Структурна детермінація митно-тарифного регулювання

Стаття присвячена актуальним питанням об’єктивізації сучасної структури митно- тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. В рамках дослідження проводиться відсіювання складових, що за окремими ознаками подібні до мита, шляхом системнофункціональних зіставлень та порівнянь....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Войтов, С.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Назва видання:	Економiчний часопис-XXI
Теми:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48340
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання / С.Г. Войтов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 21-24. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48340
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483402013-08-19T03:14:02Z Структурна детермінація митно-тарифного регулювання Войтов, С.Г. Світове господарство і міжнародні економічні відносини Стаття присвячена актуальним питанням об’єктивізації сучасної структури митно- тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. В рамках дослідження проводиться відсіювання складових, що за окремими ознаками подібні до мита, шляхом системнофункціональних зіставлень та порівнянь. Статья посвящена актуальным вопросам объективизации современной структуры таможенно-тарифного регулирования внешней торговли. В рамках исследования проводится отсев составляющих, по отдельным признакам подобных к таможенным пошлинам, путем системно-функциональных сопоставлений и сравнений. The article is devoted to topical issues in foreign trade customs and tariff regulation modern structure objectification. There is a screening of individual characteristics components that are similar to the fees through systematic and functional comparisons and comparisons in the study. 2012 Article Структурна детермінація митно-тарифного регулювання / С.Г. Войтов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 21-24. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48340 339.543 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Войтов, С.Г. Структурна детермінація митно-тарифного регулювання Економiчний часопис-XXI
description	Стаття присвячена актуальним питанням об’єктивізації сучасної структури митно- тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. В рамках дослідження проводиться відсіювання складових, що за окремими ознаками подібні до мита, шляхом системнофункціональних зіставлень та порівнянь.
format	Article
author	Войтов, С.Г.
author_facet	Войтов, С.Г.
author_sort	Войтов, С.Г.
title	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання
title_short	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання
title_full	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання
title_fullStr	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання
title_full_unstemmed	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання
title_sort	структурна детермінація митно-тарифного регулювання
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48340
citation_txt	Структурна детермінація митно-тарифного регулювання / С.Г. Войтов // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 21-24. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT vojtovsg strukturnadetermínacíâmitnotarifnogoregulûvannâ
first_indexed	2025-07-04T08:44:53Z
last_indexed	2025-07-04T08:44:53Z
_version_	1836705323549720576
fulltext	21 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ обмеженнями, проте, як свідчить закордонний досвід, во- ни не перешкоджають активній інвестиційній політиці та отриманню відповідного доходу. Більшість глобальних пенсійних фондів, дотримуючись принципу «розумного інвестора», реалізовують складні інвестиційні стратегії. Натомість українські НПФ надають перевагу пасивним консервативним стратегіям. Упровадження теоретичних засад портфельного інве- стування у практичну діяльність є непростим процесом, оскільки при виборі тієї чи іншої моделі поведінки не- обхідно зважати на певні вагомі обмеження. Тому пошук стратегій формування оптимального інвестиційного порт- феля та ефективного управління ним залишається акту- альним і має становити об’єкт подальших досліджень. Література 1. Markowits Harry M. Portfolio Selection / Harry M. Markowits // Journal of Finance. – 1952. – № 1. – Р. 71–91. 2. Sharp William F. A. Simplified Model for Portfolio Analysis / William F. A. Sharp // Management Science. –1981. – No. 2. – Р. 277–293. 3. Tobin J. The Private and Public Pension Systems in Relation to Saving, Investment and Growth in Broader Perspectives on the Interest of Pension Plan Participants : Research Foundation Monograph. –1985. – Р. 18–23. 4. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Л. Дж. Гитман, М. Д. Джонк ; пер. с англ. – М. : Дело, 1997. – 1008 с. 5. Боди З. Принципы инвестиций / Зви Боди ; пер. с англ. – 4-е изд.– М. : Вильямс, 2008. – 984 с. 6. Винс Р. Математика управления капиталом. Методы анализа риска для трейдеров и портфельных менеджеров / Р. Винс. – 4-е изд. – М. : Евро, 2011. – 400 с. 7. Корчагин Д. М. Параметрический анализ применимости современ- ных теорий управления портфелем для инвестирования средств пен- сионных накоплений / Д. М. Корчагин // Финансы, денежное обращение и кредит. – 2011. – № 8. – С. 80–85. 8. Розенберг Дж. М. Инвестиции : терминологический словарь / Дж. М. Розенберг. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 400 с. – (Библиотека словарей ИН- ФРА-М). 9. Бирюкова Е. А. Модернизационные аспекты портфельного инвести- рования / Е. А. Бирюкова // Вестник Челябинского государственного университета. – 2012. – № 10 (264). – С. 81–85. 10. Association for Investment Management and Research. – www.cfainsti- tute.org. 11. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність / Т. В. Майорова. – К. : ЦУЛ, 2009. – 472 с. 12. Інформація щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів у ІІ кварталі 2011 року [Електронний ресурс] // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку НПФ. – Ре- жим доступу : www.nssmc.gov.ua Стаття надійшла до редакції 10 вересня 2012 року УДК 339.543 С. Г. Войтов, аспірант Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України СТРУКТУРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Стаття присвячена актуальним питанням об’єктивізації сучасної структури митно- тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. В рамках дослідження проводиться відсіювання складових, що за окремими ознаками подібні до мита, шляхом системно- функціональних зіставлень та порівнянь. Ключові слова: митно-тарифне регулювання, структура митно-тарифного регулювання, мито, податок на зовнішню торгівлю, внутрішні податки. С. Г. Войтов СТРУКТУРНАЯ ДЕТЕРМИНАЦИЯ ТАМОЖЕННО-ТАРИФНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ Статья посвящена актуальным вопросам объек- тивизации современной структуры таможенно-тариф- ного регулирования внешней торговли. В рамках исследования проводится отсев составляющих, по от- дельным признакам подобных к таможенным пошли- нам, путем системно-функциональных сопоставлений и сравнений. Ключевые слова: таможенно-тарифное регулирова- ние, структура таможенно-тарифного регулирования, по- шлина, налог на внешнюю торговлю, внутренние налоги. S. G. Voіtov STRUCTURAL DETERMINATION OF CUSTOMS-TARIFF REGULATION The article is devoted to topical issues in foreign trade customs and tariff regulation modern structure objectifica- tion. There is a screening of individual characteristics com- ponents that are similar to the fees through systematic and functional comparisons and comparisons in the study. Key words: customs-tariff regulation, the structure of cus- toms and tariff regulations, duties, taxes on foreign trade, domestic taxes. Постановка проблеми. Економічний характер впливу та ринкова спрямованість митно-тарифного регулювання визначають пріоритетність і поширеність його застосуван- ня в зовнішньоекономічній політиці фактично всіх цивілізо- ваних країн світу. Але незважаючи на те, що митно-тариф- не регулювання є чи не найстарішою формою державного впливу на міжнародні торговельні процеси, структура вка- заної категорії є одним із найбільш суперечливих питань, що виникають у межах митно-регулятивних відносин та митної науки. Очевидним є той факт, що головним інструментом митно-тарифного регулювання є мито. Водночас, при ви- явленні дійсної структури митно-тарифного регулювання неодноразово зіштовхуємося зі спірними і складними пи- таннями класифікаційної приналежності елементів регу- лювання зовнішньоторговельної системи, що за окремими економічними ознаками подібні до мита. Вказана ситуація вносить невизначеність у зовнішньоекономічні досліджен- ня, упровадження заходів митної політики та вироблення ефективного митно-податкового законодавства. Наведене вище свідчить про те, що порушене нами пи- тання має високий рівень актуальності й потребує все- бічного розгляду. Вирішення цього питання об’єктивно обумовлюється необхідністю подальшої оптимізації не ли- ше митної науки, а й митної діяльності, вироблення ефек- тивних напрямів зовнішньоторговельної та митної політи- ки держави. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед фа- хівців, які досліджували питання структурної детермінації і виявлення складових митно-тарифного регулювання, 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:05 Page 21 22 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ можна назвати В. В. Ващенка [1], О. П. Гребельника [2], В. Г. Драганова [3], І. І. Дюмулена [4], О. Б. Єгорова [5], Н. П. Злепко [6], Н. І. Землянську [7], І. М. Карамбовича [8], Т. Д. Ліпіхіну [9], Т. М. Мельник [10], О. Г. Міхеєву [11], Л. М. Пісьмаченко [12; 13], В. Р. Сіденка [14] та ін. У рамках дослідження звертає на себе увагу те, що най- більш ґрунтовно вказана проблематика розглядається з боку вчених-теоретиків, а не практиків митної діяльності, в компетенції яких, здавалося б, знаходиться здійснення заходів митно-тарифного регулювання. Метою статті є системно-функціональний аналіз і виз- начення об’єктивної структури митно-тарифного регулю- вання, яка б повною мірою відображала сутнісні та функ- ціональні зв’язки, що формуються в її межах та у взаємодії із зовнішнім середовищем, що впливає на розвиток систе- ми регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основні результати дослідження. Огляд ряду нау- кових праць дозволив встановити, що найбільш поши- реною серед науковців-теоретиків та практиків є думка про те, що сукупність інструментів митно-тарифного ре- гулювання складають: мито, митний тариф, митна вар- тість, кодування товарів та визначення країни походжен- ня [1, с. 7; 8, с. 169–170]. Багато науковців надмірно спрощує структуру митно-тарифного регулювання до рівня митного тарифу чи мита [12, с. 49; 3, с. 280]. Т. М. Мельник [10, с. 82] та К. І. Новікова [15, с. 27] до типової вказаної вище структури додають ще систему пільг і преференцій з митного оподаткування, О. Б. Єго- ров – тарифні квоти [5, с. 9]. Г. Д. Симонова та Г. О. Хаб- ло [16, с. 133] усувають із системи інструментів митно- тарифного регулювання митну вартість і відносять її до нетарифного регулювання, а І. І. Дюмулен вказує, що не- тарифними інструментами може стати не лише митна вартість, а будь-який елемент митно-тарифного регулю- вання, але за умови, коли його використання виходить за межі прямого призначення та створює перешкоди міжна- родній торгівлі [4, с. 150]. На противагу окремим поглядам відмітимо, що пільга або преференція за своєю суттю є незастосуванням або застосуванням у порівняно менших розмірах норм (ставок) митного оподаткування, а тому є лише наслідком регуля- тивного впливу, а не самостійним інструментом регулю- вання. Тарифні квоти – це локальні різновиди змінного мита, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару [17, с. 56–57], а тому їх виділення як самостійного інструменту митно-тарифного регулювання також не є доцільним. Стосовно питання вилучення з розряду інструментів митно-тарифного регулювання митної вартості варто вка- зати, що, будучи основою для нарахування всіх адвалер- них митних платежів, митна вартість уособлює в собі фак- тичну вартість товару на момент перетину митного кордону. Неможливість нарахування митних платежів, і перш за все мита, без визначення митної вартості вказує на структурно-функціональну належність останньої до складу митно-тарифного регулювання. Погоджуючись із позицією І. І. Дюмулена, водночас зазначимо, що за умови, коли використання інструментів митно-тарифного регулювання виходить за межі їх прямо- го призначення та створює штучні перепони міжнародній торгівлі, і митна справа, і митна діяльність переходять із правової площини у сферу корупційної практики, що пот- ребує відповідного реагування з боку правоохоронних органів. Поруч із проблемами структури митно-тарифного регу- лювання, виявленими вище, не менш суперечливим є пи- тання структурної приналежності в системі митного регу- лювання податку на додану вартість та акцизного збору (далі – ПДВ і акциз) як таких, що за окремими ознаками максимально подібні до мита. Враховуючи складність і не- однозначність, що склалися навколо вказаної проблеми, її розглядом займалося доволі вузьке коло дослідників. Се- ред них можна виділити В. Г. Драганова [3], Н. П. Злеп- ко [6], Н. І. Землянську [7], Т. Д. Ліпіхіну [9], Т. М. Мель- ник [10], О. Г. Міхеєву [11], В. Р. Сіденка [14]. Певні зусилля щодо визначення місця та ролі акцизу і ПДВ в системі інструментів регулювання міжнародних тор- говельних потоків докладають також міжнародні організа- ції, зокрема такі найбільш авторитетні у сфері впливу на міжнародну торгівлю, як Світова організація торгівлі (СОТ) і Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). За класифікацією СОТ, ПДВ і акциз як імпортні подат- ки належать до інструментів нетарифного регулювання [18]. Дещо іншого бачення національних податків на зов- нішню торгівлю дотримується ЮНКТАД: ПДВ та акциз хоч і відносяться до заходів нетарифного регулювання, проте вже виступають як паратарифні бар’єри [10, с. 103]. Російський науковець В. Г. Драганов вважає ПДВ і ак- циз складовими економічного інструментарію нетарифно- го регулювання у вигляді паратарифних (надтарифних) за- ходів. Він зазначає, що паратарифні заходи збільшують вартість товару, що ввозиться, на додаткову величину, окрім тієї, на яку її збільшує мито. Передумовою викорис- тання паратарифних заходів, на думку науковця, є па- діння фіскальних доходів від застосування мита [3, с. 383]. До економічних методів нетарифного регулювання включають ПДВ і акциз на зовнішньоторговельні операції фахівці Т. Д. Ліпіхіна [9, с. 20], Л. М. Пісьмаченко [13, с. 62–63] та Т. М. Мельник [10, с. 77]. Економічні методи, на думку Т. М. Мельник, відповідають ринковим засадам господарювання й за можливостями впливу на зовнішній сектор і внутрішню економіку наближаються до інстру- ментарію тарифного регулювання [10, с. 78, 106]. Авторську систематизацію інструментів регулювання зовнішньої торгівлі подає В. Р. Сіденко. Внутрішні подат- ки на експорт та імпорт автор розглядає в одній кла- сифікаційній групі з інструментами тарифного регулюван- ня, що вкотре підкреслює спорідненість економічного характеру впливу тарифного і податкового регулювання на зовнішню торгівлю [14, с. 191]. Систему регулювання зовнішньоторговельної діяль- ності О. Г. Міхеєва поділяє на три групи інструментів – митно-тарифні, квазітарифні й нетарифні. Квазітарифні методи (акцизні, митні збори тощо), на думку автора, пря- мо не пов’язані із регулюванням зовнішньоторговельної діяльності, однак помітно впливають на неї [11, с. 7]. Н. І. Землянська відносить ПДВ та акцизи до інстру- ментів митно-тарифного регулювання. Автор вважає, що вказані податки не можна розглядати як заборони чи об- меження, з їх допомогою відбувається регулювання ціни імпортних товарів на внутрішньому ринку і захист вітчиз- няних товарів від конкуренції [7, с. 66]. Досить оригінальне бачення місця акцизу та ПДВ на зовнішньоторговельні операції має Н. П. Злепко, аналізую- чи їх крізь призму митних платежів як субститути мита. З цього приводу автор зокрема зазначає, що внутрішні по- датки, які справляються також з імпортних товарів, фак- тично виступають податками на зовнішню торгівлю. Суб- ститути мита частково замінюють мито, перебравши його функції [6, с. 27]. Як бачимо, наукова думка оперує рядом поглядів про роль та місце ПДВ і акцизу на зовнішньоторговельні опе- рації та їх належність до інструментарію митно-тарифного регулювання. Згідно з першою точкою зору, якої дотриму- ються міжнародне законодавство і більшість авторів, внут- рішні податки відносяться до нетарифних методів регулю- вання. Згідно з другою точкою зору – податки на зовнішню торгівлю (ПДВ та акциз) еволюційно зумовлені зменшен- ням фіскально-регулятивної складової мита і наділені пра- ктично всіма його функціями, а тому логічно належать до митно-тарифного регулювання. Існують й проміжні пози- ції – ПДВ та акциз вводять до складу економічного інстру- ментарію нетарифного регулювання або ж виокремлюють як самостійний інструмент впливу на зовнішню торгівлю. Автор має власну позицію щодо вирішення окресленої вище проблеми: ПДВ і акциз, будучи водночас податками на зовнішню торгівлю і внутрішньоекономічні операції, мають суттєво різні зовнішні та внутрішні форми прояву, а саме: 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:05 Page 22 23 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ 1. Внутрішні форми ПДВ і акцизу мають здебільшого фіскальний характер. ПДВ оподатковує додану в процесі виробництва та ринкового обігу товару вартість, акциз – розкіш і товари платоспроможного попиту (автомобілі, нафтопродукти, алкоголь, коштовності та ін.). Зовнішні форми вказаних непрямих податків, окрім ви- конання фіскальної функції, впливають на міжнародний товарообіг шляхом створення рівних умов оподаткування національних та іноземних товарів, а інколи виступають і засобами прихованого протекціонізму. Водночас, норми ГАТТ вимагають національного режи- му оподаткування до міжнародної торгівлі. Це означає, що механізм стягування ПДВ та акцизу на імпортні товари по- винен бути аналогічним тому, що застосовується до опо- даткування вказаними податками вітчизняних товарів. Відтак протекціонізм з боку ПДВ і акцизу на зовнішню торгівлю фактично усувається [19, с. 23]. 2. В умовах лібералізації податкових режимів країн, створення вільних зон та офшорів найбільш актуальним стає питанням правильності й достовірності визначення бази оподаткування непрямими податками. У той час ко- ли в рамках національної економіки вказана проблема стосовно внутрішніх форм ПДВ та акцизу вирішується шляхом перевірки систем обліку і звітності суб’єкта госпо- дарювання, при оподаткуванні зовнішньої торгівлі вини- кає необхідність міжнародного митного співробітництва та застосування принципів визначення, контролю і перевірки митної вартості. 3. У міжнародній торговельній практиці стягнення ПДВ існує проблема подвійного оподаткування, зумовлена го- ловним чином суперечностями податкового законодавст- ва двох та більше країн. Водночас, вона не є менш акту- альною в межах внутрішньої економіки, адже досить просто вирішується шляхом застосування податкового кредиту. Розв’язння проблеми подвійного оподаткування в міжнародній торгівлі провадиться через дотримання більшістю держав світу принципу «країни призначення», згідно з яким експорт із країни виробництва звільняється від сплати вказаних податків, а імпорт у країні призначен- ня оподатковується за ставками, встановленими націо- нальним законодавством. Визначені вище функціонально-сутнісні характеристи- ки дають підстави вважати імпортні ПДВ та акциз подат- ками на зовнішню торгівлю. Однак ці характеристики не дозволяють беззаперечно віднести їх до системи митно- тарифного регулювання. Економічна природа зовнішньо- торговельного ПДВ і акцизу сформувалася голо- вно через встановлення умов оподаткування, тотожних тим, що застосовуються до вітчизняно- го товаровиробника, а мита – різницею цін на то- вари, що обертаються в міжнародній торгівлі. До того ж функція мита переважно регулятивна, а інших зовнішніх непрямих податків – явно фіскальна. Враховуючи той факт, що ПДВ та акциз на зовнішньоторговельні операції не є обмеженнями чи заборонами, мають економічний характер впливу і з об’єктивних причин не можуть бути віднесені до митно-тарифного регулювання, найбільш доцільно включити їх до економічного інструментарію нетарифного регулювання та виз- начити разом із митом податками на зовнішню торгівлю у структурі митного регулювання (рис.). Не розглянутим залишається питання віднос- но місця митного збору в структурі митно-тариф- ного регулювання. Нині питання щодо визначення ролі й місця митного збору в системі митного регулювання не менш суперечливе, ніж таких непрямих податків, як ПДВ та акциз. Наприклад, В. Р. Сіденко [14, с. 191] включає митні збори до інструментів тариф- ного і податкового регулювання, Л. М. Пісьма- ченко – до інструментів митно-тарифного регулю- вання [13, с. 63], О. П. Гребельник – до нетарифного ре- гулювання [2, с. 243]. Досить часто під поняттям митного збору розуміється вся сукупність платежів, що стягуються митними органами. Останнє твердження є однозначно по- милковим. Стосовно сучасних сутнісно-функціональних особливо- стей системи митних зборів варто відмітити: 1. Митний збір не є податком на зовнішню торгівлю, хоч адмініструється митними органами у процесі митного оформлення товару. Митний збір є платою за надані мит- ними органами послуги чи послуги державного характеру (митного, санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю, за проїзд авто- мобільними дорогами і проїзд з перевищенням встановле- них розмірів загальної маси, навантажень та габаритних параметрів, за супроводження товарів, ін.). 2. Базою оподаткування митного збору є не безпосе- редньо товар, а вартість послуг, до яких збір прив’я- зується та за які стягується (вартість години роботи мит- ника поза місцем розташування митного органу чи поза робочим часом, розмір плати за навантаження на осі авто- мобіля та ін.). 3. Сплати митного збору, на відміну від інших митних податків, можна уникнути в законний спосіб – не замовля- ти послуги митниці чи переміщувати товар не автомобіль- ним, а, наприклад, повітряним або водним транспортом. Інше питання – наскільки це вигідно для суб’єкта зовніш- ньоекономічної діяльності, що визначає попит на вказано- го роду послуги. Після набуття Україною повноправного членства в СОТ до системи митних зборів були висунуті конкретні вимоги, що обмежують встановлення їх розміру, еквіва- лентного приблизній вартості наданих державою послуг, забороні застосування як непрямого методу захисту віт- чизняного ринку та з фіскальними цілями [19, с. 45]. Від- повідно до цього, як регулятивна, так і фіскальна роль митного збору після 14 травня 2008 р. була зменшена до мінімуму. В межах української правової системи законода- вець навіть позбавляється поняття «збір», замінюючи його на «плата». Формальна ж зміна назви митного платежу в межах нормативних актів його суті як митного збору не змінила. Встановлений, хоч і на мінімальному рівні, митний збір продовжує існувати й далі. Станом на 2012 рік частка митних зборів (єдиного збо- ру, платежів за митне оформлення, ін.) у загальному об- сязі митних надходжень до Державного бюджету стано- вить менше 1/4 відсотка. Рис. Структурна детермінація та місце митно-тарифного регулювання в системі митного регулювання Джерело: Розроблено автором 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 23 24 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ З огляду на те, що митний збір за своєю економічною сутністю та функціями не є податком, а його стягнення безпосередньо не стосується переміщуваних через дер- жавний кордон товарів, найбільш доцільним було б відне- сти і розглядати його як економічну складову нетарифно- го регулювання зовнішньої торгівлі (рис.). Висновки. Як бачимо, дійсну структуру митно-регуля- тивних відносин найбільш повно та об’єктивно можна вия- вити крізь призму функціонального сприйняття. Проведе- ний аналіз має непересічне значення не лише для становлення митної науки, а й для формування митної по- літики держави, адже закладання стратегічних орієнтирів на об’єктивних науково обґрунтованих засадах відіграє визначальну роль у процесі їх подальшого досягнення та реалізації. Оптимізація складових митно-тарифного регу- лювання – рівнів ставок мита, порядку обчислення митної вартості, класифікації та визначення країни походження товарів відповідно до умов, що формують сучасні інтег- раційні процеси, – повинна стати каталізатором ефектив- ної інтеграції національної економіки у світовий еко- номічний простір, а тому є перспективним напрямом подальших наукових досліджень. Література 1. Ващенко В. В. Митно-тарифне регулювання в Україні у 1-му півріччі 2000 року / В. В. Ващенко // Митна справа. – 2000. – № 4. – С. 7–12. 2. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяль- ності : підручник / О. П. Гребельник. – К. : Центр навчальної літерату- ри, 2005. – 696 с. 3. Основы таможенного дела : учебник / под общ. ред. В. Г. Драганова; Рос. тамож. акад. ГТК РФ. – М. : Экономика, 1998. – 687 с. 4. Дюмулен И. И. Всемирная торговая организация / И. И. Дюму- лен. – М. : Экономика, 2003. – 271 с. 5. Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна – СОТ – ЄС) : посібник / О. Б. Єгоров. – Одеса : ПЛАСКЕ ЗАТ, 2005. – 226 с. 6. Злепко Н. П. Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики : дис. ...канд. екон. наук : 08.04.01 / Злепко Надія Петрівна; Тернопільська академія народного господар- ства. – Т., 2005. – 251 с. 7. Землянская Н. И. Правовая природа таможенных платежей : дисс. …канд. юрид. наук : 12.00.14. / Землянская Наталья Ивановна; Саратовская государственная академия права. – М. : РГБ, 2005. – 219 с. 8. Карамбович І. М. Митна система та її роль в регулюванні зовнішньої торгівлі України : монографія / І. М. Карамбович. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 281 с. 9. Ліпіхіна Т. Д. Оподаткування експортно-імпортних операцій в умо- вах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.05.01 / Ліпіхіна Тетяна Дмитрівна; Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К., 2002. – 223 с. 10. Мельник Т. М. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобальної конкуренції : монографія / Т. М. Мельник. – К. : КНТЕУ, 2007. – 396 с. 11. Міхеєва О. Г. Роль міжнародного права у здійсненні митно-тариф- ного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України : авто- реф. дис. …канд. юрид. наук : 12.00.11 / О. Г. Міхеєва; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 19 с. 12. Пісьмаченко Л. М. Митно-тарифне регулювання як засіб захисту економічних інтересів держави у сфері зовнішньої торгівлі / Л. М. Пісьмаченко // Економіка та держава. – 2007. – № 12. – С. 49–52. 13. Пісьмаченко Л. М. Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю в умовах інтеграції України у світовий економічний простір: механізми регулювання та контролю : дис. ... д-ра наук з держ. управл. : 25.00.02 / Пісьмаченко Людмила Миколаївна; Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2008. – 406 с. 14. Сіденко В. Р. Системна трансформація зовнішньоекономічної діяльності при переході від централізованої планової до ринкової еко- номіки : дис. ...д-ра екон. наук : 08.05.01 / Сіденко Володимир Романо- вич; НАН України, Інститут світової економіки і міжнародних відно- син. – К., 1999. – 488 с. 15. Новікова К. І. Митний тариф в умовах лібералізації регуляторної політики держави : дис. ...канд. екон. наук : 08.00.03 / Новікова Крістіна Ігорівна; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2010. – 250 с. 16. Симонова Г. Д. Визначення місця митної вартості товарів у системі державного регулювання зовнішньої торгівлі товарами / Г. Д. Симоно- ва, Г. О. Хабло // Вісник АМСУ. – 2010. – № 1. – С. 129–134. 17. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. – К. : Знання, 2008. – 406 c. 18. Офіційний сайт Світової організації торгівлі. – http://www.wto.org 19. Осика С. Г. Світова організація торгівлі : підручник / С. Г. Осика, В. Т. П’ятницький. – К. : К.І.С., 2005. – 513 с. Стаття надійшла до редакції 17 вересня 2012 року Ñâ³òîâå ãîñïîäàðñòâî ³ ì³æíàðîäí³ åêîíîì³÷í³ â³äíîñèíè Ãëîáàëüíèé ðîçâèòîê Ãåîïîë³òèêà Íàö³îíàëüíà áåçïåêà Åêîíîì³÷íà òåîð³ÿ Åêîíîì³êà ³ óïðàâë³ííÿ Ñîö³àëüíà åêîíîì³êà òà ïîë³òèêà Ãðîø³, ô³íàíñè ³ êðåäèò Ðåã³îíàëüíà åêîíîì³êà Ïîë³òè÷í³ ³íñòèòóòè ³ ïðîöåñè ÀÍÀË²ÒÈÊÀ ÄËß ÅË²ÒÈ: ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈ ² ÄÎËÓ×ÀÉÑß! ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI Â è ä à º ò ü ñ ÿ ç 1 9 9 6 ð î ê ó Â è õ î ä è ò ü 6 ð à ç ³ â í à ð ³ ê í à ó ê î â è é æ ó ð í à ë Â À Ê Ó ê ð à ¿ í è ×åðåç ïåðåäïëàòí³ àãåíö³¿: «²äåÿ», «Ñàì³ò», «Ïåð³îäèêà» ÿê ïåðåäïëàòèòè? ×åðåç ðåäàêö³þ æóðíàëó «Åêîíîì³÷íèé ÷àñîïèñ-ÕÕ²»: (044) 235-98-28, 235-98-27 antonina_matviychuk@i.ua Àâòîðè æóðíàëó: ïðîâ³äí³ â÷åí³ Óêðà¿íè òà ñâ³òó, ïîñëè, äåðæàâí³ ä³ÿ÷³, ì³ñüê³ ãîëîâè, ë³äåðè á³çíåñó ×åðåç ÄÏ «Ïðåñà» Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ: 96437 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:06 Page 24

Структурна детермінація митно-тарифного регулювання

Репозитарії

Схожі ресурси