Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК

У статті визначено основні тенденції розвитку людських ресурсів країн БРІК та їх вплив на економічний розвиток країн цієї групи. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів соціально-економічних реформ, які були впроваджені країнами БРІК з метою підвищення рівня життя населення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Семенишина, З.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економiчний часопис-XXI
Schlagworte:	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48343
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 12-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48343
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-483432013-08-19T03:14:11Z Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК Семенишина, З.Р. Світове господарство і міжнародні економічні відносини У статті визначено основні тенденції розвитку людських ресурсів країн БРІК та їх вплив на економічний розвиток країн цієї групи. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів соціально-економічних реформ, які були впроваджені країнами БРІК з метою підвищення рівня життя населення. В статье определены основные тенденции развития человеческих ресурсов стран БРИК и их влияние на экономическое развитие стран данной группы. Значительное внимание уделено исследованию особенностей и результатов социально-экономических реформ, которые были внедрены странами БРИК с целью повышения уровня жизни населения. The article outlines the main trends in the development of human resources of the BRIC countries and their impact on economic development of the group. Special attention is paid to the study of the characteristics and outcomes of social and economic reforms that were implemented in BRIC to improve population live standarts. 2012 Article Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 12-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1728-6220 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48343 339.9 uk Економiчний часопис-XXI Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини
spellingShingle	Світове господарство і міжнародні економічні відносини Світове господарство і міжнародні економічні відносини Семенишина, З.Р. Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК Економiчний часопис-XXI
description	У статті визначено основні тенденції розвитку людських ресурсів країн БРІК та їх вплив на економічний розвиток країн цієї групи. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів соціально-економічних реформ, які були впроваджені країнами БРІК з метою підвищення рівня життя населення.
format	Article
author	Семенишина, З.Р.
author_facet	Семенишина, З.Р.
author_sort	Семенишина, З.Р.
title	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК
title_short	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК
title_full	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК
title_fullStr	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК
title_full_unstemmed	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК
title_sort	порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн брік
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48343
citation_txt	Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК / З.Р. Семенишина // Економiчний часопис-XXI. — 2012. — № 9-10. — С. 12-14. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Економiчний часопис-XXI
work_keys_str_mv	AT semenišinazr porívnâlʹnaharakteristikademografíčníhfaktorívrozvitkukraínbrík
first_indexed	2025-07-04T08:45:07Z
last_indexed	2025-07-04T08:45:07Z
_version_	1836705338540163072
fulltext	12 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Постановка проблеми. У світі людські ресурси є од- ним із найважливіших чинників розвитку. Ряд учених відзначає, що в наступні десятиліття фундаментально змінять світові реалії кілька історичних мегатрендів, а са- ме: демографічна вага розвинених країн зменшиться на 25%, що спричинить перерозподіл економічного потен- ціалу на користь країн, що розвиваються; трудові ресурси в розвинених країнах істотно постарішають, що призведе до скорочення економічного зростання і посилення при- пливу іммігрантів; ріст світового населення відбуватиметь- ся переважно у країнах, що розвиваються, у т. ч. країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідже- нню національних демографічних процесів країн світу при- свячено чимало наукових праць іноземних учених, серед яких: Дж. А. Голдстоун, Дж. Ч. Капур, Д. Е. Блум, Д. Пітер та ін. Цією проблематикою займається також багато ук- раїнських учених: О. М. Грішнова, Т. А. Заяць, А. М. Ко- лот, І. С. Кравченко, Ю. М. Краснов, С. І. Пирожков та ін. Водночас, попри ґрунтовні дослідження, залишаються не- достатньо розкритими такі питання, як вплив демо- графічних процесів на економічне зростання країн, зокре- ма тих, що належать до угруповання БРІК. Метою статті є дослідження особливостей демогра- фічних процесів країн БРІК та їх впливу на економічний розвиток цих країн. Основні результати дослідження. У XXI ст. ситуація у світі, і зокрема міжнародна безпека, багато в чому зале- жатимуть від забезпечення країн якісними людськими ре- сурсами. Країни БРІК мають ряд демографічних переваг порівняно з економічно розвиненими країнами: частка міського населення зростає, а рівень народжуваності зни- жується, що спричиняє збільшення частки працездатного населення. За даними Дж. Голдстоуна, у 1950 р. Західна Європа, США і Канада створювали 68% світового ВВП (за паритетом купівельної спроможності). Однак протягом на- ступного півстоліття ситуація змінилася – до 2003 р. част- ка Європи, США та Канади впала до 47% і продовжує зни- жуватися. Однією з причин того, що нинішні розвинуті країни втрачають динамізм, є старіння населення, яке відбувається небаченими раніше темпами. Частка насе- лення віком понад 60 років у ЄС і Північній Америці стано- вить від 15 до 22%, в Японії – 30%. До 2050 р. очікується, що 30% американців, канадців, європейців, китайців, а та- кож 40% японців та корейців будуть старші за 60 років [1]. Відтак у найближчі десятиліття у цих країнах помітно збільшуватиметься частка непрацюючого населення і майже такими самими темпами зменшуватиметься частка працівників. За цим показником до них приєднався Китай унаслідок упровадження державної політики щодо обме- ження кількості дітей у родині. Загалом країни БРІК знаходяться у кращому демо- графічному становищі, ніж розвинені країни, проте очікує- ться, що скорочення чисельності населення працездатно- го віку в країнах групи відбуватиметься різними темпами. Нині частка населення віком від 0 до 14 років є найвищою в Індії (32,1%), далі йдуть Бразилія (27,9%), Китай (21,4%) і Росія (15,3%). До того ж прогнозується, що середній вік на- селення в Індії буде знижуватися. Згідно з прогнозами ООН, у 2020 р. він становитеме у цій країні 29 років, тоді як у Китаї та США – 37, у Західній Європі – 45, у Японії – 48 років (табл. 1). За прогнозами експертів, чисельність населення Ки- таю досягне свого піку – на рівні близько 1,5 млрд. осіб – на початку 2030-х років, і надалі буде повільно знижувати- ся. Зазначимо, що впродовж 2002–2010 рр. населення країни зменшилося на 2,2 млн. осіб (1,6%). При цьому при- родний спад супроводжувався зростанням чисельності мігрантів. Населення Індії, за оцінками уряду, за 25 років зросте на 38% – від 1 029 млн. до 1 400 млн. осіб (у період 2001–2026 рр.) [2]. За даними на 2010 рік, рівень урбанізації Індії ста- новить менш як 30%, Китаю – близько 40%, у той час як Росії і Бразилії – 73% і 85% відповідно. Очевидно, що Китай та Індія все ще володіють значним потенціалом до урбанізації, який стане двигуном їх майбутнього зрос- тання. УДК 339.9 З. Р. Семенишина, аспірантка Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНІХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ КРАЇН БРІК У статті визначено основні тенденції розвитку людських ресурсів країн БРІК та їх вплив на економічний розвиток країн цієї групи. Значну увагу приділено дослідженню особливостей і результатів соціально-економічних реформ, які були впроваджені країнами БРІК з метою підвищення рівня життя населення. Ключові слова: БРІК, людський капітал, соціально-економічний розвиток. З. Р. Семенишина СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РАЗВИТИЯ СТРАН БРИК В статье определены основные тенденции разви- тия человеческих ресурсов стран БРИК и их влияние на экономическое развитие стран данной группы. Зна- чительное внимание уделено исследованию особен- ностей и результатов социально-экономических ре- форм, которые были внедрены странами БРИК с целью повышения уровня жизни населения. Ключевые слова: БРИК, человеческий капитал, соци- ально-экономическое развитие. Z. R. Semenyshyna COMPARATIVE ANALYSIS OF DEMOGRAPHIC FACTORS OF BRIC COUNTRIES ECONOMIC DEVELOPMENT The article outlines the main trends in the development of human resources of the BRIC countries and their impact on economic development of the group. Special attention is paid to the study of the characteristics and outcomes of social and economic reforms that were implemented in BRIC to improve population live standarts. Key words: BRIC, human capital, social and economic development. 18 лютого 2011 р. до БРІК приєдналася Південно-Африканська республіка, але наш аналіз зосереджено на чотирьох країнах. 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:05 Page 12 13 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI9-10’2012 Росія має найвищий рівень ризику для економіки, пов’язаний зі старінням населення – близько 18% її насе- лення є старшими 60 років. Порівняймо: у Бразилії цей по- казник становить 9,9%, в Індії – 7,4%, у Китаї – 11,9% [3]. Демографічна проблема в сучасній Росії – одна з най- гостріших, від її вирішення залежать перспективи мо- дернізації та підвищення конкурентоспроможності еко- номіки, соціальний розвиток, геополітична стабільність. Тривала тенденція до скорочення населення Росії, що викликана як низькою народжуваністю, так і занадто ви- сокою для розвинених країн смертністю, старінням насе- лення та зменшенням працездатної його частини, в поєд- нанні з відносно низькою внутрішньою мобільністю і поки недостатньо ефективною міграційною політикою ставлять під загрозу майбутнє країни. Натомість Індія в найближчі 30 років має потенціал до розвитку швидшими темпами, ніж інші країни БРІК. Це по- яснюється тим, що вона зіштовхнеться зі скороченням на- селення працездатного віку пізніше, ніж інші країни групи. Здійснюючи середньострокове планування до 2020 р., Делі виходить із того, що населення Європи, Японії, США старішає і невдовзі названі країни потребуватимуть як кваліфікованих кадрів, так і аутсорсингу своїх виробництв. Індія готується заповнити цю нішу. До того ж вона володіє такою перевагою, як знання англійської мови практично всіма кваліфікованими фахівцями (порівняно із Китаєм або Росією). Розробники програми розвитку Індії до 2020 року стверджують, що дохід на душу населення у країні протягом 20-ти років (1980–2000 рр.) зріс удвічі. З урахуванням нинішнього росту населення й річного зростання ВВП у середньому на 9% Індія зможе до 2020 року збільшити цей показник у 4 рази. Тривалість життя зросте до 69 років (64 роки – у 2001 р.), освіченість насе- лення – до 95% (чоловіків – 96%, жінок – 94%). Близько 300 млн. індусів сьогодні належать до середнього класу, третина з них вийшла зі стану бідності за останні 10 років. Майже 40 млн. осіб приєднується до середнього класу в Індії щорічно [4]. Тим часом, поступальний розвиток країни багато у чо- му продовжують стримувати масштабні соціальні пробле- ми. В абсолютних цифрах число бідних на початку XXI ст. становило близько 300 млн. людей, неписьменних – май- же чверть населення. Проблеми ліквідації бідності, зни- ження рівня безробіття і загального поліпшення умов жит- тя населення залишаються одними із головних завдань держави та суспільства. Для всіх країн БРІК першочерговими завданнями є поліпшення умов життя населення та якості соціальних послуг. У 2011 р. Росія посідала 66 місце серед 187 країн за Індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП є порівняльною мірою тривалості життя, грамотності, освіти та рівня життя у країні), що є найкращим показником у групі країн БРІК [5]. У Росії найвищий серед БРІК рівень освіченості населення, а також найменша кількість насе- лення, що проживає в умовах абсолютної бідності (менш як 2 дол. США на день) – 0,05% (у Китаї цей показник дорівнює 30%, в Індії – майже 69%). Найгірший показник ІРЛП – 134 місце – належить Індії (табл. 2). Усім країнам БРІК прита- манний високий показник не- рівності в розподілі доходів на- селення. Серед країн БРІК Бразилія має найвищий коефі- цієнт Джині (оцінка нерівнос- ті) – 0,55. Половина загального доходу в Бразилії знаходиться в руках 10% найбагатших людей, а 10% національного багатства поділено між 50% бідних. Понад половина насе- лення Бразилії володіє менш ніж 3% сільських угідь. Бідний сегмент становить приблизно третину населення Бразилії, проте останнім часом у країні спостерігається зростання доходів 20% найбіднішого населення майже на одному рівні з Китаєм, тоді як рівень доходів найбагатших 10% не змінюється [6]. Проте варто відзначити прогрес Бразилії у зниженні рівня бідності й нерівності населення: частка населення, що живе в умовах крайньої бідності (менш ніж на 1,25 дол. США в день) знизилася від 15% у кінці 1980-х рр. до 5,5% у 2007 р. Серед основних напрямів боротьби з бідністю і нерівністю населення у Бразилії можна виділити: збіль- шення соціальних витрат у країні – від 19% ВВП у 1990 р. до 21,9% ВВП у 2005 р.; децентралізація соціальної політи- ки із посиленням ролі муніципалітетів у реалізації соціаль- ної політики – частка їх соціальних витрат у період 1980–2008 рр. збільшилася на 53,8%; інституційні транс- формації в сільському господарстві, «егалітарний роз- поділ» прав на обробку землі селянами, а також активне інвестування в освітні програми. У 2003 р. у Бразилії з метою підвищення ефективності та узгодженості соціального забезпечення була розробле- на програма «Bolsa Familia», що передбачала досягнення двох основних цілей: короткострокового скорочення мас- штабів злиденності та боротьби з поколіннями бідності. Для реалізації першої мети застосовувалися грошові пере- кази, другої – інвестиції в людський капітал. Програма ви- магає від бенеціарів грошових трансферів на відвідування дітьми шкіл, оновлення карт імунізації дітей віком до шес- ти років, регулярне відвідування медичних центрів поро- діллями та вагітними жінками. Такі грошові перекази вия- вилися важливим фактором скорочення нерівності доходів населення. За даними Світового банку, «Bolsa Fa- milia» є однією з найбільш ефективних програм соціально- го захисту в світі, яка допомогла вивести зі стану бідності приблизно 20 млн. людей, а також скоротити нерівність у доходах майже на 20% у період від 2003-го до 2009 р. [7]. Потребують аналізу й національні стратегії боротьби з бідністю та нерівністю доходів населення Індії і Китаю. За даними Світового банку, Індія знаходиться на шля- ху до досягнення своєї мети щодо скорочення бідності, ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ Таблиця 1 Динаміка демографічних показників країн БРІК Джерело: Складено автором на основі [2] Таблиця 2 Показники рівня життя населення у країнах БРІК у 2011 р. Джерело: Складено автором на основі [5] 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:05 Page 13 14 ÅKÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 9-10’2012 ÑÂ²ÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² Ì²ÆÍÀÐÎÄÍ² ÅÊÎÍÎÌ²×Í² Â²ÄÍÎÑÈÍÈ однак до 2015 року 53 млн. людей усе ще перебуватимуть в умовах злиднів. Це число, за прогнозами експертів, буде скорочене до 20,3%, або 268 млн. осіб до 2020 р. [8]. Однією з причин бідності є високі темпи зростання насе- лення. Крім того, близько 60% людей працює у сільському господарстві, внесок якого у ВВП становить лише 18%. У той час як сфера послуг і промисловість зросли в декілька разів протягом останніх років, у сільському господарстві темпи росту впали від 4,8% до 2% [8]. Ще одним фактором бідності є кастовий поділ населення. За даними ООН, 65% сільських найнижчих каст живуть за межею бідності. Починаючи з 2006 року, індійський уряд витрачає менш як 0,2% ВВП на сільське господарство і менш як 3% ВВП на освіту [8]. Однак деякі державні програми, напри- клад програми із забезпечення продуктами харчування найбіднішого населення, а також Закон щодо гарантії на- ціональної зайнятості в сільських районах Індії (NREGA) були успішними щодо зростання сільського господарства (життєво важливого для індійської економіки) і стримуван- ня подальшого поширення бідності. Програма NREGA, яка у 2006 р. набула чинності у 200 районах країни, передба- чає 100 днів роботи в рік для кожної сільської родини, до- рослі члени якої готові виконувати некваліфіковану фізич- ну працю [9]. У 1991 р. в Індії почали впроваджувати економічні ре- форми щодо перетворення планової, закритої економіки, що істотно знизило рівень бідності у країні. Індійський уряд і неурядові організації ініціювали ряд програм зі скорочен- ня масштабів бідності, в тому числі субсидування про- дуктів харчування та інших предметів першої необхідності, розширення доступу до кредитів, поліпшення методів ве- дення сільського господарства і ціноутворення, а також сприяння утворенню та плануванню сім’ї. Ці заходи дозво- лили ліквідувати голод, скоротити абсолютний рівень бідності більш ніж удвічі, а також знизити рівень неграмот- ності населення. На цьому шляху скорочення масштабів бідності знач- них успіхів домігся й Китай: від початку 1980-х рр. частка «абсолютно бідних» у країні скоротилася від 73,5 до 8%, або до 100 млн. осіб, тоді як в Індії – від 42 до 24%, або до 260 млн. осіб [10]. Однією з причин зростання нерівності серед населен- ня Китаю стали такі заходи уряду, як: демонтаж держав- ної системи охорони здоров’я і національної системи га- рантії зайнятості та матеріальної допомоги; введення обмеження на сільсько-міську міграцію, а також немож- ливість для сільських жителів продавати або надавати під заставу землі в сільських районах. Крім того, у 1990-х рр. «Національна стратегія розвитку та підвищення інвести- ційної привабливості» була зосереджена головним чином на прибережних районах Китаю. Це призвело до зростан- ня нерівності в економічній потужності між провінціями. У 1990–2003 рр. співвідношення між ВВП на душу населен- ня в найбагатшій та найбіднішій провінції зросло від 7,3 до 13 разів. Найбільші відмінності в рівні життя спостеріга- ються між міськими, прибережними районами і сільськими, внутрішніми регіонами. Китай має децентралізовану фінансову систему, яка базується на місцевому самовря- дуванні щодо фонду витрат на охорону здоров’я та освіту. Результатом цієї політики стало те, що бідні села не мо- жуть дозволити собі високі витрати на послуги охорони здоров’я та освіту. У Китаї муніципальні витрати на душу населення найбагатшої провінції перевищують у вісім разів витрати найбіднішої провінції. У 2009 році, за даними Національного бюро статистики КНР, міський річний дохід у розмірі $ 2525 був приблизно втричі більшим, ніж сіль- ський річний дохід [11]. У 2011 році з урахуванням нових завдань щодо знижен- ня бідності китайський уряд представив «План щодо ско- рочення бідності та розвитку в сільських районах Китаю (2011–2020)». План визначив нові цілі для консолідації вже досягнутих результатів у вирішенні проблеми харчування та одягу, прискорення боротьби зі злиденністю, поліпшен- ня екосистеми, підвищення розвитку потенціалу і змен- шення відмінностей у розвитку. Документ спрямований на сприяння скороченню масштабів злиднів у 14 найбідніших районах, закладаючи міцну основу для досягнення національних цілей будівництва суспільства середнього класу до 2020 р. [12]. Висновки. Демографічні процеси є одним із визна- чальних факторів забезпечення стабільного розвитку дер- жави, а досягнення оптимального демографічного розвит- ку слід розглядати як першочерговий інтерес держави, передумову і водночас результат її функціонування. Важливими особливостями економік країн БРІК є їх ве- ликі географічні розміри і чисельність населення, що ста- новить величезний потенціал споживчого ринку. У більшості розвинених країн стрімко старіє суспільство і збільшується тривалість життя, що створює проблеми із наявністю робочої сили, тоді як країни БРІК, зокрема Ки- тай, Індія та Бразилія, добре забезпечені цим ресурсом. Чисельність середнього класу країн БРІК, як очікується, зросте в кілька разів протягом наступного десятиліття. Хоч це зростання відбуватиметься з різною швидкістю, проте саме воно має забезпечити міцну основу для росту і розвитку цих країн. У Бразилії і Росії відбувається скоро- чення нерівності в доходах, що сприятиме динамічному розвитку середнього класу. За оцінками Світового банку, до 2030 р. чисельність середнього класу в країнах, що розвиваються, досягне 1,2 млрд. осіб, перевищивши все населення Європи, США та Японії. Зазначимо, що вже сьогодні середній клас Індії, за індійськими оцінками, налічує 300 млн. осіб. Все це оз- начає, що головним двигуном росту світової економіки ста- ють країни з ринком, що швидко формується і зростає, се- ред яких особливу вагу має група країн БРІК – Китай, Індія, Бразилія та Росія – хоч останній й притаманні більшість із демографічних проблем країн розвиненого світу. Література 1. Goldstone J. A. The New Population Bomb. The Four Megatrends That Will Change the World / J. A. Goldstone // Foreign Affairs. – 2011. – № 1. – Р.32–45. 2. The BRICS report. A Study of Brazil, Russia, India, China, and South Africa with special focus on synergies and complementarities, Ministry of Finance, Government of India 2012 [Electronic resource]. – Access mode : http://www.bricsindia.in/brics-report.pdf 3. Bloom D. E. Demographic change and economic growth in Asia / D. E. Bloom, J. Finlay // Asian Economic Policy. – 2009. – № 4. – Р. 45–64. 4. The Report of the Committee of India Vision 2020. New Delhi: Planning Commission, Government of India [Electronic resource]. – Access mode : http://planningcommission.nic.in/reports/genrep/ pl_vsn2020.pdf 5. Human Development Report 2011. Sustainability and Equity: A Bet- ter Future for All [Electronic resource]. – Access mode : http://hdr.undp. org/en/reports/global/hdr2011 6. Pieters D. Social Security in the BRIC Countries: Brazil, Russia, India and China / D. Pieters // Compensation & Benefits Review. – 2012. – № 6. – Р. 74–79. 7. The Word Bank. – Access mode : http://data.worldbank.org/ 8. Капур Дж. Ч. Наше будущее. Потребительство или гуманизм / Дж. Ч. Капур. М. : ИВ РАН, 2008. – 183 с. 9. Ghosh J. Poverty reduction in China and India: Policy implications of recent trends. Working Papers from United Nations, Department of Economics and Social Affairs / J. Ghosh [Electronic resource]. – Access mode : http://www.un.org/esa/desa/papers/ 2010/wp92_2010.pdf 10. The World Factbook, United States Central Intelligence Agency [Electronic resource]. – Access mode : https://www.cia.gov/library/ pub- lications/the-world-factbook/index.html 11. National Bureau of Statistics of China [Electronic resource]. – Access mode : http://www.stats.gov.cn/english/ 12. Ravallion M. A Comparative Perspective on Poverty Reduction in Brazil, China and India, World Bank – Development Research Group, 2009 / M. Ravallion [Electronic resource]. – Access mode : http://wwds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/IW3P/I B2009/11/30/000158349_200911 Стаття надійшла до редакції 27 серпня 2012 року 9-10_2012.qxp 23.11.2012 14:05 Page 14

Порівняльна характеристика демографічніх факторів розвитку країн БРІК

Institution

Ähnliche Einträge