Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії

Рассматриваются вопросы формирования территориальной структуры хозяйства и расселения населения. Изложены теоретические основы ее формирования, освещены основные направления исследования территориальной структуры украинскими учеными. Выделены точечные, узловые, ареальные и региональные элементы терр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Нагірна, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут географії НАН України 2009
Schlagworte:	Суспільно-географічні дослідження
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4866
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії / В.П. Нагірна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 36-41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-4866
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-48662009-12-29T12:00:32Z Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії Нагірна, В.П. Суспільно-географічні дослідження Рассматриваются вопросы формирования территориальной структуры хозяйства и расселения населения. Изложены теоретические основы ее формирования, освещены основные направления исследования территориальной структуры украинскими учеными. Выделены точечные, узловые, ареальные и региональные элементы территориальной структуры. Показано новое позиционирование территориальной структуры в условиях рыночной экономики и глобализации общественного развития. The issues of formation of spatial structure of economy and population distribution are considered in the paper. The theoretical foundations of the spatial structure formation and the main directions of its research by Ukrainian scientists are represented. The point, nodal, areal and regional elements of the spatial structure are defined. It is shown the new positioning of the spatial structure under conditions of market economy and globalization. 2009 Article Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії / В.П. Нагірна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 36-41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1561-4980 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4866 911.3:332.12:314.18 uk Інститут географії НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Суспільно-географічні дослідження Суспільно-географічні дослідження
spellingShingle	Суспільно-географічні дослідження Суспільно-географічні дослідження Нагірна, В.П. Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
description	Рассматриваются вопросы формирования территориальной структуры хозяйства и расселения населения. Изложены теоретические основы ее формирования, освещены основные направления исследования территориальной структуры украинскими учеными. Выделены точечные, узловые, ареальные и региональные элементы территориальной структуры. Показано новое позиционирование территориальной структуры в условиях рыночной экономики и глобализации общественного развития.
format	Article
author	Нагірна, В.П.
author_facet	Нагірна, В.П.
author_sort	Нагірна, В.П.
title	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
title_short	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
title_full	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
title_fullStr	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
title_full_unstemmed	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
title_sort	територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії
publisher	Інститут географії НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Суспільно-географічні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4866
citation_txt	Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії / В.П. Нагірна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 36-41. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT nagírnavp teritoríalʹnastrukturagospodarstvaírozselennânaselennâretrospektivaísučasnírealíí
first_indexed	2025-07-02T08:02:30Z
last_indexed	2025-07-02T08:02:30Z
_version_	1836521462822862848
fulltext	Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 136 © В.П. Нагірна , 2009 ÑÓÑÏ²ËÜÍÎ-ÃÅÎÃÐÀÔ²×Í² ÄÎÑË²ÄÆÅÍÍß УДК 911.3:332.12:314.18 В.П. Нагірна ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА І РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА І СУЧАСНІ РЕАЛІЇ В.П. Нагирная ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА ХОЗЯЙСТВА И РАССЕЛЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ: РЕТРОСПЕКТИВА И СОВРЕМЕННЫЕ РЕАЛИИ Институт географии НАН Украины, Киев Рассматриваются вопросы формирования территориальной структуры хозяйства и расселения населения. Изложены теоретические основы ее формирования, освещены основные направления исследования территориальной структуры украинскими учеными. Выделены точечные, узловые, ареальные и региональные элементы территориальной структуры. Показано новое позиционирование территориальной структуры в условиях рыночной экономики и глобализации общественного развития. V. Nahirna THE SPATIAL STRUCTURE OF ECONOMY AND POPULATION DISTRIBUTION: RETROSPECTION AND MODERN REALITIES Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The issues of formation of spatial structure of economy and population distribution are considered in the paper. The theoretical foundations of the spatial structure formation and the main directions of its research by Ukrainian scientists are represented. The point, nodal, areal and regional elements of the spatial structure are defined. It is shown the new positioning of the spatial structure under conditions of market economy and globalization Територіальна структура – одне з головних по- нять суспільної географії. Її дослідження не втра- чають своєї актуальності, незважаючи на розвиток теоретико-світоглядних позицій дослідників, зміни в засадах господарювання, розширення меж науко- вого пізнання в системі взаємодії природи й суспіль- ства. Виявлення закономірностей територіальної організації виробництва, особливостей формування територіальної структури господарської діяльності є не менш важливими, ніж пізнання законів еконо- мічного розвитку. Територіальна структура госпо- дарства країни (регіону) характеризує розміщення, просторове поєднання і взаємодію усіх видів госпо- дарської діяльності, що розвинулися на основі при- родних та мінерально-сировинних ресурсів, систе- ми поселень, виробничої та соціальної інфра- структури. Територіальна структура – це економіч- ний каркас країни, територіальні обриси розподілу продуктивних сил. Вона є результатом і водночас важливим чинником соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Територіальна структура господарства і розсе- лення населення поряд із такими вагомими характе- ристиками, як природно-ресурсний потенціал, економіко-географічне та геополітичне положення, рівень соціально-економічного розвитку країни, конкурентоспроможність продукції визначають гео- економічний потенціал держави, її діяльність на світовому ринку, напрями економічної інтеграції у світове співтовариство. Теоретичні основи формування територіальної структури закладені в теоріях центральних місць, розроблених В. Крісталером і А. Льошем у 30-х роках XX століття. У цих теоріях визначено засад- ничі положення регіональної економіки, розмі- щення продуктивних сил, просторового поєднання виробництва і поселень. Було зроблено спробу теоретично пояснити ієрархічну організацію мережі поселень або “центральних місць” і упорядкованість у відстані між поселеннями, характерну для центрів певної виробничої спеціалізації. Обґрунтовано до- цільність розміщення певних видів товарів у відпо- відних населених пунктах, визначено центральні місця зони обслуговування і збуту [13]. В основу теорії було покладено мінімізацію відстаней для збуту продукції або поїздок у центри обслугову- вання, тобто транспортний принцип. Незважаючи на однобічне пояснення формування “центральних місць” в мережі поселень, ця теорія дала поштовх до розвитку територіального аспекту виробничої діяльності та поселень, їх наукового обґрунтування. Не менш важливою для становлення теоретич- них основ формування територіальної структури виробництва і розселення населення є хорологічна концепція, сформульована німецьким вченим А. Гет- нером, згідно з якою території слід вивчати тільки з просторової точки погляду, тобто які об’єкти сус- пільної діяльності тут розміщені. Його хорологічний метод дослідження згодом став одним із найважли- віших для вивчення регіонального розвитку. Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 37 Географічні аспекти у руслі проблем розміщення і територіальної організації господарства розробили також такі німецькі вчені, як Й. Тюнен, А. Вебер. Вони створили так звану теорію штандорту, тобто місцерозташування, локалізації. З другої половини ХІХ ст. продовжуються дос- лідження геопросторової (територіальної) органі- зації суспільства і його частин. Тут слід виділити польську (Е. Ромер), російську (М. Баранський) та українську (В. Кубійович) національні географічні школи. В них інтенсивно розвивалася суспільна географія, значну увагу було приділено головним геопросторовим формам організації суспільної діяльності (зона, район) та їх картографуванню. Англійський вчений К. Б. Фоссет уперше виділив так звані “функціональні райони”, тобто території обслуговування населення великим містом. У російській географічній школі, очолюваній М. Баранським, було зроблено особливий акцент на дослідження територіальних відмінностей госпо- дарства. У його відомій книзі «Экономическая география. Экономическая картография» було визначено предмет економічної географії – це вивчення господарської своєрідності країн і районів, вивчення просторових відмінностей у господарстві на земній кулі, тобто відмінностей від місця до місця, а також просторових поєднань у господарстві. І далі: дослідивши причини територіальних від- мінностей, слід вивести закономірності цих змін у господарстві від місця до місця [1]. Крім того, М. Ба- ранський розробив теоретичні основи економічного районування, вважаючи основним його методом комплексне пізнання території. В його трактуванні район розглядався не як господарсько однорідна одиниця, а як територіально-виробничий комплекс з виробничими внутрішніми зв’язками, зі своєю спеціалізацією. У повоєнний період активізувалися суспільно- географічні дослідження, відбулися якісні зміни у вивчені територіальної організації та територіальної структури виробництва і розселення населення: змінюються парадигми досліджень, посилюються інтегративні процеси у взаємодії суспільства і при- роди, господарській діяльності й соціальному роз- витку, збагачується методичний апарат дослід- ження. Набувають нового звучання сформульовані раніше теорії та концепції територіальної організації виробництва. Вагоме місце у цей період займає англо-американська географія (П. Хаггет, Д. Хар- вей, У. Ізард) [16]. У колишньому СРСР теорією територіального комплексування та формування територіальної структури виробництва і розселення населення займалися М.М. Колотієвський, С. Ниммік, Е.Б. Ала- єв, І.М. Маєргойз, С.І. Помазанов, В.Г. Давидович, Б.С. Хорєв, М.Д. Шаригін, Г.М. Лаппо, Б.Я. Двоскін та ін. Серед польських вчених слід виділити К. Сецомскі, С. Лєщицького, А. Куклінскі. Дослідження територіальної структури госпо- дарства і систем розселення стають важливим нап- рямом суспільної географії в Україні. Серед науков- ців, що зробили вагомий внесок у розвиток теорії територіальної організації й територіальної струк- тури виробництва і розселення населення, провели ґрунтовні конкретні дослідження, необхідно виді- лити М.М. Паламарчука, Ю.І. Пітюренка, Л.М. Ко- рецького, К.О. Тащука, І.О. Горленко, Ф.Д. Застав- ного, В.А. Поповкіна, А.І. Доценка, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, М.І. Фащевського, А.П. Голікова та ін. Під керівництвом академіка М.М. Паламарчука в Інституті географії НАНУ було розроблено теоре- тико-методологічні засади формування терито- ріальної структури виробництва, особливий акцент зроблено на виробничих комплексах. Проведено ряд досліджень, спрямованих на виявлення особ- ливостей та закономірностей формування терито- ріальної структури промислового комплексу, АПК. Значну увагу приділено економіко-географічному вивченню мінерально-сировинних ресурсів з пози- ції впливу їх на формування територіальної струк- тури промислового комплексу. Результати систем- ного вивчення досліджуваних об’єктів, отримані наукові висновки було опубліковано в серії моно- графій, в яких висвітлено закономірності розвитку територіальної структури виробництва, особли- вості її формування у різних галузях господарської діяльності та різних виробничо-територіальних утвореннях [5-7,9,17]. Серед наукових праць, у яких територіальна організація і територіальна структура господарства розглядаються в тісному взаємозв’язку з системами розселення, слід особливо виділити роботи Ю.І. Пі- тюренка [11,12]. У цих працях розміщення вироб- ництва і розселення населення розглядаються як діалектично взаємопов’язані процеси. В основу методологічного підходу дослідження автор поклав системоутворююче значення виробничих чинників у формуванні систем розселення. Для виявлення закономірностей розвитку систем населених пунктів проведено глибокий аналіз і територіальної організації промисловості, і госпо- дарської діяльності. Водночас, як зазначено у пра- цях, система населених пунктів, що виникла під впливом економічних чинників, сама може стати одним із основних факторів формування територі- ально-виробничих комплексів. У господарському відношенні міста стають опорними центрами тери- торіальних систем виробництва, формування тери- торіальної структури господарської діяльності. До- слідження цих процесів, зазначається у наведених працях, повинно спиратися на економічне району- вання, вивчення форм територіальної концентрації виробництва, структури територіально-виробничих комплексів, а також на аналіз різних видів вироб- ничих зв’язків [11]. Глибоке дослідження теоретико-методичних пи- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 138 тань формування територіальної структури прове- дено К.О. Тащуком. В його працях територіальну структуру виробництва визначено як економіко- географічну категорію, виявлено і дано аналіз ос- новних її елементів, розроблено методичні основи дослідження територіальної структури [9,14,15]. Територіальна структура промислового комплексу економічного району трактується як його внут- рішня територіальна будова, певний склад різних форм промислово-територіальних поєднань, які сформувалися внаслідок галузевого і терито- ріального поділу праці [9]. Осмислення поняття і визначення категорії “те- риторіальна структура господарства і розселення населення” як одного з найбільш комплексних узагальнюючих явищ суспільної географії – це складний процес розвитку наукових думок, теорій, поглядів, що змінювалися, перетворювалися, вби- рали в себе нові елементи, відбиваючи і науковий світогляд вчених, і їхню наукову діяльність. Однак розвиток суспільної географії, включаючи й по- няття “територіальна структура”, визначався не стільки логікою наукових ідей, скільки господар- ською діяльністю населення, новими умовами виробництва, що впливають на систему поселень, і навпаки. Науковий, зокрема теоретико-методологічний, доробок вчених, які в різні часи займалися питан- нями дослідження закономірностей розміщення виробництва, формування системи поселень, їх взаємовпливу, є важливим підґрунтям у вивченні сучасних процесів формування територіальної структури господарства і розселення населення. Докорінний якісний переворот у розвитку продук- тивних сил, прискорення науково-технічних пере- творень, зміни умов і форм життєдіяльності насе- лення і систем господарювання, посилення терито- ріальної диференціації суспільних явищ та вплив глобалізації – все це спричинило поглиблення пізнання процесу територіальної організації гос- подарської діяльності, виявлення нових рис і тен- денцій розміщення виробництва і розвитку системи поселень. Людина здатна впливати на територіальну орга- нізацію суспільства, запобігаючи негативним нас- лідкам надмірної концентрації виробництва і зосе- редження населення у величезних метрополісах і промислових агломераціях. Разом з тим, важливою є активізація економічного зростання й соціального розвитку у периферійних, зокрема депресивних ре- гіонах. У цьому зв’язку значно зростає роль суспіль- ної географії, наукового світогляду вчених у розв’я- занні конкретних соціально-економічних завдань, що виникають у державі, а також глобальних загальнолюдських проблем, від яких залежить розвиток кожної країни. Основні наукові положення формування тери- торіальної структури господарства і розселення на- селення, незважаючи на істотні зміни, що відбу- валися впродовж тривалого часу в господарській діяльності та розселенні населення, і нині сприйма- ються як постулати. Вони майже не змінили своєї суспільно-географічної суті. Територіальна структу- ра відбиває територіальну будову господарської ді- яльності, що зосереджується у певних типах посе- лень, у вигляді різних форм локалізації й терито- ріальної концентрації виробництва та відповідної інфраструктури, що забезпечує функціонування всієї системи. Територіальна структура формується на основі територіального поділу та інтеграції праці, спеціа- лізації господарської діяльності та глобалізації суспільних проблем. Вона характеризує поєднання різних форм зосередження виробництва і розсе- лення населення у комплексі з соціальним розвит- ком території та екологічною ситуацією. Терито- ріальна структура – це галузево-функціональний розселенський зріз життєдіяльності населення у те- риторіальному аспекті. У територіальній структурі відображаються виробничо-територіальні системи та комплекси, а також галузеві кластери як своєрідні підприємницькі угруповання, об’єднані за терито- ріальною ознакою подібних підприємств. Дослідження територіальної структури як уза- гальнюючої системної категорії, що позначає прос- торовий аспект господарського розвитку країни, дає можливість по-новому підійти до вивчення тери- торіального поділу праці, територіальної спеціа- лізації й територіальної організації виробництва. Всі ці поняття розглядаються не тільки з позицій закріплення певних видів господарської діяльності за певними територіями, а й можливості поєднання виробництв в умовах ринку, їх сумісності та взає- модії, а також створення відповідної інфраструк- тури для отримання сукупного суспільного ефекту. Важливим є питання взаємозв’язку терито- ріальної структури виробництва і розселення насе- лення. Розселення характеризується певною інерт- ністю, порівняно з господарською діяльністю, яка динамічно розвивається. Структура розселення населення, що значною мірою формується під впливом виробництва, згодом сама чинить значний вплив на розміщення виробництва, його територі- альну організацію і, зрештою, на територіальну структуру [11]. Створення нових високотехнологіч- них інноваційних виробництв під впливом науково- технічного прогресу, глобалізації тяжіє не тільки до великих міст з розвиненою інфраструктурою, а й до системи поселень, розміщених у зоні їх впливу. Взаємозв’язок територіальної структури госпо- дарства і систем розселення зумовлений особливою роллю міст у соціально-економічному розвитку країни (регіону). Місто – це водночас зосередження населення з обслуговуючою його соціальною сфе- рою та концентрація промислової діяльності. Вели- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 39 кі, розвинені у господарському відношенні міста стають осередками промислово-територіальних систем, водночас – центрами системи розселення [11,12]. Як слушно зазначають деякі дослідники, розсе- лення населення слід розглядати як інтегральну частину територіальної структури господарства. Система розселення – частина великої регульованої системи виробництва і розселення. Виділити розсе- лення в „чистому вигляді” зі складових частин тери- торіальної структури господарської діяльності не- можливо через взаємопроникнення розселення і територіальної організації виробництва. Розселен- ня, що виникло на певній містоутворюючій функ- ціональній базі, згодом стає важливим чинником територіальної організації виробництва [4,11]. З розвитком різних видів господарської діяль- ності, соціальної інфраструктури, транспортної системи, створенням допоміжних і обслуговуючих виробництва формується відповідне соціо-еколого- економічне середовище. Сукупність елементів гос- подарської діяльності, які взаємодіють з системами розселення населення і визначають особливості його життєдіяльності у певному середовищі, є осно- вою формування відповідних елементів тери- торіальної структури господарства. В ній відби- ваються динамічний стан розвитку продуктивних сил, просторові відмінності у виробництві і розсе- ленні населення, регіональні пропорції розвитку країни, різна економічна значущість територій, співвідношення центру й периферії [2]. В основі формування елементів територіальної структури господарської діяльності й розселення населення лежать форми зосередження вироб- ництва. Виділяють чотири типи елементів терито- ріальної структури (М.М.Паламарчук): точкові, вузлові, ареальні, регіональні [8]. Точкові та вузлові елементи формуються здебільшого у промисловості на основі одного населеного пункту (село, селище, мале місто). Це промислові пункти, промислові центри, промислові вузли. Виділяють також про- мислові агломерації, що виникають на базі великого міста або кількох міст, що є його супутниками. Вони характеризуються великим ступенем територіальної концентрації різних видів господарської діяльності, розвиненими інфраструктурою та соціальною сферою. Великі промислові агломерації істотно впливають на прилеглі території, зокрема структуру та спеціалізацію їх господарської діяльності, соці- альний розвиток, зайнятість населення, демо- графічну ситуацію навколишніх поселень. Ареальні та районні (зональні) зосередження виробництва пов’язані із зональністю природних умов, заляганням родовищ корисних копалин. Сформовані на їх основі елементи територіальної структури характерні для сільського і лісового гос- подарства, районів промислового видобування ко- рисних копалин. Важливими елементами терито- ріальної структури свого часу були приміські комп- лекси, зокрема агропромислові. В умовах ринкової економіки їх роль в обслуговуванні міського насе- лення значно зменшилася. Важливими елементами територіальної структу- ри є єврорегіони. В основі їх формування лежить міждержавне транскордонне співробітництво для вирішення гуманітарних, економічних та еколо- гічних проблем розвитку прикордонних регіонів. Створені у свій час єврорегіони “Буг”, “Верхній Прут”, “Карпатський” є результатом посилення міжрегіональної інтеграції, залучення України до європейських інтеграційних процесів. Посилення відкритості економіки України, її інтеграція у світогосподарські структури сприяють підвищенню системоформуючої ролі транспорту в економіці країни та формуванні її територіальної структури. Особливо значним є вплив транспортних вузлів, де сходяться у різних поєднаннях залізничні, автомобільні магістралі, морський, трубопровідний транспорт. Транспортні вузли могли б стати потуж- ними стимуляторами зростання економіки регіону і країни загалом, підвищення її експортного потен- ціалу. Взаємодія різних видів транспорту з відповід- ною господарською діяльністю, розвиток транс- портної інфраструктури, створення логістичних центрів з метою раціональної організації товарно- інформаційно-фінансових потоків є дієвими чин- никами впливу агломераційного ефекту на розвиток території. Формування на цій основі важливих елементів територіальної структури має бути спря- моване на ефективне управління транспортно-гос- подарською діяльністю при переході від ринку ви- робництва товарів до ринку споживання товарів і послуг. Нині дослідження територіальної структури гос- подарської діяльності та розселення населення набуває нового змісту. Науково обґрунтована тери- торіальна організація суспільства і раціональна те- риторіальна структура господарства на основі зба- лансованості розвитку регіонів – важливий індика- тор ефективності управління країною, узгодження взаємовідносин між центром і периферією, забез- печення національної безпеки держави, підви- щення рівня життєдіяльності населення. Терито- ріальна структура характеризує геоекономічний потенціал країни у глобалізаційному просторі. Її елементи є істотним підґрунтям при визначенні інвестиційної привабливості країни та її регіонів, впровадженні інновацій. Територіальна структура господарської діяль- ності й систем розселення зазнала великих змін з переходом до ринкової системи господарювання. Істотна трансформація відбулася в усіх основних видах господарської діяльності, що значно впли- нуло на зайнятість населення, його демосоціальний стан. Стрімке зниження державної форми влас- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 140 ності, розвиток орендних відносин, вільного під- приємництва зумовили формування нових вироб- ничих структур, перерозподіл у сфері зайнятості, зміни у розміщенні об’єктів господарської діяль- ності, пожвавлення міграційних процесів. Відбувається нове позиціювання геополітичного чинника розвитку країни, що виявилося у посилен- ні відкритості економіки, її інтеграції у світогоспо- дарські структури, впливі глобалізації на суспіль- ний розвиток, створенні транснаціональних форму- вань і включення України в ці процеси [3]. Зміни в пріоритетах господарської діяльності, розвиток міжнародних економічних зв’язків на тлі еко- номічної нестабільності в державі спричинили активізацію міграційного руху населення як внут- рішнього, так і зовнішнього, переважно з мотивів працевлаштування, підвищення рівня та якості життя. Все це істотно вплинуло на формування територіальної структури господарства та розселен- ня населення, особливо в регіонах масових мігра- ційних потоків. Через спад виробництва в багатьох галузях промисловості, посилення безробіття погіршилася соціально-економічна ситуація у малих містах і селищах міського типу. Значно зменшилася їх роль у територіальному поділі праці країни. Кризовий стан у всіх галузях сільського господарства, відсутність його підтримки держа- вою призвели до занепаду таких елементів терито- ріальної структури АПК, як спеціалізовані зони, райони. Це стосується передусім бурякоцукрового виробництва, вирощування та промислової пере- робки плодів, продукції тваринництва, льону тощо. Сільська місцевість дедалі більше стала перетво- рюватися на депресивні регіони. Витратний характер економіки в перехідний період ринкових перетворень, недостатнє науково- технічне забезпечення виробництва, низька конку- рентоспроможність продукції спричинили спад і згортання багатьох галузей економіки, особливо машинобудування, легкої промисловості, АПК. Це позначилося на розвитку системи поселень, зокре- ма малих і середніх міст, зниженні зайнятості населення. Посилилися територіальні диспропорції в розвитку регіонів. Особливо важливою проблемою у контексті формування територіальної структури господарст- ва та розселення населення є кризовий стан сіль- ської місцевості. Низька ефективність сільськогос- подарської праці, відсутність у переважній більшос- ті випадків підтримки з боку держави, нееквіва- лентність оплати праці виробників сільськогоспо- дарської продукції і численних посередників, що займаються реалізацією цієї продукції, її промисло- вою переробкою, зумовили значне зниження моти- вації до сільськогосподарської праці, безробіття на селі і в результаті – нову хвилю міграцій з села до міста, а також за рубіж. Підвищення ефективності господарської діяль- ності нерозривно пов’язано з конкурентоспромож- ністю виробництва, визначенням пріоритетних напрямів спеціалізації економіки, включаючи галузі експортної орієнтації. В таких умовах неминуче посилюватиметься диференціація господарської діяльності, зосередження виробництва і розвиток інфраструктури в тих регіонах, де найсприятливіші умови для розвитку експортоорієнтованих галузей. Це стосується насамперед видобувної промисло- вості, виробництва зерна, а також виробництв, пов’язаних з високими технологіями (космічна техніка, авіа- та суднобудування, хімія) [3,10]. Перетворення окремих галузей сільського гос- подарствах (зокрема, виробництво зерна, ріпаку, льону, соняшнику, а також продукції тваринництва) на конкурентноспроможні виробництва експортної орієнтації може сприяти зменшенню відтоку сіль- ського населення, активізації розвитку малих та середніх міст, що є центрами розміщення переробної промисловості, відродження таких важливих еле- ментів територіальної структури, як спеціалізовані агропромислові райони, зони. Слід зазначити, що зміни в господарській діяльності та територіальній структурі виробництва й розселення населення відбуватимуться в умовах посилення конкуренції, створення вигідніших умов виробництва і реалізації продукції, дотримання сві- тових вимог і стандартів, лібералізації зовнішньої торгівлі, обмеження рівня державної підтримки без- посередньо виробників. Це позначиться на форму- ванні територіальної структури виробництва і розсе- лення населення. За такої ситуації важливого зна- чення набуває посилення ролі регіонального плану- вання, виконання Генеральної схеми планування території України1). Створення системи стратегіч- ного планування регіонального розвитку – це одна з ефективних форм втручання держави у господарську діяльність і територіальну організацію виробництва та розселення населення. Зокрема, важливими під- розділами Генеральної схеми планування території України є “Визначення територій за видами й режи- мами переважного використання”, “Опорний каркас території”, “Напрями вдосконалення систем розсе- лення та сталого розвитку населених пунктів”, “Напрями та режим сталого розвитку міст”, в яких обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення планувальної організації території. Головною метою дослідження територіальної структури господарства і розселення населення в умовах ринкової економіки, а також розроблення системи стратегічного планування території країни та її регіонального розвитку є створення сприятли- вих умов життєдіяльності населення в усіх її проя- вах у кожному регіоні країни, у кожній конкретній 1) Генеральна схема планування території України, затверджена законом України від 7 лютого 2002 року, № 3059 –ІІІ Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 41 місцевості, забезпечення дотримання певних стан- дартів якості життя населення з урахуванням інтег- рації України у світове співтовариство. Це має бути втіленням науково обґрунтованої територіальної 1. Баранский Н.Н. Экономическая география. Экономическая картография. – М.: Государственное изд-во геогр. лит-ры, 1956. – 280 с. 2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1998. – 168 с. 3. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. – К.: Ін-т екон. прогнозування, Фенікс, 2003. – 1008 с. 4. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. – М.: Мысль, 1987. – 236 с. 5. Паламарчук М.М., Балабанов Г.В., Горленко И.А. Территориальная структура производственных комплексов / Под общ. ред. М.М. Паламарчука. – К.: Наук. думка, 1981. – 311 с. 6. Паламарчук М.М., Горленко І.О. Мінеральні ресурси і структура районного промислового комплексу. – К.: Наук. думка, 1972. – 275 с. 7. Паламарчук М.М., Паламарчук А.М., Язынина Р.А. Территориальная организация агропромышленных комплексов. – К.: Наук. думка, 1985. – 304 с. 8. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 416 с. 9. Паламарчук М.М., Тащук К.О. Територіальна структура промислового комплексу економічного району. – К.: Наук. думка, 1974. – 122 с. 10. Папп В.В. Структуризація економіки України та її регіонів у контексті євроінтеграційних процесів / Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Луцьк: РВВ “Вежа”, 2008. – 428 с. 11. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. – К.: Наук. думка, 1983. – 140 с. 12. Питюренко Е.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. – К.: Наук. думка, 1977. – 204 с. 13. Регіональна економіка. Словник-довідник / О.Д. Богорад, О.М. Шевелєв, В.М. Падалка, В.М. Підмогильний. – К.: НДІ соц.- екон. проблем міста, 2004. – 346 с. 14. Тащук К.О. Основні інтегральні елементи територіальної структури промисловості Південно-Західного економічного району // Міжвідомчий наук. збірник “Економічна географія”. – Вип. 13, 1972. – С. 88-94. 15. Тащук К.О. Основні фактори формування територіальної структури промислового комплексу Південно-Західного економічного району // Питання територіальної організації виробництва. – К., 1970. – С. 124-127. 16. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с. 17. Язынина Р.А., Малюк С.Н., Нагирная В.П. Территориальные системы в специализированных агропромышленных комплексах. – К.: Наук. думка, 1990. – 160 с. організації виробництва і розселення населення, ефективного і доцільного, зокрема з суспільно-гео- графічних позицій, економічного каркасу і водночас раціональної регіональної політики держави. Інститут географії НАН України, Київ Отримано 12.01.2009 УДК 069.9:911.3 Г.П. Підгрушний, В.О. Пекар, О.О. Денисенко ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Подгрушный Г.П., В.А. Пекар, А.А. Денисенко ВЫСТАВОЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И ЕЕ ЗНАЧЕНИЕ КАК ИНСТРУМЕНТА РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ Институт географии НАН Украины, Киев В статье раскрыта специфика развития важного современного маркетингового инструмента – выставочной деятельности, представляющей собой динамичную отрасль экономической деятельности. Проанализированы этапы ее становления, особенности функционирования на рынке современных маркетинговых коммуникаций, а также активизация ее роли в процессах регионального развития. Освещены территориальные особенности развития этого вида деятельности в мире, Европе и Украине. H. Pidhrushnyj, V. Pekar, A. Denysenko EXHIBITION ACTIVITIES AND THEIR SIGNIFICANCE AS AN INSTRUMENT OF REGIONAL DEVELOPMENT Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The peculiarities of development of exhibition activities – an important modern marketing instrument and a dynamic branch of economy – are considered in the paper. The stages of exhibition activities development, the features of their functioning in the market of modern marketing communications as well as activization of their role in the processes of regional development are analysed. The peculiarities of exhibition activities development in the world, Europe and Ukraine are characterized. © Г.П. Підгрушний, В.О. Пекар, О.О. Денисенко, 2009

Територіальна структура господарства і розселення населення: ретроспектива і сучасні реалії

Institution

Ähnliche Einträge