохідності та, своєю чер- гою, полегшило процес банківського фінансування, а та- кож оцінку довгострокових позик у національній валюті. Найдовший строк урядового цінного паперу в національ- ній валюті в Перу склав 32 роки, тоді як у 2003 році він становив п’ять років. Крива дохідності наразі подо- вжується до показника у 30 років у Болівії та 15 років в Уругваї. Результати емпіричного дослідження були досягнуті за допомогою двох стандартних інструментів VAR-аналізу: функції імпульсних реакцій і декомпозиція дисперсії. Ім- пульсні реакції визначають практичний шлях ідентифікації динамічних реакцій змін у рівнях депозитної та позичкової доларизації. У статті представлено імпульсні реакції, що показують ефекти кожного місяця, і некумулятивні ефек- ти за весь період часу. Декомпозиція дисперсії забезпечує визначення відносної важливості кожного із потрясінь (шоків) як джерела варіацій у рівнях доларизації. Висновки. Позичкова дедоларизація була полегшена розвитком ринку капіталу завдяки емісії довгострокових облігацій у національній валюті. Протягом останніх років чотири досліджувані країни активно розвивали публічний борговий ринок у національній валюті. Активне управління диференціалами резервних вимог, зокрема шляхом збільшення спреду між співвідношеннями резервних вимог за депозитами в іноземній та національ- ній валюті, сприяли дедоларизації. Країни звузили вимоги до капіталу для відкритих валютних позицій. Болівія вве- ла фінансовий транзакційний податок на дебети і кредити в іноземній валюті, звільнивши від оподаткування тран- закції в національній валюті. Запровадження інших пруденційних заходів зменшило стимули банків до надання позик та розміщення депозитів в іноземній валюті, а також переваги агентів від викорис- тання іноземної валюти як платіжного засобу, що сприяло інтерналізації ризиків доларизації і посиленню позичкової дедоларизації. Зниження рівня доларизації в Болівії, Парагваї, Перу та Уругваї супроводжувалося тенденцією підвищення валют- ного курсу. Подовження кривої дохідності національної ва- люти полегшило процес позичкової дедоларизації. Основними напрямами фінансово-економічної політи- ки для боротьби з високим рівнем фінансової доларизації є: підтримка макроекономічної стабільності (наприклад утримання низької та стійкої інфляції), удосконалення пру- денційних заходів у фінансовому секторі (зокрема актив- не управління резервними вимогами), інтерналізація аген- тами валютних ризиків, подальший розвиток ринків капіталу в національній валюті. Література 1. Mercedes Garcia-Escribano and Sebastian Sosa. What is Driving Financial De-dollarization in Latin America? // IMF Working Paper. – 2011. – N 10. – Р. 24. 2. Galindo A. and Leiderman L. Living with Dollarization and the Route to Dedollarization // IDB Working Paper. – 2005. – N 526. – Inter-American Development Bank. Washington DC. 3. Reinhart C., Rogoff R. and SavastanoM. Addicted to Dollars // National Bureau of Economic Research. – 2003. – WP N 10015. – Cambridge, MA. – Р. 55. 4. Офіційний сайт Центрального банку Уругваю. – http://www.bcu.gub.uy/Paginas/Default.aspx 5. Офіційний сайт Центрального банку Парагваю. – http://www.bcp.gov.py/ 6. Офіційний сайт Центрального банку Перу. – http://www.bcrp.gob.pe/home.html 7. Офіційний сайт Центрального банку Болівії. – http://www.bcb.gob.bo/ 8. Аналітика щодо країн регіону Латинської Америки. – http://www.latinamericamonitor.com/ 9. Barajas A. and Morales R. A. Dollarization of Liabilities: Beyond the Usual Suspects // IMF Working Paper. – 2003. – N 11. – 52 р. 10. Luca A. and Petrova I. What Drives Credit Dollarization in Transition Economies? // Journal of Banking and Finance. – 2008. – N 32(5). – Р. 858–869. 11. Neanidis K. C. and Savva C. S. Financial Dollarization: Short- Run Determinants in Transition Economies // Journal of Banking and Finance. – 2009. – N 33 (10). – Р. 1860–1873. 12. Arteta Carlos. Exchange Rate Regimes and Financial Dollarization: Does Flexibility Reduce Bank Currency Mis- matches? // Board of Governors of the Federal Reserve System International Finance Discussion Papers. – September 2005. – Р. 5. Стаття надійшла до редакції 1 липня 2012 року Рис. 3. Еволюція інфляції (середня щорічна інфляція), % Джерело: Розраховано автором за даними національних банків [4-7] Рис. 4. Еволюція валютного курсу та доларизація в Парагваї Джерело: Розраховано автором за даними Центрального банку Парагваю [5] Рис. 5. Еволюція валютного курсу та доларизація в Болівії Джерело: Розраховано автором за даними Центрального банку Болівії [7] ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:52 Page 21

Стратегії дедоларизації на ринках, що формуються

Репозитарії

Схожі ресурси