Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел

Мета цієї розвідки полягає в намаганні розглянути вірогідну історію формування фонду XVIII у тому вигляді, в якому він нині зберігається в ІР НБУВ.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Чернухін, Є.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Назва видання:	Рукописна та книжкова спадщина України
Теми:	Дослідження архівних та книжкових фондів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48632
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел / Є.К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 3-15 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48632
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-486322013-08-31T03:00:33Z Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел Чернухін, Є.К. Дослідження архівних та книжкових фондів Мета цієї розвідки полягає в намаганні розглянути вірогідну історію формування фонду XVIII у тому вигляді, в якому він нині зберігається в ІР НБУВ. 2007 Article Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел / Є.К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 3-15 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48632 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів Чернухін, Є.К. Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел Рукописна та книжкова спадщина України
description	Мета цієї розвідки полягає в намаганні розглянути вірогідну історію формування фонду XVIII у тому вигляді, в якому він нині зберігається в ІР НБУВ.
format	Article
author	Чернухін, Є.К.
author_facet	Чернухін, Є.К.
author_sort	Чернухін, Є.К.
title	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
title_short	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
title_full	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
title_fullStr	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
title_full_unstemmed	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
title_sort	архів львівської греко-католицької митрополичої консисторії та архів андрія шептицького в інституті рукопису національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Дослідження архівних та книжкових фондів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48632
citation_txt	Архів Львівської Греко-Католицької митрополичої консисторії та архів Андрія Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: погляд археографа та питання реконструкції джерел / Є.К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 3-15 . — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT černuhínêk arhívlʹvívsʹkoígrekokatolicʹkoímitropoličoíkonsistoríítaarhívandríâšepticʹkogovínstitutírukopisunacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogopoglâdarheografatapitannârekonstrukcíídžerel
first_indexed	2025-07-04T09:16:28Z
last_indexed	2025-07-04T09:16:28Z
_version_	1836707310985019392
fulltext	3DOSLIDDOSLIDDOSLIDDOSLIDDOSLIDÛÛÛÛÛENNQ ARXIVNYX TA KNYENNQ ARXIVNYX TA KNYENNQ ARXIVNYX TA KNYENNQ ARXIVNYX TA KNYENNQ ARXIVNYX TA KNYÛÛÛÛÛKOVYX FONDIVKOVYX FONDIVKOVYX FONDIVKOVYX FONDIVKOVYX FONDIV {. K. Çernuxin{. K. Çernuxin{. K. Çernuxin{. K. Çernuxin{. K. Çernuxin kandydat filolohiçnyx nauk Instytut novohrec\kyx doslidΩen\ m. Afiny ARXIV L\|VIVS\|KO} HREKO-KATOLYC\|KO} MYTROPOLYÇO}ARXIV L\|VIVS\|KO} HREKO-KATOLYC\|KO} MYTROPOLYÇO}ARXIV L\|VIVS\|KO} HREKO-KATOLYC\|KO} MYTROPOLYÇO}ARXIV L\|VIVS\|KO} HREKO-KATOLYC\|KO} MYTROPOLYÇO}ARXIV L\|VIVS\|KO} HREKO-KATOLYC\|KO} MYTROPOLYÇO} KONSYSTORI} TA ARXIV ANDREQ KONSYSTORI} TA ARXIV ANDREQ KONSYSTORI} TA ARXIV ANDREQ KONSYSTORI} TA ARXIV ANDREQ KONSYSTORI} TA ARXIV ANDREQ ÍÍÍÍÍEPTYC\|KOHOEPTYC\|KOHOEPTYC\|KOHOEPTYC\|KOHOEPTYC\|KOHO V INSTYTUTI RUKOPYSU NACIONAL\|NO} BIBLIOTEKYV INSTYTUTI RUKOPYSU NACIONAL\|NO} BIBLIOTEKYV INSTYTUTI RUKOPYSU NACIONAL\|NO} BIBLIOTEKYV INSTYTUTI RUKOPYSU NACIONAL\|NO} BIBLIOTEKYV INSTYTUTI RUKOPYSU NACIONAL\|NO} BIBLIOTEKY UKRA}NYUKRA}NYUKRA}NYUKRA}NYUKRA}NY IMENIIMENIIMENIIMENIIMENI V. I. VERNADS\|KOHO: POHLQD ARXEOHRAFAV. I. VERNADS\|KOHO: POHLQD ARXEOHRAFAV. I. VERNADS\|KOHO: POHLQD ARXEOHRAFAV. I. VERNADS\|KOHO: POHLQD ARXEOHRAFAV. I. VERNADS\|KOHO: POHLQD ARXEOHRAFA TA PYTANNQ REKONSTRUKCI} DTA PYTANNQ REKONSTRUKCI} DTA PYTANNQ REKONSTRUKCI} DTA PYTANNQ REKONSTRUKCI} DTA PYTANNQ REKONSTRUKCI} DÛÛÛÛÛERELERELERELERELEREL Meta ci[] rozvidky polqha[ v namahanni rozhlqnuty virohidnu is- torig formuvannq fondu X◊III * u tomu vyhlqdi, v qkomu vin nyni zberiha[t\sq v IR NBUV. Sam fakt i konkretnyj ças nadxodΩennq materialiv fondu do Ky[va dosyt\ neçitko zafiksovano v istori] Biblioteky i viddilu ruko- pysiv. Tak, u ©runtovnomu doslidΩenni z istori] NBUV navedena data nakazu Prezydi] AN wodo perevedennq masyviv knyΩok i rukopysiv zi L\vova do Ky[va – 19 veresnq 1946 r. – bez detalizaci] skladu abo kil\kosti materialiv 1 . Prote za zvitamy pro neoprac\ovani materialy viddilu rukopysiv Biblioteky u period 1946–1947 rr. na 14 çervnq 1946 r. u viddili vΩe perebuvalo blyz\ko 400 hramot i paps\kyx bull 2 , kotri ne moΩut\ buty pov’qzani z Ωodnym inßym fondom vid- dilu, okrim suçasnoho f. X◊III. Pryçyn tako] neçitko] fiksaci] nad- xodΩennq materialiv dosyt\ bahato. Nasampered, ce tradycijno nedbale stavlennq vlady do formuvannq arxiviv i bibliotek, u çomu lehko * NezvaΩagçy na vsg vaΩlyvist\ materialiv, wo znaxodqt\sq u fondi X◊III, zahal\nyj kataloh fondu we ne vydano. Vidpovidno zalyßagt\sq nevidomymy ßyrokym kolam doslidnykiv i çyslenni istoryçni dokumenty fondu, qki, na mij pohlqd, mohly b dodaty vaΩlyvi vidomosti do bahat\ox podij ne til\ky vitçyznqno], ale, z ohlqdu na riznomanitnist\ perßodΩerel, takoΩ i [vropejs\ko] istori]. © {. K. Çernuxin, 2007 4 peresvidçytysq, perehlqdagçy istorig ]xn\oho formuvannq. Ale v naßomu vypadku varto naholosyty j na deqkyx inßyx pryçynax, zo- krema pov’qzanyx z tradycijno vid’[mnog ocinkog diql\nosti Rymo- i Hreko-Katolyc\ko] cerkvy v Ukra]ni çy to v skladi Rosijs\ko] imperi], çy to v Radqns\komu Sogzi. Vidomo, wo zhidno z politykog pere- storoh i profilaktyky bud\-qkyx nebaΩanyx uxyliv u caryni duxov- noho Ωyttq narodu deqki istoryçni dokumenty na naßyx terenax uprodovΩ desqtylit\ perebuvaly pid pyl\nog uvahog pevnyx der- Ωavnyx orhaniv. ToΩ zrozumilo, wo pislq vstupu radqns\kyx vijs\k do L\vova 1944 r. usi arxivy mista opynylysq pid oficijnog abo neoficijnog opikog novo] vlady. Detali cyx derΩavnyx operacij we magt\ vysvitlgvaty istoryky novitn\o] doby Ukra]ny. My lyße obme- Ωymosq stverdΩennqm toho, wo vprodovΩ korotkoho çasu pislq zvil\nennq mista pevna kil\kist\ arxivnoho materialu bula vyvezena zi L\vova do Ky[va (moΩlyvo, j inßyx centriv) “z ideolohiçnyx mir- kuvan\” 3 . Oskil\ky vyluçennq materialiv provodyly dosyt\ ne faxovo, perße peremißuvannq dokumentiv vidbulosq, virohidno, we pid ças formuvannq vantaΩu. U Ky[vi l\vivs\ki materialy nadxodyly do Central\noho der- Ωavnoho istoryçnoho arxivu, zvidky postupovo, uprodovΩ nastupnyx 30 rokiv, povertalysq nazad do L\vova, do analohiçnoho novoutvo- rennq (nyni – CDIA Ukra]ny u L\vovi), de vony j perebuvagt\ doteper. Prote çastyna l\vivs\kyx materialiv bula peredana do viddilu ruko- pysiv holovno] biblioteky Akademi] nauk (nyni – IR NBUV), de, qk bulo vΩe zaznaçeno, u çervni 1946 r. perebuvalo çymalo dokumentiv Rymo- Katolyc\ko] cerkvy 4 . Xto i qk keruvav cymy potokamy, xto vyluçav najßkidlyvißi, z ideolohiçnoho pohlqdu, istoryçni relikvi], xto pryj- mav rißennq, my ne zna[mo. Virohidno, wo vidpovidi na ci pytannq moΩ- na znajty v arxivax KDB abo CK KP URSR. Zrozumilo, wo na vsix etapax ponevirqnnq po radqns\kyx ustanovax qkis\ dokumenty mohly buty vtraçeni za riznyx obstavyn: vkradeni, poßkodΩeni, znyweni svi- domo abo vypadkovo. Te same stosu[t\sq j pevnyx istoryçnyx rehalij, wo zazvyçaj prytamanni dokumentam (magt\sq na uvazi peçatky, ßnu- ry, blqßanky, pidpysy towo). Z pohlqdu doslidnyka, zokrema arxivista ta arxeohrafa, cikavymy vydagt\sq pytannq, qki Ω same, zreßtog, materialy zalyßylysq v Ky[vi, çy moΩlyva rekonstrukciq pervisnyx dΩerel, qki sklaly ho- lovnyj masyv dokumentiv suçasnoho f. X◊III, ta qkymy buly viro- hidni vtraty materialiv do ]x ostatoçno] inventaryzaci] v IR NBUV. 5 S\ohodni fond naliçu[ 608 od. zb. Perßyj etap inventaryzaci] materialiv buv provedenyj dosyt\ pizno j naßvydkoruç: za 10 dniv, z 25 veresnq do 5 Ωovtnq 1961 r. bulo oprac\ovano 459 od. MoΩna prypustyty pevnu tematyçnu sprqmovanist\ ti[] roboty: buly poraxo- vani perevaΩno davni akty z istori] Ukra]ny ta Pol\wi. Qkist\ opra- cgvannq fondu vyplyva[ z terminu, za qkyj buly skladeni inventarni zapysy: zazvyçaj buly perepysani anotaci] z konvertiv ta obkladynok, u qkyx znaxodylysq dokumenty. Takym çynom, podekudy buly pid- tverdΩeni j sumnivni, z istoryçnoho pohlqdu, zapysy, wo ne zovsim vidpovidaly dijsnosti. U novyx opysax teΩ znaxodymo çymalo pomyl- kovyx tverdΩen\. Reßti fondu dovho brakuvalo uvahy, virohidno, çerez vidsutnist\ faxivciv z paleohrafi] abo çygs\ vkazivku ne çipaty dokumenty, pov’qzani z rodom Íeptyc\kyx, pozaqk sered neopysanyx zalyßylysq, z odnoho boku, najdavnißi ta inßomovni dokumenty, pap- s\ki bully ta breve, a z inßoho, dribni papery 1900–1943 rr. kancelqr- s\koho abo pryvatnoho xarakteru, dotyçni do diql\nosti riznyx ustanov na terenax Zaxidno] Ukra]ny abo osobysto mytropolyta Andreq 5 . Na- stupnyj etap opysu vidbuvsq v 1991–1992 rr. Todi do inventarnoho spysku bulo dodano we 149 od. Numeraciq, wo sklalasq, dewo xybna: pid ças druhoho etapu inventaryzaci] buly propuweni çysla 589–599, do toho Ω odna odynycq opysu literna (# 475a). Okremi dokumenty fondu predstavleni vodnoças u kopiqx ta oryhinalax, natomist\ po- dekudy v odnij odynyci ob’[dnano razom dekil\ka istoryçnyx aktiv. Prote, qk by my ne raxuvaly, – u fondi znaxodyt\sq ponad 600 perßo- dΩerel, vartyx uvahy naukovciv. Vidvolikagçys\ vid tematyçnyx ta xronolohiçnyx xarakterystyk materialiv, zvernimo uvahu na pomitky arxivnoho abo oblikovoho zmistu: stari ßyfry, ßtampy, suputni zapysy towo. Nasampered vidkynemo oryhinal\ni kancelqrs\ki zapysy, wo stosugt\sq re[straci] samyx do- kumentiv, a takoΩ tak zvani rehesty, de korotko vyklada[t\sq sut\ spravy, – ]x magt\ rozhlqdaty inßi doslidnyky. Zoseredymosq na tyx pomitkax, wo moΩut\ dopomohty zrozumity, v qkyx arxivax çy biblio- tekax zberihalysq materialy abo v qkyj sposib provodyly ]x oblik. Najbil\ß informatyvnymy, z pohlqdu peresiçnoho çytaça, [, zvy- çajno, zapysy abo ßtampy tyx çy inßyx ustanov, v qkyx znaxodylysq materialy. Na Ωal\, takoho rodu svidçen\ nebahato. Tak, na storinkax rukopysiv # 419 i # 420 znaxodymo ßtampy Cerkovnoho muzeg u L\vovi. Perßyj rukopys napysano v perßij polovyni X◊II st., i vin vysvitlg[ pytannq kanonizaci] sv. Josafata Kuncevyça, druhyj – 6 mistyt\ protokoly apostol\s\koho notarq Antoniq Levyns\koho perßo] polovyny X◊III st. Okrim ßtampiv Cerkovnoho muzeg, na sto- rinkax perßoho rukopysu [ çorni oval\ni ßtampy Sv. Konhrehaci] v Rymi, wo magt\, moΩlyvo, pidtverdnyj xarakter. Do inßo] l\vivs\ko] ustanovy, do Nacional\noho muzeg, kolys\ naleΩav rukopys # 190, qkyj teΩ vysvitlg[ Ωyttq ta smert\ sv. Josafata Kuncevyça. Napy- sanyj vin blyz\ko do 1758 r., virohidno, v Ûyrovyc\komu monastyri Sv. Vasyliq Velykoho, u biblioteci qkoho vin i znaxodyvsq na toj ças, pro wo svidçyt\ vidpovidnyj zapys-skrepa na ark. 10–21. Oposeredkovano pro qkyjs\ iz l\vivs\kyx arxiviv svidçyt\ i darçyj zapys “do arxivu” na metryçnij knyzi (# 445) cerkvy Svv. Kos\my ta Dem’qna u seli Krasne parafi] Plavuça Velyka, zroblenyj doktorom Volodymyrom Levyc\kym u Ωovtni 1939 r. MoΩlyvo, poçatok vijny zavadyv formal\nij inventaryzaci] rukopysu, oskil\ky na joho sto- rinkax ne znaxodymo Ωodnoho ßtampa, qkyj by zasvidçyv joho pryna- leΩnist\ do vidomyx nam ustanov. Bil\ßog za kil\kistg [ çastyna dokumentiv zi ßtampom arxivu v Prylbyçax – rodovij ma[tnosti Íeptyc\kyx. Porqd zi ßtampom – <ARCHIWUM \| TEKA ... (Herb) # ... \| PRZYÒBICKIE> – zazvyçaj znaxodymo j oblikove çyslo dokumenta, prostavlene qkymos\ drukar- s\kym sposobom, naçe b na maßynci abo osoblyvym klejmom. Takyx dokumentiv u fondi 99-ty. Najmenße z oblikovyx çysel – 13, naj- bil\ße – 396. Odyn z dokumentiv (# 521) ne ma[ oblikovoho çysla i datovanyj 1907 r. We odyn dokument ma[ çysla 370, 371, ale nema[ ßtampa arxivu. OtΩe, v arxivi u Prylbyçax bulo prynajmni 398 doku- mentiv, z qkyx bil\ß niΩ çvert\ zberiha[t\sq nyni v Ky[vi. Ce majΩe odna ßosta vid zahal\no] kil\kosti odynyc\ f. X◊III. Bil\ßa çastyna z cyx 99 dokumentiv ma[ takoΩ oblikovi pomitky, zrobleni çervonym olivcem: prostavleno abo lyße same çyslo, abo razom zi znakom #. Xarakterno, wo na dokumentax majΩe nema[ po- mitok inßoho rodu, qki tak rqsno predstavleni na bil\ßosti odynyc\ f. X◊III, wo svidçyt\ pro vidokremlenist\ materialiv z arxivu Íep- tyc\kyx vid inßyx odynyc\ uΩe pid ças formuvannq pervisnoho masyvu materialiv abo pro osoblyvyj do nyx pidxid. Poda[mo zvedenu tablycg, v qkij reprezentovani oblikovi çysla arxivu v Prylbyçax, datuvannnq dokumentiv, çysla, prostavleni çervonym olivcem, ta suçasni ßyfry IR NBUV. 7 Tablycq. Dokumenty arxivu v Prylbyçax Nomer Data Pomitka çervonym olivcem Suçasnyj ßyfr 1 2 3 4 13 1727 56 # 493 31 1876 2 # 343 62 1715 23 # 153 63 1764 23 # 154 230 1590 # 41 # 585 292 1384 1 # 460 293 1420 9 # 461 294 1441 9 # 462 295 1458 4 # 463 296 1459 3 # 464 297 1472 5 # 465 298 1475 9 # 577 299 1477 7 # 466 300 1479 8 # 467 301 1554 – # 476 303 1505 20 # 468 304 1507 21 # 469 307 1593 19 # 478 308 1514 16 # 470 309 1531 18 # 472 310 1533 17 # 473 311 1555 14 # 477 312 1529 13 # 471 313 1551 15 # 475 315 1599 – # 479 314 1494 – # 561 316 1615 57 # 435 317 1776 64 # 436 318 1617 – # 582 319 1669 63 # 87 320 1670 62 # 100 321 1770 19 # 446 323 1627 65 # 438 323 1592 60 # 443 325 1696 98 # 440 326 X◊III st. 49 # 447 327 1603 50 # 480 8 1 2 3 4 328 1662 58 # 485 330 1552 51 # 475a 331 1734 12 # 441 332 1652 53 # 484 334 1661 – # 439 335 X◊II st. 54 494 336 1620 # 57 # 481 337 1530 – # 575 338 1649 55 # 482 339 1688 – # 488 340 1646 32 # 483 341 1810 31 # 570 342 1668 30 # 562 343 1794 29 # 505 344 1664 28 # 576 345 1567 27 # 585 346 1779 26 # 580 347 1771 24 # 497 349 1788 25 # 574 350 1794 – # 504 351 1794 – # 503 352 1794 – # 501 353 1794 – # 502 354 1812 – # 509 355 1810 – # 506 356 1830 – # 512 357 1812 – # 507 358 1691 – # 489 359 1829 – # 448 360 1829 – # 449 361 1774 47 # 499 362 1769 – # 496 364 X◊III st. – # 498 365 1697 – # 490 369 1771 – # 572 370 1764 – # 573 371 1734 – # 583 372 1727 – # 442 373 1856 41 # 517 374 1826 42 # 569 375 1778 23 # 568 9 1 2 3 4 376 1778 44 # 579 377 1792 – # 571 378 1814 29 # 510 379 1831 40 # 327 380 1825 37 # 325 381 1818 36 # 511 384 1839 34 # 513 385 1781 33 # 584 386 1899 – # 450 387 1869 # 7 # 458 388 XIX st. # 6 # 453 389 XIX st. – # 452 390 XIX st. # 8 # 454 391 XIX st. # 9 # 455 392 XIX st. # 16 # 456 394 XIX st. # 4 # 459 395 XIX st. # 1 # 457 396 XIX st. # 2 # 451 – 1907 – # 521 Qk vydno z tablyci, vidsutni arxivni nomery 1–12, 14–30, 32–61, 64–229, 231–291, 302, 305–306, 322, 324, 329, 333–334, 348, 363, 366– 368, 382–383, 393. Narazi vaΩko skazaty, çy jdet\sq pro çyjs\ vybirkovyj pidxid do arxivu, çastyna materialiv qkoho bula vyluçena z nevidomog nam zaraz metog, çy to pro zalyßky arxivu pislq zny- wennq ma[tku voseny 1939 r. zahonamy NKVS. Ne moΩna napevno stverdΩuvaty j moΩlyvi vtraty dokumentiv uΩe v meΩax vyluçeno] (çy zbereΩeno]) çastyny arxivu, wo mohly vidbuvatysq za bud\-qkoho periodu joho zberihannq do ostatoçno] inventaryzaci] v IR NBUV. Z pohlqdu datuvannq, oçevydno, wo dokumenty rozhlqdalysq zahalom za xronolohiçnymy zasadamy sperßu v arxivi u Prylbyçax, a pizniße nevidomog nam osobog, qka zalyßyla pomitky çervonym oliv- cem. Prote i v perßomu, i nadto v druhomu vypadku cej pidxid ne buv poslidovnym. Vpada[ v oko j vidsutnist\ pomitok çervonym olivcem pislq çysla 65, a takoΩ bahat\ox inßyx çysel, qkwo prypustyty po- slidovne opracgvannq vsix 99 odynyc\ arxivu. Çymalo pomitok [ xyb- nymy, z povtorennqm okremyx çysel. Utim taki pomylky prytamanni i prylbyc\komu arxivu. Tak, dviçi bulo prostavleno çyslo 323, a çyslo 336 bulo zakreslene j vypravlene na 337. Odnym iz moΩlyvyx poqsn- 10 en\ piznißyx pomylok v obliku dokumentiv [ virohidnist\ naqvnosti u mynulomu obkladynok abo konvertiv, u qkyx mohly vony perebuvaty. Taki obkladynky ta konverty spravdi zasvidçeni dlq bahat\ox mate- rialiv fondu. Deqki z nyx rozderti abo Ω perebuvagt\ u duΩe poha- nomu stani. Oçevydno, wo vony ne maly istoryçno] cinnosti dlq osib, vidpovidal\nyx za materialy, j mohly buty vidkynuti qk smittq. Cika- vog vyda[t\sq vidsutnist\ znaçno] kil\kosti dokumentiv prylbyc\koho arxivu na poçatkovi çysla. MoΩlyvo, tam buly pryxovani dokumenty nadto pryvatnoho xarakteru, ne dlq publiçnoho vΩytku, qkwo papery vidbyrav sam mytropolyt Andrej, abo Ω nadto vaΩlyvi z ideolohiç- noho pohlqdu, qkwo ]x znywyly abo des\ zaxovaly joho polityçni suprotyvnyky. Utim moΩut\ buty i qkis\ cilkom pryrodni pryçyny, pro qki my ne zna[mo. Dokumenty za çyslamy arxivu 386–396 [ rozlohymy henealohiç- nymy tablycqmy kincq XIX st. do rodovodu hrafiv Íeptyc\kyx. Na nyx znaxodqt\sq pomitky çervonym olivcem # 1–2, 4, 6–9, 16. OtΩe, ]x vykonavec\ svidomo vidokremlgvav ci materialy za zmistom abo for- matom. Reßta dokumentiv duΩe riznomanitna za zmistom. Sered naj- davnißyx materialiv znaxodymo suspil\ni pryvile], kupçi, postanovy wodo vyrißennq majnovyx abo zemel\nyx supereçok, kvyty towo. Dlq piznißyx xarakterni postanovy koronovanyx osib i derΩavnyx abo cerkovnyx diqçiv, osobysti papery [vropejs\ko] ßlqxty. Porivnggçy zbereΩenu v Ky[vi çastynu arxivu Íeptyc\kyx z reßtog materialiv f. X◊III, varto zaznaçyty, wo dokumenty z istori] cerkvy v nij majΩe vidsutni, tak samo qk i vyxidni postanovy pol\- s\ko] koronno] kancelqri] ta Sv. Prestolu. Okrim henealohiçnyx tab- lyc\, praktyçno vidsutni dokumenty, qki b bezposeredn\o torkalysq rodyny Íeptyc\kyx. Vynqtkom [ patent na hrafs\kyj tytul Ivanu Íeptyc\komu (# 343) ta povidomlennq paps\koho maΩordoma pro nadannq avdi[nci] Andreg Íeptyc\komu v kvitni 1907 r. (# 521). OtΩe, naqvna çastyna arxivu ma[ ßvydße zahal\noistoryçnyj xarak- ter, ale, pryrodno, vidpovidno do seredn\o[vropejs\koho rehionu. VaΩko skazaty, koly postav arxiv u Prylbyçax. Davnist\ okremyx aktiv ne moΩe pravyty za dokaz çasu formuvannq samo] kolekci], a radße svidçyt\ pro çy]s\ kolekcijni interesy. Prote opracgvannq arxivu, tobto toj oblik materialiv, na qkyj my posyla[mosq, pry- najmni bil\ßo] joho çastyny, vidbuvalosq pislq 1876 r. – roku nadannq Íeptyc\kym hrafs\koho tytulu, pozaqk same cej dokument zaraxovano do arxivu za çyslom 31. Z ohlqdu na ce, arxiv spravdi moΩna nazy- 11 vaty arxivom hrafiv Íeptyc\kyx. Z inßoho boku, vidsutnist\ narazi materialiv, bezposeredn\o pov’qzanyx z istori[g rodu, a takoΩ tematyçne rozma]ttq zbereΩenyx dokumentiv dozvolq[ prypustyty, wo znaçna kil\kist\ aktiv stala nadbannnqm rodyny vΩe v qkosti kolekcijnyx – dlq zadovolennq intelektual\nyx potreb. Prote lyße podal\ßi istoryçni rozvidky dopomoΩut\ z’qsuvaty, çy isnu[ qkyjs\ zv’qzok miΩ arxivnymy materialamy ta predstavnykamy rodu Íeptyc\kyx, qk i koly potraplqly dokumenty do arxivu. Narazi ne moΩna stverdΩuvaty j te, wo same vony [ tymy aktamy, wo ]x vyzyskuvav uprodovΩ bahat\ox rokiv sam Andrej Íeptyc\kyj, skladagçy svog istoryçnu kolekcig. ProdovΩugçy steΩyty za oblikovymy pomitkamy, zvernimosq do vΩe zhadanoho çervonoho olivcq, pomitky qkoho prysutni na bil\- ßosti dokumentiv fondu. Qkwo prypustyty, wo dokumenty z arxivu v Prylbyçax buly poraxovani razom z inßymy materialamy, to najmen- ße çyslo na dokumentax – 1, a najbil\ße – 327. OtΩe, navrqd çy do vykonavcq obliku potrapyly vsi prylbyc\ki dokumenty, qkyx pry- najmni 398. Prote odni[g z osoblyvostej obliku [ te, wo bahato do- kumentiv raxuvalysq pid odnym çyslom. Treba prypustyty, wo vyko- navec\, ob’[dnugçy akty, mav na meti pevni zasady opysu. V okremyx vypadkax taki zasady oçevydni – koly jdet\sq, napryklad, pro odnoho emitenta aktiv abo rik vydannq. Ale [ çymalo prykladiv nezrozumi- lyx, z pryvodu qkyx ßvydße vynyka[ pytannq populqrnosti çervonyx olivciv, qkymy korystuvalysq rizni opikuvaçi dokumentiv, a ne poßuku pryncypiv ]xn\oho opysu. Qkwo Ω prypustyty [dynoho vykonavcq i nezrozumili teper, ale real\ni kolys\ zasady obliku, to zahal\na kil\- kist\ takym çynom poraxovanyx dokumentiv sqha[ blyz\ko 550 od., wo razom iz inßymy materialamy, qki ne magt\ takyx pomitok, sklada[ ponad 600 od., tobto pryblyzno stil\ky, skil\ky ma[mo za oficijnym raxunkom. Inßog vadog obliku [ povnisin\kyj propusk nyzky çysel. Zahalom vidsutni 18 nomeriv. Qk i u vypadku z arxivom u Prylbyçax, nevidomo, na qkomu z etapiv istori] fondu dokumenty z takymy obli- kovymy nomeramy buly vtraçeni. Okrim zaznaçenyx pomitok çervonym olivcem, na bil\ßosti doku- mentiv prysutni we try oblikovyx ßyfry. Perßyj z nyx zustriça[t\sq perevaΩno na konvertax L\vivs\ko] Hreko-Katolyc\ko] konsystori], do qkyx buly pokladeni dokumenty, virohidno pid ças vyluçennq ]x z arxivu konsystori]. Ce litera <Ç>, napysana çornylom, z dvokrapkog ta nastupnym oblikovym çyslom dokumenta. Najmenße çyslo 2, naj- bil\ße – 287. Vidsutni 34 pozyci]. Natomist\ çysel, za qkymy pry- 12 xovano dva abo navit\ try dokumenty, aΩ 137. Poslidovnist\ numeraci] takyx podvijnyx i potrijnyx sprav svidçyt\ prynajmni pro dva, qk ne try, rizni obliky, zhidno z qkymy rohlqdalysq dokumenty, tobto pro rizni pidxody do opysu. Zahalom takym çynom bulo poraxovano bil\ße niΩ 400 odynyc\, wo razom iz materialamy arxivu u Prylbyçax ta do- kumentamy bez ßyfriv sklada[ blyz\ko 600 od., wo znov-taky nably- Ωa[ nas do suçasno] kil\kosti fondu. Dokumenty v konvertax Hreko- Katolyc\ko] konsystori] skladagt\ absolgtnu bil\ßist\ suçasnoho fondu. Same sered nyx vyokremlggt\sq nyzky aktiv dotyçnyx do Pol\s\ko] Korony, Sv. Prestolu, okremyx diqçiv cerkvy, zokrema Leona ta Atanaziq Íeptyc\kyx. Zazvyçaj, porqd iz nazvanym ßyfrom znaxodymo we dva. Odyn z nyx mav na meti vidznaçyty ne til\ky raxunok dokumentiv, ale takoΩ i ar- kußiv (u kil\kox vypadkax – odynyc\), na kßtalt: 2/3ark. abo 4/1 od. Najmenße oblikove çyslo 2, najbil\ße – 525. Vidsutni 135 pozycij, sered nyx cili nyzky nomeriv 307–349, 352–396, 399–404, 407–417 to- wo. Natomist\ 17 pozycij mistqt\ po dva dokumenty za suçasnym ra- xunkom. Oskil\ky materialy z prylbyc\koho arxivu ta dokumenty bez ßyfriv razom dagt\ kil\kist\ u 168 od., to, dodagçy do nyx 525 ta zdvo[ni odynyci, oderΩu[mo zahal\nu kil\kist\ bil\ß niΩ u 700 od.. Çy mih pervisnyj masyv rukopysiv buty same takym? Naspravdi vin mih buty j bil\ßym, ale virohidniße, wo zaznaçeni prohalyny u raxunku buly vyklykani qkymys\ pryçynamy, xoç by j xybamy obliku, i todi zahal\na kil\kist\ odynyc\ bude vse Ω taky blyΩça do raniße na- vedenyx çysel, qki, na mog dumku, maly b korelgvaty miΩ sobog, tobto davaty çyslo blyz\ke do 600. Ostannij z poßyrenyx ßyfriv, zroblenyj perevaΩno prostym olivcem, vkazu[ na porqdkovyj nomer dokumenta pislq nevidomoho narazi za joho znaçennqm kodovoho çysla 2666. Najmenße çyslo ob- liku 1, najbil\ße – 411. Vidsutni 22 pozyci], natomist\ 14 mistqt\ po dva abo bil\ße dokumentiv, ob’[dnannq qkyx na toj ças bulo cilkom vypravdano. Dodagçy vΩe zhadani çastyny dokumentiv, wob poraxuvaty virohidnu pervisnu kil\kist\ fondu, oderΩu[mo 596, wo vpovni vidpo- vida[ hipotetyçnij kil\kosti dokumentiv, wo kolys\ nadijßly do viddilu rukopysiv. OtΩe, formal\na kil\kist\ dokumentiv fondu za riznymy sposo- bamy obliku taka: poraxovani çervonym olivcem – 327, za <çyslom> – 287, za oblikom .../... – 525 i za oblikom 2666- ... – 411. ZvaΩagçy na te, wo pid odnym oblikovym çyslom mohlo perebuvaty dekil\ka doku- 13 mentiv, moΩna prypustyty, wo vsi ci sposoby obliku naspravdi mohly mistyty bil\ßu kil\kist\ odynyc\, niΩ zaznaçeni absolgtni çysla. Okrim toho, Ωodne z kincevyx çysel ne [ dostovirno ostannim, pozaqk za nymy mohla buty we nevyznaçena kil\kist\ dokumentiv. Usi zazna- çeni sposoby obliku [ narazi defektnymy z ohlqdu na vidsutnist\ desqtkiv nomeriv, tobto rukopysiv, qki b maly vidpovidaty tym çy in- ßym pozyciqm. Dlq poqsnennq c\oho qvywa moΩna skorystatysq materialamy bez ßyfriv, tobto prypustyty, wo qkis\ iz zaznaçenyx oblikovyx çysel mohly perebuvaty na vtraçenyx nyni konvertax abo obkladynkax, v qkyx ci materialy perebuvaly. Zahalom takyx dokumentiv 69. Prote 58 z nyx vyokremlggt\sq qk tematyçno, tak i za çasom ukladannq. Ce vΩe zhadani papery 1900– 1943 rr., wo ne magt\ Ωodnyx zv’qzkiv z istoryçnymy aktamy mynu- lyx stolit\. Imovirno, wo i ]x poxodΩennq, i zberihannq maly pevni vidminnosti vid samoho poçatku, i ne varto zaluçaty ]x do pidraxunkiv virohidno] kil\kosti istoryçno] kolekci]. Lyße 11 dokumentiv spravdi za vsima oznakamy dotyçni do <istoryçno]> çastyny fondu i napevne qkos\ pov’qzani z reßtog davnix aktiv, xoça j ne magt\ teper pry- tamannyx ]m staryx ßyfriv. Oskil\ky blyz\ko 100 od. z arxivu u Prylbyçax mohly vxodyty do obliku, zroblenoho çervonym olivcem, ale ne do reßty tr\ox oblikiv, to same v cyx ostannix vypadkax posta[ slußne pytannq pro virohidnist\ kompensaci] vtrat. Ale 11 dokumen- tiv, wo, jmovirno, <vypaly> zi svo]x konvertiv, navrqd çy dopomahagt\ zapovnyty vsi prohalyny oblikiv. OtΩe, vtraty buly. Zreßtog pro ce prqmo svidçyt\ vidsutnist\ nyzky çysel u koΩnomu z navedenyx spo- sobiv obliku. Obsqh utrat, na mog dumku, ne perevywuvav 20–40 od., oskil\ky velyki prohalyny u systemi obliku typu .../... [ radße naslidkom sub’[ktyvnyx pomylok obliku, aniΩ spravΩnimy vtratamy materialu. Çasom cyx utrat q osobysto sxyl\nyj vvaΩaty period do nadxodΩennq materialiv do viddilu rukopysiv, de, qk uΩe bulo zazna- çeno, v çervni 1946 r. naçebto perebuvalo blyz\ko 400 hramot. Razom iz prylbyc\kym arxivom ta novitnimy materialamy ce da[ çyslo, na- blyΩene do real\no] kil\kosti odynyc\ fondu, qka [ dewo bil\ßog za raxunok suçasnyx arxeohrafiçnyx pidxodiv do dokumentiv, wo ra- niße ob’[dnuvalysq razom. Okrim nazvanyx ßyfriv, na dokumentax ta konvertax, u qkyx zbe- riha[t\sq çymalo aktiv, znaxodqt\sq pomitky typu A/I, A/II i A/III. }x kil\kist\ obmeΩena i, virohidno, vidbyva[ qkis\ osoblyvi pidxody do klasyfikaci] materialu. 14 Nadzvyçajno cikavym [ pytannq najstarißyx ßyfriv latynog ta okremymy ryms\kymy nomeramy. }x dosyt\ bahato. Zahalom 265. Mis- tqt\sq vony vyklgçno na samyx istoryçnyx dokumentax. Zazvyçaj ce çyslovi kody pislq sliv Ex fasci ... , ad ... , abo literni poznaçky pislq slova Litera. Kil\kist\ takyx dokumentiv pevnog mirog korelg[ z kil\kistg aktiv z arxivu Hreko-Katolyc\ko] konsystori], wo mistqt\sq u konvertax, i oblikom typu Ç: ... . De same perebuvaly ci dokumenty do nadxodΩennq do Ky[va, moΩna bude z’qsuvaty, porivnggçy ]x ßyfry zi starymy ßyframy l\vivs\kyx arxiviv. Pidsumovugçy, zaznaçu, wo, na mog dumku, suçasnyj f. X◊III sklada[t\sq z kil\kox arxiviv. Najbil\ßym, do 450 od. (za suçasnym raxunkom), [ arxiv L\vivs\ko] Hreko-Katolyc\ko] mytropolyço] kon- systori], materialy qko] buly vmiweni v ]] oficijni konverty j pora- xovani ßlqxom pomitok typu Ç: ... za nevidomymy teper zasadamy, wo maly naslidkom poznaçennq znaçno] kil\kosti dokumentiv odnakovym nomerom. Na vsix konvertax buly zapysani korotki anotaci] wodo zmistu dokumentiv ta ]x datuvannq. Do konvertiv z konsystori] na qkomus\ etapi doluçyly materialy z Prylbyçiv. {dynym zahal\nym oblikom materialiv z obox cyx dΩerel buv oblik çervonym olivcem, qkym po- znaçeno blyz\ko 550 od.. Joho vykonavec\ ne duΩe perejmavsq zmis- tom i datuvannqm, ale ne moΩu skazaty, wo zovsim ne çytav doku- mentiv. Vin obraxuvav prylbyc\ki dokumenty i konsystors\ku ko- lekcig. Pizniße cq kupa paperiv potraplqla poslidovno we do dvox opysuvaçiv, qki namahalysq poraxuvaty okremi dokumenty, wo zbil\- ßuvalo ]xng kil\kist\, i navit\ sami arkußi abo odynyci zberihannq v meΩax koΩnoho çysla. Tak z’qvylysq najbil\ßi oblikovi çysla v 411 ta 525 od. Z nevidomyx pryçyn do cyx ostannix dvox oblikiv ne zalu- çaly prylbyc\kyj arxiv, qkyj, odnak, buv des\ porqd, oskil\ky dva joho dokumenty taky potrapyly do zaznaçenyx oblikiv (# 153, 154). Nareßti, okremym, nevelyçkym blokom des\ perebuvaly materialy 1900–1943 rr., konfiskovani v kotromus\ z ofisnyx prymiwen\ mytro- polyta Andreq, çyslom 58 za suçasnym raxunkom. Vony nadijßly do viddilu rukopysiv bez ßyfriv. Sered nyx dokumenty orhanizacijno- pravovoho xarakteru, lystuvannq z Vatykanom towo. Na kil\kox do- kumentax pomitky abo pidpysy mytropolyta Andreq. Vyokremlg[t\sq blok z 11 dokumentiv poçatku 1930-x rokiv, skladenyx francuz\kog movog i Ωodnym çynom ne pov’qzanyx z Ukra]nog. Sered nyx 9 likar- s\kyx receptiv abo dovidok i dvi poßtovi kvytanci]. V usix dokum- entax zhadu[t\sq im’q ÛorΩ Aßar. Qka rol\ bula vidvedena istori[g 15 cij lgdyni, wo takym çynom potrapyla do naßoho arxivu, ne znag. Narazi moΩu lyße prypustyty, wo jdet\sq pro francuz\koho pys\- mennyka, vidomoho kil\koma publicystyçnymy tvoramy, zokrema z problem ekumenizmu. Utim upevnenyj, wo ce ne [dyna nespodivanka fondu, qkyj we çeka[ na svo]x doslidnykiv. 1 Dubrovina L. A., Onywenko O. S. Istoriq Nacional\no] biblioteky Ukra]ny imeni V. I. Vernads\koho, 1941–1964. – K., 2003. – S. 110. 2 Arxiv IR NBUV, op. 1, spr. 50. Perelik neoprac\ovanyx rukopysiv ta zbirok za 1946–1947 rr. Akty, spysky rukopysiv ta zbirok, wo pryjnqti vid- dilom abo peredani v inßi viddily biblioteky ta ustanovy za 1946–1949 rr., ark. 2–5. 3 Dubrovina L. A., Onywenko O. S. Ukaz. pr. – S. 110. 4 Arxiv IR NBUV, op. 1, spr. 50, ark. 2–5. 5 Ohlqd prac\ wodo diql\nosti mytropolyta Andreq Íeptyc\koho dyv.: Hentoß L. Postat\ mytropolyta Íeptyc\koho v ukra]ns\kyx ta pol\s\kyx naukovyx vydannqx ostann\oho desqtyriççq // Ukra]na moderna. – K. ; L., 2003. – Ç. 8. – S. 179–210.

Репозитарії

Схожі ресурси