Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності

У статті розкрито сутність поняття «фінансова нестабільність». Розглянуто найбільш поширені в науковій літературі визначення фінансової нестабільності. Досліджено різні теоретичні підходи до аналізу виникнення явища фінансової нестабільності....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Скоробогач, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Гроші, фінанси і кредит
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48316
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності / О.І. Скоробогач // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 61-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48316
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483162013-08-19T03:13:24Z Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності Скоробогач, О.І. Гроші, фінанси і кредит У статті розкрито сутність поняття «фінансова нестабільність». Розглянуто найбільш поширені в науковій літературі визначення фінансової нестабільності. Досліджено різні теоретичні підходи до аналізу виникнення явища фінансової нестабільності. В статье раскрыта сущность понятия «финансовая нестабильность». Рассмотрены наиболее распространенные в научной литературе определения финансовой нестабильности. Исследованы различные теоретические подходы к анализу возникновения явления финансовой нестабильности. The article reveals the essence of the concept of financial instability. The most popular definitions of financial instability in the scientific literature are considered. Various theoretical approaches of the phenomenon of financial instability are investigated. 2012 Article Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності / О.І. Скоробогач // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 61-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48316 336.71 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Гроші, фінанси і кредит Гроші, фінанси і кредит
spellingShingle	Гроші, фінанси і кредит Гроші, фінанси і кредит Скоробогач, О.І. Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності Економiчний часопис-XXI
description	У статті розкрито сутність поняття «фінансова нестабільність». Розглянуто найбільш поширені в науковій літературі визначення фінансової нестабільності. Досліджено різні теоретичні підходи до аналізу виникнення явища фінансової нестабільності.
format	Article
author	Скоробогач, О.І.
author_facet	Скоробогач, О.І.
author_sort	Скоробогач, О.І.
title	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
title_short	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
title_full	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
title_fullStr	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
title_full_unstemmed	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
title_sort	сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Гроші, фінанси і кредит
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48316
citation_txt	Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності / О.І. Скоробогач // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 7-8. — С. 61-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT skorobogačoí sutnístʹíteoretičnípídhodidoanalízufínansovoínestabílʹností
first_indexed	2025-07-04T08:43:03Z
last_indexed	2025-07-04T08:43:03Z
_version_	1836705208452775936
fulltext	61 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012 ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ Постановка проблеми. За минулі двадцять років країни в усьому світі тією чи іншою мірою потерпали від фінансової нестабільності. Банківські кризи стали на- стільки поширеними, що практично кожна країна відчула їх негативний вплив. Деякі економічні системи зазнали руйнівного ефекту від повномасштабних фінансових криз. Фінансова нестабільність є особливо серйозною пробле- мою для відсталих країн, однак вона так само сильно вра- жає і промислово розвинені країни. З огляду на зростання фінансової нестабільності у світовому масштабі не дивно, що уряди і центральні банки почали дедалі більше перейматися з’ясуванням процесів, які призводять до фінансової нестабільності, а також ви- робленням механізмів, що дозволяють запобігти цьому явищу. Тому дослідження суті фінансової нестабільності та причин її виникнення є сьогодні вкрай актуальним. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження джерел виникнення фінансової нестабільності зробили такі зарубіжні вчені, як Ф. Аллен, Д. Гейл, К. Кіндлебергер, A. Крокетт, Р. Лагуноф, Ф. Міш- кін, Х. Мінскі, О. Уільямсон, Р. Фергюсон, І. Фішер, Дж. Ши- наз, С. Шрефт. Серед вітчизняних учених у цьому напрямі працюють Я. Белінська, В. Геєць, Я. Жалило. Досліджуючи причини фінансової кризи, вони здебільшого використову- ють такі поняття, як «макроекономічна нестабільність» і «грошово-кредитна нестабільність». Водночас питання сутності фінансової нестабільності та основних джерел її виникнення залишаються нерозкритими. Метою статті є виявлення сутності поняття «фінансо- ва нестабільність» та дослідження основних причин не- стабільності фінансових ринків. Основні результати дослідження. Виникнення по- няття фінансової нестабільності, на думку багатьох ав- торів, зумовлено тим, що набагато зручніше визначити стабільність системи через опис фінансових криз, ніж шляхом розгляду поняття фінансової стабільності. І справді, напружені епізоди фінансової кризи, такі як спе- кулятивні «бульбашки», проблеми ліквідності, великі обся- ги заборгованості, ризики банкрутства, є досить помітни- ми, а отже, дозволяють описати ситуації, здатні викликати потенційну нестабільність системи. Фінансова нестабільність, за Ф. Мішкіним, трапляється тоді, коли шоки, що зачіпають фінансову систему, зупиня- ють потік інформації, а відтак ця система не може більше виконувати своєї головної функції – трансформувати заощадження в інвестиції [1]. A. Крокетт визначає фінансову нестабільність як си- туацію, де економічні дії потенційно погіршені через коли- вання цін на грошові кредити або нездатність фінансових установ дотримуватися своїх договірних зобов’язань [2]. Ф. Аллен та Г. Дуглас розглядають фінансову неста- більність як ситуацію, де «...маленькі потрясіння призво- дять до непропорційно великого ефекту» [3]. Аналогічної думки дотримуються Р. Лагуноф і С. Шрефт, які пишуть: «У макроекономіці термін «фінансова нестабільність» ви- користовується... для позначення чутливості фінансової системи до великих фінансових криз, викликаних малими, звичайними економічними потрясіннями» [4]. Таким чином, фінансову нестабільність можна визначи- ти як вразливість фінансової системи до фінансових криз. Теоретичні підходи до визначення причин і механізмів поширення фінансових криз сприяли формуванню теоре- тичної основи для виникнення двох підходів до аналізу джерел фінансової нестабільності. Перший підхід зосере- джується на макрорівні й ґрунтується на походженні фе- номену циклічної нестабільності. Другий підхід базується, головним чином, на мікроекономічній основі та спирається на теорію передової фірми і теорії рішень [5]. Відповідно до макроекономічного підходу, фінансові кризи виникають через зміни ділового циклу, спричинені надмірною вартістю кредитів, що, своєю чергою, обумов- лює прямий зв’язок між фінансовою нестабільністю та ре- альною економікою. Беручи за основу механізм поведінки інвесторів в умовах невизначеності Дж. М. Кейнса, Х. Мінскі висунув теорію фінансової нестабільності (гіпотеза фінансової не- стабільності), що описує залежність між фінансовим роз- витком і економічним зростанням [6]. Капіталістичні еко- номічні системи активізують ріст через фінансові канали (банки та фінансові ринки), враховуючи витрати на ресур- си та орієнтуючись на майбутні прибутки. Цикл, згідно з цією теорією, стимулюється великою кількістю технічних і фінансових нововведень (євродоларові позики, сек’юри- тизація та ін.), які супроводжуються значним збільшенням ставки депозитів та інвестицій. Як посередник фінансова система дозволяє витягнути ці збереження з економіки і зміцнити рівень показників прибутковості. Проте, щоб по- зитивно відповісти на попит на позики і зобов’язання та УДК 336.71 О. І. Скоробогач, викладач кафедри фінансів та банківської справи Чортківського інституту підприємництва і бізнесу, здобувач кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету СУТНІСТЬ І ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ У статті розкрито сутність поняття «фінансова нестабільність». Розглянуто найбільш поширені в науковій літературі визначення фінансової нестабільності. Досліджено різні теоретичні підходи до аналізу виникнення явища фінансової нестабільності. Ключові слова: фінансова нестабільність, фінансова стабільність, фінансові кризи. А. И. Скоробогач СУЩНОСТЬ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К АНАЛИЗУ ФИНАНСОВОЙ НЕСТАБИЛЬНОСТИ В статье раскрыта сущность понятия «финансовая нестабильность». Рассмотрены наиболее распростра- ненные в научной литературе определения финансо- вой нестабильности. Исследованы различные теоре- тические подходы к анализу возникновения явления финансовой нестабильности. Ключевые слова: финансовая нестабильность, фи- нансовая стабильность, финансовые кризисы. O. I. Skorobogach ESSENCE AND THEORETICAL APPROACHES TO THE ANALYSIS OF FINANCIAL INSTABILITY The article reveals the essence of the concept of finan- cial instability. The most popular definitions of financial instability in the scientific literature are considered. Various theoretical approaches of the phenomenon of financial instability are investigated. Key words: financial instability, financial stability, financial crisis. 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:57 Page 61 62 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 7-8’2012 ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ гарантувати тривалість цього процесу, фірми часто розши- рюють свою діяльність через стратегії нововведення, що сприяє пришвидшенню обігу валюти і зростанню загально- го рівня цін. Під час перших фаз ділового циклу інвестиції спричиняють сильну фінансову прибутковість. Прискорен- ня процесу нововведення та збільшення кредитування ве- де до зміни в обсягах капіталізації банків. Банки намага- ються максимально наростити свій прибуток через кредитування, що призводить до надання переваги спеку- лятивному кредитуванню і Понці-фінансуванню перед ка- піталізацією. Це спричинює надмірне кредитування, що, своєю чергою, ставить банки у велику залежність від по- вернення наданих кредитів. Банки, вимагаючи погашення кредитів у підприємств, змушують їх терміново продавати свої активи для повернення боргу, що веде до зниження вартості цих активів, а отже, до розгортання економічної та фінансової кризи. К. Кіндлебергер вважає, що навіть коли явище фінан- сової нестабільності не має таких самих амплітуд та ефектів, як фінансові кризи, воно характеризується ана- логічною послідовністю стадій [7]. Мікроекономічні теорії дозволяють пояснити взаємо- зв’язок між діловим циклом і фінансовою нестабільністю, проте вони акцентують увагу тільки на поведінці економіч- них агентів під час різних фаз циклу. Розвиток теорій рі- шень сприяв розумінню певних механізмів, що розкрива- ють явище фінансової нестабільності. Зокрема теорії інформаційних асиметрій та ірраціональної поведінки аген- тів дали змогу краще прояснити сутність фінансової неста- більності, а тому вважаємо за доцільне провести їх аналіз. Нові прогнози мікроекономічних теорій зробили мож- ливим сформулювати причини виникнення фінансової кризи, а також проаналізувати джерела фінансової не- стійкості. Для цього потрібно спочатку дослідити компо- ненти фінансової системи, і зокрема функціонування фі- нансових установ, платіжних систем та фінансових ринків. Причини нестабільності фінансових установ походять від природи їх діяльності. Роботи О. Уільямсона, Ф. Міш- кіна підтверджують, що збільшення інформаційних аси- метрій заохочує агентів звертатися до фінансових уста- нов, аби зменшити несприятливий вибір [8]. Організація фінансових дій за допомогою фінансової установи дає змогу виробити інформацію високого рівня достовірності, що сприяє встановленню рівноваги між за- явниками та постачальниками капіталу. Але для її під- тримки необхідна довіра до фінансової установи, що доз- воляє уникнути банківської паніки. Як відомо, стабільна діяльність банків гарантується через депозити еко- номічних агентів, зняття готівки якими відбувається за за- коном великих чисел. У разі виникнення випадку, який по- слабляє упевненість у системі, прискорюється темп виведення депозитів вкладників, що зобов’язує фінансо- вого посередника ліквідовувати його позиції по інших кредитах, а це спричинює великі втрати капіталу. Така ланцюгова реакція призводить до падіння цін на активи і значного погіршення іміджу фінансових посередників. У відповідь вкладники, через відсутність упевненості, про- довжують знімати з рахунків свої заощадження і, таким чином, зумовлюють банківську паніку у фінансовій сис- темі. Д. Діамонд і П. Дібвіг стверджують, що навіть ті вкладники, які зберігають упевненість, можуть визнати за необхідне забрати свої збереження [9]. Таким чином, фі- нансовий посередник має справу із двома вимогами: підтримати ліквідність вкладників, а також ліквідувати їх кредити в потрібний момент і за привабливою ціною. Це часто веде до ризику трансформації, який повертає систе- му посередництва у бік, уразливий до банківської паніки. Зміна поведінки вкладників у багатьох випадках відбу- вається внаслідок витоку інформації про банківські креди- ти. Втрата конфіденційності пояснюється погіршенням якості банківської роботи, що викликано або зовнішніми явищами у фінансових установах, або системними пробле- мами, зумовленими ірраціональною поведінкою еко- номічних агентів. Мікроекономічна теорія розглядає п’ять причин, через які фінансові установи безперервно підда- ються цим ризикам: катастрофічна короткозорість, мімік- рія, агентські проблеми, негативні зовнішні фактори і структура банківської галузі. Катастрофічна короткозорість пов’язана з оцінкою ри- зику різними економічними і фінансовими агентами. Не- можливість уникнення лиха фінансовим посередником ви- никає через незнання тривалості платоспроможності економічних агентів. Зазвичай він може обчислити кіль- кість та виміряти сумнівну надійність (ризик), але не здат- ний установити невизначеність [10]. Ризик завжди зали- шається приблизною об’єктивною вірогідністю, тоді як невизначеність може бути оцінена тільки суб’єктивною вірогідністю, яку неможливо виміряти, що повертає фінан- сову установу в ситуацію короткозорості та може призве- сти до непередбачуваної катастрофи. Мімікрія – синонім наслідувальної поведінки. Втручан- ня контролюючих органів в управління банківськими про- блемами, які є ідентичними для всіх банків, заохочує фінансові установи дотримуватися подібних стратегій. Та- ким чином, посередники можуть застосувати надмірні стратегії прийняття ризику, одночасно надаючи пробле- мам погіршення якості позик публічного характеру в разі виникнення кризи, пов’язаної із цим явищем. Агентські проблеми з’являються в разі наявності інформаційної асиметрії між акціонером і агентом (менед- жером). Узагалі, агент має привілейований доступ до інформації порівняно з акціонерами, заохочуючи їх прий- мати рішення, які виходять із власних інтересів агента, зі шкодою для акціонерів. Наприклад, ризиковане інвесту- вання гарантує акціонеру більшу прибутковість, але піддає фінансову установу високим ризикам. Цією стра- тегією можна досягти високої прибутковості та зміцнити своє положення в установі. Стосунки між вкладниками, фінансовими установами і претендентами на капітал – ос- новні відносини в агентстві. З одного боку, власники про- ектів, у яких є необхідна інформація про якість їх інвес- тицій (ризик-прибутковість), не можуть розділити її з фінансовою установою і піддавати її недооціненому ризи- ку. З другого боку, вкладники не знають способу, за допо- могою якого банк управляє їх капіталом, наражаючи на ризик неплатежу. Ці дві ситуації заохочують агента, що має відповідну інформацію, скористатися нею у власних інтересах, а фінансові установи – брати на себе більше ри- зику для досягнення мети (рівня рентабельності) вкладни- ків та акціонерів. Окрім того, власники інвестиційних планів, знаючи про наміри фінансових установ, здійсню- ють менш небезпечні інвестиції, розділяють із ними більш ризикові проекти. Це гарантує короткостроковий прибу- ток і загрожує безпеці діяльності фінансових установ. Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли рішення, прийняте однією або декількома установами, не- гативно впливає на їх зовнішнє середовище. Таким чином, зобов’язання фінансових установ у ризикових ситуаціях ураховують цей тип зовнішнього ефекту. Наприклад, про- блема ліквідності, яка зачіпає конкретну установу, заохо- тить її звернутися до міжбанківського ринку і центрально- го банку. Це матиме негативні впливи на інші установи, які будуть змушені перебрати на себе невдачі першої. Структури фінансового сектору, що конкурують між собою, можуть бути чинником надмірного ризику, тоді як існування монополістичної структури сприяє збільшенню ризиків на рівні гігантської установи (занадто великий, щоб зазнати невдачу). Тому на ринку конкурує більше однієї банківської установи, що знижує вірогідність виник- нення явищ нестійкості. Так само зміни, які зачіпають структуру банківської системи (банкрутство банку, ство- рення банку, злиття, розподіл), згідно із Б. Бернанке, мо- жуть справляти вплив на реальні витрати, здійснювані фінансовими установами, і включати в себе нормування кредиту, що призводить до зменшення інвестицій і впев- неності у фінансовій системі [11]. Явище нестабільності фінансових установ має тен- денцію погіршуватися в геометричній прогресії, що пояс- 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:57 Page 62 63 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI7-8’2012 ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ нюється двома причинами: по-перше, існуванням фінансо- вих відносин між установами на міжбанківському ринку й на рівні платіжної системи, по-друге, неповною інфор- мацією, яка доступна установам. Насправді вкладники і кредитори фінансових установ довіряють думці тільки однієї установи стосовно життєстійкості інших установ, оскільки всі вони структурно подібні та управляють ана- логічними ризиками. Фінансова нестабільність розвивається в геометричній прогресії під час проведення платіжних операцій між різними установами. Фінансові установи, які здійснюють операції через грошовий ринок, прагнуть зберегти ліквідність через платіжну систему. Відтак ці установи щодня зазнають зустрічного ризику, ризику ліквідності й ринкового ризику. Якщо, наприклад, у фінансової устано- ви є сумніви відносно ліквідності та платоспроможності іншої установи, то це може призвести до скасування або затримки укладеної угоди. За такої ситуації високою є вірогідність виникнення подій, що подібні до банківської паніки, оскільки втрата впевненості у платоспроможності установи може уповільнити активність на грошовому рин- ку, спонукаючи вкладників швидко забрати свої кошти. Крім того, мережі обробки платіжних систем подеколи перериваються, що викликає затримки платежів між фі- нансовими установами, створює труднощі для всіх учас- ників, а відтак призводить до системних проблем ліквід- ності. Установи, що тісно взаємопов’язані між собою, виявляються беззахисними перед потенційними пробле- мами, які зачіпають платіжні системи. Нестабільність, яку може викликати платіжна систе- ма, не обмежується національним контекстом. Іноземні банки через свої філії у приймаючих країнах мають змогу проводити операції з місцевими установами. Таким чином, платіжні системи стають дедалі більше взаємозалежними і дисбаланс однієї з них може бути легко переданий іншій. Вони являють собою важливий канал, через який просо- чується ризик інфекції. Ця конфігурація надає платіжній системі міжнародного виміру. Нестабільність фінансових ринків часто порівнюють із значним коливанням цін на активи, наслідки якого безпо- середньо впливають на інвестиційні стратегії фірми, спо- живання і фінансове здоров’я учасників. Причини неста- більності у фінансових установах ті самі, що зумовлюють нестабільність цін на активи. Одна з причин – брак чи не- достовірність інформації. Невпевненість у майбутніх тем- пах прибутковості ускладнює точну оцінку цін на активи. У разі інформаційного дефекту за основу ухвалення рішен- ня береться пізнавальна раціональність. Її часто пов’язу- ють із суб’єктивною вірогідністю, яка великою мірою зале- жить від очікуваного виконання. Головні пояснення нестійкості ринків можуть бути сформульовані на основі дослідження валютного та фондового ринків. Проте про- блеми нестабільності подеколи виникають через появу нових трендів на ринку сировини і ринку нерухомості. Нестабільність на валютному ринку залежить від кур- су валюти, прийнятого органами державної влади. У ви- падку валютних проблем посилюється контроль з боку фінансових органів, тож нестабільність може з’явитися в разі відчутної зміни вартості національної валюти на зовнішньому ринку. Валютна криза виникає здебільшого тоді, коли учасники валютного ринку не довіряють ста- більності національної валюти. Відтак вони намагаються ліквідовувати свої валютні запаси (подібно до банківської паніки). Як наслідок, відбувається зниження вартості ва- люти, що призводить до втрати довіри до неї. Встановлен- ня нового курсу валюти та підвищення процентних ставок має за мету стабілізувати інвестиції, але подібні дії можуть спричинити зниження вартості компаній і банків. Починаючи з кризи 1930-х років і до кризи 2007 року, появу фінансових криз значною мірою зумовлювали фон- дові ринки. І справді, падіння цін на активи на фондових ринках та зменшення ліквідності можуть призвести до падіння великих за розмірами компаній і фінансових уста- нов, чиє фінансування тісно пов’язане із кредитними рин- ками. До причин, які пояснюють походження нестабіль- ності на фондових ринках, відносяться ірраціональна по- ведінка і нестабільність макроекономічної структури. Раціональність агентів – основний постулат існування фондових ринків, що передбачає оцінку цін на активи, яка починається з основної вартості. Інформаційна ефек- тивність сприяє рівновазі на фондових ринках. Проте існу- вання вторинного ринку ставить під сумнів законність при- пущення про ефективність ринків. Дійсно, фондові ринки були створені, щоб перетворювати збереження на інвес- тиції, однак для гарантування ліквідності було необхідно розвивати вторинний ринок. Ця нова конфігурація, яка підтримує спекуляції, спонукала до відділення цін на акти- ви від їх основної вартості й викликала надмірну мінливість кредитів. Подібна деформація цін відбувається через наслідувальні рухи, які призводять до «раціональної нелогічності». Це явище триває до появи шоку, який цілком змінює криву цін на активи, що негативно відби- вається на вартості фірм із значними розмірами і фінансо- вих фірм, повертаючи цінам їх внутрішню вартість. Інше джерело нестабільності на фондових ринках – неочікувані макроекономічні коливання. Ціни на активи – майбутні проектування економічної продуктивності фірм. Погіршення макроекономічної або політичної ситуації веде до зміни сподівань економічної продуктивності на фондо- вих ринках. Падіння цін на активи спричиняє зниження вартості фінансових установ. І навпаки, сприятливі макро- економічні умови можуть позитивно впливати на очіку- вання агентів та спонукати до переоцінки вартості тих грошових кредитів, які здатні викликати появу епізоду фінансової нестабільності. Висновки. Інтеграція міжнародних ринків капіталу та процеси глобалізації зумовили потребу в дослідженні при- чин, які викликають нестабільність у фінансовій системі. Широка мережа фінансових відносин, які сприяють зрос- танню взаємозалежності фінансових фірм і ринків, ство- рює більше труднощів для однієї фірми, ринку або платіжної системи та поширюється на інші складові систе- ми. Коливання цін на одному ринку швидко охоплює інші ринки в різних географічних районах або сегментах ринку. Таким чином, у результаті проведеного дослідження з’ясовано, що кожен компонент фінансової системи – по- тенційне джерело фінансової нестабільності. Тому контро- люючі органи повинні бути пильними і приділяти особливу увагу різним ендогенним та екзогенним шокам, які впли- вають на ці компоненти. Подальші дослідження проводи- тимуться в напрямі аналізу ролі центральних банків у по- доланні фінансової нестабільності. Література 1. Mishkin F. S. Asymmetric Information and Financial Crises: A Historical Perspective / F. S. Mishkin. – Chicago : National Bureau of Economic Research, Inc., 1991. – 3400 р. 2. Crockett A. The theory and practice of financial instability / Andrew D. Cro- ckett. – Princeton : Essays in international finance. – 1997. – No. 203. – 52 р. 3. Franklin A. Financial Fragility, Liquidity, and Asset Prices / Allen Franklin, Douglas Gale. – New York : Journal of the European Economic Association. – 2004. – No. 2 (6). – P. 1015–1048. 4. Lagunoff R. A Model of Financial Fragility / Roger D. Lagunoff, Stacey L. Schreft. – Kansas City : Journal of Economic Theory. – 2001. – No. 99. – P. 220–264. 5. Abouch M. Financial Stability: Definitions, Theoretical Foundations and Ro- les of the Central Banks / Mohamed Abouch, Saidi Abdessamad, Zakaria Fi- rano. – Agdal : International Research Journal of Finance and Economics. – 2012. – Issue 84. – P. 76–94. 6. Minsky H. P. Has Theory Of Systemic Fragility / H. P. Minsky. – New York : Wiley, 1977. – P. 543–561. 7. Kindleberger C. P. Handled, Panics and Crashes, has History Of Financial Crises / C. P. Kindleberger. – New York : BASIC Books, 1978. – P. 102–123. 8. Williamson O. E. Corporate Control and Behavior Business / O. E. Wil- liamson. – Prentice-Hall : Englewood Cliffs, 1970. – P. 90–102. 9. Diamond D. Bank Runs, Deposit Insurance and Liquidity / D. Diamond, P. Dybvig. – Washington : Newspaper of Political Economy. – 1983. – No. 91– P. 401–419. 10. Knight F. H. Risk, Uncertainty And Profit / F. H. Knight. – Boston : In Series Of Reprints Of Scarce Texts In Economics. – 1921. – No. 16. – P. 56–69. 11. Bernanke B. S. Non-Monetary Effects of the Financial Crisis in the Propagation of The Great Depression / B. S. Bernanke. – Stanford : American Economic Review, 1983. – P. 257–276. Стаття надійшла до редакції 25 червня 2012 року 7-8_2012.qxp 04.10.2012 14:57 Page 63

Сутність і теоретичні підходи до аналізу фінансової нестабільності

Institution

Ähnliche Einträge