Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Лиханова, І.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Назва видання:Рукописна та книжкова спадщина України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48648
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару / І.Г. Лиханова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 214-225. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48648
record_format dspace
spelling irk-123456789-486482013-08-31T03:02:43Z Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару Лиханова, І.Г. Інформаційно-бібліографічні огляди 2007 Article Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару / І.Г. Лиханова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 214-225. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48648 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформаційно-бібліографічні огляди
Інформаційно-бібліографічні огляди
spellingShingle Інформаційно-бібліографічні огляди
Інформаційно-бібліографічні огляди
Лиханова, І.Г.
Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
Рукописна та книжкова спадщина України
format Article
author Лиханова, І.Г.
author_facet Лиханова, І.Г.
author_sort Лиханова, І.Г.
title Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
title_short Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
title_full Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
title_fullStr Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
title_full_unstemmed Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару
title_sort бібліографічний покажчик “книга в україні, 1861–1917” як складова українського бібліографічного репертуару
publisher Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate 2007
topic_facet Інформаційно-бібліографічні огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48648
citation_txt Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” як складова Українського бібліографічного репертуару / І.Г. Лиханова // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 214-225. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv AT lihanovaíg bíblíografíčnijpokažčikknigavukraíní18611917âkskladovaukraínsʹkogobíblíografíčnogorepertuaru
first_indexed 2025-07-04T09:17:40Z
last_indexed 2025-07-04T09:17:40Z
_version_ 1836707386090323968
fulltext 214ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ ОГЛЯДИ І. Г. Лиханова кандидат історичних наук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК “КНИГА В УКРАЇНІ, 1861–1917”: ЯК СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОГО БІБЛІОГРАФІЧНОГО РЕПЕРТУАРУ Створення Українського бібліографічного репертуару (УБР) закладає підґрунтя для комплексного дослідження книги в істо- ричному, методологічному та бібліографічному аспектах. УБР – це система бібліографічних видань, баз даних (БД) національної бібліографії. Вона складається з провідних проектів Репертуару, які відображають українську книгу і періодику від рукопису до сучасних видань. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ) як бібліотечна установа загальнодержавного значення здійснює видання ретроспективної національної бібліографії документів на всіх видах носіїв, включаючи твори українською мовою, незалежно від місця видання; твори всіма мовами, створені на території України; твори всіма мовами про український народ, створені в усьому світі1. Поєднання даних критеріїв дає можливість якнайповніше відо- бразити в бібліографічних працях особливості історичного розвит- ку України, її внесок у розвиток світової культури, науки, освіти, виробництва. Результатом роботи в галузі ретроспективної національної бібліографії є послідовне видання в контексті серії “Національна бібліографія України” системи посібників УБР та фундаменталь- них науково-бібліографічних видань, перш за все, бібліографічного покажчика “Україномовна книга у фондах Національної бібліо- теки України імені В.І. Вернадського. 1798–1923. Т. 1–3” та ін. Бібліографічний покажчик “Україномовна книга у фондах На- © І. Г. Лиханова, 2007 215 ціональної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. 1798–1923. Т. 1–3” включає видання українською мовою, які вийшли друком від 1798 до 1923 р. в Україні та за кордоном. Бібліографічні записи подано за хронологічним принципом, а в межах року – за абеткою імен, прізвищ або назв творів. Усі видання, представлені в покаж- чику, опрацьовано de visu. З 1999 р. НБУВ у межах УБР видає також покажчик “Книга в Україні, 1861–1917: Матеріали до репертуару української книги” (Уклад. С.Й Петров, С.С. Петров та ін.). Видання хронологічно продовжує працю С.Й. Петрова “Книги гражданського друку на Україні, XVIII – перша половина XIX: Каталог” (1971)2, що вклю- чає книги українською та російською мовами, видані в Україні в 1765–1860 рр. Він містить близько 2 тис. бібліографічних описів. На відміну від покажчика “Україномовна книга у фондах На- ціональної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, 1798–1923”, покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” будується за територіаль- ним і мовним принципами – включає видання, які були надруко- вані українською та російською мовами в межах сучасної території України від 1861 до 1917 р. Представлені в покажчику видання описувалися за бібліографічними джерелами. Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. – один із найважливіших періодів в історії України. Реформа 1861 р. створила умови для розвитку промислового капіталізму, що, в свою чергу, спричинило значне кількісне зростання книговидавничої продукції. У Східній Україні розвиток національного книговидання був пов’язаний з активізацією культурного життя. Активне формування національної свідомості, розвиток української мови найбільш ви- разно проявилися у розквіті художньої літератури та напрацюванні численних наукових праць з української історії, літератури, етно- графії, фольклору. Якщо в Галичині видавничий рух розвивався стабільними тем- пами, то в Україні Наддніпрянській завдяки антиукраїнській політиці царського уряду в книговиданні фактично домінувала російська мова. (Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р.; Емський указ імператора Олександра ІІ від 30 травня 1876 р.; Указ Сенату про “шкідливість” культурної і освітянської діяль- ності в Україні 1908 р.; Указ Миколи ІІ про скасування україн- ської преси 1914 р.). Розвиток українського книгодрукування був відносно успіш- 216 ним у періоди тимчасових послаблень цензурних утисків у Росії – на межі 50–60-х років ХІХ ст. (до Валуєвського циркуляру); до 70-х років (до Емського указу), особливо ж після революції 1905 р., а в Галичині після встановлення Конституційного ладу в Австро- Угорщині наприкінці 60-х років ХІХ ст. З 1917 р. почалося зрос- тання видання книжок українською мовою. В роки Української революції 1917–1920 рр. розвиток українського книговидання був найбільш активним3. Як відомо, в означений період в Україні видавалася література не лише українською та російською мовами, а й польською, ла- тинською, німецькою, єврейською, чеською, грецькою та іншими мовами. Всі ці видання мають історико-культурну цінність й скла- дають духовну спадщину нашого народу. Але, зрозуміло, що в од- ній праці відобразити всі видання, що друкувалися різними мовами в Україні в цей період, дуже складно. Вони потребують окремого бібліографічного опрацювання. За своїм складом бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” універсальний, він містить літературу з усіх галузей знань. До нього включено книги, брошури, серійні видання, доповіді, записки, праці, звіти наукових товариств, інших громадських та державних установ тощо. Не увійшли газети, листівки, масові жур- нали, карти, ноти, альбоми, якщо вони не містять текстового мате- ріалу. Ці видання потребують окремого бібліографічного опрацювання. Покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” готується на основі електронної бази даних (БД), яка включає відповідні поля, до яких заносяться елементи бібліографічного опису. Полям БД відповідають ділянки стандартного бібліографічного опису. Комп’ютерна техно- логія дозволяє змінювати, доповнювати текст, створювати допо- міжні покажчики, здійснювати швидкий пошук за будь-якими еле- ментами бібліографічного опису. Бібліографічний покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” вида- ється окремими випусками по 8–10 ум. друк. арк. Загальний обсяг праці дорівнюватиме приблизно 400 ум. друк. арк. Матеріал розмі- щено за суцільною нумерацією. Сьогодні вийшло 10 вип. покаж- чика (літери А –М), що включають 38312 бібліографічних записів. Основу покажчика “Книга в Україні, 1861–1917” становлять ма- теріали картотеки, що була створена протягом 1971–1974 рр. під керівництвом відомого бібліографа С.Й. Петрова, автора бібліо- графічних праць “Славянские книги кирилловской печати XV– 217 XVIII вв.” (К., 1958), “Книги первой четверти ХІХ в.: Каталог книг, хранящихся в Государственной публичной библиотеке Украин- ской ССР” (К., 1961), “Книги гражданського друку, видані на Україні, XVIII – перша половина ХІХ ст.” (Х., 1971) та ін. У зв’язку із зростанням обсягу картотеки, до праці були за- лучені й інші члени родини Петрових. Після смерті у 1974 р. Степана Йосиповича картотеку довгі роки зберігав його син – С.С. Петров, який є співавтором даної праці й плідно співпрацює з колективом відділу національної бібліографії Бібліотеки. Картотека створювалася за різними бібліографічними джере- лами: каталогами провідних бібліотек (НБУВ, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Державної історичної бібліотеки України, Національної парламентської бібліотеки України, Державної біб- ліотеки ім. В.І. Леніна у Москві та Державної публічної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі), бібліографіч- ними покажчиками, такими як “Книжный вестник” (СПб., 1861– 1915), “Указатель по делам печати” (СПб., 1872–1878), “Галицко- русская библиография ХІХ столетия” О.І. Левицького (т. 1, 2. Львів, 1888–1895), “Список книг, вышедших в России” (СПб., 1903–1907), “Книжная летопись” (М., 1907–1916) тощо4. При створенні картотеки укладачами було переглянуто також значну кількість каталогів книгарень, видавництв, бібліотек, мате- ріалів газет, календарів, довідників. Так, вивчення бібліографічних матеріалів газети “Правительственный вестник” дало змогу вклю- чити до картотеки видання, які були надруковані в Україні в так звані проміжні роки, не охоплені вищеназваними фундаменталь- ними покажчиками. Бібліографічні описи видань, які вміщувалися на шпальтах газет, у тому числі й в “Правительственном вестнике” подано скорочено (автор, назва, місце та рік видання). Обсяг кар- тотеки складає близько 80 тис. бібліографічних записів. Під час вивчення картотеки виявилося, що вона потребує до- опрацювання – уточнення окремих та відновлення цілком відсут- ніх елементів бібліографічного опису; доповнення виданнями, що були з різних причин не включені до картотеки. Таким чином, під час бібліографічної редакції перевіряється не тільки правильність та повнота бібліографічного опису, але й проводиться одночасно доповнення виданнями, що були пропущені, а також виданнями, відсутніми у вже надрукованих випусках (вип. 1–10). Створюється картотека таких видань, яка на сьогоднішній день включає близь- 218 ко 1000 бібліографічних карток. У майбутньому планується ви- дання окремого додаткового тому, що буде включати видання, які не ввійшли в основні випуски покажчика. Із метою доповнення покажчика переглядаються: картотека зведеного каталогу-репертуару україномовної книги (створена у Відділі національної бібліографії НБУВ), що включає бібліогра- фічний опис україномовних видань, які були надруковані в Україні та за її межами від 1798 до 1923 р.; каталог літератури ко- лишнього спецфонду НБУВ; електронний Зведений каталог ро- сійської книги ХІХ ст. Останній містить 530 тис. бібліографічних описів російсько- мовних книг, що зберігаються в шести провідних бібліотеках Росії: Російській державній бібліотеці, Російській національній бібліо- теці, Бібліотеці Російської академії наук, Державній публічній бібліотеці Росії, Науковій бібліотеці Московського державного університету ім. М. Ломоносова, Науковій бібліотеці ім. М. Горь- кого Санкт-Петербурзького державного університету. Каталог включає книги, видані російською мовою в Росії та за кордоном від 1826 до 1917 р. Із каталогу вже відібрано 12 тис. бібліографічних описів видань, які були надруковані в Україні в 1861–1917 рр., для подальшої звірки з картотекою покажчика “Книга в Україні”. Проводиться звірка картотеки і з друкованими покажчиками, по-перше, з універсальними бібліографічними покажчиками та зведеними каталогами, що включають україномовні та російсько- мовні книги означеного періоду, видані в державних межах України: “Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, 1798–1923. Т. 1–3”, “Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та му- зеїв України. 1798–1923”, “Російськомовна книга у фондах Націо- нальної парламентської бібліотеки” (К., 1999), “Репертуар україн- ської книги, 1798–1916: Матеріали до бібліографії”, (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника), “Українська книга в іменних фондах Наукової бібліотеки Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова”, “Спецфонд Книжкової палати України, 1917– 1921 рр.” (К., 2003), “Спецфонд Книжкової палати України, 1917– 1921 рр.: Додатковий випуск” (К., 2003) та ін. По-друге, покажчиками фондів галузевих бібліотек: “Українська сільськогосподарська книга з фондів ЦНСГБ УААН (1868–1917)”, 219 “Медична книга України у фондах Державної наукової медичної бібліотеки, 1841–1920” (К., 2005) та ін. Проводиться звірка з персональними бібліографічними покаж- чиками видатних діячів науки, культури, такими як: “Микола Іванович Костомаров (1817–1885): Матеріали до бібліографії” (Чернігів, 2002), “Бібліографічний покажчик творів Миколи Івановича Костомарова” (К., 2003), “Повна бібліографія праць Іва- на Огієнка” (Хмельницький, 1998), “Антін Крушельницький – письменник, публіцист, педагог: Матеріали до бібліографії та епістолярної спадщини” (Львів, 2002), “А.Ю. Кримський (1889– 1971): Бібліографічний покажчик” (К., 1972), “Іван Петрович Крип’якевич: Бібліографічний покажчик” (Львів, 1966) та ін. Ретельно вивчаються монографічні видання, якщо вони міс- тять бібліографічні розділи, що включать книги досліджуваного періоду. Так, монографія А.А. Непомнящего “Записки путеше- ственников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть XVIII – начало ХХ века”) (К., 1999) містить два бібліографічні покажчики: “Записки путешественников по Крыму (последняя треть XVIII – начало ХХ века)” (1001 позиція) та “Дореволюционные путеводители по Крыму” (326 позицій). З метою доповнення покажчика “Книга в Україні, 1861–1917” виданнями релігійних установ, які не були раніше включені до картотеки, було переглянуто каталоги: “Систематический каталог книг библиотеки Киево-Печерской лавры. Т. 1–2” (К., 1908–1912), “Систематический каталог книг на славянском и русском языках Фундаментальной библиотеки Волынской духовной семинарии” (Почаев, 1889), “Систематический каталог книг библиотеки высоко- преосвященного Флавиана, митрополита Киевского и Галицкого” (К., 1910), “Систематический каталог книг библиотеки Киевской духовной академии. Т. 1–4” (К., 1892); Раздорский А.И. “Справочные издания епархии русской православной церкви, 1861–1915” (СПб., 2002) тощо. Завдяки такій роботі покажчик значно доповнюється видан- нями, які у 70-ті роки не були включені до картотеки – масова релігійна література, книги, що зберігалися у спецфондах, твори суспільно-політичного змісту ряду заборонених у той час авторів. Сьогодні вихід у світ покажчика без цих видань, які мають науково- інформаційну цінність, зробив би його науково неповноцінним. Таким чином, найважливішими завданнями укладачів є пов- 220 нота видання та кваліфікованість бібліографічного опису. Голов- ними проблемами, що постають перед укладачами безпосередньо в процесі роботи над підготовкою покажчика до друку, є, перш за все, його великий обсяг. Як уже зазначалося, обсяг картотеки по- кажчика складає близько 80 тис. бібліографічних записів. Бібліо- графічна обробка такої великої кількості видань, звірка картотеки з бібліографічними покажчиками та каталогами, виявлення пропу- щених видань потребують напруженої праці та часу. Кожного року подається до друку два випуски покажчика “Книга в Україні. 1861– 1917. Завершення видання планується приблизно через сім років. По-друге, картотека складалася за різними бібліографічними джерелами, які іноді містять помилки, скорочено поданий бібліо- графічний опис тощо. Встановлення цих випадків, належний бібліо- графічний опис таких видань теж є серйозною проблемою. Звичайно, що при розписуванні різних бібліографічних джерел одне й те саме видання потрапляло до картотеки в різних варіан- тах опису: воно могло бути описаним у картотеці як за автором, так і за назвою (іноді назва має кілька варіантів), за прізвищем перекладача і одночасно за автором, що створює значні труднощі при ідентифікації видань. У бібліографічних описах іноді відсутні окремі елементи – відомості про відповідальність, місце видання, видавництво, друкарню, рік видання, сторінки, формат. Із метою уточнення та встановлення відсутніх елементів опису проводиться порівняльний аналіз бібліографічних записів декіль- кох покажчиків, використовуються довідкові видання та енцикло- педії. Зокрема, “Литературно-художественные альманахи и сборники. 1900–1911 годы” (М., 1957) О.Д. Голубєвої, “Литературно-худо- жественные альманахи и сборники. 1912–1917 годы” (М., 1958) Н.П. Рогожина, “Джерела українознавства. Вип. 1–2.” (К., 1900– 1998), “Видання “Просвіт” Галичини, 1868–1938” (К., 1996), “Ви- дання “Просвіт” Наддніпрянської України, 1906–1911” (К., 1999), “Товариство “Просвіта” у Львові: Покажчик видань, 1868–1939” (Львів, 1996) тощо. В особливо складних випадках книги вивча- ються de visu, якщо вони наявні у фонді НБУВ. Неможливість уточнення окремих елементів опису змушує подавати запис так, як його внесено в картку. Трапляються випадки, коли опис лібрето опер подається під прізвищем композитора. По можливості, прізвища авторів лібрето встановлювалися за додатковими джерелами – “Музичною енци- 221 клопедією”, “Энциклопедическим словарем” (вид. Ф. Брокгауза та І. Єфрона), “Большой Советской Энциклопедией”, “Літературною енциклопедією” та іншими довідковими виданнями. У тих випад- ках, коли встановити авторство було неможливо, опис подавався під назвою. Іноді з даних, наведених у картках, не зрозуміло, чи є в книзі літературний текст, чи це тільки ноти. Ноти не включаються до покажчика “Книга в Україні, 1861–1917”. Бібліографічне опрацю- вання нотних видань, що здійснюється за спеціальною методикою, є окремим напрямом роботи зі створення УБР. Вирішувати ці складні питання дуже важко, тому, що не завжди можна опрацю- вати книгу de visu чи знайти її детальний опис у бібліографічних джерелах. Для прийняття вірного рішення вивчаються довідкові, енциклопедичні видання. Під час бібліографічної редакції виникають певні труднощі, пов’язані з визначенням або уточненням дати видання книги. До картотеки включено чимало книжок без року видання. Згідно з сучасними правилами, бібліографічний опис здійснюється за ти- тулом. При наявності у книзі розбіжностей щодо видання в опису вказується рік, який зазначено на титульній сторінці. У дужках вказується рік, наведений в іншому місці (на обкладинці). Часто одна й та сама книга в картотеці, яка має розбіжності між титуль- ною сторінкою та обкладинкою, подається як два окремих видання. До покажчика включаються книги, рік видання яких не встанов- лено точно, але вони можуть бути віднесені до хронологічних меж, визначених у покажчику “Книга в Україні, 1861–1917”. Бібліографічний опис здійснюється на основі ГОСтів та Мето- дичних рекомендацій “Україномовна книга. 1798–1923”5, що були розроблені у Відділі національної бібліографії НБУВ, з урахуван- ням особливостей видань XVIII – початку ХХ ст. – їх поліграфіч- ного оформлення, змісту, мовного стилю. У покажчику “Україномовна книга у фондах Національної біб- ліотеки України імені В. І. Вернадського. 1798–1923” застосовано науково-бібліографічний опис, що передбачає аналітичне вивчення документа, визначення необхідного набору елементів опису з ура- хуванням особливостей виду видання й завдань наукового каталогу. Зважаючи на специфіку книги даного періоду, укладачі прийняли рішення в певних випадках відходити від ГОСтів, розробляючи деякі аспекти наукового опису, які не були висвітлені в державних 222 стандартах6. Такий опис максимально повно враховує як основні, так і факультативні елементи, зберігає тогочасний правопис, ви- світлює повніше зміст твору. Так, у примітках подаються відомості про довідковий апарат видання, присвяти, епіграфи, особливості кожного примірника, розкривається зміст окремих збірників, альма- нахів, календарів, хрестоматій та ін. Бібліографічний опис покажчика “Книга в Україні, 1861–1917” має певні відмінності, які пов’язані, перш за все, з тим, що біль- шість книг не описувалася de visu. Бібліографічний опис включає основні елементи: прізвище та ініціали автора, назву книги, відпо- відальність, основні відомості про видання, зокрема, – місце видан- ня, видавництво, друкарню, рік видання, кількість сторінок, фор- мат, серію, примітки, специфікацію. Покажчик побудовано за російсько-українським алфавітом прізвищ авторів та назв творів, так само як і “Каталог” С.Й. Пет- рова 1971 р. Твори одного автора подаються за алфавітом назв. Перевидання творів одного автора подаються з повним бібліогра- фічним описом. Прізвища подаються за сучасною орфографією. У ряді випадків проведено уніфікацію прізвищ, у написанні яких зустрічаються розбіжності й різночитання (наприклад: Вергилий і Виргилий, Золя і Зольа, Яворницький і Эварницкий та ін.). В області відомостей про відповідальність прізвища авторів та псевдоніми подаються без скорочень зі збереженням особливостей тогочасно- го правопису. Літери, які вийшли з ужитку, замінюються буквами сучасного алфавіту. У тих випадках, коли псевдонім автора став його літературним іменем, видання описується за його загальноприйнятим до вживан- ня псевдонімом – Марко Вовчок, М. Горький, Дніпрова Чайка, Ганна Барвінок, Д. Мамін-Сибіряк, Панас Мирний, Леся Українка та ін. Псевдоніми та криптоніми розкриваються за спеціальними словниками, енциклопедіями, довідковими виданнями: Дей О.І. “Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–ХХ ст.)” (К., 1969), Масанов І.Ф. “Словарь псевдонимов. Т. 1–4” (М., 1956– 1960), Тулуб О. “Словник псевдонімів українських письменників: Матеріали” (К., 1928), Еппель В. “Нові матеріали до словника українських псевдонімів” (К., 1999), “Українська літературна ен- циклопедія”, “Українська Радянська Енциклопедія”, “Енциклопедія українознавства” тощо. На жаль, означені видання не дають від- повіді на значну кількість питань, що постають перед укладачами. 223 Коли псевдоніми або криптоніми вдається розкрити, – книга описується під справжнім прізвищем автора, а його псевдонім подається в області відповідальності з поясненням у квадратних дужках [псевд.], криптонім – без пояснень. Відомості про відповідальність містять прізвища (псевдоніми, імена) авторів, укладачів, редакторів та інших осіб, назви установ (організацій), від імені і за участі яких публікується твір. Область серії вміщує відомості про серійне видання, окремим випуском якого є дана книга. У тих випадках, коли книга одно- часно є випуском двох або більше серій, то відомості про кожну наводяться згідно з правилами бібліографічного опису. Область приміток вміщує додаткову інформацію про книгу, яка не була наведена в основному описі. В примітках подається ін- формація: про окремі відбитки із періодичних видань та збірників праць; про зміну назви видання; про паралельні назви іноземними мовами; особливості видання (наприклад: літографічне видання); про особливості розповсюдження та використання (на правах ру- копису, для службового користування). В примітки заносяться й різночитання між титульною сторінкою і заголовком на обкла- динці видання. Багатотомні видання та видання, що продовжуються, пред- ставлені в покажчику за зведеним бібліографічним описом, що містить сукупність відомостей про видання в цілому, або групу його томів (випусків). Він складається з двох частин – загальної і специфікації. В загальній частині наводяться відомості, спільні для всіх або більшості томів (випусків), в специфікації – харак- терні для кожного тому (випуску). У бібліографічному опису подано формат видання, що, як ві- домо, не є обов’язковим елементом згідно з сучасними правилами. Але, на думку укладачів, це важливий елемент книгознавчої ха- рактеристики видання, необхідний у пошуковій роботі. Адже для дослідника зовсім не однаково, яке видання (4°, 8°, 16°, 64°) він розшукує. У випадках опису так званих “відбитків” творів укладачі всі- ляко намагалися вказати, з якого часопису чи збірки передруко- вано даний твір. Отже, за відсутності самого твору, його можна знайти на сторінках відповідних видань. Як відомо, одним із найважливіших принципів створення ретроспективної бібліографії є принцип історизму, тобто макси- 224 мально повне й точне відображення в бібліографічних покажчиках особливостей даної історичної епохи. Укладачі покажчика “Книга в Україні, 1861–1917” намагаються, наскільки було можливо, до- тримуватися цього основного принципу. В бібліографічних описах україномовних книг здебільшого збережено тогочасний правопис. У роботі використовувалися бібліографічні покажчики, в яких відображено україномовні книги, описані de visu, в фондах провід- них бібліотек України. Укладачі намагалися якнайповніше пред- ставити бібліографічні відомості про книгу: проводилося уточнен- ня або встановлення окремих елементів бібліографічного опису, розкривалися псевдоніми та криптоніми, уточнювалися та уніфі- кувалися прізвища авторів. Покажчик “Книга в Україні, 1861–1917” є логічним продов- женням грунтовної праці щодо розкриття репертуару вітчизняної друкованої спадщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Цей проект реалізується завдяки значній науково-дослідній роботі ав- торів-укладачів під час пошуку відсутніх видань та бібліогра- фічної редакції картотеки покажчика за усталеними методичними принципами. Науково-інформаційна значимість даної роботи по- лягає в тому, що в ній відображено вагомий масив видань універ- сального змісту українською та російською мовами, які побачили світ упродовж 1861–1917 рр. Вона дає певне уявлення про стан книговидавничої діяльності в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. та створює підгрунтя для книгознавчих, бібліо- графознавчих та інших досліджень. 1 Положення про Національну бібліотеку України імені В.І. Вернад- ського // Бібл. вісн. – 1996. – № 5. – С. 3–6; Онищенко О.С., Омельчук В.Ю. Вступ // Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, 1798–1923: Бібліогр. покажч. – К., 2003. – Т. 1. – С. 11–12; Омельчук В. Національна бібліографія України: тенденції роз- витку, проблеми розробки // Бібл. вісн. – 1995. – № 5. – С. 1–13; Лиха- нова І. Національна бібліографія на сучасному етапі // Київ. старовина. – 2003. – № 3. – С. 84–99; Вона ж. Створення Українського бібліографічного репертуару // Київ. старовина. – 2005. – № 1. – С. 128–146. 2 Книги гражданського друку, видані на Україні: XVIII – перша по- ловина ХІХ ст.: Каталог / Склав С.Й. Петров. – Х., 1971. – 296 с. 3 Онищенко О.С., Омельчук В.Ю. Вступ // Україномовна книга у фон- дах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Т. 1. –С. 9. 4 Передмова // Книга в Україні: Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. (1861–1917): Бібліогр. покажч / Уклад.: С.Й. Петров, С.С. Петров. – К., 225 1996. – Вип. 1. – С. ІІІ–VII; Передмова // Книга в Україні, 1861–1917: Матеріали до репертуару укр. книги / Уклад.: С.Й. Петров, С.С. Петров. – К., 1999 – Вип. 2. – С. 1–2; Петров С. Історія видання “Книга в Україні, 1861–1917: Матеріали до репертуару української книги” // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. – 2004. – Вип. 13. – С. 197–207; Пет- ров С. Книжкова справа в Києві, 1861–1917. – К., 2002. 5 Библиографическое описание документа: Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.1–84. – Введ. 01. 01. 1986. – М., 1984. – 75 с. – (Система стандартов по информ., библ. и изд. делу); Скорочення україн- ських слів в українській мові у бібліографічному описі: Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582–97. – К., 1998. – 25 с.; Библиографическая за- пись: Сокращение слов на русском языке: Общие требования и правила: ГОСТ 7.12–93 Межгосударственный стандарт. – М., 1995. – 18 с.; Правила составления библиографического описания. Ч. 1. Книги и сериальные из- дания / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И. Ле- нина. – М., 1986. – 528 с.; Составление библиографического описания: Крат. правила / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И. Ленина. – 2-е изд., доп. – М., 1991. – 220 с.; Український бібліо- графічний репертуар (1798–1923): Метод. рекомендації на допомогу скла- данню. – К., 1999. – 104 с.; Парпалій С. База даних “Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, 1798– 1923 рр.” як частина зведеного каталогу україномовної книги // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. – 2002. – Вип. 8. – С. 450–458. 6 Дзюбич С. Україномовна книга у фондах НБУВ, 1798–1923: іннова- ційні аспекти наукового опису // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вер- надського. – 2004. – Вип. 13. – С. 426–433.