Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії
У статті розкрито характер та напрями модифікації національної стратегії розвитку Бразилії, яка зазнала значних змін унаслідок посилення глобалізації світового господарства. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів економічних реформ, які були впроваджені Бразилією з метою побуд...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Економiчний часопис-XXI |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48308 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 13-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-48308 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-483082013-09-01T14:05:24Z Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії Семенишина, З.Р. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті розкрито характер та напрями модифікації національної стратегії розвитку Бразилії, яка зазнала значних змін унаслідок посилення глобалізації світового господарства. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів економічних реформ, які були впроваджені Бразилією з метою побудови ефективної соціально-економічної системи. В статье раскрываются характер и направления модификации национальной стратегии развития Бразилии, которая претерпела значительные изменения вследствие усиления глобализации мирового хозяйства. Значительное внимание уделяется исследованию особенностей и результатов экономических реформ, которые были осуществлены Бразилией с целью построения эффективной социально-экономической системы. This article focuses on the nature and direction of modification of the national strategy of Brazil, which has undergone significant changes due to increasing globalization of world economy. Special attention is paid to analysis of peculiarities and results of economic reforms that were implemented in order to build effective social and economic systems of Brazil. 2012 Article Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 13-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48308 339.9 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
spellingShingle |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Семенишина, З.Р. Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії Економiчний часопис-XXI |
description |
У статті розкрито характер та напрями модифікації національної стратегії розвитку Бразилії, яка зазнала значних змін унаслідок посилення глобалізації світового господарства. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів економічних реформ, які були впроваджені Бразилією з метою побудови ефективної соціально-економічної системи. |
format |
Article |
author |
Семенишина, З.Р. |
author_facet |
Семенишина, З.Р. |
author_sort |
Семенишина, З.Р. |
title |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії |
title_short |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії |
title_full |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії |
title_fullStr |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії |
title_full_unstemmed |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії |
title_sort |
вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку бразилії |
publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48308 |
citation_txt |
Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 13-16. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
series |
Економiчний часопис-XXI |
work_keys_str_mv |
AT semenišinazr vplivglobalízacíínamodifíkacíûstrategíísocíalʹnoekonomíčnogorozvitkubrazilíí |
first_indexed |
2025-07-04T08:42:24Z |
last_indexed |
2025-07-04T08:42:24Z |
_version_ |
1836705169109155840 |
fulltext |
13
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012
Постановка проблеми. Активізація глобалізаційних
процесів зумовила значні структурні зміни в міжнародному
світогосподарському просторі. Поштовхом для посилення
глобалізаційних процесів у світі стали реформи країн, що
розвиваються, спрямовані на лібералізацію національних
економічних систем з метою отримання доступу до міжна-
родних ринків збуту, світових фінансових потоків та мож-
ливості стати повноцінними учасниками міжнародних еко-
номічних відносин.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослід-
ження особливостей соціально-економічного розвитку
Бразилії здійснено у працях таких науковців, як Е. Аманн,
В. Баер, Т. Вінод та ін. Крім того, останнім часом як за-
рубіжними, так і вітчизняними науковцями публікується
чимало наукових праць, які стосуються проблематики виз-
начення та розуміння взаємозв’язків між глобалізаційни-
ми процесами й економічним і соціальним розвитком окре-
мих національних економік.
Мета статті: дослідження особливостей перетворень,
які були запроваджені Бразилією в контексті переходу до
відкритої ринкової економіки, а також аналіз впливу гло-
балізації на соціально-економічний розвиток Бразилії.
Основні результати дослідження. Сучасна Бразилія
є розвинутою індустріальною країною, яка за основни-
ми соціально-економічними показниками знаходиться
на рівні передових держав. У 2010 р. Бразилія посіла
сьому позицію у світі за обсягом ВВП ($2090,3 млрд.),
займаючи п’яте місце у світі за чисельністю населення
(192,2 млн. осіб). За останнє десятиліття обсяг ВВП
Бразилії зріс майже у п’ять разів, золотовалютні ре-
зерви – у 30 разів, рівень інфляції скоротився у 100
разів, проте водночас зріс майже втричі зовнішній
борг країни (14,9% ВВП у 2010 р.), що є стримувальним
фактором розвитку бразильської економіки (табл. 1).
Бразилія зробила вражаючий ривок у своєму еко-
номічному розвитку. Історія бразильської економіки
до Другої світової війни характеризувалася існуванням
шістьох основних циклів, кожний з яких зосереджувався
на експорті певного товару: деревини, худоби, цукру, золо-
та, каучуку та кави. На піку кожного циклу Бразилія бу-
ла світовим лідером у виробництві зазначеного товару.
Спроби диверсифікувати економіку шляхом швидкої
індустріалізації зробили Бразилію однією із провідних
індустріальних країн Південної Америки, проте інфляція,
темпи якої зростали, стала на заваді багатьом економіч-
ним досягненням.
Економічне зростання Бразилії зупинилося в 1973 р.
через підвищення цін на нафту країнами ОПЕК. Це викли-
кало великий торговий дефіцит, який Бразилія була зму-
шена фінансувати через міжнародні запозичення. Зреш-
тою, на початку 1980-х рр. тягар обслуговування боргу
спричинив боргову кризу і, як наслідок, повернення висо-
ких темпів інфляції та економічної стагнації, що призвело
до так званого втраченого десятиліття [2].
Проте в результаті переорієнтації державної політики
на стратегію відкритості для глобальної економіки, зміни
стратегії заміщення імпорту на стратегію індустріалізації,
яка мала за мету розвиток тих сфер вітчизняної промис-
ловості, у яких країна значно залежала від поставок
УДК 339.9
З. Р. Семенишина,
аспірантка Інституту світової економіки і
міжнародних відносин НАН України
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МОДИФІКАЦІЮ
СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ БРАЗИЛІЇ
У статті розкрито характер та напрями модифікації національної стратегії розвитку
Бразилії, яка зазнала значних змін унаслідок посилення глобалізації світового госпо-
дарства. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів економічних
реформ, які були впроваджені Бразилією з метою побудови ефективної соціально-еко-
номічної системи.
Ключові слова: Бразилія, стратегія соціально-економічного розвитку, економічні реформи, глобалізація.
З. Р. Семенишина
ВЛИЯНИЕ ГЛОБАЛИЗАЦИИ НА
МОДИФИКАЦИЮ НАЦИОНАЛЬНОЙ СТРАТЕГИИ
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
БРАЗИЛИИ
В статье раскрываются характер и направления
модификации национальной стратегии развития Бра-
зилии, которая претерпела значительные изменения
вследствие усиления глобализации мирового хозяй-
ства. Значительное внимание уделяется исследова-
нию особенностей и результатов экономических ре-
форм, которые были осуществлены Бразилией с
целью построения эффективной социально-экономи-
ческой системы.
Ключевые слова: Бразилия, стратегия социально-
экономического развития, экономические реформы, гло-
бализация.
Z. R. Semenyshyna
INFLUENCE OF GLOBALIZATION ON
MODIFICATION OF BRAZIL NATIONAL
STRATEGY OF SOCIAL AND
ECONOMIC DEVELOPMENT
This article focuses on the nature and direction of modi-
fication of the national strategy of Brazil, which has under-
gone significant changes due to increasing globalization of
world economy. Special attention is paid to analysis of
peculiarities and results of economic reforms that were
implemented in order to build effective social and econo-
mic systems of Brazil.
Key words: Brazil, strategy of social and economic deve-
lopment, economic reforms, globalization.
Таблиця 1
Основні макроекономічні показники Бразилії в 1991-2010 рр.
Джерело: Складено автором на основі [1]
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 13
14
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012
іноземних країн, обмежуючи при цьому імпорт, разом із та-
кими заходами, як структурні реформи і реформування
ринку в 1990-х рр., економіка Бразилії з другої половини
1990-х рр. стала на шлях економічного зростання.
Відправною точкою історії відновлення економіки
Бразилії вважається антиінфляційний «План Реал», що
був запроваджений у 1993 р., а також відкриття еко-
номіки для імпорту та припливу іноземних інвестицій.
«План Реал» передбачав досягнення вже на початку
1994 р. різкого зниження бюджетного дефіциту з подаль-
шим встановленням контролю над темпами інфляції і ди-
намікою валютного курсу. У липні 1994 р. було введено
нову валюту «реал» зі 100-відсотковим покриттям валют-
ними резервами та акціями державних підприємств, які
котируються на зовнішньому ринку. До досягнень «Плану
Реал» можна віднести: зниження інфляції (у 1992–1994 рр.
вона досягала понад 1000% річних, у 1995 р. – 22%, у
1996 р. – 10%), зростання до 1996 р. середньодушового
доходу на 40% (щоправда, за одночасного падіння реаль-
них доходів середнього класу через різке зростання цін на
послуги) [3].
Слід визнати, що реформи 1990-х рр. попри очевидні
досягнення мали і негативні аспекти, а досягнута стабі-
лізація виявилася вельми відносною. Позитивне сальдо
торгового балансу змінилося негативним (дефіцит торго-
вого балансу в 1995 р. склав $3,5 млрд., у 1996 р. – $5,5
млрд., у 1998 р. – $6,6 млрд.). «План Реал», незважаючи
на його антиінфляційний успіх, продемонстрував не-
сумісність із зовнішньоторговельним балансом. Реал не
був сильною валютою в імпортних закупівлях у кінці
1990-х рр., що призвело до підвищення поточного дефіци-
ту платіжного балансу і збільшення зовнішніх запози-
чень. Високі відсоткові ставки, які мали зберегти валю-
ту всередині країни, породили значні запозичення в
суспільному секторі. Негативне сальдо платіжного балан-
су за поточними операціями досягло $35,2 млрд. До цих
проблем у 1998 р. додався і значний бюджетний дефіцит
(до кінця 1998 р. – 8% ВВП) та державний внутрішній борг
($360 млрд., або 42% ВВП) [4].
Як наслідок, бразильська економіка виявилася безза-
хисною перед азіатською (а згодом і російською) фінансо-
вою кризою 1998 року. Відплив інвестицій склав $12
млрд., оборот фондового ринку скоротився на $50 млрд.,
а золотовалютні резерви – на $40 млрд. [5].
У січні 1999 р. Бразилія змушена була (під тиском вла-
ди штатів) на 25% девальвувати свою валюту, відмовив-
шись від «валютного коридору». Це поліпшило становище
країни завдяки збільшенню експорту в інші країни, які про-
водили схожу політику, але не зважилися на девальвацію
і володіли меншими ресурсами. Вагому роль у подоланні
кризи відіграла й допомога від МВФ, що надав Бразилії
кредити на суму понад $40 млрд. Ці заходи, а також уре-
гулювання сфери державних фінансів і завчасно проведе-
на реструктуризація банківської системи дозволили уряду
швидко подолати наслідки кризи, а головне, не допустити
різкого падіння виробництва.
Протягом 1995–2002 рр. уряд доклав зусиль для пере-
творення переважно державної економіки на переважно
ринкову. Конгрес схвалив низку законів, які більшою
мірою відкрили економіку для участі приватного сектору,
збільшили її привабливість для іноземних інвесторів.
Одночасно почав упроваджуватися курс на відкри-
тість економіки, що означало преференції іноземному
капіталу, але при цьому здійснювалося маневрування
митними ставками з метою зваженого стимулювання
впливу іноземної конкуренції на вітчизняне виробництво.
Прийняття рішення про перехід до політики економічної
відкритості означало, що національні фірми-виробники
були змушені стати більш конкурентоспроможними, а
зовнішній ціновий тиск виступав як контроль внутрішньо-
го ціноутворення. Умовою активації такої зовнішньої пе-
ревірки вважалося зміцнення національної валюти.
Успіх плану стабілізації був частково пов’язаний із
підвищенням валютного курсу в Бразилії: процентні став-
ки збільшилися від 7 до 10%. Цей механізм став відомим
як політика боротьби з інфляцією за допомогою «якоря»
обмінного курсу. Хоч ця політика й була припинена на по-
чатку ХХІ століття, так само, як і політика «інфляційного
таргетування», проте процентні ставки у Бразилії до сьо-
годні є одними із найвищих у світі.
У 2009 р. у Бразилії було запроваджено систему за-
собів боротьби зі світовою економічною кризою. У перші
місяці кризи уряд країни відпустив реал у «вільне плаван-
ня» (від серпня 2008 р. до лютого 2009 р. курс цієї валюти
знизився відносно долара на 48%). Введення режиму пла-
ваючого валютного курсу справило позитивний вплив на
захист бразильської економіки від кризи. Завдяки змен-
шенню обсягів і здешевленню сировинних товарів, що ек-
спортує країна, а також скороченню ліній зовнішнього
кредитування значно знизився курс національної валюти,
загальмувався імпорт, зупинилося зростання дефіциту
платіжного балансу Бразилії, збільшилися її валютні ре-
зерви (до $245 млрд.) [6].
На відміну від більшості розвинених країн Бразилія в
основному забезпечена власною мінеральною сировиною:
вона не імпортує, а експортує продовольчі товари, до того
ж у великих обсягах. Попри падіння курсу реала відносно
долара інфляція на початок 2009 р. оцінювалася приблиз-
но у 6%.
Криза оминула Бразилію незважаючи на те, що основ-
ним її торговельним партнером є США. У 2009 р. ВВП Бра-
зилії скоротився на 0,6% (рис.1), значно знизилися обсяги
промислового виробництва, особливо товарів довгостро-
кового вжитку.
Головним джерелом нейтралізації впливу світової
фінансової кризи на економіку Бразилії стали прямі дер-
жавні інвестиції до реального сектору економіки (машино-
будування, сільське господарство), підтримка національ-
них банків та відмова від зовнішнього кредитування.
Високий рівень інвестицій – основна причина динаміч-
ного розвитку промисловості Бразилії (обсяг промислово-
го виробництва за останні 10 років зріс на 25%). При цьому
особливо швидкими темпами розвивалося виробництво
споживчих товарів тривалого користування, насамперед
автомобілів, а також сільськогосподарське машинобуду-
вання, верстатобудування, авіа- і суднобудування, вироб-
ництво озброєння.
Аби створити сприятливі умови для залучення інозем-
них інвестицій у проведення НДДКР, урядом Бразилії була
розроблена та впроваджена у життя система заходів. На-
гадаємо, що починаючи з періоду заміщення імпорту, бра-
зильська політика відносно іноземних інвестицій здебіль-
шого фокусувалася на зміцненні виробничих потужностей
та модернізації основних фондів. Розвиток технологій не
був головною метою цієї політики.
З другої половини 1990-х pp. роль філій іноземних кор-
порацій у підвищенні технологічної конкурентоспромож-
ності держави була переглянута. Учені та політики заціка-
вилися науково-дослідною діяльністю підприємств, яка
забезпечувала більші обсяги виробництва. У цьому сенсі
ТНК розглядалися як важливий ресурс підвищення
національної технологічної конкурентоспроможності через
Рис. 1. Динаміка зростання ВВП Бразилії у 2001-2011 рр.,%
Джерело: [8]
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 14
15
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012
їх потужний експортний потенціал та широкі можливості
проведення НДР. Головним аргументом цієї політики ста-
ло припущення, що чим сильніше інтегровані філії за-
рубіжних корпорацій у процеси глобалізації наукових
досліджень і розробок цих корпорацій, тим більшу додану
вартість вони можуть створити всередині країни. Цей ар-
гумент було покладено в основу розробки комплексу за-
ходів нової політики у сфері зовнішньої торгівлі, індустріа-
лізації та технологій, що почали здійснюватися в березні
2004 р. Ці заходи зосереджувалися на інноваціях, техно-
логічному розвитку, активізації зовнішньої торгівлі. Голо-
вними сферами застосування зазначеної політики стали
автомобільна, фармацевтична промисловість і вироб-
ництво телекомунікаційного обладнання [7].
У результаті впровадження цього курсу почалося на-
ростання потоку іноземних інвестицій (переважно в авто-
мобілебудування та виробництво товарів широкого вжит-
ку), понад третину яких становили прямі інвестиції.
Стрижнем економічної трансформації стала приватизація
більшості низькоефективних державних підприємств
(насамперед сталеливарних, енергетичних і компаній те-
лезв’язку). У 1997–2000 рр. Бразилія зайняла перше місце
у світі за сумою доходів, отриманих від передачі держав-
ної власності у приватні руки (понад $90 млрд.) [8]. Причо-
му чверть приватизованих компаній опинилася у влас-
ників іноземного капіталу.
Проведення такої урядової політики сприяло підви-
щенню рівня інвестиційної привабливості країни. У 2010 р.
у Бразилію було спрямовано 4,3% загальносвітового обся-
гу капіталу, країна посіла п’яте місце у світі серед країн –
найбільших реципієнтів прямих іноземних інвестицій,
покращивши свою позицію на 10 сходинок порівняно із
2009 р. (рис. 2 – у дужках указано рейтинг країни у
2009 р.). Аби не допустити підвищення обмінного курсу
національної валюти, бразильський уряд запровадив по-
даток на рух капіталу.
Бразилія має експорто орієнтовану економіку, оскіль-
ки експорт країни становить 14% ВВП. Успіхи промисло-
вості позначилися на структурі експорту: частка сировини
скорочується (сьогодні вона складає менш як 25%), а про-
мислових товарів – зростає (нині вона становить понад
55%, причому машини та обладнання – 12–15%).
У 2004 р. було прийнято Спеціальну експортну програ-
му, яка поставила за мету довести обсяг експорту Бразилії
до $100 млрд. у 2006 р. Це завдання було перевиконано
вже у 2005 р. Але річ не лише у кількісному зростанні. Ціле-
спрямована політика стимулювання експортних постачань
сприяла корінним змінам у їх структурі. Бразилія позбула-
ся статусу країни, що продає переважно сировинні товари,
оскільки на продукцію високого і середнього ступеня тех-
нологічності у 2008 р. припадало 45,7% загального обсягу
експорту. Головні експортери бразильської продукції:
США – 19,2%, Аргентина – 8,4%, Китай – 5,8%. Основними
статтями імпорту Бразилії є машинобудівна та хімічна про-
дукція, електроніка. Імпортерами бразильських товарів
переважно є США, Аргентина, Німеччина і Китай [10].
Протягом останніх років у Бразилії спостерігається по-
зитивне сальдо торговельного балансу, а також зростан-
ня обсягів експорту та імпорту. Лише у 2009 р. внаслідок
світової економічної кризи вони знизилися приблизно на
20% порівняно із передкризовим роком. У 2011 р. торго-
вельний профіцит Бразилії зріс на 47,8% і склав майже
$30 млрд., що є найвищим показником від 2007 р. із ре-
кордним обсягом експорту та імпорту (табл. 2).
Проте варто зазначити, що сильна національна валю-
та Бразилії створює труднощі для промисловості країни
щодо досягнення міжнародної конкурентоспроможності.
Ця проблема, за даними дослідження, проведеного Бра-
зильським національним Промисловим союзом у 2011 р.,
постала особливо гостро через зростання конкуренції з
боку китайської продукції як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках [11]. Наприкінці 2010 р. з метою
підтримки розширення експорту на тлі високого обмінного
курсу реала влада оголосила про пакет стимулів. Зокрема
були введені податкові пільги підприємствам, які виробля-
ють продукцію на експорт.
Незважаючи на стрімкий економічний розвиток, успіхи
Бразилії у соціальній сфері залишаються досить незначни-
ми. Якщо на першому етапі реформи уряд країни переко-
нував населення «затягнути паски», то, починаючи з 1996
року, він докладає чималих зусиль для вирішення соціаль-
них проблем. Нині здійснюються державні програми бо-
ротьби з бідністю, підтримки індивідуального житлового
будівництва, розвитку галузі освіти та охорони здоров’я,
соціального забезпечення.
Проте, як і раніше, поглиблюється диференціація дохо-
дів: на 10% найбагатшого населення припадає 51% націо-
нального доходу, а на 10% найбідніших людей – близько
2%. Особливо відчутним є майнове розшарування в
сільському господарстві: 20% орних земель належить 20
латифундистам, тоді як 11 млн. селянських господарств
узагалі не мають землі [12].
Серйозною проблемою залишається корупція держ-
апарату, внаслідок якої державні кошти, що спрямовують-
ся на вирішення соціальних проблем, часто не досягають
своїх адресатів.
Висновки. Економічне зростання Бразилії – важлива
особливість сучасної глобальної економіки. Національна
економічна система цієї країни характеризується віднос-
ною ціновою стабільністю, фінансовою відповідальністю і
швидкими темпами росту. Відродження бразильської еко-
номіки було пов’язане зі зменшенням нерівності доходів і
масштабів бідності. Проте успіхи Бразилії в соціальній
сфері є доволі відносними. Економіка країни має як сильні,
так і слабкі сторони, що потребує продовження курсу
дієвих економічних реформ та вдосконалення механізмів
формування ефективної стратегії соціально-економічного
розвитку.
Література
1. Economic Commision for Latin America and Carribean (ECLAC) / [Elec-
tronic resource]. – Access mode : http://websie.eclac.cl/infest/ajax/cepal-
stat.asp?carpeta=estadisticas&idioma=i/
2. Amann E. Brazil as an Emerging Economy: a New Economic Miracle
[Electronic resource] / E. Amann, W. Baer. – Access mode : http://www.clacs.
illinois.edu/lemann/resources/documents/WorkingPaper1_000.pdf
3. Baer W. The Brazilian Economy: Growth and Development / Werner
Baer. – Greenwood Publishing Group, 2001. – 498 р.
Рис. 2. 10 найбільших країн – реципієнтів прямих іноземних
інвестицій у 2009-2010 рр., млрд. дол. США
Джерело: [8]
Таблиця 2
Динаміка зовнішньоторговельного балансу
Бразилії у 2007-2011 рр., млрд. дол. США
Джерело: Складено автором на основі [10]
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 15
16
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012
4. Banco Central do Brasil [Electronic resource]. – Access mode : http://www.
bcb.gov.br/?PAYSYSDATA
5. Brazilian Institute of Geography and Statistics (IBGE) [Electronic
resource]. – Access mode : http://www.ibge.gov.br/english/
6. Cassiolato J. Description and Dynamics of the Brazilian Innovation / J. Ca-
ssiolato, M. Szapiro and others. – RedeSist – Economics Institute, Federal
University of Rio de Janeiro, Brazil [Electronic resource]. – Access mode :
http://www.redesist.ie.ufrj.br/nt_count.php?projeto=br_nsi&cod=1
7. Інноваційна політика зарубіжних країн: концепції, стратегії, пріорите-
ти : інформаційно-аналітичні матеріали, підготовлені Комітетом Вер-
ховної Ради України з питань науки і освіти та Міністерством закордон-
них справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/document?id=48725
8. Amann E. A New Brazilian Economic Miracle? / E. Amann // CESifo
Forum. – 2011. – № 1. – P. 32–36.
9. World Investment Report 2011: Non-Equity Modes of International
Production and Development, UNCTAD [Electronic resource]. – Access
mode : http://www.imf.org/external/pubs/ft/bop/2011/11-22.pdf
10. Brazilian Institute of Geography and Statistics (IBGE) [Electronic
resource]. – Access mode : http://www.ibge.gov.br/english/
11. Amann E. A New Brazilian Economic Miracle? / E. Amann // CESifo
Forum. – 2011. – № 1. – P. 32–36.
12. Vinod Th. From Inside Brazil: Development in a Land of Contrasts /
Thomas Vinod // World Bank Publications, 2006. – 153 р.
Стаття надійшла до редакції 12 травня 2012 року
УДК:339.137(41)
Т. Є. Макаренко,
здобувач Інституту світової економіки і міжнародних
відносин Національної академії наук України
АСИМЕТРИЧНИЙ РОЗВИТОК
ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ В УМОВАХ
ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
У статті досліджено особливості функціонування інтеграційних об’єднань на
прикладі Європейського Союзу та Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА)
у сучасних умовах глобальних трансформацій. Розглянуто прояви асиметрії економічних
відносин між цими двома інтеграційними угрупуваннями.
Ключові слова: економічна інтеграція, глобальні трансформації, інтеграційні об’єднання,
асиметрія рівнів розвитку, ЄС, НАФТА.
Т. Е. Макаренко
АСИММЕТРИЧНОЕ РАЗВИТИЕ
ИНТЕГРАЦИОННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ
В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ
В статье исследуются особенности функциониро-
вания интеграционных объединений на примере Евро-
пейского Союза и Североамериканской зоны свобод-
ной торговли (НАФТА) в современных условиях
глобальных трансформаций. Рассмотрены проявле-
ния асимметрии экономических отношений между
этими двумя интеграционными группировками.
Ключевые слова: экономическая интеграция, гло-
бальные трансформации, интеграционные группировки,
асимметрия уровней развития, ЕС, НАФТА.
T. E. Makarenko
ASYMMETRIC DEVELOPMENT OF INTEGRATION
ASSOCIATIONS IN A GLOBAL
TRANSFORMATION
In this article the problems and prospects of coopera-
tion in various international and regional intergovernmental
organizations are examined.The study of features of opera-
tion of integration associations: the European Union, North
American Free Trade Agreement (NAFTA)) and asymmetry of
economic relations between them is undertaken.
Key words: global transformation, the integration grouping,
asymmetry levels of development, EU, NAFTA..
Постановка проблеми. Поглиблення економічних
інтеграційних взаємозв’язків між країнами на різних рівнях
та в різних формах в умовах нерівномірності цього проце-
су дозволяє повніше використовувати національні ресурси
для розв’язання внутрішньогосподарських і загальносві-
тових проблем.
Економічна інтеграція є результатом поглиблення між-
народного територіального поділу праці, процесу збли-
ження національних економік шляхом утворення єдиного
економічного простору для вільного переміщення товарів,
послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони
[1, c. 43].
Основними характерними ознаками глобалізації є роз-
ширення торгівлі та її лібералізація, інтернаціоналізація
обороту капіталу й усунення перешкод для його руху, гли-
бокі зміни у фінансовій сфері, яка більше за інші форми
співробітництва відчуває наслідки електронної революції,
розгортання діяльності ТНК та поширення їх експансії,
дедалі сильнішу орієнтацію попиту на світовий ринок, ут-
ворення міжнародних фінансових інститутів та ін. З функ-
ціональної точки зору, глобалізація робить світову еко-
номіку єдиним ринком, інтегрованою виробничою зоною з
національними і регіональними секторами, а не просто
сукупністю національних економік. На глобальному рівні
виникають нові ринки (капіталів, іноземної валюти, стра-
хування тощо) та інструменти (інформаційні системи,
Інтернет), формуються нові глобальні (передусім Світова
організація торгівлі) та регіональні угрупування, розробля-
ються нові правила регулювання міжнародних відносин у
вигляді багатосторонніх угод із питань економічного спів-
робітництва, концепцій формування інформаційно-інте-
лектуального середовища.
Глобалізація веде до зростання конкуренції у світово-
му масштабі, що викликає поглиблення спеціалізації та
поділу праці з іманентними їх наслідками – зростанням
продуктивності праці та скороченням витрат. Відбу-
вається зміна ролі національних ринків: дедалі більше
орієнтуючись на глобальний ринок з його досить жорстки-
ми умовами конкуренції, національне виробництво об’єк-
тивно прагне до досягнення високої ефективності,
повнішого та якіснішого задоволення внутрішнього попи-
ту. Економіка, яка є відкритою для міжнародної конку-
ренції, забезпечує гнучкість у використанні ресурсів, що
сприяє зростанню валових обсягів виробництва й збіль-
шенню пропозиції товарів та послуг, від чого виграють на-
самперед споживачі.
Водночас, розгортання процесів глобалізації неодно-
значно впливає на національні економіки і розвиток сучас-
ного світового господарства. Глобалізація, з одного боку,
розширює можливості окремих країн стосовно викорис-
тання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, а
з другого – значно загострює конкурентну боротьбу, спри-
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ÒÀ ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:51 Page 16
|