Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II

У статті аналізуються результати третього блоку соціологічного дослідження, яке було проведене серед викладачів та студентів економічних спеціальностей і спрямоване на визначення економічної та соціальної ефективності інновацій та їх взаємозв’язку на макро- та мікроекономічному рівнях....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Ящишина, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49285
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 38-47. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49285
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-492852013-09-16T03:02:35Z Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II Ящишина, І.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства У статті аналізуються результати третього блоку соціологічного дослідження, яке було проведене серед викладачів та студентів економічних спеціальностей і спрямоване на визначення економічної та соціальної ефективності інновацій та їх взаємозв’язку на макро- та мікроекономічному рівнях. В статье анализируются результаты третьего блока социологического исследования, проведенного среди преподавателей и студентов экономических специальностей и направленного на определение экономической и социальной эффективности инноваций и их взаимосвязи на макро- и микроэкономическом уровнях. Analysis of the third module of a sociological study is given, conducted on lecturers and students of economics and aimed to outline economic and social effects of innovations and their links at macro- and microeconomic level. 2011 Article Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 38-47. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49285 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Ящишина, І.В. Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II Наука та наукознавство
description	У статті аналізуються результати третього блоку соціологічного дослідження, яке було проведене серед викладачів та студентів економічних спеціальностей і спрямоване на визначення економічної та соціальної ефективності інновацій та їх взаємозв’язку на макро- та мікроекономічному рівнях.
format	Article
author	Ящишина, І.В.
author_facet	Ящишина, І.В.
author_sort	Ящишина, І.В.
title	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II
title_short	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II
title_full	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II
title_fullStr	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II
title_full_unstemmed	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II
title_sort	взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ii
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49285
citation_txt	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 38-47. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT âŝišinaív vzaêmozvâzoksocíalʹnihtaekonomíčnihefektívvprovadžennâínnovacíjii
first_indexed	2025-07-04T10:17:34Z
last_indexed	2025-07-04T10:17:34Z
_version_	1836711156169834496
fulltext	Science and Science of Science, 2011, № 338 10. Онікієнко В.В. Соціально-економічні аспекти державної політики інноваційного розвитку промислового комплексу України / В.В. Онікієнко, Д.Ю. Наумов // Український соціум. — 2009. — № 4. — С. 104—117. 11. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзер- ський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред.канд.наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2009. — 928 с. 12. Крехівський О. Інноваційна політика України потребує змін / О.Крехівський, О.Саліхова // Діловий вісн. — 2010. — № 6. — С. 12—17. 13. Science and Engineering Indicators. 2000, National Science Board. — Wash., 2000. — Chapter 2, 7. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nsb.us/. 14. Україна на світовому ринку високотехнологічних товарів. За інформацією ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» // Інформ. бюл. Міністерства промислової політики України з стандартизації, метрології та управління якістю. — 2009. — № 3. — С. 2—11. 15. Турко Д.О. Аналіз зміни переліку високотехнологічних продуктів та визначення особливос- тей високотехнологічних галузей України / Д.О.Турко, І.В.Дронова-Вартанян, А.В.Артьомова // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. — 2010. — № 2. — С. 51—63. 16. http://www.ukrstat.gov.ua. 17. http://www.pharma-center.kiev.ua/site/file_uploads//ua/dov_m/p_s_0810.xls. 18. Булкін І.О. Деякі особливості динаміки інтенсивності фінансового забезпечення наукової системи України (1989—2004 рр.) / І.О.Булкін // Проблеми статистики. — 2005. — № 7. — С. 24—32. 19. Aggregations of manufacturing based on NACE Rev. 2. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu. Одержано 11.05.2011 О.А.Мех Товарная структура внешней торговли Украины как индикатор научно- технологического и инновационного развития экономики Проанализирована товарная структура внешней торговли Украины (2001—2010 гг.). Выделены от- дельные группы промышленной продукции с разным уровнем наукоемкости, которые формируют основу отечественного экспорта и импорта, сопоставлены тенденции их изменений и влияния на отечествен- ное научно-технологическое и инновационное развитие. © І.В. Ящишина, 2011 І.В.Ящишина Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІ У статті аналізуються результати третього блоку соціологічного дослідження, яке було проведене серед викладачів та студентів економічних спеціальностей і спрямоване на визначення економічної та соціальної ефективності інновацій та їх взаємозв’язку на макро- та мікроекономічному рівнях. У першій частині статті, що надру- кована у попередньому номері журна- лу, було викладено методологію та про- блематику соціологічного дослідження, описано структуру вибірки на основі запитань першого блоку анкети та про- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІ Наука та наукознавство, 2011, № 3 39 аналізовано відповіді респондентів на запитання другого блоку анкети щодо теоретичної сутності поняття «іннова- ція», джерел інформації про нього, зна- чимості окремих навчальних предметів із шкільного та університетського кур- сів та знань щодо окремих економістів та напрямів економічної науки, що роз- робляли теорію інновацій. Третій блок запитань передбачав визначення розуміння соціальної зна- чимості інновацій. Для цього ми спо- чатку виявляли, з якими сферами ді- яльності асоціюється у респондентів застосування інновацій, чи бачать во- ни можливість використання іннова- цій поза виробничою діяльністю. На це питання відповіли усі респон- денти. Як свідчать результати опитуван- ня, подані в табл. 6, якщо розглядати респондентів в цілому, то більшість схо- диться на тому, що інновації насамперед використовують у секторі реальної еко- номіки (62,2%) та науці (52,8%). При цьо- му відносне навантаження інших пропо- нованих альтернатив (сфера політики, соціальна, побутова, педагогічна, управ- лінська, охорони здоров’я та ін.) свідчить про можливість там інноваційних впро- ваджень. Але рівень такого навантажен- ня, що коливається в інтервалі 12 — 32% для різних секторів, при порівнянні їх з домінуючими економічним та науковим секторами є досить низьким. По 32% отримали побутова та управлінська сфе- ри і 27% — охорона здоров’я. Близько 30% опитаних вважають, що інновації за- стосовують в усіх сферах людського жит- тя. Фактично маємо можливість ствер- джувати, що інноваційний продукт, на думку респондентів, можна впровадити у найрізноманітніші сфери. Але при цьому техніко-технологічний зміст інновацій, якому вони надали перевагу ще при визначенні суті поняття інновації, все- таки у більшості асоціює з економікою та наукою. Очевидно, що респонден- ти вбачають швидше економічне, ніж соціальне призначення інновацій. Однак аналіз у розрізі викладачів та студентів дає дещо інші результати. Так, викладачі вважають, що інновації можна Таблиця 6 Використання інновацій Альтернативи Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* У реальній економіці (при виробництві та реалізації товарів та послуг) 9 39,1 177 64,1 186 62,2 Не тільки в економічній, а й в інших видах діяльності: - політичній - соціальній; - побутовій; - педагогічній; - управлінській; - науковій; - охороні здоров’я; - в усіх галузях - Ваш варіант 3 3 3 7 9 7 7 11 1 13,0 13,0 13,0 30,4 39,1 30,4 30,4 47,8 4,3 33 40 92 60 86 151 75 76 6 12,0 14,5 33,3 21,7 31,2 54,7 27,2 27,5 2,2 36 43 95 67 95 158 82 87 7 12,0 14,4 31,8 22,4 31,8 52,8 27,4 29,1 2,3 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передба- чало можливість вибору декількох альтернатив. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 340 впровадити в усіх сферах діяльності лю- дини (48%), хоча, якщо конкретизувати ці сфери, то викладачі дуже чітко ранжу- ють різні види діяльності: по-перше, во- ни надають перевагу реальній економіці та управлінській діяльності (майже по 40%), другими по рангу значимості є пе- дагогічна і наукова діяльність та охорона здоров’я (по 30%) і третіми за рангом є політична, соціальна та побутова сфери (по 13%). Отже, викладачі не вважають економіку основною сферою застосу- вання інновацій, у їх уяві інновації зна- чимі для невиробничої сфери. Щодо студентів ситуація дещо інша. Переважна їх більшість (64%) бачить використання інновацій перш за все у реальній економіці. Далі ранжування наступне: наукова діяльність — 55%, побутова — 33,3%, управлінська — 31,2%, охорона здоров’я — 27,2%, пе- дагогічна — 21,7%, соціальна — 14,5%, політична — 12%. Таким чином, сту- денти більше пов’язують інновації із суто економічним застосуванням та науковим використанням. Зважаючи на велику значимість еко- номічного застосування інновацій, далі ми намагались визначити, на вдоскона- лення чого саме спрямоване застосуван- ня інновацій в реальній економіці. Від- повіді респондентів ілюструє табл 7. Всі респонденти дали відповідь на це запитання. Аналізуючи впрова- дження інновацій, маємо висновок, що всі аспекти доступні для інновацій- них спрямувань (73% відповідей рес- пондентів). Якщо ж конкретизувати, то інновації найбільше спрямовані на технології і найменш важливі для вдо- сконалення системи менеджменту. Після аналізу основних сфер та на- прямів спрямування інновацій досить важливим видається визначення, для чого потрібне впровадження інновацій на різних рівнях: держави, підприємства та окремої людини. Чи бачать респон- денти соціальну значимість інновацій чи тільки економічну їх спрямованість? Результати визначення цілей щодо впровадження інновацій на макроеко- номічному рівні подані в табл. 8. На думку респондентів, наразі інно- вації потрібні країні для реалізації еко- номічного та соціального зростання, до- сягнення внутрішньої та зов нішньої кон- курентоспроможності. Вар то зазначити, що в цілому респонденти надають пере- вагу передусім досягненню економічних цілей за допомогою інновацій в умовах Таблиця 7 Оцінка спрямування інновацій Альтернативи Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Товари та послуги 0 - 42 15,2 42 14,0 Технології 3 13,0 67 24,2 70 23,3 Техніка, станки та машини 1 4,3 46 16,6 47 15,7 Методи праці та управ- ління 1 4,3 28 10,1 29 9,7 Усе перераховане 19 82,6 199 71,8 218 72,7 Ваш варіант 1 4,3 0 - 1 0,3 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІ Наука та наукознавство, 2011, № 3 41 глобалізації: зростанню конкурентоспро- можності (67%), лідируючих позицій на світовому ринку (60%) та зменшенню залежності від інших країн (41%). Однак існують особливості у баченнях виклада- чів та студентів. Так, на думку викладачів, найбільш значимою метою інноваційно- го впровадження є досягнення конкурен- тоспроможності економіки країни (91%), для студентів ця альтернатива також най- важливіша, однак її вага значно менша — 65%. Другою за значимістю альтерна- тивою для викладачів є також економіч- на ціль — зростання лідируючих позицій країни на світовому ринку, що отримала 65% голосів, для студентів ця ціль також бачиться важливою, вона отримала тре- тій рейтинг — 59%. Розуміння соціального спряму- вання інновацій для країни достатньо значиме серед респондентів і мало по- ступається економічному: покращення рівня життя людей — 60%, збільшення національного доходу — 46%, зростан- ня суспільного добробуту — 44%. Якщо порівняти позиції викладачів та студен- тів, то очевидною є їх подібність: покра- щення рівня життя людей отримало 61% у викладачів та майже 60% у студентів, збільшення національного доходу — 48 та 46% відповідно, зростання суспіль- ного добробуту — по 44% голосів. При тому 19% респондентів вва- жають, що інновації розробляють і впроваджують для нарощування ви- добутку природних ресурсів в країні, пов’язуючи це із достатньо варвар- ським відношенням національного бізнесу до природи (відзначили рес- понденти в усних коментарях). Незна- Таблиця 8 Визначення макроекономічних цілей щодо розробки та впровадження інновацій Альтернативи Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Нарощування конкурен- тоспроможності економі- ки країни 21 91,3 181 65,3 202 67,3 Досягнення лідируючих позицій на світовому ринку 15 65,2 164 59,2 179 59,7 Зростання кількості міст в країні 2 8,7 10 3,6 12 4,0 Збільшення національно- го доходу країни 11 47,8 128 46,2 139 46,3 Нарощування видобутку природних ресурсів 3 13,0 54 19,5 57 19,0 Зростання суспільного добробуту 10 43,5 123 44,4 133 44,3 Покращення рівня життя людей 14 60,9 165 59,6 179 59,7 Зменшення залежності від інших країн 12 52,2 110 39,7 122 40,7 Ваш варіант 2 8,7 4 1,4 6 2,0 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 342 чна частина респондентів (9% викла- дачів та 4% студентів) визначила, що впровадження інновацій сприятиме урбанізації країни. Якщо ж усі запропоновані цілі впровадження інновацій для країни поділити на два блоки — економічний та соціальний, то близько 53% голосів усіх респондентів отримали економіч- ні цілі і 47% — соціальні (табл. 9). Як бачимо з таблиці, для викладачів економічні цілі є більш значимими, ніж для студентів, однак в цілому респон- денти визначили майже однакову зна- чимість інновацій як для економічного, так і для соціального зростання країни. Проаналізувавши економічну та со- ціальну значимість розробки та впрова- дження інновацій на макроекономіч- ному рівні, перейдемо до з’ясування сенсів інноваційних впроваджень та їх предметної значимості на мікрорівні. Вирішенням завдання стало напіввід- крите запитання «Що приносить впро- вадження інновації підприємству?». Спочатку респонденти мали вибрати відповідь серед означених альтернатив, до яких ми віднесли переважно еконо- мічні результати (вигоди та витрати) від інноваційних впроваджень. Також ми запропонували розширити перелік наведених наслідків власним баченням економічних та соціальних сенсів того, для чого підприємства впроваджують інновації. Результати відповідей пода- ні в табл. 10. Очевидно, що респонденти в загаль- ному виявили значну зацікавленість задачею, на це запитання відповіли всі викладачі та майже всі студенти (за ви- нятком 3 осіб), однак вони активно від- значали свої оцінки з-поміж наведених у анкеті альтернатив і досить пасивно віднеслись до можливості розширити їх перелік власними баченнями. При цьому, якщо при макроекономічному аналізі цілей розробки та застосуван- ня інновацій респонденти бачили та вказували серед запропонованих аль- тернатив як економічні, так і соціальні цілі, то на мікрорівні вони додали до переліку альтернатив здебільшого еко- номічні, а не соціальні спрямування впровадження інновацій. Майже 94% усіх респондентів вва- жають, що основним результатом ін- новаційних впроваджень є підвищення конкурентоспроможності в умовах рин- кової економіки. Для викладачів другим за значимістю результатом є зменшення собівартості продукції (91%). Викладачі вважають, що впровадження інновацій несе для підприємства як додатковий прибуток (83%), так і додаткові ви- трати (83%), в усних коментарях вони відзначили, що вигоди і витрати — це «дві сторони однієї медалі». Більшість викладачів вбачають у процесі впрова- дження інновацій додаткові ризики для підприємства. Студенти після найбільш значимої конкурентоспроможності від- значають можливість отримання додат- кового прибутку (73,7%) і далі за рей- тингом — зменшення собівартості про- дукції (58%), додаткові витрати (47%), додаткові ризики (41%). Конкретизуючи наведені позитив- ні зміни від впровадження інновацій Таблиця 9 Переваги у визначенні макроекономічних цілей інновацій (у % до кількості відповідей) Цілі Викладачі Студенти Разом Економічні 57,8 52,2 52,7 Соціальні 42,2 47,8 47,3 Всього 100,0 100,0 100,0 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІ Наука та наукознавство, 2011, № 3 43 на підприємствах, студенти розширю- ють їх перелік власними факторами зростання успішності підприємств від їх інноваційної активності: вдоскона- лення управління через впровадження новітніх методів роботи (2,2%), вдо- сконалення та покращення спожив- чих характеристик товарів та послуг (1,5%), розвиток науки (1%), розши- рення зв’язків (1%), збільшення кіль- кості робочих місць (1%), екологізація виробництва (1%). Усі запропоновані та наведені рес- пондентами позитивні наслідки від впровадження інновацій на підпри- ємстві мають переважно економіч- ний або соціальний характер. Однак існує ціла низка наслідків, які можна віднести одночасно як до економіч- них, так і до соціальних. Наприклад, зменшення собівартості і ціни товару, з одного боку, впливає на економічні результати діяльності підприємства, а з іншого, приводить до зменшення витрат споживачів, а отже, має соці- альний характер. Тому ми виділяємо групу соціально-економічних наслід- ків, до якої відносимо (окрім наведе- ного): додатковий прибуток, частина якого спрямовується на споживання власника та найманих робітників; но- ві методи управління, перехід на які передбачає передусім отримання до- даткових знань; розширення зв’язків, що веде до зростання соціального ка- піталу. Одразу зазначимо, що такий Таблиця 10 Оцінка мікроекономічних цілей щодо впровадження інновацій Наслідки1 Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* 1) Конкурентні переваги на ринку 22 95,7 257 93,8 279 93,9 2) Зменшення собівартості продукції 21 91,3 158 57,7 179 60,3 3) Додатковий прибуток 19 82,6 202 73,7 221 74,4 4) Додаткові витрати 19 82,6 130 47,4 149 50,2 5) Додаткові ризики 13 56,5 113 41,2 126 42,4 6) Нові методи управління, покращення управління 0 - 6 2,2 6 2,0 7) Розвиток науки 0 - 3 1,2 3 1,0 8) Екологізація виробництва 0 - 2 0,7 2 0,7 9) Збільшення зв’язків, зменшення трансакційних витрат 0 - 3 1,2 3 1,0 10) Збільшення робочих місць для сектору науки і для ви- робництва 0 - 2 0,7 2 0,7 11) Вдосконалення товарів та послуг 1 4,3 4 1,5 5 1,7 1 1-5 — альтернативи, наведені в анкеті, 6—11 – альтернативи, запропоновані респондентами; * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 344 поділ є достатньо абстрактним, однак для проведення нашого дослідження, на нашу думку, допустимий. Розподіл голосів за цією класифікацією показа- ний у табл. 11. Як бачимо, на мікрорівні, за оцін- ками респондентів, інновації приво- дять переважно до економічних, а не до соціальних наслідків. Якщо навіть усі соціально-економічні наслідки дуже умовно поділити порівно на соціальні та економічні окремо, то навіть в такій досить абстрактній моделі питома вага соціальних ефектів сягне близько 20%. На нашу думку, більшість можливих соціальних наслідків впровадження ін- новацій на мікрорівні на даному етапі дослідження залишились невиявлени- ми, оскільки: — 92% респондентів — студен- ти, які моделюють ситуацію на осно- ві отриманих в університеті знань, а об’єктом основної уваги більшості на- вчальних дисциплін є саме економічні аспекти діяльності підприємств; — крім оцінок наведених переваж- но економічних результатів, хотілось виявити власні думки респондентів, чи бачать вони соціальні наслідки впровадження інновацій на підпри- ємстві та які, саме на цьому додатко- во наголошували під час опитування інтерв’юери, однак таке завдання на даному етапі виявилось складним як викладачів, так і студентів. Далі респонденти мали конкрети- зувати зміст наведених в анкеті суто економічних за змістом результатів інноваційної діяльності підприємства, тобто детально розшифрувати кожен із наслідків 1—5, поданих у табл. 10, визначивши, за рахунок яких факто- рів їх може отримати або досягнути підприємство. У результаті ми отрима- ли розуміння, відображені в табл.12. Загалом, як бачимо, респонденти оцінюють інноваційні впровадження на підприємстві як позитивний аспект його діяльності, що, попри необхід- ність додаткових витрат та наявність додаткових ризиків (причому не тільки економічних, а й технологічних та ре- путаційних), приносить підприємству зростання конкурентоспроможності та економічної ефективності, здатність краще задовольнити попит споживачів. Коли респонденти почали самостій- но деталізувати наслідки впровадження інновацій на підприємстві та визначати, за рахунок дієвості яких факторів ці на- слідки проявляться, то виявилось, що кожен поверхнево економічний наслі- док залежить не тільки від економічних факторів, а й від соціальних. Так, підпри- Таблиця 11 Розподіл голосів щодо економічних, соціально-економічних та соціальних наслідків впровадження інновацій Характер наслідків Наслідки Частка, % Економічні Конкурентні переваги на ринку, додаткові витра- ти, додаткові ризики 57,1 Соціально- економічні Додатковий прибуток, зменшення собівартості продукції та ціни, нові методи управління збільшення зв’язків 41,6 Соціальні Розвиток науки, екологізація виробництва збільшення кількості робочих місць, вдосконалення товарів та послуг 1,3 Разом 100,0 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІ Наука та наукознавство, 2011, № 3 45 Т аб ли ця 1 2 Д ет ал із ац ія р ес по нд ен та м и на сл ід кі в вп ро ва дж ен ня ін но ва ці й на п ід пр иє м ст ві Ф ак то ри п о ко ж но м у із н ас лі дк ів , н ав ед ен і р ес по нд ен та м и1 В ик ла да чі С ту де нт и Р аз ом К -т ь, ос іб П ит ом а ва га ,% * К -т ь, о сі б П ит ом а ва га ,% * К -т ь, ос іб П ит ом а ва га ,% * М о ж л и в і ви го ди , я к і о т р и м у є п ід п р и є м с т в о в ід в п р о в а д ж е н н я і н н о в а ц ій 1 ) К он ку ре нт ні п ер ев аг и на р ин ку д о с я га ю т ь с я з а р а х у н о к ( к р ім з а - зн а ч е н о го в а н к е т і « н о в і т о в а р и » ): - зм е н ш е н н я з а т р а т - п о к р а щ е н н я я к о с т і - н о в е о б л а д н а н н я , т е х н ік а - зр о с т а н н я п р и б у т к у - зр о с т а н н я о б с я гі в , а с о р т и м е н т у - зм е н ш е н н я ц ін и - р о зш и р е н н я с е гм е н т у , н о в і р и н к и - зб іл ь ш е н н я п о п и т у - зр о с та н н я ш в и д к о с ті о б о р о ту к а п іт а л у , р е с у р с ів - н о в і м е т о д и у п р а в л ін н я - л ід и р у ю ч і п о зи ц ії н а р и н к у - ін ш е 0 7 5 0 0 1 4 1 1 3 1 4 - 4 3 ,0 3 1 ,3 - - 6 ,3 2 5 ,0 6 ,3 6 ,3 1 8 ,8 6 ,3 2 5 ,0 9 8 0 4 2 6 2 5 1 0 3 3 1 1 3 6 4 1 6 4 ,6 4 1 ,2 2 1 ,6 3 ,1 1 2 ,9 5 ,2 1 7 ,0 5 ,7 1 ,5 3 ,1 2 ,1 7 ,8 9 8 7 4 7 6 2 5 1 1 3 7 1 2 4 9 5 2 0 4 ,3 4 1 ,4 2 2 ,4 2 ,9 1 1 ,9 5 ,2 1 7 ,6 5 ,7 1 ,9 4 ,3 2 ,4 9 ,5 2) З м ен ш ен ня с об ів ар то ст і п ро ду кц ії в ід бу ва єт ьс я за р ах ун ок ( кр ім з а- пр оп он ов ан ог о в ан ке ті « ек он ом ія н а ре су рс ах ») : - зр о с т а н н я п р о д у к т и в н о с т і р е с у р с ів , н о в і т е х н о л о гі ї, т е х н ік а - а в т о м а т и за ц ія в и р о б н и ц т в а - е к о н о м ія р е с у р с ів - е к о н о м ія р о б о ч о го ч а с у - о т р и м а н н я п іл ь г - зм е н ш е н н я с е р е д н іх в и т р а т - ін ш е 4 2 4 1 2 1 1 2 8 ,6 1 4 ,3 2 8 ,6 7 ,1 1 4 ,2 7 ,1 7 ,1 3 9 1 8 3 4 8 2 6 1 2 3 6 ,1 1 6 ,7 3 1 ,5 7 ,4 1 ,9 5 ,6 1 1 ,1 4 3 2 0 3 8 9 4 7 1 3 3 5 ,2 1 6 ,4 3 1 ,2 7 ,4 3 ,3 5 ,7 1 0 ,7 І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 346 1 П ід к р е с л е н н я м в и д іл е н і с о ц іа л ь н о с п р я м о в а н і ф а к т о р и . * Ч а с т к а р е с п о н д е н т ів , щ о о б р а л и ц ю а л ь т е р н а т и в у п о р я д і з ін ш и м и , о с к іл ь к и п и т а н н я п е р е д б а ч а л о м о ж л и в іс т ь в и б о р у д е к іл ь к о х а л ь т е р н а т и в . 3) О тр им ан ня д од ат ко во го п ри бу тк у в ід і н н о в а ц ій ( к р ім н а в е д е н о го в а н к е т і « зм е н ш е н н я ц ін и » ) - зм е н ш е н н я в и тр а т, т р у д о в и х р е с у р с ів , п л а ти з а р е с у р с и , за р п л а ти , - з б іл ь ш е н н я о б с я гі в в и р о б н и ц т в а , а с о р т и м е н т у , н о м е к л а т у р и - п о к р а щ е н н я я к о с т і т о в а р ів - з р о с т а н н я п о п и т у - в и р о б н и ц т в о н о в и х п о с л у г т а т о в а р ів - в и х ід н а н о в і р и н к и ін ш е 6 7 1 1 0 0 4 4 6 ,2 5 3 ,8 7 ,7 7 ,7 - - 3 0 ,8 2 2 4 0 1 6 2 4 3 5 1 7 1 6 ,1 2 9 ,2 1 1 ,7 1 7 ,5 2 ,2 3 ,6 1 2 ,7 2 8 4 7 1 7 2 5 3 5 2 1 1 8 ,7 3 1 ,3 1 1 ,3 1 6 ,7 2 ,2 3 ,3 1 2 ,1 М о ж л и в і в т р а т и , я к і о т р и м у є п ід п р и є м с т в о в ід в п р о в а д ж е н н я і н н о в а ц ій 1 ) Д од ат ко ві в ит ра ти н а ( к р ім н а в е д е н о го в а н к е т і « за к у п к у і н н о - в а ц ій , п ід в и щ е н н я к в а л іф ік а ц ії » ): - н о в е о б л а д н а н н я , у с т а т к у в а н н я , й о го о б с л у го в у в а н н я , - в и т р а т и н а Н Д Д К Р - в и т р а т и н а д о д а т к о в и й п е р с о н а л , й о го н а в ч а н н я - в т р а т а ч а с у - н о в і р е с у р с и , с и р о в и н а - в и т р а т и н а з а к у п к у п а т е н т ів , л іц е н зі й ін ш е 5 2 2 0 1 1 3 5 0 ,0 2 0 ,0 2 0 , - 1 0 ,0 1 0 ,0 3 0 ,0 2 8 1 0 8 3 5 2 2 0 3 4 ,6 1 2 ,3 9 ,9 3 ,7 6 ,2 2 ,5 2 4 ,6 3 3 1 2 1 0 3 6 3 2 3 3 6 ,3 1 3 ,2 1 1 ,0 3 ,3 6 ,6 3 ,3 2 6 ,5 2 ) Д од ат ко ві р из ик и, щ о п о в ’я за н і із ( к р ім п р и в е д е н о го в а н к е т і « в е л и к и й с т р о к о к у п а є м о с т і» ): - в т р а т о ю п р и б у т к у , е ф е к т и в н о с т і - н е в ід п о в ід н іс т ю і н н о в а ц ій п о п и т у - зр о с т а н н я м к а п іт а л о є м н о с т і - б а н к р у т с т в о м - д о д а т к о в и м и в и т р а т а м и - н е я к іс н і, ш к ід л и в і, н е п о т р іб н і т о в а р и - н е д о б р о с о в іс н о ю к о н к у р е н ц іє ю - п р о б л е м а м и і з за к о н о д а в ч и м о ф о р м л е н н я м п а т е н т ів , ін т е л е к - т у а л ь н о ї в л а с н о с т і - п о л іт и ч н и м и т а н а д зв и ч а й н и м и п о д ія м и - ін ш е 0 1 1 1 1 1 1 1 0 0 - 1 6 ,7 1 6 ,7 1 6 ,7 1 6 ,7 1 6 ,7 1 6 ,7 1 6 ,7 - - 1 2 2 4 3 3 4 6 4 3 3 1 2 1 7 .4 3 4 ,4 4 ,3 4 ,3 5 ,8 8 ,7 5 ,8 4 ,3 4 ,3 1 7 ,4 1 2 2 5 4 4 5 7 5 4 4 1 2 1 5 ,5 3 1 ,0 5 ,3 5 ,3 6 ,2 9 ,3 6 ,2 5 ,3 5 ,3 1 5 ,5 П ро до вж ен ня т аб ли ці 1 2 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАУЦІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ І ПРОБЛЕМИ Наука та наукознавство, 2011, № 3 47 ємство може досягнути конкурентних переваг на ринку за рахунок покращення якості продукції, зменшення ціни товарів та зростання і кращого задоволення по- питу споживачів; зменшення собівартос- ті продукції — за рахунок економії часу та витрат ресурсів; отримання додаткового прибутку — від зростання якості товарів, зменшення цін та задоволення потреб через випуск нових товарів тощо. Тобто досягнення позитивних наслідків іннова- ційної активності підприємства можливе лише за умови дії одного із наведених або суми соціальних факторів. Реалізація позитивних економічних наслідків впровадження інновацій на рівні підприємства є неможливою без дії соціальних факторів, таких як по- кращення якості товарів, зменшення їх ціни, зростання задоволення попиту, краще задоволення потреб споживачів новими товарами, економія робочого часу та трудових витрат тощо. Тому усі фактори можливих наслід- ків (вигід та втрат) для підприємства від впровадження інновацій, які самостій- но навели респонденти, можна класи- фікувати як такі, що мають переважно економічну або переважно соціальну спрямованість (табл.13). Таким чином, на думку респонден- тів, можливі вигоди, які отримує під- приємство від інноваційної діяльності, переважно будуть визначатись дієвістю економічних факторів від впроваджен- ня інновацій, однак від 20% (за оцін- кою викладачів) до 30% (за оцінкою студентів) цих вигід принесуть підпри- ємству позитивні соціально спрямо- вані фактори інноваційної діяльності. Оцінка респондентами значимості со- ціальних наслідків інноваційної ак- тивності підприємств щодо можливих втрат майже аналогічна і коливається від 19% на думку викладачів до 25% на думку студентів Таблиця 13 Оцінка значимості соціальних та економічних факторів вигід та втрат підприємств від впровадження інновацій (у % до кількості відповідей) Наслідки Фактори Викладачі Студенти Разом Вигоди Економічні 80,3 69,6 70,8 Соціальні 19,7 30,4 29,2 Разом 100,0 100,0 100,0 Втрати Економічні 81,0 75,0 75,7 Соціальні 19,0 25,0 24,3 Разом 100,0 100,0 100,0 Одержано 16.03.2011 И.В.Ящишина Взаимосвязь социальных и экономических эффектов внедрения инноваций. ІІ В статье анализируются результаты третьего блока социологического исследования, проведенного сре- ди преподавателей и студентов экономических специальностей и направленного на определение экономиче- ской и социальной эффективности инноваций и их взаимосвязи на макро- и микроэкономическом уровнях.

Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. II

Institution

Ähnliche Einträge