Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства

Проведено аналіз існуючих способів і методик оцінки економічного потенціалу підприємства та його складових. Зроблено висновок про те, що загальнопоширеною є оцінка економічного потенціалу підприємства на базі фактично досягнутих значень показників, які тим або іншим чином описують систему підприємст...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Жилінська, Л.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Економіка та управління підприємствами
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48331
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства / Л.О. Жилінська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48331
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483312013-08-19T03:13:42Z Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства Жилінська, Л.О. Економіка та управління підприємствами Проведено аналіз існуючих способів і методик оцінки економічного потенціалу підприємства та його складових. Зроблено висновок про те, що загальнопоширеною є оцінка економічного потенціалу підприємства на базі фактично досягнутих значень показників, які тим або іншим чином описують систему підприємства та його потенційні можливості. Проведен анализ существующих способов и методик оценки экономического потенциала предприятия и входящих в его состав элементов. Сделан вывод о том, что наиболее распространенной является оценка экономического потенциала предприятия на базе фактически достигнутых значений показателей, которые тем или иным образом описывают систему и потенциальные возможности предприятия. The analysis of existing methods and tools for estimation of the enterprise’s economic potential and its constituent elements is examined, which suggests that the widespread estimation of the enterprise’s economic potential,based on the actually achieved values of the indicators, which describe the enterprise’s system, reflects first of all the enterprise’s economic potential. 2012 Article Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства / Л.О. Жилінська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48331 658.5 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами
spellingShingle	Економіка та управління підприємствами Економіка та управління підприємствами Жилінська, Л.О. Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства Економiчний часопис-XXI
description	Проведено аналіз існуючих способів і методик оцінки економічного потенціалу підприємства та його складових. Зроблено висновок про те, що загальнопоширеною є оцінка економічного потенціалу підприємства на базі фактично досягнутих значень показників, які тим або іншим чином описують систему підприємства та його потенційні можливості.
format	Article
author	Жилінська, Л.О.
author_facet	Жилінська, Л.О.
author_sort	Жилінська, Л.О.
title	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
title_short	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
title_full	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
title_fullStr	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
title_full_unstemmed	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
title_sort	основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Економіка та управління підприємствами
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48331
citation_txt	Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства / Л.О. Жилінська // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT žilínsʹkalo osnovnípídhodidoocínkiekonomíčnogopotencíalupídpriêmstva
first_indexed	2025-07-04T08:44:12Z
last_indexed	2025-07-04T08:44:12Z
_version_	1836705280722731008
fulltext	53 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012 Економічний зміст запропонованих локальних показ- ників збалансованої системи, що формують межі оцінюва- ння соціально-економічної цінності туристичного підприєм- ства, дозволяють визначити, що ключовими параметрами цього інтегрованого показника є економічні інтереси спо- живачів, власників, персоналу та інших зацікавлених у дія- льності туристичного підприємства сторін. Отже, запропонований методичний підхід до оціню- вання економічних інтересів туристичних підприємств відбиває проекції ресурсної збалансованості показників суб’єкта господарювання та ґрунтується на раціональнос- ті зовнішніх і внутрішніх, статичних та динамічних поєд- нань ресурсних чинників розвитку цих підприємств. Практична значущість методики оцінювання еко- номічних інтересів туристичних підприємств полягає у: розширенні меж аналізу господарської діяльності турис- тичних підприємств на основі локальних показників зба- лансованої системи, які формують методичний формат оцінювання синтетичного показника соціально-економіч- ної цінності туристичного підприємства; поєднанні кіль- кісних та якісних показників, що дозволяють забезпечити зіставлення оцінок і здійснення контролю за ключовими факторами, які впливають на процес генерування соціаль- но-економічної цінності туристичного підприємства для ту- ристичного ринку. Висновки. Резюмуючи результати дослідження, слід зазначити, що такі процеси, як інформаційна глобалізація, посилення конкуренції і несприятлива кон’юнктура турис- тичного ринку, зумовлюють необхідність наукового опра- цювання нових методичних підходів до управління суб’єк- тами господарської діяльності. Для туристичної сфери, яка поєднує ринкові аспекти економічних зв’язків і соціально орієнтовані цілі розвитку суспільства, дослід- ження процесу оцінювання економічних інтересів суб’єктів туристичної діяльності насамперед спрямовано на послаб- лення негативного впливу ринкових екстерналій та перма- нентних відновлень рестрикції туристичного попиту. З огляду на це нами запропоновані напрями оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств за про- екціями – фінансовою, споживчих запитів, внутрішньої операційної ефективності, кадровою, взаємодії із зовніш- нім середовищем, які формують базис нової концепції уп- равління розвитком туристичних підприємств. Очевидно, що реалізація економічних інтересів туристичних підпри- ємств у нестабільному підприємницькому середовищі доз- волить виробити дієві механізми досягнення стратегічних цілей суб’єктів туристичного ринку. Література 1. WTO Statistics, 1998–2008. – Madrid : WTO, 2009. – P. 17–47. 2. World Travel & Tourism Council. – http://www.wttc.org/eng/Tourism_Research/ Tourism_Policy_Research/ 3. Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010 (затверджений Держ- споживстандартом) : Наказ від 11 жовтня 2010 р. № 457 із змінами від 29 листопа- да 2010 р. № 530 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ecostan- dart.com.ua/klassifikatory.html 4. Каплан Р. С. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес- среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему пока- зателей / Р. С. Каплан, Д. П. Нортон. – М. : Олимп-Бизнес, 2009. – 416 с. 5. Баумгартен Л. В. Построение сбалансированной системы показателей на приме- ре туристической организации / Л. В. Баумгартен // Финансовый менеджмент. – 2008. – № 5. – С. 15–20. 6. Разработка сбалансированной системы показателей. Практическое руководст- во с примерами ; под ред. А. М. Гершуна, Ю. С. Нефедьевой. – М. : Олимп-Бизнес, 2007. – 128 с. 7. Добрынин Н. А. Расширенное предприятие как новая производственная пара- дигма / Н. А. Добрынин // Вестник Самарского государственного экономического университета. – 2010. – № 2. – С. 28–30. Стаття надійшла до редакції 25 вересня 2012 року УДК 658.5 Л. О. Жилінська, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Класичного приватного університету (Запоріжжя) ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА Проведено аналіз існуючих способів і методик оцінки економічного потенціалу підприємства та його складових. Зроблено висновок про те, що загальнопоширеною є оцінка економічного потенціалу підприємства на базі фактично досягнутих значень показників, які тим або іншим чином описують систему підприємства та його потенційні можливості. Ключові слова: економічний потенціал, ефективність, оцінка, ресурси, методи, показники. Л. А. Жилинская ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К ОЦЕНКЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА ПРЕДПРИЯТИЯ Проведен анализ существующих способов и мето- дик оценки экономического потенциала предприятия и входящих в его состав элементов. Сделан вывод о том, что наиболее распространенной является оценка экономического потенциала предприятия на базе фактически достигнутых значений показателей, кото- рые тем или иным образом описывают систему и по- тенциальные возможности предприятия. Ключевые слова: экономический потенциал, эффек- тивность, оценка, ресурсы, методы, показатели. L. A. Zhilinska MAIN APPROACHES TO ESTIMATION OF ECONOMIC POTENTIAL OF ENTERPRISE The analysis of existing methods and tools for estima- tion of the enterprise’s economic potential and its con- stituent elements is examined, which suggests that the widespread estimation of the enterprise’s economic poten- tial, based on the actually achieved values of the indicators, which describe the enterprise’s system, reflects first of all the enterprise’s economic potential. Key words: economic potential, opportunity, performance, evaluation, resources, methods and indicators. Постановка проблеми. В умовах ринкових відносин для підвищення конкурентоспроможності, досягнення ви- сокого рівня прибутковості та подальшого успішного роз- витку підприємства прагнуть найповніше використовувати свій економічний потенціал. Існуючі уявлення про економі- чний потенціал підприємства стосуються оцінки та викори- стання лише наявного потенціалу, що не є доцільним, ос- кільки при плануванні діяльності підприємства необхідно враховувати ще той потенціал, який не використовується на теперішній час. Тому треба провести аналіз способів і методик оцінки економічного потенціалу та його складо- вих для оцінки потенційних можливостей підприємства. 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:08 Page 53 54 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Остан- німи роками з’являються досить масштабні роботи, у яких комплексно досліджуються питання управління і вдоско- налення механізму ефективного використання та оцінки економічного потенціалу підприємств. З цієї теми є чимало наукових досліджень як вітчизняних, так і закордонних учених. У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити чотири напрями. Представники першого (Д. Чер- ников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та ін.) стверджують, що по- тенціал – це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів. Друга група авторів (М. А. Іванов, Ю. Г. Одегов, К. Л. Андреєв та ін.) розглядають потенціал як систему матеріальних і трудо- вих факторів (умов, складових), що забезпечують досяг- нення мети виробництва. Учені третього напряму (І. Ан- софф) визначають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати висунуті перед нею завдання. Прихильники четвертого напряму (І. Рєпі- на) вважають, що ресурсний потенціал – це сукупність ви- робничих ресурсів підприємства на відповідну дату; осно- ва формування виробничої програми. Мета статті – розглянути суть процесу формування, підходи до аналізу та оцінки економічного потенціалу під- приємства з урахуванням того, що він є складною еконо- мічною системою із притаманними їй специфічними влас- тивостями. Основні результати дослідження. Економічний по- тенціал є узагальнювальним показником, у якому поєдну- ються природні, виробничі, науково-технічні, соціально- культурні можливості економічної системи. Величина економічного потенціалу визначається масштабами, сту- пенем досконалості й структурою продуктивних сил. Еко- номічний потенціал – більш широке та ємне поняття, ніж потенціал підприємства. У найзагальнішому вигляді під оцінкою розуміють ре- зультат визначення і аналізу якісних та кількісних характе- ристик керованого об’єкту, а також власне процесу управ- ління. Під оцінкою економічного потенціалу підприємства (ЕПП) розуміється процес визначення і аналізу якісних та кількісних характеристик оцінюваного об’єкту [1]. Оцінці підлягає як загальна величина ЕПП, так і вели- чина його елементів. При цьому економічна оцінка потен- ціалу може бути або інтервальною величиною (наприклад, річна), або сумарною за період, що дорівнює середньому циклу відтворення економічного потенціалу. У деяких публікаціях констатується, що науково-мето- дичні підходи до оцінки економічного потенціалу окремих підприємств недостатньо розроблені. Водночас, ця проб- лема є надзвичайно важливою, оскільки оцінка економіч- ного потенціалу країни характеризує тільки її загальний стан, виявляє лише загальні закономірності соціально- економічного розвитку, не розкриваючи при цьому харак- теру процесів, що відбуваються безпосередньо на окре- мих підприємствах. Аналіз існуючих способів і методик оцінки економічно- го потенціалу підприємства та елементів, що входять до його складу, дає підстави констатувати, що найбільш по- ширеною є оцінка ЕПП на базі фактично досягнутих зна- чень показників, які тим або іншим чином описують систе- му підприємства. Але такий підхід, на наш погляд, не цілком відповідає суті цієї економічної категорії, яка відоб- ражає, перш за все, потенційні можливості підприємства. У табл. 1 представлені принципи оцінки ЕПП та їх стисла характеристика. Необхідно відзначити, що перелік принципів оцінки економічного потенціалу підприємства не вичерпується тими, що наведені в табл. 1. Певні вимоги висуваються й до оцінки окремих елементів ЕПП. Що стосується результату оцінки, то він повинен бути інфор- мативним, доступним для розуміння і простим у засто- суванні. При визначенні економічного потенціалу підприємства використовують окремі показники або їх систему. Показ- ник є формою кількісного вираження економічної категорії процесу чи явища. Усі показники поділяються на нату- ральні та вартісні, абсолютні й відносні, кількісні та якісні. Для оцінки ЕПП послуговуються натуральними і вартіс- ними, абсолютними та відносними показниками. При цьо- му думки фахівців про кількість і характер використову- ваних показників різні. Основні розбіжності стосуються таких моментів: 1) ЕПП оцінюється за допомогою одного інтегрального (синтетичного) показника (Д. Черников, С. Бєлова); 2) ЕПП може оцінюватися із використанням спеціаль- них і загальних показників. При цьому, як вважає, наприк- лад, А. Г. Аганбегян, обов’язковою умовою є зведення спеціальних показників до загального; 3) ЕПП оцінюється за допомогою системи показників, причому їх зведення до загального необов’язкове. Такої дум- ки дотримуються Б. П. Плішевський, Г. М. Сорокін, Н. А. Хрущ, О. С. Федонін і деякі інші дослідники, які вважають, що сконструйований на основі будь-яких принципів загальний синтетичний показ- ник оцінки ЕПП та його елементів не мо- же охопити або, точніше, врахувати всі сторони цього поняття [2]. Учені, названі в п. 3, відзначають, що незалежно від волі й бажання дослідни- ка зведення якісно різнорідних або різно- спрямованих показників у синтетичні, інтегральні при їх використанні може при- звести до суперечності чи несумісності окремих елементів такого показника. Для оцінки потенціалу підприємства, на їх думку, необхідна всеосяжна система по- казників, основою конструювання якої має стати структурна модель, яка врахо- вує не тільки фактичну динаміку, а й тео- ретичні передумови. Структурна модель системи показників концептуально по- винна відповідати певним вимогам до її формування, а саме: •спиратися на загальнотеоретичне під- ґрунтя; •забезпечувати взаємозв’язок і єдину цілеспрямованість як окремих показ- Таблиця 1 Принципи оцінки економічного потенціалу підприємства Джерело: Власна розробка автора 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:08 Page 54 55 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ ників, так і системи у цілому, а також можливість порівняння показників, їх груп, всієї системи; • виокремлювати в системі показників такі з них, що виступають як основні, опорні параметри; • здійснювати регулювання величин показників залежно від ефектив- ності використання ресурсів й отри- маного результату; • формувати прогнози щодо динаміки показників [3]. Далі оцінимо стан економічного по- тенціалу Електрометалургійного заво- ду «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьмі- на, який було запущено 10 жовтня 1932 р. в Запоріжжі на базі потужного постачальника електроенергії – «Дніп- роГЕСУ» та частини базового мета- лургійного заводу «Запоріжсталь». Усі отримані дані ми згрупували в табл. 2. Далі проаналізуємо ці дані, аби оці- нити економічний потенціал Електро- металургійного заводу «Дніпроспец- сталь». 1. Майновий стан. 1.1. Коефіцієнт зносу основних за- собів характеризує рівень фізичного і морального зносу основних засобів. У 2008 р. цей коефіцієнт становив 0,72 (72%), у 2009-му – 0,83 (83%), а у 2010 р. – 0,84 (84%). Це означає, що рівень фізичного та морального зносу основних засобів підпри- ємства у 2010 р. збільшився проти 2008 р. на 12%, що є не- гативним явищем. 1.2. Коефіцієнт мобільності активів показує, скільки оборотних коштів припадає на одну одиницю необоротних коштів, а також свідчить про потенційну можливість пере- творення активів у ліквідні засоби. У 2010 р. порівняно із 2009 р. цей показник зменшився, що відбиває негативну тенденцію. 1.3. Основні засоби становлять незначну частку в за- гальній сумі активів – у середньому 29% у 2008–2010 рр. 2. Фінансовий стан. 2.1. Коефіцієнт поточної ліквідності – це відношення поточних активів до короткострокових грошових засобів. У 2008 р. цей коефіцієнт становив 0,08, а у 2009-му – 0,8. Це означає, що у 2009 р. підприємство мало на 0,72% більше коштів для погашення боргів протягом року, ніж у 2008 р. Значення показника у порівнюваних роках дорів- нює менше 2 (встановлений норматив), що вказує на зро- стання ризику неплатоспроможності. 2.2. Коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності є про- міжним коефіцієнтом покриття і показує, яка частина по- точних активів (із відрахуванням запасів і дебіторської за- боргованості, сплата якої очікується більш ніж через 12 місяців після звітної дати) покривається поточними зо- бов’язаннями. Величина цього коефіцієнта є меншою від допустимого значення, що є негативним для підприємс- тва. Якщо ситуація не зміниться, то позитивне значення коефіцієнта швидкої ліквідності підприємство може отри- мати лише у 2019 р. 2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зо- бов’язань. Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності, він показує, яку частину короткостро- кової заборгованості підприємство може погасити най- ближчим часом. Загальноприйнята величина коефіцієнта повинна перевищувати 0,2. У 2008 р. показник абсолютної ліквідності був більшим за встановлений норматив на 7%. Але у 2009-му та 2010-му роках на підприємстві склалася небезпечна ситуація. Показники ліквідності важливі не тільки для керівни- ків і фінансових працівників підприємства – вони станов- лять інтерес для різних користувачів інформації: коефіці- єнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини та матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття – для покупців, власників акцій і облігацій підприємства. 2.4. Коефіцієнт маневреності власних оборотних кош- тів показує здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні ко- шти в разі потреби за рахунок власних джерел. Високі ве- личини коефіцієнта позитивно характеризують фінансо- вий стан підприємства. Значення, що рекомендується для цього коефіцієнта, – 0,5. Ліквідність активів у власних ко- штах у 2009 р. була меншою на 7%, ніж у 2008 р., та біль- шою на 1%, ніж у 2010 р. Але в аналізовані роки коефіцієнт був у межах рекомендованого: у 2008 р. він перевищував його на 53%, у 2009-му – на 46% та у 2010 р. – на 45%. 2.5. Частка власного капіталу в загальній сумі пасивів. Починаючи з 2008 року, знижується питома вага власного капіталу в загальній сумі пасивів підприємства. 2.6. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу. У 2008 р. показник був низьким, що є позитивним фактом. Але у 2009-му та 2010-му роках він збільшився на 77% і 79% відповідно. Тож у ці роки на одиницю сукупних дже- рел припадало на 77% та 79% більше позикового капіта- лу, ніж у 2008 р. 2.7. Коефіцієнт покриття запасів. У 2008 р. він стано- вив 4,56, а у 2009-му – 4,68. Це свідчить про те, що у 2009 році на одиницю коштів, що вкладені в запаси, припадало на 18% більше довго- та короткострокових грошових зо- бов’язань, ніж у 2008 р., що є позитивною тенденцією. У 2009 р. коефіцієнт покриття запасів дорівнював 4,68, а у 2010-му – 3,10. Тож у 2010 р. на одиницю коштів, вкладе- них у запаси, припадало на 15,8% менше коштів довго- та короткострокових зобов’язань, ніж у 2009 р., що є нега- тивним явищем. Таким чином, слід констатувати, що єдина теорія оцін- ки економічного потенціалу підприємства все ще знаходи- ться у стадії формування. Створено декілька концептуаль- них підходів, які базуються на різних критеріях оцінки і призначаються для вирішення конкретних завдань. Попри відмінності точок зору на основоположні складові теорії оцінки ЕПП усі науковці сходяться у визначенні суті, цілей, завдань, об’єкту оцінки економічного потенціалу підприєм- ства, що дозволяє сформувати загальну методичну базу. Відповідно до цього підходу, під оцінкою економічного потенціалу підприємства розуміється визначення величи- Таблиця 2 Оцінка економічного потенціалу підприємства, 2008-2010 рр. Джерело: Власна розробка автора 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:08 Page 55 56 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂË²ÍÍß Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀÌÈ ни економічних ресурсів, якими володіє і розпоряджається підприємство, та економічного результату їх ефективного використання. Оцінка економічного потенціалу підприємс- тва може проводитися в натуральному і вартісному вимірі. Оцінка економічного потенціалу підприємства в нату- ральному вимірі передбачає визначення обсягу економіч- них ресурсів, якими володіє підприємство, та кількості продукції, робіт і послуг, які можуть бути реалізовані під- приємством за умови найповнішого та найефективнішого використання зазначених ресурсів. При цьому оцінка по- тенціалу підприємства проводиться із застосуванням на- туральних вимірників [4]. Оцінка економічного потенціалу підприємства у вартіс- ному вимірі потребує визначення вартості активів підпри- ємства і величини економічних вигод, які воно може одержати в майбутньому. Оцінка економічних ресурсів підприємства та економічних вигод здійснюється із вико- ристанням вартісних показників і вимірників. Оцінці підлягають такі види активів підприємства, що формують його економічний та кадровий потенціал: • нематеріальні активи; • капітальні інвестиції; • основні засоби; • довгострокові фінансові вкладення; • виробничі запаси; • незавершене виробництво; • людський капітал, залучений на підприємство для здійс- нення виробничої і управлінської діяльності. Висновки 1. В економічній літературі існують різні тлумачення по- няття економічного потенціалу – від надзвичайно вузько- го його розуміння як річного обсягу виробництва до таких всеосяжних категорій, як соціально-економічна система. Однак у сучасних публікаціях термін «економічний по- тенціал» частіше зустрічається в дослідженнях макроеко- номіки, тоді як саме економічний потенціал суб’єктів гос- подарювання визначає потенціал країни, регіону, галузі, підприємства. 3. Основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає у відображенні (оцінці) поточних і майбутніх мож- ливостей економічної системи трансформувати вхідні ре- сурси за допомогою притаманних її персоналу підприємни- цьких здібностей в економічні блага, максимально задо- вольняючи в такий спосіб корпоративні й суспільні інтере- си. 4. Труднощі, які виникають у ході здійснення вартісної оцінки ЕПП, є причиною того, що деякі дослідники пропо- нують оцінювати ЕПП за допомогою відносних показників. 5. Існуючі уявлення про економічний потенціал підпри- ємства стосуються оцінки та використання лише наявного потенціалу підприємства, що не є доцільним, оскільки при плануванні діяльності підприємства необхідно враховува- ти ще потенціал, який не використовується у певний час через низку причин. Якщо розглядати підприємство як су- купність засобів праці (матеріальних або нематеріальних об’єктів) і працівників (суб’єктів), які вступають у взаємо- відносини та управляють засобами праці, то можна відзна- чити, що кожен із об’єктів і суб’єктів володіє часткою по- тенціалу підприємства, а отже, є носієм економічного потенціалу. Сьогодні потрібно встановити обмеження у ви- користанні потенціалу підприємства та його окремих об’єктів для власних інтересів суб’єктів і визначити ступінь необхідного використання потенціалу підприємства та йо- го складових для підвищення прибутковості підприємства, а також визначити перепони, які слід усунути для отри- мання максимального ефекту від такого використання. Література 1. Цыгичко А. Сохранение и приумножение производственно- го потенциала страны / А. Цыгичко // Экономист. – 1992. – № 7. – С. 11–18. 2. Асмолова І. М. Оцінка управління економічним потенціалом приватного підприємства / І. М. Асмолова // Економіка і ор- ганізація управління. – 2010. – № 2(8). – С. 93–97. 3. Концепція управління раціональним використанням еко- номічного потенціалу підприємства : тези доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 6 квітня 2012 року). – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2012. 4. Олексюк O. I. Управління потенціалом акціонерних това- риств : автореф. дис. …канд. екон. наук : 08.00.04 / О. І. Олексюк. – К., 2001. – 184 с. Стаття надійшла до редакції 18 серпня 2012 року Різні погляди – одна держава аналітика, новини, коментарі на новому інформаційному порталі Інституту трансформації суспільства www.osp-ua.info ² Í Ò Å Ð Í Å Ò - Õ Î Ë Ä È Í Ã ² Í Ñ Ò È Ò Ó Ò Ó Ò Ð À Í Ñ Ô Î Ð Ì À Ö ³ ¿ Ñ Ó Ñ Ï ² Ë Ü Ñ Ò Â À 5 6 â å á - ð å ñ ó ð ñ ³ â w w w . S O S K I N . i n f o Ðîçì³ùóºìî áàííåðíó ³ êîíòåêñòíó ðåêëàìó íà ñàéòàõ ²íòåðíåò-õîëäèíãó ²íñòèòóòó òðàíñôîðìàö³¿ ñóñï³ëüñòâà www.soskin.info Òåë./ôàêñ: (044) 235 98 28 (27) E-mail: antonina_matviychuk@i.ua 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:08 Page 56

Основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства

Institution

Ähnliche Einträge