Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Бодак, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Назва видання:	Рукописна та книжкова спадщина України
Теми:	Дослідження архівних та книжкових фондів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48658
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського / О.П. Бодак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 29-39. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48658
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-486582013-09-01T03:04:42Z Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського Бодак, О.П. Дослідження архівних та книжкових фондів 2007 Article Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського / О.П. Бодак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 29-39. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48658 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів Бодак, О.П. Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського Рукописна та книжкова спадщина України
format	Article
author	Бодак, О.П.
author_facet	Бодак, О.П.
author_sort	Бодак, О.П.
title	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського
title_short	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського
title_full	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського
title_fullStr	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського
title_full_unstemmed	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського
title_sort	історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях м.ю. брайчевського
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Дослідження архівних та книжкових фондів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48658
citation_txt	Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського / О.П. Бодак // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 29-39. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT bodakop ístorikobíblíografíčnímetodivnaukovihdoslídžennâhmûbrajčevsʹkogo
first_indexed	2025-07-04T09:18:26Z
last_indexed	2025-07-04T09:18:26Z
_version_	1836707433828843520
fulltext	29 О. П. Бодак Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ ІСТОРИКО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МЕТОДИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ М.Ю. БРАЙЧЕВСЬКОГО Бібліографічні методи пізнання наукового об’єкта є важливими в історичних дослідженнях, адже вони – це необхідна складова наукового інструментарію вивчення питання, що розглядається вченим. Зазначені методи є також складовою бібліографознавства як спеціальної історичної дисципліни. Аналіз надбань та внеску в цю галузь знання відомих учених, розвиток бібліографічної евристики як підгрунтя для будь-якого наукового дослідження, на нашу думку, заслуговує на окремий розгляд. Зокрема, вивчення бібліографіч- них аспектів наукової спадщини відомого українського вченого, історика та археолога Михайла Юліановича Брайчевського (1924– 2001) сприятиме всебічному вивченню його наукової та творчої спадщини, а з іншого боку – бібліографознавства в його приклад- ному аспекті. Це питання тим більше цікаве, що діяльність М.Ю. Брайчев- ського в галузі бібліографії залишилася поза межами наукових досліджень. Цілком зрозуміло, що кожний вчений при розробці певної наукової проблеми, виборі певних напрямів дослідження, зв’язків з іншими питаннями, вивченні ступеня розробки теми тощо почи- нає її опрацювання з бібліографічного пошуку, аналізу бібліографії бібліографій, бібліографічних списків та інших видів бібліографіч- ної продукції. Розглядаючи цю діяльність, слід мати на увазі, що М.Ю. Брай- чевський не був професійним бібліографом, а був ученим, який використовував бібліографію як один із методів наукового дослід- ження, спробував свої сили у складанні бібліографічних покаж- чиків, пристатейних бібліографій. © О. П. Бодак, 2007 30 Тому в даній статті основну увагу приділено бібліографічному методу, що застосовувався та розвивався М.Ю. Брайчевським. Проте слід зауважити, що діяльність ученого в галузі бібліографії була набагато ширшою і включала евристичну бібліографію, ана- літично-бібліографічну та рекомендаційно-бібліографічну роботу, а також інформаційне забезпечення української бібліографічної галузі. Вивчення бібліографічної діяльності М.Ю. Брайчевського стало можливим завдяки тому, що були введені до наукового обігу архівні документи вченого, які зберігаються в його особовому фонді в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вер- надського1. Суто бібліографічна діяльність ученого знайшла свій прояв у складанні біобібліографій. У його фонді зберігаються матеріали біобібліографічного покажчика Віктора Платоновича Петрова за 1919–1966 рр.2, укладені М.Ю. Брайчевським при підготовці статті “Віктор Платонович Петров (до 70-річчя з дня народження)”, що одразу ж привертають увагу бібліографів. Покажчик складений за хронологічним принципом і налічує 117 бібліографічних позицій, кожна з яких складається з таких елементів опису, як назва праці, назва журналу, місця та року видання, номеру журналу. Але не вказані сторінки публікацій, що зменшує його цінність для дослід- ників наукової спадщини В.П. Петрова. Можливо, це є свідченням того, що покажчик не було завершено укладачем. Наукові зацікавлення В.П. Петрова (1894–1969) (літератур- ний псевдонім – Домонтович) були співзвучними з інтересами М.Ю. Брайчевського, охоплюючи такі напрями наукової діяльності, як історія, археологія, етнографія, лінгвістика, історія філософії, літературознавство, економіка та історія народного господарства, публіцистика. М.Ю. Брайчевський вважав, що В.П. Петров був од- ним з небагатьох учених-універсалів початку ХХ ст. Тому, дослід- жуючи українську історіографію, він не міг не звернути увагу на постать цього відомого вченого. Позиції М.Ю. Брайчевського при дослідженні наукової діяльності В.П. Петрова підсилювала та об- ставина, що в 1956 р. В.П. Петров став завідуючим науковим архівом Інституту археології АН УРСР, в якому на той час М.Ю. Брайчев- ський працював провідним науковим співробітником. Вивчаючи ар- хівні документи, М.Ю. Брайчевський часто спілкувався з В.П. Пет- ровим, радився з більш досвідченим колегою з різних проблем археології та етнографії, консультувався з філологічних питань. По- 31 вагу М.Ю. Брайчевського викликали дослідження В.П. Петровим ранньої історії українських земель. Тому після смерті В.П. Петро- ва вчений вважав своїм обов’язком об’єктивно висвітлити його життя та наукову діяльність. Про прискіпливу увагу М.Ю. Брайчевського до творчого до- робку та особистості В.П. Петрова свідчить низка статей, зокрема, “В.П. Петров – учений-універсал”, “Віктор Платонович Петров (до 70-річчя з дня народження)”, “Історик-археолог В.П. Петров”3. Оці- нюючи місце В.П. Петрова в українській історіографії, М.Ю. Брай- чевський писав, що Петров, у першу чергу, був істориком (у ши- рокому розумінні цього слова), але істориком, який не ставив жодних меж чи обмежень щодо залучення джерел, і що лінгвістичні, етно- графічні та археологічні студії не мали для нього самодостатнього призначення. Широкий діапазон наукових та творчих інтересів Петрова не був хизуванням ерудита, а виявом методичної необхід- ності, зумовленої і визначеної характером історичної проблематики4. У статті “Віктор Платонович Петров (до 70-річчя з дня на- родження)” М.Ю. Брайчевським не було зроблено посилань на вищевказаний бібліографічний покажчик праць В.П. Петрова, оскіль- ки він не створювався вченим для публікації, а був укладений для власної наукової лабораторії, для аналізу напрямів наукової діяль- ності В.П. Петрова. Проте М.Ю. Брайчевський в тексті статті робив тематичні посилання на праці В.П. Петрова. Оскільки особовий архівний фонд М.Ю. Брайчевського в ІР НБУВ, у якому зберіга- ється рукопис цієї бібліографії праць В.П. Петрова, вже опрацьо- ваний та залучений до наукового обігу, ми здійснили огляд та уточнення бібліографічної характеристики тематичних посилань М.Ю. Брайчевського на бібліографію праць В.П. Петрова. М.Ю. Брайчевський лише побіжно зазначив такі напрями науко- вої діяльності В.П. Петрова, як філософія, етнографія, лінгвістика та літературознавство. Але в бібліографічному покажчику кіль- кість праць В.П. Петрова, присвячених дослідженню проблем да- них наукових напрямів, становить майже половину. Зокрема, це більша половина праць, які вийшли друком у 1919–1931 рр., що за покажчиком М.Ю. Брайчевського становить майже півсотні публі- кацій5, а загальна кількість праць, як зазначалося вище, складає 117 од. Проте слід відзначити, що праці, присвячені проблемам літературознавства, зустрічаються й пізніше. М.Ю. Брайчевський зазначав, що основними сферами діяль- 32 ності В.П. Петрова були історія та археологія, і в цій галузі круго- зір ученого вражав своєю широтою – від первіснообщинного ладу до історії громадянської війни в Україні6. Уклавши та проаналізувавши бібліографію праць Петрова, Брайчевський виокремив основні проблеми, розробці яких були присвячені його наукові праці: 1. Проблема формування людського суспільства і родового ладу. Брайчевський відзначав серію праць, присвячених критиці реакційних концепцій буржуазної науки, зокрема, теорії Шмідта, расистських концепцій, ревізіонізму в марксистській літературі тощо. Бібліографічний покажчик свідчить, що даною проблемою Петров займався в 1932–1937 рр. і присвятив їй близько 10 публі- кацій7. 2. Проблема економічного розвитку первіснообщинного ладу та історії народного господарства на початкових стадіях прогресу. Брайчевський писав, що з числа праць, присвячених цій пробле- матиці, виділяється серія досліджень первісних форм хлібороб- ства. Основну увагу розробці даної проблеми Петров приділяв у 1932–1935 рр. і опублікував по ній близько 5 статей8. 3. Етногенез стародавніх народів СРСР, зокрема, скіфів, слов’ян, балтів та ін.: а) історія племен трипільської культури доби енеоліту (ІІІ тис. до н. е.) Брайчевський пояснював, що цьому сприяла польова діяльність Петрова, зокрема, його участь у розкопках трипільських поселень. Петров досліджував цю проблему в 1940 р. і присвятив їй лише декілька праць9. б) історія та етнографія Скіфії Петров займався цією проблемою в 1963 р. і опублікував 2 статті, присвячені їй10. в) проблема античної колонізації Північного Причорномор’я та співвідношення грецького та “варварського” елементів у цю добу Петров досліджував дану проблему в 1962 р., присвятивши їй декілька публікацій11. г) історія стародавніх германців Брайчевський зазначав, що праці Петрова, присвячені соціально- економічному ладу германських племен в епоху Цезаря і Тацита, були для свого часу етапними. Петров займався розробкою цього питання в 1935–1936 рр. і присвятив йому 3 публікації12. 33 д) етногенез слов’ян Брайчевський у зв’язку з цією проблемою відзначав плідну роботу Петрова по вивченню та історичній інтерпретації давньо- слов’янських пам’яток зарубинецької, черняхівської культури та пам’яток VI–VIII ст. н. е., які показують розвиток давніх слов’ян від рубежу н. е. до часів утворення Київської Русі. Основну увагу цьому дослідженню Петров приділяв у 1959–1964 рр., опубліку- вавши близько 10 праць13. е) історія та археологія слов’ян доби раннього середньовіччя, зокрема, Київської Русі Петров займався цією проблемою в 1965–1966 рр., опубліку- вавши декілька праць14. 4. Історія суспільної думки в нові часи. Брайчевський писав, що особливу увагу Петров приділяв істо- рії філософії, починаючи від епохи Відродження. Праці, присвя- чені Петровим даній проблемі, зустрічаються в період з 1923 по 1931 р.15 5. Історія вітчизняної суспільної думки ХVІІІ–ХІХ ст. У даній сфері, за свідченнями Брайчевського, Петровим розроб- лялася ціла низка важливих проблем, присвячених діяльності Г. Ско- вороди, П. Куліша, М. Костомарова, Т. Шевченка. Дану проблему Петров досліджував у 1925–1930 рр. і присвятив їй близько 20 пу- блікацій16. 6. Історія Великої французької революції, в тому числі – ідеоло- гічна підготовка революції (французький матеріалізм та просвіта ХVІІІ ст.), а також – історія змови Гракха Бабефа. У бібліографічному покажчику праць Петрова ми знайшли лише 1 статтю, присвячену розробці даного питання. Це стаття про проблеми вивчення особистості Гр. Бабефа, яка вийшла дру- ком у 1932 р.17 7. Історія вітчизняної науки та історіографія ХІХ–ХХ ст. Брайчевський зазначав, що це праці, присвячені О. Потебні, С. Со- ловйову, В. Хвойці, В. Ключевському. Покажчик свідчить, що Пет- ров досліджував це питання в 1925–1929 рр. і опублікував близько 10 праць18. 8. Історія громадянської війни в Україні. Брайчевський відзначав збирання Петровим архівних доку- ментів про діяльність Миколи Щорса та історію Богунського полку, які ще не були введені до наукового обігу19. 34 Аналізуючи бібліографію праць В.П. Петрова, можна побачити, що він займався й укладанням персональних та тематичних бібліо- графій. Зокрема, в 1919–1920 рр. ним був опублікований огляд літератури, присвяченої Г. Сковороді, а в 1925 р. – огляди, присвячені тогочасній літературі про село та дослідженню побуту на селі20. Вищезгадані матеріали до біобібліографічного покажчика В.П. Петрова наочно засвідчують діяльність М.Ю. Брайчевського також і в галузі науково-допоміжної бібліографії. Розглядаючи бібліографічні аспекти наукової діяльності М.Ю. Брайчевського, слід зупинитися на аналізі сукупності мето- дів та системи прийомів, використаних ученим для бібліографіч- ного опрацювання інформаційних джерел при розробці певної наукової теми та подальшого складання бібліографії до неї. Провід- ними напрямами бібліографічного опрацювання Михайлом Брай- чевським наукових джерел були історичний, літературознавчий та археографічний. Бібліографічна діяльність була спрямована на максимальну вичерпність, систематизацію по окремих напрямах, повноту опису. Розгляд архівних та друкованих праць М.Ю. Брайчевського дає можливість стверджувати, що при підготовці бібліографій до монографій та пристатейних бібліографій вчений прагнув до ква- ліфікованого бібліографічного аналізу, а саме: повноти виявлення бібліографічних джерел, всебічного аналізу бібліографій, точності та достовірності даних про життя та діяльність осіб, складання бібліографічного опису з урахуванням вимог до всіх основних еле- ментів, наявності скорочень та їх пояснень. М.Ю. Брайчевський ґрунтовно засвоїв різні види джерел, зо- крема й зарубіжних. Творчо вживав набутки та ідеї своїх поперед- ників, праці заборонених чи забутих істориків початку ХХ ст., іно- земну літературу. Бібліографічний супровід праць ученого містить значну документознавчу та бібліографічну інформацію. Наприклад, в одній з перших монографій Михайла Брайчевського “Походження Русі” (К., 1968) перелік літератури налічує 623 найменування, а в одному з останніх досліджень “Утвердження християнства на Русі” (К., 1988) – 903 позиції. Навіть до невеликих за обсягом моно- графічних досліджень вчений укладав бібліографічні списки, які налічували сотні джерел. Яскравим прикладом є монографія “Літопис Аскольда” (К., 2001), список використаних джерел до якої налічує 219 бібліографічних позицій. До кожної укладеної бібліографії вче- 35 ний включав численні публікації про історичні пам’ятки давньо- руської літератури і писемності, літописи, кодекси, акти, грамоти, архівні джерела, що свідчить про досконале знання вченим цих джерел і становить науковий інтерес для бібліографознавців. На жаль, бібліографії до деяких його монографій не збереглися, тому що вчений, очевидно, робив посилання по пам’яті, а потім не встиг внести бібліографічні відомості до тексту. Наприклад, монографія “Автор “Слова о полку Ігоревім” та культура Київської Русі” (К., 2005), що вийшла друком вже після смерті вченого, була опублікована без бібліографічних посилань, оскільки видавці не змогли їх встановити, адже це потребувало чималих зусиль та часу. М.Ю. Брайчевський зауважував, що бібліографічні відомості в кожній з його наукових праць концентрувалися в спеціальному реєстрі, який нумерувався і вміщувався в кінці видання, на який в тексті давалися посилання. На його думку, такий метод був най- більш економним і давав змогу вільно орієнтуватися в змісті ци- тованого матеріалу21. Для оформлення бібліографії Брайчевський намагався вико- ристовувати повний бібліографічний опис, який включав всі затверд- жені стандартом бібліографічні відомості – елементи опису. Але, зважаючи на те, що праці вченого публікувалися в різні роки, ви- моги стандартів до оформлення бібліографії змінювалися. Інколи вчений не дотримувався вимог, наприклад, у монографії “Поход- ження Русі” (в рукописному варіанті – “Формування давньорусь- кої народності”22) в списку літератури ініціали стоять перед пріз- вищами авторів, і не вказана кількість сторінок у виданнях. Список літератури будувався за алфавітним принципом. У межах одного автора посилання групувалися за алфавітом назв. Спочатку до списку вміщувалася кирилична частина, а далі під спільною нумерацією – латиниця. Зв’язок кінцевого списку літератури з основним текстом Брай- чевський здійснював за допомогою посилань, в якості яких вико- ристовував порядкові номери позицій списку, виділяючи їх квад- ратними дужками. При необхідності в посиланнях він вказував номери цитованих сторінок. Важливим способом опрацювання вченим текстів були по- сторінкові авторські коментарі, які супроводжувалися рекомен- даціями та бібліографічними посиланнями. Бібліографічна основа наукових праць М.Ю. Брайчевського 36 характеризувалася використанням першоджерел, а також аргумен- тованістю і логічністю їх бібліографічного опрацювання, про що свідчить структура самих праць, які завжди починалися з ґрун- товного та об’єктивного аналізу історіографії проблеми. Примітки, авторські пояснення та коментарі різних типів (літературно-кри- тичні, текстологічні, стилістичні, бібліографічні), численні бібліо- графічні посилання та цитування, що супроводжують праці вченого, сприяли підтвердженню чи спростуванню наукових гіпотез опонен- тів, а також ґрунтовності висновків, зроблених самим ученим. Наукові праці М.Ю. Брайчевського відзначаються високим ме- тодологічним та методичним рівнем. Вони забезпечувалися не лише бібліографією, а й фотографіями, таблицями та іншими додатко- вими матеріалами, які наочно та переконливо ілюстрували наукові твердження та зводили фактичний матеріал. Наприклад, джерело- знавчий коментар до монографії “Біля джерел слов’янської держав- ності”23 містить 38 таблиць, а сама монографія24 має 90 ілюстрацій. Для підрахунку матеріалів учений користувався статистичними методами, застосовував діаграмне оформлення, що значною мірою підсилювало його позиції. Про ґрунтовність бібліографічного забезпечення праць М.Ю. Брайчевського свідчать також його статті, підготовлені для різних енциклопедій, які він активно писав у 60–70-х роках ХХ ст. Зокрема, тематична бібліографія до статей для “Радянської енцикло- педії історії України”25 містила праці, як українських та російських, так і польських, чехословацьких та інших зарубіжних науковців. Ос- новними бібліографічними позиціями були першоджерела та уза- гальнюючі колективні праці з даних проблем, але бібліографії містили й монографії відомих учених, зокрема, й самого М.Ю. Брайчев- ського. Все це яскраво свідчить про повноту та детальність бібліо- графічного опрацювання вченим вітчизняних та зарубіжних джерел. В особовому архівному фонді Брайчевського зберігаються також декілька бібліографічних списків праць самого вченого26, укладених ним особисто. Укладання бібліографічних списків власних праць було одним із напрямів бібліографічної діяльності М.Ю. Брайчев- ського, при якому він засвоював бібліографічний метод, і який мав допоміжне значення для наукової діяльності вченого. Списки ви- користовувалися ним для подальшого укладання повних бібліо- графій до наукових праць, а також для уточнення бібліографічних посилань та цитувань. 37 У одному з них (1965 р.), складеному за правилами списків наукових праць, хронологічні рамки якого охоплюють 1950–1964 рр., учений розмістив документи за їх типами. Список налічує 105 по- зицій, перелік яких затверджений вченим секретарем Інституту історії АН УРСР. Кожна позиція містить назву праці, назву жур- налу та видавництво, рік видання та номер журналу, кількість авторських аркушів, а також примітки, в яких вказано співавторів. Як і вимагалося, спочатку вчений розмістив монографії, за ними йдуть брошури та розділи в колективних монографіях, далі – статті в журналах та збірниках, завершують список статті в енцикло- педіях та літературних виданнях. Інший список друкованих праць за 1979–1986 рр. (1987 р.) скла- дений за хронологічним принципом і містить 26 позицій. Це були роки, коли вчений повернувся до роботи в Інститут археології АН УРСР після 6-річного повного ізолювання від наукової діяльності. Невелика кількість опублікованих праць свідчить про те, що до вченого все ще ставилися з пересторогою, йому не довіряли брати участь у написанні колективних праць, не друкували і його власні монографії. Бібліографію вченого за цей період становлять в основ- ному тези доповідей та невеликі статті в періодичних виданнях. Кожна позиція містить назву праці, назву журналу, видавництво, номер журналу, кількість авторських аркушів та прізвища співавторів. Наступний бібліографічний список наукових праць Брайчев- ського за 1950–1989 рр. налічує 293 позиції і складений за хроно- логічним принципом. Кожна позиція містить назву праці, назву журналу, рік видання, номер журналу та сторінки публікації. У фонді зберігається ще один список праць за ці самі роки, який налічує вже 320 позицій, тобто він є більш повним. Складений він також за хронологічним принципом. Кожна позиція має такі ж самі складові, що й у попередньому покажчику, але сторінки публікації вказані далеко не в усіх позиціях. Список друкованих праць ученого за 1950–1990 рр. налічує 270 позицій і складений також за хронологічним принципом. Кожна позиція включає назву праці, назву журналу, рік видання, номер журналу, сторінки публікації та прізвища співавторів. Список дру- кованих праць за 1986–1990 рр. складений за хронологічним прин- ципом і налічує 71 позицію, кожна з яких містить назву праці, назву журналу, рік видання, номер журналу та сторінки публікації. При необхідності в дужках вказані прізвища співавторів. 38 Останній з бібліографічних списків Брайчевського (1988–1992 рр.), що зберігається в особовому архівному фонді вченого, налічує 146 позицій і складений за хронологічним принципом. Як і в усіх попередніх бібліографічних списках ученого, кожна позиція скла- дається з назви праці, назви журналу, року видання, номеру журналу та сторінок публікації. Відмінність полягає в тому, що вказано місце видання кожної публікації. Але, на жаль, у даному покажчику не вказані сторінки публікацій. Бібліографічні списки своїх праць М.Ю. Брайчевський укладав для різних видань, зокрема, таких, як словник-довідник “Славяно- ведение в СССР” (1985 р.)27, біобібліографічний словник україн- ських істориків ХІХ–ХХ ст., який підготувало до видання УІТ у США28, також для бібліографії праць радянських візантиністів29, яку опублікував сектор історії Візантії Інституту всесвітньої історії АН СРСР тощо. Це пояснює те, що в списках міститься різна кількість праць: до одних учений включав повний обсяг праць, а до інших – праці, вибрані за тематичним принципом. Розгляд бібліографічного аспекту наукової діяльності М.Ю. Брай- чевського показав, що бібліографічні методи дослідження, поряд з історичними та археологічними, займали одне з головних місць у наукових дослідженнях ученого, особливо при аналізі давньорусь- ких джерел, таких, як “Літопис Аскольда”, “Слово о полку Ігоре- вім” та ін. Хоча М.Ю. Брайчевський і не був професійним бібліо- графом, він використовував бібліографію як один із допоміжних методів наукової діяльності, вона становила підґрунтя всіх його наукових досліджень. Він використовував усі можливості бібліо- графії в наукових працях як методу дослідження та наукового апа- рату пізнання проблеми. Проаналізувавши бібліографічний апарат наукових видань та рукописних документів М.Ю. Брайчевського, а також його бібліо- графічні огляди, коментарі, рецензії, можна зробити висновок, що його бібліографічні розвідки, пристатейна бібліографія, бібліографічні списки, списки наукових праць є свідченням не лише його ретель- ного ставлення до бібліографічної евристики, а й високої бібліо- графічної культури, яка була ознакою його рівня як вченого. 1 Бодак О.П. Архів Михайла Брайчевського у фондах Інституту ру- копису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Каталог. – К., 2007. – 410 с.; Вона ж. Архівна спадщина М.Ю. Брайчевського як дже- 39 рело з вивчення історичної науки та поширення історичних знань (за матеріалами Інституту рукопису НБУВ) // Рукописна та книжкова спад- щина України. – К., 2005. – Вип. 10. – С. 34–49. 2 ІР НБУВ, ф. 320, № 817. 3 Брайчевський М.Ю. Історик-археолог В.П. Петров // УІЖ. – 1965. – № 11. – С. 123–124; Сымонович Э.А., Брайчевский М.Ю. К 70-летию В.П. Пет- рова // СА. – 1966. – № 3. – С. 260–261; Брайчевський М.Ю. Віктор Пла- тонович Петров (1894–1969) // Питання гідроніміки. – К., 1971. – С. 5– 12; Брайчевський М.Ю. В.П. Петров – учений-універсал // Археологія. – 1990. – № 3. – С. 95–100. 4 ІР НБУВ, ф. 320, № 318, арк. 4, 11. 5 Там само, № 817, арк. 1–5. 6 Там само, № 165, арк. 1. 7 Там само, № 817, арк. 5–6. 8 Там само. 9 Там само, арк. 7. 10 Там само, арк. 8. 11 Там само. 12 Там само, арк. 5–6. 13 Там само, арк. 7–9. 14 Там само, арк. 9–10. 15 Там само, арк. 1–5. 16 Там само, арк. 1–4. 17 Там само, арк. 5. 18 Там само, арк. 1–4. 19 Там само, № 165, арк. 3, 5. 20 Там само, № 817, арк. 1. 21 Там само, № 1464, арк. 2. 22 Там само, № 37. 23 Там само, № 34. 24 Там само, № 33. 25 Там само, № 194. 26 Там само, № 584–590. 27 Там само, № 2341. 28 Там само, № 2213. 29 Там само, № 2303, 2492.

Історико-бібліографічні методи в наукових дослідженнях М.Ю. Брайчевського

Репозитарії

Схожі ресурси