Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій

У статті досліджено особливості функціонування інтеграційних об’єднань на прикладі Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) у сучасних умовах глобальних трансформацій. Розглянуто прояви асиметрії економічних відносин між цими двома інтеграційними угрупуваннями....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Макаренко, Т.Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48307
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій / Т.Є. Макаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 16-18. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48307
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483072013-09-01T14:04:42Z Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій Макаренко, Т.Є. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті досліджено особливості функціонування інтеграційних об’єднань на прикладі Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) у сучасних умовах глобальних трансформацій. Розглянуто прояви асиметрії економічних відносин між цими двома інтеграційними угрупуваннями. В статье исследуются особенности функционирования интеграционных объединений на примере Европейского Союза и Североамериканской зоны свободной торговли (НАФТА) в современных условиях глобальных трансформаций. Рассмотрены проявления асимметрии экономических отношений между этими двумя интеграционными группировками. In this article the problems and prospects of cooperation in various international and regional intergovernmental organizations are examined. The study of features of operation of integration associations: the European Union, North American Free Trade Agreement (NAFTA)) and asymmetry of economic relations between them is undertaken. 2012 Article Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій / Т.Є. Макаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 16-18. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48307 339.137(41) uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Макаренко, Т.Є. Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій Економiчний часопис-XXI
description	У статті досліджено особливості функціонування інтеграційних об’єднань на прикладі Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) у сучасних умовах глобальних трансформацій. Розглянуто прояви асиметрії економічних відносин між цими двома інтеграційними угрупуваннями.
format	Article
author	Макаренко, Т.Є.
author_facet	Макаренко, Т.Є.
author_sort	Макаренко, Т.Є.
title	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
title_short	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
title_full	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
title_fullStr	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
title_full_unstemmed	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
title_sort	асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48307
citation_txt	Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій / Т.Є. Макаренко // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 16-18. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT makarenkotê asimetričnijrozvitokíntegracíjnihobêdnanʹvumovahglobalʹnihtransformacíj
first_indexed	2025-07-04T08:42:20Z
last_indexed	2025-07-04T08:42:20Z
_version_	1836705163610423296
fulltext	16 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012 4. Banco Central do Brasil [Electronic resource]. – Access mode : http://www. bcb.gov.br/?PAYSYSDATA 5. Brazilian Institute of Geography and Statistics (IBGE) [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ibge.gov.br/english/ 6. Cassiolato J. Description and Dynamics of the Brazilian Innovation / J. Ca- ssiolato, M. Szapiro and others. – RedeSist – Economics Institute, Federal University of Rio de Janeiro, Brazil [Electronic resource]. – Access mode : http://www.redesist.ie.ufrj.br/nt_count.php?projeto=br_nsi&cod=1 7. Інноваційна політика зарубіжних країн: концепції, стратегії, пріорите- ти : інформаційно-аналітичні матеріали, підготовлені Комітетом Вер- ховної Ради України з питань науки і освіти та Міністерством закордон- них справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/document?id=48725 8. Amann E. A New Brazilian Economic Miracle? / E. Amann // CESifo Forum. – 2011. – № 1. – P. 32–36. 9. World Investment Report 2011: Non-Equity Modes of International Production and Development, UNCTAD [Electronic resource]. – Access mode : http://www.imf.org/external/pubs/ft/bop/2011/11-22.pdf 10. Brazilian Institute of Geography and Statistics (IBGE) [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ibge.gov.br/english/ 11. Amann E. A New Brazilian Economic Miracle? / E. Amann // CESifo Forum. – 2011. – № 1. – P. 32–36. 12. Vinod Th. From Inside Brazil: Development in a Land of Contrasts / Thomas Vinod // World Bank Publications, 2006. – 153 р. Стаття надійшла до редакції 12 травня 2012 року УДК:339.137(41) Т. Є. Макаренко, здобувач Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України АСИМЕТРИЧНИЙ РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У статті досліджено особливості функціонування інтеграційних об’єднань на прикладі Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) у сучасних умовах глобальних трансформацій. Розглянуто прояви асиметрії економічних відносин між цими двома інтеграційними угрупуваннями. Ключові слова: економічна інтеграція, глобальні трансформації, інтеграційні об’єднання, асиметрія рівнів розвитку, ЄС, НАФТА. Т. Е. Макаренко АСИММЕТРИЧНОЕ РАЗВИТИЕ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ В статье исследуются особенности функциониро- вания интеграционных объединений на примере Евро- пейского Союза и Североамериканской зоны свобод- ной торговли (НАФТА) в современных условиях глобальных трансформаций. Рассмотрены проявле- ния асимметрии экономических отношений между этими двумя интеграционными группировками. Ключевые слова: экономическая интеграция, гло- бальные трансформации, интеграционные группировки, асимметрия уровней развития, ЕС, НАФТА. T. E. Makarenko ASYMMETRIC DEVELOPMENT OF INTEGRATION ASSOCIATIONS IN A GLOBAL TRANSFORMATION In this article the problems and prospects of coopera- tion in various international and regional intergovernmental organizations are examined.The study of features of opera- tion of integration associations: the European Union, North American Free Trade Agreement (NAFTA)) and asymmetry of economic relations between them is undertaken. Key words: global transformation, the integration grouping, asymmetry levels of development, EU, NAFTA.. Постановка проблеми. Поглиблення економічних інтеграційних взаємозв’язків між країнами на різних рівнях та в різних формах в умовах нерівномірності цього проце- су дозволяє повніше використовувати національні ресурси для розв’язання внутрішньогосподарських і загальносві- тових проблем. Економічна інтеграція є результатом поглиблення між- народного територіального поділу праці, процесу збли- ження національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони [1, c. 43]. Основними характерними ознаками глобалізації є роз- ширення торгівлі та її лібералізація, інтернаціоналізація обороту капіталу й усунення перешкод для його руху, гли- бокі зміни у фінансовій сфері, яка більше за інші форми співробітництва відчуває наслідки електронної революції, розгортання діяльності ТНК та поширення їх експансії, дедалі сильнішу орієнтацію попиту на світовий ринок, ут- ворення міжнародних фінансових інститутів та ін. З функ- ціональної точки зору, глобалізація робить світову еко- номіку єдиним ринком, інтегрованою виробничою зоною з національними і регіональними секторами, а не просто сукупністю національних економік. На глобальному рівні виникають нові ринки (капіталів, іноземної валюти, стра- хування тощо) та інструменти (інформаційні системи, Інтернет), формуються нові глобальні (передусім Світова організація торгівлі) та регіональні угрупування, розробля- ються нові правила регулювання міжнародних відносин у вигляді багатосторонніх угод із питань економічного спів- робітництва, концепцій формування інформаційно-інте- лектуального середовища. Глобалізація веде до зростання конкуренції у світово- му масштабі, що викликає поглиблення спеціалізації та поділу праці з іманентними їх наслідками – зростанням продуктивності праці та скороченням витрат. Відбу- вається зміна ролі національних ринків: дедалі більше орієнтуючись на глобальний ринок з його досить жорстки- ми умовами конкуренції, національне виробництво об’єк- тивно прагне до досягнення високої ефективності, повнішого та якіснішого задоволення внутрішнього попи- ту. Економіка, яка є відкритою для міжнародної конку- ренції, забезпечує гнучкість у використанні ресурсів, що сприяє зростанню валових обсягів виробництва й збіль- шенню пропозиції товарів та послуг, від чого виграють на- самперед споживачі. Водночас, розгортання процесів глобалізації неодно- значно впливає на національні економіки і розвиток сучас- ного світового господарства. Глобалізація, з одного боку, розширює можливості окремих країн стосовно викорис- тання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, а з другого – значно загострює конкурентну боротьбу, спри- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 16 17 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012 чиняючи зміни в перерозподілі фінансових та інвестицій- них ресурсів. Причому останнє зазвичай відбувається не на користь тих країн, що мають низький і середній рівень розвитку та неусталену ринкову систему. Найбільший виг- раш від лібералізації торгівлі отримують промислово роз- винені країни, які вже мають невисокі митні тарифи (5–6% на кінцеву продукцію промисловості), конкурентоспро- можну товарну продукцію високого ступеня обробки (ма- шино-технічного та споживчого характеру), диверсифіко- ваний і потужний сектор послуг. Небезпека полягає в тому, що трансформаційні країни змушені будуть піти на прийняття більш обтяжливих багатосторонніх зобов’язань під наглядом їх торговельних партнерів, не маючи змоги скористатись ширшими торговельними можливостями, котрі формально перед ними відкриваються. Отже, від глобалізації передовсім виграють багаті країни, експортери капіталу, технологій, а програють краї- ни з односторонньою, недостатньо розвинутою еко- номікою, слабкою інфраструктурою. Відтак можна кон- статувати суперечливість процесу глобалізації, яка перетворюється на джерело конфліктів у світовій системі господарських відносин, відтворення. Причому форми можливих протиріч залежать від належності країн до пев- них угрупувань, особливостей географічного положення, національної спеціалізації. Особливу роль в означених конфліктах відіграють транснаціональні корпорації (ТНК), що володіють та контролюють низку філій за кордоном. Вони застосовують такі стратегічні методи управління, які здатні завдавати шкоди національним інтересам. За учас- тю ТНК, міжнародних фінансових агентів поширюється й небезпека того, що глобалізація фінансів перетвориться на причину зростання спекуляцій. Глобалізаційний процес за останню чверть століття приніс як позитивні, так і негативні результати. Причому в контексті розгортання процесів регіоналізації, загальної лібералізації міжнародних економічних відносин останнє десятиріччя ХХ століття, а також перші роки ХХІ століття займають особливе місце, яке відзначене інтенсивним процесом інтеграційних перетворень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню особливостей інтеграційних процесів та їх впливу на соціа- льно-економічний розвиток у країнах світу сьогодні при- діляється значна увага. Це питання у своїх роботах дос- ліджують такі українські науковці, як: О. Білорус, Ю. Пахомов, Д. Лук’яненко, А. Румянцев, А. Філіпенко, Н. Мікула, А. Чухно, П. Юхименко, О. Бєляєв, О. Гаврилюк, Н. Грущинська, О. Шнирко та багато ін. Вагомий внесок у дослідження сутності, ефектів і теорій міжнародної еконо- мічної інтеграції здійснено західними економістами, серед яких варто відзначити таких, як Б. Баласса, Дж. Вайнер, Е. Гекшер, Х. Джонсон, Р. Ліпсі, К. Ланкастер, Дж. Мілл. У сучасній економічній літературі чимало праць при- свячено аналізу інтеграційних явищ у межах Європейсько- го Союзу, розвитку єврорегіональної політики та впливу цих процесів на економіку України. Зазначені питання досліджувалися такими науковцями, як С. Сіденко, В. Но- вицький, О. Білоус, В. Чужиков, В. Будкін, А. Філіпенко, В. П’ятницький, М. Пашко, О. Барановський, Є. Ніколаєва, І. Грицяк, О. Хомра, Б. Дубовик, П. Бєлєнький, Н. Мікула. Мета статті – обґрунтувати особливості сучасних інте- граційних та світогосподарських процесів, розкрити потен- ціал країн – членів інтеграційних об’єднань з метою визна- чення напрямів їх подальшої співпраці в межах цих угрупувань (на прикладі таких інтеграційних об’єднань, як Європейський Союз і Північноамериканська зона вільної торгівлі). Основні результати дослідження. На сучасному етапі потреба інтеграції національних економік у світове господарство є глобальною закономірністю та виступає одночасно тенденцією світового розвитку й передумовою подальшої інтенсифікації процесів глобалізації. Зазначене явище – це об’єктивна закономірність світового розвитку кінця XХ-го – початку ХХІ ст. Одним із ключових факторів формування цілісної системи господарювання у світі вис- тупає інтернаціоналізація світового господарства, а саме зближення національних економік шляхом посилення про- мислової співпраці та взаємозалежності міжнародного то- варообороту, руху капіталів робочої сили між країнами. Якісно новим і більш складним етапом інтернаціона- лізації господарських зв’язків є економічна інтеграція, ос- новною метою якої є більш тісне співробітництво і взаємо- проникнення окремих національних господарств та забезпечення умов концентрації виробництва. Інтеграційні угрупування виступають провідниками інтеграційних процесів. Історично відправним моментом економічної інтеграції в Європі стало утворення в 1951 році Європейського об’єднання вугілля і сталі. У 1958 році шість західноєвропейських держав (Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург) створили відповідно до Римського договору 1957 року Європейське еко- номічне співтовариство (ЄЕС). З часом воно стало пер- шою найбільш розвинутою формою міжнародної інтеграції, перетворилося на могутнє економічне угрупування. Із роз- ширенням складу ЄЕС відбувалося і поширення інтег- раційних процесів із переходом від переважно торговель- ного співробітництва до тісної співпраці в інших сферах господарювання. У 1990-х роках це інтеграційне об’єднан- ня почало називатися Європейським Союзом [2, c. 124]. Новою формою фінансово-економічного співробітництва було створення єдиного валютного союзу. З 1 січня 1995 року членами ЄС стали Австрія, Фін- ляндія, Швеція, що є підтвердженням подальшого нарос- тання інтеграційних тенденцій в Європі. У 1994–1996 рр. ще десять країн подали офіційні заявки на вступ до Євро- пейського Союзу (Угорщина, Польща, Чехія, Румунія, Сло- ваччина, Латвія, Естонія, Литва, Болгарія, Словенія). Про своє бажання приєднатися до економічного та політично- го об’єднання заявили також Албанія, Македонія, Хор- ватія, Туреччина. Стати найближчим часом асоційованим членом ЄС прагне також Україна. Наприкінці 80–90-х років минулого сторіччя інтеграцій- ний процес як результат дії об’єктивних чинників світово- го економічного й технічного прогресу почав глобалізува- тися. У світі сформувалися і діяли три потужні регіональні інтеграційні угрупування – ЄС, НАФТА, АТЕС (Організація азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва) [3, c. 453]. ЄС вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторго- вельної та виробничої діяльності, а й інтеграції економічної політики. Країни-учасниці на доповнення до вільного пе- реміщення товарів, послуг, чинників виробництва повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Фактично останнє може бути реа- лізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування економічного об’єднання вимагає від держав відмови від значної частини їх національного суверенітету. До того ж світова політична система побудована на вищій владі національної держави. Процес формування еко- номічного союзу успішно відбувається лише в Європі. Слід наголосити на передумовах інтеграції: для Європейського Союзу – вони економічні, а для НАФТА – не лише еконо- мічні, а й політичні. Нині ЄС відіграє структуроутворюючу роль при форму- ванні моделей відкритих економік усіх країн Центрально- Східної Європи, а також механізму співробітництва з ними України. Він є своєрідним ядром доцентрового руху, що одночасно визнає особливості та динаміку інтеграційного процесу. Тому важливим є аналіз стану європейської інте- грації країн регіону і процесів управління такою інтег- рацією, а також співставний аналіз їх інтеграційних успіхів та відповідних перспектив для України [4, c. 130]. Північноамериканська зона вільної торгівлі – НАФТА (North American Free Trade Area) за участю трьох країн – США, Канади, Мексики – являє собою створену площину, в якій тісно переплітаються спільні інтеграційні інтереси, а саме: запровадження ефективних механізмів перебудови структури національних господарств, утворення еко- номічних спілок, використання науково-дослідного потен- ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 17 18 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012 ціалу на основі міжнародного поділу праці, лібералізації світового ринку. Угоду про НАФТА, яка набула чинності у 1994 році, можна вважати принципово новим етапом у процесі лібе- ралізації торгівлі товарами і послугами, поступового скасу- вання нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами та послуга- ми, ліквідації мит, інші заходи. Відмінною рисою цього інтеграційного об’єднання є асиметричний характер участі, асиметрія рівнів розвитку, асиметрія інтенсивності двосторонніх економічних відносин [5, c. 321]. Мексика як держава «третього світу» вперше доб- ровільно об’єдналася із двома високорозвинутими країна- ми. Це одне з найбільших і найбагатших об’єднань між- національних ринків. Інтеграційні процеси у цьому регіоні досить глибокі. Для Канади – це реалізація своєї продукції на ринку США та Мексики, для Сполучених Штатів ка- надський ринок є найбільшим порівняно з іншими за- рубіжними ринками, для Мексики важливе значення ма- ють господарські зв’язки із США. Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і США досягає 6,6 разів, а з Канадою – 4,1 раза. Такий істотний розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів ускладнює створення єдиного господарського комплексу. НАФТА показує, що регіональне утворення може об’єднати країни з різними економічними потенціалами. Досягнення угоди про утворення Північноамериканської зони вільної торгівлі стало можливим тільки тоді, коли Мексика пішла шляхом реформ і досягла на ньому певних успіхів. Утворення регіонального торгово-економічного об’єд- нання – процес складний та довготривалий, який роз- вивається поступово. На перших етапах недоцільно створювати керівні центри, особливо якщо кілька країн переважають своїх партнерів. Усвідомивши це, у Вашинг- тоні до НАФТА підійшли з належним тактом. Кожна країна-учасниця має свої економічно обґрунтовані причини участі в НАФТА (табл.1). Незважаючи на те, що Канада та Мексика в межах НАФТА є досить скромними партнерами, що поступаються потенціалом сусідній супердержаві, вони швидко усвідо- мили привабливість цього об’єднання, отримавши потуж- ний імпульс комерційної активності, посилення потоку інвестицій, прискорення зростання економіки і подолання проблем безробіття. НАФТА стала унікальною організа- цією, оскільки вперше у світовій історії дві промислово розвинені країни прийняли рішення об’єднати свої еконо- міки з економікою країни, яка розвивається, що стало пре- цедентом у давньому діалозі «Північ-Південь» [7, c. 317]. Перенесення на мексиканську територію трудоміст- ких, матеріаломістких та інших дорогих виробництв істот- но впливає на зниження витрат і підвищення конку- рентоспроможності американських товарів на ринку ЄС. Збільшення експорту сприяє утворенню нових робочих місць. Для США та Канади відкриваються нові горизонти взаємодії з країнами Латинської Америки. Насамперед це відбувається завдяки зв’язкам Мексики, яка має режим вільної торгівлі із п’ятьма державами Центральної Аме- рики. Основні переваги міжнародної економічної інтеграції таких об’єднань, як Європейський Союз та Північноамери- канська зона вільної торгівлі, наведено в табл. 2. Висновки. Загалом, ЄС і НАФТА сьогодні – провідні світові партнери та конкуренти, і від того, як вони розви- ватимуться в найближчі роки, багато в чому залежить майбутнє світового ринку та міжнародної торгівлі. Співпраця між двома найбільшими регіональними ор- ганізаціями була тим закономірним розвитком господарсь- ких відносин, якого неможливо уникнути. На нинішньому етапі досить складно оцінити ефективність діяльності НАФТА по лінії ЄС, але прагнення ряду південноамери- канських країн приєднатися до цього економічного угрупу- вання свідчить про відповідність його структури розвитку інтеграційних процесів, що відбуваються нині у світі. Література 1. Козак Ю. Г. Міжнародна еко- номіка : навч. посіб. / Ю. Г. Козак. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 1118 с. 2. Бєляєв О. О. Політична еко- номія : навч. посіб. / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с. 3. Газін В. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945–2002 роки) : навч. посіб. / В. П. Газін, С. А. Копилов. – К. : Либідь, 2004. – 624 с. 4. Грущинська Н. М. Теоретичні ос- нови європейської економічної інтеграції України : монографія / Н. М. Грущинська. – К. : Вид. Кор- буш, 2008. – 232 с. 5. Білоцерківець В. В. Міжнародна економіка : підручник [В. В. Бі- лоцерківець, О. О. Завгородня, В. К. Лебедева та ін.] ; за ред. А. О. Задої, В. М. Тарасевича. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 416 с. 6. Сайт Світової організації торгів- лі. – www.wto.org 7. Міжнародні організації : навч. посіб. ; за ред. О. С. Кучика. – К. : Знання, 2005. – 497 с. Стаття надійшла до редакції 9 червня 2012 року Таблиця 1 Економічно обґрунтовані причини участі країни в НАФТА Джерело: Складено автором на основі [6] Таблиця 2 Основні переваги міжнародної економічної інтеграції ЄС та НАФТА Джерело: Складено автором на основі [6] ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 18

Асиметричний розвиток інтеграційних об’єднань в умовах глобальних трансформацій

Institution

Ähnliche Einträge