Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі

Виконано аналіз основних рушійних сил та наслідків глобалізації промислового ринку, окреслено сфери можливих удосконалень логістичного ланцюжка фармацевтичного підприємства. Ключові слова: глобалізація, фармацевтичні підприємства, логістика, ланцюжок створення вартості, контролінг....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Клунко, Н.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49396
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі / Н.С. Клунко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 252-257 — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49396
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-493962013-09-20T03:06:14Z Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі Клунко, Н.С. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Виконано аналіз основних рушійних сил та наслідків глобалізації промислового ринку, окреслено сфери можливих удосконалень логістичного ланцюжка фармацевтичного підприємства. Ключові слова: глобалізація, фармацевтичні підприємства, логістика, ланцюжок створення вартості, контролінг. Проведен анализ основных движущих сил и последствий глобализации промышленного рынка, очерчены сферы возможных усовершенствований логистической цепочки фармацевтического предприятия. Ключевые слова: глобализация, фармацевтические предприятия, логистика, цепочка создания стоимости, контроллинг. The main driving forces and implications of globalization of the industrial market were analyzed at the article, and the areas of possible improvements in supply chain of pharmaceutical companies were outlined. Keywords: globalization, pharmaceutical companies, logistics, value chain, controlling. 2012 Article Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі / Н.С. Клунко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 252-257 — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49396 005.932 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
spellingShingle	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Клунко, Н.С. Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі Економіка промисловості
description	Виконано аналіз основних рушійних сил та наслідків глобалізації промислового ринку, окреслено сфери можливих удосконалень логістичного ланцюжка фармацевтичного підприємства. Ключові слова: глобалізація, фармацевтичні підприємства, логістика, ланцюжок створення вартості, контролінг.
format	Article
author	Клунко, Н.С.
author_facet	Клунко, Н.С.
author_sort	Клунко, Н.С.
title	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
title_short	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
title_full	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
title_fullStr	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
title_full_unstemmed	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
title_sort	роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49396
citation_txt	Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі / Н.С. Клунко // Економіка пром-сті. — 2012. — № 3-4. — С. 252-257 — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT klunkons rolʹlogístičnoísistemifarmacevtičnogopídpriêmstvauprocesahjogoadaptacíídorobotiuglobalʹnomuseredoviŝí
first_indexed	2025-07-04T10:28:05Z
last_indexed	2025-07-04T10:28:05Z
_version_	1836711816967749632
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 252 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) УДК 005.932 Наталя Сергїївна Клунко, канд. екон. наук ПВНЗ «Харківський соціально-економічний інститут» РОЛЬ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ПРОЦЕСАХ ЙОГО АДАПТАЦІЇ ДО РОБОТИ У ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Логістичні операції в умовах глобалі- зації економіки ускладнюються, стають більш динамічними, вагомими, зростає їх вплив на результативність діяльності підпри- ємств. Ці властивості сприяють виникненню серйозних проблем під час планування логіс- тики та контролю за нею. Звичні централізо- вані підходи управління та контролінгу часто обмежені у своїй ефективності, оскільки в полі зору має перебувати велика кількість об’єктів та процесів. Дослідженнями світового фармацевти- чного ринку та особливостей організації їх логістичних систем займалися такі науковці- економісти, як П. Дудкін, М. Дороніна, Л. Костюченко, Є. Крикавський, В. Смири- чинський, Н. Чухрай, Дж. Бушер, Д. Клосс та інші. Зважаючи на досить велику кількість праць щодо логістичного менеджменту, не- вирішеною залишається проблема пошуку ефективних заходів зростання якості логіс- тичних операцій фармацевтичних підпри- ємств. Метою статті є обґрунтування необ- хідності трансформації логістичних ланцюж- ків фармацевтичних підприємств у більш «прозорі» для збільшення їх можливостей адаптуватися до роботи у глобальних умо- вах. Глобалізація економіки є багатогран- ним процесом, основними рушійними сила- ми якого є революційні зміни в інформацій- них технологіях, лібералізація міжнародних зв’язків, зростання якості інфраструктурного забезпечення промисловості. Зазначені фак- тори мають суттєвий вплив на всі без винят- ку галузі, а особливо ті, що займаються нау- ково-технологічним складним виробницт- вом. До таких галузей можна віднести і фар- мацевтичну промисловість. Сучасні процеси глобалізації радика- льно змінюють середовище діяльності про- мислових підприємств. З´являються нові ви- моги до продукції та особливостей виробни- цтва і збуту. Зміна світової промислової па- радигми та перехід від індустріального до постіндустріального суспільного устрою тіс- но пов´язані зі зміною способів організації та технологій виробництва матеріальних благ промисловістю внаслідок бурхливості науко- во-технічного прогресу та глобалізації еко- номічних відносин [1]. У цьому контексті актуалізуються по- треби в пошуку таких форм організації діяльності підприємств, які б дозволили з найвищою мірою ефективності використову- вати всі наявні та доступні ресурси. Як альтернативу централізованим сис- темам управління науковці пропонують під- хід, відповідно до якого логістичні рішення приймаються автономно на всіх рівнях підп- риємства при наявності спільної апаратної платформи. Зрозуміло, що побудувати таку логістичну систему, яка б могла чітко та зла- годжено працювати в будь-яких умовах, до- сить складно, проте науковцями вже є розро- блені спеціальні комплекси програмного за- безпечення, що дозволяють оптимізовувати логістичні процеси. Сьогодні ключові фактори успіху підп- риємств, що працюють на зовнішніх ринках, радикально відрізняються від компетенцій компаній минулого століття. Вільне перемі- щення виробничих об’єктів від місця їх фор- мування до ринків найефективнішого вико- ристання ускладнює та розгалужує ланцюж- ки поставок. Аутсорсинг, який прийшов на зміну внутрішньогосподарському замкнуто- му виробництву, передбачає організацію тіс- них партнерських відносин для підвищення рівня ефективності ланцюжка. На додаток до цього, глобалізація посилює тиск на вироб- ників у полі ціноутворення. Ці критичні умо- ви бізнесу вимагають від організацій зосере- дити увагу менеджерів на побудові стійкого прозорого ланцюжка постачання, розподілу та збуту. Спостерігається збільшення частки спектра логістичних послуг у міжнародній торгівлі лікарськими засобами, що переда- © Н.С. Клунко, 2012 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 253 2012, № 3-4 (59-60) ються на аутсорсинг. При розподілі фарма- цевтичних виробів на аутсорсинг віддають значну частку логістичних послуг, таких як транспортування (внутрішнє – 81%, міжна- родне 80%), складування – 74%, митне очи- щення – 68%, транспортно-експедиційні по- слуги тощо (табл. 1). Таблиця 1 Використання аутсорсингу в каналах розподілу на ринку логістики для фармацевтичних товарів [2] Логістичні послуги, що передаються в аутсорсинг Частка, % у цілому у сфері охорони здоров’я та пов’язаних галузей Внутрішнє транспортування 83 81 Міжнародне транспортування 81 80 Складування 72 74 Митне очищення 65 68 Транспортно-експедиційні послуги 52 60 Консолідовані доставки 46 38 Логістика повернення (дефекти, ремонт) 38 36 Крос-докінг (процес приймання і відвантаження товарів через склад безпосередньо, без розміщен- ня в зоні довготривалого зберігання – авт.) 38 25 Маркування, пакування 36 47 Консультування 17 18 Робота із замовленнями 15 21 Обслуговування покупців 12 21 Чим більше за розміром підприємство, тим розгалуженішою та складнішою є його логістична система. Наприклад, компанія Pfizer Pharmaceuticals є найбільшою фарма- цевтичною корпорацією світу, яка виробляє та реалізує широкий асортимент фармацев- тичної продукції для задоволення методич- них потреб, товарів для особистого догляду, товари медичного призначення для домашніх тварин. Система логістики Pfizer Pharmaceu- ticals забезпечує безперебійне виконання за- вдань 58 виробничими майданчиками на п’яти континентах, які виготовляють ліки для більш ніж 150 країн. Очевидно, що логіс- тична система підприємств такого типу не зможе ефективно діяти без пильного контро- лю спеціальних служб організації, причому чим менш прозорим є логістичний ланцю- жок, тим жорсткіший має бути контроль. Слід розуміти різницю між «контро- лем» та «контролінгом». Контролінг – діяль- ність, що орієнтується на майбутнє (показни- ки минулих періодів тут відіграють важливу роль лише тоді, коли вони мають прямий вплив на майбутнє). Нерідко автори плута- ють поняття «внутрішній контроль» та «кон- тролінг», а іноді взагалі не виділяють остан- ній як окрему підсистему управління. Основ- ні відмінності між контролінгом та внутріш- нім контролем наведено в табл. 2. Контролінг логістичних операцій є ін- струментом своєчасного сигналізування про можливі негативні відхилення, тому систем- ний підхід у контролінгу дозволяє ефективно керувати локальними й особливо міжнарод- ними стратегіями. Контролінг управляє, кон- тролює та коригує оперативні та стратегічні аспекти у плануванні [4]. Ланцюжки поставок є багатоструктур- ними системами з активними елементами, які функціонують в умовах середовища, що ди- намічно розвивається, тому ризики та загрози невизначеності є дуже актуальними для управлінців логістичних процесів. Джерела- ми невизначеності можуть бути коливання попиту, нерівномірність якості ресурсів, не- достовірність даних, перешкоди на шляху передачі інформації. На зниження рівня неви- значеності й направлені функції управління. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 254 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) Таблиця 2 Порівняння контролінгу та контролю [3] Контролінг Контроль (огляд, ревізія) Працює як за стратегічним, так і за операційним напрямом, орієнтуючись на майбутнє Працює спираючись на показники вже ми- нулих періодів Керується рамками процесу планування та кон- тролю Відбувається на різних рівнях на певний момент часу Обслуговує не лише менеджмент компанії, але й інші рівні діяльності підприємства Діє лише в межах менеджменту підприєм- ства (об’єкта контролю) Наглядає за розвитком успішності підприємства під час процесу планування та контролю Правдивість і дотримання функцій контрольної системи Діє в рамках цільових вимог інформаційного за- безпечення компанії Перевіряє контрольні показники діяльності компанії Аналізує показники дохідності Перевіряє перероблені дані, як і економічні зміни на підприємстві в цілому Побудова ланцюжка поставок таким чином, що його можна вважати абсолютно прозорим, є рушійним фактором трансфор- мації структури підприємства в межах орга- нізації та щодо зовнішніх агентів. Прозорість ланцюжка поставок надзвичайно важлива для підприємств, що працюють у міжнарод- ному просторі, адже будь-які затримки або навіть відсутність чи неповнота інформації щодо місця перебування чи умов постачання певних ресурсів можуть завдати непоправної шкоди виробничо-збутовому процесу. Прозорість забезпечується існуванням можливості моніторингу основних парамет- рів переміщення об’єктів у режимі реального часу з метою обґрунтування та прийняття управлінських рішень. Забезпечення прозорості ланцюжка по- ставок означає вимірювання та контроль по- казників ефективності ланцюжка в чотирьох аспектах (рис. 1) [5]: 1. Швидкість (можливість змінювати процеси ланцюжка, їх цілі, учасників, мате- ріальне наповнення з мінімальною часовою затримкою). 2. Стійкість (здатність протистояти невідомим або неконтрольованим подіям). 3. Надійність (спроможність забезпе- чувати достатній рівень якості, своєчасності, економічності). 4. Чутливість (здатність адаптовувати- ся до змін в оточенні, включаючи зміни по- питу, правил конкурентної боротьби та ін- ших факторів, що мають вплив на діяльність підприємства). Рис. 1. Зони забезпечення прозорості логістичного ланцюжка Аналіз окремих вітчизняних та інозем- них фармацевтичних підприємств показує, що багато з них формують або вже сформували так званий «видимий (прозорий) ланцюжок поставок» не усвідомлюючи цього. Проте, для того щоб організації проходили цей шлях швидше, варто узагальнити необхідні кроки для зростання прозорості логістичних систем та систематизувати їх порядок. Отже, на першому етапі основна увага має приділятися забезпеченню оперативного рівня прозорості процесів відвантаження та Швидкість Стійкість Надійність Чутливість Зони забезпечення прозорості логістичного ланцюжка Вимоги до ефективності Витрати на логістику –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 255 2012, № 3-4 (59-60) інвентаризації стану ресурсів. Цей етап, як правило, обмежується одним чи кількома процесами залежно від стратегічної важли- вості. Другий етап фокусується на забезпе- ченні можливості моніторингу стану логіс- тичного об’єкта в будь-якій точці логістич- ного ланцюжка. На цьому етапі необхідна розробка та впровадження автоматизованої системи аналітики та звітності, яка була би здатна формувати наскрізну базу даних. На третьому етапі передбачається роз- робка алгоритмів прогнозування потенцій- них проблем і генерація проактивних захо- дів. Ці етапи можливо пройти, забезпечив- ши існування таких операцій: 1. Створити «Інформаційний центр (хаб)», який буде інтегрувати ключову інфо- рмацію як у межах, так і за межами підпри- ємства стосовно операцій замовлення, відва- нтаження, інвентаризації за допомогою сис- тем планування EPR, TMS, WMS. 2. Контроль за логістичними партне- рами за спеціально розробленими підприємс- твом основними індикаторами, які комплек- сно відображають особливості та якість їх роботи. 3. Диверсифікація ризиків шляхом пе- ренесення частини відповідальності на парт- нерів по окремих операціях. Ці заходи дозволяють підприємству об’єктивно та комплексно оцінювати стан ресурсів, каналів руху ресурсів, а також вча- сно виявляти й усувати недоліки в роботі логістичної системи. Створення єдиного інформаційного поля, яке би стало середовищем інтегровано- го планування та управління всією сукупніс- тю логістичних об’єктів, є надзвичайно важ- ливою складовою системи управління ризи- ками. Саме якість інформаційної підтримки визначає успіх та ефективність роботи підп- риємства. Під інформаційним полем підприємст- ва, на наш погляд, можна розуміти систему збору, адаптації, зберігання, передачі та ви- користання інформації її користувачами в найбільш ефективний спосіб. Найбільш ви- рішального значення у процесі підвищення рівня ефективності логістики на підприємств набувають інформаційні потоки з таких при- чин: клієнти сприймають наявність інфор- мації про статус замовлення, наявність про- дукції на складах, графік поставки, відсте- ження місця перебування замовлення як один з обов’язково необхідних елементів сервісного обслуговування; можливість оперативно користуватися інформаційною базою підприємства всіма його підрозділами дозволяє скоротити суку- пні запаси і таким чином зменшити витрати на їх підтримку; наявність інформації дозволяє підви- щити рівень гнучкості підприємства та вико- ристовувати наявні ресурси в найбільш ефек- тивний у конкретний момент часу спосіб. На етапі оперативного управління ри- зиком використовуються системи SCEM – Supply Chain Event Management, суть яких полягає в побудові системи отримання непе- рервної актуальної інформації стосовно пе- ребігу процесів у ланцюжках постачання для: виявлення порушень та відхилень у виконанні робіт (наприклад, запізнення або поломка транспортного засобу, перевищення рівня страхового запасу, відхилення у вироб- ничих процесах); прийняття рішення про усунення нега- тивних наслідків відхилень, що виникли [6]. У випадку виникнення відхилень сис- тема SCEM ідентифікує такі ділянки й авто- матично повідомить про причини та наслідки таких порушень. Тому ефективність такої си- стеми прямо залежить від щільності автома- тизованого інформаційного поля, причому по кожній операції мають бути чітко визначені діапазони можливих відхилень параметрів. Більш прогресивною та інформатив- ною є система SCMo (Supply Chain Monito- ring), основне призначення якої полягає у візуалізації логістичних процесів у режимі реального часу, що дозволяє усім учасникам логістичного процесу відслідковувати пере- міщення ресурсів. Обов’язковою умовою результативнос- ті інформаційної системи є забезпечення до- ступності до інформації всіх суб’єктів, що беруть участь у логістизації ресурсів. Ство- рення розподілених баз даних прискорює розвиток відносин з іншими операторами в ланцюжку поставок. Крім того, наявність узгодженої інформацію полегшує процес прийняття рішень і скорочує витрати часу, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 256 ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60) що впливає на економію фінансових ресур- сів. Управління та контроль за логістични- ми операціями можна здійснювати через спеціально створений інформаційний центр (хаб), основна функція якого полягає у зборі та поширенні інформації з метою швидкого прийняття правильних управлінських рі- шень. Критичними об’єктами контролінгу є працівники, процеси та технології, які мають бути об’єднані у єдину інформаційну систе- му (рис. 2). Це дозволяє реалізувати три рівні управлінського контролю: 1. Стратегічний (контроль за побудо- вою загальної мережі поставок, збалансуван- ня цілей з метою зниження рівня невизначе- ності). 2. Тактичний (проактивне планування закупівель, робіт з метою зростання стійкос- ті, гнучкості, чутливості логістичних лан- цюжків). 3. Оперативне (управління транспор- том, інвентаризація для збільшення рівня адаптивності логістичних ланцюжків). Рис. 2. Інформаційні взаємозв’язки між об’єктами логістичного управління Контроль логістичних операцій дозво- ляє формувати інформаційні потоки на під- приємстві, що сприяє недопущенню критич- но загрозливих ситуацій. Крім того, інформа- ційний центр здатен забезпечити та підтри- мати гнучкість логістичного ланцюжка для динамічного планування і маршрутизації, структурувати пакет замовлень за окремими параметрами (вартість замовлення, перелік найменувань, час обробки, час прогнозова- ного отримання тощо). Ці дані можуть слу- гувати базою для побудови прогнозів потреб та часу їх задоволення (рис. 3). Рис. 3. Функції інформаційного (логістичного) центру підприємства Персонал Технології Процеси ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР (ХАБ) ФУНКЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ Планування та маршрутизація Аудит та звітність Прогнозування –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 257 2012, № 3-4 (59-60) Головну увагу слід звернути на особ- ливості формування глобального або міжна- родного ланцюжка створення вартості фар- мацевтичного підприємства. Упровадження системи логістики, як правило, припускає використання сучасних корпоративних інформаційних систем – SCM (Supply Chain Management), APS (Advanced Planning and Scheduling), SFA (Sales Force Automation), SACE (Stand Alone Configuration Engine), PDM (Product Data Management). Застосування зазначених систем забезпечує значно повніше задоволення попиту на про- дукцію компанії, а також дають можливість істотно знизити витрати на логістику і заку- півлі. У загальній вартості товару такі витра- ти (залежно від галузі) звичайно знаходяться в межах 10-15%. Сучасні системи постачан- ня, управління складами і логістикою дозво- ляють у ряді випадків знизити їх до 1-2% [7]. Висновки. Глобалізація сьогодні від- криває нові можливості логістичної оптимі- зації розміщення виробництва. Розвиток міжнародної торгівлі відкрив доступ до де- шевших ресурсів – сировини, комплектую- чих, що дозволяє оптимізувати матеріальні та фінансові потоки виробників у логістич- ному аспекті. У зв’язку з цим логістичне спрямування управління ресурсними пото- ками фармацевтичного підприємства є пріо- ритетним у напрямі зростання ступеня його адаптованості до роботи у глобальних умо- вах. Література 1. Маркович І. Оцінювання рівня ада- птованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах / І. Маркович // Галицький економічний вісник. – 2011. – № 4 (33). – С. 86-93. 2. Third-Party Logistics – life sciences and healthcare industry findings [Еlectronic re- source]. – Procedure of access: http://www.cap- gemini.com/insights-and-resources/. 3. Мелих О.В. Відмінність контролін- гу від інших підсистем прийняття управлін- ських рішень на підприємстві / О.В. Мелих. – К.: Магістеріум. – Вип. 35. Економічні студії, 2009. – 5 с. 4. Управление процессами в транспор- тных логистических системах: учеб. пособие / В.М. Беляев, Л.Б. Миротин, А.Г. Некрасов, А.К. Покровский; под общ. ред. А.Г. Некрасова; МАДИ. – М., 2011. – 127 с. 5. Global Supply Chain Control Towers. Achieving end-to-end Supply Chain Visibility [Еlectronic resource]. – Procedure of access: http://www.capgemini.com/m/en/tl/Global_Sup- ply_Chain_Control_Towers.pdf. 6. Некрасов А.Г. Основы менеджмента безопасности цепей поставок: учеб. пособие / А.Г. Некрасов; МАДИ. – М., 2011. – 130 с. 7. Крикавський Є.В. Логістика підпри- ємства: [навч. посіб.] / Є.В. Крикавський. – Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1996. – 160 с. Надійшла до редакції 14.11.2012 р.

Роль логістичної системи фармацевтичного підприємства у процесах його адаптації до роботи у глобальному середовищі

Репозитарії

Схожі ресурси