Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності
Розглянуто основні ідеї Г.М. Доброва щодо оцінювання ефективності наукової діяльності. У межах даної проблеми висвітлено основні підходи до оцінки ефективності науки. Показано значення цих підходів для можливого їх використання при визначенні ефективності наукової діяльності....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49264 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності / Т.Б. Лебеда // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-49264 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-492642013-09-15T03:07:08Z Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності Лебеда, Т.Б. Добровські читання-2011 Розглянуто основні ідеї Г.М. Доброва щодо оцінювання ефективності наукової діяльності. У межах даної проблеми висвітлено основні підходи до оцінки ефективності науки. Показано значення цих підходів для можливого їх використання при визначенні ефективності наукової діяльності. Рассмотрены основные идеи Г.М.Доброва относительно оценки эффективности научной деятельности. В рамках данной проблемы освещены основные подходы к оценке эффективности науки. Показано значение этих подходов для возможного их использования при определении эффективности научной деятельности. Main ideas and approaches articulated and developed by G.M.Dobrov for evaluating the research performance, their potential significance in the research performance evaluation are shown. 2011 Article Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності / Т.Б. Лебеда // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49264 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Добровські читання-2011 Добровські читання-2011 |
| spellingShingle |
Добровські читання-2011 Добровські читання-2011 Лебеда, Т.Б. Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності Наука та наукознавство |
| description |
Розглянуто основні ідеї Г.М. Доброва щодо оцінювання ефективності наукової діяльності. У межах даної проблеми висвітлено основні підходи до оцінки ефективності науки. Показано значення цих підходів для можливого їх використання при визначенні ефективності наукової діяльності. |
| format |
Article |
| author |
Лебеда, Т.Б. |
| author_facet |
Лебеда, Т.Б. |
| author_sort |
Лебеда, Т.Б. |
| title |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| title_short |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| title_full |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| title_fullStr |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| title_full_unstemmed |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| title_sort |
використання ідей г.м. доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Добровські читання-2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49264 |
| citation_txt |
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних дослідженнях оцінювання ефективності наукової діяльності / Т.Б. Лебеда // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 75-79. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT lebedatb vikoristannâídejgmdobrovavsučasnihdoslídžennâhocínûvannâefektivnostínaukovoídíâlʹností |
| first_indexed |
2025-07-04T10:15:59Z |
| last_indexed |
2025-07-04T10:15:59Z |
| _version_ |
1836711054986444800 |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2011, № 2 75
У праці «Наука про науку: Вступ до
загального наукознавства» [1] Г.М. Доб-
ровим висунуто та обґрунтовано кон-
цепцію наукознавства як комплексної
науки, що здатна робити значний вне-
сок в розвиток економіки, визначено
програму наукознавчих досліджень,
яка передбачала вивчення таких про-
блем, як ефективність науки, науковий
потенціал, прогнозування науково-
технічного прогресу та ін. [2].
Ефективність науки Г.М. Добров
визначав як раціональне використан-
ня наявного потенціалу і результатів
наукових досліджень. Отримання мак-
симально ефективних результатів нау-
кової діяльності неможливе без розви-
тку наукового потенціалу та його скла-
дових. Підготовка наукових кадрів та
створення матеріально-технічних умов
для їх діяльності є необхідною умовою
формування потенціалу науки [3].
Г.М. Добров запропонував розгля-
дати ефективність науки як складний
комплекс тісно пов’язаних показників
оцінки наукової діяльності, серед них:
фактичний вплив одних наукових праць
на інші, статистичний розподіл «продук-
тивності», економічна «віддача» тощо.
Оцінка ефективності науки — одна
з найбільш складних проблем науко-
знавства. Складність її полягає в тому,
що оцінка функціонування будь-якої
наукової системи не може бути ви-
значена за допомогою лише обліку
виконання певного обсягу робіт. При
розрахунку ефективності науки необ-
хідний аналіз всіх показників, які ха-
рактеризують діяльність вчених [4].
На думку Г.М. Доброва, особли-
вості розвитку науки значно усклад-
нюють обґрунтування оцінки резуль-
татів наукової діяльності. Визначення
ефективності науки виступає більше
як суб’єктивний фактор, а отримати
об’єктивну оцінку дуже важко. Мето-
ди оцінки наукової діяльності пред-
ставлені трьома основними підхода-
ми — економічним, наукометричним
та проблемно-орієнтованим.
Економічний підхід
Г.М. Добров зазначав, що роль
нау ки в розвитку економіки країни
по лягає у визнанні нових суспільних
потреб, пошуку шляхів задоволення
цих та існуючих потреб. Економічний
ефект від реалізації наукової продукції
проявляється в підвищенні рівня про-
дуктивності праці, а також у зрос танні
національного доходу.
Щодо видів економічних ефектів,
то Г.М. Добров визначав загальний
© Т.Б. Лебеда, 2011
Т.Б.Лебеда
Використання ідей Г.М. Доброва в сучасних
дослідженнях оцінювання ефективності
наукової діяльності
Розглянуто основні ідеї Г.М. Доброва щодо оцінювання ефективності наукової ді-
яльності. У межах даної проблеми висвітлено основні підходи до оцінки ефектив-
ності науки. Показано значення цих підходів для можливого їх використання при
визначенні ефективності наукової діяльності.
Т.Б. Лебеда
Science and Science of Science, 2011, № 276
економічний ефект та ефект, розрахо-
ваний за певний строк. Складова ча-
стина загального економічного ефек-
ту — річний економічний ефект. При
його розрахунку враховуються зміни
витрат на виробництво річного випус-
ку нової техніки і витрат, що пов’язані
із застосуванням цієї техніки спожива-
чами.
На думку Г.М. Доброва, економіч-
ний підхід щодо оцінки результатів на-
укової діяльності базується на вартіс-
ній оцінці, що використовується у всіх
сферах суспільного виробництва.
Серед показників, які характери-
зують економічну ефективність науко-
вої діяльності, виділяються такі: кіль-
кість виданих патентів та авторських
свідоцтв (з урахуванням їх цінності);
фактична економія від впровадження
у виробництво наукових розробок; чи-
сельність і рівень підготовлених науко-
вих кадрів; розмір капіталовкладень в
науку; витрати на інновації (витрати
на ДіР); присудження премій дослід-
никам; державне бюджетне фінансу-
вання наукових досліджень; коефіці-
єнт економічної ефективності (строк
окупності); абсолютні та відносні ве-
личини економії за рахунок зміни ка-
піталовкладень; собівартість продукції;
трудо-, матеріало- та енергомісткість;
показники збільшення продуктивності
праці тощо [4].
Г.М. Добров виділяв ефект спеціа-
лізації — економічний ефект, який ви-
значається у вигляді економії за рахунок
скорочення витрат при проведенні на-
укових робіт і за рахунок накопиченого
наукового потенціалу. Така економія
відбувається тоді, коли організація воло-
діє достатньою кількістю висококвалі-
фікованих наукових кадрів, необхідною
матеріально-технічною ба зою (спеці-
альним обладнанням та пристроями),
можливістю вибору ефек тивної методи-
ки дослідження і наукових ідей [4].
Отже, визначення лише одного
економічного ефекту не дає змоги го-
ворити про загальну оцінку результатів
наукової діяльності.
Наукометричний підхід
Г.М. Добров визначав науко-
метричний метод оцінки наукової
діяльності як метод, в якому її ре-
зультати представлені різними вида-
ми наукової продукції (доповідями,
статтями, монографіями, винаходами
і т.д.). При оцінці ефективності теоре-
тичних досліджень використовуються
такі показники, як кількість і якість
наукових публікацій, цитування тощо.
Кількість наукових публікацій —
важливий показник, але оцінка за
даним критерієм повинна проводи-
тись на основі праць, які публіку-
ються в наукових журналах вищого
рівня, оскільки в процесі підготовки
провідних видань матеріали низь-
кої якості відсіваються. Кількість
наукових публікацій слугує одним із
критеріїв наукової продуктивності
для більшості теоретичних і пошуко-
вих досліджень.
Г.М. Добров виділяв такі недоліки
показника публікування як критерію
оцінки наукової діяльності: багато ви-
дань перевидаються декілька разів із
незначними доповненнями; зафіксо-
вані випадки формального співавтор-
ства, що створюють ілюзію високої
творчої активності; кількість публі-
кацій може бути занижено у зв’язку з
отриманими результатами, що знахо-
дяться в таємниці.
Для оцінки ефективності наукової
діяльності також використовується
ступінь цитування. Величина індексу
цитування визначається кількістю по-
силань на працю (або прізвище) в ін-
ших джерелах. Однак для точного ви-
значення значимості наукових праць
ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ Г.М. ДОБРОВА В СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Наука та наукознавство, 2011, № 2 77
важлива не тільки кількість посилань
на них, але і якість цих посилань.
Даний метод оцінки має такі недо-
ліки: зменшується частота цитування
оригінальних робіт; зі списку авторів
колективних робіт цитуються лише
одне-два прізвища; існує великий роз-
рив у часі між публікацією праці і її ви-
користанням іншими авторами.
Проблемно-орієнтований підхід
Багаторічний досвід різних кра-
їн засвідчує, що успішне досягнення
теперішніх і майбутніх цілей, а також
ефективність використання наявно-
го і майбутнього потенціалу залежать
від відповідності потенціалу й цілей.
Необхідно забезпечувати формування
потенціалу для досягнення майбутніх
цілей. Для досягнення цілей науки
необхідна не лише концентрація ре-
сурсів, але й здійснення комплексу за-
ходів щодо цілеспрямованого розвитку
всіх складових потенціалу. Потенціал
науки формується з метою приросту
нових можливостей, нових ідей та но-
вовведень (технічних, біологічних, ме-
дичних, економічних та ін.) [4].
Проблемно-орієнтовані оцінки нау -
ко во-технічного потенціалу, які за-
пропонував Г. М. Добров, спрямо ва ні
на визначення відповідності (реле-
вант ності) комплексу виокремлених
властивостей потенціалу умовам досяг-
нення поставлених цілей. Проблемно-
орієнтовані оцін ки доповнюють облі-
ково-звітні оцін ки.
Обліково-звітний підхід орієнто-
ваний на оцінку потенціалу як сукуп-
ності ресурсів, визначає його величину
як суму фізичних чи вартісних оцінок
окремих структурних складових.
Орієнтація на визначення відповід-
ності цілей потенціалу — головна ідея
побудови проблемно-орієнтованих оці-
нок науково-технічного потенціалу [5].
Проблемно-орієнтовані оцінки науково-
технічного потенціалу повинні відповіда-
ти на питання:
— Наскільки поставлені цілі спів-
ставні наявному потенціалу можливих
виконавців?
— За рахунок покращення яких
конкретних характеристик необхідно
підвищити відповідність цілей наявно-
му потенціалу?
У таблиці представлений мінімаль-
ний набір характеристик науково-
технічного потенціалу, які використо-
вуються при проведенні проблемно-
орієнтованих оцінок.
Обліково-звітні й проблемно-орієн -
товані оцінки тісно взаємо пов’я зані і
взаємодіють. Обліково-звітні оцінки
залишаються головним інструментом
оцінки науково-технічного потенціалу
на основі даних офіційної статистич-
ної звітності. У свою чергу проблемно-
орієнтовані оцінки доповнюють і роз-
вивають обліково-звітні оцінки. Отри-
мані в результаті проведення оцінок
дані використовуються для обґрун-
тування системи заходів щодо ціле-
спрямованого розвитку складових по-
тенціалу та форм їх взаємодії. Головна
відмінність проблемно-орієнтованих
оцінок від обліково-звітних полягає у
співставленні існуючого потенціалу по-
ставленим цілям [4].
Проблемно-орієнтовані оцінки
ефективності наукової діяльності мо-
жуть бути застосовані при проведен-
ні аналізу структури і рівня розвитку
вже існуючого науково-технічного
потенціалу; створенні груп виконав-
ців програмних завдань; формуванні
планових завдань науково-технічних
робіт; при розробці прогнозів розвитку
науково-технічного потенціалу і про-
гнозів досягнення науково-технічних
цілей; координації наукових дослі-
джень і розробок; організації виконан-
ня науково-технічних робіт [4].
Т.Б. Лебеда
Science and Science of Science, 2011, № 278
Г.М. Добров звернув увагу на тен-
денції, що впливають на динаміку на-
укових досліджень і розробок:
1. Створення нових наукових мето-
дів і каналів передачі методів із однієї
наукової галузі й дисципліни в іншу.
Спільними зусиллями наукових уста-
нов була створена спеціальна інфра-
структурна система сервісних служб,
які сприяють освоєнню і впровадженню
нових технологій наукових досліджень.
2. Зміна в концепції «робочого міс-
ця дослідника», тобто створюються
системи взаємопов’язаного наукового
устаткування та приладів. Відбувається
перехід до колективного використання
технологічних засобів науки. Підклю-
чення до банку даних спрощує доступ
вчених до результатів інших вчених,
дозволяючи не використовувати кана-
ли обміну інформацією.
3. Поглиблення взаємопов’язаних
процесів диференціації та інтеграції
наукового знання приводить до суттє-
вих змін в організації фундаменталь-
них досліджень. Багато наукових до-
сліджень стають продуктом діяльності
міжнародних дослідницьких співтова-
риств. Участь в діяльності міжнарод-
ного дослідницького співтовариства
стала важливою умовою ефективності
наукової діяльності.
4. Поширення процесу виникнен-
ня і формування нових наукових на-
прямків. За рахунок підвищення про-
дуктивності праці у фундаментальних
дослідженнях значна кількість дослід-
ників приймають участь в розвитку
нових напрямків без припинення вже
існуючих розробок.
5. Посилилась тенденція до «фунда-
менталізації» прикладних досліджень.
Характеристики обліково-звітних і проблемно-орієнтованих оцінок
науково-технічного потенціалу (НтП) [4]
Складові НтП Обліково-звітні характеристики НтП
Проблемно- орієнтовані
характеристики НтП
Кадрова
Чисельність зайнятих в науці й науковому об-
слуговуванні. У тому числі:
докторів наук
кандидатів наук
наукових робітників та ін.
1. Науковий лідер
2. Кадри спеціалістів
Матеріально-
технічна
Капітальні витрати
Поточні витрати (без фонду заробітної плати)
Середньорічна вартість основних фондів
Вартість наукового обладнання й т. д.
3. Наукове обладнання
4. Експериментально-
виробнича база
Інформаційно-
методична
Кількість виконаних тем
Кількість виданих наукових праць
5.Методи досліджень
6. Власні наукові ре-
зультати
Інформацій-
но- методична,
організаційно-
методична
Об’єм патентних прав
Потужність інформаційних служб
Кількість організацій науки і наукового обслу-
говування
Число спеціалізованих підрозділів
Співвідношення основних і допоміжних пра-
цівників
Рівень втрат робочого часу й т.д.
7. Наукові зв’язки з
партнерами
8. Зв’язки із замовни-
ками
ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ Г.М. ДОБРОВА В СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Наука та наукознавство, 2011, № 2 79
Це привело до покращення кваліфіка-
ційного рівня кадрів прикладної науки;
зросли кількість і масштаб спільних про-
грам, що проводяться промисловими
лабораторіями, академіями наук; збіль-
шилась кількість дослідних парків.
Таким чином, цілеспрямований
роз виток складових потенціалу сприяє
підвищенню ефективності наукової ді-
яльності.
Г.М. Добров зробив значний вне-
сок у розвиток оцінки ефективності
наукової діяльності. Його ідеї широко
використовуються на практиці як у на-
шій країні, так і за кордоном [6]. На їх
основі [7, 8] започаткована Г.М. Доб-
ровим українська наукознавча школа
активно розглядає одну із своїх най-
важливіших проблем — ефективність
науки.
1. Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее наукознание / Г.М.Добров. — Киев: Наук. дум-
ка, 1966. — 271 с.
2. Маліцький Б.А. Г.М.Добров — учений та учитель (до 80-річчя від дня народження) /
Б.А.Маліцький, Ю.О.Храмов // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 3—8.
3. Добров Г.М. Прогнозирование науки и техники / Г.М.Добров. — М.: Наука, 1977. — 209 с.
4. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность / Г.М.Добров,
В.Е. Тонкаль, А.А. Савельев, Б.А. Малицкий. — Киев: Наук. думка, 1987. — 347 с.
5. Добров Г.М. Проблемно-ориентированные оценки научно-технического потенциала /
Г.М.Добров, А.А.Богаев, В.И.Карпов // Вопросы теории и практики программно-целевого управле-
ния. — Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1983. — C.3—11.
6. Прогнозирование и оценки научно-технических нововведений / Г.М.Добров, А.А.Коренной,
В.Б.Мусиенко и др. — Киев: Наук. думка, 1989. — 276 с.
7. Кавуненко Л.Ф. Г. М. Добров и вопросы преемственности в науковедении / Л.Ф.Кавуненко,
Т.В.Гончарова // Наука та наукознавство. — 2009. — № 1. — С. 9—23.
8. Оноприенко В.И. Г.М. Добров, состояние и перспективы современного науковедения /
В.И.Оноприенко // Наука та наукознавство. — 2004. — № 1. — С. 10—27.
Одержано 22.04.2011
Т.Б.Лебеда
Использование идей Г.М.Доброва в современных исследованиях
оценки эффективности научной деятельности
Рассмотрены основные идеи Г.М.Доброва относительно оценки эффективности научной деятель-
ности. В рамках данной проблемы освещены основные подходы к оценке эффективности науки. Показано
значение этих подходов для возможного их использования при определении эффективности научной дея-
тельности.
|