Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Старовойт, С.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Schriftenreihe:Рукописна та книжкова спадщина України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48662
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / С.В. Старовойт // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 102-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-48662
record_format dspace
spelling irk-123456789-486622013-09-01T03:05:05Z Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Старовойт, С.В. Дослідження архівних та книжкових фондів 2007 Article Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / С.В. Старовойт // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 102-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48662 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дослідження архівних та книжкових фондів
Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle Дослідження архівних та книжкових фондів
Дослідження архівних та книжкових фондів
Старовойт, С.В.
Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Рукописна та книжкова спадщина України
format Article
author Старовойт, С.В.
author_facet Старовойт, С.В.
author_sort Старовойт, С.В.
title Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_short Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_full Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_fullStr Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_full_unstemmed Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
title_sort документи фізіолога в.м. нікітіна у фондах інституту архівознавства національної бібліотеки україни імені в.і. вернадського
publisher Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate 2007
topic_facet Дослідження архівних та книжкових фондів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48662
citation_txt Документи фізіолога В.М. Нікітіна у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / С.В. Старовойт // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 102-112. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv AT starovojtsv dokumentifízíologavmníkítínaufondahínstitutuarhívoznavstvanacíonalʹnoíbíblíotekiukraíniímenívívernadsʹkogo
first_indexed 2025-07-04T09:18:44Z
last_indexed 2025-07-04T09:18:44Z
_version_ 1836707452976889856
fulltext 102 С. В. Старовойт, кандидат історичних наук Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ ДОКУМЕНТИ ФІЗІОЛОГА В. М. НІКІТІНА У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ АРХІВОЗНАВСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Ім’я видатного фізіолога, академіка НАН України, заслуже- ного діяча науки В.М. Нікітіна, 100-річчя від дня народження якого відзначалося нещодавно, добре відоме науковій спільноті. Документи особового архівного фонду В.М. Нікітіна, що зберіга- ється в Інституті архівознавства НБУВ (ф. 280), грунтовно та всебічно висвітлюють особистість ученого, його наукові здобутки. Архів було передано до Інституту родиною вченого у 1997 р. Він містить особисті документи В.М. Нікітіна, матеріали про нього та членів родини за 1905–1991 рр. Документи сформовано у 111 справ, на які складено один опис, внутрішньо структурований за шістьма розділами: “Наукові праці і робочі матеріали до них”, “Біографічні документи”, “Документи про Нікітіна В.М.”, “Документи з діяль- ності Нікітіна В.М.”, “Листування” та “Фотографії, дарчі написи та матеріали, зібрані Нікітіним В.М.”. Інформацію про середовище, в якому народився і зростав май- бутній вчений, містять окремі справи із розділу “Біографічні доку- менти”. З біографічних даних для анкет (спр. 80), автобіографій (спр. 76), свідоцтва про народження (спр. 63) дізнаємося, що батьки В.М. Нікітіна – Микола Андрійович та Катерина Миколаївна були вихідцями з Центральної Росії – обоє народилися у Воронезькій губернії1. М.А. Нікітін був приватним юристом, К.М. Нікітіна – домогосподаркою. До народження В.М. Нікітіна сім’я проживала в Україні, де з’явилися на світ старші сестра і брат вченого – Вар- вара Миколаївна та Микола Миколайович. Сам Володимир Ми- колайович народився 7 серпня 1907 р. в Архангельську. Згодом ро- дина переїхала до Москви, де В.М. Нікітін навчався в реальному © С. В. Старовойт, 2007 103 училищі. Після смерті М.А. Нікітіна сім’я повернулася на батьків- щину – у Воронезьку губернію. Через матеріальну скруту 13-річ- ний Володимир змушений був шукати роботу. Як він пізніше писав в автобіографії – “з 1920 року – життя самостійним заробітком”2. До 1922 р. В.М. Нікітін був діловодом Народного суду 5-го району Задонського повіту Воронезької губернії. Від 1924 р. працював креслярем-механіком Боково-Антрацитівського рудоуправління на Донбасі, у 1924–1925 рр. викладав суспільствознавство у Боково- Хрустальському гірничо-промисловому училищі. Ці та інші факти про роботу В.М. Нікітіна в різних установах і організаціях зафік- совані в трудовій книжці вченого (спр. 66) та особових листках з обліку кадрів (спр. 69). У 1925 р. В.М. Нікітін став студентом Харківського інституту народної освіти (тепер Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна). У 1929 р. успішно закінчив агробіологічне від- ділення факультету профосвіти, про що свідчить отримане ним свідоцтво (спр. 64). У 1930 р. вступив до аспірантури при кафедрі біохімії і фізіології тварин та людини. Знаковою фігурою цього періоду життя В.М. Нікітіна став професор О.В. Нагорний (1887– 1953), український фізіолог, дослідник вікових змін, біохімічних особливостей і фізіологічних процесів в організмі, засновник україн- ської наукової школи вікової фізіології і біохімії, майбутній заслу- жений діяч науки (1943) та член-кореспондент АН УРСР (1948)3. З його ініціативи в університеті був утворений сектор вікової фі- зіології, в роботі якого активну участь брав і В.М. Нікітін. Паралельно з навчанням в аспірантурі він з 1931 р. розпочав роботу в Харківському зоотехнічному інституті – працював асистен- том кафедри біохімії і фізіології сільськогосподарських тварин. В інституті він зустрівся ще з одним відомим фізіологом М.Ф. Бєло- усовим (1863–1942), який очолював кафедру біохімії і фізіології. Саме під керівництвом цих двох людей сформувалися наукові уподобання В.М. Нікітіна й, власне, він сам як науковець. До цього періоду належать і перші публікації наукових праць вченого, одна з яких – стаття “Методологічні нариси до питання про агре- гатний стан протоплазми”, присвячена ґрунтовному аналізу дослід- жень протоплазми вітчизняними та зарубіжними вченими і опуб- лікована вченим у 1933 р., зберігається у фонді (спр. 1). З 1934 р. В.М. Нікітін – доцент кафедри, а у 1939–1941 рр. – професор та завідуючий (з вересня 1940 р.) кафедрою біохімії і фізіології сільськогосподарських тварин4. Дисертацію на ступінь 104 кандидата наук на тему “Предшественники веществ молока в крови жвачных” учений захистив у 1937 р., на ступінь доктора наук “Фи- зиология сычужного пищеварения у жвачных (телят)” – у 1939 р. у Харківському держуніверситеті. Одночасно із дипломом доктора біологічних наук 17 вересня 1939 р. отримав і атестат професора по кафедрі “фізіологія сільськогосподарських тварин”5. У фонді представлені витяги з протоколів та копії дипломів (спр. 65), дру- карський відбиток монографії “К физиологии сычужного пищева- рения у жвачных”, написаної В.М. Нікітіним на основі матеріалів докторської дисертації (спр. 8). Вісім років активної наукової праці вченого до початку війни 1941–1945 рр. були присвячені вивченню питань травлення тварин, проблемам лактації, процесам кровотворення та віковим змінам картини крові. Результати досліджень активно висвітлювалися В.М. Нікітіним на сторінках “Праць зообіологічного інституту” Харківського держуніверситету, “Збірника праць Харківського зоотехнічного інституту”, “Доповідей АН СРСР”. У фонді, зокре- ма, представлені такі авторські статті, як “Зміни кількості води в крові білих щурів з віком”, “Вікові зміни кількості ліпоїдного фос- фору, холестерину та ліпоцитичного індексу в крові білих щурів”, “До питання про вплив гормонів на набрякання колоїдних систем”, “К вопросу о биохимии и физиологии секреции молока”, “О вре- мени попадания некоторых кормов в сычуг у телят и об объеме со- держимого сычуга при обычном кормлении”, “К химологии рубцового пищеварения у жвачных (телят)” та ін.; в співавторстві з В.С. Лю- бановою, А.В. Євстаф’євою та І.А. Бабич “Возрастные изменения количества эритроцитов, гемоглобина и скорости оседания эри- троцитов в крови швицкой и красно-немецкой пород крупного рогатого скота”, “Возрастные изменения поверхностного натяжения и пигментации в сыворотке крови крупного рогатого скота”, “Вікові зміни в здатності тваринного організму зв’язувати і оксидувати феноли” (спр. 1, 3, 4, 5, 6). Вони також лягли в основу докторської дисертації вченого та були узагальнені в двотомному “Атласі ге- матології сільськогосподарських і лабораторних тварин”, опублі- кованому двічі у 1946 та 1956 рр. У рецензії А.І. Мєтьолкіна на згадане видання зокрема зазначено, що “автор вперше в світовій літературі ставить завдання комплексно подати сучасні дані з морфології крові основних сільськогосподарських тварин та птахів разом з докладними таблицями формених елементів крові для кожного виду тварин”6. 105 У середині жовтня 1941 р. В.М. Нікітін евакуювався з Харкова до Новосибірська і майже два роки, до жовтня 1943 р., як свід- чать посвідчення, довідки та накази з особо- вого фонду (спр. 67), працював завідуючим кафедрою фізіології і анатомії сільськогоспо- дарських тварин Новосибірського сільськогос- подарського інституту. Керівництво інституту цінувало вченого за високий теоретичний рі- вень підготовки лекцій, активну участь у гро- мадській роботі – він був заступником голови Новосибірського міського комітету вчених. Всі заяви В.М. Нікіті- на щодо призиву його в діючу армію (зберігаються у спр. 68) були відхилені, однак одразу після звільнення Харкова від окупантів він був викликаний керівними органами для відновлення роботи Харківського зоотехнічного інституту. Двадцяти днів вистачило вченому, щоб у важкий воєнний час подолати шлях між Ново- сибірськом і Харковом7. Його активна участь у відбудові не лише інституту, а й зруйнованого міста відзначена у 1944 р. орденом Трудового Червоного Прапора8. На посаді завідуючого кафедрою Харківського зоотехнічного інституту вчений плідно працював до 1956 р., паралельно поєд- нуючи роботу з викладанням у Харківському держуніверситеті. Як свідчать відгуки про його наукову діяльність та статті, присвя- чені вченому (спр. 83–85, 87, 88), у цей час В.М. Нікітін був уже знаним фахівцем у галузі фізіології і біохімії, володів експеримен- таторською практикою, був автором понад 100 наукових праць і засновником нового напряму в науці – зоотехнічної онтофізіології і біохімії. Зазначений період репрезентований в фонді В.М. Нікітіна статтями “Вітаміни у годівлі сільськогосподарських тварин”, “Об- щие закономерности онтогенеза белой крови у крупного рогатого скота, свиней и лошадей”, “Некоторые положения к созданию тео- рии секреции молока”, “Биохимия лактации и процессы синтеза молочного жира”, “Распад и регенерация белков в органах белых крыс в онтогенезе”, “Новые данные об общности возрастных изме- нений крови у высших позвоночных”, “Возрастные изменения в аденозинтрифосфатазной активности ткани мозга” (спр. 1, 4, 9, 12) та доповіддю (спр. 15). У 1953 р. В.М. Нікітін повернувся до Харківського держ- університету і після проходження конкурсу очолив кафедру фізіо- 106 логії людини і тварин. Цю посаду вчений обіймав до 1989 р., потім до останніх днів життя працював професором-консультантом ка- федри; з 1960 р. паралельно очолював Науково-дослідний інститут біології Харківського держуніверситету. 1950–1980-ті роки – період найвищої наукової активності вче- ного. Його фахові інтереси, як і раніше, сконцентровані навколо двох основних проблем: вікової та порівняльної фізіології і біо- хімії людини і тварини. Станом на 1982 р. творчий доробок учено- го становив 470 друкованих праць, в тому числі 8 ґрунтовних монографічних досліджень9, серед яких “Отечественные работы по возрастной физиологии, биохимии и морфологии. Исторический очерк и библиография” (1958), “Проблема старения и долголетия” (1963). Обидві роботи отримали всесвітнє визнання; друга – за повнотою і глибиною теоретичних розробок в галузі онтофізіології і онтобіохімії – була на той час єдиною в світовій літературі, фак- тично, енциклопедією онтогенезу. До здобутків ученого належить розкриття механізму вікової дегідратації протоплазми старіючих органів і тканин, виявлення несприятливих зрушень у спектрі фосфоліпідів, вивчення біохімічної природи затухання процесу синтезу білків у тваринному організмі, розробка концепцій про надлишкові компенсації фізіологічно оптимальних напруг та про В.М. Нікітін з викладачами та студентами Харківського зоотехнічного інституту (в 1-му ряду 4-й зліва). Червень 1954 р. 107 ендокринну формулу віку. Серед документів фонду, що стосують- ся згаданого періоду, привертають увагу авторські або виконані в співавторстві статті “Разведка путей к долголетию”, “Возраст и реакция тканей на эндокринное воздействие”, “Гипофизарно-адре- наловая система и самообновление протоплазмы в онтогенезе выс- ших позвоночных”, “Регуляция вегетативных и анимальных функций в онтогенезе”, “Приспособительные возможности стареющего орга- низма”, “Молекулярные и гормональные сдвиги при эксперимен- тальном продлении жизни”, “Вікові особливості окислення жирних кислот гомогенатами серцевого м’яза” (спр. 1, 6, 9, 14, 16, 19, 20), опубліковані у таких відомих і авторитетних виданнях, як “Україн- ський біохімічний журнал”, “Успехи современной биологии”, “Жур- нал общей биологии”, “Биохимия”, “Физиологический журнал” АН СССР та “Фізіологічний журнал” АН УРСР, “Журнал эволю- ционной биохимии и физиологии”, “Праці Харківського держав- ного університету”. В особовому архівному фонді В.М. Нікітіна представлені як статті (переважно машинописні варіанти з правками автора або друкарські відбитки), так і робочі матеріали до різних праць, нотатки вченого, ілюстративні матеріали тощо (спр. 59–61). Серед доповідей цього періоду, виголошених на різних кон- В.М. Нікітін зі студентами в лабораторії Харківського державного університету (1-й справа). Травень 1956 р. 108 ференціях і симпозіумах, варто назвати, зокрема, такі: “Зависи- мость липолитической активности от функции щитовидной железы на разных этапах онтогенеза”, “Возрастные изменения опорных белков в условиях гонадэктомии”, “Возрастные особенности дей- ствия циклического 3’, 5’-АМФ на липолитическую активность тканей”, “Гетерогенность и синтез негистоновых белков хроматина клеток печени в постнатальном онтогенезе белых крыс” (спр. 5), “Periodic Feeding of a Calorically Insufficient Diet and Ontogenetic Processes” (спр. 1), “Гипофизо-адреналовая и инсулярная функции в онтогенезе” (спр. 21), “О цитохимических основах онтогенеза” (спр. 24), “Эндокринная формула возраста” (спр. 31), “Биохимизм и эндокринная ситуация при экспериментальном продлении жиз- ни” (спр. 40) та багато ін. Значна кількість їх опублікована, однак зустрічаються і авторські варіанти текстів. Успішне поєднання наукової праці з активною педагогічною діяльністю дало можливість ученому виховати десятки спеціалістів в галузі вікової фізіології, які продовжують розвивати ідеї свого Учасники Українського республіканського з’їзду фізіологів (зліва направо): професор В.М. Нікітін, академіки АН УРСР О.В. Палладін та І.М. Буланкін. Харків, травень 1956 р. 109 вчителя в лабораторіях Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та інших установах і самі стали значними вченими у даній галузі. Про це свідчить велика кількість документів, що стосуються наукових програм та досліджень, здійснених В.М. Ні- кітіним разом зі своїми учнями, серед яких “Возрастная физиоло- гия и биохимия животных” (1974), “Экспериментальные подходы к продлению жизни” (1976), “Печать возраста на белоксинтезирующем аппарате клетки” (1978), “Геном и белоксинтезирующий аппарат в онтогенезе” (1981), “Возрастные изменения хроматина и белоксин- тезирующего аппарата клетки”, “Эндокринная формула продук- тивности” та ін. (спр. 25, 28, 32, 39, 44, 48, 51, 52, 57). Про наукову діяльність ученого інформують особисті звіти В.М. Нікітіна (спр. 92) та довідки про перелік його наукових до- сягнень (спр. 90), доповідна записка про роботу Науково-дослідного інституту біології при Харківському держуніверситеті (спр. 93), документи про участь у наукових проектах Інституту експеримен- тальної морфології та установ Міністерства сільського господар- ства (спр. 89). Значний інтерес представляють доповідні записки В.М. Нікітіна про створення у Харкові Науково-дослідного інсти- туту вікової і порівняльної фізіології і біохімії (спр. 93) та про його роботу в наступному десятилітті (спр. 94). Програми, запрошення, офіційне листування та звіти репрезентують участь ученого в міжнародних, всесоюзних та республіканських наукових конфе- ренціях, симпозіумах і з’їздах, а також у нарадах, засіданнях та В.М. Нікітін – учасник Міжнародного симпозіуму з проблем гомеостазу. ЧССР, Прага, 16 вересня 1960 р. 110 загальних зборах АН УРСР та АН СРСР (спр. 91, 95, 96, 98). Заслуги В.М. Нікітіна визнані науковою спільнотою і державою. У червні 1955 р. професору В.М. Ні- кітіну присуджене звання заслуже- ного діяча науки УРСР. У 1957 р. вченого обрано до складу членів- кореспондентів, а у 1967 р. – до складу академіків АН УРСР. У фон- ді зберігаються рекомендації, надані вченому, та листування різних уста- нов з АН УРСР з приводу висунен- ня його до складу членів-кореспон- дентів, а згодом академіків АН УРСР (спр. 78). З 1958 р. В.М. Ні- кітін – голова Харківського відді- лення та член президії Всесоюзного товариства фізіологів, з 1971 р. – член правління Товариства геронто- логів СРСР. У 1974 р. за цикл праць з проблеми старіння і довголіття В.М. Нікітіну присуджено премію АН УРСР ім. О.О. Бо- гомольця. Активна педагогічна робота та відданість Харківському державному університету відзначена у 1983 р. занесенням В.М. Ні- кітіна до Книги Пошани університету. Також прізвище В.М. Нікі- тіна як активного популяризатора науки є у Книзі Пошани Това- риства “Знання” (1975). Серед державних нагород – три ордени Трудового Червоного Прапора (1944; 1961; 1977), орден Леніна (1967), медалі “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941– 1945 рр.” (1946), “За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження В.І. Леніна” (1970) та “Учаснику трудового фронту. ХХХ років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941– 1945 рр.” (1975), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за спільну роботу з членом-кореспондентом АН УРСР В.В. Фролькісом “Дослідження механізмів старіння фізіологічних систем організму як передумови розвитку патології нервової, серцево-судинної та опорно-рухової систем, розробка і впровадження нових методів діа- гностики і лікування” (1984) У фонді представлені посвідчення про нагородження та почесні грамоти (спр. 73), вітальні листи від уста- нов, організацій та окремих осіб з приводу нагородження вченого Академік АН УРСР В.М. Нікітін. Листопад 1967 р. 111 орденом Леніна (спр. 79), представлення до Державної премії УРСР та поздоровлення у зв’язку з її присудженням (спр. 81). Наукові зв’язки В.М. Нікітіна ілюструє незначний за обсягом, проте важливий за змістом епістолярій (10 документів за 1947– 1979 рр.): адресатами та кореспондентами вченого були академіки та члени-кореспонденти АН СРСР та АН УРСР А.П. Алексан- дров, С.Є. Северін, П.Г. Костюк, Г.С. Писаренко (спр. 100–105). Серед фотодокументів, що зберігаються у фонді (спр. 106– 110), – понад 20 портретів В.М. Нікітіна (1949–1985 рр.), є фото вченого разом з дружиною В.С. Любановою (1981–1984 рр.), з ко- легами та учнями (1955–1991 рр.). Помер В.М. Нікітін 6 січня 1993 р. Пам’ять про нього збере- жена для історії української науки та її дослідників у документах особових фондів вченого в Державному архіві Харківської області (ф. 5816, 72 од. зб., 1934–1970 рр.)10 та Інституті архівознавства НБУВ. Їх інформативність дає змогу скласти досить повне уяв- лення про життя, наукову, педагогічну і громадську діяльність вченого, прослідкувати його становлення і утвердження як нау- В.М. Нікітін із співробітниками Науково-дослідного інституту біології Харківського державного університету (в центрі). 25 січня 1970 р. 112 ковця, виокремити період зародження і розвитку онтофізіології як нового напряму в науці та формування наукової школи. 1 НБУВ, ІА, ф. 280, оп.1, спр. 80, арк. 7. 2 Там само, спр. 76, арк. 2. 3 Національна академія наук України. Персональний склад. 1918–2003. – К., 2003. – С. 160. 4 НБУВ, ІА, ф. 280, оп.1, спр. 66, арк. 3. 5 Там само, спр. 65, арк. 1–4. 6 Там само, спр. 83, арк. 1. 7 Там само, спр. 66, арк. 4. 8 Там само, спр. 69, арк. 2 зв. 9 Там само, арк. 11. 10 Опис фонду № 280: передмова, арк. 1. В.М. Нікітін [з аспірантами]. Грудень 1991 р.