Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау

Висвітлено біографію, наукову і педагогічну діятельність учня академіка Л.Д.Ландау, харківського фізика-теоретика, професора В.Л.Германа (1914—1964).

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Костенко, О.О., Литвинко, А.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2008
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Забуті імена
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49111
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау / О.О. Костенко, А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 170-176. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49111
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-491112013-09-11T03:05:16Z Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау Костенко, О.О. Литвинко, А.С. Забуті імена Висвітлено біографію, наукову і педагогічну діятельність учня академіка Л.Д.Ландау, харківського фізика-теоретика, професора В.Л.Германа (1914—1964). Освещены биография, научная и педагогическая деятельность ученика академика Л.Д.Ландау, харьковского физика-теоретика, профессора В.Л.Германа (1914—1964). The paper narrates the biography, research and teaching work of Professor V.L.German (1914-1964), a disciple of Academician L.D.Landau, a theoretical physicist from Kharkov. 2008 Article Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау / О.О. Костенко, А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 170-176. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49111 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Забуті імена Забуті імена
spellingShingle	Забуті імена Забуті імена Костенко, О.О. Литвинко, А.С. Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау Наука та наукознавство
description	Висвітлено біографію, наукову і педагогічну діятельність учня академіка Л.Д.Ландау, харківського фізика-теоретика, професора В.Л.Германа (1914—1964).
format	Article
author	Костенко, О.О. Литвинко, А.С.
author_facet	Костенко, О.О. Литвинко, А.С.
author_sort	Костенко, О.О.
title	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау
title_short	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау
title_full	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау
title_fullStr	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау
title_full_unstemmed	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау
title_sort	професор в.л.герман – маловідомий учень академіка л.д.ландау
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Забуті імена
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49111
citation_txt	Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау / О.О. Костенко, А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 170-176. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT kostenkooo profesorvlgermanmalovídomijučenʹakademíkaldlandau AT litvinkoas profesorvlgermanmalovídomijučenʹakademíkaldlandau
first_indexed	2025-07-04T10:00:57Z
last_indexed	2025-07-04T10:00:57Z
_version_	1836710109322936320
fulltext	Science and Science of Science, 2008, № 4170 Харківський період наукової твор- чості Л.Д.Ландау важливий його фун- даментальними науковими досяг- неннями, а також тим, що саме тоді почалося формування наукової шко- ли вченого [1—3]. Тут його учнями були Є.М.Ліфшиць, О.С.Компанієць, О.І.Ахієзер, І.Я.Померанчук, І.М.Ліф- шиць, В.Г.Левич, В.Л.Герман та інші. Діяльність Веніаміна Леонтійовича Германа (10.05.1914—24.10.1964) мало висвітлена в історико-науковій літера- турі, тому важливими є знайдені нами архівні матеріали [4,5], які свідчать, що він народився у с. Замброво (Польща), закінчив Механіко-технологічний тех- нікум у Полтаві (1930), працював у Хар- ківському конструкторському бюро Уполнаркомтяжпрому (1931—1932), викладав фізику у Харківському елек- тротехнічному інституті (1932—1936). У 1934 р. В.Л.Герман вступив на фізич- не відділення фізико-математичного факультету Харківського університе- ту, після закінчення якого за спеці- альністю теоретична фізика у 1936 р. залишився на посаді викладача теоре- тичної фізики, у 1940 р. його було за- тверджено доцентом за спеціальністю теоретична фізика. Водночас з 1936 р. В.Л.Герман почав працювати під ке- рівництвом Л.Д.Ландау у відділі теоре- тичної фізики Харківського фізико- технічного інституту, у 1939 р. захистив кандидатську дисертацію. В евакуації з 1941 по 1944 рр. вчений був доцентом Українського університету (об’єднані Харківський та Київський університе- ти) у м. Кизил-Орда. Після повернен- ня В.Л.Герман знову працює в Хар- ківському університеті, де у 1944 — 1964 рр. очолює кафедру теоретичної механіки, та у Харківському фізико- технічному інституті, де до 1955 рр. є науковим співробітником, завідувачем відділу теорії електромагнітного поля. У 1945 р. у Києві на об’єднаній раді ін- ститутів фізики і математики АН УРСР В.Л.Герман захистив докторську дис- ертацію “Деякі теорії пластичності ані- В.Л.Герман © О.О. Костенко, А.С. Литвинко, 2008 О.О.Костенко, А.С.Литвинко Професор В.Л.Герман — маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау Висвітлено біографію, наукову і педагогічну діятельність учня академіка Л.Д.Ландау, харківського фізика-теоретика, професора В.Л.Германа (1914—1964). ПРОФЕСОР В.Л. ГЕРМАН — МАЛОВІДОМИЙ УЧЕНЬ АКАДЕМІКА Л.Д. ЛАНДАУ Наука та наукознавство, 2008, № 4 171 зотропних середовищ”, у 1946 р. його було затверджено професором. З 1955 по 1964 рр. вчений — завідувач відділу теоретичної фізики (з 1959 р. — відділ теоретичної електроніки) новостворе- ного Інституту радіофізики та електро- ніки НАН України. Професор В.Л.Герман був високо- ерудованим фізиком-теоретиком з ши- роким діапазоном наукових інтересів. Він зробив значний внесок у розвиток теоретичної фізики, фізики твердого тіла, статистичної радіофізики, зокре- ма теорії пластичності анізотропних сере довищ, теорії релаксаційних сере- довищ, тензорних властивостей крис- талів, теорії суцільних середовищ, кван- тової механіки, електродинаміки, теорії відносності, нелінійної фізики, кавіта- ції, теорії спектрів, поляризації світла, теорії гравітаційного поля. У його пер- ших наукових працях, здійснених під керівництвом Л.Д.Ландау, було прове- дено ряд досліджень взаємодії світла з атомними системами [6—11]. З приводу цих результатів академік НАН України О.С.Давидов зазначав: “Мабуть, перше теоретичне тлумачення поглинання світ- ла складними молекулярними кристалами було запропоновано В.Л.Германом у 1944 р. у тогочасному центрі низькотемпера- турних спектральних досліджень — Хар- кові [9]” [12, c.57]. Післявоєнне відродження та інтен- сивний розвиток виробництва ставили перед механікою нові задачі, перш за все пов’язані з розробкою нових міц- них матеріалів, вузлів тертя та різних технічних конструкцій, дослідженням обтікання повітряних і водяних сна- рядів тощо. Великий цикл робіт з тео- рії пластичності анізотропних середо- вищ, виконаний В.Л.Германом, склав предмет його докторської дисертації [13—21]. Важливий етап наукової діяль- ності В.Л.Германа пов’язаний з до- слідженням поширення радіохвиль у широкому діапазоні частот . Ці робо- ті були започатковані у післявоєнні роки у зв’язку з виконанням у ХФТІ важливих науково-дослідних робіт, спрямованих на створення систем за- горизонтної радіолокації та комплек- сне освоєння міліметрового діапазону радіохвиль. З 1955 р. ці напрями набу- ли розвитку в ІРЕ, де керівництво те- оретичною частиною досліджень було доручено В.Л. Герману. Він, спільно з іншими вченими ІРЕ, розв’язав ряд важливих проблем радіофізики: здій- снив теоретичні та експериментальні дослідження молекулярного погли- нання радіохвиль міліметрового діа- пазону та їх розсіювання гідрометео- утвореннями (опади, туман); детально вивчив характеристики послаблення радіохвиль міліметрового діапазону в газах атмосфери у лініях поглинання та вікнах прозорості; розв’язав задачу про поширення хвиль у випадково неод- норідному середовищі при наявності поверхні розділу. Ця модель найбільш точно описувала поширення радіо- хвиль та світла в реальній тропосфері при відбитті від поверхні землі з ураху- ванням випадкових неоднорідностей коефіцієнту заломлення [22—39]. У вересні 1962 р. керівництво ІРЕ в особі директора інституту О.Я.Усико ва, секретаря партбюро Є.П.Коноваленка і голови місцевого комітету Е.А.Канера відзначало: “В.Л.Герман є видатним уче- ним, автором понад сорока теоретичних досліджень великого наукового значення. Коло наукових інтересів В.Л.Германа надзвичайно широке — квантова меха- ніка, сучасна теорія спектрів, теорія суцільних середовищ і фізика твердого тіла, електродинаміка і теорія віднос- О.О. Костенко, А.С. Литвинко Science and Science of Science, 2008, № 4172 ності, до розвитку яких він зробив сут- тєвий внесок. В.Л.Герман веде велику і цілеспрямовану роботу з виховання учених-фізиків” [4, арк. 69]. Слід зазначити, що В.Л.Герман, як авторитетний науковий лідер зіграв значну роль в організації та постанов- ці теоретичних досліджень з різних напрямів радіофізики та електроніки в ХФТІ та ІРЕ, де під його науковим керівництвом та при безпосередній особистій участі проводились прак- тично всі важливі науково-дослідні роботи. Починаючи з цього періоду глибока проробка теоретичних питань стала обов’язковою складовою та ха- рактерною особливістю харківської радіофізичної школи. Подальша змі- на структури теоретичних відділів ІРЕ була зумовлена розгалуженням напря- мів теоретичних досліджень. У 1959 р. теоретичний відділ очолив П.В.Бліох (1922—2000), у 1967 р. його було пе- рейменовано на теоретичній відділ поширення радіохвиль в іоносфері й, нарешті, у 1985 р. цей відділ відокре- мився від ІРЕ при створенні Радіо- астрономічного інституту АН УРСР. Спадкоємцями цього відділу нині є відділ космічної радіофізики РІ НАНУ (завідувач — А.О.Мінаков) та відділ радіофізики геокосмосу (завідувач — Ю.М.Ямпольський). У 1959—1964 рр. В.Л.Герман керував новоствореним відділом теоретичної електроніки, після його смерті цей відділ очолив Е.А.Канер (1931—1986), зважаючи на наукові інтереси якого, цей відділ у 1967 р. було перейменовано на від- діл теорії твердого тіла (нині — від- діл теоретичної фізики, завідувач — В.О.Ямпольський). У 1967 р. з відділу було виділено новий відділ теорії диф- ракції та дифракційної електроніки під керівництвом В.П.Шестопалова (1923—1999). Нині цей відділ очолює П.М. Мележик. У 1980—1981 рр. в ІРЕ були створені нові теоретичні відді- ли — відділ напівпровідникової плаз- ми під керівництвом В.М.Яковенка (нині — відділ радіофізики твердого тіла) та відділ теорії розсіювання та по- ширення радіохвиль під керівництвом В.Г.Сологуба (1939—1987) (сучасна назва — відділ математичної фізики, завідувач — Ю.К.Сіренко). Діяльність В.Л.Германа була тісно пов’язана також з Харківським універ- ситетом, де він двадцять років поспіль завідував кафедрою теоретичної меха- ніки, підготував близько 20 кандидатів наук [5, арк.10]. Протягом його керів- ництва кафедрою головним напрямом тут стала механіка суцільних сере- довищ. Почали розроблятись нові на- прями — магнітогазодинаміка, астро- фізика, теорія пластичності й темпера- турних напруг, кристалофізика, газо- та магнітодинамічна теорія мастил, анізотропна теорія пружності, теорія ударних хвиль, теорія турбулентності, теорія граничного шару та теорія граві- таційного поля. В.Л.Герман увів до уч- бових планів курси магнітної гідроди- наміки та тензорного аналізу, об’єднав низку окремих дисциплін в єдиний курс механіки суцільних середовищ. Педагогічну діяльність В.Л.Герма- на складали багаторічна інтенсивна робота з молоддю, а також яскраві й захоплюючі лекції з основних спец- курсів — теорії суцільних середовищ, теоретичної фізики, загальної теорії відносності, магнітної газодинаміки, теорії пружності, теорії пластичності, гідродинаміки, теорії поля — для сту- дентів четвертого та п’ятого курсів, ас- пірантів і наукових співробітників уні- верситету на механіко-математичному, фізичному та хімічному факультетах. ПРОФЕСОР В.Л. ГЕРМАН — МАЛОВІДОМИЙ УЧЕНЬ АКАДЕМІКА Л.Д. ЛАНДАУ Наука та наукознавство, 2008, № 4 173 Колеги так характеризували вченого: “Всі, хто знав Веніаміна Леонтійовича, назавжди запам’ятають його виключну доброзичливість, людяність, готовність прийти на допомогу в скрутну хвилину. Учні Веніаміна Леонтійовича ставали, як правило, його друзями” [4, арк. 77]. Вчений приймав активну участь у суспільному житті університету: протягом ряду років був керівни- ком журі фізико-математичної секції між обласного огляду студентських робіт, читав лекції як член фізико- математичної секції Товариства з по- ширення наукових знань. “Його лекції завжди продумані, строго наукові”, — зазначалось у характеристиці, даній В.Л.Герману виконуючим обов’язки ректора Хар ків сь кого університету до центом В.І.Ма хінь ко 14 жовтня 1954 р. “В.Л.Герман блискуче закінчив за виключно короткий термін — два роки — фізико-математичний факуль- тет Харківського університету. За час, що пройшов з 1936 р., він склався в пре- красного, самостійного молодого вченого з дуже високою фізико-математичною культурою та широким науковим сві- тоглядом. Доцент В.Л.Герман у своїй педагогічній діяльності проявив себе як серйозний вдумливий педагог, який пре- красно поєднує глибину з ясністю ви- кладення, дуже цікавиться та добре ставиться до своєї роботи”, — писали у 1941 р. проректор Харківського уні- верситету Корнієнко, декан фізико- математичного факультету професор А.В.Желіховський та керівник ка- Завідувач кафедри теоретичної механіки Харківського університету професор В.Л.Герман (третій зліва у першому ряду) зі студентами-механіками 4-го курсу фізико-математичного факультету. Зліва направо: 1-й ряд: Т.Клещ, Г. Болеславська (Гуднік), Є.Чадська, Є.Татарченко (Уральцева); 2-й ряд: І.Сухаревський, В.Коган, А.Ковалев, І.Немцов, Б.Черніковський, Б.Швидкой, В.Короп, І Ільєвський. Харків, 10 березня 1950 р. О.О. Костенко, А.С. Литвинко Science and Science of Science, 2008, № 4174 федри теоретичної фізики професор О.І.Ахієзер [5, арк.7]. Серед учнів В.Л.Германа слід на- звати академіка НАН України, дирек- тора Інституту радіофізики та електро- ніки у 1973—1993 рр. Віктора Петро- вича Шестопалова; доктора фізико- математичних наук, професора, ректо- ра Харківського університету з 1975 по 1993 рр. Івана Євгеновича Тарапова, доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача відділу біофізи- ки Інституту радіофізики та електроні- ки НАН України з 1964 по 2005 рр. Во- лодимира Яковича Малеєва, доктора фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника Інституту ра- діофізики та електроніки НАН України Юрія Федоровича Філіпова, доктора фізико-математичних наук, професо- ра, головного наукового співробітника Радіоастрономічного інституту НАН України Анатолія Григоровича Боєва, доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри вищої математики та інформатики Харків- ського університету Артема Артемови- ча Янцевича. Науковий доробок професора Л.Германа та його учнів у галузі теорії твердого тіла, теоретичної механіки та радіофізики дозволяє також поставити питання про наукову школу вченого, яке, однак, потребує подальшого ви- вчення. Автори статті виловлюють щиру вдячність завідувачу кафедри вищої математики та інформатики Харків- ського університету Артему Артемови- чу Янцевичу, а також завідувачці кафе- дри теоретичної механіки Харківського університету Наталії Миколаївні Ки- зиловій за допомогу у роботі та надані фото- і документальні матеріали. 1. Храмов Ю.А. История формирования и развития физических школ на Украине. — Киев: Фе- никс, 1991. — 216 с. 2. Ахиезер А.И. Харьковская школа теоретической физики // Укр. физ. журн. — 1985. — Т. 30, № 5. — С. 645—661. 3. Институт радиофизики и электроники им. А.Я. Усикова НАН Украины. 50 лет. — Харьков: Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины, 2005. — 612 с. 4. Особова справа доктора фізико-математичних наук В.Л.Германа за 1962—1964 рр. — Архів Ін- ту радіофізики та електроніки НАН України, ф.1, оп. № 2-Л, од.зб.№ 114. 5. Особова справа доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри теоретичної механіки Германа Веніаміна Львовича. 1 червня 1944 — 24 жовтня 1964. — Архів Харківської області, ф. Р-2792, оп. №20, од.зб. № 992. 6. Герман В.Л. О поляризации и интенсивности света, рассеянного вблизи квадрупольной линии // Журн. эксперим. и теорет. физики. — 1939. — Т. 9, вып.12. — С.1415—1424. 7. Герман В.Л. Рассеяние света вблизи метастабильного перехода: Дис. на соискание уч. степени кандидата физ.-мат. наук. — Харьков, 1940. — 47 с. 8. Герман В.Л. Вращение плоскости поляризации “запрещённых линий” во внешнем магнит- ном поле // Докл. АН СССР (представлено академиком С.И.Вавиловым 03.07.1943). — 1943. — Т. 41, № 9. — C.383—385. 9. German V.L. On the Investigation of Electronic-Vibrational Levels in Complicated Molecules // J.Phys. — 1944. — Vol.8, № 5. — P. 276—284. 10. Герман В.Л. Поляризация света, рассеянного возбужденными атомами (представлено акаде- миком С.И.Вавиловым 03.07.1943) // Докл. АН СССР. — 1944.— Т. 42, № 4. — С. 168—171. 11. Герман В.Л. Об интеркомбинационных переходах в спектрах сложных молекул (представлено академиком С.И.Вавиловым 30.09.1944) // Докл. АН СССР. — 1945. — Т. 48, № 4. — С. 260—263. ПРОФЕСОР В.Л. ГЕРМАН — МАЛОВІДОМИЙ УЧЕНЬ АКАДЕМІКА Л.Д. ЛАНДАУ Наука та наукознавство, 2008, № 4 175 12. Давыдов А.С. История развития низкотемпературной спектроскопии молекулярных кристал- лов // Математическое естествознание в его развитии: Сб. научн. трудов [Ред. кол.: А.Н.Боголюбов, отв.ред. и др.]. — Киев: Наук.думка, 1987. — С. 54—67. 13. Герман В.Л. Некоторые теоремы об анизотропных средах (представлено академиком Л.И.Мандельштамом 17.11.1944) // Докл. АН СССР. — 1945. — Т. 48, № 2. — С. 95—98. 14. Герман В.Л. О возможном объяснении эффекта Бриджмена — повышения прочности все- сторонним равномерным давленим (представлено академиком В.А.Фоком 15.12.1945) // Докл. АН СССР. — 1946. — Т. 51, № 9. — С. 671—674. 15. Герман В.Л. Температурные напряжения в изотропных и анизотропных средах при чисто пластической деформации // Учен. записки Харьков. ун-та. — 1948. — Т. 27. — С. 52—84. 16. Герман В.Л., Азбель М.Я. До гідродинаміки кавітаційної рідини (представив дійсний член АН УРСР К.Д.Синельников) // Доп. АН УРСР. — 1954. — № 2. — С.115—118. 17. Герман В.Л., Тарапов И.Е. К гидро- и газодинамической теории смазки //Учен. записки Харь- ков. ун-та. — 1957. — Т. 80: Записки матем. отделения физ.-мат. факультета и Харьковского матем. общества. — Т. 25. — С.101—106. 18. Герман В.Л., Ломоносов М.І. Про виникнення кавітацій поблизу вібруючих частин гідромашин (представив дійсний член АН УРСР К.Д.Синельников) //Доп. АН УРСР. — 1954. — № 2. — 111—114. 19. Герман В.Л., Канер Э.А. Оптическая активность с учетом нелинейного эффекта насыщения // Оптика и спектроскопия. — 1957. — Т. 3, №1. — С. 68—72. 20. Герман В.Л., Ковалев А.А. Однородная анизотропная турбулентность с аксиальной симметри- ей в несжимаемой вязкой жидкости при наличии температурного поля // Труды училища. — Харь- ков: Изд-во ХВАИВУ. — 1959, вып.173. — С. 1—14. 21. Герман В.Л., Ковалев А.А. Исследование аксиально-анизотропной турбулентности при нали- чии температурного поля при помощи спектрального представления // Там же. — С. 15—36. 22. О распространении электромагнитных колебаний см диапазона над морем при наличии атмос- ферного волновода и в условиях повышенной рефракции / С.Я.Брауде, В.Л.Герман, И.Е.Островский и др. // Мор. вестн. — 1950. — № 3. — С. 3-103. 23. Герман В.Л. О применении нелинейных диэлектриков в микроволновой радиотехнике // Научно-технический сборник отдела физики сверхвысоких частот Физико-технического ин-та АН УССР. — Киев: Изд-во АН УССР. — 1953. —№ 1. — С. 3—9. 24. Герман В.Л. О возможном применении нелинейного эффекта “насыщения” микрорадиоволн для абсолютных измерений мощности в сантиметровом и миллиметровом диапазоне // Там же. — С. 10—15. 25. Усиков А.Я., Герман Л.В., Ваксер И.Х. Экспериментальное и теоретическое исследование поглощения и рассеяния миллиметровых волн в осадках // Тр. отделов радиофизики Физико- технического ин-та АН УССР. — Киев: Изд-во АН УССР. — 1954. —№ 2. — С. 3-39. 26. Герман В.Л. О рассеянии электромагнитных волн от неровностей морской поверхности при волнении // Там же. — С. 64—84. 27. Герман В.Л. О фазовой структуре поля и скорости распространения радиоволн среднего диа- пазона над поверхностью моря при волнении // Там же. — С. 85—92. 28. Герман В.Л. О рассеянии электромагнитных волн в ионосфере и тропосфере на неодно- родностях, вызванных турбулентными пульсациями // Тр. Ин-та радиофизики и электроники АН УССР.— Киев: Изд-во АН УССР. —1955.— №3.—С. 3—16. 29. Герман В.Л. О рассеянии электромагнитных волн на неоднородностях, вызванных турбу- лентными пульсациями при нестационарном турбулентном режиме // Там же. — С. 68—74. 30. Герман В.Л. Об одном методе масс-спектроскопии с использованием микрорадиоволн // Там же. — С. 240—241. 31. Герман В.Л. О возможности использования нелинейного эффекта “насыщения” микрора- диоволн для абсолютных измерений мощности в сантиметровом и миллиметровом диапазонах // Там же. — С. 242. 32. Герман Л.В., Канер Э.Я. О поляризации миллиметровых волн в дождях // Там же. — 1956. — № 4. — С. 75—118. 33. Герман В.Л. Про фазову структуру поля і швидкість поширення радіохвиль середнього діапазону над поверхнею моря при хвилюванні // Укр. фіз. журн. — 1958. — т. 3, №6. — С. 712— 719. О.О. Костенко, А.С. Литвинко Science and Science of Science, 2008, № 4176 34. Герман В.Л. Про можливість використання нелінійного ефекту “насичення” радіохвиль для абсолютних вимірювань потужності в мікрохвильовому діапазоні // Там же. — С. 720—727. 35. Герман В. Л. Про розсіяння електромагнітних хвиль в іоносфері і тропосфері на неоднорідностях, викликаних турбулентними пульсаціями // Там же. — № 5. — С. 595—610. 36. Герман В.Л. Про розсіяння електромагнітних хвиль на неоднорідностях, викликаних турбу- лентними пульсаціями при нестаціонарному турбулентному режимі // Там же. — С. 616—623. 37. Усиков О. Я., Герман Л. В., Ваксер І. Х. Дослідження вбирання та розсіювання міліметрових хвиль в опадах // Там само. — 1961. — Т.6, № 5. — С. 618—641. 38. Боев А.Г., Герман В.Л.. Криволинейные координаты в теории пограничного слоя // Известия АН СССР. Сер. Механика. — 1965. — № 6. — С. 3—9. 39. Герман В. Л., Янцевич А. А. Оптический метод исследования потоков вязкой несжимаемой жидкости // Вестн. Харьк. ун-та. — 1966. — Вып. 32. Матем. и механика. — С. 17—34. Одержано 14.10.2008 А.А.Костенко, А.С.Литвинко Профессор В.Л.Герман — малоизвестный ученик академика Л.Д.Ландау Освещены биография, научная и педагогическая деятельность ученика академика Л.Д.Ландау, харь- ковского физика-теоретика, профессора В.Л.Германа (1914—1964).

Професор В.Л.Герман – маловідомий учень академіка Л.Д.Ландау

Репозитарії

Схожі ресурси