Спогади сучасників про М.В. Левитського як історико-біографічне джерело та джерело з історії кооперації в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (за мемуарами особового архіву)

Однією з найбільших заслуг М.В. Левитського є те, що він у середині 20-х років ХХ ст. знаходився біля витоків організації Всеукраїнського Центрального Кооперативного музею в Києві, який (після переміщення з Харкова) створювався, як наукова база для вивчення історії кооперативного руху в Україні....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Вовченко, В.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Schriftenreihe:Рукописна та книжкова спадщина України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48636
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Спогади сучасників про М.В. Левитського як історико-біографічне джерело та джерело з історії кооперації в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (за мемуарами особового архіву) / В.Б. Вовченко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 70-78. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Однією з найбільших заслуг М.В. Левитського є те, що він у середині 20-х років ХХ ст. знаходився біля витоків організації Всеукраїнського Центрального Кооперативного музею в Києві, який (після переміщення з Харкова) створювався, як наукова база для вивчення історії кооперативного руху в Україні. На противагу іншим громадсько-політичним діячам радянської епохи, здобутки М.В. Левитського у розробці кооперативного будівництва в Україні високо оцінювали як вітчизняні, так і зарубіжні сучасники. Йому були присвячені статті в енциклопедіях та фахових виданнях, уся кооперативна та культурно-наукова громада широко відсвяткувала 40-річний (1918 р.) та 50-річний ювілеї діяльності “артільного батька”.