Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів
Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення, фізичної природи та вмісту дисперсних наповнювачів на механічні властивості композитів. Установлено, що внаслідок ультрафіолетового опромінення епоксидних композицій адгезійна міцність захисних покриттів знижується, а когезійная підвищується. Доведено,...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України
2009
|
| Назва видання: | Проблемы прочности |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48401 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів / А.В. Букетов, П.Д. Стухляк, І.Г. Добротвор, М.М. Митник, М.А. Долгов // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 117-123. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-48401 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-484012013-08-19T15:18:13Z Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів Букетов, А.А. Стухляк, П.Д. Добротвор, І.Г. Митник, М.М. Долгов, М.А. Научно-технический раздел Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення, фізичної природи та вмісту дисперсних наповнювачів на механічні властивості композитів. Установлено, що внаслідок ультрафіолетового опромінення епоксидних композицій адгезійна міцність захисних покриттів знижується, а когезійная підвищується. Доведено, що це зумовлено зміною перебігу фізико-хімічних процесів на межі поділу фаз наповнювач-епоксидний олігомер, внаслідок чого навколо дисперсних частинок у матриці формуються зовнішні поверхневі шари, що мають значну протяжність і високий ступінь зшивання. Исследовано влияние ультрафиолетового облучения, физической природы и содержания дисперсных наполнителей на механические свойства композитов. Установлено, что вследствие ультрафиолетового облучения эпоксидных композиций адгезионная прочность снижается, а когезионная прочность защитных покрытий повышается. Показано, что это обусловлено изменением физико-химических процессов на границе раздела фаз наполнитель-эпоксидный олигомер, вследствие чего вокруг дисперсных частиц в матрице формируются внешние поверхностные слои значительной протяженности и с высокой степенью сшивания. We study the effect of UV irradiation, physical nature and composition of disperse fillers on mechanical properties of composites. It is established that exposure of epoxy-based composites to UV irradiation results in reduction of the adhesive strength of protective coatings, while improving their cohesive strength. This is attributed to a change in the physical-chemical processes in the interface between filler and epoxy oligomer phases, which results in formation of external surface layers around disperse particles in the matrix, having large length and high cohesion properties. 2009 Article Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів / А.В. Букетов, П.Д. Стухляк, І.Г. Добротвор, М.М. Митник, М.А. Долгов // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 117-123. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0556-171X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48401 667.64:678.026 uk Проблемы прочности Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Научно-технический раздел Научно-технический раздел |
| spellingShingle |
Научно-технический раздел Научно-технический раздел Букетов, А.А. Стухляк, П.Д. Добротвор, І.Г. Митник, М.М. Долгов, М.А. Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів Проблемы прочности |
| description |
Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення, фізичної природи та вмісту дисперсних наповнювачів на механічні властивості композитів. Установлено, що внаслідок ультрафіолетового опромінення епоксидних композицій адгезійна міцність захисних покриттів знижується, а когезійная підвищується. Доведено, що це зумовлено зміною перебігу фізико-хімічних процесів на межі поділу фаз наповнювач-епоксидний олігомер, внаслідок чого навколо дисперсних частинок у матриці формуються зовнішні поверхневі шари, що мають значну протяжність і високий ступінь зшивання. |
| format |
Article |
| author |
Букетов, А.А. Стухляк, П.Д. Добротвор, І.Г. Митник, М.М. Долгов, М.А. |
| author_facet |
Букетов, А.А. Стухляк, П.Д. Добротвор, І.Г. Митник, М.М. Долгов, М.А. |
| author_sort |
Букетов, А.А. |
| title |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| title_short |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| title_full |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| title_fullStr |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| title_full_unstemmed |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| title_sort |
вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів |
| publisher |
Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренко НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Научно-технический раздел |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48401 |
| citation_txt |
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення
на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів / А.В. Букетов, П.Д. Стухляк, І.Г. Добротвор, М.М. Митник, М.А. Долгов // Проблемы прочности. — 2009. — № 4. — С. 117-123. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Проблемы прочности |
| work_keys_str_mv |
AT buketovaa vplivprirodinapovnûvačívíulʹtrafíoletovogoopromínennânamehaníčnívlastivostíepoksikompozitnihpokrittív AT stuhlâkpd vplivprirodinapovnûvačívíulʹtrafíoletovogoopromínennânamehaníčnívlastivostíepoksikompozitnihpokrittív AT dobrotvoríg vplivprirodinapovnûvačívíulʹtrafíoletovogoopromínennânamehaníčnívlastivostíepoksikompozitnihpokrittív AT mitnikmm vplivprirodinapovnûvačívíulʹtrafíoletovogoopromínennânamehaníčnívlastivostíepoksikompozitnihpokrittív AT dolgovma vplivprirodinapovnûvačívíulʹtrafíoletovogoopromínennânamehaníčnívlastivostíepoksikompozitnihpokrittív |
| first_indexed |
2025-07-04T08:49:55Z |
| last_indexed |
2025-07-04T08:49:55Z |
| _version_ |
1836705641226305536 |
| fulltext |
УДК 667.64:678.026
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення
на механічні властивості епоксикомпозитних покриттів
А . В . Б у к е т о в а, П . Д . С т у х л я к а, І . Г . Д о б р о т в о р а, М . М . М и т н и к а,
М . А . Д о л г о в 6
а Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Пулюя, Тернопіль,
Україна
6 Інститут проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України, Київ, Україна
Досліджено вплив ультрафіолетового опромінення, фізичної природи та вмісту дисперсних
наповнювачів на механічні властивості композитів. Установлено, що внаслідок ультрафіоле
тового опромінення епоксидних композицій адгезійна міцність захисних покриттів знижу
ється, а когезійная підвищується. Доведено, що це зумовлено зміною перебігу фізико-хімічних
процесів на межі поділу фаз наповнювач-епоксидний олігомер, внаслідок чого навколо дисперс
них частинок у матриці формуються зовнішні поверхневі шари, що мають значну протяж
ність і високий ступінь зшивання.
К л ю ч о в і сл ова: епоксикомпозитні покриття, наповнювач, повзучість, модуль
пружності, адгезійна міцність.
Вступ. Останні досягнення у галузі полімерного матеріалознавства дозво
ляють створювати композитні матеріали (КМ) і захисні покриття на їх основі
із заданим комплексом експлуатаційних характеристик [1]. Важливе значення
у цьому плані має використання різних методів модифікування композитів на
попередній стадії їх формування зовнішніми енергетичними полями. Пер
спективним є опромінення полімерних композицій, зокрема епоксидних оліго-
мерів ультрафіолетом, що дозволяє суттєво поліпшити властивості КМ [2].
На даний час найбільш інтенсивно розвиваються нові методи активації
фізико-хімічних процесів, які пов’язані з можливістю керування структуро
утворенням КМ шляхом використання ультрафіолетового опромінення (УФО).
Зокрема, УФО епоксидних композицій на початковій стадії їх формування
(до введення твердника) є перспективним як із технологічної, так і з практич
ної точок зору. Водночас важливо вибрати вміст і фізичну природу дисперс
ного наповнювача, що також є умовою створення епоксикомпозитів із п ід
вищеними експлуатаційними характеристиками. Виходячи з цього, встанов
лення закономірностей і вивчення механізму впливу УФО і фізичної природи
наповнювачів у комплексі на процеси структуроутворення КМ і їх механічні
властивості - актуальна задача сучасного полімерного матеріалознавства.
Мета роботи - встановити основні закономірності впливу наповнювачів,
що мають різну фізичну природу, і УФО на механічні властивості епокси
композитних матеріалів.
М атеріали і методи досл ідж ень. О б’єктом дослідження служили полі-
меркомпозитні матеріали на основі епоксидіанового олігомера марки ЕД-20
(ГОСТ 10587-84), який характеризується високою адгезійною та когезійною
міцністю, незначною усадкою і технологічністю при нанесенні на довговимір-
© А. В. БУКЕТОВ, П. Д. СТУХЛЯК, І. Г. ДОБРОТВОР, М. М. МИТНИК, М. А. ДОЛГОВ, 2009
ТХОТ 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, N 4 117
А. В. Букетов, П. Д. Стухляк, I. Г. Добротвор та ін.
ні поверхні складного профілю. Для зшивання епоксидних композицій вико
ристовується твердник ПЕПА (ТУ 6-05-241-202-78). Як наповнювачі вибира
ються порошки з дисперсністю від 20 до 40 мкм, що мають різну хімічну
природу. Це, зокрема, газова сажа (ГС) (феромагнетик), оксид хрому (пара
магнетик), електрокорунд (діамагнетик).
Затвердіння КМ проходить за експериментально встановленим режимом:
формування зразків та їх витримка протягом 2 годин за температури Т =
= 293 ± 2 К; нагрівання зі швидкістю 3 град/хв до температури Т = 443 К і
витримка протягом 2 годин; повільне охолодження до температури Т = 293 ±
± 2 К. Із метою стабілізації структурних процесів у матриці зразки витри
мували протягом 60 годин на повітрі за температури Т = 293 ± 2 К.
Зауважимо, що після гідродинамічного поєднання інгредієнтів компози
цій (до введення твердника) проводили УФО за допомогою спеціально роз
робленого ультрафіолетового випромінювача з використанням бактерицидної
лампи ДРБ-8-1 [3]. Довжина хвилі ультрафіолетових променів складала 254 нм,
робоча напруга - 220 В, частота струму - 50 Гц, потужність - 15 Вт. Трива
лість опромінення композицій (без твердника) становила 1 = 20 ± 0,2 хв. Опро
мінювали композиції масою 200 ± 10 г у тонкому шарі товщиною 25...30 мм.
При дослідж енні адгезії захисних покриттів до металевої поверхні вивча
ли вплив вмісту та природи наповнювача в композиті на руйнівне напруження
при рівномірному відриві пари склеєних зразків. Дослідження проводили
шляхом вимірювання опірності відриву адгезійних з ’єднань стальних зразків
на розривній машині Р-5 при швидкості навантаження 10 Н/с (рис. 1). Вміст
дисперсного наповнювача змінювали від 5 до 80 мас. ч на 100 мас. ч
епоксидного зв’язуючого.
Рис. 1. Зразок для дослідження адгезійної міцності покриттів: 1, 3 - основа зі сталі Ст. 3; 2 -
епоксикомпозитне покриття.
Модуль пружності і когезійну міцність захисних покриттів при розтязі
досліджували за методикою, що описана раніше [4, 5]. Для цього викорис
товували стандартний плоский зразок (ГОСТ 3248-81) зі сталі Ст. 3, на який
до половини довжини робочої частини з обох сторін основи симетрично
наносили покриття. Товщина металевої основи 2 Н становила 1 мм, товщина
покриттів Н від зразка до зразка змінювалась у діапазоні 0,40...0 ,45 мм.
Перед проведенням дослідж ень на розривній машині БМ -1000 на зразок
наклеювали тензодатчики КФ-5П для визначення деформацій основи і по
криття. При розтязі зразка спочатку визначається деформація основи і після
досягнення нею деякого рівня є - відповідне їй зусилля Р5. Далі конт
ролюється деформація основи на ділянці під покриттям і після досягнення
118 ISSN 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення
нею рівня є - відповідне їй зусилля Р_ с . Потім визначається модуль пруж
ності:
При подальшому розтязі зразка визначається когезійна міцність покриття при
його розтріскуванні.
Ступінь зшивання композитів визначається за вмістом у зразку гель-золь-
фракції за допомогою екстрактора Сокслета, що працює в автоматичному
режимі [6]. Зразки для досліджень вибираються приблизно однакового о б ’єму
та маси (1,0...1 ,2 г).
А н аліз ек сперим ентальних результатів дослідж ення. Вищ е експери
ментально встановлено, що адгезійна міцність епоксидної матриці становить
39 МПа (рис. 2). Введення наповнювачів діа- та парамагнітної природи при
оптимальному вмісті (20...50 мас. ч на 100 мас. ч зв’язуючого) забезпечує
зростання адгезійної м іцності композитів на 15...22 МПа залежно від природи
дисперсного наповнювача. Збільшення вмісту наповнювачів суттєво не підви
щ ує адгезійну міцность наповнених епоксикомпозитів.
Рис. 2. Залежність адгезійної міцності КМ від вмісту наповнювачів на 100 мас. ч епоксидної
смоли ЕД-20: 1, 2 - газова сажа; 3, 4 - оксид хрому; 5, 6 - електрокорунд. (Штрихові лінії -
адгезійна міцність модифікованих ультрафіолетовим опроміненням КМ.)
Цікавим із наукової і практичної точок зору є проведення досліджень
адгезійної міцності КМ після попереднього УФО гетерогенних систем. В ідо
мо, що УФО поряд з іншими видами обробки композицій (радіаційна, ультра
звукова) забезпечує збільшення внутрішньої енергії та ентропії системи [7].
Це призводить до активації ланцюгів макромолекул з утворенням під впливом
опромінення вільних радикалів і подальшою їх рекомбінацією у процесі
зшивання зв’язуючого.
Експериментально показано, що внаслідок попередньої обробки епоксид
ної смоли УФО адгезійна міцність епоксидної матриці зростає на 10 ± 0,2 МПа
(рис. 2). Введення дисперсного наповнювача феромагнітної природи (ГС) до
5 мас. ч на 100 мас. ч необробленого зв ’язуючого забезпечує зростання
Ср, МПа
40
50
60
ЗО
3
4
5
б
0 10 20 ЗО 40 50 60 70 д, мас. ч.
ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2009, № 4 119
А. В. Букетов, П. Д. Стухляк, I. Г. Добротвор та ін.
адгезійної міцності до 65,2 МПа. Зі збільшенням вмісту ГС адгезійна міцність
знижується, що зумовлено зменшенням змочуваності наповнювача у системі
та високими показниками залишкових напружень. Установлено, що оптималь
ний вміст дисперсних частинок пара- (оксид хрому) та діамагнітної (електро-
корунд) природи знаходиться у межах 40...60 мас. ч на 100 мас. ч зв’язуючого,
при цьому адгезійна міцність становить 42...48 МПа. Збільшення вмісту цих
наповнювачів не призводить до суттєвого підвищення адгезійної міцності
відносно епоксидної матриці (рис. 2).
Отже, попереднє УФО композицій призводить до зменшення адгезійної
міцності захисних покриттів зі збільшенням вмісту наповнювачів, особливо
при наповненні матеріалу дисперсними частинками оксиду хрому та електро-
корунду. На наш погляд, попереднє УФО епоксидної смоли дає позитивний
ефект лише при обробці композицій з оптимальною товщиною, тому її
доцільно використовувати при модифікуванні покриттів безпосередньо на
елементах конструкцій.
Н еопромінені й опромінені ультрафіолетом епоксидні композиції досл ід
жувалися як захисні покриття, що нанесені на сталь Ст. 3. При дослідж енні
зразків на розтяг установлено, що попереднє (до введення твердника) УФО
призводить до збільшення жорсткості захисних покриттів і, як наслідок,
когезійної міцності порівняно з неопроміненими матеріалами. Результати
отриманих дослідж ень наведено на гістограмах (рис. 3).
о п , МПа
80
Е п , ГПа
7 0
6 0
3 .0
2.0
1,0
1 2 3
а б
Рис. 3. Вплив УФО і природи наповнювачів на когезійну міцність (а) і модуль пружності (б)
захисних покриттів (вміст наповнювача становить 50 мас. ч на 100 мас. ч смоли ЕД-20): 1 -
газова сажа; 2 - Сг20 3; 3 - електрокорунд (І -матеріал без УФО; II -матеріал після УФО).
Із наступним нанесенням захисних покриттів на метал підвищуются
когезійна міцність на 9...16% , модуль пружності - на 14...32% залежно від
фізичної природи введеного в епоксидний олігомер дисперсного наповнювача
(рис. 3). Зміна механічних властивостей епоксидних композитів після УФО
зумовлена тим, що у процесі такої модифікації активуються макромолекули
епоксидної смоли з утворенням вільних радикалів. Такі радикали є більш
рухливими порівняно з макромолекулами олігомера і активніш е взаємодіють
із центрами на поверхні дисперсних частинок. Це, у свою чергу, забезпечує
підвищення ступеня зшивання матриці у зовнішніх поверхневих шарах (ЗПШ)
і, як наслідок, поліпшуються механічні властивості матеріалів.
120 0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення
Вміст гель-фракції (%) необроблених і модифікованих УФО композитів
Природа наповнювача Вміст наповнювача Не оброблений УФО Модифікований УФО
Матриця - 95,12 95,55
ГС
(феромагнетик)
10 97,23 96,74
30 97,32 96,61
50 96,83 97,95
Оксид хрому
(парамагнетик)
10 97,24 97,14
30 97,48 97,19
50 98,17 98,43
Електрокорунд
(діамагнетик)
10 96,47 96,08
30 96,97 96,68
50 97,68 95,49
До УФО Після УФО
Рис. 4. Схема формування зовнішніх поверхневих шарів у результаті УФО: 1 - наповнювач;
2 - поверхневий шар; 3 - макромолекули; 4 - активні радикали.
В ідомо [7], що адсорбційна взаємодія між твердим наповнювачем і
полімером призводить до формування ЗПШ , властивості яких суттєво відріз
няються від властивостей макромолекул в о б ’ємі полімеру. Товщина ЗПШ
залежить від енергії взаємодії компонентів полімеркомпозита. При цьому
структурний вплив наповнювача на процеси полімеризації, а отже, адгезійна
та когезійна міцність матеріалу залежать від активності дисперсних частинок.
Ступінь зшивання таких шарів, у свою чергу, визначається кількістю фізич
них і хімічних зв’язків між макромолекулами полімеру та поверхнею дисперс
них частинок. Оскільки вільні радикали є рухливішими, аніж вихідні макро
молекули епоксидної смоли, можна говорити про інтенсифікацію їх взаємодії
3 активними центрами на поверхні дисперсних частинок. У процесі зшивання
КМ після УФО на межі поділу фаз наповнювач - епоксидний олігомер
утворюються ЗПШ зі значно більшою протяжністю і високим ступенем
зшивання порівняно зі ЗПШ у матриці немодифікованих матеріалів (рис. 4).
Для підтвердження висловлених вище теоретичних положень додатково
досліджувався вміст гель-золь-фракції у КМ після УФО при різному вмісті
дисперсного наповнювача з різною фізичною природою. Установлено, що
вміст гель-фракції у композитах достатньо високий і становить 95...98% за
лежно від тривалості УФО і природи наповнювача (таблиця). Введення напов
нювача у немодифікований зв’язуючий забезпечує зростання гель-фракції КМ
0556-171Х. Проблемы прочности, 2009, № 4 121
А. В. Букетов, П. Д. Стухляк, І. Г. Добротвор та ін.
на 2...3% , що свідчить про активний вплив дисперсних частинок на форму
вання ЗПШ у матриці навколо частинок наповнювача, які збільшують ступінь
зшивання зв ’язуючого і покращують фізико-механічні властивості КМ.
Експериментально встановлено (таблиця), що вміст гель-фракції в епок
сидній матриці зменшується після УФО композицій при незначному вмісті
наповнювача у системі (до 30 мас. ч на 100 мас. ч епоксидної смоли). Зі
збільшенням вмісту феро- (ГС) і парамагнітного (оксид хрому) наповнювача
до 50 мас. ч на 100 мас. ч смоли ЕД-20 підвищується вміст гель-фракції у КМ.
На наш погляд, це пов’язано з явищем “тіньового ефекту” та процесами
утворення і рекомбінації вільних радикалів при УФО і після нього при
зшиванні матеріалу (постефект). При УФО матеріалу відбувається активація
олігомерних макромолекул з утворенням активних радикалів. Ланцюгова
реакція активації і рекомбінації вільних радикалів продовжується і після
закінчення УФО композицій [3]. Такий постефект призводить до суттєвого
збільшення кількості фізичних та хімічних зв ’язків між центрами на поверхні
частинок і активними радикалами і залежить від топології та активності
поверхні наповнювача. Окрім того, УФО також активізує поверхню дисперс
ної добавки за рахунок зростання ентальпії твердої частинки, яка при цьому
втрачає вільні електрони. Такі ефекти призводять до інтенсивніш ої взаємодії
наповнювача з вільними активними радикалами. Із даних таблиці видно, що
оптимальний вміст наповнювача (ГС і оксид хрому) складає 50 мас. ч на 100
мас. ч смоли ЕД-20. Введення менш ої кількості дисперсних частинок у КМ не
забезпечує повної рекомбінації вільних радикалів у матриці, що сприяє
зростанню вмісту золь-фракції. Зауважимо, що використання як наповнювача
електрокорунду одночасно з УФО не призводить до зростання вмісту гель-
фракції у КМ. Це пов’язано з недостатньою кінетичною і термодинамічною
активністю частинок електрокорунду, що викликає агрегацію частинок у
зв’язуючому, внаслідок чого формується структура КМ із дефектами і повіт
ряними включеннями.
В и с н о в к и
1. Установлено, що введення феромагнітних наповнювачів у епоксидну
матрицю дозволяє збільшити адгезійну міцність покриттів на 10...15 МПа
порівняно з частинками пара- та діамагнітної природи. П опереднє опромінен
ня епоксидної смоли ультрафіолетом знижує адгезійну міцність покриттів
незалежно від фізичної природи дисперсного наповнювача.
2. Показано, що ультрафіолетове опромінення епоксидних композицій
забезпечує збільшення когезійної міцності покриттів. Це у перш у чергу
зумовлено формуванням навколо дисперсних частинок зовніш ніх поверхне
вих шарів значної товщини і протяжності.
3. Доведено, що введення оптимального вмісту наповнювачів (до 50 мас.
ч на 100 мас. ч зв ’язуючого) забезпечує утворення максимальної кількості
фізичних і хімічних зв ’язків між дисперсними частинками та олігомером і
між олігомером та металевою поверхнею.
Роботу виконано за рахунок бюджетних коштів Державного фонду фун
даментальних дослідж ень України.
122 ISSN 0556-171Х. Проблеми прочности, 2009, № 4
Вплив природи наповнювачів і ультрафіолетового опромінення
Р е з ю м е
Исследовано влияние ультрафиолетового облучения, физической природы и
содержания дисперсных наполнителей на механические свойства компози
тов. Установлено, что вследствие ультрафиолетового облучения эпоксидных
композиций адгезионная прочность снижается, а когезионная прочность за
щитных покрытий повышается. Показано, что это обусловлено изменением
физико-химических процессов на границе раздела фаз наполнитель-эпоксид-
ный олигомер, вследствие чего вокруг дисперсных частиц в матрице форми
руются внешние поверхностные слои значительной протяженности и с высо
кой степенью сшивания.
1. F o rte ln y I. a n d Z ivn y I. Theoretical description o f steady droplet size in
polymer blends containing a compatibilizer // Polymer. - 2000. - 41. - P. 6865
- 6897.
2. Л іц о в М., Л іц о в A , М акси м ова О. Застосування полімеризаційноздатних
рідких систем та двошарових полімерних стрічок з активною поверхнею
для протикорозійного захисту трубопроводів // Ф із.-хім. механіка мате
ріалів. - 2004. - 1, № 4. - С. 396 - 400.
3. Б ук ет ов A. В., Ст ухляк П. Д ., К а л ьб а Є. М . Ф ізико-хімічні процеси при
формуванні епоксикомпозитних матеріалів. - Тернопіль: Збруч, 2005. -
182 с.
4. Л яш ен ко Б. A., Ш ари вкер С. Ю , Ц ы гул ев О. В. и др . М етодика опреде
ления механических характеристик композиции металл-защитное покры
тие // Пробл. прочности. - 1989. - № 8. - С. 113 - 115.
5. Д о л го в H. A . М етод определения модуля упругости газотермических
покрытий // Порошк. металлургия. - 2004. - № 7/8. - С. 1 1 0 - 1 1 5 .
6. П ракт икум по химии и физике полимеров / П од ред. М. А. Куренкова. -
М.: Химия, 1995. - 256 с.
7. Н овейш ие инструментальные методы исследования структуры полиме
ров / П од ред. Дж. Кенига. - М.: Мир, 1982. - 420 с.
Поступила 04. 04. 2008
ISSN 0556-171X. Проблемыг прочности, 2009, № 4 123
|