Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Лобко, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2009
Назва видання:Сумський історико-архівний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48616
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл” / Н.В. Лобко // Сумський історико-архівний журнал. — 2009. — № VI-VII. — С. 192-194. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48616
record_format dspace
spelling irk-123456789-486162013-08-26T03:16:49Z Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл” Лобко, Н.В. Хроніка 2009 Article Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл” / Н.В. Лобко // Сумський історико-архівний журнал. — 2009. — № VI-VII. — С. 192-194. — укр. 2227-183X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48616 uk Сумський історико-архівний журнал Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Лобко, Н.В.
Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
Сумський історико-архівний журнал
format Article
author Лобко, Н.В.
author_facet Лобко, Н.В.
author_sort Лобко, Н.В.
title Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
title_short Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
title_full Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
title_fullStr Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
title_full_unstemmed Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
title_sort круглий стіл на тему: “київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл”
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2009
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48616
citation_txt Круглий стіл на тему: “Київський університет: роль постаті в історії розвитку наукових шкіл” / Н.В. Лобко // Сумський історико-архівний журнал. — 2009. — № VI-VII. — С. 192-194. — укр.
series Сумський історико-архівний журнал
work_keys_str_mv AT lobkonv kruglijstílnatemukiívsʹkijuníversitetrolʹpostatívístoríírozvitkunaukovihškíl
first_indexed 2025-07-04T09:15:24Z
last_indexed 2025-07-04T09:15:24Z
_version_ 1836707243583602688
fulltext 192 СУМСЬКИЙ   ІСТОРИКО-­АРХІВНИЙ   ЖУРНАЛ.   №VІ-­VІІ.   2009 О.Марушиакова)   (у   рамках   даної   секції   також  відбувся   тематичний  круглий   стіл “Цигани/роми  в  проблемному  полі  локальної  історії”);; VІІІ.  Популяризація  джерел  локальної  історії  в  закладах  освіти  і  культури  (керівник -­  Л.Набок). Робота   секцій   тривала   два   дні.   Кожна   доповідь   активно   обговорювалася учасниками.  Доповідачі  відповідали  на  поставлені  запитання.  Конференція  виявилася надзвичайно  корисною  для  всіх  присутніх.  Були  висловлені  сподівання  на  активну співпрацю  між  різними  науковими  установами  і  вищими  навчальними  закладами, представники  яких  взяли  участь  у  цьому  заході. Доповіді  виголошені  на  конференції  були  опубліковані  у  науковому  фаховому виданні  Інституту  української  археографії  та  джерелознавства  ім.М.С.Грушевського НАН  України  “Наукові  записки”. ДЕГТЯРЬОВ  С.І. КРУГЛИЙ  СТІЛ  НА  ТЕМУ:  “КИЇВСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ: РОЛЬ  ПОСТАТІ  В  ІСТОРІЇ  РОЗВИТКУ  НАУКОВИХ  ШКІЛ” 22  жовтня  2009  року  був  проведений  (відбувся)  круглий  стіл  на  тему:  “Київський університет:  роль  Постаті  в  історії  розвитку  наукових  шкіл”,  присвячений  175-­ річчю  Київського  національного  університету  імені  Тараса  Шевченка,  75-­річчю  з  дня смерті  М.Грушевського,  45-­річчю  заснування  Українського  Історичного  Товариства. Ініціаторами  цього  наукового  закладу  виступив  Центр  українознавства  філософського факультету  Київського  національного  університету    імені  Тараса  Шевченка  спільно  з Українським  Історичним  Товариством. У  роботі  круглого  столу  взяли    участь  науковці  з  Інституту  історії,  Інституту літератури   імені   Тараса  Шевченка,   Інституту   археографії   імені  М.Грушевського, Українського  інституту  національної  пам’яті  та  навчальних  закладів  України. Вступним  словом  круглий  стіл  відкрила  Валентина  Миколаївна  Піскун,  доктор історичних  наук,  старший  науковий  співробітник  Центру  українознавства.  У  своєму виступі  вона  зазначила,  що  постання  1834  року  університету  в  Києві  стало  винятковою подією  в  історії  України,  адже  традиційно  університети  -­  це  осідки  людського  досвіду пізнання  світу.  Від  покоління  до  покоління  на  його  кафедрах  і  в  його  лабораторіях передавався  і  передається  досвід,  йде  пошук  нового  й  незвіданого,  формуються  наукові школи,  поширюється  знання  та  застосовується  у  практичному  житті.  175  років  поступу університетської  спільноти  відбилися  значними  успіхами  в  різних  галузях  наук.  В. Піскун  підкреслила,  що,  попри  намагання  влади  у  другій  половині  ХІХ  ст.  обмежити можливості  впливу  університету  на  український  суспільний  поступ,  все  ж  саме  в його  стінах  поступово  сформувалися  провідні  наукові  школи  в  гуманітаристиці,  які  в подальшому   визначили   не   лише   долю   окремих   наук,   а   й   сприяли   розвиткові українського  національно-­визвольного  руху  та  зростання  національної  самосвідомості українців.  А  постання,  розвиток,  інституалізація  українознавчих  дисциплін  назавжди пов’язані   з   іменами  відомих   університетських  учених,   таких,   як  М.Максимович, В.Антонович,  М.Грушевський,  які  передали  свої  знання,  досвід  наступним  поколінням науковців  в  Україні  та  поза  її  межами. Першу  доповідь  виголосив    Анатолій  Ціпко,  кандидат  філологічних  наук,  с.н.с. Центру  українознавча  -­    “Ідея  університету  в  українській  культурі”.  Розглянувши коротко  історію  створення  університету  доповідач  зауважив,  що  Київський  університет, 193СУМСЬКИЙ   ІСТОРИКО-­АРХІВНИЙ   ЖУРНАЛ.   №VІ-­VІІ.   2009 хоч  і  постав  як  офіційний  імперський  проект,  він,  виконав  й  іншу  місію  -­  збереження всього  київського,  а  ширше  українського.  Українськість,  започаткована    природнім чином  в  багатьох  університетських  діячах,  не  зникла  в  стінах  університету  ані  після відходу  його  першого  ректора,  ані  в  часи  царської  реакції,  ані  в  радянську  добу. Доктор   історичних   наук,   заступник   директора   Українського   інституту національної   пам’яті,   Владислав   Верстюк   також   наголосив,   що   “Київський університет   завжди  був   українським   за   своїм   духом,   не   зважаючи   на  те,  що заснований   він   був   ще   в   Російській   імперії   у   1834   році.  Осередком   українства Університет  був  і  в  радянський  час.  В  ньому  існувала  кафедра  історії  України,  якої не   було   в   інших   ВУЗах.   В   Університеті  жив   дух   опозиційності,   спротиву тоталітарному  режиму,  тому  недарма  щороку,  22  травня,  контролюючі  органи розганяли  зібрання  студентів  біля  пам’ятника  Тарасу  Шевченку,  куди  молоді  люди, не  зважаючи  на  всі  перепони  та  на  власний  ризик,  приходили  задля  вшанування  генія української   нації”.   Знаний   науковець   відзначив   велику   заслугу   Київського національного  університету  у  формуванні  потужних  наукових  шкіл  та  зауважив  на необхідності  збереження  пам’яті  про  видатних  українських  учених. Наступні  доповіді  були  присвячені  висвітленні  ролі  окремих  науковців  та  їх  внеску у  розвиток  української  науки. Так,  історію  входження  жінок  до  університету  св.  Володимира,  а  також  їхній внесок   у   розвиток   української   науки   висвітлила   Катерина  Кобченко,   кандидат історичних  наук,  н.с.  Центру  українознавства.  Особливу  увагу  доповідачка  приділила постаті  Н.Полонської-­Василенко,   першої   жінки   приват-­доцента   на   історико-­ філологічному  факультеті. Оксана  Юркова,  доктор  історичних  наук,  с.н.с.  Інституту  історії  НАН  України  у доповіді   “Київська   історична  школа  М.Грушевського”     розповіла   про   діяльність М.Грушевського  в  Київському  університеті  та  подала  цікаву  інформацію  про    його учнів,  принципи  співпраці  ученого  зі  своїми  молодшими  колегами,  окреслила  те  коло науковий  проблем,  які  вони  досліджували. Галина  Бурлака,   кандидат  філологічних  наук,  с.н.с.,   зав.  відділу   рукописних фондів   і   текстології   Інституту   літератури   ім.   Т.Г.Шевченка   НАН   України проаналізувавши  літературознавчу  спадщину  М.Грушевського,  підкреслила,  що  чимало оцінок  літературного  процесу,  сформульованих  М.Грушевським  у  численних  статтях, рецензія,  редакційних  матеріалах,  актуальні  й  по  сьогодні.  До  здобутків  ученого  можна також  зарахувати  створення  загальноукраїнського  часопису  “Літературно-­науковий вісник”,  який  ідейно,  політично  та  естетично  вплинув  не  на  одне  покоління  українців, та  формування  школи  яскравих  публіцистів  та  літературних  критиків,  до  якої  належать М.Гнатишак,  М.Євшан,  І.Джиджора  та  ін.  Історії  створення  музею  М.Грушевського  та  увічненню  пам’яті  вченого  в  сучасній Україні   була   присвячена   доповідь   директора   історико-­меморіального   музею Михайла   Грушевського   Світлани  Панькової.     Доповідачка   зауважила,  що   для суспільного   загалу   та   студентства   важливим   є   не   тільки   знання   праць М.Грушевського  та  його  політичних  поглядів  і  переконань.  Не  менш  важливою  є інформація  про  те,  яким  М.Грушевський  був  другом,  сином,  батьком,  чоловіком, адже  його  особистісні  якості  свідчать  про  високий  демократизм,  толерантність, доброту  й  відкритість  ученого.  С.Панькова  розповіла  про  епістолярну  спадщину історика,   що   зберігається   у   музеї.   Листування   М.Грушевського,   на   думку доповідачки,  розкриває  М.Грушевського  як  людину  та  прояснює  чимало  моментів з  громадського,  політичного,  літературного  життя  початку  ХХ  ст. 194 СУМСЬКИЙ   ІСТОРИКО-­АРХІВНИЙ   ЖУРНАЛ.   №VІ-­VІІ.   2009 Про  історію  генеалогічних  досліджень  в  Київському  університеті  загалом  та діяльність  О.Оглоблина  зокрема  доповіла  у  своєму  виступі  Наталя  Лобко,  кандидат історичних  наук,  викладач  Сумського  державного  університету.  Алла  Атаманенко,  кандидат  історичних  наук,  декан  факультету  міжнародних відносин  Національного  університету  “Острозька  Академія”  у  доповіді  “Українське історичне  товариство  як  спадкоємець  наукової  школи  М.Грушевського”  розкрила принципи  створення  та  засади  діяльності  УІТ,  підкресливши  як  високий  світовий авторитет  його  засновників  й  членів,  так  і  вагу  їхніх  видань.  Зокрема,  була  зауважено, що  друкований  орган  УІТ  -­  науковий  часопис  “Український  історик”  є  на  сьогодні єдиним  українським  гуманітарним  журналом,  статті  якого  реферуються  міжнародними бібліографічними  виданнями.  Тому  актуальною  залишається  проблема  активнішого просування   українських  наукових   ідей,   праць,   концепцій   у   світовий  науковий   та культурний  простір. З   приводу   виголошених   доповідей   відбулася   дискусія,   під   час   якої обговорювалося  широке  коло  проблем  –  від  діяльності  сучасних  наукових  шкіл  в Київському  університеті,  шляхів  популяризації  їхніх  наукових  здобутків  до  ролі  музеїв у  збереження  національної  ідентичності.    В  ній  взяли  участь  Михайло  Наєнко,  доктор філологічних   наук,   професор   Інституту   філології   Київського   національного університету   імені   Тараса  Шевченка,  Лариса  Масенко,   професор  Національного університету  “Києво-­Могилянська  академія”,  Людмила  Сакада,  кандидат  історичних наук,  Микола  Біляшівський,  культуролог,  співробітники  Київського  національного університету  імені  Тараса  Шевченка. ЛОБКО  Н.В. ХРОНІКА  ЖИТТЯ  ДЕРЖАВНОГО  АРХІВУ СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  ЗА  2009  РІК 22  січня  працівники  ДАСО  взяли  участь  у  відкритті  в  Сумському  обласному краєзнавчому  музеї   спільної   виставки  до   Дня  Соборності   України.  В   експозиції виставки  були  представлені  копії  документів,  листівок,  газет,  що  зберігається  у  фондах держархіву  та  висвітлюють  події  Української  революції  1917-­1921  рр.  на  території Сумщини. 24  лютого  в  приміщенні  Сумської  облдержадміністрації    відбулося  засідання круглого  столу  до  110-­річчя  від  дня  народження  С.В.Руднєва  -­  уродженця  Сумщини, Героя  Радянського  Союзу,  комісара  партизанського  з’єднання  С.А.Ковпака.  У  засіданні взяв  участь  директор  архіву  Г.М.Іванущенко. 11   березня   проведено   розширене   засідання   колегії   держархіву   області.   З доповіддю   “Про   підсумки   роботи   державних   архівних   установ   в   2008   році   та завдання  на  2009  рік”  виступив  директор  архіву  Г.М.Іванущенко. В  обговоренні  доповіді  взяли  участь  начальники  архівних  відділів  Конотопської, Шосткинської,  Лебединської,  Охтирської  міських  рад  та  начальники  відділів  держархіву. Після  прийняття  рішення,  з  проектом  якого  були  ознайомлені  члени  колегії  та  запрошені директор  архіву  презентував  “Сумський  історико-­архівний  журнал”  (№4).