Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Гнатенко, Л.А., Котенко, Т.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України 2007
Назва видання:	Рукописна та книжкова спадщина України
Теми:	Дослідження архівних та книжкових фондів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48669
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) / Гнатенко Л.А., Котенко Т.І. // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 154-177. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-48669
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-486692013-09-01T03:05:24Z Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) Гнатенко, Л.А. Котенко, Т.І. Дослідження архівних та книжкових фондів 2007 Article Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) / Гнатенко Л.А., Котенко Т.І. // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 154-177. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48669 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів
spellingShingle	Дослідження архівних та книжкових фондів Дослідження архівних та книжкових фондів Гнатенко, Л.А. Котенко, Т.І. Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) Рукописна та книжкова спадщина України
format	Article
author	Гнатенко, Л.А. Котенко, Т.І.
author_facet	Гнатенко, Л.А. Котенко, Т.І.
author_sort	Гнатенко, Л.А.
title	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)
title_short	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)
title_full	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)
title_fullStr	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)
title_full_unstemmed	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)
title_sort	переклади пилипа морачевського книг нового завіту та псалтиря українською мовою середини хіх ст. (оригінали та списки у книгосховищах росії та україни)
publisher	Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Дослідження архівних та книжкових фондів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48669
citation_txt	Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України) / Гнатенко Л.А., Котенко Т.І. // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 154-177. — Бібліогр.: 66 назв. — укр.
series	Рукописна та книжкова спадщина України
work_keys_str_mv	AT gnatenkola perekladipilipamoračevsʹkogoknignovogozavítutapsaltirâukraínsʹkoûmovoûseredinihíhstorigínalitaspiskiuknigoshoviŝahrosíítaukraíni AT kotenkotí perekladipilipamoračevsʹkogoknignovogozavítutapsaltirâukraínsʹkoûmovoûseredinihíhstorigínalitaspiskiuknigoshoviŝahrosíítaukraíni
first_indexed	2025-07-04T09:19:16Z
last_indexed	2025-07-04T09:19:16Z
_version_	1836707487426805760
fulltext	154 Л. А. Гнатенко кандидат філологічних наук Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського Т. І. Котенко Всеукраїнська громадська організація “Фундація “Олеся” м. Київ ПЕРЕКЛАДИ ПИЛИПА МОРАЧЕВСЬКОГО КНИГ НОВОГО ЗАВІТУ ТА ПСАЛТИРЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ. (ОРИГІНАЛИ ТА СПИСКИ У КНИГОСХОВИЩАХ РОСІЇ ТА УКРАЇНИ) Пилип Семенович Морачевський увійшов в історію україн- ської культури як перший перекладач книг Нового Завіту та Псал- тиря новою українською літературною мовою. Його переклади й до сьогодні залишаються одними з найкращих. Проте їх сумна до- ля спричинила те, що ім’я П. Морачевського тривалий час було забуто. Та й нині воно не належить до широко відомих, його пере- кладацька спадщина й досі залишається комплексно не дослідже- ною і не опублікованою. П.С. Морачевський (1806–1879) – чернігівський дворянин, високоосвічена людина, знавець багатьох мов. Закінчив Харків- ський університет. Працював учителем математики та географії, згодом учителем російської словесності та інспектором навчаль- них закладів у містах Суми та Кам’янець-Подільський. З 1849 р. перебував на посаді інспектора Ніжинського ліцею князя Безбо- родька та Ніжинської гімназії до відставки 1859 р.1 Ним писано ряд поетичних творів російською і українською мовами2, проте лі- тературні праці не принесли визнання3. Українською мовою писа- но ліро-епічну поему “Чумаки, або Україна з 1768 року. Поема в шести піснях, співана свідком тих часів столітнім чумаком Іваном Чуприною на нічлігах чумацьких в 1848 року” (Кам’янець-Поділь- ський, 1848 р.)4, патріотичну, пройняту пафосом національно-виз- © Л. А. Гнатенко, Т. І. Котенко, 2007 155 вольної боротьби (в центрі уваги – період Коліївщини 1768 р.), яка, на думку критиків, є найвагомішим твором Морачевського. Результатом педагогічної діяльності П. Морачевського став написаний ним у 1862 р. для шкіл і народного читання підручник “Священна історія”, який ним був відправлений із проханням на- друкувати до Імператорської академії наук, але отримав відповідь, що видання таких підручників є справою лише Св. Синоду5. По- дальша доля підручника невідома, як і укладеного ним “Словаря малороссийского языка по полтавскому наречию”, розпочатого ще в 40-х роках ХІХ ст., перші літери якого П. Морачевським були в 1853 р. надіслані для рецензії до Відділення російської мови і словесності Імператорської академії наук6. В архіві Російської АН у Санкт-Петербурзі зберігається справа “О рассмотрении начала со- ставляемого г. Морачевським “Опыта малорусского словаря” (ф. 9, оп. 1, спр. 132)7. Рецензію на поданий Морачевським матеріал слов- ника опублікував у 1853 р. І. Срезневський “Морачевський Ф. Малоруський словник: Витяг з протоколів ІІ відділення імп. АН за вересень 1853”8. Робота над словником стала важливим підготовчим етапом у подальшій діяльності П.С. Морачевського як перекладача текстів Святого Письма українською мовою. Працюючи над біблійними текстами, П. Морачевський приходить до переконання, що при їх перекладі українською мовою можна зберегти канонічність текстів Святого Письма. Розуміючи необ- хідність і значимість такої роботи, він починає плідно працювати, що свідчить про ґрунтовну підготовку, яка цьому передувала. Для того, щоб досягти якнайдосконалішого перекладу українською мовою, він порівнював слов’янський текст з текстами німецьким, французьким, латинським і руським. Робота над біблійними текстами була розпочата П. Морачев- ським лише після виходу на пенсію у м. Ніжині. Спочатку П. Морачевський приступив до перекладу Євангелія, розпочавши роботу 14 березня 1860 р. з тексту Євангелія від Івана. Повністю тексти чотирьох Євангеліїв були завершені 16 листопада 1860 р., а до кінця грудня тексти були ним вже повністю відреда- говані. Ще 28 вересня 1860 р. П. Морачевським готові тексти Євангеліїв від Івана та Матвія були відправлені з листом до ми- трополита Петербурзького і Новгородського Ісидора, якому він пояснював, що спонукало його до перекладу українською мовою 156 Євангелія і просив архипастиря оцінити його працю і благосло- вити на продовження роботи, а також посприяти в опублікуванні9. Але у відповіді 14 жовтня 1860 р. було передано думку Св. Синоду, виказану митрополитові Ісидору при приватному зверненні, що переклад Морачевського, ні когось іншого, не може бути дозволе- ний до друку. Проте перекладач не залишив намірів опублікувати Євангеліє, маючи тверде переконання, що український православ- ний народ повинен мати Біблію своєю мовою, і в кінці 1861 р. звертається за підтримкою до вчених Імператорської академії наук, представляючи на їхній розгляд повний текст перекладу Єванге- лія. Вже на засіданні Відділення 8 лютого 1862 р. було заслухано доповідь академіка І.І. Срезневського на працю П.С. Морачевського, в якій він дав високу оцінку перекладам Святих текстів україн- ською мовою і охарактеризував перекладача “отличнымъ знатокомъ малороссійскаго наречiя”10. Тоді ж було вирішено надрукувати пе- реклад Євангелія Морачевського в одному з видань Академії наук, і для цього було складено рецензію трьома знавцями української мови: академіками О.Х. Востоковим, О.В. Микитенком і І.І. Срезнев- ським, якими переклад Євангелія було розглянуто з філологічного та морально-релігійного аспектів11, після чого Академія наук пра- цю П.С. Морачевського передала до Св. Синоду Російської Право- славної Церкви для розгляду її з теологічного погляду та надання дозволу опублікувати переклад. Проте справа затягувалася, і щоб її прискорити Президент Академії наук ще раз звертався до Св. Си- ноду. Але 18 липня 1863 р. з’явилося таємне розпорядження мі- ністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування будь- яких релігійних чи навчальних книг українською мовою12. Основною причиною появи Валуєвського циркуляра стало нaцiонально-культур- не вiдpoдження yкpaїнцiв, яке спостерiгалося в кiнцi 50-х – на початку 60-х poкiв ХІХ ст. i яке репрезентувалося передусiм набуттям укрaїнською мовою полiфункцiйнocтi, виходом її у високу лiтературу, науку, законодавство, публiцистику i особливо – церкву. В церковнiй сферi цей циркуляр став законом на пiдставi спецiальної постанови пiд назвою “Указ Синода духовным цензурным комитетам”, який дiяв до початку ХХ ст. Згiдно з цiєю постановою, негайно було призу- пинено обговорення питання про переклад Нового Завiту П. Мора- чевського13. Основна ж причина заборони перекладу П. Морачев- ського до друку – полiтична. Переклад було заборонено з огляду на “предосудительную цель” (сепаратизм), а не за змiст14. 157 Коли П. Морачевський отримав відмову від Св. Синоду – неві- домо. Рукописи його перекладів були повернуті до Академії наук. На засіданні Відділення 12 березня 1864 р. академік І.І. Срезнев- ський зачитав листа від П. Морачевського, який пропонував взяти на зберігання до Академії його переклад Нового Завіту, не дозво- лений до друку, і для того просив надіслати йому повернутий зі Св. Синоду рукопис Євангелія і Діянь апостольських, обіцяючи надіслати взамін інший повний примірник перекладу всього Нового Завіту, який вже закінчено. З цим листом ним також було надіслано уривок перекладу Апокаліпсиса15. 3 грудня 1864 р. П. Морачев- ським було надіслано до Академії новий список Нового Завіту з супровідним листом, в якому він просив дати на нього рецензію. Щодо перекладу Послань святих апостолів, то є тільки відомості про наміри його зробити16. Про те, що надісланий Новий Завіт складався з Євангелія і Діянь святих апостолів, є дані в протоколі засідання від 12 травня 1865 р., на якому зачитувався супровідний лист П. Морачевського до перекладу українською мовою Псалтиря, який він також просить передати на зберігання до Академічної бібліотеки17. Про наявність перекладу Послань апостольських не згадується і М. Комаровим у книзі 1913 р. про П. Морачевського і його переклади Святого Письма (який читав Євангеліє на Харків- щині в 1866 р.): “На щастя в сім’ї Морачевського збереглися (в 1901 р. – Авт.) усі його роботи, а між ними й переклади українські Св. Євангелія, Діяній Апостольських, Апокалипсиса і Псалтиря”18. Оригінали рукописів перекладів П.С. Морачевського книг Но- вого Завіту та Псалтиря нині зберігаються в Петербурзі, в Бібліо- теці Академії наук Росії19. Як зазначалося вище, П.С. Морачевський хотів, щоб його ру- кописи зберігалися разом з іншими манускриптами Академії у біб- ліотеці, поки з’явиться можливість їх опублікувати, про що він про- сив учених Академії і отримав підтвердження 20 травня 1865 р.20 Передаючи свої переклади текстів Святого Письма до біблотеки, П.С. Морачевський мав надію, що вони колись будуть видані і по- слугують українській духовній і просвітницькій справі. Проте на- дісланий перекладачем рукопис Євангелія був втрачений або спеціально вилучений, його доля й до сьогодні невідома. Тоді до біб- ліотеки не надійшли й інші оригінали перекладів П. Морачевського. Відсутність тексту Євангелія та інших рукописів Морачевського було виявлено при звірці в 1890-х роках основного зібрання руко- 158 писного відділення бібліотеки, вірогідніше, в 1899 р. Пошук пере- кладу Євангелія П.С. Морачевського безпосередньо був пов’язаний із намірами української інтелігенції видати Євангеліє українською мовою. Після революційних подій 1905 р. українська громада в Петербурзі подала до Кабінету Міністрів прохання про скасування заборони на українське друковане слово та на видання Євангелія. Дозвіл було отримано в березні 1905 р., і постало питання, чий пе- реклад Євангелія брати за основу при підготовці до друку. На той час вже були три повних переклади Євангелія новоукраїнською мовою: видрукувана за кордоном Біблія П. Куліша, І. Пулюя і І. Не- чуя-Левицького (Відень, 1903 р.)21; рукопис Євангелія у перекладі М. Лободовського, надісланий ним до Св. Синоду 1903 р.; та руко- пис Євангелія в перекладі П. Морачевського 1860 р., який знахо- дився в Бібліотеці Імператорської академії наук у Петербурзі. Ака- демія наук направила усі три тексти відомому українському філо- логові П.Г. Житецькому для розгляду мови й стилю, який зробив глибокий науково-філологічний та історико-порівняльний аналіз і визнав переклад Морачевського найкращим, оскільки він значно більше відповідав вимогам науки і життєвої практики, ніж пере- клади П. Куліша та М. Лободовського22. Було вирішено взяти рукопис у перекладі П. Морачевського, але провести критичний перегляд тексту. Проте рукопису перекладу Євангелія П. Морачевського в авторській редакції 1864 р. не було знайдено в бібліотеці. Його також не було виявлено і в архіві Відділення російської мови і словес- ності Імператорської академії наук, а також при перегляді паперів І.І. Срезневського, О.В. Микитенка і О.Х. Востокова. На щастя, були знайдені інші авторські рукописи перекладів книг Святого Письма П. Морачевського, які в 1899 р., через 35 років, були на- решті передані до бібліотеки: Діяння святих апостолів та Псалтир – з Відділення російської мови і словесності Імператорської академії наук; Апокаліпсис – із бібліотеки І.І. Срезневського23. На заміну втраченого рукопису Євангелія бібліотека отримала, імовірно, в 1901 р. чорновий рукопис Євангелія з додатковим зошитом пізні- ших правок перекладача до тексту, а також копію Євангелія, зроб- лену з рукопису, який належав журналу “Кіевская старина”24, які були надіслані Імператорській академії наук у 1900 р. правнуком перекладача В.В. Морачевським як дар, з умовою публікації25. У 1901 р. рукописи П.С. Морачевського були опрацьовані й заінвентаризовані, інформація про них була подана В.І. Срезнев- 159 ським на засіданні Загального зібрання 5 травня 1901 р. в доповіді про складання “Охранной описи рукописнаго отд∆ленія Библіо- теки Императорской академіи наукъ”. При періодичних публіка- ціях матеріалів В.І. Срезневським у 1902 р. під заголовком “Четверо- евангеліе въ перевод∆ на малорусский языкъ. Трудъ Ф.С. Мора- чевскаго” було подано окремою статею археографічний опис ори- гіналу і копії Євангелія та вперше опубліковано уривок рукопису Морачевського – текст V глави Євангелія від Матвія26. Пізніше ним були видані: у 1902 р. – описи Діянь святих апостолів і Апо- каліпсиса27, у 1903 р. – Псалтиря28. Археографічні описи оригіна- лів перекладів П. Морачевського увійшли в 1905 р. до окремого видання “Охранной описи рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ”29, в додатку якої до І-го відділу вперше опубліковано зразки текстів усіх перекладів книг Святого Письма П. Морачевського: з Євангелія від Марка – перші вісім віршів гл. ХVІ (№ 12, с. 65–66, до видання не включено раніше опублікований при описові уривок з Євангелія від Матвія); з Діянь святих апостолів – повністю текст гл. ІІ (№ 13, с. 66–68); з Апокаліпсиса – повністю текст гл. ХІХ (№ 14, с. 68–69); з Псал- тиря – повністю тексти псалмів 1 та 103 (№ 15, с. 69–70). У 1906 р. П.Г. Житецьким було опубліковно з Євангелія від Луки тексти Притчі про блудного сина (гл. ХV, 11–32) та Притчі про багатого і Лазаря (гл. ХVІ, 19–31)30. У 1910 р., за даними “Охранной описи рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской академіи наукъ”, було видано “Описа- ніе рукописнаго отд∆ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. І. Рукописи. – Т. 1 (І. Книги священного писанія и ІІ. Книги богослужебныя)” (С.-Петербургъ). Описи рукописів П. Морачевського подані укладачами В.І. Срезневським і Ф.І. Покровським у більш стислому вигляді, ніж в “Охранной описи…”, і без публікації урив- ків текстів, з опущенням деякої важливої інформації, яка пред- ставлена в рукописах. Рукописи П.С. Морачевського нині зберіга- ються в бібліотеці відповідно до шифрів, указаних в “Описаніи ру- кописнаго отд∆ленія…”31. Далі подаємо археографічну інформацію про рукописи на основі цих двох видань, а також за уточненими нами даними32. “Четвероевангеліе въ перевод∆∆∆∆∆ на малорусскій языкъ, трудъ Ф.С. Морачевского” (шифр: 1. 3. 53–54 – Нов. 104)33. Автограф. 1860 р., м. Ніжин. Рукописи в 1° і 4°, на 176 (чотири зошити) + 20 ар- 160 кушах. В оправі і без оправи. Писано українською мовою, деякі примітки – російською мовою. На арк. 144, на початку Євангелія від Івана, відмітка Морачевського про початок роботи 14 березня 1860 р.; на арк. 81 зв., в кінці Євангелія від Марка, про закінчення перекладу 16 листопала 1869 р.; відмітки про час роботи над іншими Євангеліями та час перегляду Євангеліїв у грудні 1860 р. вказано на арк. 3 зв., 50, 55, 87, 139, 175. На початку кожного Євангелія переписувачем зроблено запис “Господи благослови”. Рукопис є чернеткою перекладу Євангелія, який виконаний П. Морачевським у 1860 р., з додатком – окремим зошитом правок перекладача до тексту, зроблених ним у 1862 р. У рукопису вміщу- ється: Арк. 1 зв. Зауваження до тексту про значення скобок при деяких словах. Арк. 2. “Святе Євангелиє Исуса Христа по єванге- листу Матьвiю”. Зверху навскіс приписано рукою Морачевського: “Господа нашого Исуса Христа Святе Євангелиє по євангелисту Матьвiю на Малороссийскiмъ язицi”. Арк. 51. Декілька поясню- вальних приміток, писаних перекладачем, вiрогідно, для самого себе. Арк. 54. “Святе Євангелиє Исуса Христа по євангелисту Мар- кови”. Арк. 86. “Святе Євангелие Исуса Христа по Луци”. Арк. 144. “Святе Євангелье Исуса Хрыста по Ивану”. Зверху навскіс припи- сано рукою Морачевського “Господа нашого Исуса Христа Святе Євангелиє по євангелисту Ивану на малороссийськiмъ язицi”. Арк. 175 зв. Чернетка звернення П. Морачевського до Московської духовної академії про розгляд перекладу. До чорнового рукопису додано зошит “3ам∆тки поправокъ Євангелiя”, писаний П. Мора- чевским у 1862 р., в якому вміщується перелік виправлень до перекладу першої редакцiї. У зошит також вкладено 9 арк. заміток до перекладу. В “Описаніи рукописнаго отд∆ленія…” вказано, що текст перших трьох Євангеліїв на основі цього рукопису надру- кований у 1907 р. Св. Синодом під назвою “Господа нашого Исуса Христа Святе Евангелие… славянською і українською мовою”. Ці дані неточні. Четвероєвангеліє українською мовою паралельно з церковнослов’янським текстом виходило протягом 1906–1911 рр. чотирма окремими книжками, за Євангеліями, в перекладі П. Мо- рачевського (без вказівки його прізвища) та редакції єп. Парфенія і комісії вчених Імператорської академії наук, і неодноразово пере- видавалося. “Копія четвероевангелія въ перевод∆∆∆∆∆ Ф.С. Морачевского на малорусскій языкъ” (1. 3. 55 – Нов. 104)34. Кінець ХІХ ст. Ру- 161 копис у 1°, на 127 арк. В оправі. Це копія з рукопису, який на- лежав журналу “Кіевская старина”, порівняно з чорновим рукопи- сом має деякі різночитання. Зміст: Арк. 1. “Святе Евангелие Исуса Христа по евангелисту Матьвiю”. Арк. 37. “Святе Евангелие Исуса Христа по евангелисту Маркови”. Арк. 61. “Святе Евангелие Гос- пода нашого Исуса Христа по евангелисту Луцi”. Арк. 99. “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по евангелисту Ивану”. У назві першого, другого та четвертого Євангеліїв перед словами “Исуса Христа” додано “Господа нашого”. “Д∆∆∆∆∆янія апостоловъ въ переводе на малорусскій языкъ, трудъ Ф.С. Морачевскаго” (1. 5. 51 Осн. – 1458)35. Автограф. Переклад 2-ї ред. 1864 р., м. Ніжин. Рукопис у 4°, на 65 арк., чисті арк. 61– 65. В оправі. Повна назва рукопису на арк. 1: “Діяния Святихъ Апо- столівъ, писанниі святимъ апостоломъ и євангелистомъ Лукою, на малороссийськімъ язиці. Переложивъ Ф. Морачевский”. Робота над перекладом Діянь апостолів П. Морачевським, як зазначає в опису В.І. Срезневський, спираючись на приватний лист перекладача до І.І. Срезневського, була розпочата в кінці 1861 р. або на початку 1862 р. В завершеному вигляді праця була надіслана до Відділення російської мови і словесності Імператорської ака- демії наук в середині 1862 р. з проханням розглянути текст і по- сприяти в друкуванні. У березні 1864 р. за бажанням Морачев- ського рукопис був йому повернутий, а в грудні 1865 р. перекладач надіслав для передачі до бібліотеки виправлений текст36. Є дані, що ще на початку листопада 1860 р. П. Морачевський брався до перекладу Діянь37. “Апокалипсисъ въ перевод∆∆∆∆∆ на малорусскій языкъ Ф.С. Мо- рачевскаго” (1. 5. 52 – Осн. 1459)38. Автограф. 1864 р. м. Ніжин. Рукопис у 8°, на 69 арк., чисті арк. 56–69. Заголовок рукопису на арк. 2: “Апокалипсисъ, чи Одкровеннє святого Апостола Ивана Бо- гослова. 1864”. В кінці тексту, на арк. 55, вказано “февраля 12”. Саме цього числа переклад був відправлений Морачевським І.І. Срезнев- ському з проханням його розглянути і передати до бібліотеки. “Псалтырь въ перевод∆∆∆∆∆ на малорусскій языкъ, трудъ Ф.С. Мо- рачевскаго” (1. 5. 53 – Осн. 1460)39. Автограф. 1865 р. м. Ніжин. Рукопис у 1°, на 88 арк. В оправі. Заголовок на арк. 2: “Псалтиръ на Малороссийскімъ язиці. Переложивъ П. Морачевскій. 1865”. На арк. 2 зв. “Зам∆тка” перекладача про його переклад, писана росій- ською мовою. 162 У травні 1865 р. перекладач надіслав Псалтир до Відділення російської мови і словесності Імператорської академії наук для передачі до бібліотеки. У книгу вклеєно аркуш із заміткою, яка була зроблена, віро- гідно, в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. про те, що у А.Ю. Крим- ського є копія Псалтиря в перекладі Морачевського40. Переклади текстів Св. Письма українською мовою періодично удосконалювалися самим П. Морачевським, тому існувало декілька їх редакцій, з яких робилися списки і копії. Відомо, що в 1862 та 1864 рр. перекладач доопрацьовував тексти Євангелія та Діянь святих апостолів. Текст Євангелія в редакції 1864 р. загублено, а наявний в чорновому рукопису 1860 р. з додатковим зошитом пра- вок до нього, зроблених перекладачем у 1862 р., та 9 окремих ар- кушів правок, але чи це всі доповнення – невідомо. І чи можна, з урахуванням наявних доповнень, цей текст вважати останнім ва- ріантом? І чи існує список, який був зроблений з тексту, писаного самим Морачевським у 1862 чи 1864 рр., до якого введені пере- кладачем доповнення. П.С. Морачевський власні рукописи також переписував і дарував. Так, ним було подаровано власноруч писаний переклад Євангелія з своєю фотокарткою другові – поміщику Д.Ф. Запарі, який проживав на Харківщині, на хуторі Криничках Озюмського повіту, і помер 6 грудня 1865 р. Взимку 1866 р. Єван- геліє читав М. Комаров, який навчався в Харківському університеті і, будучи на канікулах у селі Гаврилівка, недалечко від Криничок, узяв його у вдови Запари. Пізніше він писав: “пані Запара така була добра, що позичила міні до прочитання те Четвероєвангеліє і разом з тим подарувала мині фотографічну карточку Морачевського”41. Де нині цей рукопис – невідомо. В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського42 переклади книг Святого Письма українською мовою П.С. Морачевського зберігаються в списках та копіях. У рукописному кодексі під назвою “Святе Евангеліє и Псал- тырь” у ф. 30 (Колекція рукописних книг ІР НБУВ), № 11, вмі- щуються дві копії 70-х років ХІХ ст. (до 1876 р.) – повний текст перекладу Євангелія та неповний текст Псалтиря, писані за право- писом т. зв. “кулішівкою”. На титулі Євангелія, після вихідних даних, простим олівцем указано декілька основних правил передачі україн- ських звуків за правописом т. зв. “ярижкою”, який офіційно діяв у російській Україні після Емського указу 1876 р. про обмеження 163 вживання української мови та побутував до 1905 р., коли ці обме- ження були скасовані43: “и = ы, і = и, передъ мякой і = і”. Саме в цей період правила були вписані на титулі рукопису, який, зважаючи на ці дані, був писаний до 1876 р. Це книга в 4° (205 х 130 мм), на 200 арк., пронумерованих двічі простим олівцем: перший раз було пронумеровано тільки Євангеліє, з помилкою в нумерації (за якою євангельський текст розміщується на 145 арк.), пізніше, при біблі- отечній інвентарній обробці, – повністю вся книга. Складається з 23 зошитів, які пронумеровані на верхньому полі, праворуч над текстом. Оправлено в картонні кришки, обтягнуті зеленим дер- мантином: верхня кришка відірвана від книжного блока. На верхній кришці посередині відтиснуто хрест і вказано “Святе Евангелиє”, на корінці – “Святе Евангеліє и Псалтырь”. Копії текстів зроблено одним почерком скорописом, темно-коричневим чорнилом, без вказівки імені переписувача, часу та місця копіювання. Перший рукопис, арк. 1–158, – “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелистам: Матвію, Марку, Луці і Ивану на малороссійськім язиці. Переложив Пилип Морачев- ський. На памьять тисячоліття Россиі. Ніжин 1860 рік”. Текст розміщується на арк. 1–155 зв., чисті арк. 156–158. Зошитів 13, пе- реважно по 12 арк.; у п’ятому зошиті 10 арк., оскільки при пере- писуванні тексту було вирвано з середини зошита подвійний аркуш, без втрати тексту; у останньому 13-му зошиті 16 арк. Вписано Євангеліє в поле тексту 155–160 х 90–95 мм, яке взято в рамку, рядків 37–42. Зміст: арк. 2 “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелисту Матвію”; арк. 55 “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелисту Марку”; арк. 87 “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелисту Луці”; арк. 124 зв. “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелисту Ивану”. Другий рукопис, арк. 159–200, – “Псалтир на малоруській мові. Переложив П. Морачевський. 1865 року. г. Ніжин”. Зошитів 10 по чотири аркуші. На початку рукопису, не в рахунку зошитів, – два аркуші (подвійний аркуш) – титул та аркуш, на якому подано ви- значення, що таке Псалтир. Поле тексту 185–170 х 111–95, рядків 31–33. Текст Псалтиря неповний, це – копія зі списку М. Комарова з ф. 36, № 646, в якому вміщуються лише окремі псалми (про список Комарова див. далі). Псалми пронумеровано римськими цифрами, в їх нумерації є помилки: 17-й псалом пронумеровано як 14-й, а 164 75-й – як 80-й. На арк. 199 зв.–200 наявна додаткова стаття: “Да- вид згадує своі літа молодості”. Для цієї книги спочатку було зроблено, тим же почерком, що і Євангеліє, іншу копію Псалтиря з неповного списка Комарова, – “Псалтир на малоруській мові. Переложив П. Морачевський. 1865 року. г. Ніжин”, яка нині зберігається в архіві В.П. Науменка у ф. 144, № 638. Про це свідчать однаковий папір, характер оформ- лення текстового поля, також взятого в рамку, письмо та чорнило. Це рукопис в 4° (215 х 135 мм) на 30 арк. цупкого паперу (арк. 1, 2 – титульні, арк. 30 – чистий), у двох зошитах по 12 та 16 арк. Поле тексту 170 х 95–85, рядків 37–40. На аркушах рукопису є дві ну- мерації: перша – початку ХХ ст., зроблена темно-коричневим чор- нилом, за нею в рукопису два титульних і 27 арк. з текстом; друга – проставлена послідовно простим олівцем, при інвентарній обробці. Текст Псалтиря неповний, у ньому представлено ті ж псалми, що і в спискові Комарова з ф. 36, № 646, та в попередній копії ф. 30, № 11. Також указано вихідні дані та подано визначення, що таке Псал- тир. Псалми пронумеровано римськими цифрами, з деякими помил- ками: 23-й псалом пронумеровано як 28-й, а 117-й – як 118-й. На арк. 28 зв.–29 також уміщено додаткову статтю: “Давид згадує літа своі молодиі”. Авторські посторінкові примітки включені в текст або пропущені. Ймовірно, через помилки була вставлена до ко- дексу ф. 30, № 11 інша копія. З цього рукопису опубліковано текст першого псалма Г.В. Самойленком45. Кодекс з ф. 30, № 11 належав В.П. Науменку, архів та руко- писне зібрання бібліотеки якого знаходяться у фондах ІР НБУВ46, але він не зберігається разом з іншими рукописами Науменка у фондах 1 та 208. Про те, що книга була у вченого, свідчить власно- ручно писаний ним каталог рукописів і стародрукованих книг його зібрання (ф. 208, № 2), в якому вона записана на с. 88 під № 69 (шифр Отд. І, № 69), із зазначенням, що рукопис цей не є оригіна- лом, а “ізящно” переписаний і оправлений в хорошу оправу. Пізніше, в кінці картки, вказано простим олівцем: “От. Учен. Ком. Мин. Исповед.”. Точний час надходження кодексу до Відділу рукописів невідомий, тільки в 1986–1987 рр. його було записано до колекції рукописних книг ІР НБУВ у ф. 3047, без вказівки про його на- лежність до зібрання В.П. Науменка, оскільки ніяких вихідних даних у книзі немає. При атрибутуванні книги звернутися до архі- ву В.П. Науменка нас спонукало те, що вчений досліджував життя 165 й діяльність П.С. Морачевського, збирав його твори, а також відо- мості про наявність у Бібліотеці Академії наук Росії копії Єванге- лія, перекладеного П. Морачевським (Нов. 104 – 1. 3. 55)48, зроб- леної з рукопису, який належав журналу “Кіевская старина”, яка надійшла до бібліотеки в той час, коли журнал видавав і редагував В.П. Науменко. Про те, що була зроблена копія з рукопису ф. 30, № 11, точно сказати не можна через те, що в архіві вченого у ф. 1, під № 639 є і неповний примірник Євангелія Морачевського. Неповний примірник Євангелія перекладу П.С. Морачевського знаходиться у ф. 1, № 639 під інвентарною назвою “Святе Єван- геліє (ап. Луки та ін.)”. Часом написання рукопису є 60-і роки ХІХ ст. Рукопис у 4° (215 х 135) на 76 аркушах, пронумеровано 72 аркуші, чисті арк. 2 зв., 3, 36б, 36б зв., 56а–56б зв., літерні арк. 36а, 36б, 56а, 56б. Наявно чотири прошитих зошити, за повним примір- ником це були зошити 6–8 та 10; у 6 зошиті 22 аркуші, у 7 – 24, у 8 – 14, у 10 – 16. Нумерація зошитів проставлена на верхньому полі, праворуч над текстом. При бібліотечній нумерації аркушів спочат- ку поставлено Євангеліє від Луки, а потім уривки інших Єванге- лій, тому зошити стоять у послідовності: 7, 8, 6, 10. Поле тексту 200 х 130, рядків переважно 34–36, у тексті Євангелія від Луки наявно і 40 рядків. Писаний рукопис одним почерком скорописом, коричневим чорнилом. Він складається з повного тексту Євангелія від Луки, арк. 1–36б (Номер глави ІХ помилково позначений як XI), уривків Євангеліїв від Марка – гл. VІІІ, 23–ХVІ, 20, арк. 37–56б, та Івана – гл. VІІ, 1–ХVІ, 26, арк. 57–72. Рукопис міститься в одній паперовій обкладинці разом з рукописом № 638 (копія Псалтиря Морачевського), в якій вони надійшли до Відділу рукописів у складі архіву В.П. Науменка 12.05.1920 р. і були заінвентаризовані 20 березня 1925 р. За обкладинку слугує частина бланку Комісії Київського учбового округу, створеної при Університеті св. Воло- димира. Всередині рукописи також вкладено у Санітарний лист Комерційного училища, який був виданий у [1913 р.] учню 2-го класу Георгію Климентовичу Кмиту. З рукопису опубліковано Г.В. Са- мойленком текст ХVІ глави Євангелія від Марка, арк. 54 зв.–5649. Неповний примірник Євангелія ф. 1, № 639 становить знач- ний інтерес. Він є частиною повного чорнового списку, зробленого незабаром після завершення П.С. Морачевським перекладу Євангелія, про що свідчить зроблений тим самим почерком з чорнового пов- ного тексту чистовий список Євангелія. Над обома рукописами 166 працювала одна людина, почерк текстів ідентичний. Цей чистовий список Євангелія знаходиться в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського під шифром Ал 721: “Святе Евангелие Господа нашого Исуса Христа по Евангелистамъ Матьвію, Марку, Луці и Ивану, на Малороссийськімъ язиці, переложивъ П. Морачев- ський на памьять тисячоліття Россиі”50. Писаний він у 60 – на початку 70-х років ХІХ ст. На всіх аркушах рукопису наявний штемпель паперової фабрики: “Ф. Никифоровъ / № [.] / Б. Новиковъ” у вигнутому прямокутнику, який, за даними С. Клепікова, проісну- вав до 1868 р.51 Відповідно до цих даних, чорновий список рукопису був зроблений у 60-ті роки ХІХ ст. За нашими припущеннями, чистовий список писано при безпосередньому нагляді перекладача, оскільки вихідні дані на титулі та назви кожного Євангелія зроб- лені іншим, ніж основний текст, почерком, схожим на почерк Мо- рачевського, та й стиль їх оформлення такий самий, як і руко- писів, надісланих перекладачем до Імператорської академії наук. Чернігівський список Євангелія Ал 721 – це рукопис у 4° (220 х 175 мм) на ІV, 622 сторінках, чисті с. 614–621. В оправі, кришки обтягнуті різнокольоровою тканиною, корінець і трикутники кри- шок шкіряні. На корінці відтиснуто “Евангеліє. Переводъ Мора- чевскаго”, нижче – криптонім власника “А. Л.”, який засвідчує, що рукопис був власністю видатного українського історика О. Лаза- ревського, який у 1860-х роках розпочав джерельні дослідження історії Лівобережної України XVII–XVIII ст.52, зокрема її куль- тури, і який не міг не зацікавитися перекладами П. Морачев- ського. Рукопис був подарований ученим своєму другові, відомому колекціонеру і знавцю старожитностей В.В. Тарновському для його музею, ймовірно, в третій чверті ХІХ ст. Вірогідно, з цим пов’язано збирання В.В. Тарновським матеріалів з історії перекладів П. Мо- рачевським українською мовою книг Святого Письма і намаганнями перекладача їх опублікувати. Саме з цими матеріалами працював у музеї В.П. Науменко (до 1902 р.)53. У музеї зберігається під шифром Ал 731 ще один примірник Євангелія перекладу П. Морачевського54. Це книга у 4° (195 х 125 мм) на 273 непронумерованих аркушах. Останні 70 аркушів чисті, на них, імовірно, планувалося вписати текст Псалтиря. Рукопис у шкіряній оправі, на верхній кришці позолотою відтиснуто хрест, на корінці тисненням “Евангеліє на малороссійскім язиці”, внизу корінця криптонім “Г. Д.”. Писаний список в [70–80-х рр.] ХІХ ст., одним почерком, несхожим з відомими іншими списками. 167 Дослідження списків Євангелія перекладу П. Морачевського Чернігівського історичного музею, за сприяння його співробіт- ників55, виявило, що в ІР НБУВ у ф. 1, № 639 зберігається не- повний текст одного із раніших списків, зроблений за часів самого перекладача, саме з повного примірника якого, на нашу думку, було переписано Євангеліє ф. 30, № 11, але при переписуванні тексту послідовно були проведені деякі графіко-орфографічні зміни, напр., опущено вживання твердого знака в кінці слів. Та й пере- писано текст не дуже ретельно. Вірогідно рукопис ф. 30, № 11 був зроблений, коли чорновий рукопис потрапив до В.П. Науменка. Про те, що він зроблений з ф. 1, № 639, свідчать однакові текстові помилки. Напр., в Євангелії від Марка в гл. ХІІ пропущено текст 5-го вірша, а 6-й вірш пронумеровано як 5-й; у чернігівському рукописові Ал 721 цей текст наявний, що говорить про те, що при написанні чистового рукопису з чорнового текст не копіювався, а свідомо переписувався і звірявся, і вірогідно, з оригіналом. В ІР НБУВ також є неповний список тексту з Євангелія П. Мо- рачевського в архіві Житецьких П.Г. та Г.П.56 у ф. 1, № 47021, під інвентарним описом: “Евангелие, переведенное на украинский язык. Отрывок. Копия F°, нач. ХХ ст., 60 лл.”57. Писано П.Г. Житецьким до 1905 р., правописом т. зв. “ярижкою”, який діяв в Україні від 1876 до 1905 р.58 Саме на початку ХХ ст. вчений займався вивчен- ням текстів Євангеліїв, перекладених українською мовою59. Рукопис виконано скорописом, коричневим чорнилом, на аркушах у лінійку. Розміщений текст у лівому стовпці текстового поля, правий стов- пець чистий, готувався вченим для текстологічно-лінгвістичної роботи над євангельськими текстами. З них наявні повністю Єван- геліє від Іоана, арк. 51 зв.–60 зв., 1–40, та уривок Євангелія від Луки гл. ХІХ 42–ХХІ 53, арк. 41–51. Аркуші рукопису були пере- плутані, при бібліотечній нумерації послідовність текстів не була відновлена, вони мають стояти в такому порядку: арк. 41–60 зв., 5–12 зв., 1–4 зв., 13–40 зв. Переклади П.С. Морачевського Діянь святих апостолів та Апо- каліпсису зберігаються в ІР НБУВ у ф. 160 під № 1720 та № 1721. До колишнього відділу рукописів ВБУ вони надійшли у 1923– 1924 рр. в складі неописаних рукописів бібліотеки і Церковно- археологічного музею Київської духовної академії, які були опра- цьовані тільки у 70–80-х роках ХХ ст. і склали фонд № 160. Рукопис “Діяния Святихъ Апостолівъ, писанниі Святимъ Апос- 168 толомъ и Евангелистомъ Лукою, на Малороссийськимъ язиці. Переложивъ Ф. Морачевский” (ф. 160, № 1720) є списком із рукопису 2-ї редакції 1864 р., зробленим, за нашим припущенням, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Писаний скорописом, чорним чорнилом, на аркушах в 1° (355 х 225 мм) в лінійку. Без оправи. Писцем пронумеровано 130 сторінок тексту (літерна стор. 9а), при бібліотечній нумерації проставлено 68 аркушів, чисті арк. 67 та 68, вони в рахунок сторінок переписувачем не були включені. Зоши- тів 6, у кожному зошиті аркуші прошиті, але між собою зошити не зшиті, їх владено в паперову обкладинку: у 1–2 зошитах по 12 ар- кушів; у 3 – 10; у 4–5 – 12; у 6 – 10. Перший титульний аркуш слугує за обкладинку, потемнів, арк. 12 відірваний від зошита. Поле тексту 310 х 150–165 мм, ліворуч і праворуч відмічене олівцем, рядків 32–34. На верхньому полі вказано номер глави. Виправлення тексту проведено за оригіналом чорним чорнилом. “Апокалипсисъ чи Одкровеннє святого Апостола Ивана Бо- гослова” (ф. 160, № 1721) також є списком з рукопису 1864 р., зроб- леним, за нашим припущенням, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст., чітким письмом, чорним чорнилом, на аркушах в 1° (360 х 225 мм) в лінійку. Без оправи. Писцем пронумеровано 46 сторінок тексту, при бібліотечній нумерації добавлено ще чисті арк. 47 та 48. Зо- шитів 5 по шість аркушів, вони зшиті та вміщені в подвійний аркуш, що слугує обкладинкою, на якій вказано вихідні дані. Поле тексту 310 х 150 мм, рядків 32. Виправлення тексту проведено за оригіналом червоним чорнилом. В ІР НБУВ зберігається у ф. 33 (Особовий архів та зібрання рукописів С.І. Маслова), під № 933 список повного перекладу Псалтиря: “Псалтиръ на Малороссийськімъ язиці. Переложивъ П. Морачевский. 1865”, зроблений скорописом, за нашим припу- щенням, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст., безпосередньо з тексту, пи- саного П. Морачевським. Це рукопис в 1°, розміром 360 х 225 мм (поле тексту: 310 х 155 мм), на ІV, 204 сторінках цупкого жовтува- того паперу в лінійку (стор. І–ІV – титульні, стор. ІІ – чиста; про- пущено нумерацію стор. 123, літерна стор. 128а). Блок книги не зшитий, рукопис знаходиться в картонній папці. Нумерація сторі- нок зроблена чорним чорнилом, титульні сторінки І–ІV пізніше пронумеровані олівцем. Текст списку Псалтиря традиційний – повний цикл псалмів (150). Вихідні дані подано на титулі, який пронумерований як стор. ІІІ, на першому титулі вказано тільки 169 “Псалтиръ”. Зі звороту титульної стор. ІV є “Зам∆тка” перекладача про його переклад. Псалми розміщено на стор. 1–203, пронумеро- вані арабськими цифрами. Число Псалмів подано П. Морачев- ським за порядком грецьким60. На стор. 203–204 вміщено пере- кладачем додаткову статтю: “Давидъ згадує своі літа молодиі”. У тексті багато виправлень, які були зроблені безпосередньо при написанні (неправильні написання витерті, а правильні написані поверх). Також було проведено редакторську правку тексту черво- ним чорнилом. Такі ж правки, і тим само кольором чорнила, на- явні і в тексті Апокаліпсиса (ф. 160, № 1721). Рукопис довгий час знаходився у видатного українського вче- ного С.І. Маслова. Як і коли він потрапив до нього не відомо, до ІР НБУВ він надійшов, згідно із заповітом ученого, в складі його бібліотеки, яка надходила протягом 1962–1985 рр. від сина Ю.С. Ма- слова, брата В.С. Маслова та племінниці І.О. Лучник61. В архіві А.Ю. Кримського ІР НБУВ, ф. 36, під № 646 знахо- диться рукопис: “Псалтир на малоруській мові. Переложив П. Морачевський. 1865 року. г. Ніжин”. Це неповний список, зроб- лений М. Комаровим62 у 1866 р. в с. Гаврилівці. Рукопис у 8°, роз- міром 178 х 110 мм (поле тексту: 140–150 х 90–95), на 67 аркушах цупкого жовтуватого паперу (арк. І, ІІ – титульні, арк. 63–65 – чисті). В оправі, кришки картонні мармурового забарвлення, від шкіря- ного корінця наявні тільки фрагменти біля кришок. На аркушах рукопису є дві нумерації: перша – 1866 р., зроблена через кожні чотири аркуші, на початку та в кінці рукопису – чорнилом, решта – олівцем; друга – 1969 р., проставлена послідовно простим олівцем. Списано текст скорописом, чорним чорнилом до арк. 40, з арк. 41 – темно-коричневим. Це є саме список, а не копія. Наявні сут- тєві графіко-орфографічні відмінності між ним і попередньо описаним списком. Про те, що список зроблено М. Комаровим ще за його студентства, в рукопису немає точних вказівок, проте на титулі поставлено криптонім “М.К.”, а в кінці списку вказано рік і місце переписування: “1866 року. с. Гаврилівка” (арк. 62). Ім’я пе- реписувача нами встановлено за криптонімом, спираючись на роботу М. Комарова, присвячену перекладу П. Морачевським Святого Євангелія, в якій він писав, що читав власноруч писане П. Мора- чевським Євангеліє взимку 1866 р., коли він жив на канікулах на Харківщині, в селі Гаврилівці Озюмського повіту63, а також за ідентифікацією почерку, проведеною нами за його листами до 170 визначних діячів української літератури другої половини ХІХ ст.64 Вірогідно, в кінці Євангелія П. Морачевським були вписані окремі псалми, які тоді й переписав М. Комаров. Бо якби у нього тоді був окремо рукопис Псалтиря, про це він би зауважив в роботі. Можна припустити, що якщо в рукопису були наявні псалми, то переклад Євангелія був писаний Морачевським для свого друга Д.Ф. Запари в кінці 1864 р., коли він тільки розпочав роботу над перекладом українською мовою Псалтиря, або 1865 р., коли роботу над Псалтирем було завершено. Ми не схильні думати, що М. Ко- маровим особисто вибиралися псалми з повного тексту Псалтиря. Тому тексти цього рукопису можуть бути більш раннім варіантом перекладу, ніж той, що в травні 1865 р. був відправлений П. Мора- чевським до Другого відділення Імператорської академії наук. Після того, як рукопис потрапив до бібліотеки видатного українського вченого А.Ю. Кримського, криптонім попереднього власника “М.К.” було закреслено і праворуч від нього хімічним олівцем поставлено автограф, який свідчить про те, що рукопис є власністю “А. Кримського”. В тексті рукопису наявні лексичні правки, зроблені А.Ю. Кримським, вірогідно, в кінці ХІХ ст., темно-корич- невим чорнилом. Це особисті правки ученого, а не проведені ним за оригіналом. Коли рукопис став власністю А.Ю. Кримського, не- відомо. До Відділу рукописів він надійшов разом з іншими руко- писними матеріалами архіву та бібліотеки вченого65, вірогідніше за все, з надходженнями 1958 чи 1961 рр.66 У книзі на титулі вказуються вихідні дані, на арк. ІІ подано визначення, що таке Псалтир, якого немає у повному списку: “Псалтир. Книга псалмів Давидових (Асахвових і иншіх – автор- ське пояснення, вказане у посторінковій примітці – Авт.), Псалти- рем зветця затим, що псалми співались під гуслі, котрі псалтирем звалися”. “Зам∆тки” перекладача, яка є в повному списку, тут не- має. Псалми розміщені на арк. 1–61 зв., пронумеровані римськими цифрами. Число Псалмів подано, як і в повному спискові, за по- рядком грецьким. Не вписано тексти псалмів: 4, 6, 7, 9, 11, 14–16, 24–32, 34–38, 40, 43, 46, 47, 51–53, 55, 57–59, 63–68, 70, 72, 73, 80, 82, 84, 86–106, 108, 110, 111, 114, 115, 118, 121, 122, 124, 128, 137, 139, 141–147. У 41-му псалмі наявні тільки перші шість віршів, а віршів 7–12 немає; у 126-му псалмі немає останнього п’ятого вірша; у 135-му псалмі шостий вірш пропущено, сьомий пронумеровано як шостий, восьмий вірш також пропущено, а дев’ятий пронуме- 171 ровано як сьомий, через це далі нумерація віршів у псалмі також порушена. На арк. 61 зв.–62 також уміщено додаткову статтю: “Давид згадує літа своі молодиі”. У тексті списку М. Комарова є відмінності від рукопису, який був поданий П.С. Морачевським до Імператорської академії наук. Він представляє значний інтерес і є найбільш раннім списком, зробленим у 1866 р., і може бути одним із варіантів перекладу, про що вже сказано вище. З нього були зроблені копії Псалтиря ф. 30, № 11 та ф. 1, № 638. Отже, П.С. Морачевським протягом 1860–1865 рр. були пере- кладені: Євангеліє (1860 р.), Діяння святих апостолів (кінець 1861 – початок 1862 р.), Апокаліпсис (1864 р.) та Псалтир (кінець 1864 – перша чверть 1865 р., закінчений до травня місяця). Починаючи з 1860 р. і до своїх останніх днів Пилип Семенович працював над удосконаленням перекладів. Переважно ним доопрацьовувалися євангельські тексти. Так, Євангеліє мало не одну авторську редак- цію перекладу, зокрема, 1862 р. та 1864 р. Діяння святих апостолів збереглися в другій редакції 1864 р. Сьогодні тексти перекладів П.С. Морачевського Нового Завіту та Псалтиря підготовлені до публікації в Інституті української мови НАН України, у межах Державного проекту “Дослідження та видання на електронних носіях пам’яток української мови ХІ– ХІХ століть”. 1 Основні відомості життя й діяльності П.С. Морачевського див.: Науменко В. Ф. Морачевский и его литературная деятельность // Кіевская старина. – Т. 79. – К., 1902. – Ноябрь. – С. 171–186; – Декабрь. – С. 459– 479; Пилип Морачевський. Твори / Упоряд. Текстів, авт. передм. та доповн. прим.: П. Хропко, Ф. Кейда. – К., 2001; Самойленко Г.В. Пилип Семенович Морачевський (до 200-ліття від дня народження педагога і письменника). – Ніжин, 2006. 2 Хропко П., Кейда Ф. Життя і творчість Пилипа Морачевського // Дивослово. – 2001. – № 1. – С. 13–17; та їхня добірка поем та віршів: Пи- лип Морачевський. Твори. – К., 2001. 3 Науменко В. Ф. Морачевский и его литературная деятельность. – Декабрь. – С. 466. 4 Початок твору було опубліковано під псевдонімом Филимон Галу- зенко в 1864 р. в “Черниговских губернских ведомостях”, у додатку до № 11, під назвою “Чумаки, або смутні часи України…”, а повністю, з літера- турним дослідженням, в 1930 р. Б. Шевелівим “Чумаки” Филимона Галу- зенка й справжній автор цієї поеми // За сто літ: Матеріали з громад- 172 ського і літературного життя України ХІХ і початків ХХ століття / За ред. М. Грушевського. – Х.-К., 1930. – Кн. 6. – С. 17–106. 5 Див.: “Выписки изъ протоколовъ Императорской Академіи Наук: Отделеніе Русского языка и Словестности”. – ІР НБУВ, архів В.П. На- уменка у ф. 1, № 3124. – Арк. 1 зв.–2. 6 Науменко В. Ф. Морачевский и его литературная деятельность. – Декабрь. – С. 466. 7 Галас О. Ф.С. Шимкевич як лексикограф і українське словникар- ство. Кінець ХVІІІ – початок ХХ ст. – Ужгород, 1995. – С. 63. 8 Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 591. 9 Лист від 28 вересня 1860 р. повністю опублікований в статті: Нау- менко В. Ф. Морачевский и его литературная деятельность. – Декабрь. – С. 467–469. 10 Див.: “Извлеченіе изъ Записки Акад. И.И. Срезневскаго”. – ІР НБУВ, архів В.П. Науменка у ф. 1, № 3124. – Арк. 4 зв.–6. Опубліковано в роботі В.П. Науменка “Морачевский и его литературная деятельность”, – Декабрь. – С. 472–475. 11 Див.: “Мненіе Академіи Наукъ о переводе Евангелія на украинскій языкъ (Изъ отчета Академии наук за 1862–3 г. Рефераты гг. Срезнев- ского, Востокова и Никитенко)”. – ІР НБУВ, архів В.П. Науменка у ф. 1, № 3124. – Арк. 2 зв.–3 зв. Опубліковано в роботі В.П. Науменка “Мора- чевский и его литературная деятельность”. – Декабрь. – С. 475–476. 12 Энгельгардъ Н. Цензура въ эпоху великихъ реформъ // Историчес- кій В∆стникъ. – 1902. – № 1. 13 Стебницкий П. Очеркь развитiя д∆йстующаго цензурнаго режима въ отношенiи малорусской письменнocти // Объ отм∆н∆ ст∆сненій малоруccкaгo печaтнаго слова / Импepaтoрская Академiя Наукъ. – СПб., 1905. – С. 34; Стародуб А. До питання про вплив дискусії щодо доціль- ності видання українського перекладу Святого Письма на генезу Валуєвського циркуляру 1863 року // Тези виступів учасників Всеукраїн- ського “круглого столу” “Сарбеївські читання” (К., 30 січня 2003 року). – К., 2003. – С. 63–65; Стародуб А. Євангеліє та циркуляр. Переклад Четверо- євангелія Пилипа Морачевського як одна з причин появи Валуєвського циркуляру 1863 року // Високий Вал. – Чернігів, 4 вересня 2006. Інтернет видання: http://www.sian.ua.info/index. 14 Причини заборони перекладу П. Морачевського див. у статті В. Ста- тєєвої “Внесок Пилипа Морачевського в розвиток біблійного стилю україн- ської літературної мови. Цензурна історія його перекладів” // Волинь- Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2003. – С. 244, 245. 15 Див.: “Выписки изъ протоколовъ Императорской Академіи Наук: Отделеніе Русского языка и Словестности”. – ІР НБУВ, архів В.П. Нау- менка у ф. 1, № 3124. – Арк. 2–2 зв. 173 16 Лист П. Морачевського до митрополита Петербурзького і Новго- родського Ісидора від 14 листопада 1860 р. Див.: Науменко В. Ф. Мора- чевский и его литературная деятельность. – Декабрь. – С. 470. 17 Див.: “Выписки изъ протоколовъ Императорской Академіи Наук: Отделеніе Русского языка и Словестности”. – ІР НБУВ, архів В.П. Нау- менка у ф. 1, № 3124. – Арк. 2 зв. 18 Комаров М. П. Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову. – Одесса, 1913. – С. 22. 19 Колишня назва – Бібліотека Імператорської академії наук. 20 Копія листа зберігається в ІР НБУВ в архіві В.П. Науменка у ф. 1, № 3125. – Арк. 1 зв. 21 Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту. Мовою русько-україн- ською / Переклад П.О. Куліша, І.С. Ливицького, І. Полюя. – Відень, 1903. (Перевидання: К., 2000). 22 Житецкій П.И. О переводахъ Евангелія на малорусскій языкъ. – СПб., 1906. – С. 39–40. 23 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Император- ской Академіи наукъ. – Т. 1: Книги Священнаго писанія. Съ приложе- ніемъ четырехъ таблицъ снимковъ / [Сост. В.И. Срезневским]. – СПб., 1905. – С. 38, 40, 55. 24 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Император- ской академіи наукъ. Сост. В.И. Срезневскимъ (Доложено въ зас∆даніи Общаго собранія 5-го мая 1901 г.) // Известия Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1902. – Т. 16. – № 4, апрель. – С. 89–94. 25 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской академіи наукъ. – СПб., 1902. – Т. 16. – № 4. – С. 89–94. У роботі наявна опе- чатка у даті отримання рукописів від нащадків Морачевського – 1902 р., оскільки ця інформація була подана В.І. Срезневським на засіданні За- гального зібрання 5 травня 1901 р. 26 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1902. – Т. 16. – № 4. – С. 89–94 (публикация от- рывка на с. 92–94). Цей матеріал був передрукований В.П. Науменком у “Св∆д∆ніяхъ о четвероевангеліи въ перевод∆ на малорусскій языкъ Ф.С. Мо- рачевскаго”, вміщених у “Документахъ, изв∆стіяхъ и зам∆ткахъ” // Кіевская старина. – 1902. – Т. 78. – № 9, сентябрь. – С. 93–99. 27 Срезневский В.И. Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. І. Книги Священного Писанія (Продол- женіе) // Изв∆стія Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1902. – Т. 17. – № 6, декабрь. – С. 85 (Діяння), 87 (Апокаліпсис). 28 Срезневский В.И. Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. І. Книги Священного Писанія (Продолже- ніе) // Изв∆стія Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1903. – Т. 18. – № 3, март. – С. 15–16. 174 29 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Император- ской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 19–22 (шифр: І. А. 29, Четверо- евангеліе…), 37–38 (І. Б. 20, Д∆янія…), 39–40 (І. В. 4, Апокалипсисъ…), 54–55 (І. Г. 15, Псалтырь…). 30 Житецкій П.И. О переводах Евангелія на малорусскій языкъ. – С. 57–60. 31 Основне зібрання рукописного відділення бібліотеки, яке сформу- валося до 1899 р., було пронумеровано колишнім директором цього відді- ління О. Куником, яким перед нумерацією поставлено вказівку на те, що ці рукописи з основного зібрання – Осн. Пізніше, надходження з 1900 р. позначалися як Нов. 32 Наявність у Відділі рукописів бібліотеки рукописів П. Морачев- ського нам була підтверджена співробітниками листом від 17 листопада 2003 р. Також були надані на мікрофішах знімки з титульних аркушів та перших аркушів рукописів, за що висловлюємо щиру подяку заступни- кові директора з наукової роботи Бібліотеки РАН І.М. Бєляєвій та про- відному бібліотекарю Науково-дослідному відділу рукописів М.В. Коро- годіній. Про те, що ці рукописи писані безпосередньо перекладачем, уточнено нами і за ксерокопією з оригіналу листа П. Морачевського від 19 листопада 1878 р., який зберігається у нащадків, які проживають зараз у Петербурзі. В ІР НБУВ, в архіві В.П. Науменка у ф. 3, № 7188 зберіга- ється рукописна копія цього листа. 33 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 19–20; Описаніе рукописнаго отд∆ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. І. Рукописи. – Т. 1 (І. Книги священного писанія и ІІ. Книги богослужебныя) / Составили В.И. Срез- невскій и Ф.И. Покровскій. – СПб., 1910. – С. 29–30. 34 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 19–20; Описаніе рукописнаго отд∆- ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. – С. 30. 35 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 37–38; Описаніе рукописнаго отд∆- ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. – С. 52. 36 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 38. 37 Лист П. Морачевського до митрополита Петербурзького і Новго- родського Ісидора від 14 листопада 1860 р. Див.: Науменко В. Ф. Мора- чевский и его литературная деятельность. – Декабрь. – С. 470. 38 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 39–40; Описаніе рукописнаго отд∆- ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. – С. 54. 39 Охранная опись рукописнаго отд∆ленія Библіотеки Императорской Академіи наукъ. – СПб., 1905. – С. 54–55; Описаніе рукописнаго отд∆- ленія библіотеки Императорской Академіи наукъ. – С. 68. 175 40 Псалтир з колекції А.Ю. Кримського зараз зберігається в ІР НБУВ. – Ф. 36, № 646. Його опис див. далі. 41 Комаров М. П. Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову. – С. 22. 42 Скорочено – ІР НБУВ. 43 Кримський А.Ю. Нарис історії українського правопису до 1927 року // Історія українського правопису ХVІ–ХХ століття : Хрестоматія / Упорядн. В.В. Німчук, Н.В. Пуряєва. – К., 2004. – С. 404. 44 Це – комплексний фонд, під умовною назвою “Літературні мате- ріали”. У ньому копія була заінвентаризована 20 березня 1925 р. 45 Самойленко Г.В. Пилип Морачевський – поет, драматург, перекла- дач. – Ніжин, 1999. – С. 73–74, додаток 8; передруковано: Самойленко Г.В. Пилип Семенович Морачевський. – С. 84, додаток 8. 46 Матеріали вченого знаходяться у фондах 1, 2, 3 та 208, оскільки вони надходили до колишнього відділу рукописів частинами, починаючи з 1920 р. Архів В. Науменка у ф. 1 складають особові матеріали вченого та архів редакції журналу “Кіевская старина”, часів його редакторства у ньому. Є і окремий ф. 208 – архів В.П. Науменка. Матеріали вченого наявні і у ф. 112 – архів журналу “Кіевская старина” та в інших фондах. Див.: Науменко Володи- мир Павлович // Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник / Укла- дачі О.С. Боляк, С.О. Булатова, Т.І. Воронкова та ін. – К., 2002. – С. 382–389. 47 До цього фонду спочатку включалися рукописні книги зі втраче- ними шифрами, а також з відсутніми першими та останніми аркушами, що не дало можливість після переміщення фондів під час та після Другої світової війни їх повернути на свої місця; потім – кодекси не зашифро- вані, які давно знаходилися у сховищі, але встановлення їх належності до певного архіву чи зібрання було неможливим; далі – рукописні книги куплені чи подаровані до ІР. 48 Описаніе рукописнаго отд∆ленія библіотеки Императорской Ака- деміи наукъ. – С. 30. 49 Самойленко Г.В. Пилип Морачевський – поет, драматург, перекла- дач. – С. 67–68, додаток 4; передруковано: Самойленко Г.В. Пилип Семе- нович Морачевський. – С. 77, додаток 4. Автором не вказано, з якого Євангелія він публікує у 4-му додатку текст гл. ХVІ, вірогідно, за поданою ним назвою рукопису “Святе Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа по Євангелісту Луці” (а за фондовою назвою це Святе Євангеліє (ап. Луки та ін.), він вважає, що це текст з Євангелія від Луки. 50 Короткий опис рукопису див.: Каталогъ музея украинских древнос- тей В.В. Тарновского / Сост. Б.Д. Гринченко. – Черниговъ, 1900. – Т. 2. – С. 360, № 1023; Ситий І.М. Рукописні книги у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Скарбниця української куль- тури: Збірник наукових праць. – Чернігів, 2004. – Вип. 4. – С. 33, № 263 реєстру рукописних книг музею. 176 51 Клепиков С.А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и ино- странного производства ХVІІ–ХХ века. – М., 1959. – Таблица ІІ: Штем- пели на бумаге русского производства. – С. 106, № 127. 52 Оглоблин О. Лазаревський Олександр // Енциклопедія україно- знавства: У 10 т. Перевидання в Україні. – Львів: Молоде життя, 1993– 2000. – Т. 4. – С. 1254. 53 Доля цих матеріалів невідома, на сьогодні у фондах музею їх не виявлено. В ІР серед матеріалів В.П. Науменка є і такі матеріали. 54 Короткий опис рукопису див.: Каталогъ музея украинских древ- ностей В.В. Тарновского. – С. 360, № 1024; Ситий І.М. Рукописні книги у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. – С. 33, № 264. 55 Дуже вдячні за надання можливості попрацювати з рукописами музея старшим науковим співробітникам О.І. Ісаєнко, І.М. Ситому та головному зберігачеві фондів Г.П. Арендар. 56 Див.: Житецький Павло Гнатович // Особові архівні фонди Інсти- туту рукопису. Путівник / Укладачі О.С. Боляк, С.О. Булатова, Т.І. Во- ронкова та ін. – К., 2002. – С. 180–184; Житецький Гнат Павлович // Там само. – С. 176–180. 57 Рукопис був заінвентаризований у лютому 1954 р. 58 Кримський А.Ю. Нарис історії українського правопису до 1927 ро- ку. – С. 404. 59 Житецкій П.И. О переводах Евангелія на малорусскій языкъ – СПб., 1906. 60 За єврейським порядком – нумерація інша. Коментарі щодо цього див.: Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно перекладена. – Торонто (Репринт United Bible Societies 1962. Псалтир с. 665–779). 61 Про ахів та бібліотеку вченого див.: Маслов Сергій Іванович // Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник / Укладачі О.С. Бо- ляк, С.О. Булатова, Т.І. Воронкова та ін. – К., 2002. – С. 354–361. 62 Михайло Комаров (1844–1913) – відомий бібліограф, етнограф, громадський діяч, нотар за фахом; автор багатьох бібліографічних статей та покажчиків (“Библиографический указатель новой украинской лите- ратуры 1798–1883” (1883), ним укладено “Русско-украинский словарь” у 4 томах (Львів, 1893–98). Див.: Енциклопедія українознавства. – Т. 3. – Львів, 1994. – С. 1088. 63 Комаров М. П. Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову. – С. 22. 64 Див.: Листування М. Комарова, 1884–1906 рр. – ІР НБУВ. – Ф. 3, № 37476–37528. 65 Див.: Кримський Агатангел Юхимович // Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник / Укладачі О.С. Боляк, С.О. Булатова, Т.І. Во- 177 ронкова та ін. – К., 2002. – С. 276–282 (на Псалтир Морачевського вка- зано на стор. 282). 66 Згідно з документацією Архіву ІР – у складі рукописів, переданих 7. 02. 1958 р. Інститутом археології АН УРСР, чи серед придбаних 12. 04. 1961 р. від сина вченого, М.А. Кримського. Рукописні матеріали бібліо- теки А.Ю. Кримського поступали до ІР НБУВ періодично, спочатку да- рувалися самим ученим (напр., у 1923 р.), а з 50-х років ХХ ст. – ма- сивами, і тому заінвентаризовані у різних фондах: ф. І, № 994, 4475, 22348–24798, 24799–26822, 48472–48490, та ф. 3, № 37733–37896, 42854– 53572. Окремий фонд № 36 для архіву А.Ю. Кримського, був відкритий 1968 р., до якого увійшли надходження з 1945 р. Фонд поповнювався до 2000 р. Про склад архівних матеріалів А.Ю. Кримського див.: Кримський Агатангел Юхимович // Особові архівні фонди Інституту рукопису. Пу- тівник / Укладачі О.С. Боляк, С.О. Булатова, Т.І. Воронкова та ін. – К., 2002. – С. 276–282.

Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст. (оригінали та списки у книгосховищах Росії та України)

Репозитарії

Схожі ресурси