Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Кондратенко, О.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Назва видання:	Рукописна та книжкова спадщина України
Теми:	Дослідження архівних та книжкових фондів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48640
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956) / О.Ю. Кондратенко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 99-109. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48640
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-486402013-08-31T03:02:30Z Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956) Кондратенко, О.Ю. Дослідження архівних та книжкових фондів 2007 Article Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956) / О.Ю. Кондратенко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 99-109. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48640 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів Кондратенко, О.Ю. Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956) Рукописна та книжкова спадщина України
format	Article
author	Кондратенко, О.Ю.
author_facet	Кондратенко, О.Ю.
author_sort	Кондратенко, О.Ю.
title	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)
title_short	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)
title_full	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)
title_fullStr	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)
title_full_unstemmed	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)
title_sort	документальні архівні фонди нан україни як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в інституті історії ан урср (1944–1956)
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Дослідження архівних та книжкових фондів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48640
citation_txt	Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956) / О.Ю. Кондратенко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 99-109. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT kondratenkooû dokumentalʹníarhívnífondinanukraíniâkdžerelovivčennâosnovnihnaprâmívnaukovihdoslídženʹvínstitutíístorííanursr19441956
first_indexed	2025-07-04T09:17:00Z
last_indexed	2025-07-04T09:17:00Z
_version_	1836707344040329216
fulltext	99 О.Ю. Кондратенко Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського м. Київ ДОКУМЕНТАЛЬНІ АРХІВНІ ФОНДИ НАН УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ІНСТИТУТІ ІСТОРІЇ АН УРСР (1944–1956) На сьогодні ще існує певна прогалина у вітчизняній історіо- графії, яка стосується розвитку історичних досліджень в Академії наук. Це пояснюється майже повною відсутністю наукових праць, які б комплексно висвітлювали дане питання. Практично всі наукові дослідження побачили світ за часів СРСР, зокрема, роботи А.В. Санцевича1, М.В. Коваля2, О.С. Рубльова3 та ін. Питання розвитку наукових академічних досліджень частково висвітлене в загальних працях, присвячених історії Національної академії наук України, які приурочувались переважно до ювілеїв провідної наукової установи республіки, як то: “Розвиток науки в УРСР за 40 років” (К., 1957),4 “Історія Академії наук Української РСР” (К., 1982) та ін.5 Також незначне місце відведено історичним дослідженням у роботах, які вийшли в світ вже після здобуття Україною незалежності, зокрема: “Історія Академії наук України 1918–1993” (К., 1994)6 та “Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті 1918–1998” (К., 2000)7. Дана стаття передбачає можливість вивчення та реконструкції розвитку наукової роботи провідної історичної академічної уста- нови на основі використання документальних фондів, які утвори- лися в результаті її науково-дослідної діяльності та відклалися в наукових архівах НАН України. Сюди слід віднести документальні ресурси Наукового архіву Інституту історії України та архіву Пре- зидії НАН України, також збереглись деякі матеріали в фондах © О.Ю. Кондратенко, 2007 100 Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, які мож- на віднести до опублікованих документів. Одними з найбільш важливих джерел у дослідженні основних напрямів діяльності академічних установ є плани та звіти про науково- дослідну роботу. Планово-звітна документація з цього питання зберігається в межах фонду № 251 архіву Президії НАН України та фонду № 1 Наукового архіву Інституту історії України НАН України. Матеріали даних архівів у своєму поєднанні виконують взаємо- доповнюючу функцію та компенсують відсутність документів в одному з цих фондів. З огляду на побудову структури планів і звітів, основні напря- ми науково-дослідної роботи даної установи здійснювалися за певною схемою: це робота над певною проблемою, яка об’єднувала в собі ряд наукових тем, а також виконання завдань стосовно ви- давничої та науково-популяризаторської діяльності. Крім того, не менш важлива інформація стосовно основних напрямів наукової роботи даної установи міститься в періодичних виданнях, зокрема, таких, як: “Наукові записки Інституту історії АН УРСР” та “Вісник АН УРСР”. У даних виданнях на основі науко- вих звітів установ публікувалися короткі статті про роботу даної інституції за певний період. Одним з основних напрямів науково-дослідної роботи Інституту була розробка та виконання тематики наукових досліджень. Отже, згідно з планово-звітною документацією, Інститут історії України, який був відновлений після реевакуації 17 липня 1944 р., активно включився в науково-дослідну роботу Академії наук. Наукові розробки Інституту зосереджувалися в основному над проблемами висвітлення основних етапів вітчизняної історії, по- чинаючи з часів Київської Русі, і закінчуючи повоєнним періодом. Наукові дослідження Інституту, що передбачали, відповідно, й випуск наукових праць (монографій, курсів, збірників документів та статей), були присвячені розвитку феодально-кріпосницьких відносин і боротьбі народних мас проти соціального і національ- ного гніту, розвитку капіталізму і зростанню революційного руху в XIX ст., Великій Жовтневій соціалістичній революції, колекти- візації та індустріалізації в УРСР, Великій Вітчизняній війні тощо. У 1944 р. Інститут вже працював над 5-ма проблемами, які, в свою чергу, включали 18 тем, три з яких того ж року було закін- чено. Результатами виконаних тем у перший рік роботи Інституту 101 стали такі наукові праці: “Нариси історії суспільно-політичного руху” (Ф.О. Ястребов), “Україна в першій буржуазно-демократич- ній революції” (Ф.Є. Лось) та “Історія утворення Української РСР (історико-юридичний нарис)” (С.В. Юшков). Також Інститут істо- рії України в цей час працював над складанням чотиритомної історії України, перший том якої було видано ще в 1943 р. Робота над даним курсом історії України спочатку передбачала створення вузівського підручника у 4-х томах, а згодом – повноцінного ака- демічного видання історії України у 5-ти томах, проте через полі- тичні обставини повністю закінчити дану тему в тій формі, в якій вона була запланована від самого початку, співробітникам Інсти- туту не вдалося8. Продовжив виконання науково-дослідної роботи і відновле- ний в серпні 1944 р. Львівський відділ Інституту історії України, який працював над розробкою питань історії західноукраїнських земель. Співробітниками відділу вже в 1944 р. було закінчено три теми, в тому числі й робота відомого українського історика І.П. Крип’я- кевича “Західні границі України. Історико-картографічний огляд”. Протягом 1945–1946 рр. відділ працював над розробкою шести но- вих тем, серед яких було й дослідження згаданого І.П. Крип’якевича “Листи Богдана Хмельницького”, виконання якої передбачало архео- графічну обробку та публікацію епістолярію гетьмана з укладанням до нього коментарів. І все ж таки здійснити виконання запланова- них тем співробітникам Львівського відділу не вдалося через його ліквідацію в середині 1946 р. у зв’язку з початком боротьби зі “школою М.С. Грушевського”, яка особливо гостро розгорнулася в той час у Львові9. Після відомої постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України” від 29 серпня 1947 р. науковці розпочали роботу над створенням “Короткого курсу історії України”, який мав стати еталоном марксистсько-ле- нінського курсу вітчизняної історії з використанням “методології” сталінського “Короткого курсу ВКП(б)”10. Дана тема стала провід- ною в науковій роботі Інституту історії України та виконувалась, починаючи від 1947 р., під безпосереднім наглядом Москви. По- дібне завдання було поставлено перед усіма інститутами Відді- лення суспільних наук і передбачало створення подібних курсів з вітчизняної історії, давньої історії України та археології, україн- ської літератури, фольклору, української мови, народного госпо- 102 дарства та ін. Уже в 1948 р. було в основному завершено написання “Курсу” і після тривалого обговорення в різних установах України та союзних республік було видано перший макет даного дослідження11. На початку 1950-х років постало питання про активне вико- ристання робіт Й.В. Сталіна, зокрема, таких, як: “Ленінізм і національ- не питання”, “Економічні проблеми соціалізму в СРСР” та ін. Наукові праці з історії України – так само, як і з історії СРСР – у цей час створювались у світлі методології робіт вождя, і це не могло не торкнутися “Курсу”12. У подальшому “Курс” переріс у двотомне видання “Історія Української РСР”13. Дослідження поба- чило світ зі значним запізненням: перший том – у 1953, другий – у 1955 р. Відповідно у 1956 та 1957 р. було здійснене його пере- видання14. Основною ланкою у виконанні науково-дослідної роботи з певної наукової проблематики академічних інститутів були відділи, науковці яких займалися конкретним напрямом дослідження. Приміром, співробітниками відділу феодалізму виконувалися теми з середньовічної історії України. Так, протягом 1949–1950 рр. С.В. Юшковим виконувалася розробка, присвячена Давньоруській державі – “Київська Русь”, але в повному обсязі вона не була за- вершена в зв’язку з неможливістю вченого приїхати на постійну роботу до Києва. Згодом в межах даної теми вченим було підго- товлено роботу “Руська Правда”15. Ряд праць, які виконувалися в цей час, були присвячені козаць- кій добі. Так, протягом 1948–1950 рр. у рамках проблеми “Соціально- економічні відносини на Україні в XVI–XVII ст.” були виконані теми з підготовки таких наукових праць: “Козацько-селянські пов- стання у 2-й пол. XVI ст., 1-й пол. XVII ст.” (К.Г. Гуслистий), “На- родні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 60-х – 80-х рр. XVII ст”. (К.І. Стецюк) та ін.16 У зв’язку з наближенням 300-річного ювілею возз’єднання України з Росією були активізовані дослідження щодо визвольної боротьби українського народу проти польського гніту, Переяслав- ської Ради та власне возз’єднанню двох держав. Протягом 1951– 1954 рр. Інститутом було виконано колективні теми “Визвольна війна 1648–1654 рр. і приєднання України до Росії” та “Возз’єд- нання України з Росією”, робота над якими передбачала випуск монографічного дослідження та збірника наукових статей спільно з Інститутом історії та Інститутом слов’янознавства АН СРСР. 103 Найбільш масштабним проектом Інституту цього часу можна вва- жати розробку колективної теми “Возз’єднання України з Росією”, результатом якої мав стати ювілейний випуск збірника документів у 3-х томах17. У 1955–1956 рр. співробітниками відділу капіталізму було ви- конано ряд тем стосовно розвитку капіталістичних відносин в Україні, серед яких: “Посилення закріпачення селян і антифеодаль- на боротьба на Правобережній Україні в 70-х, 90-х рр. XVI ст.” (І.М. Шекера) та “Розклад феодально-кріпосницької системи і формування капіталістичних відносин в сільському господарстві України в 1-й пол. ХІХ ст.” (І.О. Гуржій)18. Виконання даних тем також передбачало підготовку однойменних монографій. Досить активно здійснювалося дослідження історії суспільно- політичних рухів, зокрема революційного, робітничого та селян- ського, а також історії робітничого класу. Над даною проблемою працювали співробітники відділу історії капіталізму та відділу історії радянського періоду. Прикладом може бути тема “Історія революційного руху на Україні 1861–1895 рр.”, яка виконувалися протягом 1947–1949 рр. Л.А. Коваленком. Упродовж 1949–1952 рр. щодо підготовки монографій було виконано колективну працю “Робітничий і селянський рух на Україні в роки революційного піднесення 1912–1914 рр”19. У 1950–1955 рр. М.М. Лисенком було виконано важливе дослідження про підготовку декабристського пов- стання і діяльність Південного товариства декабристів в Україні20. Над питаннями історії СРСР працювали співробітники відділу історії радянського суспільства. Досить активно в цей час вико- нувались теми з підготовки наукових праць, присвячених так зва- ному радянському будівництву в Україні. Так, протягом 1949– 1950 рр. було виконано теми про відбудову української промисло- вості після громадянської війни, а також про початки індустріалі- зації, зокрема: “Радянське будівництво на Україні в 1921–1925 рр.” (П.К. Стоян) та “Партійне і радянське будівництво на Україні в період боротьби за соціалістичну індустріалізацію країни (1926– 1929 рр.)” (О.Б. Слуцький). У 1951–1955 рр. науковцями відділу було виконано теми стосовно відбудови економіки та соціального будівництва перших повоєнних п’ятирічок: “Відбудова і подаль- ший розвиток соціалістичного землеробства на Україні в повоєн- ний період (1946–1950)” (С.М. Білоусов) та “Перемога ленінсько- сталінської національної політики на Україні в період побудови 104 соціалізму” (В.В. Руднєв). Також було виконано тему, присвячену проведенню соціалістичних перетворень в західноукраїнських об- ластях після їх приєднання до УРСР – “Завершення соціалістич- ної реконструкції в народному господарстві та розвиток радян- ської культури в західних областях УРСР” (В.Л. Варецький)21. Над проблемою Вітчизняної війни, починаючи з 1944 р., пра- цювала Комісія з історії Великої Вітчизняної війни на Україні АН УРСР, потім, у зв’язку з її ліквідацією у травні 1950 р., роботу над даною тематикою продовжив новостворений Військово-історич- ний відділ Інституту історії України АН УРСР. Вже протягом 1951–1952 рр. відділом було виконано дві колективні теми з під- говки наукових праць – “УРСР у Великій Вітчизняній війні Ра- дянського Союзу (1941–1945 рр.)” та “Хроніка визволення України від німецько-фашистських загарбників (листопад 1942 – жовтень 1944 рр.)”22. Після передачі Кримського півострова УРСР у 1954 р. плідну роботу по вивченню історії Криму і міста-героя Севастополя роз- горнула кримська група істориків, яка після реорганізації Крим- ського філіалу АН УРСР стала підпорядковуватись Інституту історії АН УРСР. У 1954 р. було відкрито нову тему з підготовки дослідження “Нариси з історії Криму”, виконання якої було закін- чено вже в 1967 р.23 Питанням української історіографії займався відділ вітчизняної історіографії. Наукові розробки стосовно даного напряму роботи Інституту остаточно було відновлено з 1949 р. Вже цього року Л.А. Коваленко виконав тему “Історіографія України в період роз- витку капіталізму” щодо підготовки однойменної монографії24. В 1955 р. Л.К. Полухіним та С.О. Ктитарєвим у рамках даної проб- леми було виконано теми, присвячені висвітленню історичних по- глядів відомих українських письменників І.Я. Франка та М.М. Ко- цюбинського25. Важливим для Інституту було виконання тематики щодо під- готовки археографічних збірників. Даним напрямом роботи займа- лися співробітники відділу археографії. Так, починаючи з 1944 р., К.Г. Гуслистий працював над темою “Львівсько-руський літопис”26. Протягом 1945–1946 рр. М.Н. Петровським було виконано тему щодо упорядкування збірника документів “Україна напередодні Національно-визвольної війни (1648–1954 рр.).” Також у цей час співробітники відділу активно виконували теми на договірних ос- 105 новах стосовно підготовки підручника “Нариси з історії археогра- фічних досліджень на Україні” та публікації “Опису України Бо- планом”27. У 1948 р. та протягом 1954–1956 рр. було виконано теми, робота над якими передбачала випуск збірників документів щодо визвольної боротьби українського народу проти Польщі, – “Визвольна війна 1648–1654 рр.” (М.Н. Петровський, О.А. Бевзо)28. Колектив Інституту історії паралельно працював над пробле- мами всесвітньої історії та ролі України в міжнародних відносинах. Цим займався спочатку відділ історії СРСР та загальної історії, потім, починаючи з 1947 р., – відділ загальної історії та історії слов’ян, а з 1950 р. – відділ всесвітньої історії і міжнародних від- носин. Тематика всесвітньої історії, в основному, стосувалася так званих країн народної демократії. Однією з перших була тема “Утворення Балканського союзу в 1912 р.”, яка виконувалась про- тягом 1947–1948 рр. Д.І. Мишком в межах проблеми “Виникнення балканської війни 1912 р.” та передбачала підготовку монографії29. Протягом 1950–1956 рр. І.І. Компанійцем було виконано тему щодо вивчення становища слов’янських народів у складі Австро- Угорської імперії30. Загалом за даний період колективом Інституту історії України виконувалось 294 наукові теми, з яких 225 було закінчено в повному обсязі. Із закінчених Інститутом тем історії України було присвячено 170; всесвітній історії та міжнародним відносинам – 17; історіографії – 19; археографії та джерелознавству – 16. Крім того, понад 20 тем було виконано як дисертаційні дослідження. Також, згідно з планами та звітами про роботу Інституту історії, не менш важливим аспектом науково-дослідної роботи установи була науково-видавнича діяльність як результат копіткої роботи науковців над виконанням наукових тем. Так, публікація наукових праць Інституту історії з великими труднощами була продовжена після реевакуації установи в 1944 р. Вже цього року Інститутом було видано 5 наукових праць, загальним обсягом 32 друк. арк. Серед опублікованих наукових досліджень на особливу увагу за- слуговують роботи тодішнього директора Інституту М.Н. Петров- ського, зокрема, “Возз’єднання українського народу в єдиній Ра- дянській державі” (К., 1944), “Визвольна війна українського і білоруського народів проти польських загарбників” (К., 1944) тощо31. В 1945 р. друком вийшло вже 9 наукових праць, в тому числі 7 статей і 2 брошури. Починаючи з 1946 р. у видавничій 106 діяльності Інституту спостерігається певне пожвавлення: лише того року було опубліковано 27 наукових праць загальним об- сягом 65 друк. арк. Серед них – збірник документів “Україна напередодні визвольної війни проти шляхетської Польщі” (К., 1946), упорядкований М.Н. Петровським.32 У подальшому було видано монографію М.І. Супруненка “Велика Жовтнева соціаліс- тична революція на Україні” (К., 1948), збірник документів “Устим Кармелюк” (К., 1949) та ін.33 Наприкінці 1940-х та протягом 1950-х років видавнича діяльність Інституту була систематизована і набула більш чіткого характеру. Так, у 1950 р. співробітники Ін- ституту підготували черговий випуск “Наукових записок Інституту історії України”, а також вийшла друком монографія І.О. Гуржія “Повстання в Турбаях (1789–1793)” (К., 1950)34. З наближенням 300-річного ювілею возз’єднання України з Росією основна маса друкованої наукової продукції, виданої про- тягом 1950-х років, була присвячена подіям Визвольної війни українського народу проти Польщі. В цей час з’являються такі ро- боти, як монографія Л.К. Полухіна “Максим Кривоніс – герой Визвольної війни українського народу в 1648–1654 рр.” (К., 1951). У 1952 р. співробітниками Інституту було упорядковано та видано збірники наукових статей в 4-х томах “Приєднання України до Росії” (К., 1952). Наступного року співробітники Інституту видали друком збірник документів “Віковічна дружба українського і ро- сійського народу” (К., 1953), а також спільно з колективом Інституту історії АН СРСР та архівними установами України – збірник документів у 3-х томах “Возз’єднання України з Росією” (М., 1953)35. У 1954 р. до відзначення знаменного ювілею за даною тематикою було опубліковано ряд наукових праць, серед яких і такі відомі, як: “Визвольна війна 1648–1654 рр. та возз’єднання України з Росією” (К., 1954), “Історичне значення возз’єднання України з Росією” (К., 1954) та ін.36 Починаючи з 1955 р. все частіше виходять друком праці, присвя- чені історії робітничого та селянського рухів, а також історії робіт- ничого класу. Таким прикладом може бути монографія Ф.Є. Лося “Формування робітничого класу на Україні і його революційна боротьба в кінці ХІХ і початку ХХ ст.” (К., 1955), І.О. Гуржія “За- родження робітничого класу України (кінець XVIII – перша половина XIX ст.)” (К., 1956) тощо.37 У 1955 р. виходять роботи, присвячені проведенню індустріалізації та колективізації в Україні, 107 серед яких слід назвати роботу О.Б. Слуцького “Перемога політи- ки соціалістичної індустріалізації в Україні” (К., 1955)38. Кримська група істориків, яка підпорядковувалася в цей час Інституту історії, підготувала праці з історії півострова за згада- ними однойменними темами, серед яких – “Нариси історії Криму”, ч. 1 (К., 1951) та “Нариси історії Криму”, ч. 2 (К., 1957)39. У цей час також починають з’являтись дослідження, присвячені розвитку вітчизняної історіографії та археографії, серед яких пра- ця Л.К. Полухіна “Формування історичних поглядів М.І. Костома- рова” (К., 1952) та перевидання О.З. Барабоя та О.О. Бевзо “П’єр Шевальє “Війна козаків проти Польщі (переклад з французької)” (К., 1952)40. Також побачив світ узагальнюючий курс “Історія України в 2-х т.”, т. 1. (К., 1953), т. 2 (К., 1955) як підсумок три- валої роботи колективу Інституту над провідною темою41. Загалом Інститутом історії АН УРСР за даний період було опубліковано понад 515 монографій, курсів, брошур та статей, за- гальним обсягом близько 2 тис. друк. арк. Також у тематичних звітах Інституту історії АН УРСР досить чітко відображено такий важливий момент наукової роботи, як науково-популяризаторська діяльність, за якою науковці готували до випуску праці, читали лекції в організаціях, а також надавали консультації різним установам для популяризації наукових знань. Так, вже 1944 р. співробітниками Інституту історії було прочитано 105 лекцій та опубліковано 40 науково-популярних праць, також було написано 30 історичних довідок до популярного видання “Календар на 1945 р”42. У 1945 р. колектив Інституту більш активно розпочав публікацію науково-популярних праць, яких у цьому році вже вийшло близько 40 видань, у тому числі 7 брошур. Серед науково-популярних брошур – роботи М.Н. Петровського “Західна Україна” (К., 1945) та “Буковина” (К., 1945)43. Поміж науково- популярних видань, опублікованих у 1950-х роках, – праці Ф.П. Шев- ченка “Боротьба за радянську владу на Закарпатській Україні” (К., 1950), І.О. Гуржія “Народний герой Устим Кармелюк” (К., 1950) та К.Г. Гуслистого “Київська Русь” (К., 1950)44. У цей час також вихо- дять брошури В.І. Клокова “Двічі Герой радянського Союзу Ваиль Михлик” (К., 1951) та В.А. Дядиченка “Історичні пам’ятки роз- грому шведських інтервентів у XVIII ст.” (К., 1951). У 1950-х роках відповідно зростала і кількість прочитаних лекцій та наданих кон- сультацій45. 108 За документами, які відклалися в результаті наукової діяль- ності Інституту історії за даний період, вдалося підрахувати, що Інститутом було опубліковано 498 науково-популярних праць, про- читано 4775 лекцій та надано 2292 консультації різним установам. Отже, в результаті докладного аналізу документів різного ха- рактеру з архівних фондів НАН України, серед яких переважну частину складають плани та звіти про науково-дослідну діяльність Інституту історії АН УРСР, вдалося встановити, що, по-перше, наукові праці, підготовлені колективом Інституту не втратили своєї наукової актуальності й донині. Це пояснюється тим, що саме в повоєнні роки побачила світ значна кількість досліджень, присвячених історії Київської держави, українському козацтву, Визвольній війні українського народу поти Польщі, економічному та суспільно-політичному розвитку України певних періодів тощо. По-друге, науковці здійснювали значну науково-популяризатор- ську роботу, що сприяло підвищенню авторитету Інституту історії України в Академії наук. Таким чином, чітка схема побудови документальних архівів установ АН УРСР дозволяє визначити та проаналізувати основні моменти їх науково-дослідної роботи, а також показати можливість залучення і використання подібних матеріалів у наукових розвід- ках вітчизняних істориків та фахівців з історії науки України. 1 Санцевич А.В. Проблеми історії України післявоєнного періоду в радянській історіографії. – К., 1967. – 254 с.; Санцевич А.В. Інститут істо- рії України Національної академії наук України (Історіографічний нарис до 60-річчя установи). – К., 1998. – 130 с.; Санцевич А.В., Комаренко Н.В. Развитие исторической науки в Академии наук Украинской ССР, 1936– 1986 гг. – К., 1986. – 198 с. 2 Коваль М.В., Рубльов О.С. Інститут історії України НАН України: перше двадцятиріччя (1936–1956 рр.) // Укр. іст. журн. – 1996. – № 6. – С. 54–68. 3 Там само. 4 Розвиток науки в УРСР за 40 років. – К., 1957. – 261 с. 5 Історія Академії наук Української РСР. – К., 1982. – 859 с. 6 Історія Академії наук України, 1918–1993. – К., 1994. – 320 с. 7 Кульчицький С.В., Павленко Ю.В., Храмов Ю.О., Руда С.П. Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті, 1918–1998. – К., 2000. – 527 с. 8 Санцевич А.В., Комаренко Н.В. Развитие исторической науки в Ака- демии наук Украинской ССР 1936–1986 гг. – К., 1986. – С. 53. 109 9 Архів Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, од. зб. 156, арк. 27, 28. – (Далі – АП НАН України). 10 Там само, ф. 251, оп. 1, од. зб. 183, арк. 82; од. зб. 222, арк. 64. 11 Див.: У лещатах тоталітаризму: перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936–1956): Зб. документів і матеріалів: У 2 ч. – К., 1996. – Ч. 2. – С. 80–89. 12 АП НАН України, ф. 251, оп. 1, од. зб. 313, арк. 265. 13 Там само, од. зб. 69, арк. 1. 14 Там само, од. зб. 72, арк. 204. 15 Там само, од. зб. 183, арк. 40; од. зб. 337, арк. 408. 16 Там само, од. зб. 376-а, арк. 171. 17 Там само, од. зб. 399-а, арк. 112, 113. 18 Там само, од. зб. 183, арк. 12. 19 Там само, од. зб. 17, арк. 23. 20 Там само, од. зб. 399-а, арк. 118–120. 21 Там само, од. зб. 337-а, арк. 435. 22 Там само, од. зб. 123, арк. 96. 23 Там само, од. зб. 72, арк. 215, 216. 24 Там само, од. зб. 17, арк. 23; од. зб. 87-а, арк. 168. 25 Там само, од. зб. 399-а, арк. 122. 26 Там само, од. зб. 179, арк. 160, 161, 436, 437. 27 Там само, од. зб. 183, арк. 17–39 28 Там само, арк. 78; од. зб. 222, арк. 78. 29 Там само, од. зб. 351, арк. 286; од. зб. 184, арк. 16. 30 Там само, од. зб. 313, арк. 77, 78; од. зб. 355, арк. 107. 31 Там само, од. зб. 183, арк. 12; од. зб. 17, арк. 24. 32 Там само, од. зб. 156, арк. 29. 33 Там само, од. зб. 222, арк. 67. 34 Там само, од. зб. 313, арк. 81; од. зб. 355, арк. 117, 118. 35 Там само, од. зб. 399-а, арк. 160, 161. 36 Там само, од. зб. 123, арк. 40; од. зб. 183, арк. 105. 37 Там само, од. зб. 17, арк. 62. 38 Там само, арк. 63. 39 Там само, од. зб.187, арк. 439. 40 Там само, од. зб. 72, арк. 227; од. зб. 87-а, арк. 197, 198. 41 Там само, од. зб. 123, арк. 104–106, 119. 42 Там само, од. зб. 183, арк. 40; од. зб. 337-а, арк. 444. 43 Там само, од. зб. 156, арк. 29. 44 Там само, од. зб. 183, арк. 80–83. 45 Там само, од. зб. 399-а, арк. 128. 46 Там само, од. зб. 72, арк. 223, 224–229; од. зб. 123, арк. 88.

Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямів наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944–1956)

Репозитарії

Схожі ресурси