Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Рукописна та книжкова спадщина України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48672 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження / О.С. Рабчун // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 203-209. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-48672 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-486722013-09-01T03:05:39Z Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження Рабчун, О.С. Історія книжкових колекцій та зібрань 2007 Article Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження / О.С. Рабчун // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 203-209. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-4203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48672 uk Рукописна та книжкова спадщина України Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія книжкових колекцій та зібрань Історія книжкових колекцій та зібрань |
| spellingShingle |
Історія книжкових колекцій та зібрань Історія книжкових колекцій та зібрань Рабчун, О.С. Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження Рукописна та книжкова спадщина України |
| format |
Article |
| author |
Рабчун, О.С. |
| author_facet |
Рабчун, О.С. |
| author_sort |
Рабчун, О.С. |
| title |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження |
| title_short |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження |
| title_full |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження |
| title_fullStr |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження |
| title_full_unstemmed |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження |
| title_sort |
родова книгозбірня урбановських-стажинських: перспектива наукового дослідження |
| publisher |
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Історія книжкових колекцій та зібрань |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/48672 |
| citation_txt |
Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження / О.С. Рабчун // Рукописна та книжкова спадщина України. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 203-209. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Рукописна та книжкова спадщина України |
| work_keys_str_mv |
AT rabčunos rodovaknigozbírnâurbanovsʹkihstažinsʹkihperspektivanaukovogodoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-07-04T09:19:29Z |
| last_indexed |
2025-07-04T09:19:29Z |
| _version_ |
1836707501088702464 |
| fulltext |
203
О. С. Рабчун
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
м. Київ
РОДОВА КНИГОЗБІРНЯ
УРБАНОВСЬКИХ-СТАЖИНСЬКИХ:
ПЕРСПЕКТИВА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Історико-книгознавче вивчення родових бібліотечних колекцій
та книжкових зібрань, сформованих на території України, в кон-
тексті відновлення досліджень національної культури є необхідним
та актуальним. Донедавна, на жаль, цьому аспекту книгознавчої
науки приділялася незначна увага. Наприкінці ХІХ – на початку
ХХ ст. окремі дослідження книжкових зібрань родових бібліотек
здійснювали М.І. Петров [8] та Н.Л. Ернст [12]. Потім, упродовж
досить тривалого часу, студії над книжковими колекціями, що збе-
рігалися серед загального масиву літератури, вважалися неакту-
альними, і лише в 90-х роках минулого століття ретроспективні
фонди отримали якісно новий статус самостійного об’єкта архео-
графічного та книгознавчого вивчення. Настав час для розуміння
того, що родові книгозбірні та комплексні бібліотеки наукових
установ і навчальних закладів є цінною джерельною базою для
вивчення не лише історії бібліофільства, а й для розгляду інших
проблем, що стосуються історії книги, зокрема: книготорговельної
та книговидавничої діяльності окремих осіб та видавництв, асор-
тименту книжкових магазинів та аукціонів, міграції книг, форму-
вання цін на друковану та рукописну книгу, розгляд традицій та
новаторських ідей у книговидавничій сфері тощо. В наукових роз-
відках С.О. Булатової [1], І.О. Римарович [10], П.В. Голобуцького [2],
польської дослідниці Х. Ласкажевської [20] висвітлюється історія
формування колекцій, аналізується їх вплив на розвиток науки та
освіти тогодення, пропонується реконструкція їх складу й змісту.
Проте переважна частина приватних бібліотек й досі залишається
невивченою, тому розробка проблем походження, шляхів комплек-
© О. С. Рабчун, 2007
204
тування, культурологічного аналізу їх фондів є перспективним на-
прямом українського книгознавства.
Серед приватних книжкових зібрань, що зберігаються в фондах
НБУВ, на окрему увагу заслуговує родова книгозбірня Урбанов-
ських-Стажинських [9; 7; 15], яка разом з іншими подібними книж-
ковими колекціями (родові зібрання Яблоновських, Мошинського,
Мікошевських, Мнішків, Шодуарів, Хрептовичів, бібліотека остан-
нього польського короля Станіслава Августа Понятовського “Re-
gia” та ін.) є окремим соціокультурним явищем, що репрезентує місце
духовної культури Речі Посполитої на європейському тлі, відобра-
жає численні культурні та наукові зв’язки відомих особистостей.
Про книжкове зібрання Урбановських-Стажинських є згадки
у польськомовних бібліографічних та книгознавчих довідниках
[15;25], але об’єктом спеціального комплексного аналізу книго-
знавців та істориків ця книгозбірня досі не стала.
Найбільш вивченим є історико-біографічний аспект проблеми
[14]. Важливі відомості про представників роду Урбановських-
Стажинських отримуємо зі спогадів та статей відомого польського
письменника, громадського діяча, науковця, редактора Ю.І. Кра-
шевського, котрий відіграв значну роль у поповненні бібліотеки
книгами – як власними, так і придбаними [9].
Бібліографічно-бібліологічний та книгознавчий напрями студій
родового книжкового зібрання Урбановських-Стажинських репре-
зентовані у дослідженнях переважно оглядового характеру [19;23].
Для створення об’єктивного наукового опису зібрання Урба-
новських-Стажинських слід, у першу чергу, здійснити його якнай-
повнішу реконструкцію, тобто встановлення первісного складу
фонду через укладання зведеного каталогу “Biblioteka Zahiniecka”,
оскільки значна частина книг, згідно з правилами розподілу фондів
у НБУВ, зберігається в різних підрозділах: відділах бібліотечних
зібрань та історичних колекцій, стародруків та рідкісних видань,
картографії, обмінно-резервного фонду, в основному книгосховищі
та в Інституті рукопису. Маємо припущення, що книги з родової
книгозбірні Урбановських-Стажинських можуть знаходитися і поза
межами НБУВ (Київський музей російського мистецтва, наукова
бібліотека ім. М. Максимовича КНУ ім. Т.Г. Шевченка). Але останню
гіпотезу можна підтвердити або спростувати лише після того, як
буде підготовлений зведений каталог книгозбірні. Такий каталог
допоможе прояснити ситуацію щодо надходжень до бібліотеки
205
після 1905 р., зокрема, у той період, коли вона знаходилась у влас-
ності Браницьких, не кажучи вже про те, що його наявність спрос-
тить роботу бібліотекарів, читачів та окремих дослідників.
Зведений каталог “Biblioteka Zahiniecka” можна створити через
співставлення рукописних каталогів книгозбірні 1870 [16] та 1905
[17] рр., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, з наявними
в фондах книгами. Крім того, така звірка допоможе виявити книги,
втрачені з якихось причин, а також ті, що поповнили бібліотеку
після створення останнього каталогу.
Як відзначають дослідники [15; 25; 11; 6], бібліотека Урбанов-
ських-Стажинських нараховувала близько 13 тис. од. зб. Нині окре-
мим комплексом у НБУВ зберігається близько 5,5 тис. од. зб.
Вивчення бібліофільських уподобань Урбановських-Стажин-
ських кінця XVІІІ – початку ХХ ст. та їхніх науково-культурних
зацікавлень є також важливим моментом дослідження, адже світо-
глядні позиції власників, у переважній більшості, впливають на
тематичне наповнення книгозбірні та вмотивовують її склад, до-
зволяють, до певної міри, визначити час та способи надходження
книг до бібліотеки. Так, різноманітні джерела свідчать, що засновник
книгозбірні А. Урбановський був закоханий у книги, особливо давні
[18]. Гіпотетично можемо стверджувати, що переважна більшість
стародруків, а також рукописи та карти потрапили до бібліотеки
саме за часів, коли книгозбірня знаходилася в маєтку А. Урба-
новського, в Городку.
За А. Урбановського у бібліотеці переважала історична тематика,
зокрема, книги, що стосувалися історії Польщі (твори Крашев-
ського, Лелевеля та ін.), богословська література, художня літера-
тура, а також періодичні видання („Dziennik Wilenski”, „Tygodnik
Warszawski”, „Ateneum” та ін.).
У період, коли бібліотекою володів Б. Стажинський [13] (1861–
1913), тематичний склад бібліотеки поповнюється книгами, що
допомагають у господарстві (серія статей у “Dzenniku Wilenskim”)
[9], збагачують знаннями з історії не лише Польщі, а й загалом
Європи та Азії. На відміну від попереднього власника, у зібранні
якого переважали видання польською, латинською та французь-
кою мовами, за Б. Стажинського бібліотека поповнилася книгами,
надрукованими англійською, німецькою та російською мовами
(звичайно, польськомовні книги теж продовжували збагачувати
книгозбірню). Нові придбання власника Загінецької книгозбірні
206
друкувалися в Польщі, Росії, інших європейських країнах, а купу-
валися, на нашу думку, зазвичай, в Німеччині, оскільки Стажин-
ські мали там маєток і часто виїздили з Поділля за кордон [24].
Про поповнення книгозбірні в період від 1913 до 1921 р. (тоді
книгозбірня перебувала у власності Браницьких) відомостей мало.
Виходячи з того, що “наймолодші” книги датовані початком ХХ ст.,
можливо, бібліотека не поповнювалася принаймні сучасними ви-
даннями. Досі залишається нез’ясованим той факт, чи злилася
книгозбірня Стажинських з родинним зібранням Браницьких, чи
вона знаходилася окремо. Можемо лише припустити, що книги
“мігрували” з бібліотеки у бібліотеку, оскільки приналежність дея-
ких книг до зібрання Урбановських-Стажинських ще треба або
доводити, або спростовувати, бо окремі з них мають лише оправи,
характерні для досліджуваної нами бібліотеки, інших же чинників,
що дають можливість віднести книги саме до цієї книгозбірні,
нами поки не виявлено.
Плідним аспектом вивчення будь-якої приватної книгозбірні є
розгляд власницьких записів, маргіналій будь-якого характеру, пе-
чаток, штампів, книжкових оправ. Відомо, що родову книгозбірню
Урбановських-Стажинських у 1913 р. було придбано Марією Бра-
ницькою для свого онука Кароля Радзiвілла [9]. Книги відповідно
перевезли до родинного маєтку Браницьких – у Білу Церкву. Про
перебування книг із зібрання Урбановських-Стажинських у Білій
Церкві свідчать штампи з написом “Бібліотека міжрайонного музею
м. Біла Церква” на деяких примірниках з фондів НБУВ. Можемо
припустити, що й певна частина книг, які належали раніше Бра-
ницьким, могла опинитися у складі „Biblioteki Zahinieckiej”.
Рід Стажинських належав до герба “Doliwa” [21; 5], який і був
покладений в основу екслібриса книгозбірні [9; 22]. Крім ексліб-
риса, що є головним доказом при визначенні приналежності книг
до книгозбірні Урбановських-Стажинських, на окремих книгах зу-
стрічаємо печатки з написом “Biblioteka Zahiniecka” та аналогічні
тиснення на корінцях, а іноді й на оправі книг. Крім печатки-
екслібриса, на незначній частині книг міститься інша печатка: дві
латинські літери “B.S.” у колі (Boles¬aw Starzynski). Серед штампів,
що поставлені на книги в період до 1921 р., є штампи бібліотеки
міжрайонного музею м. Біла Церква, про що йшлося вище, та печатки
й штампи Всенародної Бібліотеки України (нині – НБУВ).
Серед власницьких записів зустрічаємо помітки Б. Стажин-
207
ського. Приналежність цих записів саме йому засвідчується його
підписом наприкінці поміток. У записах переважає французька
мова, але зустрічається й польська.
У бібліотеці є книги з автографами Ю.І. Крашевського та Ста-
ніслава Стажинського (племінника Б. Стажинського).
Книгозбірня Урбановських-Стажинських містить 7 інкунaбу-
лів [3], 38 палеотипів [4] та кілька альдин [4]. Деякі з цих видань
зберігаються в НБУВ у кількох примірниках, що, однак, ніяк не
зменшує їх цінності: кожна з таких книг неповторна завдяки своїй
оправі, поміткам, записам, що в ній збереглися, екслібрисам та ін-
шим чинникам, на які звертають увагу фахівці-книгознавці.
На окреме дослідження заслуговують книги із Загінецької біб-
ліотеки, видрукувані в Україні. За каталогом 1905 р. [17] можемо
встановити й міста опублікування: Луцьк, Бердичів, Кам’янець-
Подільський. Найбільша кількість видань (понад 160 назв XVII–
XIX ст.) побачила світ у Львові – в друкарнях Губриновича і
Шмідта, Оссолінських, Гольчевського, Маніцького та ін. Перева-
жають книги видання ХІХ ст. (понад 120 назв). XVII ст. репрезен-
товане трьома виданнями (Dubowski Jan. O zwierchnosci w cerkwi
Bozej. – Lwow, 1644; Potocki Mikolaj. Komplement ozdoby starozytnej. –
Lwow, 1652; Glinka Franc. Zwieymi z przydatkiem mow. – Lwow, 1670).
Решта назв (майже 30) книг припадає на XVIII ст.
Серед рідкісних книг із зібрання Урбановських-Стажинських,
зокрема, такі: Jablonowski Jozef. Heraldyka. – Lwow, 1742; Lessyum
Leonard. Nauka zdrowia. – Lwow,1765; Kollataj Hügon. O Konstytucii 3
Maja 1791. – Lwow; Albertranda. Dzieje Krolewstwa Polskiego. – Lwow,
1846. – T. 1–2; Mowa zalobna po smierci ks. Adama Czartoryjskiego. –
Lwow, 1823; Mickiewicz Adam. Sonety. – Lwow, 1827; Zimorowicz B.
Historya miasta Lwowa. – Lwow, 1835; Winsenty M. Kronika Polska. –
Lwow, 1872; Wegierski Kajetan. Pisma wierszem i proza. – Lwow, 1882;
Szajnocha Karol. Szkice historyczne. – Lwow, 1858. T. 1–4; Stadnicki
Kazimierz. Synowie Gedymina. – Lwow, 1881; Starzynski Stanislaw. Sprawa
jezyka polskiego. – Lwow, 1884; два примірники книги Starzynski
Boleslaw. Kata¬og 5 tomow zbroi... w dawnej Polsze. – Lwow, 1894.
З метою залучення інформації про історію, зміст та склад будь-
якої приватної бібліотеки, а також для збереженості фонду укла-
дається спеціальний паспорт на книжкове зібрання, де містяться
відомості про власників бібліотеки, кількість одиниць зберігання,
тематику книг, мови, якими вони надруковані, сучасне місцезна-
208
ходження. Така структурна схема з наукового погляду дає чітку та
лаконічну інформацію про зареєстровану колекцію і водночас ви-
конує охоронно-облікову функцію.
Не підлягає сумніву, що родова книгозбірня Урбановських-
Стажинських – це цінне історико-культурне надбання, яке має
увійти до Програми збереження бібліотечних та архівних фондів.
Відповідно, на книги Загінецької бібліотеки повинні бути створені
електронний опис, бібліографічні та наукові каталоги, виготовлені
страхові копії, до яких матиме доступ широкий читацький загал.
1. Булатова С.О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Ябло-
новських XVII – сер. ХІХ ст.: походження, доля та історико-книгознавча
реконструкція : Дис. ... канд. іст. наук. – К., 1999. – 228 с. – Машинопис.
2. Голобуцький П.В. Бібліотека Хрептовичів: люди, події, книги // Ру-
кописна та книжкова спадщина України. – К., 2000. – Вип. 5. – С. 48–58.
3. Зданевич Б.І. Каталог інкунабул. – К., 1974. – 251 с.
4. Каталог палеотипів з фондів НБУВ НАНУ / Укладач М.А. Шам-
рай за уч. Б.В.Грановського та І.Б.Торбакова. – К., 1995. – 550 с.
5. Лакиер А.Б. Русская геральдика. – М., 1990. – 432 с.
6. Лісевич І.Т. Історичні зошити. Духовно спраглі (духовне життя поль-
ської національної меншини на Наддніпрянській Україні в 1864–1917 рр.) –
К., 1997. – 240 с.
7. Нарбут А.Н. Генеалогия Украины. T. 1. – М., 1996. – С.120.
8. Петров Н. Библиотека барона Шодуара и вновь открытое древнее
изображение свв. Бориса и Глеба и, может быть, св. Владимира // Киев-
ская старина, 1888, № 8. – С. 33–39.
9. Рабчун О. Загінецька бібліотека Урбановських-Стажинських: до проб-
лем реконструкції // Наукові праці НБУВ. –К., 2004. – Вип. 13. – С. 330–340.
10. Римарович І.О. Родові книгозбірні Правобережної України XVШ сто-
ліття у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського :
Дис. ... канд. іст. наук. –К., 2001. – 361 с. – Машинопис.
11. Труды Подольского епархиального историко-статистического ко-
митета. – 1901. – Вып. 9. – С. 519.
12. Эрнст Н. Библиотека графов Хрептовичей (К передаче её Универ-
ситету св. Владимира) // Русский библиофил. – 1914. – № 6. – С. 16–21.
13. Boleslaw Starzynski // Tygodnik ilustrowany. – 22–27.05, 1876. –
Warszawa. – T. 1. – S. 340–342.
14. Chwalewik Edward. Zbiory polskie archiwa, biblioteki, gabinety, gale-
reje, muzea i inne zbiory pamiatek przeszlosci w Ojczyznie i na obczyznie. –
Warszawa; Krakow, 1926–1927. – T. 1. – S. 490, T. 2 — S. 526.
15. Encyklopedia wiedzy o ksiaˆzce. – Wroclaw etc., 1971. – 2873 s.
209
16. Katalog biblioteki Horodeckiej. 1870 r. – Інститут рукопису НБУВ.
Ф. 1. Спр. 175. – 91 с.
17. Katalog biblioteki Zaginieckiej. 1905 r. – Інститут рукопису НБУВ.
Ф. 1. Спр. 1066. – 238 c.
18. Kraszewski J.-I. Ksiaˆzka jubilejowa. – Warszawa, 1880. – S. 3
19. Kraszewski J.-I. Wspomnienia Polesia, Wolynia i Litwy. T. 1 – Wilno,
1840.
20. Laskarzewska H. Biblioteka Stanis¬awa Augusta // Historyczne
ksiegozbiory Warszawskie. I Sesje Warszawianistyczne. Zeszyt 5. – Warszawa,
1995. – S. 7–17.
21. Malachowski Piotr. Zbior nazwisk szlachty. T. 1–2. – Luck, 1790;
22. Mieroszowski S.H. Kilka slow o hieraldyce polskiej. – Kraków, 1887. –
124 s.
23. Reychman K. Biblioteka Zahiniecka Starzynskich i jej losy. Szpargaly,
1934. – S. 53–54.
24. Slownik geograficzny. T. 3. – Warszawa, 1882. – S. 151.
25. Slownik pracownikow ksiâzki polskiej. – Warszawa; Lodz, 1972. – S. 851,
927–928.
|