Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ

Розглядаються результати соціологічного опитування щодо соціальної значимості інновацій на рівні окремої людини та зроблено узагальнення даних опитування щодо соціальної та економічної ефективності інновацій в цілому для усіх суб’єктів економіки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Ящишина, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49305
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 4. — С. 67-75. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49305
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-493052013-09-16T03:06:02Z Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ Ящишина, І.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Розглядаються результати соціологічного опитування щодо соціальної значимості інновацій на рівні окремої людини та зроблено узагальнення даних опитування щодо соціальної та економічної ефективності інновацій в цілому для усіх суб’єктів економіки. Рассматриваются результаты социологического опроса относительно социальной значимости инноваций на уровне отдельного человека и обобщены данные опроса относительно социальной и экономической эффективности в целом для всех субъектов экономики. 2011 Article Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 4. — С. 67-75. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49305 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Ящишина, І.В. Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ Наука та наукознавство
description	Розглядаються результати соціологічного опитування щодо соціальної значимості інновацій на рівні окремої людини та зроблено узагальнення даних опитування щодо соціальної та економічної ефективності інновацій в цілому для усіх суб’єктів економіки.
format	Article
author	Ящишина, І.В.
author_facet	Ящишина, І.В.
author_sort	Ящишина, І.В.
title	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ
title_short	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ
title_full	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ
title_fullStr	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ
title_full_unstemmed	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ
title_sort	взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ііі
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49305
citation_txt	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 4. — С. 67-75. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT âŝišinaív vzaêmozvâzoksocíalʹnihtaekonomíčnihefektívvprovadžennâínnovacíjííí
first_indexed	2025-07-04T10:19:05Z
last_indexed	2025-07-04T10:19:05Z
_version_	1836711250515460096
fulltext	ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Наука та наукознавство, 2011, № 4 67 Если наука и технологии в Украине вытесняются на обочину общественных и государственных приоритетов, то это означает, что в нашем обществе дегра- дирует сама культура. Процесс этот не- обходимо незамедлительно остановить. Но это нельзя сделать лишь пустыми рассуждениями о целесообразности пе - ре хода Украины на инновационную модель развития и постоянными клят- вами власти о верности европейскому выбору. Нужны, наконец, реальные со- зидательные шаги власти, общества и каждого гражданина страны. 1. Черных Е.Н. Парадигма археологии сквозь призму естественнонаучных методов / Е.Н.Черных // Вестн. РАН. − 2011. — Т.81, № 1. — С. 43—55. 2. Всемирная иллюстрированная энциклопедия: Пер. с фр. — М.: ООО «Издательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2004. — Т. 16. − 1392 с. 3. Добров Г.М. Наука о науке: Начала науковедения. − 3-е изд., доп. и перераб./ Г.М.Добров; отв. ред. и авт. предисл. Н.В.Новиков. — Киев: Наук. думка, 1989. — 304 с.: ил. 4. Стулень Е. За бугром — 6,5 млн. / Е.Стулень // Газета «Сегодня». − 2011. − 3 октября [Элек- тронный ресурс]. − Режим доступа: http://segodnya.ua/pdf/11_218/111003_SEG_KIE_07.pdf. 5. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010—2020 роки в умовах глобалізаційних викликів // Г.О.Андрощук, І.Б.Жиляєв, Б.Г.Чижевський, М.М.Шевченко. — К.: Парламентське вид-во, 2009. — 632 с. Получено 25.11.2011 Б.А.Маліцький Міжкраїнова мобільність вчених як наслідок просторового переміщення центрів науково-технологічної активності Визначено поняття «мобільність вчених». Розглянуто створення і розвиток центрів наукової і технологічної активності у різних країнах світу з найдревніших часів до нашого часу у зв’язку з міжкраїновою мобільністю вчених та спеціалістів. Зроблено висновки та дано рекомендації щодо вирішення проблеми мобільності вчених в Україні. Попри економічний та технокра- тичний характер інноваційного про- цесу у буденному розумінні, еконо- міка — це не тільки (і не стільки) технологічна система, але й система соціальна. Тому наступним етапом дослідження стало виявлення бачен- ня респондентами корисності інно- вацій для людей. На пряме запитання «Чи приносять користь інновації лю- дям?» схвальну відповідь дали 98,3% респондентів. І.В.Ящишина ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Розглядаються результати соціологічного опитування щодо соціальної значимості інновацій на рівні окремої людини та зроблено узагальнення даних опитування щодо со- ціальної та економічної ефективності інновацій в цілому для усіх суб’єктів економіки. © І.В.Ящишина, 2011 І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 468 Далі ми спробували визначити, які саме ефекти інноваційного впроваджен- ня присутні у соціальній площині на рів- ні окремої людини та як розуміють ці ефекти респонденти. Одразу зазначимо, що оцінка соціальної ефективності інно- вацій у нашому випадку здійснювалася вибірковою групою, що є: 1) насамперед споживачами; 2) переважно молоддю. Зважаючи на цю обставину, ми має- мо результат рольового моделювання, де респонденти самостійно оцінюють соціальну ефективність інновацій для людини в якості споживача, найманого працівника та підприємця у формі від- повідей на відкриті запитання. Розпочнемо з корисності інновацій для споживача (табл. 14). Оцінка отримана за результатами від- повідей 268 респондентів, що становить 89,3% обсягу досліджуваної сукупності. Серед студентів, які не відповіли на це за- питання, — переважно першокурсники. З-поміж означених рольових груп сту- пінь довіри до отриманих оцінок по даній ознаці найвищий, оскільки має місце ре- презентація оцінок власне споживачами. Найбільш значимими позитивами від інновацій для споживача є, на думку викладачів, зростання якості товарів та зменшення їх ціни, з точки зору студен- тів поряд із зростанням якості вагомим є зростання вибору товарів та послуг. Таким чином, ми маємо підтвер- дження значимості соціальних факто- рів в отриманні додаткових вигід ви- робниками від впровадження інновацій через задоволення потреб споживача, а саме через розширення асортименту та підвищення якості товарів і послуг на фоні зменшення їх собівартості, тобто досягнення економічного ефекту під- приємством можливе лише шляхом ви- конання соціального запиту. Інновації можуть виявити свою економічну ефек- тивність тільки за умови їх соціальної ефективності для споживача. Ефекти від впровадження іннова- цій для людини як найманого праців- ника оцінював 81% респондентів. Не відповіли на це запитання чверть ви- кладачів та майже 1/5 студентів. Резуль- тати групування отриманих відповідей наведені в таблиці 15. Таблиця 14 Оцінка позитивних наслідків від впровадження інновацій для споживача Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Зростає вибір товарів та послуг 5 25,0 102 41,1 107 39,9 Зростає якість товарів та послуг 12 60,0 101 40,7 113 42,2 Зменшуються ціни на товари та послуги 7 35,0 43 17,3 50 18,7 Зростає рівень за- доволення потреб 3 15,0 14 5,6 17 6,3 Зростає якість життя, зручність 2 10,0 19 7,7 21 7,8 Інше 2 10,0 22 8,9 24 9,0 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Наука та наукознавство, 2011, № 4 69 У розумінні викладачів соціальна ефективність інновацій для найманих працівників лише позитивна і полягає у покращенні умов праці, зростанні заро- бітної плати та інших доходів та змен- шенні частки важкої фізичної праці. На думку студентів найбільш значимими наслідками інновацій для працівників є полегшення самої праці, вдоскона- лення її умов та зростання кваліфікації, умінь і знань. Майже не бачать студенти позитивного впливу інновацій на ріст зарплати працівників. На відміну від викладачів, 7% студентів вбачають і не- гативні прояви інновацій щодо робочої сили, до яких вони віднесли додаткові витрати на освіту. Тільки 2% опитаних відзначили зростання самореалізації та впровадження власних ідей працівни- ків під впливом інновацій. Серед інших наслідків вони назвали зростання без- пеки праці, появу нових робочих місць, розвиток людини, зростання її інтелі- гентності, прагнення до самовдоскона- лення тощо. Наступна логічна задача для рес- пондентів полягала у визначенні ефек- тів впровадження інновацій для лю- дини у ролі підприємця-власника. Цю ситуацію моделювали 86,7% досліджу- ваної сукупності, на питання не відпо- віли 4 викладачі (7,4%) і 36 студентів (13%). Оцінки респондентів подані в таблиці 16. За оцінками респондентів людина як підприємець зацікавлена у впро- вадженні інновацій передусім еконо- мічно і бачить основний сенс в зрос- танні прибутку та зменшенні витрат виробництва, нарощуванні конкурен- тоздатності, лідируванні на ринку та виході на нові ринки, а також у роз- витку підприємства через реалізацію нових можливостей. Серед інших Таблиця 15 Оцінка наслідків від впровадження інновацій для найманого працівника Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Полегшення роботи, зменшення фізичної важкої праці 4 23,5 101 44,6 105 43,3 Зростання кваліфікації, освіти, умінь 2 11,8 41 18,1 43 17,7 Економія часу 0 - 8 3,5 8 3,3 Покращення умов праці 10 58,8 57 25,2 67 27,6 Самореалізація, впрова- дження власних ідей 1 5,9 4 1,8 5 2,1 Негативні: зменшення кількості робочих місць, заміна людей машина- ми, додаткові витрати на освіту 0 - 16 7,1 16 6,6 Зростання зарплати та інших доходів 6 35,3 5 2,2 11 4,5 Інше 1 5,9 30 13,2 31 12,7 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 470 інноваційних ефектів для підприємця студенти називали: моральне задово- лення, посилення залежності від ринку науково-технічної інформації, розши- рення діяльності фірми, випуск нової продукції, швидке реагування на зміну попиту тощо. Ще раз зазначимо, що оцінки за позиціями «найманий працівник» та «підприємець» не є експертними, а представлені насамперед з позицій бу- денного, рольового розуміння на базі отриманих економічних знань. Відійшовши від заданого конкретно навантаженого розуміння інновацій- ності, ми спробували також одержати відповіді щодо ефективності інновацій у максимально широкому соціальному контексті. Для цього респондентам бу- ло запропоновано відкрите запитання «У чому користь від інновацій людині як…?». За результатами ми отримали відповіді від 47 респондентів, що по сукупності становить лише 15,7%. Та- ка низька репрезентативність не дає можливості робити типові висновки, однак серед наведеного респондента- ми: користь від інновацій людині як індивідууму — розвиток особистості; людині як особі — покращення умов життя; людині як інвестору — можли- вість заробляти; людині як громадя- нину — зменшення залежності країни від інших країн; людині як винахідни- ку — можливість реалізувати свої ідеї; людині як власнику — покращення по- зицій на ринку; студенту — полегшен- ня у складанні сесії, людству — про- грес, зростання обсягу нових знань; поліпшення рівня життя. Як бачимо, усі власні бачення респондентів значи- мості інновацій мають соціальну спря- мованість, що торкається не тільки окремої особи, а важлива для великих груп людей, навіть людства в цілому. Підсумовуючи результати опи- тування за питаннями ІІІ блоку, ми можемо зробити узагальнення щодо визнання нашою вибіркою значення соціальних ефектів від інновацій для країни в цілому, бізнесу та окремої лю- дини, зобразивши їх на рисунку в сис- Таблиця 16 Оцінка наслідків впровадження інновацій для підприємця Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Зменшення витрат виробни- цтва, собівартості 5 26,4 69 28,6 74 28,5 Зростання ефективності ви- робництва, прибутку 13 68,4 121 50,2 134 51,5 Раціональне використання часу 0 - 5 2,1 5 1,9 Зростання конкурентоздатності 2 10,5 39 16,2 41 15,8 Лідирування на ринку 1 5,3 8 3,3 9 3,5 Швидший обіг капіталу 0 - 1 0,4 1 0,4 Вихід на нові ринки 0 - 14 5,8 14 5,4 Економія часу 0 - 7 2,9 7 2,7 Нові можливості, розвиток 1 5,3 8 3,3 9 3,5 Інше 3 15,9 32 13,3 35 12,9 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання передбачало можливість вибору декількох альтернатив. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Наука та наукознавство, 2011, № 4 71 темі координат «економічна ефектив- ність — соціальна ефективність». Загалом рисунок характеризує ди- лему між економічним та соціальним використанням коштів суспільства1. У нашому випадку ми застосовуємо його для ілюстрації різної ваги соціальних та економічних наслідків інновацій для суб’єктів економіки. Як бачимо, на рівні окремого під- приємства (підприємця) економічні ефекти інновацій витісняють соціаль- ні, розуміння соціальної ефективності інновацій зростає і майже зрівнюється з економічною ефективністю на ма- кроекономічному рівні, де основним є задоволення загальнонаціональних суспільних інтересів, а на рівні окремої людини соціальне значення інновацій знову суттєво зростає. Після визначення соціальних та економічних ефектів для країни, під- приємства та окремої людини ми пе- рейшли до останнього блоку завдань, що умовно називається «інновації та майбутнє» і спрямований на визна- чення бачення респондентами місця інновацій серед можливих пріоритетів сучасної економічної політики країни. Тому ми звернулись до них із завдан- ням вибрати серед запропонованих альтернатив той шлях, якому має на- дати перевагу держава для досягнення суспільного добробуту. Питання було напіввідкритим і передбачало вибір одного варіанту із наведених альтерна- тив. На нього відповіли усі викладачі та 98,8% студентів. Результати характери- зує таблиця 17. Очевидно, що абсолютна більшість (70%) опитаних, в тому числі 83% ви- кладачів та 69% студентів, вбачають можливість досягнення найбільшої со- ціальної цілі економіки — досягнення добробуту народу — через впроваджен- ня науково обґрунтованих інновацій, розвиток науки та освіти. Екстенсив- ний шлях розвитку за допомогою до- даткового залучення матеріальних ре- сурсів не підтримали викладачі, однак Соціальна та економічна ефективність інновацій для різних суб’єктів економіки 1 Кілієвич О. Мікроекономіка для аналізу державної політики: Підручник / Олександр Кілієвич, Олек- сандр Мертенс. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. — С. 569—570. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 472 обрав 21% студентів (в усних комен- тарях вони пояснювали свій вибір не- повним використанням наявних зараз у національній економіці ресурсів). Збільшення використання робочої си- ли через подовження робочого часу як шлях до добробуту громадян допускає незначна частка респондентів, що міс- тить 1 викладача та 6 студентів, а зрос- тання пенсійного віку — ще 4 студенти (1,3% опитаних). Як власний варіант шляхів досягнення добробуту країни викладачі наводили подолання коруп- ції, зменшення диференціації доходів, розвиток підприємництва, а студенти — зменшення безробіття через зростання кількості робочих місць, удосконален- ня системи мотивації праці, зростання зарплати, стимулювання розвитку під- приємств, зменшення рівня цін, обме- ження розвитку капіталізму. Отже, на думку респондентів досяг- нення зростання суспільного добробуту для сучасної країни мало пов’язується зі збільшенням соціально-трудового навантаження на найманого працівни- ка та інтенсифікацією використання його робочої сили, набагато дієвішим є шлях науково-технічного та іннова- ційного розвитку. Його готові прийня- ти як старше покоління, так і молодь. Після з’ясування майбутнього кра- їни респонденти визначали бачення себе на інноваційному шляху розви- тку, обираючи один із варіантів відпо- відей на запитання: «Чи пов’язуєте Ви свою майбутню роботу зі створенням або впровадженням інновацій?», вибір альтернатив розподілився наступним чином (табл. 18). Особисте майбутнє без впрова- дження інновацій вже сьогодні немож- ливе, стверджує третина респондентів, зокрема третина студентів та дві трети- ни викладачів. Ще 10% викладачів та 42% студентів хотіли б, щоб так стало- ся, щоправда, поки що для них це лише бажана перспектива. Достатньо значна частка опитаних (17%) затрудняється відповісти. Цікаво, що повністю запе- речують власне інноваційне майбутнє лише 3,4% респондентів, вважаючи, Таблиця 17 Вибір шляху досягнення добробуту Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,% К-ть, осіб Питома вага,% К-ть, осіб Питома вага,% Збільшити використання ро- бочої сили через подовження тривалості робочого часу 1 4,3 6 2,2 7 2,4 Збільшити кількість зайнятих подовженням пенсійного віку в країні 0 - 4 1,5 4 1,3 Наростити обсяги виробни- цтва, збільшуючи кількість залучених у виробництво матеріальних ресурсів 0 - 57 20,8 57 19,2 Стимулювати розробку та впровадження інновацій через розвиток науки та освіти 19 82,6 189 69 208 70,0 Ваш варіант 3 13,0 18 6,6 21 7,7 Всього 23 100,0 274 100,0 297 100,0 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Наука та наукознавство, 2011, № 4 73 що гроші можна заробити іншим шля- хом. Серед власних варіантів студен- ти називають необхідність додаткової освіти та знань, можливість такої ро- боти не в Україні. Таким чином, проведене соціоло- гічне дослідження та його аналіз умож- ливлюють наступні узагальнення. 1. Щодо теоретичних знань та дже- рел інформації: — при поясненні терміну «іннова- ція» більшість респондентів надають перевагу розумінню його як чогось но- вітнього та технократичного і тяжіють до наголошення на його економічному аспекті, його соціальна сторона ба- читься менш вагомою, особливо ви- кладачам; — важливо, що із самим поняттям «інновація» сучасні студенти почина- ють знайомитись ще у школі, здебіль- шого на уроках економіки, а в універ- ситеті з кожним курсом поглиблюють його вивчення, однак більше ґрунтов- них знань набувають студенти спеці- альності «Економіка підприємства», що вивчають такі фахові дисципліни, як «Технології виробництва», «Еко- номіка та організація інноваційної ді- яльності», «Організація виробництва», «Проектний аналіз» тощо. Для студен- тів інших спеціальностей основним ін- формаційним джерелом про інновації є дисципліни циклу економічної теорії та окремі дисципліни фахової підго- товки; — щодо взаємозв’язку етапів ін- новаційного процесу із його результа- тами, то аналіз виявив певне розумін- ня послідовності процесів науково- інноваційної діяльності, однак ві- рно відобразити логіку всього циклу «наука—виробництво» зуміли лише 35% викладачів та, як наслідок, 18% студентів; — усі опитані достатньо слабо відо- бразили знання особистостей — засно- вників теорій інноваційного розвитку економіки країни та підприємства. 2. Щодо оцінок соціальної значимос- ті інновацій: — респонденти надали значну пе- ревагу використанню інновацій в еко- номічній та науковій діяльності серед інших можливих сфер їх застосування; — опитувані по-різному оцінюють можливість застосування інновацій у різних видах діяльності. Так, викладачі вважають, що інновації можна впрова- дити в усіх сферах діяльності людини Таблиця 18 Власне майбутнє й інновації Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,% К-ть, осіб Питома вага,% К-ть, осіб Питома вага,% Так, сучасний розвиток без цьо- го неможливий 13 65,0 90 32,8 103 35,0 Хотілось би 2 10,0 116 42,3 118 40,1 Затрудняюсь відповісти 3 15,0 47 17,2 50 17,0 Ні, така робота малоприбуткова і потребує багато витрат 0 - 5 1,8 5 1,7 Ні, гроші можна заробити лег- шим шляхом 1 5,0 9 3,3 10 3,4 Ваш варіант 1 5,0 7 2,6 8 2,7 Всього 20 100,0 274 100,0 294 100,0 І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 474 (48%), при цьому чітко їх ранжуючи: реальна економіка та управлінська ді- яльність, педагогічна, наукова діяль- ність, охорона здоров’я, політична, соціальна та побутова сфери. Отже, викладачі бачать великі можливості за- стосування інновацій у невиробничій сфері. Студенти більше схиляються до важливості застосування інновацій пе- редусім в економіці (64%) та науковій діяльності (55%), а вже потім у побуто- вій, управлінській, охороні здоров’я, педагогічній тощо; — у секторі реальної економіки інновації несуть більш техніко-техно- логічне навантаження і найбільше спрямовані на вдосконалення техно- логій, однак застосовуються для по- кращення техніки, товарів та послуг, методів праці й управління; — респонденти визнають основною макроекономічною метою впроваджен- ня інновацій отримання економічних результатів (досягнення конкуренто- спроможності економіки країни, зрос- тання лідируючих позицій країни на світовому ринку), що отримало 58% голосів викладачів та 52% голосів сту- дентів; поряд з цим 48% студентів та 42% викладачів вважають, що іннова- ції служать соціальним цілям суспіль- ства: покращенню рівня життя людей, збільшенню національного доходу та зростанню суспільного добробуту; — на мікроекономічному рівні, на думку респондентів, інновації приво- дять переважно до економічних, а не до соціальних наслідків (значимість останніх навели лише 1,3% опитаних); — до позитивних економічних на- слідків інноваційної діяльності підпри- ємств респонденти віднесли (за рей- тингом) підвищення конкурентоспро- можності підприємства, можливість отримання додаткового прибутку та зменшення собівартості продукції; — конкретизуючи, за рахунок яких факторів можлива реалізація позитив- них економічних наслідків впроваджен - ня інновацій на рівні підприємства, респонденти визнали, що 20—30% ус- піху забезпечують соціальні фактори, до яких вони віднесли: покращення якості товарів, зменшення їх ціни, зростання задоволення попиту, краще задоволення потреб споживачів нови- ми товарами, економію робочого часу та трудових витрат тощо; — серед додаткових витрат, які за- вдає підприємству впровадження ін- новацій, опитувані бачать переважно економічні, однак і відмічають необ- хідність соціальних затрат, пов’язаних із необхідністю найму додаткової ро- бочої сили, підвищенням кваліфікації та отриманням нових знань; — 57% викладачів та 42% студентів відзначили ризиковість інноваційної діяльності підприємств, яка на третину визначається можливістю підприєм- ства виконати соціальне замовлення споживачів; — в цілому від 19% (на думку ви- кладачів) до 25% (на думку студентів) можливих втрат підприємств, що ре- алізують інновації, несуть соціальні фактори; — майже всі респонденти визнали корисність інновацій для людини; — найбільш значимими позитива- ми від інновацій для споживача є, на думку викладачів, зростання якості то- варів та зменшення їх ціни, з точки зо- ру студентів передусім — зростання ви- бору, а потім і якості товарів та послуг, що повністю підтверджує важливість соціальних факторів в отриманні до- даткових вигід виробниками від впро- вадження інновацій через задоволення потреб споживача; — викладачі визначають соціальну ефективність інновацій для найманих ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. ІІІ Наука та наукознавство, 2011, № 4 75 працівників як позитивну, що полягає в основному у покращенні умов пра- ці (майже 60%), зростанні зарплати (35%), полегшенні роботи (24%); — студенти визнають найбільш значимими наслідками інновацій для працівників полегшення самої праці (43%), вдосконалення її умов (25%) та зростання кваліфікації, умінь і знань (18%), однак студенти не корелюють впровадження інновацій зі зростанням зарплати працівників. На відміну від викладачів 7% студентів вбачають і не- гативні прояви інновацій щодо робочої сили, до яких вони віднесли зменшен- ня кількості робочих місць, заміну лю- дей машинами та витрати на додаткову освіту; — моделювання вагомості інно- вацій для людини як підприємця- власника показало значне зростання значимості економічних ефектів від реалізації інновацій та серйозне посла- блення значимості соціальних — всьо- го до близько 5%; — в цілому респонденти визначили різку полярність значимості інновацій для підприємств і підприємців (у бік економічної ефективності) та для лю- дини (у бік соціальної ефективності) і відносний паритет економічних та соціальних ефектів для держави, що відображає інтереси усіх суб’єктів еко- номіки. 3. Щодо майбутнього інноваційного розвитку: — майже 2/3 опитаних (83% викла- дачів та 69% студентів) з-поміж інших обрали інноваційний шлях розвитку економіки для зростання добробуту населення країни; — по 75% викладачів та студентів пов'язують своє майбутнє із роботою, спрямованою на створення або впро- вадження інновацій, однак якщо 65% викладачів вважають, що сучасний розвиток без цього не можливий і ли- ше 10% хотіли б, щоб так було, то серед студентів ситуація інша: 33% не бачать іншого шляху розвитку, а 42% хотіли б цього. Отже, соціологічне дослідження показало, що інновації володіють зна- чним економічним ефектом, який про - являється на усіх економічних рів- нях: держави, бізнесу та людини; економічна ефективність інновацій залишається вагомим стимулом для їх впровадження передусім на рівні бізнесу; соціальна ефективність інно- вацій реалізується у двох аспектах: по- перше, інновації мають безпосередню соціальну значимість, яка може бути не пов’язана з економічною ефектив- ністю і найбільш вагома для людини та суттєво значима для країни в ці- лому; по-друге, соціальний ефект від впровадження інновацій проявляєть- ся опосередковано через дієвість со- ціальних факторів економічної ефек- тивності, що має місце переважно на мікроекономічному рівні. Одержано 16.03.2011 И.В.Ящишина Взаимосвязь социальных и экономических эффектов внедрения инноваций. III Рассматриваются результаты социологического опроса относительно социальной значимости ин- новаций на уровне отдельного человека и обобщены данные опроса относительно социальной и экономиче- ской эффективности в целом для всех субъектов экономики.

Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. ІІІ

Репозитарії

Схожі ресурси