Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Клименко, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Schriftenreihe:	Рукописна та книжкова спадщина України
Schlagworte:	Публікації документів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48653
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48653
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-486532013-08-31T03:03:12Z Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) Клименко, І.В. Публікації документів 2007 Article Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48653 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації документів Публікації документів
spellingShingle	Публікації документів Публікації документів Клименко, І.В. Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) Рукописна та книжкова спадщина України
format	Article
author	Клименко, І.В.
author_facet	Клименко, І.В.
author_sort	Клименко, І.В.
title	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_short	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_full	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_fullStr	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_full_unstemmed	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)
title_sort	документ з історії літературного об’єднання “плуг” (1922–1932 рр.)
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації документів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48653
citation_txt	Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.) / І.В. Клименко // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 11. — С. 291-299. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT klimenkoív dokumentzístoríílíteraturnogoobêdnannâplug19221932rr
first_indexed	2025-07-04T09:18:03Z
last_indexed	2025-07-04T09:18:03Z
_version_	1836707409966399488
fulltext	291 І. В. Клименко кандидат істоичних наук Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського м. Київ ДОКУМЕНТ З ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОГО ОБ’ЄДНАННЯ “ПЛУГ” (1922–1932 РР.) Спілка селянських письменників “Плуг” була заснована 1922 р. у Харкові і мала філії в Києві, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Поділь- ському, Сумах, Житомирі, Умані, Миргороді, Лубнах та інших містах. Ініціаторами створення виступили С. Пилипенко, А. Панів, І. Сен- ченко, Г. Коляда, І. Шевченко. До її складу входили такі відомі зго- дом письменники, як Д. Бедзик, О. Ведміцький, А. Головко, Д. Гумен- на, Н. Забіла, Г. Епік, Г. Коляда, О. Копиленко, П. Панч, П. Усенко та ін. Спілка “Плуг”, маючи власні видавництва та друковані органи, мала на меті, окрім творчої, ще й просвітницьку діяльність для по- ширення ідей “пролетарської революції” серед сільського населення. Літературна дискусія 1925–1928 рр. піддала критиці “масовізм” та “просвітянство” “Плуга”, обмеженість тематики та недоскона- лість художніх творів його членів, зниження творчих критеріїв. Недоліки в організаторській діяльності, вузькість завдань культур- них заходів призвели до того, що об’єднання початківців, які само- впевнено називали себе “письменниками”, стало поступово занепа- дати. На початку 1931 р. “Плуг” додав до своєї назви визначення – “Спілка пролетарсько-колгоспних письменників”, а після Постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 р. “Про перебудову літературно- художніх організацій” взагалі припинив своє існування. Значна частина письменників, які входили до Спілки, в 1930-х роках була репресована1. 1935 р. документи літературної організації “Плуг” були пере- © І. В. Клименко, 2007 292 дані на постійне зберігання з архіву ВУАН до відділу рукописів академічної бібліотеки2. Предметом публікації є резолюція пленуму Спілки пролетарсько- колгоспних письменників “Плуг” [1932 р.]. Документ наочно відо- бражає період народження нової пролетарської культури, коли панували “матеріялізм у світогляді, диктатура у політиці, колекти- візм в етиці”3, тобто ті соціально-політичні умови, в яких постало і розвивалося літературне об’єднання “Плуг”. Саме тоді виникли нові методи керування культурним процесом під невсипним наглядом партійних органів; “соціялістичний реалізм” був прого- лошений єдиним творчим напрямом пролетарської літератури, а основним її завданням стало перевиховання трудящих мас згідно з вимогами комуністичної партії. Із встановленням більшовицької влади пролетарська культура стала розглядатися як головна ідео- логічна зброя у боротьбі за “радянизацію України”4. У резолюції пленуму “Плуга” підведено підсумки діяльності Спілки за 1922– 1932 рр., відзначено її успіхи та прорахунки, визначено завдання на майбутнє. Текст документа передано зі збереженням орфографії оригіналу. № 1. Р Е З О Л Ю Ц І Я ПЛЕНУМУ СПІЛКИ ПРОЛЕТАРСЬКО-КОЛГОСПНИХ ПИСЬМЕННИКІВ “П Л У Г” У непримиренній боротьбі проти клясового ворога проле- таріят Радянського Союзу за проводом комуністичної партії досяг нечуваних світових успіхів у побудові соціялізму. Цих успіхів робітники й колгоспники країни Рад дійшли за керівництвом Ленінської партії, її ЦК, на чолі з вождем світового пролетаріяту т. Сталіним, – у впертій боротьбі за генеральну лінію партії, у нещадній боротьбі як з правим опортунізмом – головною небезпекою на теперішньому етапі, так і з “лівим” контрреволюцій- ним троцкізмом, гнилим лібералізмом та примиренством до них. Величезні успіхи господарського будівництва, вивершення фун- даменту соціялістичної економіки в СРСР остаточно розв’язали на користь соціялізмові ленінське завдання “хто кого” – так у місті, як і на селі. 293 Досягнення, що їх дійшов пролетаріят і колгоспне селянство, за проводом партії впродовж I-ої п’ятирічки і зокрема підсумки розвитку промисловости за 1931 рік, грандіозні пляни й перспек- тиви, що їх накреслено в постановах ХVII партконференції на другу п’ятирічку, сприйнято робітництвом і колгоспним селянством не тільки країни Рад, а й пролетаріятом всесвіту з новою хвилею піднесення й ентузіязму. Переможне вивершення плянів I-ої п’яти- річки висуває вже на чергу дня “ОСНОВНЕ ПОЛІТИЧНЕ ЗАВ- ДАННЯ ДРУГОЇ П’ЯТИРІЧКИ”, що його поставила перед нами ХVII Всесоюзна партконференція: “Остаточно зліквідувати капі- талістичні елементи і кляси взагалі, цілком знищити причини, що породжують клясові відміни і екплуатацію, і подолати пережитки капіталізму в економіці та свідомості людей, перетворити всю трудящу людність країни на свідомих і активних будівників безклясового соціялістичного суспільства”. Пляни й перспективи ІІ-ої п’ятирічки мобілізують робітників, колгоспне селянство на дальшу вперту напружену роботу коло здійснення завдань IV-го і останнього року першої п’ятирічки, коло готування до вступу – в другу п’ятирічку – до завершення побудови безкляского соціялістичного суспільства. Але саме тепер, як ніколи, ми мусимо пам’ятати, що нові до- сягнення ІІ-ої п’ятирічки ми зможемо добути в подальшій корот- кій боротьбі з рештками капіталізму так у місті,– як і на селі, у бо- ротьбі з буржуазним впливом і глитайським оточенням, у боротьбі з виявом всякого гатунку “право-лівацького” опортунізму, меншо- викуватого, контрреволюційного троцкізму, гнилого літералізму до них, та різних виявів впливу дрібнобуржуазної стихії. Саме тепер, як ніколи, мусимо пам’ятати, що нові успіхи со- ціялізму робітнича кляса забезпечить лише в боротьбі з рештками капіталізму, даючи нещадну відсіч опорові капіталістичних еле- ментів, що гинуть, переборюючи буржуазні і дрібнобуржуазні за- бобони серед трудящих і провадячи постійну роботу над соціяліс- тичним їх перевихованням. Це означає, що й надалі ще неминуче є загострення клясової боротьби в окремі моменти, особливо в окремих районах і на окремих ділянках соціялістичного будівництва, що водночас підкреслює неминучість зберігання, а в окремих випадках і посилення буржуазних впливів на окремі шари й групи трудящих. Ці основні настановлення мають стати за провідні в усій ро- боті Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників. В них закла- 294 дено ясні й чіткі директиви, що мають обумовлювати кожний наш крок і дають величезні перспективи для розвитку пролетарсько- колгоспної літератури, накладаючи на неї відповідальні завдання бути одним з чинників перевиховання трудящих мас. Схвалюючи доповідь тов. Пилипенка, пленум вважає, що ті вимоги, що їх поставила комуністична партія (ЦО ВКП /б/ – “Правда”, ЦО ЦК КП /б/У – “Комуніст”) до пролетарської літера- тури, повинні стати за основну директиву і для пролетарсько-кол- госпної літератури. Враховуючи всю величезну ролю Спілки Пролетарсько-Кол- госпних письменників “Плуг”,– що вона її відограла за десять років свого існування (збирання радянських літературних сил, боротьба за створення революційно-селянської літератури проти буржуазно- поміщицької та куркулячої, боротьба з хвильовизмом, ваплітян- ством, полонщиною, “пролітфронтівщиною” т. ін.), пленум водно- час підкреслює, що й у цій боротьбі, як і в основних провідних матеріялах спілки “Плуг” (плятформа 1924 р., постанови з’їздів і пленумів ЦБ) не було чіткої пролетарської клясової спрямова- ности, в творчих настановах багато неперебореної плехановщини, переверзевщини, богданівщини та фріченства. “Плуг” обстоював хибну практику масовизму, свого часу засуджену від партії. Ліквідувавши “масовизм”, “Плуг” у дальшому своєму етапі, коли призов ударників соціялістичних ланів у літературу поклав на ке- рівництво “Плуг” обов’язок на нових засадах створювати соціяльно- відмінну організацію, не зрозумів цієї відмінності, не розгорнув вчасно й достатньо цього призову, не перебудував усієї своєї ро- боти згідно шости історичних вказівок тов. Сталіна; зволікав роз- гортання творчої дискусії. Усе це було виявом правоопортуністичної практики керів- ництва “Плуг”, опір перебудови організації та недооцінювання літпризову /Пилипенко, Штангей/; відсутність глибокої виховної роботи з письменницькими кадрами, недостатність боротьби за матеріялістично-діялектичну методу в творчости, неприпустима бездіяльність критико-методологічного сектору (Панов); усе це є величезний прорив у діяльності “Плугу”. Борючись з цією право- опортуністичною практикою, окремі товариші з керівництва при- пускалися лівацьких заскоків, недостатньо визнаючи свої помилки (Гавриленко), деяких перехльостувань у процесі цієї боротьби (т. Со- лодченко), і це ж саме у низці критичних статтей (Сторчак). 295 Пленум констатує низький ідеологічний рівень критичних сил організації, підпадання деякої частини цих сил ворожим впливам, нецдемівщина (Лавриненко), “форсоцівство-літфронтівство” (Ю. Сав- ченко), дрібнобуржуазний еклектизм (Заяць, Ярмоленко), фріче- анство (Ведмицький). У наслідок правоопортуністичного керівництва з боку секре- таріяту “Плуг” не було викрито й скритиковано твори таких кур- кульських письменників, як Орлівни, Гуменної, Яковенка. Так само не скритиковано, не зважаючи на нагадування ЦО КП/б/У “Комуніст”, меншовицько-куркульський роман С. Божка – “В степах”. Щодо журналу “Плуг”, як центрального органу спілки, пленум констатує надзвичайно повільний поворот його до моло- дих кадрів, цілковиту відсутність провідних статтів з основних питань творчої дискусії, вміщення статті куркульського агента Ревякіна й інший матеріял, що рясніє ідеологічними проривами (статті Зайця, Савченка, Лавриненка, Ярмоленка, Бульбанюка т.д.), нацдемівського, літфронтівського, перевірзіянського, форсоцівського характеру. В минулому (1929. р.) безперечною помилкою опорту- ністичного порядку була стаття С. Пилипенка “В чім помилка Гуменної”, в котрій він брав під захист цю куркульську письмен- ницю. Поряд були факти вміщення одверто ворожих творів /“Яро- ве” Г. Орлівни тощо/. Дитяча література випала з поля зору “Плуг”, про що свідчить надзвичайно мала кількість письменників, що працюють у цій галузі (т. Різніченко, Дункі, Таль, Будяк) і подають здебільшого мало актуальні, а інколи й ідеологічно-ворожі твори (Будяк). Пленум доручає секретаріятові спільно з видавництвом “Мо- лодий Більшовик” скупчити увагу коло питання дитячої літератури, критичного перегляду надбаного доробку й накреслення конкрет- них творчих завдань в цій галузі, приділивши також увагу і окремо опрацювавши питання справи дитячого театра й кіна. Отже, переглядаючи ввесь пройдений етап, відзначаючи й засуджуючи всі хили й помилки, пленум відзначає водночас за- гальний здоровий творчий зріст Спілки пролетарсько-колгоспних письменників на базі розгортання соцбудівництва і тому зі всією рішучістю засуджує “лівацькі” вихватки про “безперспективність” Спілки пролетарсько-колгоспних письменників. Ці перспективи перед нами з цілковитою чіткістю постають в світлі нових завдань, що їх дала партія в історичних постановах ХVII партконференції: 296 “Повна колективізація сільського господарства, зростання великих державних сільськогосподарських підприємств і озброєння радгоспів та колгоспів передовою машинною технікою, що на ділі перетво- рює с.г. працю на відміну індустріяльної”. Піднестися до розуміння цих завдань, що стоять перед пролетаріятом СРСР і пролетарія- том цілого світу – є бойове завдання С.П.К.П. Відзначаючи позитивну ролю активу Харківської організації “Плуг” що за проводом комфракції розпочала дискусію і викриття ідеологічних збочень та ухилів у пролетарсько-колгоспній літера- турі, пленум констатує ідеологічне зростання активу творчої групи “Трактор”, який взяв найбільшу участь у розгортанні дискусії. Пленум також відзначає позитивну ролю органу ЦК ЛКСМУ “Моло- дий Більшовик” у розгортанні творчої дискусії та виявленні по- милок у пролетарсько колгоспній літературі. Воднораз пленум під- креслює абсолютну недостатність розмаху дискусії, її обмеженість окремими творами одиницями і літературними творами. Неприділено достатньої уваги розгляду основної творчої продукції пролетарсько- колгоспної літератури останнього часу: “Шоста ударна” (Доброволь- ський), “Студенні води”, “Творчі будні” (Бедзик), “Дорогами змагань” (Рибак), “Ударною дорогою” (Солодченко), “Ворог” (Сторчак) та інш., та творчості ударників: Гикиш, Гараган, Оровецький і інш. Констатуючи надзвичайно обмежену кількість творів, що зма- льовують активну участь комсомолу в соцбудівництві і низький ідейно-художній рівень цих творів (“Штурмовці”, “Кам’яний міст” – Минка, “Тракторист Василь”, “Перемога” – Загоруйко тощо) – Пленум цілком приймає вимоги Ленінського комсомолу про показ збірного позитивного типу комсомольця-ударника і колгоспника. Пленум звертає увагу всієї організації на пекучу потребу негайно ліквідувати відставання пролетарсько-колгоспної літератури у здійсненні цих вимог і заходитися коло розв’язання проблеми по- казу “позитивного збірного типу ударника-комсомольця, що володів би розумом мільйонів” (Косарев), зокрема комсомольця-ударника соціялістичних ланів. Пленум вважає, як позитивний факт, утворення творчого угру- повання “Молодий Більшовик”, що бере на себе зобов’язання спе- ціяльно організувати свою роботу навколо показу збірного пози- тивного типу комсомольця. Пленум водночас підкреслює, що це ніяк не знімає цього обов’язку з інших творчих угруповань та окремих творчих одиниць організації С.П.К.П. 297 Основною ланкою для перебудови організації повинно бути творче угруповання, засноване на добровільних засадах. Організація соцзмагання між творчими угрупованнями і внутрі їх, організація роботи на засадах ударництва та інших соціялістич- них методів праці обов’язкові для кожної творчої групи. Ніяких інших вимог, ніяких вимог деклярації, плятформи і т.п. щодо твор- чих угруповань бути не може. Розцінюватися праця творчих угру- повань має з соціялістичної повноцінности їхньої творчести, у партійній спрямованості й актуальності написаних художніх і кри- тичних творів. Організація повинна давати рішучу відсіч будь- яким намаганням справу угруповань підмінити груповщиною. Пленум вітає прийняття шефства над СПКП ВУК’ами проф- спілок РТР, РЗР, МТС та наймитства і бере на себе зобов’язання виконати вимоги, які лежать на літорганізації в справі спільної роботи з профспілками. Разом з цим Пленум відзначає позитивну ролю участи профспілок у роботі Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників, зокрема допомогу літгрупі “Трактор”. Літературна група “Трактор”, що заснувалася два роки тому на ІІІ Всеукраїнському З’їзді спілки СГЛР, в своїй роботі і творчості зросла і визначилася, як група письменників сільсько-господар- ського пролетаріяту. Творчість літгрупи “Трактор” якісно відзначається чіткістю соціяльно-клясової спрямованости і є безумовно пози- тивним явищем у пролетарсько-колгоспній літературі. Перебудувавши свою роботу в світлі вирішень пленуму “Трак- тор” як одне із творчих угрупувань в середині, С.П.К.П. повинен разом зі всією організацією боротися за здійснення цих рішень. Надаючи величезної ваги участи членів СПКП у Лочафі, пленум водночас звертає увагу на те, що творчий доробок у показі сучасної Червоної армії, яка стоїть на сторожі соціялістичного будівництва і сама бере найактивнішу участь у ньому, зовсім не задовольняє сьогоднішніх вимог. Так само не розгорнуто роботи в справі створен- ня історії громадянської війни. Пленум доручає секретаріятові ураху- вати це в творчих плянах роботи і негайно ліквідувати цей прорив. Даючи рішучого відкоша всіляким спробам недооцінювати громадсько-політичне значення призову ударників у літературу, а також “лівацьку” переоцінку його і протиставлення нових кадрів старим, пленум підкреслює потребу скупчити увагу на роботі з творчим активом організації. Маючи провідну організацію пролетарської літератури на 298 Україні – спілку пролетарських письменників – ВУСПП, пленум доручає секретаріятові якнайскоріше встановити тісний органіч- ний, діловий, творчий зв’язок СПКП з ВУСПП. Пленум відзначає також незадовільну участь пролетарсько- колгоспних письменників у роботу суміжних мистецтв – кіна, театру і т.ін. і так само доручає секретаріятові та всім членам спіл- ки активно увімкнутися в усі мистецькі процеси: театр, кіно, музика, образотворче мистецтво – даючи відповідний творчий до- робок, спільно йти усім художнім фронтом до створення великого більшовицького мистецтва пролетаріяту. Пленум схвалює – ініціативу газети “Соціялістіше Дорф” про організацію єврейської секції і доручає секретаріятові негайно роз- почати роботу щодо організації секцій національних меншостей, насамперед, єврейської та польської, одночасно посиливши увагу до зміцнення й творчого зростання існуючої німецької секції. Беручи за основу в дальшій роботі сталінові настанови непри- миренної боротьби за кревні інтереси більшовизму; рішуче борю- чись проти зрівнялівки і знеосібки в літдискусії й критиці, за ви- соку партійну принциповість, пленум доручає секретаріятові до- кладно переборювати елементи груповщини в літдискусіях, що виявляються зокрема в замовчуванні своїх хиб і хиб своїх “супер- ників” та в зосередженні спеціяльної уваги на хибах “суперників”. Вся творча дискусія в дальшому повинна розгортатися на основі більшовицьких метод критики й самокритики. З метою посилення критичними кадрами організацію Спілки Пролетарсько-колгоспних письменників, пленум доручає секретарія- тові подбати про залучення марківських сил ВУАЛМІНу й літе- ратурознавчого інституту Т. Шевченка до роботи в організації. Ро- боту критико-методологічного сектору тісно пов’язати з роботою ВУСПП, особливу увагу приділивши конкретній допомозі критикам із Спілки пролетарсько-колгоспних письменників, здобути й за- своїти марксо-ленінську науку, виховати з цих критиків дійсних борців за партійність літератури, проти всіляких ворожих теорій. Пленум доручає секретаріятові розробити питання про органі- зацію письменницьких бригад для опрацьовання всеукраїнського конкурсу на день 15-річчя Жовтня на кращу з історій радгоспу, колгоспу, МТС та на найкращий показ героїв соціялістичного бу- дівництва на селі, а також забезпечити організації гідну сплату соцрахунку заводові “Серп і Молот”. 299 Організація в цілому і її керівництво повинні докласти всіх зусиль, щоб створити відповідні умови для інтенсивної творчости кожного з членів організації (творчі відпустки, відрядження, кон- трактації тощо) в першу чергу для тих товаришів, що працюють над тематикою до 15-річчя Жовтневої Революції. ІР НБУВ, ф. 249, № 17, арк. 1– 7. 1 Панькова С. “Плуг” // Довідник з історії України. – К., 2001. – С. 583. 2 Арх. ІР НБУВ, оп. I, № 45, арк. 43. 3 Семчишин М. Тисяча років української культури : Іст. огляд куль- турного процесу. – К., 1993. – С. 419–421. 4 Історичне джерелознавство: Підручник / Уклад. Я.С.Калакура та ін. – К., 2002. – С. 409–410.

Документ з історії літературного об’єднання “Плуг” (1922–1932 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge